Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 361/6348/18 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку ЦПК України; Скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, що розглядаються в порядку цивільного судочинства.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 08.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 09.12.2020.
Дата набрання законної сили: 26.11.2020
Номер судового провадження: 61-4311ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		26 листопада 2020 року 
		м. Київ
		справа № 361/6348/18 
		провадження № 61-4311св19 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
		учасники справи:
		заявник -  ОСОБА_1 ,
		суб`єкт оскарження - приватний виконавець Говоров Павло Володимирович,
		заінтересовані особи: Державне підприємство «Сетам», Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 , служба у справах дітей та сім`ї Броварської міської ради,  
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2018 року у складі судді Селезньової Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року у складі колегії суддів: Пікуль А. А., Гаращенка Д. Р.,  Невідомої Т. О.,
		ВСТАНОВИВ:
		У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії приватного виконавця Говорова П. В. щодо винесення ним постанови про арешт грошових коштів боржника ОСОБА_1 та передання на реалізацію двокімнатної квартири АДРЕСА_1 . 
		Скарга обґрунтована тим, що приватний виконавець Говоров П. В. у межах виконавчого провадження № 57232131, не встановивши відкриті боржником ОСОБА_1 рахунки в банківських установах, виніс постанову про арешт грошових коштів боржника ОСОБА_1 у п`ятнадцяти найбільших банках України, що фактично порушило її право на відкриття у майбутньому рахунків у вказаних банках. 
		На підставі постанови приватного виконавця Говорова П. В., у тому числі, накладено арешт на рахунок, через який ОСОБА_1 отримувала аліменти на утримання неповнолітньої дитини та сплачувала всі обов`язкові платежі як фізична особа-підприємець. 
		Заявник вважає незаконною постанову про накладення арешту на рахунки та кошти на рахунках, оскільки в ній не зазначені номери рахунків. 
		У виконавчому провадженні № 57231955, сторонами якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - АТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_2 , приватний виконавець Говоров П. В. допустив протиправну бездіяльність, не направив ОСОБА_1 постанову про арешт майна боржника, арешт та опис квартири  АДРЕСА_1 , призначення суб`єкта оціночної діяльності, звіту про оцінку цієї квартири, з огляду на те, що ОСОБА_1 є співвласницею цієї квартири та проживає у ній разом з неповнолітньою дочкою. Протиправна бездіяльність приватного виконавця Говорова П. В. полягає також у неотриманні ним дозволу органу опіки і піклування на реалізацію житла, в якому зареєстрована та проживає неповнолітня дитина. 
		Просила визнати неправомірною та скасувати постанову про арешт грошових коштів боржника ОСОБА_1 від 18 вересня 2018 року; визнати неправомірними дії приватного виконавця Говорова П. В. щодо передання на реалізацію двокімнатної кваритири  АДРЕСА_1 ; зобов`язати приватного виконавця Говорова П. В. усунути порушення шляхом зупинення реалізації арештованого майна - квартири та відкликати заявку на реалізацію квартири надіслану Державному підприємству «Сетам» (далі - ДП «Сетам»).
		Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної  інстанцій 
		Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року, у задовленні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
		Відмовивши в задоволенні скарги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що постанова від 18 вересня 2018 року про накладення арешту на грошові кошти боржника ОСОБА_1 , що містяться на рахунках у п`ятнадцяти банках згідно з переліком, відповідає Закону України «Про виконавче провадження» та є обґрунтованою. Постанова винесена посадовою особою в межах повноважень. Приватний виконавець вчинив дієві заходи зі збирання інформації щодо майна боржника, що повністю узгоджується із змістом примусового виконання рішення суду. Накладення арешту на майно боржника, який не виконав рішення суду добровільно, відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», ЦПК України щодо остаточності та обов`язковості судового рішення та необхідності його виконання. Тому такі дії приватного виконавця є законними й правомірними, суд їх оцінив як своєчасні під час здійснення виконавчого провадження. 
		Суди не встановили порушень, заборон та обмежень щодо арешту певних рахунків і коштів, зокрема рахунка, на який надходять аліменти на утримання дитини. 
		Відмовивши в задоволенні скарги ОСОБА_1 в частині вимог щодо виконавчого провадження № 57231955, суди дійшли висновків, що заявник не довела протиправної бездіяльності приватного виконавця щодо неї у виконавчому провадженні та порушення її прав, оскільки вона не є стороною виконавчого провадження № 57231955. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У березні 2019 року  ОСОБА_1  звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року, просила скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити у справі нове рішення про задоволення скарги. 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу. 
		У квітні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга обгрунтована тим, що суди неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права. 
		Ухвала суду першої інстанції не віповідає статтям 260, 264, 265 ЦПК України, а саме: у вступній частині не зазначено імен (найменування) учасників справи; описова частина ухвали не відповідає суті скарги; в мотивувальній частині немає жодного посилання на закон, яким керувався суд, постановлюючи ухвалу, відсутня оцінка доказів, аргументів, наведених заявником; суд вийшов за межі вимог скарги, оскільки заявник не порушувала питання про визнання протиправною бездіяльності приватного виконавця.
		Суд першої інстанції, встановивши факт здійснення приватним виконавцем запитів до відповідних органів, у тому числі до банківських установ, не посилався на докази зазначеного та не конкретизував, коли зроблені запити та які відповіді на них отримано. 
		Суди не надали оцінки тому, що всі запити приватний виконавець здійснив після винесення постанови про накладення арешту на грошові кошти боржника ОСОБА_1 від 18 вересня 2018 року. 
		Також суди не повно дослідили порушення приватним виконавцем Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1301/29431 (далі - Порядок № 2831/5), в частині не отримання приватним виконавцем дозволу органу опіки та піклування для продажу квартири, в якій проживає неповнолітня особа, що є обов`язковим при формуванні та переданні заявки організатору торгів.  
		Аргументи інших учасників справи
		У травні 2019 року ДП «Сетам» подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. 
		ДП «Сетам» відповідно до Порядку № 2831/5 є організатором електронних торгів та уповноважене на забезпечення здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.
		Доводи заявника про неправомірність передання предмета іпотеки є безпідставними, спірне майно передано на реалізацію як предмет іпотеки. 
		Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, квартирі, народження дитини та реєстрація її місця проживання в нерухомомому майні, що є предметом іпотеки), не є підставою для визнання такого договору недійсним з підстав невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки і піклування. 
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
		Касаційна скарга у цій справі подана у березні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
		Обставини справи, встановлені судами
		Суди встановили, що 15 червня 2018 року Броварський міськрайонний суд Київської області видав виконавчий лист на підставі рішення суду в цивільній справі № 361/6834/17 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Укрсоцбанк» боргу в розмірі 187 304,34 грн.
		17 вересня 2018 року постановою приватного виконавця Говорова П. В. відкрито виконавче провадження № 57232131 з примусового виконання виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 та направлено боржнику виклик про явку до приватного виконавця 27 вересня 2018 року о 13 год 00 хв та надання виконавцю документів,  зазначених у виклику. 
		18 вересня 2018 року постановою приватного виконавця Говорова П. В. у виконавчому провадженні № 57232131 накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 , що містяться на рахунках у п`ятнадцяти банках згідно з переліком. 
		З метою виявлення майна боржника  приватний виконавець зробив запити до відповідних органів, в тому числі й до банківських установ. На ці запити отримано відповіді від частини банків, надано виписки за виявленими рахунками.  З  усієї отриманої інформації не було виявлено коштів боржника, достатніх для виконання рішення суду про стягнення повністю чи в суттєвій частині суми боргу. Також не було виявлено рахунків та коштів, на які заборонено накладати арешт або накладення арешту на які може бути обмежено. 
		17 вересня 2018 року постановою приватного виконавця Говорова П. В. відкрито виконавче провадження № 57231955 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області 15 червня 2018 року у цивільній справі № 361/6834/17 щодо боржника ОСОБА_2 
		18 вересня 2018 року в межах виконавчого провадження № 57231955 приватний виконавець Говоров П. В. виніс постанову про опис та арешт майна: квартири АДРЕСА_1 , зареєстрованої на ім`я ОСОБА_2 , та 19 вересня 2018 року постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні для оцінки вказаної квартири. 
		На виконання виклику приватного виконавця Говорова П. В. від 27 вересня 2018 року ОСОБА_1 , посилаючись на виконавчі провадження № 57232131 та № 57231955, електронною поштою направила приватному виконавцю повідомлення щодо її виклику, явки, повідомивши про знаходження у Броварському міськрайонному суді її заяви щодо відстрочення виконання судового рішення про стягнення боргу з метою недопущення порушення її житлових прав та неповнолітньої дитини. Також просила повідомляти про всі виконавчі дії у виконавчому провадженні про звернення стягнення на зазначену квартиру.
		Згідно з оголошенням на сайті ДП «Сетам» на 29 жовтня 2018 року призначено прилюдні електронні торги щодо кватири  АДРЕСА_1 , переданої в іпотеку, за початковою ціною 605 897,00 грн. 
		Ухвалою Броварського міськрайонного суду від 10 жовтня 2018 року зупинено продаж арештованого майна квартири  АДРЕСА_1 в порядку вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. 
		Відповідно до довідки з місця проживання за адресою вказаної квартири у ній  проживають та зареєстровані ОСОБА_1 та  дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1.
		На запит адвоката з ТСЦ надано відповідь від 16 серпня 2018 року № 225 про те, що транспортний засіб «Шкода Октавія», державний номерний знак  НОМЕР_1 , був зареєстрований за ОСОБА_2 , знятий з реєстрації 30 березня 2017 року для реалізації, на сьогодні зареєстрований за іншим власником;  згідно з інформацією з ЄДРПОУ ОСОБА_2 є директором ТОВ «Трініті кастомс».
		Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказана квартира зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 , форма власності - приватна, частка - 1/1, підстава виникнення права: договір купівлі-продажу від 20 червня 2012 року; є відомості про іпотеку, предмет іпотеки - вказана квартира; іпотекодержатель - ПАТ «Укрсоцбанк», договір іпотеки від 20 червня 2012 року. Крім того, за ОСОБА_2 зареєстроване право власності за 1/3 частку квартири на АДРЕСА_2 , підстава: свідоцтво про право власності від 19 січня 1998 року.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Згідно зі статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII)виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону № 1404-VIII). 
		Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
		Згідно зі статтею 3 Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII«Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон № 1403-VIII)  завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
		Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем.
		Згідно з пунктами 1, 3, 6, 7, 8, 14, 21, 22 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIIIвиконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом. 
		Відповідно до частин першої та другої статті 13 Закону № 1404-VIIIпід час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. 
		У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону(частина сьома статті 26 Закону № 1404-VIII).
		Особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця визначено статтею  52 Закону № 1404-VIII.
		Згідно з частиною третьою статті 52 Закону № 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
		Доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції, встановивши факт здійснення приватним виконавцем запитів до відповідних органів, у тому числі до банківських установ, не посилався на докази зазначеного та не конкретизував, коли зроблені запити та які відповіді отримані на них, є безпідставними з огляду на таке.
		Суди встановили, що за заявою стягувача від 14 вересня 2018 року приватний виконавець 17 вересня 2018 року відкрив виконавче провадження № 57232131 щодо боржника ОСОБА_1 та виконавче провадження № 57231955 щодо боржника ОСОБА_2 на підставі рішення суду від 07 травня 2018 року у справі № 361/6834/17 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
		Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. 
		На наступний день 18 вересня 2018 року, відповідно до закону, приватний виконавець наклав арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 , що містяться на рахунках у п`ятнадцяти банках згідно з переліком. 18 вересня 2018 року винесено постанову про опис та арешт майна: квартири АДРЕСА_1 , зареєстрованої на ім`я ОСОБА_2 , та 19 вересня 2018 року - постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні для оцінки вказаної квартири. 
		Отже, приватний виконавець вчиняв дії відповідно до закону та вмежах своїх повноважень. 
		Доводи касаційної скарги щодо неправомірності постанови приватного виконавця від 18 вересня 2018 року у виконавчому провадженні № 57232131 про накладення арешту на грошові кошти боржника ОСОБА_1 були предметом перевірки суду апеляційної інстанції та їм надана грунтовна відповідь.
		Суд апеляційної інстанції обгрунтовано зазначив, що  відповідно до порядку зняття арешту з майна, встановленого статтею 59 Закону 1404-VIII, виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
		ОСОБА_1 не подавала до суду першої інстанції доказів того, що постановою приватного виконавця від 18 вересня 2018 року накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках зі спеціальним режимом використання. До апеляційного суду такі докази заявник також не надала.
		Крім того, ОСОБА_1 не виконала свого обов`язку подати декларацію про майно та доходи приватному виконавцю, в електронному листі не вказала майно, на яке може бути звернено стягнення, борг у добровільному порядку не погасила.
		Отже, накладаючи арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , які містяться на банківських рахунках, державний виконавець діяв у межах наданих йому повноважень  відповідно до Закону № 1404-VIII.
		Доводи касаційної скарги про те, що суд зазначив про бездіяльність приватного виконавця, а скаржник оскаржувала саме його дії, не свідчать про порушення судом норм процесуального права та, відповідно, не можуть бути підставою для скасування законного та обгрунтованого судового рішення.  
		Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 1404-VІІІ учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Згідно з частинами першою та другою статті 15 Закону № 1404-VІІІ сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
		ОСОБА_1 не є ні стороною, ні учасником виконавчого провадження № 57231955, боржником у якому є ОСОБА_2 вартира АДРЕСА_1 належить йому на праві власності. Доводи касаційної скарги, що приватний виконавець проводив «занадто активну діяльність» стосовно двокімнатної квартири, є необгрунтованими, оскільки приватний виконавець діяв у межах своїх повноважень, визначених законом, а   ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів того, що приватний виконавець діяв поза межами своїх повноважень та усупереч  закону.
		З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що дії приватного виконавця, вчинені у виконавчому провадженні № 57231955, не порушують права ОСОБА_1 .
		Інші доводи касаційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо складення тексту ухвали за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 спростовані судом апеляційної інстанції, оскільки вказані порушення не вплинули на правильність вирішення скарги по суті. 
		Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та  апеляційної інстанцій по суті розгляду скарги і не дають підстав вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, про що зазначено в касаційній скарзі.
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень без змін.
		Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
		Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 рокузалишити без змін. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		Судді:                                                                                                           А. С. Олійник
		            С. О. Погрібний
		В. В. Яремко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...