Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/19997/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів.
Надіслано для оприлюднення: 04.12.2020. Зареєстровано: 06.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.12.2020.
Дата набрання законної сили: 08.12.2020
Номер судового провадження: 1-кс/521/5567/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020161470001178

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 521/19997/20
		Номер провадження:1-кс/521/5567/20 
		                       У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		02 грудня 2020 року слідчий суддя Малиновського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Одеської місцевої прокуратури № 2  ОСОБА_3 , захисника  адвоката  ОСОБА_4 , підозрюваного  ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі клопотання слідчого СВ Хмельницького ВП Малиновського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12020161470001178 від 02 листопада 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному:  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеси, громадянина України, інваліда ІІ-ої групи, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працюючого інкасатором «Ощадбанк», зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 259, ч. 2 ст. 259 КК України, - 
		 
		 У Х В А Л И В:
		 
		З клопотання слідчого та доданих до нього матеріалів вбачається, що 02 листопада 2020 року о 08 годині 32 хвилини ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: місто Одеса, вулиця Академіка Філатова, біля будинку № 13А, діючи з прямим умислом на здійснення завідомо неправдивого повідомлення про підготовку до підриву суду, з хуліганських мотивів та метою порушення діяльності Малиновського районного суду м. Одеси задля зриву судового засідання стосовно вчинення його братом ОСОБА_7 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП (судове провадження №521/15342/20) у Малиновському районному суді м. Одеси, усвідомлюючи, що його завідомо неправдиве повідомлення викличе обстановку страху у відвідувачів та працівників вказаного суду, порушить громадську безпеку, із використанням належного йому мобільного телефону марки «GSmart», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з абонентським номером оператора мобільного зв`язку «лайфселл» НОМЕР_3 , зателефонував на спецлінію оператора «102».
		Після з`єднання в телефонному режимі, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що поширювана ним інформація є неправдивою, повідомив оперативного спецлінії «102» ГУНП в Одеській області про те, що цього ж дня планується підрив Малиновського районного суду м. Одеси, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Василя Стуса, 1-А, двома вибуховими пристроями.
		Після вказаного повідомлення, працівниками вибухотехнічного управління ГУНП в Одеській області, кінологічного центру ГУНП в Одеській області, Державного пожежно-рятувального загіну Головного управління ДСНС України та представниками інших правоохоронних органів, з метою виявлення та знешкодження вибухових речовин, вибухових пристроїв та інших загроз, проведено обстеження будівлі Малиновського районного суду м. Одеси за адресою: м. Одеса, вул. Василя Стуса, 1-А, та прилеглої території, в ході чого з будівлі суду евакуйовано працівників та інших осіб.
		16 листопада 2020 року о 08 годині 39 хвилин ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: місто Одеса, проспект Небесної сотні, біля будинку № 2, з прямим умислом на здійснення завідомо неправдивого повідомлення про підготовку до підриву суду, діючи повторно, з хуліганських мотивів та метою порушення діяльності Малиновського районного суду м. Одеси задля зриву судового засідання стосовно вчинення його братом ОСОБА_7 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП (судове провадження №521/15342/20) у Малиновському районному суді м. Одеси, усвідомлюючи, що його завідомо неправдиве повідомлення викличе обстановку страху у відвідувачів та працівників вказаного суду, порушить громадську безпеку, із використанням належного йому мобільного телефону марки «Nokia», ІМЕІ1: НОМЕР_4 , з абонентським номером оператора мобільного зв`язку «лайфселл» НОМЕР_5 , зателефонував на спецлінію оператора «102».
		Після з`єднання в телефонному режимі, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що поширювана ним інформація є неправдивою, повідомив оперативного спецлінії «102» ГУНП в Одеській області про те, що двома невстановленими особами цього ж дня планується підрив Малиновського районного суду м. Одеси, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Василя Стуса, 1-А.
		Після вказаного повідомлення, працівниками вибухотехнічного управління ГУНП в Одеській області, кінологічного центру ГУНП в Одеській області, Державного пожежно-рятувального загіну Головного управління ДСНС України та представниками інших правоохоронних органів, з метою виявлення та знешкодження вибухових речовин, вибухових пристроїв та інших загроз, проведено обстеження будівлі Малиновського районного суду м. Одеси за адресою: м. Одеса, вул. Василя Стуса, 1-А, та прилеглої території, в ході чого з будівлі суду евакуйовано працівників та інших осіб.
		30 листопада 2020 року о 08 годині 20 хвилин ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: місто Одеса, проспект Небесної сотні, біля будинку № 47/4, з прямим умислом на здійснення завідомо неправдивого повідомлення про вибуховий пристрій, діючи повторно, з хуліганських мотивів та метою порушення діяльності Малиновського районного суду м. Одеси задля зриву судового засідання стосовно вчинення його братом ОСОБА_7 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП (судове провадження №521/15342/20) у Малиновському районному суді м. Одеси, усвідомлюючи, що його завідомо неправдиве повідомлення викличе обстановку страху у відвідувачів та працівників вказаного суду, порушить громадську безпеку, із використанням належного йому мобільного телефону марки «Nokia», ІМЕІ1: НОМЕР_6 , з абонентським номером оператора мобільного зв`язку «лайфселл» НОМЕР_7 , зателефонував на спецлінію оператора «102».
		Після з`єднання в телефонному режимі, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що поширювана ним інформація є неправдивою, повідомив оперативного спецлінії «102» ГУНП в Одеській області про те, що невстановлена особа принесла на територію Малиновського районного суду м. Одеси, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Василя Стуса, 1-А, вибуховий пристрій.
		Після вказаного повідомлення, працівниками вибухотехнічного управління ГУНП в Одеській області, кінологічного центру ГУНП в Одеській області, Державного пожежно-рятувального загіну Головного управління ДСНС України та представниками інших правоохоронних органів, з метою виявлення та знешкодження вибухових речовин, вибухових пристроїв та інших загроз, проведено обстеження будівлі Малиновського районного суду м. Одеси за адресою: м. Одеса, вул. Василя Стуса, 1-А, та прилеглої території, в ході чого з будівлі суду евакуйовано працівників та інших осіб.
		За даним фактом 02 листопада 2020 року Хмельницьким ВП Малиновського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12020161470001178, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 259, ч. 2 ст. 259 КК України.
		Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 259 КК України, за кваліфікуючими ознаками: завідоме неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей та іншими тяжкими наслідками; ч. 2 ст. 259 КК України, за кваліфікуючими ознаками: завідоме неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей та іншими тяжкими наслідками, вчинене повторно.
		30 листопада 2020 року о 13 годині 50 хвилин ОСОБА_5 затриманий за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 259 КК України.
		30 листопада 2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 259 КК України.
		Слідчий ХмельницькогоВП МалиновськогоВП вм.Одесі ГУНПв Одеськійобласті звернувся досуду зклопотанням,погоджене прокуроромОдеської місцевоїпрокуратури №2,про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відносно ОСОБА_5 який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.1, ч. 2 ст. 259 КК України.
		Слідчий у своєму клопотанні просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи клопотання наявністю ризиків, передбачених п.п. 1,3 4 ч.1 ст.177 КПК України.
		В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого, оскільки вважав мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого заходу, та вважав за необхідне застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити останньому мінімальний розмір застави.
		Адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, та просив обрати ОСОБА_5 запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт з забороною залишати житло в нічну пору доби, при цьому надав суду матеріали які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_5 
		ОСОБА_5 підтримав думку адвоката.
		За клопотанням сторони захисту, в судовому засіданні була допитана ОСОБА_8 , яка пояснила суду, що ОСОБА_5 є її чоловіком. ОСОБА_8 охарактеризувала підозрюваного як дбайливого сім`янина, люблячого батька. Крім того, ОСОБА_8 повідомила, що на даний період часу вона знаходиться у декретній відпустці тому не працює, а відтак разом з неповнолітніми дітьми перебуває на утриманні у ОСОБА_5 . Крім того, на утриманні у ОСОБА_5 знаходяться батьки останнього, які є пенсіонерами та мешкають разом з ними.
		Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши доводи, якими обґрунтовується клопотання, а також документи надані стороною обвинувачення, які містяться у матеріалах справи, враховуючи матеріали надані стороною захисту та пояснення свідка ОСОБА_8 , слідчий суддя дійшов наступних висновків.
		Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		У судовому засіданні встановлено, що слідчим Хмельницького ВП Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020161470001178, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 259 КК України.
		В рамках зазначеного кримінального провадження ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 259 КК України.
		01 грудня 2020 року слідчий звернувся до суду з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 
		Право на свободу й особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини.
		Частиною другою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
		Європейський суд з прав людини стверджує, що вимога законності не може бути задоволена лише шляхом дотримання національного законодавства, яке само по собі повинно відповідати Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Плесо проти Угорщини»), тому позбавлення волі може бути цілком законним з точки зору внутрішнього права, однак, бути свавільним, виходячи зі змісту Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення ЄСПЛ у справі «А. та інші проти Об`єднаного Королівства»). 
		Таким чином, рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.
		Так, у справі «Маккей проти Об`єднаного Королівства» ЄСПЛ зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи. 
		Відповідно до вимог статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це необхідно робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення. Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішуватись абстрактно. Воно має вирішуватися у кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи (справа «Лабіта проти Італії», справа «Харченко проти України»).
		За змістом положень КПК України основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, забезпечення законності і обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини на досудових стадіях кримінального провадження.
		Ухвалюючи рішення за результатами розгляду клопотання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний враховувати підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178 КПК України, і навести їх у мотивувальній частині ухвали.
		Статтею 183 КПК України визначено, що тримання особи під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
		Виключною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. 
		Під час вирішення питання про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що в матеріалах клопотання є достатньо фактів для обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 259 КК України, разом з тим під час розгляду клопотання, встановлення особи підозрюваного та загальних обставин кримінального провадження, слідчим суддею встановлено, що  ОСОБА_5 не є особою, яка потребує в теперішній час застосуванню найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 
		Наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 04 листопада 2020 року, рапортом, протоколом обшуку від 30 листопада 2020 року, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 та іншими матеріалами кримінального провадження.
		Згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182).
		Отже, стороною обвинувачення доведено, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 злочинів, передбачених ч.1 ч. 2 ст. 259 КК України.
		Проте слідчий суддя наголошує, що лише цієї умови недостатньо для обрання запобіжного заходу і враховує то, що у судовому засіданні прокурором не доведено обґрунтованість існування ризиків, що підозрюваний, може незаконно впливати на свідків, ухилятись від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення. Щодо ризику незаконного впливу на свідків, то варто зауважити, що в розпорядженні слідчого судді відсутні відомості про наявність по даному кримінальному провадженню свідків, чиї покази можуть прямо викривати підозрюваного, крім того ні клопотання ні додані до нього матеріали не містять відомості про наявність свідків на яких підозрюваний може впливати. 
		Щодо ризику ухилення від суду, то наявність небезпеки переховування повинно бути оцінено з посиланням на ряд інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки втечі, або зробити її настільки незначною, що вона не може виправдати тримання під вартою («Строган проти України»). Щодо наявності ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України, то вказаний ризик стороною обвинувачення ґрунтується лише на тому, що підозрюваний тричі повідомляв правоохоронні органи про мінування будівлі Малиновського районного суду міста Одеси, однак вказане твердження не може бути підставою для обрання ОСОБА_5 найсуворішого запобіжного заходу, оскільки останній раніше не судимий, не вів антигромадський спосіб життя, а відтак у слідчого судді відсутні підстави вважати, що ОСОБА_5 може знову вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 259 КК України.
		Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
		Суд у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
		Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.
		Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року №4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
		На думку слідчого судді прокурор не навів мотивів щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід ніж той, який зазначений у клопотанні.
		Відповідно до ст.181 КПК України в якості запобіжного заходу може бути застосований домашній арешт, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
		   Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам вчинити певні дії, що можуть будь  яким чином перешкодити кримінальному провадженню, тобто існування певних ризиків для виконання завдань кримінального провадження.
		Під час розгляду клопотання, слідчим суддею встановлено, що  ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 259 КК України. На думку слідчого судді існують певні ризики передбачені ст. 177 КПК України, однак вказані ризики не дають слідчому судді достатніх підстав для застосування найбільш суворого запобіжного заходу, тому виходячи зпринципів гуманності,верховенства праваі повагидо людськоїгідності, приходжу до обґрунтованого висновку про необхідність обрати ОСОБА_5 запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт з забороною підозрюваному залишати житло у нічний час, а також з покладенням на підозрюваного  ОСОБА_5 певних процесуальних обов`язків, які на думку слідчого судді будуть достатні для належної поведінки підозрюваного.
		    Метою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов`язків.
		   Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні  ОСОБА_5 кримінальних правопорушень передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 259 КК України.
		   Слідчий суддя вбачає наявність підстав, щодо застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, та вважає, що даний запобіжний захід є найбільш прийнятним, враховуючи обставини, встановлені у судовому засіданні та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного. 
		При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя також враховує презумпцію невинуватості, та обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує  ОСОБА_5 в разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного ( ОСОБА_5 є учасником АТО, де отримав контузію від вибуху снаряду, є ветераном війні  учасником бойових дій, про що свідчить посвідчення серія НОМЕР_8 , страждає рядом хронічних захворювань та є особою з інвалідністю ІІ-ої групи, внаслідок війни  посвідчення НОМЕР_9 ), зі слів офіційно працевлаштованого інкасатором «Ощадбанку», має вищу освіту, соціальні зв`язки в місці постійного проживання  ОСОБА_5 (підозрюваний одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей  ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , неповнолітню дитину від першого шлюбу  ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до посвідчення ОСОБА_5 є батьком багатодітної сім`ї), має постійне місце реєстрації та мешкання в місті Одесі, раніше не судимий. Крім того, суд враховує і пояснення дружини підозрюваного, яка позитивно охарактеризувала ОСОБА_5 за період їхнього спільного життя та позитивну характеристику за час проходження служби у Збройних Силах України. 
		   Обставин які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту  не має. 
		Враховуючи дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне встановити заборону підозрюваному залишати житло у певний період доби, та надати таким чином  ОСОБА_5 можливість працювати. Також є необхідним покладання на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
		   Оцінивши в сукупності всі вищезазначені обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений час доби буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 194, 196, 202, 203, 205, 376 КПК України, слідчий суддя, -
		У Х В А Л И В:
		 
		   В задоволенні клопотання слідчого СВ Хмельницького ВП Малиновського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5  відмовити.
		   Застосувати до підозрюваного  ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з забороною підозрюваному залишати житло за адресою:  АДРЕСА_1  у певний період доби, а саме з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин.
		Роз`яснити підозрюваному його обов`язок, щодо заборони залишати вказане житло у певний період доби, а саме з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин.
		Негайно звільнити  ОСОБА_5 з-під варти.
		Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 невідкладно прибути до місця свого проживання, а саме:  АДРЕСА_1 .
		Покласти на підозрюваного  ОСОБА_5 обов`язки строком на п`ятдесят днів, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
		   1)прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
		   2)не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає (місто Одеса) без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		   3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
		4) утриматись від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню.
		Роз`яснити підозрюваному  ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Строк дії ухвали слідчого судді становить п`ятдесят днів і обчислюється з моменту оголошення ухвали слідчого судді, тобто з 02 грудня 2020 року. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію 21 січня 2021 року.
		   Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		   Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		   Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
		   
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...