Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 142/748/20 : Окремі процесуальні питання; Заява про відвід судді.
Надіслано для оприлюднення: 07.12.2020. Зареєстровано: 08.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.12.2020.
Дата набрання законної сили: 07.12.2020
Номер судового провадження: 1-кс/142/111/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020020000000225

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Єдиний унікальний номер 142/748/20
		Номер провадження 1-кс/142/111/20
		У Х В А Л А
		Іменем України
		07 грудня 2020 року                                смт. Піщанка
		 
		Піщанський районний суд Вінницької області
		В складі: 
		 
		Головуючого судді ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , 
		 
		розглянувшиувідкритомусудовомузасіданнів смт. Піщанка Вінницької області 
		заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Піщанського районного суду Вінницької області ОСОБА_6 в кримінальному провадженні з ЄУН 142/748/20, номер провадження 1-кп/142/177/20 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, - 
		ВСТАНОВИВ : 
		 
		23 листопада 2020 року надійшла заява обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Піщанського районного суду Вінницької області ОСОБА_6 в кримінальному провадженні з ЄУН 142/748/20, номер провадження 1-кп/142/177/20 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану заяву про самовідвід передано для розгляду головуючому судді ОСОБА_1 . 
		Заява про відвід судді обвинуваченим ОСОБА_4 обгрунтована тим, що суддя ОСОБА_6 неодноразово розглядала справи за його позовами про визнання дій працівників поліції протиправними та про скасування постанов в справах про адміністративні правопорушення. Зокрема, в адміністративній справі 142/534/19 його позов не був задоволений, що потягнуло звернення до Сьомого адміністративного апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення суду. Обвинувачений зазначає, що думка судді, наведена в рішенні не є і не може бути підставою для відводу судці, проте він вважає, що дана обставина може призвести до упередженого та суб`єктивного ставлення судді до нього особисто, та вплинути на об`єктивність суду при розгляді даної справи в цілому, так і його можливих заяв і клопотань. А тому з метою, усунення будь-яких підстав вважати, що будь-яке прийняте в справі рішення є необ`єктивним або передвзятим, обвинувачений просить задовольнити заяву про відвід головуючої в справі судді ОСОБА_6 через існування обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
		Згідно із частиною 3 ст. 81 КПК України, при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.
		Суддя ОСОБА_6 , якій заявлено відвід, для розгляду заяви не з`явилася, будь-яких пояснень не надала. 
		Прокурор в судовому засіданні вважає, що підстав для задоволення заяви обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_6 не встановлено . 
		Потерпілі в судове засідання не з`явилися, хоча були повідомленні про дату, час та місце розгляду справи.
		Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 заяву про відвід судді ОСОБА_6 підтримали, просили суд її задовольнити. 
		Заслухавши учасників процесу, дослідивши заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Піщанського районного суду Вінницької області ОСОБА_6 в кримінальному провадженні з ЄУН 142/748/20, номер провадження 1-кп/142/177/20 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,суд, приходить довисновку, щовона підлягаєзадоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 статті 75КПКУкраїни  слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженніза наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
		Згідно з положеннями ч. 1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 80 КПК України, за цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
		Відповідно до положень ч. 3 ч. 4 ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження . Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
		Частина 5 ст.80 КПК України вказує, що відвід повинен бути вмотивованим.
		Частина 1 статті 81 КПК України, вказує, що у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. 
		Відповідно до частини другої статті 82 КПК України, у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді, який здійснює судове провадження одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею.
		Судом встановлено, що підставами для подання обвинуваченим ОСОБА_4 заяви про відвід судді ОСОБА_6 стало те, що остання неодноразово розглядала справи за його позовами про визнання дій працівників поліції протиправними та про скасування постанов в справах про адміністративні правопорушення. Зокрема, в адміністративній справі 142/534/19 його позов не був задоволений, що потягнуло звернення до Сьомого адміністративного апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення суду. А тому обвинувачений, вважає, що дані обставини можуть призвести до упередженого та суб`єктивного ставлення судді до нього особисто, та вплинути на об`єктивність суду при розгляді даної справи в цілому, так і його можливих заяв і клопотань. 
		Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
		Згідно з правовими позиціями, висловленими у рішеннях Європейського суду з прав людини, який констатує порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР, де зазначено, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
		Зокрема, у п. 66 рішення ЄСПЛ «Мироненко і Мартенко проти України» зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Веттштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім ( рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).
		Згідно з п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
		Відповідно до ст. 5, ст. 6 Кодексу суддівської етики незалежність судді під час здійснення правосуддя є передумовою дії принципу верховенства права та невід`ємною складовою справедливого суду. Суддя повинен виконувати свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення по справах «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко та Мартиненко проти України»), неупередженість судді при розгляді справи презюмується.
		Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її справи в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом
		У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 р., зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості. За вищенаведених підстав відвід судді може бути заявлено і учасниками справи.
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Волков проти України» ЄСПЛ зазначив, що відповідно до п.1ст.6 Європейської конвенції з прав людиникожен має право на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.
		Дані, які б свідчили про наявність підстав для відводу, окрім їх зазначення в заяві про відвід, на думку слідчого судді, відсутні. Процесуальні дії суду (судді) та судові рішення підлягають оскарженню в передбаченому процесуальним законодавством порядку, незгода з прийнятим судовим рішенням не є підставою для відводу судді.
		Разом з тим, при розгляді заяви про відвід суд виходить з суб`єктивної оцінки учасником процесу дій головуючого. Як свідчить практика Європейського суду з прав людини заява про відвід судді має бути задоволена, якщо сторона має сумнів у безсторонності останнього, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.
		Відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справах "Пьєрсак проти Бельгії", "Лангбергер проти Швеції" вказано, якщо до складу суду існують сумніви в безпристрасності і справедливості, то такий суд повинен заявити самовідвід. Кожен суддя, у відносинах безпристрасності, якого є сумніви, повинен вийти із складу суду, розглядаючи справу. Інакше є недовіра".
		Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги сумніви обвинуваченого щодо безсторонності та неупередженості судді, з метою гарантування об`єктивності правосуддя та підвищення довіри до суду, суд вважає за можливе заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_6 задовольнити.
		Враховуючинаведене,керуючись ст.ст.75,80,81,82 КПКУкраїни,суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Піщанського районного суду Вінницької області ОСОБА_6 в кримінальному провадженні з ЄУН 142/748/20, номер провадження 1-кп/142/177/20 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, задовольнити.
		Відвести суддю Піщанського районного суду Вінницької області ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження з ЄУН 142/748/20, номер провадження 1-кп/142/177/20 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
		Ухвала суду остаточна та оскарженню не підлягає. 
		Згідно ч. 5 ст. 532 КПК України ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законої сили з моменту їх оголошення.
		 
		Суддя :

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...