Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/18946/19 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин; про оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління.
Надіслано для оприлюднення: 07.12.2020. Зареєстровано: 07.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 08.12.2020.
Дата набрання законної сили: 02.12.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"02" грудня 2020 р.           Справа№ 910/18946/19
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Ходаківської І.П.
		суддів:            Євсікова О.О. 
		          Владимиренко С.В. 
		 
		 
		за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
		за участю представників сторін:
		від позивача:           Костенко І.А.           
		від відповідача:           Кілічава Т.М.           
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги 
		ОСОБА_1 
		на рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2020 (повний текст рішення складено та підписано 16.07.2020)
		та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 22.07.2020 (повний текст складено та підписано 27.07.2020)
		у справі № 910/18946/19 (суддя Чинчин О.В.)
		за позовом      ОСОБА_1 
		до          Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Будинок Ахматової" 
		про           визнання недійсним рішення загальних зборів
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Короткий зміст позовних вимог.
		          
		В грудні 2019 року громадянка ОСОБА_1 звернулась до зосподарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок Ахматової» про визнання недійсним рішення загальних зборів.
		 
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок Ахматової»,  оформлене протоколом від 23.01.2018 №3 (дата відкриття зборів - 23.12.2017, дата закриття зборів - 06.01.2018), прийнято з порушенням норм   Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»,   Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»   та умов Статуту ОСББ, у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним.
		          
		Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
		 
		Рішенням господарського суду міста Києва від 09.07.2020 у справі №910/18946/19 в задоволенні позову відмовлено.
		 
		Рішення суду мотивовано недоведеністю належними та допустимими доказами наявності тих обставин, які є підставами для скасування (визнання недійсним) оспорюваного рішення - рішення Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок Ахматової», яке оформлене Протоколом №3 від 23.01.2018 (дата відкриття зборів - 23.12.2017, дата закриття зборів - 06.01.2018), оскільки позивачем не доведено ані наявності порушень норм закону/умов статуту, ані того, що ці порушення (у випадку їх наявності) вплинули на прийняття загальними зборами відповідних рішень.
		 
		Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 22.07.2020 у справі № 910/18946/19 з позивача на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок Ахматової» стягнуто витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10500 грн 00 коп.
		 
		Ухвалюючи зазначене рішення, господарський суд виходив з того, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову
		 
		Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.
		 
		Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 09.07.2020 та додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 22.07.2020, громадянка ОСОБА_1 звернулась з апеляційними скаргами, у яких просить скасувати згадані рішення, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального права та процесуального права, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі та постановити ухвалу, якій відмовити у прийнятті додаткового рішення.   
		 
		Зокрема, скаржник зазначає, що Правління відповідача, за ініціативою якого проводились загальні збори, на яких було прийнято спірне рішення, вводить в оману співвласників ОСББ та, пропонуючи встановити завищені і необґрунтовані внески на утримання будинку та прибудинкової території, якої взагалі немає на балансі відповідача, здійснює фактичне незаконне заволодіння майном (грошовими коштами) співвласників, зокрема, і позивача, чим порушує права позивача, визначені ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків».
		 
		В частині додаткового рішення, скаржник зазначає, що відповідачем не підтверджено обставин понесення ним витрат на професійну допомогу, яка надавалась представником - адвокатом Кілічавою Т.М., а отже, як наслідок, відсутні підстави для їх розподілу за наслідками розгляду справи.
		 
		Відповідач подав до Північного апеляційного господарського суду відзиви на апеляційні скарги, у яких просить залишити їх без задоволення, а судові рішення - без змін.
		 
		Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
		 
		Відповідно до витягу      з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2020 та      витягу      з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 03.09.2020 апеляційні скарги у справі № 910/18946/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В.
		 
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення міста Києва від 09.07.2020      та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 22.07.2020      у справі №910/18946/19 та призначено їх до розгляду у судовому засіданні на   30.09.2020.
		 
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 розгляд справи відкладено на 04.11.2020.
		03.11.2020 судом повідомлено представників сторін за допомогою засобів телефонного зв`язку, про що свідчать наявні в матеріалах справи телефонограми, які прийняті представником позивача - Костенко І.А. та представником відповідача - Кілічава Т.М., про те, що судове засідання призначене на 04.11.2020 не відбудеться у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Демидової А.М. та повідомлено про дату та час наступного судового засідання - 11.11.2020 о 09:40.
		Частиною 6   статті 120 ГПК України   передбачено, що суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
		Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №      09.1-08/4298/20 від 09.11.2020 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи, у зв`язку з перебуванням судді                  Демидової А.М., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному.
		Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями      від 09.11.2020 справу передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Ходаківська І.П. - головуючий, Євсіков О.О., Владимиренко С.В.
		Ухвалою суду від 09.11.2020 вказаною судовою колегією прийнято до свого провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2020      та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 22.07.2020   у справі № 910/18946/19.
		Ухвалою суду від 11.11.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 02.12.2020.          
		Явка представників сторін
		 
		У судове засідання 02.12.2020 з`явилися представники позивача та відповідача.
		 
		Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційних скарг та просив їх задовольнити.
		 
		Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційних скарг позивача, просив їх відхилити, а оскаржені судові рішення залишити без змін.
		 
		Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.
		 
		Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок Ахматової» є юридичною особою; ідентифікаційний код: 36682890; адреса місцезнаходження: 02081, м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 50.
		 
		Громадянка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Дата державної реєстрації права власності - 18.02.2014, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		 
		Відповідно до п. 1 розділу 1 Статуту ОСББ «Будинок Ахматової» (в редакції станом на дату прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів) об`єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , право власності яких зареєстровано в установленому законом порядку, що розташований за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 відповідно до   Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»   .
		 
		Пунктом 1 розділу 3 Статуту ОСББ «Будинок Ахматової» передбачено, що органами управління об`єднання є Загальні збори співвласників будинку, Правління та Ревізійна комісія об`єднання.
		 
		За положеннями п. 2 розділу 2 Статуту ОСББ «Будинок Ахматової» вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання 
		 
		Згідно з п. 3 розділу 2 Статуту ОСББ «Будинок Ахматової» до виключної компетенції Загальних зборів належать: - затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; - обрання, переобрання та припинення повноважень членів Правління об`єднання; - вирішення питань про використання спільного майна будинку; - затвердження кошторису, балансу, річного звіту; - попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує 25 тисяч гривень, а також договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; - визначення та затвердження порядку сплати, переліку та розмірів і платежів співвласників; - прийняття рішення про реконструкцію та ремонт будинку або про зведення господарських споруд; - визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів Правління; - передача у користування фізичним та юридичним особам спільного майна співвласників будинку та визначення обмежень на користування спільним майном; - обрання та відкликання управителя, затвердження, зміна умов та розірвання договору з управителем; - прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном будинку повністю або частково асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку; - прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь об`єднання у товариствах; - прийняття рішень про реорганізацію та ліквідацію об`єднання.
		 
		23.12.2017 були проведені (відкриті) Загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок Ахматової», прийняті рішення на яких оформлені протоколом №3 від 23.01.2018; дата відкриття зборів - 23.12.2017, дата закриття зборів - 06.01.2018; дата складання протоколу - 23.01.2018.
		 
		Як вбачається з Протоколу №3 від 23.01.2018, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку становить 8819,30 кв.м. Загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку, які взяли участь у голосуванні на Загальних зборах та під час проведеного письмового опитування становить 114 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 7230,90 кв.м. На зборах буди присутні особисто та/або їх представники співвласники в кількості 26 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 2105,23 кв.м. Взяли участь у голосуванні шляхом оформлення свого волевиявлення особистим підписом по кожному питанню 16 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 1369,20 кв.м. 10 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 736,03 кв.м. участі у голосуванні не прийняли, оскільки особистий підпис по кожному питанню, що виносилось на голосування із зазначенням результату голосування відсутній. У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники у кількості 88 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 5125,67 кв.м.
		Порядок денний:
		- звіт Правління про діяльність Об`єднання за 2017 рік;
		- звіт Ревізійної комісії щодо перевірки фінансово-господарської діяльності правління ОСББ за 2017 рік;
		- про приймання-передачу будинку в управління від КП «Житло-Сервіс» до ОСББ;
		- визначення розміру та порядку сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території на 2018 рік;
		- створення резервного та ремонтного фондів, визначення розміру та порядку сплати внесків до ремонтного фонду на 2018 рік;
		- затвердження кошторису ОСББ на 2018 рік;
		- обрання нових та переобрання діючих членів Правління;
		- обрання нових та переобрання діючих членів Ревізійної комісії;
		- прийняття рішення щодо проведення заходів з енергозбереження;
		- визначення та затвердження заходів щодо стягнення заборгованості по внесках на утримання будинку та прибудинкової території та до ремонтного фонду;
		- про передачу в оренду нежитлового приміщення (двірницька площею 7,22 кв.м.), яке розташоване на 1-му поверсі будинку АДРЕСА_1, та являється спільною сумісною власністю всіх співвласників;
		- про надання згоди на тимчасове платне користування місцем для розміщення рекламоносіїв на зовнішній стіні будинку АДРЕСА_1.
		 
		На зборах було розглянуто та проголосовано наступні питання:
		1. На голосування було поставлено пропозицію затвердити кошторис ОСББ «Будинок Ахматової» на 2018 рік, відповідно до якого середньомісячні надходження становлять 63525,96 грн, середньомісячні витрати - 63525,96 грн. Розмір щомісячного внеску співвласників та квартиронаймачів житлових приміщень для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку та прибудинкової території становить 5,80 за 1 кв.м. Розмір щомісячного внеску співвласників нежитлових приміщень залишити діючим станом на 01.01.2017. Затвердити обов`язкові внески до ремонтного фонду у розмірі 1,00 грн за 1 кв.м. загальної площі нежитлових приміщень. Оплату внесків проводити до 20-го числа звітного місяця.
		Підсумки голосування: - «за» - 70,08% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 6180,90 кв.м.;
		«проти» - 2,71% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 238,60 кв.м.;
		«утримався» - 9,20% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 811,40 кв.м.
		«Рішення прийнято»
		2. На голосування була поставлена пропозиція створити резервний фонд на випадок непередбачених статтями кошторису витрат. Джерелом фінансування є кошти, які не було використано на інші статті кошторису. Суми з резервного фонду можна використовувати й для покриття поточних витрат.
		Підсумки голосування: - «за» - 70,08% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 6180,90 кв.м.;
		«проти» - 2,71% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 238,60 кв.м.;
		«утримався» - 9,20% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 811,40 кв.м.
		«Рішення прийнято»
		3. На голосування поставлено пропозицію створити ремонтний фонд. Джерелом фінансування є 1,00 грн за 1 кв.м. загальної площі зі складу внеску співвласників житлових та нежитлових приміщень, квартиронаймачів для забезпечення утримання та експлуатації будинку та прибудинкової території.
		Підсумки голосування: - «за» - 70,08% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 6180,90 кв.м.;
		«проти» - 2,71% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 238,60 кв.м.;
		«утримався» - 9,20% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 811,40 кв.м.
		«Рішення прийнято»
		4. На голосування було поставлено пропозицію переобрати строком на 1 рік діючих членів правління: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Обрати строком на 1 рік нових членів правління: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .
		За результатами голосування погоджено кандидатури: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
		5. На голосування поставлено пропозицію визнати діяльність Ревізійної комісії незадовільною.
		Підсумки голосування: - «за» - 42,44% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 3742,70 кв.м.;
		«проти» - 7,13% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 629,20 кв.м.;
		«утримався» - 32,42% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 2859,40 кв.м.
		«Рішення не прийнято»
		6. На голосування поставлено пропозицію переобрати строком на 1 рік діючого члена Ревізійної комісії ОСОБА_16 . Обрати строком на 1 рік нових членів Ревізійної комісії: ОСОБА_9 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_1 , ОСОБА_19 . Провести голосування окремо по кожній кандидатурі.
		За результатами голосування погоджено кандидатури: ОСОБА_19 , ОСОБА_16 .
		7. На голосування поставлено пропозицію з метою заощадження електроенергії вантажний ліфт вимикати щоденно з 23.00 до 06.00 годин за умови роботи двох пасажирських ліфтів.
		Підсумки голосування: - «за» - 69,23% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 6105,70 кв.м.;
		«проти» - 2,08% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 183,30 кв.м.;
		«утримався» - 10,68% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 941,90 кв.м.
		«Рішення прийнято»
		8. На голосування поставлено пропозицію у разі виникнення заборгованості понад 2 місяці у власників або квартиронаймачів по сплаті щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території Правління має право звертатись до суду щодо стягнення заборгованості, дотримавшись певної попередньої процедури, а саме: надіслати на адресу боржника рекомендованим листом претензію щодо наявності заборгованості та надати 10-ти денний термін на усунення заборгованості, дотриматись строків, наданих для виконання претензії, та тільки у разі її невиконання звернутись до суду.
		Підсумки голосування: - «за» - 63,82% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 5628,75 кв.м.;
		«проти» - 2,53% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 222,75 кв.м.;
		«утримався» - 15,64% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1379,40 кв.м.
		«Рішення прийнято»
		9. На голосування поставлено пропозицію передати в оренду нежитлове приміщення (двірницька площею 7,22 кв.м.), розташоване на 1-му поверсі та є спільною сумісною власністю всіх співвласників.
		Підсумки голосування: - «за» - 30,68% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 2706,20 кв.м.;
		«проти» - 39,21% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 3458,10 кв.м.;
		«утримався» - 12,09% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1066,60 кв.м.
		«Рішення не прийнято»
		10. На голосування поставлено пропозицію надати згоду на тимчасове платне користування місцем для розміщення рекламоносіїв на зовнішній стіні будинку АДРЕСА_2 .
		Підсумки голосування: - «за» - 71,08% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 6268,60 кв.м.;
		«проти» - 0,85% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 75,40 кв.м.;
		«утримався» - 10,06% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 886,90 кв.м.
		«Рішення прийнято»
		 
		Додатками до Протоколу від 23.01.2018 № 3, зокрема, є список співвласників квартир та нежитлових приміщень, присутніх 23.12.2017 на зборах; список співвласників житлових та нежитлових приміщень, присутніх 23.12.2017 на загальних зборах та які прийняли участь в голосуванні з питань порядку денного; листи письмового опитування співвласників; протокол №9 засідання правління від 23.01.2018.
		 
		Також, у зв`язку з тим, що на збори з`явилось 26 співвласників, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 2105,23 кв.м., виникла необхідність проведення письмового опитування, яке проводилось у період з 23.12.2017 по 06.01.2018 - відповідно до Протоколу №9 засідання Правління ОСББ «Будинок Ахматової» від 23.01.2018.
		 
		На думку позивача, рішення Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок Ахматової», оформлене Протоколом №3 від 23.01.2018 (дата відкриття зборів - 23.12.2017, дата закриття зборів - 06.01.2018), було прийнято з порушенням норм   Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»,   Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»   та умов Статуту ОСББ, у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним.
		 
		Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
		 
		Відповідно до частини другої   статті 382 Цивільного кодексу України   усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
		 
		Згідно з частиною першою   статті 385 Цивільного кодексу України    власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
		 
		За приписами   ст. 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»   власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав та виконання обов`язків співвласниками квартири або нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності.
		 
		Частиною 1   ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»   співвласникам надано право:
		1) вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників;
		2) брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника;
		3) одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання;
		4) безоплатно одержувати інформацію про суб`єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом;
		5) ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії;
		6) на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника;
		7) інші права, визначені законом.
		Відповідно до ч. 1   ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»   управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).
		 
		За положеннями ч. 1   ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»   співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.
		 
		Згідно зі   ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»    органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом). Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії.
		 
		Частиною 9   ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»   до виключної компетенції загальних зборів співвласників віднесено: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.
		 
		Однією з підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок Ахматової»,  оформленого протоколом №3 від 23.01.2018, позивачем зазначено недотримання порядку повідомлення про проведення загальних зборів.
		 
		Зокрема, позивач зазначає, що 17.12.2017 шляхом розміщення оголошення на дошці (інформаційному стенді) при вході до під`їзду будинку було повідомлено про проведення загальних зборів, яке відбудеться 23.12.2017 об 11:00 год, та ініційоване Правлінням ОСББ, що суперечить порядку, встановленому як Статутом ОСББ, так і законодавством.
		 
		При цьому позивач вказує, що йому особисто не було вручено письмове повідомлення про проведення зборів, а про їх проведення позивач дізнався з оголошення, розміщеному на під`їзді.
		 
		Як вірно враховано місцевим господарським судом, згідно з ч. 4   ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»   повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку.
		 
		За приписами ч 5   ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»    повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення таких зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний. До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що будуть розглядатися на зборах.
		 
		Відповідно до п. 5 розділу 3 Статуту ОСББ «Будинок Ахматової» загальні збори проводяться за необхідністю, але не рідше одного разу на рік, як правило, наприкінці календарного року, для розгляду результатів діяльності об`єднання. Загальні збори скликаються Правлінням або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників будинку і проводяться в порядку, передбаченому законом для установчих зборів. Правління або ініціативна група співвласників будинку не менше ніж за 14 днів до дати проведення Загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення Загальних зборів зазначається з чиєї ініціативи скликаються Загальні збори, місце і час проведення Загальних зборів, проект порядку денного Загальних зборів. Загальні збори веде голова зборів. Голова та секретар зборів обираються більшістю присутніх співвласників або їх представників. Час і місце проведення Загальних зборів обираються зручним для більшості можливих учасників зборів.
		 
		Таким чином, вказаними положеннями імперативно визначається порядок і спосіб повідомлення власників про проведення загальних зборів: форма повідомлення обов`язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).
		 
		Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 18 квітня 2018 року у справі № 904/2796/17 (провадження № 12-26гс18), від 18 вересня 2018 року у справі № 916/782/17 (провадження № 12-116гс18).
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в підтвердження факту повідомлення власників квартир про проведення загальних зборів надано копію списку згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, з якого вбачається направлення 09.12.2017 (відбиток відділення Укрпошти) на адресу позивача поштової кореспонденції, а також копію списку співвласників квартир та нежитлових приміщень, який містить інформацію щодо номерів квартир, власників/співвласників та дати направлення поштою або вручення особисто повідомлення про проведення 23.12.2017 загальних зборів.
		 
		У вказаному списку зазначено, що повідомлення власника квартири АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_1 було направлено поштою 09.12.2017.
		 
		Отже, судом встановлено, що відповідачем було дотримано порядок та строки повідомлення позивача, встановлені ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»   та п. 5 розділу 3   Статуту ОСББ «Будинок Ахматової», про проведення 23.12.2017 оспорюваних загальних зборів.
		 
		До того ж, згідно з додатком №1 до протоколу №3 від 23.01.2018 (Список співвласників квартир та нежитлових приміщень, присутніх 23.12.2017 на зборах), представник позивача був присутній на загальних зборах.
		 
		Також, за твердженням позивача, у протоколі №3 від 23.01.2018 вказано, що загальні збори були відкриті 23.12.2017 та закриті 06.01.2018. Однак, збори відбувалися лише 23.12.2017, а не у період з 23.12.2017 по 06.01.2018 і саме в день їх проведення (тобто, 23.12.2017) відповідач повинен був скласти протокол, підписати його у тих співвласників, які були присутніми під час зборів, і вже потім проводити письмове опитування та вписувати результати опитування.
		 
		Крім того, позивач зазначає, що законодавством чітко встановлено строки для проведення опитування - 15 днів з дати проведення зборів. Тобто, протягом 15-ти днів з моменту проведення зборів, відповідач повинен був провести підрахунок голосів і на 15-й день проведення письмового опитування повинен був володіти інформацією, чи набрано відповідну кількість голосів «за» та чи вважаються прийнятими відповідні рішення.
		 
		Однак, як вбачається з протоколу №3 від 23.01.2018, підрахунок голосів було проведено лише 23.01.2018, тобто через 17 днів після закінчення письмового опитування.
		 
		Згідно з ч. 6 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»   рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2 і 3 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.
		 
		Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 50 відсотків або більше загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 75 відсотків загальної кількості співвласників, а рішення з питань, зазначених у пунктах 2 і 3 частини другої цієї статті, вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 50 відсотків загальної кількості всіх співвласників.
		 
		Відповідно до ч. 7   ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»   рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики.
		 
		У протоколі обов`язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника).
		 
		Частиною 8   ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»   визначено, що якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів "за" або "проти", проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими. Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням. Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти "за", "проти" або "утримався". Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень.
		 
		Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання "так", "ні" або "утримався", особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування. Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання.
		 
		Забороняється в процесі проведення письмового опитування співвласників примушувати їх до голосування за або проти прийняття відповідного рішення чи винагороджувати їх за це в будь-якій формі.
		 
		За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування.
		 
		Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів.
		 
		Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах (ч.ч. 12,13   ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
		 
		Згідно з ч. 15   ст 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
		 
		Відповідно до ч. 16   ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»   рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
		 
		Пунктом 9 розділу 3 Статуту ОСББ «Будинок Ахматової», передбачено, що якщо в результаті проведення Загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої п. 8 цього розділу, ініціатором зборів (Правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15-ти календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, відповідні рішення вважаються не прийнятими.
		 
		Як вбачається з протоколу №3 загальних зборів ОСББ «Будинок Ахматової», в ньому зазначено, що датою відкриття загальних зборів є 23.12.2017, датою закриття зборів - 06.01.2018; дата складання протоколу - 23.01.2018.
		 
		При цьому, як обґрунтовано зазначено місцевим господарським судом, протокол є документом, який фіксує   факт прийняття/неприйняття рішення загальними зборами, а відтак, за відсутності прийнятих станом на 23.12.2017 рішень загальних зборів ОСББ «Будинок Ахматової», відсутні підстави для складення протоколу саме 23.12.2017.
		 
		За змістом ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»   та   ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
		 
		Тобто, факт прийняття/неприйняття рішення може бути встановленим (наявним) лише після проведення 15-ти денного письмового опитування співвласників, які не голосували на загальних зборах.
		 
		В той же час, за   ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»   та ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»,   15-ти денний строк встановлено виключно для проведення письмового опитування, а не для здійснення підрахунків голосів та складення відповідного протоколу за результатами підрахунків (в даному випадку за результатами підрахунку голосів позивачем було складено Протокол №9 від 23.01.2018).
		 
		Апеляційний господарський суд вважає, що господарським судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №756/12113/16-ц про те, що підставою для пред`явлення позову про визнання зборів недійсними є   наявність не лише порушення норм закону під час їх проведення, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
		 
		В той же час, позивачем не доведено належними та допустимими доказами як факту порушення норм закону або умов Статуту ОСББ, так і  порушення прав і законних інтересів позивача (в чому вони проявились) у зв`язку з такими порушенням (у випадку наявності порушення) саме у зв`язку з тими обставинами, на які він посилається (протокол №3 складено 23.01.2018 та підрахунок голосів було здійснено поза 15-ти денного періоду, встановленого для проведення письмового опитування).
		 
		Окрім зазначеного вище, позивач також вказує про зазначення у протоколі від 23.01.2018 №3 про присутність на зборах особисто та/або їх представників у кількості 26 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 2105,23 кв.м, що не відповідає дійсності.
		 
		Зокрема, за підрахунком позивача кількості осіб, вказаних у додатку №1 до протоколу №3 від 23.01.2018 (Список співвласників квартир та нежитлових приміщень, присутніх 23.12.2017 на зборах), на зборах були присутні 30 осіб, а загальна площа квадратних метрів, якими володіють присутні особи, становить 2316,90 кв.м.
		 
		Згідно з ч. 14   Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»   рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної   кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення   вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
		 
		Відповідно до п. 6 розділу 3 Статуту ОСББ «Будинок Ахматової» у Загальних зборах мають право брати участь усі співвласники будинку. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може представляти його представник на підставі довіреності. Довіреність на право участі та голосуванні на Загальних зборах може посвідчуватися нотаріусом та іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії.
		 
		У п. 7 розділу 3 Статуту ОСББ «Будинок Ахматової» вказано, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50% загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на Загальних зборах.
		 
		Пунктом 8 розділу 3 Статуту ОСББ «Будинок Ахматової» передбачено, що рішення на Загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення Загальних зборів вважається прийнятим, якщо за нього проголосували   співвласники (їх представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників будинку. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників. Рішення Загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти»). Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.
		 
		Таким чином рішення загальних зборів ОСББ вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало співвласники, які мають більше половини кількості голосів   не тих співвласників, які були присутні на загальних зборах, а більше половини голосів всіх співвласників (в тому числі тих, які голосували шляхом письмового опитування та не були присутніми на загальних зборах).
		 
		Отже, судом встановлено, що вказана у додатку №1 до протоколу №3 від 23.01.2018 (Список співвласників квартир та нежитлових приміщень, присутніх 23.12.2017 на зборах) інформація (щодо кількості осіб та загальної площі кв.м., якою вони володіють) жодним чином не відображає самого процесу голосування та підрахунку голосів (тобто, не впливає на прийняття рішення), а тому не є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів за відсутності також належного обґрунтування, яким чином зазначені обставини порушують права та охоронювані законом інтереси позивача.
		 
		У позовній заяві позивач також вказує на те, що протокол №3 від 23.01.2018 підписано неналежним чином та неуповноваженою на те особою, оскільки він підписаний головою зборів ОСОБА_8. та секретарем ОСОБА_14 , хоча з протоколу не вбачається, що головою зборів був вибраний саме ОСОБА_8 , а ОСОБА_14., зокрема, за даними питаннями відсутня інформація щодо того, яке саме рішення прийняте.
		 
		Крім того, за посиланням позивача, відсутні листи з підписами присутніх осіб щодо голосування по питанню обрання голови та секретаря, а також відсутня інформація, яким чином проголосували власники квартир НОМЕР_7 що, на думку позивача, унеможливлює встановити дійсне їх волевиявлення.
		 
		Відповідно до п. 5 розділу 3 Статуту ОСББ «Будинок Ахматової» загальні збори веде голова зборів. Голова та секретар зборів обираються більшістю присутніх співвласників або їх представників.
		 
		Згідно з протоколом №3 від 23.01.2018 він містить розділ «Процедурне питання», в якому зазначено «обрання голови та секретаря загальних зборів об`єднання простою більшістю голосів присутніх на зборах».
		 
		Із зазначених у протоколі даних про голосування, простою більшістю голосів було обрано головою зборів ОСОБА_8 («за» проголосувало 65,04% від загальної площі присутніх на зборах), а секретарем зборів ОСОБА_14 , («за» проголосувало 65,04% від загальної площі присутніх на зборах).
		 
		Відсутність у протоколі №3 від 23.01.2018 фрази «Рішення прийнято» не спростовує зазначених обставин та не є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ.
		 
		При цьому судом обґрунтовано визнано безпідставним твердження позивача про необхідність підтвердження особистим підписом результатів голосування співвласниками, які були присутніми та приймали участь у голосуванні щодо обрання голови зборів та секретаря, оскільки обрання головуючого на засідання та секретаря не є за своєю суттю порядком денним, а є процедурним питанням, щодо якого не встановлено вимоги у проставленні підписів співвласників під відповідним варіантом голосування (зокрема такою вимоги не вбачається з форми Протоколу, затвердженої   наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарств України №203 від 25.08.2015).
		 
		Стосовно тверджень позивача з приводу відсутності результатів голосування з вказаного питання (обрання голови зборів та секретаря) власників квартир НОМЕР_7 що унеможливлює встановлення дійсного волевиявлення цих осіб, суд зазначає, зазначена обставина ніяким чином не вплинула б на результати голосування, до того позивачем не доведено, яким чином вказаними обставинами порушуються його права.
		 
		Крім того, як зазначає позивач у позовній заяві, під час проведення загальних зборів 23.12.2017 відповідачем не були надані списки співвласників, що були присутні на зборах, або будь-якого іншого документу для проставлення підпису присутніми співвласниками під час голосування. Такі списки (Додаток №2 до Протоколу №3 від 23.01.2018) були складені лише у період підрахунку голосів та підписи на них проставили лише ті особи, які є «лояльними» до правління, проголосувавши «за».
		 
		Також, в обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що відповідачем було грубо порушено права позивача щодо власного волевиявлення, оскільки позивач голосував «проти» всіх питань порядку денного, тоді як у Протоколі №9 від 23.01.2018 вирішено не враховувати голос позивача при підрахунку голосів.
		 
		Відповідно до частин 3, 4   статті 13 Господарського процесуального кодексу України   кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і   на які вона посилається як на підставу своїх вимог   або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		 
		Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
		 
		Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
		 
		Аналогічна правова позиція викладені у Постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17.
		 
		Вказані вище твердження позивача не доведено належним чином, хоча як вбачається з листа деяких співвласників будинку до ОСББ від 16.01.2018, на зборах проводилась відео та аудіо фіксація.
		 
		В той же час, як вірно зауважено місцевим господарським судом,  в протоколі №9 від 23.01.2018 зазначено, що деякі співвласники, в тому числі і позивач, які особисто були присутніми на загальних зборах 23.12.2017,   не поставили свої підписи для підтвердження результату голосування.
		 
		За таких обставин було вирішено не враховувати голоси таких співвласників, в тому числі і позивача, при підрахунку голосів.
		 
		Відповідно до ч. 16   ст 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»   рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
		 
		Отже, при підрахунку голосів враховуються лише ті голоси, які підтверджені особистим підписом, хто голосував.
		 
		За таких обставин не доведеністю належними та допустимими доказами викладених позивачем обставин, обґрунтованим та законним є рішення ОСББ не враховувати голоси осіб, які не проставили свої підписи, в тому числі і позивача, при визначенні результатів голосування.
		 
		Також, позивач вказує на те, що відповідно до додатку №2 до протоколу №3 від 23.01.2018 (Список осіб, присутніх на зборах) відповідачем при підрахунку голосів враховано загальну площу квартири АДРЕСА_3 у розмірі 109,3 кв.м, у той час як ОСОБА_20 , яка була присутня на зборах, володіє лише 1/3 квартири, відповідно її голос становить 35,97 кв.м. Так само, площа квартири АДРЕСА_4 становить 53,1 кв.м та вона була у повному обсязі врахована відповідачем при підрахунку голосів, тоді як ОСОБА_10 є власником вказаної квартири у розмірі 1/8 частини, тобто має голос у сумі 6,63 кв.м.
		 
		Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про те, що відповідач спаплюжив та перекрутив результати голосування.
		 
		Однак, згідно з п. 10 розділу 3 Статуту ОСББ «Будинок Ахматової» під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення Загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування.
		 
		Судом встановлено, що з листків письмового опитування, інші співвласники НОМЕР_8 також приймали участь у голосуванні (шляхом письмового опитування), а тому відсутні підстави вважати, що при підрахунку загальних голосів (тих, які проголосували безпосередньо на зборах, та тих, які проголосували шляхом письмового опитування) відповідачем були допущені помилки щодо їх підрахунку, виходячи з загальної площі квартир.
		 
		В частині посилання позивача на те, що голоси деяких співвласників будинку - ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 не повинні зараховуватися при підрахунку голосів, оскільки вони були присутніми на загальних зборах, а потім брали участь в опитуванні, судом встановлено, що зазначені позивачем особи були присутніми на загальних зборах 23.12.2017, проте, як вбачається зі списків для голосування (додаток №2 до протоколу №3 від 23.01.2018) вказані особи не приймали участі у голосуванні (у списках відсутні відомості щодо їх волевиявлення).
		 
		Згідно з ч. 8   ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»    якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів "за" або "проти", проводиться письмове опитування співвласників,   які не голосували на зборах.
		 
		Також, позивач зазначив, що деякі голоси за письмовим опитуванням зараховані без наявних у протоколі №3 довіреностей від власників квартир або нежитлових приміщень, зокрема: по квартирам НОМЕР_1, НОМЕР_2.
		 
		Частиною 8   ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»   визначено, що письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання "так", "ні" або "утримався", особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування. Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання.
		 
		Отже, законом не встановлено вимоги щодо долучення до протоколу загальних зборів копій довіреностей представників співвласників, а зазначено, що до протоколу долучаються листки письмового опитування.
		 
		Судом встановлено, що листки письмового опитування тих осіб, про яких зазначає позивач (власники квартир НОМЕР_1, НОМЕР_3, НОМЕР_4 ) долучені до протоколу №3 від 23.01.2018, складені відповідно до вимог закону.
		 
		Крім того, представництво може здійснюватися не лише за довіреністю, а й за законом (стаття 242 Цивільного кодексу України).
		 
		Позивач також вказує на те, що деякі листки письмового опитування мають дату опитування, яка не входить у період з 23.12.2017 по 06.01.2018, а саме: квартири АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , з огляду на що голоси власників таких квартир не повинні зараховуватися при голосуванні.
		 
		Суд апеляційної інстанції погоджується з допущенням власниками вказаних квартир технічних помилок при проставленні дати опитування (2017 рік замість 2018 року).
		 
		Зокрема, у листку опитування по НОМЕР_5 вказано дату опитування - 04.01.2017. Однак, міститься й інша дата в кінці листка опитування - 04.01.2018.
		 
		У листку опитування по НОМЕР_6 вказано дату опитування - 05.01.2017, а у листку опитування по НОМЕР_9 вказано дату опитування 03.01.2017.
		 
		До того ж, як вірно враховано судом, питання для голосування, що вказані у листку опитування, відповідають порядку денному загальних зборів від 23.12.2017, а у листку опитування зазначено, що він є додатком до протоколу загальних зборів від 23.12.2017, необґрунтованими є твердження позивача, що вказані листки письмового опитування були складені не у період з 23.12.2017 по 06.01.2018.
		 
		Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено того факту, що насправді (з урахуванням наведених позивачем вище порушень) у письмовому опитуванні прийняло участь не 88 осіб, яка зазначено у протоколі №3 від 23.01.2018, а 57 осіб (власників).
		 
		З тих же підстав безпідставним є посилання позивача, що насправді рішення по порядку денному «затвердження кошторису на 2018 рік; визначення розміру та порядку сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території на 2018», «про створення резервного фонду», «про створення ремонтного фонду», «про проведення заходів з енергозбереження», «про визначення заходів щодо стягнення заборгованості», «про передачу в оренду нежитлового приміщення», «про надання згоди на тимчасове платне користування місцем для розміщення рекламоносіїв» не набрали належної кількості голосів та, відповідно, не є прийнятими.
		 
		Стосовно посилання позивача на те, що у протоколі № 3 вказано, що свої бажання бути кандидатами у члени правління та у члени ревізійної комісії висловили особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_27 , хоча фактично вони не були присутніми на зборах, судом обґрунтовано зазначено, що підставою для скасування рішення загальних зборів є порушення норм закону (умов статуту), у випадку, якщо таке порушення вплинуло на результати голосування.
		 
		Тобто, під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, суд оцінює,   як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
		 
		Позивачем жодним чином не обґрунтовано та не доведено, як наведені ним обставини вплинули б на результати голосування та які конкретні права чи законні інтереси саме позивача (а не вказаних осіб) порушено у зв`язку з наведеними обставинами.
		 
		Крім того, судом встановлено, що позивач зазначив, що у додатку №2 до протоколу №3 (Списки співвласників, які були присутні на зборах та голосували по питаннях порядку денного) відсутні результати голосування стосовно обрання членів правління та результати щодо обрання членів ревізійної комісії з особистим підписом присутніх.
		 
		Натомість, такі результати голосування включено до додатку №3 до протоколу №3 від 23.01.2018, тобто, на зборах 23.12.2017 не проводилось голосування за кандидатів членів правління, у зв`язку з чим таке питання, за твердженням позивача, не могло виноситись на письмове опитування (так само, як і питання щодо визнання діяльності Ревізійної комісії незадовільною).
		 
		До того ж, відповідно до закону, на голосування (в тому числі шляхом письмового опитування) може ставитися будь-яке питання, що внесене до порядку денного, та не встановлено заборони виносити на голосування шляхом письмового опитування ті питання порядку денного, стосовно яких не відбувалось голосування присутніх осіб на загальних зборах.
		 
		Крім того, позивач не обґрунтовує та не доводить суду, яким саме чином вказані обставини вплинули на результати голосування (результати прийнятих рішень).
		 
		Також, позивач вказує не необґрунтованість тарифів, затверджених у кошторисі ОСББ на 2018 рік.
		 
		Так, позивач зазначає, що як вбачається з Протоколу №3 від 23.01.2018, на голосування було поставлено пропозицію затвердити кошторис ОСББ «Будинок Ахматової» на 2018 рік, відповідно до якого середньомісячні надходження становлять 63525,96 грн, середньомісячні витрати - 63525,96 грн. Розмір щомісячного внеску співвласників та квартиронаймачів житлових приміщень для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку та прибудинкової території становить   5,80 за 1 кв.м. Розмір щомісячного внеску співвласників нежитлових приміщень залишити діючим станом на 01.01.2018. Затвердити обов`язкові внески до ремонтного фонду у розмірі 1,00 грн за 1 кв.м. загальної площі нежитлових приміщень. Оплату внесків проводити до 20-го числа звітного місяця.
		 
		Підсумки голосування: - «за» - 70,08% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 6180,90 кв.м.;
		«проти» - 2,71% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 238,60 кв.м.;
		«утримався» - 9,20% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 811,40 кв.м.
		«Рішення прийнято»
		 
		У позовній заяві позивач вказує на те, що лише за наявності нормативно обгрунтованих розрахунків і всіх первинних документів, які документально їх підтверджують, кожен співвласник ОСББ може зробити висновок про те, що розрахунок тарифу на послуги з утримання будинку та прибудинкової території ОСББ є розрахунком економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг, є нормативно та документально обґрунтованим.
		 
		Однак, як зазначає позивач, ані під час проведення загальних зборів 23.12.2017, ані під час проведення письмового опитування відповідачем не надавалося жодних обґрунтованих розрахунків, які б підтверджували розрахунок тарифу на послуги з утримання будинку та прибудинкової території.
		 
		При цьому, позивач вказує, що у Кошторису ОСББ на 2018 рік у статті надходжень «управління та утримання будинку і прибудинкової території», в тому числі, вказано надходження від власників квартир - 4,80 грн за 1 кв.м., тоді як на голосування виносилось питання про розмір внесків - 5,80 грн. за 1 кв.м.
		 
		Тобто, кошторис передбачає на 1 грн менше вартість послуг ОСББ ніж було поставлено на голосування.
		 
		Таким чином, за твердженням позивача, винесення на голосування тарифу 5,80 грн за 1 кв.м. є незаконним та необґрунтованим.
		 
		Крім того, в кошторисі зазначаються витрати «розрахунки з постачальниками», де, зокрема, вказується сума оплат послуг з вивезення сміття - 200,00 грн на місяць, поставку електроенергії для освітлення місць користування, технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем, тощо. У статті «водопостачання» (полив дворів, газонів та клумб, будівельно-монтажні роботи) вказана комісія банку - 200 грн на місяць, тобто за логікою позивача в рівному обсязі протягом року буде здійснюватись полив двору, газонів та клумб, в тому числі і у зимовий період. У кошторисі визначено «вартість технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем» у розмірі 5000,00 грн на місяць. При цьому, відповідно до договору, укладеного з ТОВ «Максімум Проф-Сервіс», така вартість становить 4500,00 грн на місяць.
		 
		Об`єднання має право   встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, які за   статтею 21 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»   належать до коштів об`єднання, та зобов`язане забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.
		 
		Об`єднання забезпечує утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку. Для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
		 
		Питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються   Господарським кодексом України   в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів.
		 
		Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.
		 
		Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі   в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання.   За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.
		 
		Відповідно до   ст. 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»   частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення. Спори щодо визначення частки співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, експлуатацію, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку вирішуються в судовому порядку.
		 
		За статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»    послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій включають в себе: прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території; санітарно-технічне обслуговування; обслуговування внутрішньобудинкових мереж; утримання ліфтів; освітлення місць загального користування; поточний ремонт; вивезення побутових відходів тощо.
		 
		Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим   постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 № 869, передбачено, що тариф на ці послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням Типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого вказаною постановою Кабінету Міністрів України. Перелік послуг за кожним будинком погоджується у договорі на надання цих послуг, який укладається між споживачами та підприємством, організацією тощо, які надають ці послуги.
		 
		Наведений вище Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і поширюється на суб`єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги, суб`єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями (далі - субпідрядники), органи місцевого самоврядування, власників, орендарів житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках).
		 
		При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, зазначений Порядок не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не є виробником або виконавцем житлово-комунальних послуг відповідно до   Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а отже і не надає та не виробляє таких послуг, а відтак і не формує цін чи тарифів на послуги, які би підлягали встановленню (затвердженню) органами місцевого самоврядування.
		 
		Об`єднання, які самостійно (власними силами та/або з залученням на договірній основі інших юридичних та фізичних осіб) забезпечують утримання будинку і прибудинкової території, при визначенні розміру внесків (платежів) на утримання будинку і прибудинкової території повинні виходити з розміру витрат на утримання будинку і прибудинкової території, передбачених кошторисом об`єднання, який відповідно до   статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»   затверджується Загальними зборами.
		 
		Вказане підтверджується і роз`ясненнями Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, викладеними у листі-роз`ясненні від 30.11.2012 № 7/10-19373.
		 
		З огляду на викладене, обґрунтованим є висновок суду, що формування розміру внеску є виключною компетенцією Загальних зборів ОСББ, а поняття внесків (зборів, платежів) на утримання будинку та прибудинкової території, визначених загальними зборами ОСББ, не є тотожнім поняттям із тарифом на житлово-комунальні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
		 
		Суд не вбачає будь-яких неправомірних дій в частині формування розміру внеску на утримання будинку та прибудинкової території для співвласників, оскільки розмір внеску формувався на підставі кошторису, який був представлений правлінням на загальних зборах 23.12.2017.
		 
		Крім того, як вірно враховано судом, кошторис ОСББ у статті «видатки» містить суми   можливих (орієнтовних)      витрат ОСББ, зокрема, щодо оплат послуг з вивезення сміття, поставки електроенергії для освітлення місць користування, технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем, поливу дворів, газонів та клумб, будівельно-монтажних робіт, технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем.
		 
		З огляду на те, що вартість таких послуг може змінюватися протягом року, на який затверджено кошторис (в даному випадку на 2018), точне визначення місячних розмірів оплат, так само як і обсягів спожитих послуг (водопостачання, освітлення, тощо), які залежать, в тому числі, від пори року надання послуг, є неможливим з об`єктивних причин.
		 
		Також, підставою позову позивач вказує недостовірне зазначення відповідачем загальної площі квартир та нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_8
		 
		Так, у протоколі №3 загальних зборів ОСББ «Будинок Ахматової», складеному 23.01.2018, зазначено, що загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень у будинку становить   8819,30 кв.м.
		 
		Матеріалами справи підтверджено, що у затвердженому кошторисі на 2018 рік також вказано, що загальна площа квартир та нежитлових приміщень співвласників становить 8819,30 кв.м., площа квартир становить 7672,00 кв.м., площа нежитлових приміщень становить 1147,30 кв.м.
		 
		При цьому, відповідно до акту приймання-передачі житлового будинку АДРЕСА_9 від КП «Житло-Сервіс» до ОСББ «Будинок Ахматової» від 28.11.2017 загальна площа квартир (відповідно до Технічного паспорту на будинок станом на 19.04.2007) становить 7274,00 кв.м.
		 
		В акті державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 26.12.2006 зазначено, що загальна площа квартир становить 7670,00 кв.м. 
		 
		Як вбачається з листа КП «Житло-Сервіс» (попереднього балансоутримувача будинку) від 20.06.2017, загальна площа нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_9 становить 1147,30 кв.м. 
		 
		Як вбачається з наявних в матеріалах справи пояснень відповідача, з грудня 2017 року у всіх протоколах зазначається загальна площа квартир та нежитлових приміщень - 8819,0 кв.м.
		 
		Вказана інформація ґрунтується на інформації, наданою власниками квартир, інформації від КП «Житло-Сервіс» та БТІ, оскільки попередній голова правління (позивач у даній справі - член попередньої ревізійної комісії, повноваження якої були достроково припинені 22.02.2017 на загальних зборах у зв`язку з незадовільною діяльністю) відмовляється передати наявну в нього документацію по будинку.
		 
		Відповідачем долучено до матеріалів справи списки співвласників будинку із зазначенням загальної площі квартир та нежитлових приміщень, які в сукупності становлять 8819,00 кв.м, а також копію інвентаризаційної справи будинку АДРЕСА_8
		 
		В той же час, апеляційний господарський суд погоджується з твердженням місцевого суду про те, що невідповідність загальної площі квартир та нежитлових приміщень будинку, навіть у разі її доведення, жодним чином не впливає на результати як голосування, так і результати підрахунки голосів.
		 
		До того ж, відповідачем долучено до матеріалів справи зразок підрахунку голосів членів загальних зборів ОСББ під час голосування, який містить детальну інформацію про площу квартир та нежитлових приміщень, результати голосування власників квартир та нежитлових приміщень в тому числі у процентному співвідношенні.
		 
		Судом враховано, що вказаний розрахунок узгоджується з іншими наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, кількості співвласників, які брали участь у голосуванні, та їх голосів (відповідно до додатків до протоколу №3 від 23.01.2018).
		 
		Окрім того, як вірно зазначено місцевим господарським судом, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів ОСББ, є підставами для визнання недійсними прийнятих ним рішень.
		 
		Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону, зокрема, є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства.
		 
		Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
		 
		Більш того, підставою для пред`явлення позову про визнання зборів недійсними є   наявність не лише порушення норм закону під час їх проведення, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
		 
		Однак, судом встановлено, з чим погоджується апеляційна інстанція, що викладені позивачем у позовній заяві обставини не є підставою для скасування (визнання недійсним) оспорюваного рішення, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність порушень норм закону/умов статуту, а також порушень прав або охоронюваних законом інтересів позивача у зв`язку з прийняття спірного рішення.
		 
		З огляду на зазначене вище, вмотивованим є висновок суду про відмову в задоволенні позову.
		 
		В частині додаткового рішення господарського суду міста Києва, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
		 
		За змістом   статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"   договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		 
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
		 
		Згідно зі   статтею 16 Господарського процесуального кодексу України   (далі -   ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
		 
		Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3   статті 2 зазначеного Кодексу   ).
		 
		Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
		 
		Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
		1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
		2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
		3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
		 
		Згідно зі   статтею 123 зазначеного Кодексу   судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		 
		Відповідно до частин першої та другої   статті 126 ГПК України   витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		 
		Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8   ГПК України).
		 
		Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3   статті 126 цього Кодексу).
		 
		Водночас за змістом частини четвертої   статті 126 ГПК України   розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		 
		У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята      статті 126 ГПК України).
		 
		У розумінні положень частини п`ятої   статті 126 цього Кодексу   зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
		 
		За змістом пункту 1 частини другої статті   126, частини восьмої статті   129 ГПК України   розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
		 
		Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої   статті 126 цього Кодексу).
		 
		Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
		 
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі   статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
		 
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		 
		З огляду на те, що матеріали справи містять докази на підтвердження факту надання адвокатом Кілічавою Т.М. професійної правничої допомоги позивачу в межах даної справи на суму 10500 грн, зокрема, договір про надання правової допомоги від 05.07.2019 № 05/07/19 з доданим до нього кошторисом послуг, укладений між відповідачем та Адвокатським об*єднанням «АдвокатГруп Україна», звіт надання правової/правничої допомоги за період з 04.02.2020 по 09.07.2020, підписаний обома сторонами, ордер на адвоката Кілічаву Т.М., а також враховуючи складність зазначеної справи, місцевий господарський суд вмотивовано стягнув судові витрати у заявленій до стягнення сумі.
		 
		Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
		 
		Відповідно до   ст. 269 ГПК України   суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		 
		Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
		 
		Згідно   ст. 276 ГПК України   суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
		 
		Судові витрати.
		 
		Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає і судові витрати за її подання покладаються судом на скаржника відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
		 
		Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення.  
		 
		Рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2020 та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 22.07.2020 у справі №910/18946/19 залишити без змін.
		 
		Судові витрати за розгляд апеляційних скарг покласти на ОСОБА_1 .
		 
		Матеріали справи №910/18946/19 повернути до господарського суду міста Києва.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
		 
		          Повний текст постанови складено та підписано - 07.12.2020. 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                            І.П. Ходаківська 
		 
		Судді                                                                                О.О. Євсіков
		 
		                                                                                С.В. Владимиренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...