Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 324/833/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано для оприлюднення: 03.12.2020. Зареєстровано: 04.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.12.2020.
Дата набрання законної сили: 25.11.2020
Номер судового провадження: 11-кп/807/1288/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017081350000212

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        Дата документу 25.11.2020 Справа № 324/833/18
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ Апеляційний суд 
		 
		 
		 
		Провадження №11-кп/807/1288/20Головуючий у 1-й інстанції  ОСОБА_1 Єдиний унікальний №324/833/18Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2 Категорія: ч.2 ст.15, ч.5 ст.27, ч.2 ст.369 КК України  
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 листопада 2020 року                      м.Запоріжжя
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
		головуючого              ОСОБА_2 
		суддів                  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		за участі секретаря         ОСОБА_5 
		прокурора                 ОСОБА_6 
		обвинуваченої              ОСОБА_7 
		захисника                 ОСОБА_8 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на вирок Токмацького районного суду Запорізької області від 26 травня 2020 року, яким
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м.Пологи Запорізької області, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , 
		визнано невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.1 ст.369, ч.2 ст.190, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27, ч.2 ст.369КК України та виправдано, 
		ВСТАНОВИЛА
		Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_7 обвинувачувалася у вчиненні кримінальних правопорушень за наступних обставин.
		05.01.2010 згідно з наказом ВСП «Локомотивне депо Пологи» ДП «Придніпровська залізниця» №03/ос від 05.01.2010 ОСОБА_7 призначена на посаду психолога цеху експлуатації локомотивів ВСП «Локомотивне депо Пологи» ДП «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця».
		01.04.2011 згідно з наказом ВСП «Локомотивне депо Пологи» ДП «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» №60/ос від 01.04.2011 ОСОБА_7 переведено на посаду психолога 2 категорії цеху експлуатації локомотивів ВСП «Локомотивне депо Пологи» ДП «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця».
		11.04.2016 згідно з наказом ВСП «Локомотивне депо Пологи» ДП «Придніпровська залізниця» №60/ос від 11.04.2016 ОСОБА_7 переведено на посаду психолога 1 категорії цеху експлуатації локомотивів ВСП «Локомотивне депо Пологи» ДП «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця».
		В серпні 2017 року ОСОБА_9 вирішив отримати професію помічника машиніста тепловоза. В той же час він дізнався, що вирішити питання про отримання свідоцтва про здобуття вказаної професії може працівник СП «Пологівське локомотивне депо» РФ «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» ОСОБА_7 , яка працює на посаді психолога вказаного підприємства.
		Після цього, приблизно в перших числах жовтня 2017 року ОСОБА_9 зустрівся з ОСОБА_7 з метою отримання свідоцтва про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації, що підтверджує здобуття освіти помічника машиніста тепловоза та слюсаря з ремонту рухомого складу в ДНЗ «Мелітопольський багатопрофільний центр професійно-технічної освіти» та під час зустрічі остання запропонувала ОСОБА_9 отримати свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації, що підтверджує здобуття освіти помічника машиніста тепловоза та слюсаря з ремонту рухомого складу в ДНЗ «Мелітопольський багатопрофільний центр професійно-технічної освіти», при цьому маючи достатній рівень кваліфікації, вищу освіту та кваліфікацію практичного психолога, досвід в роботи з підбору кадрів, а також застосування психофізіологічного впливу, відповідні професійні навички і спеціальні знання, а також можливість використання авторитету як службової особи ВСП «Локомотивне депо Пологи» ДП «Придніпровська залізниця», наділеної організаційно-розпорядчими обов`язками, а саме керівництва ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на вказаному підприємстві, створила уяву у ОСОБА_9 , що може посприяти у вирішенні його питання в отриманні свідоцтва про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації, що підтверджує здобуття освіти помічника машиніста тепловоза та слюсаря з ремонту рухомого складу в ДНЗ «Мелітопольський багатопрофільний центр професійно-технічної освіти» без практичного проходження навчання та здачі іспитів останнім.
		У подальшому, приблизно в перших числах жовтня 2017 року ОСОБА_7 , переслідуючи злочинний умисел, направлений на підбурювання до закінченого замаху на надання службовій особі, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії і використанням наданого їй службового становища, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи корисливі мотив та мету, реалізуючи свої злочинні наміри, усвідомлюючи встановлений законодавством порядок здобуття робітничої кваліфікації помічника машиніста тепловоза та слюсаря з ремонту рухомого складу, розуміючи, що не може самостійно прийняти рішення про отримання ОСОБА_9 свідоцтва про здобуття вказаної робітничої кваліфікації, вводячи останнього в оману, достовірно знаючи, що навчання у ДНЗ «Мелітопольський багатопрофільний центр професійно-технічної освіти» за вказаною спеціальністю коштує 3900 грн., з метою заволодіння його грошовими коштами в сумі 6600 грн., остаточно сформувала у ОСОБА_9 уявлення необхідності надання неправомірної вигоди службовим особам ДНЗ «Мелітопольський багатопрофільний центр професійно-технічної освіти» за видачу свідоцтва про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації, що підтверджує здобуття освіти помічника машиніста тепловоза та слюсаря з ремонту рухомого складу.
		В цей же час, ОСОБА_7 , переслідуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи корисливі мотив та мету, в усній формі повідомила ОСОБА_9 про необхідність передачі службовим особам ДНЗ «Мелітопольський багатопрофільний центр професійно-технічної освіти», грошових коштів в сумі 10 500 грн., а також фотокопії паспорта громадянина України та картку платника податків на його ім`я, маючи намір привласнити грошові кошти в сумі 6600 грн.
		Далі, 25.10.2017 о 17.00 годині, знаходячись в салоні автомобілю «Nissan РRІMЕRА» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ), який належить ОСОБА_7 та перебуваючи поблизу будівлі КУ «Пологівська районна стоматологічна поліклініка» Пологівської районної ради Запорізької області, яка розташована за адресою: м.Пологи, вул.Державна, 166, під час зустрічі з ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , будучи переконаним, що без допомоги ОСОБА_7 не зможе у встановленому законом порядку отримати свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації, що підтверджує здобуття освіти помічника машиніста тепловоза та слюсаря з ремонту рухомого складу в ДНЗ «Мелітопольський багатопрофільний центр професійно-технічної освіти», надав останній фотокопію паспорта громадянина України і фотокопію картки платника податків на його ім`я, а також грошові кошти в сумі 10500 грн. з метою їх подальшої передачі у якості неправомірної вигоди службовим особам ДНЗ «Мелітопольський багатопрофільний центр професійно-технічної освіти».
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 перерахувала грошові кошти в сумі 3900 грн. на розрахунковий рахунок ДНЗ «Мелітопольський багатопрофільний центр професійно-технічної освіти» та надавши до вказаного навчального закладу фотокопії паспорта громадянина України та картку платника податків на ім`я ОСОБА_9 , а грошовими коштами в сумі 6600 грн. розпорядилась на свій розсуд.
		09.02.2018 приблизно о 12.20 годині ОСОБА_7 , знаходячись в салоні власного автомобілю «Nissan РRІMЕRА» (номерний знак НОМЕР_1 ) та перебуваючи поблизу будівлі КУ «Пологівська районна дитяча школа мистецтв» Пологівської районної ради Запорізької області, яка розташована за адресою: м.Пологи, вул.Єдності, 21, передала ОСОБА_9 оригінали документів, а саме Свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації серії СНН №3873 та ім`я ОСОБА_9 про здобуття професії слюсаря з ремонту рухомого складу 3 розряду, машиніста тепловоза та Додатку до зазначеного свідоцтва серії НОМЕР_2 , датовані 05.02.2018 та видані ДНЗ «Мелітопольський багатопрофільний центр професійно-технічної освіти», тим самим довела свій злочинний умисел до кінця.
		09.02.2018 вказані документи працівниками поліції були вилучені у ОСОБА_9 в ході огляду.
		Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувалася в тому, що приблизно на початку лютого 2018 року ОСОБА_10 вирішив отримати професію помічника машиніста тепловоза. В той же час від ОСОБА_9 він дізнався, що вирішити питання про отримання свідоцтва про здобуття вказаної професії може працівник ВСП «Локомотивне депо Пологи» ДП «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» ОСОБА_7 , яка працює на посаді психолога вказаного підприємства. Також ОСОБА_9 зі слів ОСОБА_7 пояснив, що для отримання вказаного свідоцтва ОСОБА_10 необхідно передати ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 10 500 грн., а також фотокопії паспорта громадянина України та картки платника податків на ім`я ОСОБА_10 .
		Після цього, 09.02.2018 приблизно о 12.25 годині ОСОБА_10 зустрівся з ОСОБА_7 з метою отримання свідоцтва про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації, що підтверджує здобуття освіти помічника машиніста тепловоза та слюсаря з ремонту рухомого складу в ДНЗ «Мелітопольський багатопрофільиий центр професійно-технічної освіти» та під час зустрічі остання запропонувала ОСОБА_10 отримати свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації, що підтверджує здобуття освіти помічника машиніста тепловоза та слюсаря з ремонту рухомого складу в ДНЗ «Мелітопольський багатопрофільний центр професійно-технічної освіти», при цьому маючи достатній рівень кваліфікації, вищу освіту та кваліфікацію практичного психолога, досвід роботи з підбору кадрів, а також застосування психофізіологічного впливу, відповідні професійні навички і спеціальні знання, а також можливість використання авторитету як службової особи ВСП «Локомотивне депо Пологи» ДП «Придніпровська залізниця», наділеної організаційно-розпорядчими обов`язками, а саме керівництва ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на вказаному підприємстві, створила уяву у ОСОБА_10 , що може посприяти у вирішенні його питання в отриманні свідоцтва про присвоєння (підвищений) робітничої кваліфікації, що підтверджує здобуття освіти помічника машиніста тепловоза та слюсаря з ремонту рухомого складу в ДНЗ «Мелітопольський багатопрофільний центр професійно-технічної освіти» та переслідуючи злочинний умисел, направлений на підбурювання до закінченого замаху на надання службовій особі, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи корисливі мотив та мету, реалізуючи свої злочинні наміри, діючи повторно, реалізуючи свої злочинні наміри, усвідомлюючи встановлений законодавством порядок здобуття робітничої кваліфікації помічника машиніста тепловоза та слюсаря з ремонту рухомою складу, розуміючи, що не може самостійно прийняти рішення про отримання ОСОБА_10 свідоцтва про здобуття вказаної робітничої кваліфікації, вводячи останнього в оману, достовірно знаючи, що навчання у ДНЗ «Мелітопольський багатопрофільний центр професійно-технічної освіти» за вказаною спеціальністю коштує в середньому близько 4000 грн., з метою заволодіння його грошовими коштами в сумі 6500 грн., остаточно сформувала у ОСОБА_10 уявлення необхідності надання неправомірної вигоди службовим особам ДНЗ «Мелітопольський багатопрофільний центр професійно-технічної освіти» за видачу свідоцтва про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації, що підтверджує здобуття освіти помічника машиніста тепловоза та слюсаря з ремонту рухомого складу.
		В цей же час, ОСОБА_7 , переслідуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи корисливі мотив та мету, діючи повторно, в усній формі підтвердила інформацію ОСОБА_9 про можливість отримання ним вказаного свідоцтва та повідомила ОСОБА_10 про необхідність передачі службовим особам ДНЗ «Мелітопольський багатопрофільний центр професійно-технічної освіти», грошових коштів в сумі 10500 грн., а також фотокопії паспорта громадянина України та картку платника податків на його ім`я, маючи намір привласнити грошові кошти в сумі 6600 грн.
		Далі, 09.02.2018 приблизно о 12.25 годині ОСОБА_7 , знаходячись в салоні автомобілю «Nissan РRІMЕRА» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ), який належить останній та перебуваючи поблизу будівлі КУ «Пологівська районна дитяча школа мистецтв» Пологівської районної ради Запорізької області, яка розташована за адресою: м.Пологи, вул.Єдності, 21, під час зустрічі з ОСОБА_10 , який будучи переконаним, що без допомоги ОСОБА_7 не зможе у встановленому законом порядку отримати свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації, що підтверджує здобуття освіти помічника машиніста тепловоза та слюсаря з ремонту рухомого складу в ДНЗ «Мелітопольський багатопрофільний центр професійно-технічної освіти», надав останній фотокопію паспорта громадянина України і фотокопію картки платника податків на його ім`я, а також грошові кошти в сумі 10500 грн., з метою їх подальшої передачі у якості неправомірної вигоди службовим особам ДНЗ «Мелітопольський багатопрофільний центр професійно-технічної освіти».
		Таким чином, ОСОБА_7 виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було доведено до кінці з причин, що не залежали від її волі, так як ОСОБА_7 через декілька хвилин після вчиненого була застигнута поблизу місця скоєння злочину працівниками правоохоронних органів.
		09.02.2018 в ході огляду місця події в період часу з 13.13 години до 14.41 години поблизу будівлі, розташованої за адресою: м.Пологи, вул.Єдності, 28, між передніми сидіннями автомобілю Nissan РRІMЕRА (номерний знак НОМЕР_1 ), право власності на який зареєстровано за ОСОБА_7 , було виявлено та вилучено канцелярський файл з грошовими коштами в сумі 10 500 грн. та фотокопіями паспорта громадянина України та картки платника податків на ім`я ОСОБА_10 .
		Вказані дії ОСОБА_7 прокурором були кваліфіковані за ч.1 ст.190 КК, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та за ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.1 ст.369 КК, як підбурювання до закінченого замаху на надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища; за ч.2 ст.190 КК, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно та за ч.2 ст.15, ч.5 ст.27, ч.2 ст.369 КК, як підбурювання до закінченого замаху на надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене повторно.
		Вироком суду ОСОБА_7 визнано невинуватою у пред`явленому обвинуваченні та виправдано на підставі п.1 ч.1 ст.373 КПК. 
		В апеляційній скарзі прокурор просив вирок скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги мотивував тим, що суд безпідставно відмовив в задоволенні клопотань сторони обвинувачення про виклик та допит потерпілого ОСОБА_9 , а також свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , внаслідок чого сторона обвинувачення була позбавлена можливості підтвердити факт причетності обвинуваченої до скоєння інкримінованих їй злочинів. Також в порушення вимог процесуального закону суд провів судовий розгляд без участі потерпілого ОСОБА_9 та при цьому не вжив усіх передбачених законом заходів для завчасного повідомлення потерпілого ОСОБА_9 про час і місце судового розгляду. Зазначені порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, оскільки вони перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Крім того судом також допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки до обвинуваченої безпідставно не застосовано ч.1 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.1 ст.369, ч.2 ст.190, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27, ч.2 ст.369КК.
		Також прокурор на підставі ч.3 ст.404 КПК просив допитати під час апеляційного розгляду потерпілого ОСОБА_9 , а також свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які не були допитані судом першої інстанції. 
		Заслухавши доповідь судді, прокурора, який повністю підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні; обвинувачену та її захисника, які заперечили проти скарги та просили вирок суду залишити без змін; перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Зі змісту ст.370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Статтею 373 КПК встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.
		Згідно з п.1 ч.3 ст.374 КПК у разі визнання особи виправданою у мотивувальній частині вироку зазначаються формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		За змістом цієї норми закону в мотивувальній частині виправдувального вироку мають бути викладені результати дослідження, аналізу та оцінки доказів у справі, зібраних сторонами обвинувачення та захисту.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, районний суд, виправдовуючи ОСОБА_7 за ч.1 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.1 ст.369, ч.2 ст.190, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27, ч.2 ст.369КК на підставі п.1 ч.1 ст.373 КПК дотримався вищезазначених вимог закону.
		Як убачається з вироку, у ньому викладено формулювання обвинувачення, пред`явленого обвинуваченій, визнаного судом недоведеним, підстави її виправдання із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. 
		Ухвалюючи виправдувальний вирок, суд першої інстанції у судовому засіданні, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, перевірив зібрані на досудовому розслідуванні докази винуватості обвинуваченої, на які посилалися органи досудового розслідування та, згідно зі ст.94 КПК, оцінив їх з точки зору допустимості, належності, достовірності та достатності, надав належну оцінку як окремим доказам, так і їх сукупності, навів детальний аналіз досліджених доказів.
		В апеляційній скарзі прокурор не оспорював надану судом першої інстанції оцінку письмовим доказам, на які посилалася сторона обвинувачення в обґрунтування винуватості ОСОБА_7 , а тому колегія суддів, виходячи з положень ч.1 ст.404 КПК, якою визначені межі перегляду судом апеляційної інстанції, не перевіряє правильність висновків суду в цій частині.
		Прокурор, вимагаючи в апеляційній скарзі скасувати виправдувальний вирок, виходив лише з того, що суд безпідставно відмовив в задоволенні клопотань сторони обвинувачення про виклик та допит потерпілого ОСОБА_9 , а також свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Такі обставини, на переконання прокурора, позбавили сторону обвинувачення можливості підтвердити факт причетності обвинуваченої до скоєння інкримінованих їй кримінальних правопорушень. 
		Проте, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів визнає такі доводи прокурора неприйнятними з огляду на таке. 
		Статтею 22 КПК встановлено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Відповідно до змісту ст.92 КПК обов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Згідно з ч.3 ст.23 КПК обов`язок забезпечення присутності під час судового розгляду свідків обвинувачення покладено на сторону обвинувачення.
		Суд дійсно повинен створити необхідні умови для реалізації сторонами їх прав і обов`язків, але це не означає, що саме на суд покладено безумовний обов`язок забезпечити участь потерпілих, свідків показання яких є ключовим доказом обвинувачення, оскільки доказування вини особи, а отже надання відповідних доказів суду за законом є обов`язком сторони обвинувачення.
		Крім того, враховуючи, що відповідно до вимог кримінального процесуального закону тягар доведення обґрунтованості обвинувачення та, відповідно, надання доказів винуватості покладено на сторону обвинувачення, суд не може вживати активних дій для забезпечення явки свідків обвинувачення, оскільки це суперечитиме засаді об`єктивності і неупередженості суду, відображеної, зокрема, у частині 6 статті 22 КПК.
		Відповідно до ч.2 ст.327 КПК прибуття в суд свідка забезпечується стороною кримінального провадження, яка заявила клопотання про його виклик. Суд сприяє сторонам кримінального провадження у забезпеченні явки зазначених осіб шляхом здійснення судового виклику.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд першої інстанції вжив усіх можливих та необхідних заходів для повідомлення потерпілого ОСОБА_9 про дату, час і місце розгляду провадження та забезпечення його явки та явки свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до суду, однак через їх неодноразову неявку до суду районний суд був позбавлений можливості провести їх допит для встановлення обставин події.
		Так, потерпілий ОСОБА_9 в судові засідання не з`являвся, надіслані на зазначену стороною обвинувачення адресу потерпілого судові повістки поверталися на адресу суду з позначкою «адресат відсутній» (а.п.165, 183,196,214,251 т.1, а.п.25, 54, 77, 94, 110, 130, 154, 163 т.2). При цьому у відповідності до вимог ч.3 ст.140 КПК застосування до потерпілого приводу є неможливим.
		Європейський суд з прав людини у своїй практиці доходив висновку, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки. 
		Кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 перебувало на розгляді Токмацького районного суду Запорізької області з січня 2019 року. Між тим протягом такого часу потерпілий ОСОБА_9 , який не міг не бути обізнаним про кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 , жодного разу не поцікавився розглядом такого провадженням. Отже, на переконання колегії суддів, така поведінка потерпілого свідчить про відсутність його зацікавленості в розгляді даного провадження, а тому твердження прокурора про порушення права потерпілого ОСОБА_9 на участь у судовому розгляді є безпідставними.
		Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 також жодного разу не з`явилися в судове засідання суду першої інстанції, надіслані на їх адреси судові повістки були повернуті на адресу суду без вручення (а.п.249, 250 т.1, а.п.18, 26, 44, 45, 55, 56, 152, 153, 164, 165 т.2). Відповідно до матеріалів, які було надано на виконання ухвал суду про примусовий привід, зазначені свідки за адресами, зазначеними в обвинувальному акті, ніколи не проживали та встановити їх місце знаходження не виявилося можливим. 
		Отже сторона обвинувачення, на яку покладено обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК, явки потерпілого ОСОБА_9 та свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , показання яких, на переконання прокурора, мали ключове значення при доказуванні винуватості обвинуваченої, в судові засідання не забезпечила. Жодних заходів для встановлення місця перебування потерпілого та зазначених свідків сторона обвинувачення не вживала.
		При цьому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зі свого боку забезпечив сторонам усі можливості для реалізації своїх прав у судовому засіданні в рамках кримінального процесуального закону, а тому підстав для скасування вироку за доводами, наведеними в апеляційній скарзі прокурора, колегія суддів не вбачає. 
		Крім того, в апеляційній скарзі прокурор, з посиланням на ч.3 ст.404 КПК, просив допитати під час апеляційного розгляду потерпілого ОСОБА_9 , а також свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Але при цьому прокурор не забезпечив прибуття даних осіб до апеляційного суду. У зв`язку з чим, в задоволенні такого клопотання апеляційним судом було відмовлено.
		Крім того, судова колегія зважає також на те, що доводи апеляційної скарги не містять у собі заперечень прокурора, щодо обставин встановлених судом на підставі наданих обвинуваченням доказів у справі. 
		ОСОБА_7 інкримінується два епізоди злочинних шахрайських дій, пов`язаних із підбурюванням до надання неправомірної винагороди невстановленим особам, - щодо ОСОБА_9 і щодо ОСОБА_10 . Проте прокурор в апеляційній скарзі фактично погодився із наданою судом оцінкою тих доказів, які ним було досліджено за цими епізодами, зокрема й щодо ОСОБА_10 , якого на відміну від потерпілого ОСОБА_9 було допитано під час судового розгляду. Жодних клопотань про дослідження цих доказів апеляційним судом і надання цим доказам іншої правової оцінки прокурором в апеляційній скарзі не заявлено.
		Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не є безпосередніми очевидцями «протиправних» дій ОСОБА_7 , оскільки були лише понятими під час ідентифікації та вручення грошових коштів 09.02.2018 року ОСОБА_13 і вилучення цих грошових коштів в подальшому у ОСОБА_7 . Під час вчинення даних слідчих розшукових дій складались відповідні протоколи, що були досліджені судом, який надав їм свою правову оцінку. 
		Жодних клопотань про дослідження цих протоколів апеляційним судом і надання цим доказам іншої правової оцінки прокурором в апеляційній скарзі також не заявлено.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.407, 418, 419 КПК України, колегія суддів
		УХВАЛИЛА
		Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення. 
		Вирок Токмацького районного суду Запорізької області від 26 травня 2020 року щодо ОСОБА_7 в цій справі залишити без змін. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з часу її проголошення.
		Головуючий суддяСуддяСуддяОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...