Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/3635/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 07.12.2020. Зареєстровано: 08.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 09.12.2020.

Номер судового провадження: 1-кп/522/362/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018160000000443

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		07.12.2020 
		Справа № 522/3635/19
		Провадження № 1-кп/522/362/20
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07грудня 2020року колегія суддів Приморського районного суду м. Одеси у складі:
		   головуючого - судді     ОСОБА_1 ,
		   суддів -                  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,,
		   при секретарях -         ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018160000000443 від 05.06.2018, відносно: 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, 
		обвинуваченого у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, п.п. 11, 12 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України,
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, п.п. 11, 12 ч.2 ст. 115 КК України,
		   за участю сторін кримінального провадження:
		   прокурорів -          ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , 
		потерпілого -         ОСОБА_10 ,
		представника потерпілого  ОСОБА_11 ,
		   захисників -        ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
		   обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		05.06.2018 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , з хуліганських мотивів, маючи при собі ніж, досудовим слідством не встановлено у кого саме знаходився ніж, діючи за попередньою змовою, знаходились на вулиці Фонтанська дорога у м. Одесі.
		У подальшому, коли потерпілий ОСОБА_14 рухався по вул. Фонтанська дорога в м. Одеса і направився в напрямку вулиці Армійської, керуючись раптово виниклим умислом на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_14 , з хуліганських мотивів, на грунті раптово виниклих неприязнених відносин, нехтуючи загальнолюдськими правилами та протипоставляючи свою поведінку нормам співпроживання у суспільстві, з мотивів явної неповаги до суспільства, які супроводжувалися проявленням особливої зухвалості, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , будучи озброєними невстановленими слідством колюче-ріжучими предметами, підбігли до ОСОБА_14 ззаду та здійснили напад.
		При цьому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спільно нанесли потерпілому ОСОБА_14 численні удари руками, ногами - у голову та тулуб, збивши з ніг нанесли декілька ударів колюче-ріжучими предметами в голову і у ліву сідницю, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді двох різаних ран голови, колото-різаної рани лівої сідниці, численних саден обох передпліч, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		Після чого, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишили місце вчинення кримінального правопорушення.
		Крім того, в невстановлений час та в невстановленому місці, ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що дії, направлені на придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу незаконні, у невстановленої слідством особи придбав боєприпаси у кількості тринадцяти штук, дванадцять з яких являються боєприпасами, патронами калібру 7,92х57 мм (323), а один з них являється боєприпасам, патроном калібру 5,45х39 мм. З того часу вказані бойові припаси ОСОБА_6 зберігав та носив при собі без передбаченого законом дозволу.
		25.09.2018 приблизно о 17 годині 50 хвилин в приміщенні Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Поштовий, 71 в ході затримання ОСОБА_6 та в ході особистого обшуку вилучено тринадцять патронів, які останній придбав та зберігав без передбаченого законом дозволу.
		В ході досудового розслідування встановлено, що дванадцять з наданих на дослідження патронів являються боєприпасами, патронами калібру 7,92х57 пп (.323) виготовленими промисловим способом, конструктивних змін не мають та призначені до стрільби з нарізної вогнепальної зброї  гвинтівок та карабінів «Mauser К98», їх модифікацій, кулеметів «MG 42» та іншої вогнепальної зброї вказаного калібру. Один з наданих на дослідження патронів являється боєприпасам, патроном калібру 5,45х39 мм, виготовленим промисловим способом, на підприємстві «Луганський патронний завод», в м. Луганськ, у 1982 році, конструктивних змін не має та призначений до стрільби з нарізної вогнепальної зброї  автоматів Калашникова зразку 1974 року та його модифікацій. Надані на дослідження патрони до стрільби придатні. 
		Допитані у судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 свою провину у скоєні кримінального правопорушення не визнали та пояснили, що вони ніяких злочинів не скоювали і заперечували свою причетність до вчинення зазначених злочинів. 
		Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 їх вина в скоєних кримінальних правопорушень, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджується:
		   - показами потерпілого ОСОБА_14 , про те, що 05.06.2018 він виходив з Одеської філії ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія Україна" разом з колегою ОСОБА_15 , вони рухалися в сторону вул. Сегедської. Пройшовши декілька метрів ОСОБА_15 згадав, що забув залишити ключі і повернувся до редакції і в цей час раніше не знайомі йому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 здійснили на нього напад з метою вбивства;
		- показами свідка ОСОБА_15 про те, що він знайомий з ОСОБА_14 , вони разом працюють. 
		05.06.2018 він разом з ОСОБА_14 вийшли з телерадіокомпанії на обідню перерву, після чого він згадав, що йому треба повернутися і віддати ключі. Він відійшов від ОСОБА_14 на метрів п`ять і на зустріч йому пройшло дві особи, коли він підходив до будівлі то почув крики та побачив, що ОСОБА_14 лежить на землі і йому наносять удари ногами та руками;
		- показами свідка ОСОБА_16 про те, що він знайомий з ОСОБА_14 . Свідком подій він не був. Знає про випадок з телебачення, а також коли він приїжджав в лікарню до ОСОБА_14 , останній розповів йому про те, що на нього скоїли напад;
		- показами свідка ОСОБА_17 про те, що він знає ОСОБА_14 . З телебачення він дізнався, що на ОСОБА_14 було скоєно напад. Він їздив в лікарню до потерпілого;
		- показами свідка ОСОБА_18 про те, що вона знає ОСОБА_6 , так як вона весною 2018 року здавала йому в оренду квартиру по АДРЕСА_3 . З квартири він з`їхав в травні 2018 року. Що за справа слухається вона нічого не знає;
		- показами свідка ОСОБА_19 про те, що він йшов по вул. Армійській в сторону вул. Сегедської рядом з ним пробігали двоє чоловіків, які його штовхнули і він розлив на себе каву, після чого він зробив їм зауваження;
		- показами свідка ОСОБА_20 про те, що він знайомий з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , перебуває з ними в дружніх стосунках. У той період коли відбувалися вказані дії, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували в м. Одесі. Свідком вказаних дій він не був; 
		- протоколом огляду місця події від 05.06.2018, згідно якого на теріторії за адресою: АДРЕСА_4 на асфальті виявлені плями бурого кольору, зовні схожі на кров;
		- протоколом огляду місця події від 05.06.2018, згідно якого проводився огляд потерпілого ОСОБА_14 в міській клінічній лікарні, якій добровільно видав свої речі зі слідами речовини бурого кольору;
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 26.09.2018, згідно якого свідок ОСОБА_15 впізнав обвинуваченого ОСОБА_6 .Ю як особу, яка вчинила 05.06.2018 напад на потерпілого;
		- протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.10.2018, згідно якого потерпілий ОСОБА_14 впізнав по фото особу яка вчинила щодо нього напад 05.06.2018;
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.10.2018, згядно якого свідок ОСОБА_15 впізнав по фото особу яка 05.06.2018 скоїла напад на потерпілого ОСОБА_14 
		- висновком судово-медичної експертизи № 1346 від 08.06.2018, згідно якого ОСОБА_14 були спричинені легкі тілесні ушкодження, які не були небезпечними для життя;
		- висновком експерта № 857-Б від 02.11.2018, згідно якого досліджені патрони являються боєприпасами та придатні до стрільби;
		- висновком експерта № 7-М від 19.11.2018, згідно якого на досліджуваних зображеннях "Скан паспорта Руденко 2", "огляд відеозапису допиту ОСОБА_6 ", "Фотознімок ОСОБА_6 з мережі Інтернет", зображена одна й таж сама особа. На досліджуваних зображеннях: "Фотознімок ОСОБА_21 з мережі інтернет", "Скан паспорта Гаврилюка 1", "огляд відеозапису одночасного допиту між ОСОБА_7 та ОСОБА_14 " зображена одна й таж особа.
		Аналізуючи досліджені у судовому засіданні докази по справі суд дійшов до висновку про наявність в діях обвинувачених ОСОБА_6 і ОСОБА_7 ознак складу кримінального правопорушення. При цьому відповідно до вимог ч. 3 ст. 337 КПК України суд кваліфікує дії ОСОБА_6 і ОСОБА_7 за ч.4ст.296 ККУкраїни за ознаками хуліганство,тобто грубепорушення громадськогопорядку змотивів явноїнеповаги досуспільства,що супроводжувалосяособливою зухвалістю,вчинене групоюосіб,із застосуваннямпредмета,спеціально пристосованогодля нанесеннятілесних ушкоджень,оскільки підчас судовогорозгляду доказівщодо вчинення ОСОБА_6 та ОСОБА_7  кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.15,п.п.11,12ч.2ст.115 ККУкраїни,а самезамах навбивство,тобто замахна умиснепротиправне заподіяннясмерті іншійлюдині,вчинене назамовлення,за попередньоюзмовою групоюосібне знайшло свого підтвердження, а будь-які сумніви відповідно до вимог ст. 62 Конституції України тлумачаться на користь обвинувачених ОСОБА_6 і ОСОБА_7 . 
		Таким чином, колегія суддів кваліфікує дії обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч.4 ст. 296 КК України.
		Так, замах на вбивство може бути вчинений лише за наявності прямого умислу на позбавлення життя потерпілого. Якщо такий умисел не встановлений, замах на вбивство відсутній, а вчинене належить кваліфікувати за наслідками що настали.
		Пленум Верховного Суду України в Постанові № 2 від 07.02.2003 «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров`я особи» п.4, звернув увагу на те, що замах на вбивство може бути вчинено лише з прямим умислом (коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання).
		Прямий умисел має місце, зокрема, у випадках, коли винний усвідомлював, що внаслідок його дій з невідворотністю настає смерть іншої людини. Нанесення ушкоджень в життєво важливі органи тіла, котрі, як правило, спричиняють смерть потерпілого, але не призвели до смертельного наслідку лише в силу випадкового збігу обставин, не залежних від волі винного, належить кваліфікувати не за наслідками, що сталися, а як замах на умисне вбивство.
		Якщо ж винний діяв не з прямим умислом, він не може нести відповідальність за замах на вбивство. Тому у випадках, коли особа, задуваючи іншій особі тілесні ушкодження, свідомо допускає настання будь-яких наслідків, у тому числі й смерті, вона не може бути, притягнута до відповідальності за замах на вбивство.
		Злочин, не може бути кваліфікований як замах на вбивство й у випадках, коли винний діє з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю, та і настання смерті. Відповідальність у цих випадках повинна наставати лише за наслідки, які фактично заподіяні.
		Також відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров`я особи» визначено, що умисне вбивство, вчинене на замовлення  це умисне позбавлення життя потерпілого, здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди, відповідно до якої виконавець зобов`язується позбавити потерпілого життя, а замовник  вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи нематеріального характеру або ж не вчинювати їх.
		Якщо замовлення умисного вбивства мало форму угоди, відповідальність за п.11 ч.2 ст. 115 КК настає незалежно від того, коли були вчинені обіцяні виконавцеві дії  до чи після вбивства, виконав чи не виконав замовник свою обіцянку, збирався він це робити чи ні.
		До дій матеріального характеру, зокрема, належать сплата виконавцеві винагороди за вчинення вбивства, передача чи збереження прав на майно, звільнення від майнових зобов`язань тощо. Під діями нематеріального характеру розуміються будь-які дії, вчинення чи не вчинення яких безпосередньо не пов`язане з матеріальними інтересами виконавця вбивства.
		Відповідальність за п.11 ч.2 ст. 115 КК настає лише у випадках, коли замовляється саме умисне вбивство особи, а не якийсь інший насильницький злочин щодо неї. Якщо замовник доручив заподіяти потерпілому тілесні ушкодження, а виконавець умисно вбив його, замовник несе відповідальність за співучасть у тому злочині, який він організував чи до вчинення якого схилив виконавця, а останній  за той злочин, який він фактично вчинив.
		Колегією суддів встановлено, що потерпілому ОСОБА_14 заподіяні лише легкі тілесні ушкодження, які не були небезпечними для життя, крім того не встановлений прямий умисел на позбавлення життя потерпілого, а умисел був направлений на хуліганські дії, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами і що дає достатньо підстав вважати про неправильну кваліфікацію дій обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч.2 ст. 15, п.п. 11, 12 ч.2 ст. 115 КК України.
		Крім цього, суд критично відноситься до показів потерпілого ОСОБА_14 про те, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 скоїли на замовлення замах на його вбивство, оскільки, це є тільки його пропущеннями, які не знайшли свого підтвердження в суді і спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами. 
		Також колегією суддів критично оцінюється позиція захисників обвинувачених про недопустимість доказів по справі, а саме протоколів впізнання, оскільки вони на думку суду можуть бути прийняті судом як докази так як вони узгоджуються з іншими доказами по справі, а потерпілий ОСОБА_14 та свідок ОСОБА_15 напряму бачили обвинувачених на місці скоєня злочину тобто були очевидцями події.
		Крім того, висновок експерта № 7-М від 19.11.2018 підтверджує, що саме в цей час по маршруту з місця події рухались (біжали) обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
		Таким чиномдії обвинуваченого ОСОБА_6 колегія суддівкваліфікуєза ч. 4 ст. 296 КК України, за кваліфікуючими ознаками  хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень та за ч.1 ст. 263 КК України  незаконне поводження з бойовими припасами, а саме носіння, зберігання та придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу; дії обвинуваченого ОСОБА_7 , колегія суддів кваліфікує за ч. 4 ст. 296 КК України, за кваліфікуючими ознаками  хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
		Даючи оцінку показам обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які не визнають свою провину у скоєнні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, колегія суддів виходить з того, що досліджені докази по справі повністю її підтверджують. 
		Версію обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про те, що вони вказаних кримінальних правопорушень не скоювали, колегія суддів вважає захисною, виробленою ними з метою уникнення покарання. Дана версія обвинувачених в судовому засіданні свого підтвердження не знайшла і спростовується показами допитаних судом потерпілого, свідків та іншими доказами по справі. Провину обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень колегія суддів вважає повністю доведеною. Дане переконання колегії суддів засноване на дослідженні всіх доказів у справі в їх сукупності, які повністю підтверджують винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушенях, передбачених ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 263 КК України і ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України
		Невизнання ж обвинуваченими ОСОБА_6 і ОСОБА_7 своєї провини, на думку колегії суддів, продиктовано їх прагненням уникнути відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення. 
		При призначені покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, особи виних, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , те що вони є військовослужбовцями України, які отримали відзнакт за службу в АТО перебуваючи на передовій в часи загострення військового конфлікту на Донбасі, позитивно характерезуються. Крім того, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 більше двох років перебувають під вартою без рішення суду. 
		Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 судом не встановлені. 
		Враховуючи викладенесуд вважаєза необхіднепризначити:обвинуваченому ОСОБА_6  завчинення кримінальнихправопорушень,передбачених ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 263 КК України, покарання не пов`язане з позбавленням волі із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України; обвинуваченому ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, покарання не пов`язане з позбавленням волі із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України.
		Цивільний позов ОСОБА_14 на думку колегії суддів, підлягає частковому задоволенню.
		 
		Питання про речові докази вирішуються судом відповідно до вимог ст. 100 КПК України. 
		Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, колегія суддів, -
		 
		УХВАЛИЛА:
		 
		ОСОБА_6 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч.1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання:
		-за ч.4 ст. 296 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
		-за ч.1 ст. 263 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		На підставі ст.. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
		На підставі п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки: 
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, реєстрації та роботи.
		ОСОБА_7 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
		На підставі п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов`язки: 
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, реєстрації та роботи.
		Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , до набрання вироком законної сили, змінити з тримання під вартою на особисте зобов`язання, звільнивши їх із-під варти негайно в залі суду.
		Речові докази по справі, а саме:
		- 12 патронів, коробка без маркировки, дерев`яний кіл зеленого кольору, з сигнальні міни, мобільний телефон Самсунг А7, полімерна упаковка від серветок "Пара-Медик", 3 серветки зі слідами речовини бурого кольору, 3 змиви речовини бурого кольору, які упаковані в 6 конвертів білого кольору, одяг потерпілого ОСОБА_14 - знищити;
		- мобільний телефон "Самсунг" НОМЕР_1 , НОМЕР_2 з сім карткою НОМЕР_3 , банківська картка "Приват Банк" НОМЕР_4 - повернути власнику;
		- оптичний носій інформації типу "Axent DVD+R 16X з відеозаписом, який був добровільно виданий магазином "Єва", оптичний носій інформації типу "Axent DVD+R 16X з відеозаписом, який був добровільно виданий апеткою "Одесфарм", компакт-диск з аудіо файлами, що містять аудіозаписи оператора "103", компакт диск CD-R з відеозаписом з сайту "YouTube", компакт-диск з аудіо файлами, що містять аудіозаписи оператора "102", оптичний носій інформації типу "Axent DVD+R 16X з відеозаписом, який був добровільно виданий СК "Чорномор`є", оптичний носій інформації типу "Verbatim CD-R 52X з відеозаписом, який був добровільно виданий власником магазину ФОП ОСОБА_22 - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
		- кросівки чоловічі темно-синього кольору - повернути власнику ОСОБА_20 .
		Стягнути солідарноз ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 45 872 грн. 47 коп.
		Цивільний позовзадовольнити частково,стягнувши солідарноз обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 накористь  ОСОБА_14 моральнушкоду урозмірі 25000(двадцятьп`ятьтисяч)грн.  
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому .
		   
		 
		   Головуючий:                             ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		   Судді:                                     ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		                                        ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...