Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 334/5584/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров’я населення; Порушення правил щодо карантину людей.
Надіслано для оприлюднення: 04.12.2020. Зареєстровано: 06.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.12.2020.
Дата набрання законної сили: 04.12.2020
Номер судового провадження: 33/807/826/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		Єдиний унікальний № 334/5584/20                 Головуючий в 1 інстанції Філіпова І.М.
		Провадження № 33/807/826/20                  Доповідач в 2 інстанції Білоконев В.М.
		Категорія  ст. 44-3 КУпАП
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04 грудня 2020 року м. Запоріжжя
		 
		Суддя Запорізького апеляційного суду Білоконев В.М., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 жовтня 2020 року у відношенні ОСОБА_1 ,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		постановою судді Ленінського районного судум.Запоріжжя від30жовтня 2020року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП притягнуто  ОСОБА_1 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, безробітного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , із застосуванням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень.
		Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.
		 
		Як встановлено судом першої інстанції в постанові суду, 28.09.2020 року відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення серії АА№ 342648, згідно якого, він 28.09.2020 року о 16 годині 10 хвилин у м. Запоріжжя, по пр. Вінтера, буд. 30 він перебував у громадському місці, а саме «Сільпо», без засобів індивідуального захисту, а саме: без респіратора або захисної маски, що закривають рот та ніс, чи порушив вимоги п.п. 1 п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України №641 (зі змінами) від 22.07.2020 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП, а саме: порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
		 
		ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, яку називає зверненням для захисту та забезпечення конституційного права живої людини на судовий захист безпосередньо на підставі ст.8 Конституції України, ОСОБА_1 просить: забезпечити права живої людини ОСОБА_2 на апеляційний перегляд постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 жовтня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення; розглянути це звернення; скасувати постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 жовтня 2020 року; прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги поданого звернення до апеляційної інстанції.
		В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 та як на свідчення «протиправних та некваліфікованих дій та бездіяльності» судді посилається на те, що суддя проігнорувала його письмове клопотання від 30.10.2020 про скасування протоколу про адміністративне правопорушення, як нікчемного у зв`язку із тим, що протокол складено з грубим порушенням норм процесуального і матеріального права, оскільки його складено завідсутністю свідків;його було затримано та доставлено до Дніпровського відділу поліції, хоча це не передбачено даною нормою КУпАП; співробітники поліції не представились та не показали свої посвідчення; відеозапис, що було надано до суду був здійснено на прилад фіксації що не було вказано у протоколі, тому він не може розглядатись як доказ; факт порушення діючого законодавства на його погляд не доказано.
		Також як на свідчення «протиправних та некваліфікованих дій та бездіяльності» судді посилається на те, що:в справі міститься лише DVD-диск без супроводжувальних документів, на якому нібито є відеофіксація подій, що відбувалися по справі, - проте зчитати з нього інформацію під час мого ознайомлення з матеріалами справи в суді 30.10.2020 року не вдалося), якщо прилад фіксації не був вказаний у протоколі.
		Судом проігноровано відомості, що містяться у справі, які вказують на наявність в діях співробітника поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ознак злочину, вчиненого щодо нього під час складання протоколу про адміністративне правопорушення у приміщенні магазину «Сільпо».
		Вважає, що висновок суду про підвищений ступінь «суспільної небезпеки» його дій в судовому порядку не доведено та не обґрунтовано в правовому сенсі, ознак хвороби не виявлено в нього, по друге в даний час маю статус безробітного та має на утриманні неповнолітню дитину.
		Зауважує, що судом порушено правила та встановлені норми проведення судових засідань. Суд, мотивуючи в постанові від 30.10.2020 р. у справі, не надав відповідь на жодне з важливих, доречних і вирішальних питань живої людини. 
		На підставі викладеного апелянт вважає, що оскаржувана постанова має ознаки свавільності.
		 
		Заслухавши в судовому засіданні ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
		 
		Згідно з положенням ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		 
		У відповідності до ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. 
		 
		Статтею252КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Відповідно до ст. 280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. 
		Стаття 44-3 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
		Відповідно до статті 1Закону України"Прозахист населеннявід інфекційниххвороб"№1645-ІІІвід 06квітня 2000року визначено, що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
		Згідно ст.29Закону України"Прозахист населеннявід інфекційниххвороб"№1645-ІІІвід 06квітня 2000року карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно п. п. 1 п.10 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на території України на період дії карантину забороняється перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
		Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався та в повному обсязі з`ясував всі обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, дослідив і належним чином оцінив докази.
		Вина ОСОБА_1 в порушенні п.п.1 п. 10 Постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 року та у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, підтверджена дослідженими судом доказами: протоколом від 28.09.2020 року про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, рапортом співробітника поліції, поясненнями ОСОБА_5 , відеозаписом.
		З огляду на встановлені суддею суду першої інстанції обставини справи, які викладені в оскаржуваній постанові, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду і є доведеною, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
		Суд апеляційної інстанції вважає, що досліджені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.
		Разом з тим, відповідно до частин 1 та 2 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
		Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
		Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативні правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
		За загальним положенням, встановленим цією статтею Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти, не мають зворотної сили в часі, тобто не поширюються на поведінку, що мала місце в той період, коли відповідний акт ще не був прийнятий або ще не набрав чинності.
		Не має зворотної сили як закон, що вперше встановлює юридичну відповідальність за певну поведінку, так і акт, який обтяжує відповідальність за вчинення будь-якого діяння порівняно з діючим законом.
		Виняток з цього правила становлять закони або інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність і саме тому мають зворотну силу.
		Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в міжнародно-правових актах, зокрема в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (стаття 7).
		Так, після розгляду справи в суді першої інстанції, 06.11.2020 року Верховною Радою України внесено зміни до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID 19)» за №1000-ХІ, який набрав чинності 21.11.2020 року, згідно якого ст. 44-3 КУпАП доповнено частиною другою такого змісту «Перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі від десяти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
		Таким чином, за змістом цих змін, відповідальність за вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, пом`якшена.
		Інші доводи ОСОБА_1 щодо порушень при оформленні та розгляді протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього, зокрема про те, що суддя проігнорувала його письмове клопотання від 30.10.2020 про скасування протоколу про адміністративне правопорушення, як нікчемного у зв`язку із тим, що протокол складено з грубим порушенням норм процесуального і матеріального права, оскільки його складено завідсутністю свідків;його було затримано та доставлено до Дніпровського відділу поліції, хоча це не передбачено даною нормою КУпАП; співробітники поліції не представились та не показали свої посвідчення; відеозапис, що було надано до суду був здійснено на прилад фіксації що не було вказано у протоколі, тому він не може розглядатись як доказ; факт порушення діючого законодавства на його погляд не доказано; в справі міститься лише DVD-диск без супроводжувальних документів, на якому нібито є відеофіксація подій, що відбувалися по справі, - проте зчитати з нього інформацію під час мого ознайомлення з матеріалами справи в суді 30.10.2020 року не вдалося), якщо прилад фіксації не був вказаний у протоколі; судом проігноровано відомості, що містяться у справі, які вказують на наявність в діях співробітника поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ознак злочину, вчиненого щодо нього під час складання протоколу про адміністративне правопорушення у приміщенні магазину «Сільпо»; висновок суду про підвищений ступінь «суспільної небезпеки» його дій в судовому порядку не доведено та не обґрунтовано в правовому сенсі, ознак хвороби не виявлено в нього; судом порушено правила тавстановлені нормипроведення судовихзасідань;суд,мотивуючи постанові від 30.10.2020 р. у справі, не надав відповідь на жодне з важливих, доречних і вирішальних питань живої людини, апеляційним судом не розглядаються, оскільки, враховуючи вищевказане, позбавлені правового сенсу. 
		Приймаючи до уваги вищевказане, апеляційний суд вважає, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати, винести нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним за ч.2 ст. 44-3 КУпАП та з врахуванням даних про його особу, накласти мінімальне стягнення, передбачене санкцією цієї адміністративно-правової норми. 
		Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
		 
		                ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
		Постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 жовтня 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 44-3КУпАП (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 530-IX IX від 17.03.2020 року), скасувати.
		Винести нову постанову, якою визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 44-3 КУпАП (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 1000-IX від 06.11.2020 року) та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень.
		Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 гривень 40 коп. 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя Запорізького 
		апеляційного суду                        Білоконев В.М.
		Дата документу  Справа № 334/5584/20

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...