Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/8093/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 07.12.2020. Зареєстровано: 08.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 09.12.2020.
Дата набрання законної сили: 03.12.2020
Номер судового провадження: 22-ц/803/85/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 22-ц/803/85/20 Справа № 200/8093/17   Суддя у 1-й інстанції - Женеску Е.В. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 грудня 2020 року                                    м. Дніпро
		 
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
		головуючого судді  Свистунової О.В.     
		суддів  Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.
		за участю секретаря  Гулієва М.І.о.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу 
		за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 
		на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 червня 2018 року 
		по справіза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального підприємства Жилсервіс-2 Дніпропетровської міської ради про відшкодування шкоди,  
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		    У травні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2 , Комунального підприємства Жилсервіс-2 Дніпропетровської міської ради про відшкодування шкоди.
		   Позов мотивований тим, що їй на праві власності належить нежитлове приміщення в будинку АДРЕСА_1 перебуває на балансі КП «Жилсервіс-2» Дніпропетровської міської ради. 06 квітня 2017 року було залите приміщення позивача. Причиною аварії, що трапилась, стало халатне відношення власника нежитлового приміщення № 28 по Європейському бульвару ОСОБА_2 до експлуатації сантехнічних приладів та обладнання. Відповідач-2 КП Жилсервіс-2 є виконавцем послуг ЖКГ і саме на його балансі перебуває система водопостачання та водовідведення будинку. Балансоутримувач будинку стягує плату за обслуговування внутрішньобудинкових мереж, тому зобов`язаний вчасно проводити ремонтні роботи, технічні планові огляди та нести відповідальність за перебої в роботі таких систем і відповідно у заподіянні шкоди. Невжиття належних і достатніх заходів для організації технічної експлуатації систем будинку призвело до виникнення аварійних ситуацій та залиття приміщення позивача. Згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку від 14.04.2017 року, величина матеріальної шкоди, завданої позивачу, складає 45555 грн.
		   З урахуванням викладеного, позивач просила суд стягнути на користь ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_2 та КП «Жилсервіс-2» Дніпропетровської міської ради 45 555,00 грн. відшкодування матеріальної шкоди внаслідок залиття приміщення.
		 
		   
		   Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 червня 2018 року відмовлено у задоволенні позову.
		   В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
		   Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. 
		 
		   Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		   Згідно з положенням частини 2 статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		   Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		 
		   Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		 
		Судом при дослідженні матеріалів справи, встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення загальною площею 285,9 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , на підставі договору дарування від 30.12.1997 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Поповою І.В. (а.с. 26).
		   Із «Акту про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання)», складеного 07.04.2017 року комісією у складі: начальника ВТВ Поліщук В.С., інженера Бондаренко І.О., інженера ОСОБА_3 , та затвердженого головним інженером КП «Жилсервіс-2» ДМР ОСОБА_4 , вбачається, що 06.04.2017 року в будинку АДРЕСА_3 ) було повторно залито нежитлове приміщення № IV-XI (ФО ОСОБА_1 ) загальною площею 77,9 кв.м., в якому розташований сервісний центр «Мастер-Сервіс». Причиною аварії, що трапилась, є халатне відношення власника нежитлового приміщення № 28 ОСОБА_2 по АДРЕСА_3 ) до експлуатації сантехнічних приладів та обладнання (а.с. 5).
		   Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.05.2017 року, власником нежитлового приміщення, магазин непродовольчих товарів, загальна площа 38.7 кв.м., за адресою АДРЕСА_4 , є ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право власності виданого замість договору купівлі-продажу від 26.02.2002 року.
		   Згідно «Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, нанесеному нежитловому приміщенню № IV склад поз. 5,10 в підвалі житлового будинку літ. А-5 за адресою АДРЕСА_3 , який виник в результаті аварії, яка сталася в результаті халатного ставлення до експлуатації власника нежитлового приміщення № 28 ОСОБА_2 сантехнічних приладів і обладнання» від 14.04.2017 року, складеного оцінювачем ПП «Експертна Група Класика» ОСОБА_5 , величина матеріального збитку складає 45 555 грн. (а.с. 10 -19).
		   Відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 489 від 27.10.2016 року, Комунальне підприємство «Жилсервіс-2» Дніпропетровської міської ради призначено управителем багатоквартирного будинку, що не визначилися з формою управління, у житлових будинках Шевченківського району (а.с. 66).
		   КП Жилсервіс-2 Дніпропетровської міської ради підтвердив у відзиві на позов, що його призначено управителем у будинку АДРЕСА_5 .
		   Позивач зазначає, що шкоду їй завдано саме ОСОБА_2 та КП «Жилсервіс-2» ДМР.
		   Відповідно до частин 1, 2 ст.1166ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		   Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		   Згідно зі ст.151ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.
		   При вирішенні спору про відшкодування шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
		   За правилами ст.1192ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
		   Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		   Пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року N 76, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за N 927/11207 передбачено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт. 
		   З Додатку до даних Правил вбачається, що в Акті про залиття має бути зазначено причини залиття, встановлені при обстеженні, а також хто заподіяв шкоду, висновки і рекомендації комісії. Крім того, в акті має бути описано, що залито, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено.
		   За змістом Додатку з Актом мають бути ознайомлені мешканці квартири, винні в залитті.
		    Відповідно до листа Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 року № 12/20-11-1975 «Щодо ремонту квартири після залиття» факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка, відповідно до укладеної угоди, є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка, відповідно до укладеної угоди, обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка, відповідно до укладеної угоди, надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
		    Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою.
		    В акті повинні бути відображені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
		   Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстації виходив з того, що наданий позивачем Акт не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, а саме власник приміщення № 28 ОСОБА_2 , який зазначений як винна особа в залитті, з даним Актом ознайомлений не був, при його складанні також присутній не був, і на чому ґрунтувалися висновки комісії про причини залиття та винних у цьому осіб, не зазначено.    Зазначив, що в акті від 07.04.2017 року вказано про халатне ставлення власника нежитлового приміщення № 28 ОСОБА_2 до утримання сантехприладів та обладнання, однак з акту не вбачається, що було оглянуто нежитлове приміщення № 28 та були встановлені якісь порушення в експлуатації сантехобладнання, розміщеного в цьому приміщенні. Крім того, в акті не вказано на наявність вини балансоутримувача, тобто КП «Жилсервіс-2» ДМР у залитті приміщення позивача.
		   Проте, колегія не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
		   Верховний Суд у постанові від 12.11.2018 року в справі №?753/20314/15-ц вказав, що«аргументи касаційної скарги ОСОБА_6 про те, що його квартира не оглядалася, він акт не підписував, спростовуються змістом такого акта, із якого вбачається, що підлога квартири відповідача залита водою, тобто комісія оглядала квартиру останнього, а непідписання акта відповідачем не впливає на його правильність, оскільки зворотного останній не довів».
		   Тому, навіть якщо власник квартири, у якій сталася аварійна ситуація, що спричинила залиття, відмовиться підписувати письмовий акт обстеження, це не призведе до втрати таким документом його юридичної сили,а отже йдоказового значення для справи.
		   Крім того, особа, яка задала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		   Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
		   Така правова позиція узгоджується із постановою ВС по справі № 569/744/16-ц від 12.06.2019 року.
		   Відповідно до ч.ч.1, 2,3,4 ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		   Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
		   Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		   Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		   Згідно з ч.ч.1, 2,3 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		   Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		   Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		   Згідно ст. 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
		   Таким чином, ОСОБА_2 , як власник нежитлового приміщення, є особою, відповідальною за належне використання, експлуатацію та схоронність системи водопостачання що знаходиться в його квартирі.
		 
		   Відповідно до журналу заявок підрядної організації КП «ЖИЛСЕРВІС-2» ДМР, 06 квітня 2017 року о 10 год. 41 хв. надійшла заявка від орендарів приміщення по АДРЕСА_6 магазин «Ремонт бытовой техники», власником якого є ОСОБА_1 , відповідно до якої в квартирі течія зі стелі. В цей же день було здійснено виїзд за заявкою, течія усунута, при обстеженні встановлено що в квартирі АДРЕСА_5 була течія квартирної розводки.
		 
		   07 квітня 2016 року співробітниками КП «ЖИЛСЕРВІС-2» ДМР було складено Акт про залиття квартири, в якому зазначено, що причиною залиття є халатне ставлення власника нежитлового приміщення № 28 ОСОБА_2 до утримання сантехприладів та обладнання.
		   Відповідно до відповіді від 22.02.2020 (т.2.а.с.50), наданої на ухвалу суду апеляційної інстанції від 19 грудня 2019 року про витребування у КП Жилсервіс-2Дніпровської міської ради технічної документації, схем внутрішньобудинкової системи холодного водопостачання та каналізації, із зазначенням її розташування у нежилому приміщенні АДРЕСА_7 , яке належить ОСОБА_2 з обовязковим письмовим обгрунтуванням щодо місця пошкодження труби внаслідок чого відбулось залиття 06 квітня 2017 року та обовязком зазначенням власника, балансоутримувача пошкодженої ділянки, зазначено про неможливість надання технічної документації, схем внутрішньобудинкової системи холодного водопостачання та каналізації, із зазначенням її розташування у нежилому приміщенні АДРЕСА_7 у звязку з відсутністю таких документів на підприємстві. Зазначили, що така документація має зберігатись у КП Дніпроводоканал ДМР, а КП Жилсервіс-2Дніпровської міської ради є балансоутримувачем зазначеного будинку та надає послуги з управління багатоквартирним будинком. Зазначив, що вказана квартира АДРЕСА_5 , власником якої є ОСОБА_2 виключена з житлового фонду. Також зазначив, що відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого Постановою КМУ від 21.07.2005 року №630 та п. 22 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року, точкою розподілу, в яких здійснюється передача послуги з постачання холодної та гарячої води від виконавця споживачеві, у багатоквартирному будинку є точка після першої водозапірної арматури на відгалуженні від стояка у квартирі споживача послуг.
		Відповіддю КП Дніпроводоканал від 05.02.2020 за № 12/11-14 на запит суду апеляційної інстанції зазначено, що відповідно до Довідки виданої КЖЕП №1 внутрішньо будинкові мережі знаходяться на його балансі. Витребувана технічна документація у підприємства відсутня. 
		Відповідно до відповіді від 10.02.2020 року за № 10/02, отриманої на запит суду апеляційної інстанції КП Жилсервіс-1 Дніпровської міської ради повідомив, що не має схем водопостачання у житловому будинку АДРЕСА_3 , так як ніколи цей будинок не обслуговувався та на балансі не утримувався.
		   Крім того, у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 05.12.2019 року були допитані свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 .
		   Свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що дійсно підписувала Акт прозалиття квартири від 07 квітня 2016 року з іншими членами комісії, складений співробітниками КП «ЖИЛСЕРВІС-2» ДМР та оглядала нежитлове приміщення АДРЕСА_7 , де бачила, як капала вода з-під раковини.
		   Свідок ОСОБА_3 зазначила, що входила до складу комісії, яка підписувала Акт прозалиття квартири від 07 квітня 2016 року. Крім того, оглядала нежитлове приміщення № ІV склад поз. 5, 10 у підвалі житлового будинку літ.А-5 за адресою: будинок АДРЕСА_3 .
		   Свідок ОСОБА_7 пояснив, що він підписував Акт від 07 квітня 2016 року про залиття нежитлове приміщення АДРЕСА_7 . Зазначив, що причиною аварії та наслідком залиття зазначеної квартири стали невідремонтовані сантехнічні прилади. Також, зазначив, що це було вже друге залиття, згідно електроного журналу заявок підрядної організації КП «ЖИЛСЕРВІС-2» ДМР. Проте, акт про перше залиття не складався. Зазначив, що вина залиття покладається саме на власника приміщення АДРЕСА_7 , оскільки КП «ЖИЛСЕРВІС-2» ДМР відповідає за справність центрального стояку, а за все що приєднано до центрального стояку відповідає власник приміщення, у даному випадку була  мийка. Свідок зазначив, що до центрального стояка було приєднано інші сантехнічні прилади, їх стояк був в прядку, а течія була саме до точки приєднання квартири, до 1- го зєднання з боку квартири.
		   Колегією булодосліджено записна відеодиску,який долученийдо матеріалівсправи тамістить відеозаписподій залиття (т.1.а.с.43).Із даноговідеозапису вбачається,що дійсно відбулося пошкодженнятруби,яка булаприєднана до центрального стояку у нежилому приміщенні АДРЕСА_7 , що призвело до залиття нежитлового приміщення № ІV склад поз. 5, 10 у підвалі житлового будинку літ.А-5 за адресою: будинок АДРЕСА_3 , яке сталось 06.04.2017 року.
		Тобто, зазначені докази, а саме: покази свідків та досліджений судом відеозапис події залиття узгоджуються між собою та з викладеними обставинами у акті про залиття.
		   Позивач у обгрунтування вартості матеріального збитку надала «Звіт про оцінку вартості матеріального збитку…» від 14.04.2017 року, з якого вбачається, що фарбувальний шар стін пошкоджений, потріскався і потемнів, на стінах потьоки. Потрібне проведення ремонтно-відновлювальних робіт. Порушена конструкція кріплення стелі, місцями деформовано обрешітка, підвісні плити пошкоджені і частково розбиті. Потрібне проведення ремонтно-відновлювальних робіт. Вартість матеріальної шкоди складає 45 555 грн. (т.1 а.с. 187-229).
		   Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року призначено по цивільній справі за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,Комунального підприємстваЖилсервіс-2Дніпропетровської міськоїради провідшкодування шкоди судову будівельно-технічнуекспертизу,проведення якоїдоручено Дніпропетровськомунауково-дослідномуінституту судовихекспертиз (49000,м.Дніпро,вул.Січеславська Набережна,17). На вирішення експертизи було поставлено наступні питання:
		- яка причина залиття нежитлового приміщення № ІV склад поз. 5, 10 у підвалі житлового будинку літ.А-5 за адресою: будинок АДРЕСА_3 , яке сталось 06.04.2017 року?
		- який обсяг пошкоджень заподіяний залиттям нежитлового приміщення № ІV склад поз. 5, 10 у підвалі житлового будинку літ.А-5 за адресою: будинок АДРЕСА_3 , яке сталось 06.04.2017 року ?
		- який розмір шкоди заподіяний залиттям нежитлового приміщення № ІV склад поз. 5, 10 у підвалі житлового будинку літ.А-5 за адресою: будинок АДРЕСА_3 , яке сталось 06.04.2017 року ?
		   - який обсяг ремонтних робіт та вартість відновлювального ремонту за наслідками заподіяного залиття нежитлового приміщення № ІV склад поз. 5, 10 у підвалі житлового будинку літ.А-5 за адресою: будинок АДРЕСА_3 , яке сталось 06.04.2017 року ?
		   Проте, експертиза не була виконана у зв`язку неоплатою її вартості.
		   В ході розгляду справи відповідачем ОСОБА_2 не було заявлено клопотання про призначення судової експертизи у спростування «Звіту про оцінку вартості матеріального збитку…» від 14.04.2017 року. Надавались лише питання, які він просив включити при призначенні судової будівельно-технічної експертизи за клопотанням позивачки, однак заперечував проти її оплати.
		   Відповідно до ч.1 ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		   Згідно з .ч.1,2 ст.77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		   Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		   За змістом ч.1 ст.80ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		   Відповідно до постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №6від 27березня 1992року «Пропрактику розглядусудами цивільнихсправ запозовами провідшкодування шкоди" розглядаючи спори про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
		    Зважаючи навищевикладене,та те,що позивачкоюдоведено,що 06.04.2017року булозалито приміщеннявласником якоговона єта залиттявідбулось внаслідокаварії,що трапиласьу звязкуз халатнимставленням власниканежитлового приміщення№28будинку АДРЕСА_8 ОСОБА_2 до експлуатаціїсантехнічних приладівта обладнання,а відповідачемв ходірозгляду справиналежними доказамине булодоведено,що шкодазавдана нез йогоз вини,колегія суддівприходить до висновкущодо стягненняз   ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди внаслідок залиття у розмірі 45 555, 00 ( сорок п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень.
		   Що стосується позовних вимог до Комунального підприємства Жилсервіс-2, то колегія вважає за потрібне в цій частині відмовити у задоволенні позовних вимог, зважаючи на наступне.
		   Згідно п.13 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011 року,  внутрішньобудинковою системою гарячого, холодного водопостачання та централізованого опалення є система від зовнішньої стіни будинку (крім транзитних трубопроводів) до першої запірної арматури на відгалуженні від стояка або (у разі її відсутності) трійника (врізки) включно, що знаходиться у квартирі споживача, нежитлового приміщення у житловому будинку.Внутрішньобудинковою системою водовідведення є система від місця скидання стоків у перший колодязь на випуску з будинку (колодязь не належить до внутрішньобудинкової системи) до трійника включно на відгалуженні від стояка, що знаходиться у квартирі споживача (житлового приміщення у гуртожитку), нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку).
		   При цьому в акті від 07.04.2017 року відсутні будь-які посилання на те, що залиття відбулося з причини несправності внутрішньобудникової системи гарячого, холодного водопостачання чи централізованого опалення.
		    Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
		   Отже, колегія дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого суду з ухвалення нового про часткове задоволення позовних вимог.
		На підставі статті 141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1600, 00 грн.
		 
		Керуючись ст.ст. 259,268,374,376,381-384 ЦПК України, колегія суддів,  
		 
		П О С Т А Н О В И Л А : 
		 
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1  задовольнити частково.
		Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 червня 2018 року  скасувати та ухвалити нове.
		Стягнути з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду внаслідок залиття у розмірі 45 555, 00 ( сорок п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень.
		У задоволенні іншої частини позовних вимог  відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1600, 00 грн.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
		 
		 
		 
		   Головуючий О.В. Свистунова
		 
		   Судді: Т.П.Красвітна
		 
		       І.А. Єлізаренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...