Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/95/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано для оприлюднення: 07.12.2020. Зареєстровано: 07.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 08.12.2020.
Дата набрання законної сили: 07.12.2020
Номер судового провадження: 2657 Х

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"02" грудня 2020 р.                                                                             Справа № 922/95/20  
		 
		Колегія суддів у складі: 
		головуючий суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С., суддя  Шутенко І.А.,
		за участю секретаря судового засідання  Беккер Т.М., 
		за участю представників:
		позивача - Маленка Ю.А.,  довіреність б/н від 02 січня 2020 року, свідоцтво №   1690   від 11 березня 2009 року; 
		відповідача - Дергачова В.С.,  адвокатський договір б/н від 22 жовтня 2019 року, ордер серія ХВ №000032 від 22 жовтня 2019 року, посвідчення №911   від 11 березня 2011 року;
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Білоусова Миколи Олександровича (вх. №2657 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 02 вересня 2020 року у справі № 922/95/20 
		за позовом Приватного підприємства "ДОНРЕМСЕРВІС", м. Харків,
		до Фізичної особи-підприємця Білоусова Миколи Олександровича, м. Харків, 
		про стягнення 897000,00 грн,-
		ВСТАНОВИЛА:
		Приватне підприємство "ДОНРЕМСЕРВІС" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи-підприємця Білоусова Миколи Олександровича про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 897000,00 грн, які підлягають поверненню позивачу. 
		Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що 01 жовтня 2019 року в період часу з 13:03 години до 13:08 години з розрахункового рахунку ПП "ДОНРЕМСЕРВІС", відкритого в АТ КБ "Приватбанк", без згоди директора позивача  списані грошові кошти згідно платіжних доручень 1758 від 01 жовтня 2019 року  на суму 299 000,00 грн, 1759 від 01 жовтня 2019 року на суму 299 000,00 грн,  1760 від 01 жовтня 2019 року на суму 299 000,00 грн, а всього на суму 897 000,00 грн та перераховані на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 відкритий у Харківське ГРУ АТ КБ "ПРИВАТБАНК" у м. Харків на користь фізичної особи-підприємця Білоусова Миколи Олександровича (ІПН НОМЕР_2 ). Позовні вимоги обгрунтовані приписами статті 1212 Цивільного кодексу України.
		Рішенням Господарського суду Харківської області від 02 вересня 2020 року у справі 922/95/20 позов задоволено повністю; стягнуто з фізичної особи-підприємця Білоусова Миколи Олександровича на користь приватного підприємства "ДОНРЕМСЕРВІС" 897000,00 грн безпідставно отриманих грошових коштів та також 13455,00 грн судового збору сплаченого позивачем при подачі позову; у задоволенні вимоги позивача про покладення витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн на відповідача - відмовлено.
		Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що 
		-відповідачем не доведено, що електронна адреса " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", з якої, за твердженням відповідача, позивачем надано оферту на укладення  електронного договору купівлі-продажу, належить саме Приватному підприємству "Донремсервіс";
		-відповідачем не доведено, що Приватним підприємством "Донремсервіс" реалізовано волевиявлення на укладення договору купівлі-продажу шляхом оплати спірних грошових коштів на користь відповідача, оскільки відповідно до платіжних доручень №1758 від 01 жовтня 2019 року на суму 299 000,00 грн, №1759 від 01 жовтня 2019 року на суму 299 000,00 грн, №1760 від 01 жовтня 2019 року на суму 299 000,00 грн, згідно яких були списані грошові кошти з поточного рахунку позивача, у якості призначення платежу містять визначення - "Оплата оренди та компен. Експ. Витрат".
		Відповідач з відповідним рішенням суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
		Звертаючись з апеляційною скаргою відповідач зазначає, що між сторонами були наявні договірні правовідносини, у вигляді укладення 01 жовтня 2019 року публічного електронного договору на купівлю криптовалюти (біткоїнів) загальною кількістю 3,8837 біткоїнів, який був виконаний сторонами. За твердженням позивача, суд першої інстанції надав неналежну правову оцінку визначенню у платіжному дорученні №1758 від 01 жовтня 2019 року на суму 299 000,00 грн, №1759 від 01 жовтня 2019 року на суму 299 000,00 грн. №1760 від 01 жовтня 2019 року на суму 299 000,00 грн призначення платежу  - "Оплата оренди та компен. Експ. Витрат", оскільки заповнення такого реквізиту платіжного доручення здійснюється виключно стороною відправником коштів. Одночасно апелянт вказує про порушення господарським судом першої інстанції приписів процесуального законодавства, з підстав неповідомлення судом відповідача про дату проведення судового засідання, на якому прийнято оспорюване рішення - 02 вересня 2020 року.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02 листопада 2020 року у справі 922/95/20, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 18 листопада 2020 року у даній справі, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Білоусова Миколи Олександровича на рішення Господарського суду Харківської області від 02 вересня 2020 року у справі 922/95/20; призначено справу до розгляду на 02 грудня 2020 року о 12:00 год.
		У судове засідання, яке відбулось 02 грудня 2020 року, з`явились належні представники сторін, які підтримали правові позиції у справі.
		На початку судового засідання від представника Приватного підприємства "ДОНРЕМСЕРВІС" надійшло усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з матеріалами справи.
		Частинами 11,12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
		Колегія суддів враховує, що позивач був належним чином повідомленим про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Білоусова Миколи Олександровича на рішення Господарського суду Харківської області від 02 вересня 2020 року у справі №922/95/20, призначення справи до розгляду на 02 грудня 2020 року о 12:00 год., що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення №6102253727275.
		Вказане свідчить про наявність у Приватного підприємства "ДОНРЕМСЕРВІС" достатнього часу для ознайомлення з матеріалами справи.
		Ураховуючи положення статті 273 Господарського процесуального кодексу України щодо строку розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення вищевказаного клопотання про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог     статті 269 Господарського процесуального кодексу України.
		При цьому судом врахований принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.
		За таких обставин колегія суддів вважає за доцільне відмовити в задоволенні клопотання представника Приватного підприємства "ДОНРЕМСЕРВІС" про відкладення розгляду справи.
		 
		На початку судового засідання колегія суддів встановила надходження 19 листопада 2020 року від представника фізичної особи-підприємця Білоусова Миколи Олександровича клопотання про долучення доказів (вх.№11308), а саме- роздруківки з сайту ІНФОРМАЦІЯ_3 з інформацією про власника домену; роздруківки електронного замовлення титульних знаків (криптовалюти); роздруківки з сайту про правила обробки замовлення; роздруківки з сайту про перерахування титульних знаків на біткоїн гаманець, засвідчених електронним цифровим підписом. 
		Оскільки вказані документи подані фізичною особою-підприємцем Білоусовим Миколою Олександровичем до апеляційного господарського суду в якості перевірки та дотримання належної форми подачі раніше поданих електронних доказів, останні не є новими доказами в розумінні частини 2-3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим долучаються до матеріалів справи та враховуються судом при розгляді спору.
		 
		Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила такі обставини спору.
		01 жовтня 2019 року з розрахункового рахунку № НОМЕР_3 (ІВАN НОМЕР_4 ) відкритому в АТ КБ "Приватбанк", МФО 351533 Приватного підприємства "ДОНРЕМСЕРВІС" (ідент. код 20380631) через електронну систему "Клієнт-банк" було здійснено трьома платежами переказ грошових коштів у загальній сумі 897000,00 грн на рахунок № НОМЕР_1 відкритий у Харківському ГРУ АТ КБ "Приватбанк" у м. Харків на користь фізичної особи-підприємця Білоусова Миколи Олександровича (ідент. номер НОМЕР_2 ), що підтверджується наступними платіжними дорученнями № 1758 від 01 жовтня 2019 року на суму 299 000,00 грн, №1759 від 01 жовтня 2019 року на суму 299 000,00 грн, №1760 від 01 жовтня 2019 року на суму 299 000,00 грн. (Том 1, а.с. 5-7). 
		За твердженням позивача, вказане списання грошових коштів відбулось без згоди директора позивача. Одночасно позивач зазначає про відсутність у нього жодних правовідносин з фізичною особою-підприємцем Білоусовим Миколою Олександровичем  та безпідставність вказаних перерахувань.
		При цьому позивач повідомляє, що ним подано заяву про кримінальне правопорушення  07/10-19 від 07 жовтня 2019 року начальнику слідчого управління ГУНП в Харківській області полковнику поліції С. А. Чижу про вчинення щодо позивача протиправних дій у вигляді несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислюваних машин (комп`ютерів) позивача, що призвело до витоку інформації та заподіяно значну шкоду, яка була отримана Слідчим управлінням ГУНП в Харківські області 08 жовтня 2019 року, про що було відкрито кримінальне провадження 12019220000001466.
		26 грудня 2019 року позивачем на адресу фізичної особи-підприємця Білоусова Миколи Олександровича направлено вимогу (вих.26/12-19) щодо несанкціонованого списання коштів з рахунку Приватного підприємства "ДОНРЕМСЕРВІС" у загальному розмірі 897000,00 грн з проханням протягом 7 днів з моменту отримання цієї вимоги повернути кошти власнику.
		Втім, вимога Приватного підприємства "ДОНРЕМСЕРВІС" щодо повернення останньому належних йому коштів у розмірі 897 000,00 грн залишена без задоволення.
		За таких підстав, бездіяльність відповідача щодо повернення позивачу безпідставно перерахованих на користь відповідача коштів, стали причиною звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом за захистом своїх порушених прав шляхом стягнення безпідставно отриманих відповідачем грошових коштів на користь позивача у судовому порядку.
		В свою чергу, заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що правовою підставою для надходження на рахунок фізичної особи-підприємця Білоусова Миколи Олександровича коштів від ПП "ДОНРЕМСЕРВІС" є договір купівлі-продажу криптовалюти (біткоїнів) загальною кількістю 3,8837 біткоїнів, який недійсним не визнавався, а відтак відсутні підстави для застосування вимог статті 1212 Цивільного кодексу України.
		 
		Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам колегія суддів зазначає про таке.
		Предмет позову у даній справі полягає у стягненні з відповідача безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 897000,00 грн, перерахованих в якості оплати за придбаний товар -криптовалюти (біткоїнів) загальною кількістю 3,8837 біткоїнів поза волею позивача.
		Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу Украни особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондиційного зобов`язання.
		Характерною особливістю кондиційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондиційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.
		Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
		Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
		Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.
		Узагальнюючи викладене, можна дійти висновку про те, що кондиція - позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктним складом підпадає під визначення зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.
		Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 Цивільного кодексу України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.
		Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондиційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 Цивільного кодексу України, які дають право витребувати в набувача це майно.
		Звертаючись з позовною заявою Приватне підприємство "ДОНРЕМСЕРВІС" заперечує вчинення уповноваженими особами підприємства будь-яких дій, спрямованих на укладення з фізичною особою-підприємцем Білоусовим Миколою Олександровичем договору купівлі-продажу криптовалюти (біткоїнів) загальною кількістю 3,8837 біткоїнів.
		Одним із основоположних принципів приватноправового регулювання є закріплений в пункті 3 статті 3 та статті 627 Цивільного кодексу України принцип свободи договору, відповідно до якого укладення договору носить добровільний характер і ніхто не може бути примушений до вступу в договірні відносини.
		Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 цього Кодексу).
		Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (частина 1 статті 640 Цивільного кодексу України).
		З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що
		-згідно до інформації про власника домена сайту "ІНФОРМАЦІЯ_3" її власником є Білоусов Микола Олександрович. 
		-згідно до роздруківки електронного замовлення титульних знаків (криптовалюти) на сайті "ІНФОРМАЦІЯ_3" 01 жовтня 2019 року від особи на ім`я - Донремсервіс, електронна адреса якої - "ІНФОРМАЦІЯ_1" надійшла заявка на купівлю криптовалюти (біткоїнів) загальною кількістю 3,8837 біткоїнів вартістю 897 000,00 грн з розрахункового рахунку № НОМЕР_5 , що є розрахунковим рахунком Приватного підприємства "ДОНРЕМСЕРВІС" відкритому в АТ КБ "Приватбанк".
		-згідно роздруківки про перерахування титульних знаків 01 жовтня 2019 року на електронний гаманець особи, яка подала заявку на купівлю криптовалюти (біткоїнів) відправлено електронне вкладення за найменуванням 3,8837 ВТС. 
		Слід зазначити, що у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
		Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. 
		З урахуванням наведеної вище сутності принципу змагальності саме Приватне підприємство "ДОНРЕМСЕРВІС", як Позивач у справі та особа, яка стверджує про не вчинення уповноваженими особами підприємства будь яких дій спрямованих на укладення з фізичною особою-підприємцем Білоусовим Миколою Олександровичем договору купівлі-продажу криптовалюти (біткоїнів) загальною кількістю 3,8837 біткоїнів, має довести таку обставину.
		На підтвердження відповідної правової позиції Приватне підприємство "ДОНРЕМСЕРВІС" вказує, що з наявної у матеріалах справи роздруківки електронної заявки на купівлю криптовалюти вбачається зазначення електронної адреси покупця - "ІНФОРМАЦІЯ_1", яка не є офіційною електронною адресою підприємства.
		Колегія суддів зазначає, що адреса електронної пошти (e-mail адреса) - запис однозначно ідентифікуючий поштову скриньку, в яку слід доставити повідомлення електронної пошти. Так, адреса складається з двох частин, розділених символом        " @ ". Ліва частина вказує ім`я поштової скриньки, а права доменне ім`я того сервера, на якому розташований поштову скриньку.
		Чинне законодавство не визначає правовий статут офіційної електронної адреси юридичної особи, не обмежує особу у кількості створення електронних адрес, та не встановлює обов`язок лише її використання упровадженими представниками підприємства в ході укладення правочину від імені юридичної особи. Тобто, уповноважений представник підприємства має можливість використовувати при проведенні листування та вчиненні будь-яких інших дій для укладення правочину назву електронної адреси, відмінної від назви, визначеної в офіційній документації юридичної особи.
		Таким чином, зазначення в електронній заявці на купівлю криптовалюти назви електронної адреси покупця - "ІНФОРМАЦІЯ_1" жодним чином не свідчить про її подання неуповноваженим представником підприємства.
		 
		Заперечуючи обставину укладення з фізичною особою-підприємцем Білоусовим Миколою Олександровичем договору купівлі-продажу криптовалюти (біткоїнів) загальною кількістю 3,8837 біткоїнів позивачем надано також копію платіжним доручень №1758 від 01 жовтня 2019 року на суму 299 000,00 грн, №1759 від 01 жовтня 2019 року на суму 299 000,00 грн, № 1760 від 01 жовтня 2019 року на суму 299 000,00 грн (Том 1 а.с. 5-7) і згідно яких були списані грошові кошти з поточного рахунку позивача, у якості призначення платежу зазначено "Оплата оренди та компен. Експ. Витрат".
		Втім, як вбачається з матеріалів справи, пояснень обох сторін, списання грошових коштів після схвалення поданої покупцем заяви, здійснюється автоматично обслуговуючою банківською установою з особистого рахунку покупця. Тобто, формування вищенаведених платіжних доручень є наслідком автоматичного списання грошових коштів з банківського рахунку підприємства після акцептування продавцем заявки на купівлю криптовалюти.
		При цьому відповідно до пункту 1.30 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в України" платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
		Згідно до пункту 32.2 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в України" Банки зобов`язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених     пунктом 22.6     статті 22 цього Закону.
		Обслуговуючий платника банк у розрахунковому документі зобов`язаний перевірити відповідність номера рахунка платника та коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України/реєстраційним (обліковим) номером платника податків/реєстраційним номером облікової картки платника податків - фізичної особи (серії та номера паспорта, якщо фізична особа відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відмітку в паспорті) і приймати цей документ лише в разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність і достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України. У разі недотримання зазначених вимог відповідальність за шкоду, заподіяну платнику, покладається на банк, що обслуговує платника.
		Обслуговуючий отримувача банк у розрахунковому документі зобов`язаний перевірити відповідність номера рахунка отримувача та коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України/реєстраційним (обліковим) номером платника податків/реєстраційним номером облікової картки платника податків - фізичної особи (серії та номера паспорта, якщо фізична особа відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відмітку в паспорті) і зараховувати кошти на рахунок отримувача лише в разі їх збігу. У противному разі банк, що обслуговує отримувача, має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів. У разі неможливості встановлення належного отримувача банк, що обслуговує отримувача, зобов`язаний повернути кошти, переказані за цим документом, банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини їх повернення. У разі недотримання вищезазначеної вимоги відповідальність за шкоду, заподіяну суб`єктам переказу, покладається на банк, що обслуговує отримувача.
		Приписами частини 2 статті 1090 Цивільного кодексу України визначено, що     банк не має права робити виправлення у платіжному дорученні клієнта, якщо інше не встановлено законом або банківськими правилами.
		З огляду на вищенаведені норми, внесення банком змін до реквізиту "призначення платежу" законодавством не передбачено. Відповідний реквізит платник заповнює самостійно, щоб надати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачеві. Повноту інформації визначає сам платник з урахуванням вимог законодавства. Саме платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу", а банк перевіряє заповнення відповідного реквізиту за зовнішніми ознаками. У зв`язку з цим невідповідність реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу" зі змістом реальної операції не свідчить про її не виконання або неправомірну поведінку отримувача коштів.
		Таким чином, визначення у вищезазначених платіжних дорученнях призначення платежу - "Оплата оренди та компен. Експ. Витрат" не свідчить про подання заявки на укладення з фізичною особою-підприємцем Білоусовим Миколою Олександровичем договору купівлі-продажу криптовалюти (біткоїнів) загальною кількістю 3,8837 біткоїнів неуповноваженим представником підприємства.
		При цьому відповідно до статті 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк в тому числі здійснює ідентифікацію, верифікацію клієнта (особи, представника клієнта) і вживає заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, до відкриття рахунка клієнту, укладення договорів чи здійснення фінансових операцій, зазначених у частині другій цієї статті. Банк має право відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.
		Колегія суддів враховує, що з боку позивача не надано жодних доказів на підтвердження обставини несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислюваних машин (комп`ютерів) або інших електронних пристроїв уповноважених осіб Приватного підприємства "ДОНРЕМСЕРВІС" та наявності злочинних дій щодо незаконного використання його банківського рахунку.
		 
		Також за аргументами Приватного підприємства "ДОНРЕМСЕРВІС" не вчинення уповноваженими особами підприємства будь-яких дій, спрямованих на укладення з фізичною особою-підприємцем Білоусовим Миколою Олександровичем договору купівлі-продажу криптовалюти (біткоїнів) загальною кількістю 3,8837 біткоїнів підтверджується відмінністю IP адреси провайдера, обслуговуючого офіс підприємства з IP покупця, відображеної у роздруківці електронного замовлення титульних знаків (криптовалюти) на сайті "ІНФОРМАЦІЯ_3", наданої відповідачем.
		За твердженням Приватного підприємства "ДОНРЕМСЕРВІС", відображена у роздруківці електронного замовлення титульних знаків (криптовалюти) на сайті "ІНФОРМАЦІЯ_3" IP адреса покупця - " ІНФОРМАЦІЯ_2 " не є IP адресою підприємства, оскільки IP адреса доступу до мережі Інтернет будівлі - офісу підприємства за адресою - вул. Іванівська, 1, м.Харків є -ІНФОРМАЦІЯ_4, в той час як IP адреса "ІНФОРМАЦІЯ_2" розташована у м.Цюріх, Швейцарія та належить провайдеру M247 LTD.
		Варто заначити, що IP адреса - це ідентифікатор (унікальний числовий номер) мережевого рівня, який використовується для адресації комп`ютерів чи пристроїв у мережах, які побудовані з використанням протоколу TCP/IP (н-д Інтернет). У мережі Інтернет потрібна глобальна унікальність адрес, у разі роботи в локальній мережі - у межах мережі.
		Тобто, IP-адреса являє собою мережеву адресу вузла в комп`ютерній мережі, фактично місця виконання операції.
		Проте колегія суддів зазначає, що саме по собі місцезнаходження електронного пристрою на якому було подано оферту на укладення договору не свідчить автоматично про реалізацію відповідних дій неналежним представником юридичної особи.
		При цьому, суд враховує різновид IP-адреси: статична(постійна, незмінна), якщо вона задається користувачем у налаштуваннях пристрою, або якщо надається автоматично при підключенні пристрою до мережі та не може бути присвоєна іншому пристрою; динамічна (непостійна, змінна), якщо вона надається автоматично при підключенні пристрою до мережі і використовується протягом обмеженого проміжку часу, зазначеного в службі, яка надала IP-адресу (DHCP).
		З боку Приватного підприємства "ДОНРЕМСЕРВІС" не надано доказів, що IP адреса доступу до мережі Інтернет будівлі - офісу підприємства за адресою - вул. Іванівська, 1, м.Харків є -ІНФОРМАЦІЯ_4 є статичною.
		 
		З огляду на наведене колегія суддів вважає недоведеною з боку Приватного підприємства "ДОНРЕМСЕРВІС" обставину подання заявки на укладення з фізичною особою-підприємцем Білоусовим Миколою Олександровичем договору купівлі-продажу криптовалюти (біткоїнів) загальною кількістю 3,8837 біткоїнів та перерахування коштів з банківського рахунку підприємства в якості оплати за придбання товару неуповноваженим представником підприємства.
		У зв`язку з чим, наявна у справі роздруківка електронного замовлення титульних знаків (криптовалюти) на сайті "ІНФОРМАЦІЯ_3", роздруківка про перерахування титульних знаків 01 жовтня 2019 року на електронний гаманець особи, яка подала заявку на купівлю криптовалюти (біткоїнів) свідчить про наявність у Приватного підприємства "ДОНРЕМСЕРВІС" волевиявлення на укладення з фізичною особою-підприємцем Білоусовим Миколою Олександровичем договору купівлі-продажу криптовалюти (біткоїнів) загальною кількістю 3,8837 біткоїнів та оплату вартості товару. 
		На підставі викладеного колегія суддів робить висновок про підтвердження матеріалами справи наявності між сторонами договірних правовідносин, у вигляді укладення 01 жовтня 2019 року публічного електронного договору на купівлю криптовалюти (біткоїнів) загальною кількістю 3,8837 біткоїнів, та перерахування позивачем коштів у розмірі 897000,00 грн на рахунок фізичної особи-підприємця Білоусова Миколи Олександровича в якості оплати за придбання товару.
		Вказане виключає можливість повернення суми коштів в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими і в їх задоволенні слід відмовити.
		 
		Поряд з цим колегія суддів не погоджується з аргументами апелянта щодо порушення господарським судом першої інстанції приписів процесуального законодавства з підстав його неповідомлення судом про дату проведення судового засідання 02 вересня 2020 року.
		Так, згідно до протоколу судового засідання від 07 серпня 2020 року на якому було оголошено Господарським судом Харківської області перерву в розгляді справи до 02 вересня 2020 року, представник фізичної особи-підприємця Білоусова Миколи Олександровича адвокат Дергачов В.С. був присутнім у судовому засіданні.
		Після завершення судового засідання представник фізичної особи-підприємця Білоусова Миколи Олександровича адвокат Дергачов В.С. поставив особистий підпис на повідомленні суду про проведення наступного судового засідання - 02 вересня 2020 року.
		Відповідно до частини 3 статті 216 Господарського процесуального кодексу України про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні.
		Вищезазначене свідчить про обізнаність відповідача з датою проведення судового засідання - 02 вересня 2020 року, а відтак і відсутність порушень господарським судом першої інстанції приписів процесуального законодавства.
		 
		Аналізуючи дотримання судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального права колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає про неповне дослідження судом усіх обставин справи, надання неналежної правової оцінки доказам у справі, зокрема роздруківці електронного замовлення титульних знаків (криптовалюти) на сайті "ІНФОРМАЦІЯ_3" з відображенням електронної адреси " ІНФОРМАЦІЯ_1 "; змісту реквізитів "призначення платежу" у платіжному дорученні №1758 від 01 жовтня 2019 року, №1759 від 01 жовтня 2019 року, №1760 від 01 жовтня 2019 року, що призвело до неправильного вирішення спору.
		Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Білоусова Миколи Олександровича підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Харківської області від 02 вересня 2020 року у справі № 922/95/20 скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		Щодо судових витрат, які складаються з судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, то колегія суддів дійшла висновку про їх розподіл у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме судовий збір за подання позовної заяви відшкодуванню не підлягає, натомість судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає відшкодуванню з позивача на користь відповідача (апелянта).
		Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, п.2, ч.1 статті 275, п.1 п.3 статті 277, статтями 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Білоусова Миколи Олександровича ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_2 ) задовольнити.
		Рішення Господарського суду Харківської області від 02 вересня 2020 року у справі № 922/95/20 скасувати повністю.
		Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "ДОНРЕМСЕРВІС" до фізичної особи-підприємця Білоусова Миколи Олександровича про стягнення 897000,00 грн безпідставно отриманих грошових коштів .
		Стягнути з Приватного підприємства "ДОНРЕМСЕРВІС" (61022, м. Харків, вул. Іванівська, 1, ідент. код 20380631) на користь фізичної особи-підприємця Білоусова Миколи Олександровича ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 20     182,50 грн.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
		Повний текст постанови складено 07 грудня 2020 року.
		 
		Головуючий суддя                                                                    В.В. Россолов
		 
		Суддя                                                                                           В.С. Хачатрян  
		 
		Суддя                                                                                           І.А. Шутенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...