Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 820/3839/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 03.12.2020. Зареєстровано: 04.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.12.2020.
Дата набрання законної сили: 03.12.2020
Номер судового провадження: К/9901/47361/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 грудня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 820/3839/17
		адміністративне провадження № К/9901/47361/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Шевцової Н.В.,
		суддів: Радишевської О.Р., Уханенка С.А., 
		розглянувши у порядку письмового провадження, як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 820/3839/17
		за позовом ОСОБА_1 до Начальника Східного територіального юридичного відділу Ібрагімова Фаік Балоглан огли, за участю третіх особ  ІНФОРМАЦІЯ_1 , Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 
		на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В.,
		та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Бартош Н.С., суддів: Русанової В.Б., Мінаєвої О.М.,
		 
		І. Суть спору
		1. ОСОБА_1 (далі  позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Начальника Східного територіального юридичного відділу Ібрагімова Фаік Балоглан огли (далі  відповідач), в якому просив:
		1.1 визнати протиправними відмову начальника Східного територіального юридичного відділу ОСОБА_2 у виплаті грошової компенсації за піднайом (найом) житла;
		1.2 визнати протиправною бездіяльність у вигляді не видання відповідного наказу начальника Східного територіального юридичного відділу про виплату грошової компенсації за піднайом (найом) житла; 
		1.3 скасувати рішення начальника Східного територіального юридичного відділу ОСОБА_2 від 31 липня 2017 року про відмову у виплаті грошової компенсації за піднайом (найом) житла, яке викладене у вигляді резолюції на рапорті від 21 липня 2017 року на виплату грошової компенсації за піднайом (найом) житла; 
		1.4 визнати за ОСОБА_1 право на виплату грошової компенсації за піднайом (найом) житла, починаючи з 21 липня 2017 року, за місцем виплати грошового забезпечення; 
		1.5 зобов`язати начальника Східного територіального юридичного відділу ОСОБА_2 видати наказ начальника Східного територіального юридичного відділу про виплату;
		1.6 зобов`язати начальника Східного територіального юридичного відділу ОСОБА_2 виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) житла починаючи з 21 липня 2017 року.
		2. На обґрунтування позову, зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено у виплаті грошової компенсації за піднайом (найом) житла, оскільки на час проходження служби позивач постійним житлом від Міністерства оборони України не забезпечений, перебуває на квартирному обліку при Харківському національному університеті Повітряних сил імені Івана Кожедуба (в межах Харківського гарнізону), до рапорту подав весь перелік необхідних документів. Відмова не містить посилань на конкретні правові норми. Твердження відповідача про не можливість задоволення рапорту у зв`язку з перебуванням позивача на квартирному обліку не в Харківському обласному військовому комісаріаті не обґрунтована. 
		3. Відповідач, Начальник Східного територіального юридичного відділу Ібрагімов Фаік Балоглан огли, проти позову заперечував та зазначив, що згідно з вимогами Житлового кодексу України громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов або за місцем проживання, або за місцем служби. У відповідності до вимог чинного законодавства підстави для задоволення рапорту у відповідача були відсутні. 
		3.1. Крім того, у судовому засіданні відповідач зазначив, що позивач отримував квартиру від Міністерства оборони України у м. Харкові, а виплата грошової компенсації за піднайом (найом) житла повинна надаватися військовослужбовцям, які не забезпечувалися житлом за рахунок Міністерства оборони України. 
		4. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Квартирно-експлуатаційний відділ м.Харків (м.Харків, вул.Пушкінська,61).
		5. Представник третьої особи в судовому засіданні зазначив, що дійсно позивач був забезпечений житлом за рахунок Міністерства оборони України. Однак, згідно рішення суду від 21 серпня 2010 року позивача визнано таким, що втратив право користування жилим приміщенням. 
		5.1. З 30 листопада 2010 року на підставі рішення житлової комісії Харківському національному університеті Повітряних сил імені Івана Кожедуба перебуває на квартирному обліку в позачерговій черзі з 28 грудня 2010 року. Разом з тим, зазначив, що військовослужбовці, як потребують поліпшення житлових умов перебувають на обліку за місцем проходження служби, військовослужбовці Східного територіального юридичного відділу перебувають на обліку саме у Харківському обласному військовому комісаріаті. За таких підстав при вирішенні спору поклався на розсуд суду.
		 
		ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
		6. Підполковник юстиції ОСОБА_1 , з 21 червня 2004 року проходив військову службу у Харківському університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. 
		7. Наказом Командувача Повітряних сил Збройних Сил України від 04 грудня 2010 року № 657 був звільнений з військової служби у запас за пунктом «б» (за станом здоров`я) частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а наказом начальника Університету (по стройовій частині) від 13 грудня 2010 року № 268 з 13 грудня 2010 року був виключений зі списків особового складу Університету та залишений на квартирному обліку в Університеті для позачергового отримання житла.
		8. Відповідно до наказу Міністра оборони України від 29 квітня 2016 року № 384 відповідно до статей 20 та 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з ОСОБА_1 укладено контракт про проходження громадянином України військової служби у Збройних Силах України строком до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та призначено майора запасу ОСОБА_1 офіцером юридичної служби Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України.
		9. З 11 травня 2016 року позивача зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 (м. Київ).
		10. Наказом першого заступника Міністра оборони України від 08 червня 2017 року № 76 позивача було звільнено зі займаної посади та призначено на посаду заступника начальника Східного територіального юридичного відділу (м. Харків).
		11. 21 липня 2017 року позивач подав рапорт на ім`я відповідача на виплату грошової компенсації за піднайом (найом) житла. При поданні рапорту на виплату грошової компенсації за піднайом (найом) житла позивачем надана копія довідки з попереднього місця служби про не отримання житла за рахунок Міністерства оборони України. 
		11.1. Зміст цієї довідки свідчить про те, що за період з 29 квітня 2016 року по 08 червня 2017 року позивач на квартирному обліку у Головному управлінні оперативного забезпечення Збройних Сил України (м. Київ) не перебував та житлом за рахунок Міністерства оборони України не забезпечувався.
		12. 31 липня 2017 року начальником Східного територіального юридичного відділу, полковником юстиції Ібрагімовим Ф.Б. було прийнято рішення про відмову в задоволенні рапорту у вигляді резолюції у зв`язку з відсутністю правових підстав, оскільки позивач не перебуває на квартирному обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		13. Відповідно до ордера на житлове приміщення від 08 лютого 2006 року № 2252/06 позивач разом зі своєю сім`єю у складі дружини та двох доньок забезпечувався житлом за рахунок Міністерства оборони - ізольованою 4-х кімнатною квартирою АДРЕСА_1 .
		14. Вказана квартира, якою позивач був забезпечений Міністерством оборони України як військовослужбовець не була повернута у власність Держави в особі міністерства оборони України та приватизована ОСОБА_3 (колишньою дружиною позивача), про що свідчить свідоцтво про право власності від 28 квітня 2012 року № 7-12-626.
		15. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21 серпня 2010 року ОСОБА_1 визнано таким, що втратив право користування жилим приміщенням. При цьому, районним судом було достеменно встановлено, що ОСОБА_1 не проживає в зазначеній квартирі, житлом не цікавиться, участі в оплаті комунальних послуг не приймає.
		16. Позивач разом із другою донькою  ОСОБА_4 , 1994 року народження повторно був зарахований 30 листопада 2010 року на квартирний облік в загальній черзі з 30 листопада 2010 року на підставі рішення житлової комісії Харківського університету Повітряних Сил, протокол № 8, та на квартирний облік в позачерговій черзі з 28 грудня 2010 року на підставі рішення житлової комісії Харківського університету Повітряних Сил, протокол від 29 листопада 2011 року № 14.
		17. Східний територіальний юридичний відділ (місто Харків) утримується на фондах та забезпеченні, зокрема: квартирно-експлуатаційному  ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		 
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		18. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
		19. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач вже реалізував своє право на отримання жилого приміщення, шляхом отримання ним ордеру на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , тобто Державою на виконання приписів частини першої статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виконано свій обов`язок щодо забезпечення військовослужбовця жилим приміщенням (квартирою), що в свою чергу виключає право позивача на отримання грошової компенсації за піднайом (найом) житла, оскільки, однією з обов`язкових умов для реалізації цього права є незабезпечення житловим приміщенням за місцем проходження служби. При цьому, суди попередніх інстанцій зазначили, що позивач був забезпечений житлом саме в межах Харківського гарнізону, в якому він і проходив службу, на момент виникнення спірних правовідносин.
		19.1. Додатково судом першої інстанції зауважено, що Східний територіальний юридичний відділ (місто Харків) утримується на фондах та забезпеченні, зокрема: квартирно-експлуатаційному  ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому якщо позивач перебуває на квартирному обліку за місцем служби, то у даному випадку повинен перебувати на квартирному обліку саме у Харківському обласному військовому комісаріаті.
		 
		IV. Касаційне оскарження 
		20. Не погодившись з постановами судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 06 квітня 2018 року.
		21. У касаційній скарзі позивач посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанови судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
		22. В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки вказаною квартирою позивач не користується, оскільки рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21 серпня 2010 року ОСОБА_1 визнано таким, що втратив право користування жилим приміщенням. В подальшому цю квартиру було приватизовано його колишньою дружиною.
		22.1. Також позивач зазначає, що за власні кошти орендує житло для себе та своє доньки та на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки та Державної спеціальної служби транспорту за піднайом (найом) ними жилих приміщень» від 26 червня 2013 року № 450 позивачем надано усі необхідні документи разом із відповідним рапортом для отримання грошової компенсації за піднаймання (наймання) житлового приміщення.
		22.2. Додатково заявник касаційної скарги звертає увагу, що перебуває на квартирному обліку при Харківському національному університеті Повітряних сил імені Івана Кожедуба (саме в межах Харківського гарнізону).
		23. 16 квітня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: головуючого судді Стрелець Т.В., суддів Білоуса О.В., Шарапи В.М. відкрито касаційне провадження та витребувано із Харківського окружного адміністративного суду справу № 820/3839/17.
		24. 23 травня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив відповідача на касаційну скаргу, в якому відповідач спростовуючи доводи касаційної скарги просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
		25. 30 травня 2018 року справа № 820/3839/17 надійшла до Верховного Суду.
		26. 17 грудня 2018 року від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому третя особа виклавши своє ставлення до касаційної скарги вважає касаційну скаргу обґрунтованою, а рішення суддів попередніх інстанцій помилковими та незаконними. 
		27. 12 червня 2019 року на підставі розпоряджень заступника керівника апарату Верховного Суду  керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року № 720/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
		28. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю  Шевцову Н.В., суддів  Радишевську О.Р., Уханенка С.А.
		 
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		29. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		30. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX). 
		31. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. 
		32. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі - в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 460-IX; далі  КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 
		32.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		33. Відповідно до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла. У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, розміщуються безплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних гуртожитках. Житлово-побутові умови в таких казармах повинні відповідати вимогам, які пред`являються до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян. Для інших військовослужбовців військова частина зобов`язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовця та членів його сім`ї або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.
		34. За приписами Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081 військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються службовими житловими приміщеннями, що відповідають вимогам житлового законодавства. З цією метою у кожній військовій частині формується фонд службового житла. 
		34.1. У разі відсутності службового житлового фонду у військовій частині військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, розміщуються безоплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних гуртожитках. Житлово-побутові умови у зазначених казармах повинні відповідати вимогам, які пред`являються до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян. 
		34.2. Для інших військовослужбовців військова частина зобов`язана орендувати житло з метою забезпечення ним військовослужбовців та членів їх сімей або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднаймання (наймання) житлового приміщення у встановленому порядку. 
		34.3. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.
		34.4. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла. 
		34.5. Житлові приміщення надаються військовослужбовцям у межах норм, встановлених законодавством.
		35. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки та Державної спеціальної служби транспорту за піднайом (найом) ними жилих приміщень» затверджений Порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки та Державної спеціальної служби транспорту (тут і далі у редакції станом на час виникнення правовідносин, далі  Порядок № 450) за піднайом (найом) ними жилих приміщень.
		36. Згідно з пункту 2 Порядку № 450 грошова компенсація особам офіцерського складу та курсантам, зазначеним у пункті 1 цього Порядку, виплачується щомісяця (у поточному місяці за попередній) в розмірі, який не перевищує: у м. Києві - 2 мінімальні заробітні плати; у мм. Сімферополі, Севастополі та обласних центрах - 1,5 мінімальної заробітної плати; в інших населених пунктах - 1 мінімальної заробітної плати.
		37. Порядку № 450 визначає розмір та механізм виплати грошової компенсації за піднайом (найом) жилих приміщень (далі - грошова компенсація) таким категоріям військовослужбовців Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Держспецзв`язку та Держспецтрансслужби: особам офіцерського складу, у разі коли вони не забезпечені жилими приміщеннями за місцем проходження військової служби, не отримали за рахунок держави грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення та перебувають на квартирному обліку, а також якщо військова частина, Адміністрація Держспецзв`язку, її територіальний орган, Головне управління урядового фельд`єгерського зв`язку Держспецзв`язку, підрозділ урядового фельд`єгерського зв`язку, територіальний підрозділ, заклад, установа чи організація Держспецзв`язку (далі - військова частина) не орендує для них та членів їх сімей житло; курсантам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім`ї, у разі ненадання їм жилої площі в сімейних гуртожитках, відсутності таких гуртожитків та жилого приміщення за місцем проходження військової служби (навчання).
		38. Відповідно до пункту 4 Порядку № 450, що грошова компенсація виплачується починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця: особам офіцерського складу - за місцем проходження військової служби згідно з наказом командира (начальника) військової частини; курсантам - за місцем проходження військової служби (навчання) згідно з наказом керівника вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.
		39. Відповідно до пункту 5 Порядку № 450 для отримання грошової компенсації військовослужбовець разом з рапортом подає такі документи:
		1) копії паспорта військовослужбовця та повнолітніх членів сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;
		2) копії облікової картки фізичної особи - платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відмітку в паспорті) військовослужбовця та повнолітніх членів сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;
		3) інформацію (витяг, інформаційну довідку) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про належне військовослужбовцю та членам його сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, нерухоме майно;
		4) довідку про склад сім`ї та реєстрацію місця проживання (перебування), видану житлово-експлуатаційною організацією, підприємством, установою або органом місцевого самоврядування (особи офіцерського складу військових частин, які дислокувалися в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, і які переміщені з місць попередньої дислокації, подають довідку про склад сім`ї, видану командиром (начальником) цієї військової частини (підрозділу);
		5) довідку квартирно-експлуатаційного органу про перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (для осіб офіцерського складу, зазначених у пункті 1 цього Порядку) (особи офіцерського складу військових частин, які дислокувалися в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, і які переміщені з місць попередньої дислокації, подають довідку квартирно-експлуатаційного органу, в зоні відповідальності якого розташована військова частина (підрозділ), за новим місцем дислокації на підставі облікових списків станом на 1 липня 2014 року);
		6) копію завіреної належним чином довідки про отримання (неотримання, здачу) жилого приміщення з попереднього місця проходження військової служби, видану квартирно-експлуатаційним органом (службою) Міноборони, Національної гвардії, відповідним підрозділом Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецзв`язку або Держспецтрансслужбою (для осіб офіцерського складу, зазначених у пункті 1 цього Порядку, крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження);
		7) копію свідоцтва про шлюб (за наявності);
		8) копію свідоцтва про народження дитини (за наявності).
		40. Положеннями пункту 6 Порядку № 450 передбачено вичерпний перелік випадків за яких грошова компенсація не виплачується, зокрема у разі: наявності у військовослужбовця або членів його сім`ї за місцем проходження військової служби жилого приміщення, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, площею, що відповідає мінімальним нормам, визначеним житловим законодавством; не здачі службового жилого приміщення (у тому числі в гуртожитку) за попереднім місцем проходження військової служби, крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.
		41. Пункт 7 Порядку № 450 містить перелік випадків, за яким виплата грошової компенсації припиняється з дня, наступного за днем: отримання (придбання) військовослужбовцем жилого приміщення; виключення із списків особового складу військової частини, Держспецзвязку (за винятком військовослужбовців, направлених у складі підрозділів для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки); вибуття особи офіцерського складу, зазначеної у пункті 1 цього Порядку, у закордонне відрядження разом із сім`єю.
		42. Інструкцією про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженою наказом Міністра оборони України від 30 листопада 2011 року № 737 (далі  Інструкція № 737) визначено, зокрема, організацію забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців ЗС України.
		43. Приписами пункту 2.2 Інструкції № 737 визначено, що у разі якщо військова частина постійно дислокується в одному гарнізоні, а відокремлені підрозділи цієї військової частини розташовані в межах відповідальності іншого гарнізону, військовослужбовці цих відокремлених підрозділів зараховуються на квартирний облік житловою комісією однієї із військових частин у межах відповідальності гарнізону, де розміщений відокремлений підрозділ.
		43.1. Військова частина, у якій військовослужбовці відокремлених підрозділів мають право перебувати на квартирному обліку, визначається наказом начальника гарнізону один раз на два роки за погодженням з квартирно-експлуатаційним відділом чи квартирно-експлуатаційними частинами (району) (далі - КЕВ (КЕЧ) району).
		 
		VI. Позиція Верховного Суду
		44. Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.
		45. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач вже реалізував своє право на отримання жилого приміщення, шляхом отримання ним ордеру на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , тобто Державою на виконання приписів частини першої статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виконано свій обов`язок щодо забезпечення військовослужбовця жилим приміщенням (квартирою), що в свою чергу виключає право позивача на отримання грошової компенсації за піднайом (найом) житла, оскільки, однією з обов`язкових умов для реалізації цього права є незабезпечення житловим приміщенням за місцем проходження служби. 
		46. Верховний Суд не погоджується із таким висновком виходячи із наступного.
		47. Приписами статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла. 
		48. Верховний Суд звертає увагу, що приписи статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначають умови за якими військовослужбовець втрачає право на отримання житлового приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а саме: у разі вже отримання такого житлового приміщення та за умови використання ним права на безоплатну приватизацію такого житла.
		49. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до ордера на житлове приміщення від 08 лютого 2006 року № 2252/06 позивач разом зі своєю сім`єю у складі дружини та двох доньок забезпечувався житлом за рахунок Міністерства оборони - ізольованою 4-х кімнатною квартирою АДРЕСА_1 .
		50. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21 серпня 2010 року ОСОБА_1 визнано таким, що втратив право користування жилим приміщенням. 
		51. Вказана квартира, якою позивач був забезпечений Міністерством оборони України як військовослужбовець не була повернута у власність Держави в особі Міністерства оборони України та приватизована ОСОБА_3 (колишньою дружиною позивача), про що свідчить свідоцтво про право власності від 28 квітня 2012 року № 7-12-626.
		52. Питання щодо правомірності приватизації житла не військовослужбовцем, а його колишньою дружиною в межах цієї справи не досліджується.
		53. Таким чином, оскільки позивач втратив своє право на користування наданим йому Міністерством оборони України житлом та не використав своє право на безоплатну приватизацію вказаного житла (надане житлове приміщення приватизоване саме колишньою дружиною позивача) то позивач є таким, що не використав своє право передбачене приписами статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
		54. З аналізу положень Порядку № 450 вбачається, що право на отримання грошової компенсації за піднайом (найом) житла виникає у військовослужбовця за наявності таких умов: 1) незабезпечення житловим приміщенням за місцем проходження служби; 2) не отримання за рахунок держави грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення; 3) перебування на квартирному обліку; 4) якщо військова частина не орендує для них та членів їх сімей житло; 5) за умови подання відповідно рапорту військовослужбовця із документами перелік яких визначений пунктом 5 Порядку № 450.
		55. Так судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що з 11 травня 2016 року позивача зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 (м. Київ).
		56. Наказом першого заступника Міністра оборони України від 08 червня 2017 року № 76 позивача було звільнено зі займаної посади та призначено на посаду заступника начальника Східного територіального юридичного відділу (м. Харків).
		57. 21 липня 2017 року позивач подав рапорт на виплату грошової компенсації за піднайом (найом) житла. При поданні рапорту на виплату грошової компенсації за піднайом (найом) житла позивачем надана копія довідки з попереднього місця служби про не отримання житла за рахунок Міністерства оборони України. 
		57.1. Зміст цієї довідки свідчить про те, що за період з 29 квітня 2016 року по 08 червня 2017 року позивач на квартирному обліку у Головному управлінні оперативного забезпечення Збройних Сил України (м. Київ) не перебував та житлом за рахунок Міністерства оборони України не забезпечувався.
		58. Позивач разом із донькою  ОСОБА_4 , 1994 року народження повторно зарахований 30 листопада 2010 року на квартирний облік до Харківського гарнізону та Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба в загальній черзі з 30 листопада 2010 року на підставі рішення житлової комісії Харківського університету Повітряних Сил, протокол № 8, та на квартирний облік в позачерговій черзі з 28 грудня 2010 року на підставі рішення житлової комісії Харківського університету Повітряних Сил, протокол від 29 листопада 2011 року № 14.
		59. В той же час Верховний Суд звертає увагу, що приписами пункту 2.2 Інструкції № 737 визначено, що у разі якщо військова частина постійно дислокується в одному гарнізоні, а відокремлені підрозділи цієї військової частини розташовані в межах відповідальності іншого гарнізону, військовослужбовці цих відокремлених підрозділів зараховуються на квартирний облік житловою комісією однієї із військових частин у межах відповідальності гарнізону, де розміщений відокремлений підрозділ.
		60. Відповідно до пунктів 1 та 2 Положення про територіальний юридичний підрозділ (управління, відділи), затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16 травня 2016 року № 259 (чинного на час виникнення правовідносин) «територіальні юридичні підрозділи (управління відділи) є відокремленими підрозділами …». «Перелік територіальних юридичних підрозділів та адміністративно-територіальні зони їх відповідності визначаються згідно з додатком.».
		61. Згідно з додатком до Положення про територіальний юридичний підрозділ (управління, відділи) Міністерства оборони України (пункт 2) до адміністративно-територіальної зони відповідальності Східного територіального юридичного відділу віднесено Харківську, Полтавську, Донецьку, Луганську, Сумську області.
		62. В той же час абзацом другим пункту 2.2 Інструкції № 737 встановлено, що військова частина, у якій військовослужбовці відокремлених підрозділів мають право перебувати на квартирному обліку, визначається наказом начальника гарнізону один раз на два роки за погодженням з квартирно-експлуатаційним відділом чи квартирно-експлуатаційними частинами (району) (далі - КЕВ (КЕЧ) району).
		63. Отже, аналізуючи приписи пункту 2.2 Інструкції № 737 Верховний Суд зазначає, що для отримання військовослужбовцем, який проходить службу у відокремленому підрозділі, права на грошову компенсацію за піднайом (найом) житла останній повинен перебувати на квартирному обліку у військовій частині, яка визначена наказом начальника гарнізону за погодженням з КЕВ (КЕЧ) району.
		64. Судом першої інстанції встановлено, що Східний територіальний юридичний відділ (місто Харків) утримується на фондах та забезпеченні, зокрема: квартирно-експлуатаційному  Харківського обласного військового комісаріату. Тому, суд першої інстанції вважає правомірним і обґрунтованим твердження відповідача, про те, що якщо позивач перебуває на квартирному обліку за місцем служби, то у даному випадку повинен перебувати на квартирному обліку саме у Харківському обласному військовому комісаріаті.
		65. В той же час судом першої інстанції не зазначено, із чого саме суд виходив встановлюючи вказаний факт, також судами попередніх інстанцій не встановлено, чи видавався начальником гарнізону наказ про визначення військової частини, у якій військовослужбовці відокремленого підрозділу мають право перебувати на квартирному обліку та чи погоджений вказаний наказ із КЕВ (КЕЧ) району.
		66. Проте, встановлення цих обставин має значення для правильного вирішення справи.
		67. Відповідно до частини другої статті 341 КАС України (у редакції до 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		68. Згідно з частинами першою-третьою статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		69. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України (у редакції до 08 лютого 2020 року) підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи якщо суд не дослідив зібрані в справі докази.
		70. Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема не встановлено обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому відсутні правові підстави для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень.
		71. Таким чином, постанови судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог статті 353 КАС України.
		 
		VІІ. Судові витрати
		72. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
		 
		Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1  задовольнити частково.
		 
		2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року у справі № 820/3839/17 скасувати та направити справу на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач:Н.В. Шевцова
		 
		Судді:О.Р. Радишевська
		 
		С.А. Уханенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...