Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 404/8546/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; дарування.
Надіслано для оприлюднення: 07.12.2020. Зареєстровано: 08.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 09.12.2020.

Номер судового провадження: 22-ц/4809/1059/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА 
		Іменем України
		26 листопада 2020 року                         м. Кропивницький
		справа № 404/8546/19
		провадження № 22-ц/4809/1059/20 
		Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:        
		головуючого судді: Черненка В.В.
		    суддів: Єгорової С.М., Чельник О.І.
		    секретар Гончар В.В.
		учасники справи:
		ОСОБА_1 
		ОСОБА_2 
		представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 
		представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 
		представник ОСОБА_5  ОСОБА_6 
		ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.05.2020, суддя Панфілова А.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , треті особи ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Буліч Наталія Володимирівна та приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Дідок Сергій Іванович про визнання довіреностей та договорів дарування недійсними,
		 
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Буліч Наталія Володимирівна та приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Дідок Сергій Іванович про визнання довіреностей та договорів дарування недійсними.
		На обґрунтування позовних вимог зазначила, що ОСОБА_5 є матір`ю ОСОБА_1 . 
		ОСОБА_1 була власницею житлового будинку з господарсько -побутовимибудівлямипід номером   АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 ..
		В будинку по АДРЕСА_1 проживала разом із своєю сім`єю, чоловіком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; донькою - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; донькою - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем.
		Разом із чоловіком, ОСОБА_2 , займалися підприємницькою діяльністю, а саме - надавали в оренду власне нерухоме майно. 
		Зазначала, що з відповідачем по справі, яка є її матір`ю, постійно виникали конфлікти у зв`язку з тим, що мати не схвалювала шлюб з ОСОБА_2 . З боку матері постійно лунали погрози, що якщо вона не розірве шлюб з ОСОБА_2 то вона разом з батьком, заберуть у неї все, чим володіє та заробляє на життя. Також погрожувала, що забере дітей і не дасть можливості спілкуватись з ними. 
		Зазначила, що 25.06.2019 року вона була викрадена із домоволодіння по АДРЕСА_1 невідомими особами в масках.
		В той же час було викрадено і її чоловіка.
		Вказує, що не є наркоманкою, а ні психічно хворою особою та ніколи не перебувала на наркологічному чи психічному обліках.
		ОСОБА_1 зазначила, що після викрадення її позбавили свободи та тримали з 25.06.2019 року по 08.11.2019 року в громадській організації «Наркологічний Центр «Вибір». В Центрі змусили підписати договір про проходження курсу психо - соціальної реабілітації за власним бажанням.
		В період перебування в центрі, на неї постійно тиснули психологічно, погрожували фізичною розправою їй та її дітям, принижували, використовуючи при цьому не етичні висловлювання.
		Під час такого «курсу» психо - соціального лікування їй постійно говорили про те, що вона має поставити свій підпис на документах, які їй принесуть і тоді її відпустять. 
		Такого витримати вона не змогла і на початку серпня місяця, в середині чи на при кінці вересня місяця, а також на початку жовтня місяця 2019 року, підписала якісь документи, які їй не дали прочитати та ознайомитись. Пам`ятає, що це відбулося у присутності особи, що назвалась нотаріусом.
		Після підписання останнього документа, на початку жовтня її протримали в громадській організації ще десь місяць, а потім видали 08.11.2019 року довідку про проходження курсу психо - соціальної реабілітації та відпустили.
		Діставшись до м. Кропивницького, зустрілася із своїм чоловіком, ОСОБА_2 .
		Через кілька днів дізналась про те, що належне їй на праві власності нерухоме майно, будинок, земельні ділянки, та квартира вже їй не належать, оскільки від її імені подаровані відповідачці, що її діти перебувають за межами України, а батьки не збираються дітей повертати в Україну.
		З`ясувалось, що житловий будинок з господарсько - побутовими будівлями і земельні ділянки були відчужені фізичною особою ОСОБА_7 від її імені, як представником, на підставі довіреності від 05.08.2019 року, що посвідчена приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київськоїобласті ДідокСІ.за реєстровимномером 530.    |
		Реалізація нерухомості та земельних ділянок, відбулася за договором|
		Дарування від 15 серпня 2019 року, який посвідчений приватним нотаріусом
		Кропивницького міськогонотаріального округуБуліч Н.В.    ,
		Квартира номер АДРЕСА_2 , переведена в нежитлове приміщення та відчужена фізичною особою ОСОБА_7 від її імені, як представником, на підставі довіреності від 20.09.2019 року, що посвідчена приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Дідок СІ. за реєстровим номером 708.
		Реалізація нежилого приміщення відбулася за договором Дарування від 05 листопада 2019 року, який посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Буліч Н.В.
		Майно подаровано відповідачу, через її представника - ОСОБА_8 .
		ОСОБА_1 вважає вказані довіреності та договори дарування недійсними, оскільки довіреності на представника від 05.08.2019 року, 10.09.2019 року та від 20.09.2019 року були нею підписані в результаті постійного психологічного та фізичного тиску, як з боку батьків так і з боку працівників Центру де вона перебувала. 
		Вказані правочини вчинені без її вільного волевиявлення під впливом насильства. 
		ОСОБА_1 зазначила, що представник, який виступав у вказаних правовідносинах від її імені їй був відомий, однак умови на здійснення видачі довіреності та укладення договорів дарування ніколи з ним не обговорювались. 
		ОСОБА_1 зазначила, що спірна нерухомість, що належала їй на праві власності є спільним сумісним майном подружжя.
		Майно, яке вибуло з її власності було єдиним житлом для неї та для її сім`ї. У зв`язку з тим, що фактично, об`єкти нерухомості вибули неправомірно з їхнього домоволодіння, вони змушені постійно шукати місце, де б могли б жити.
		Крім того зазначене майно для неї та для сім`ї, було джерелом заробітку, оскільки разом з чоловіком займались підприємницькою діяльністю, здавали кімнати будинку в оренду і отримували прибуток.
		Позбавлення у такий спосіб її сім`ї об`єкту нерухомості призвело до того, що фактично вона була позбавлена можливості займались підприємницькою діяльністю та заробляти на життя.
		Зазначила, що відповідно до статті 231 ЦК України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи , визнається судом недійсним.
		ОСОБА_1 зазначила, що за змістом статей 203,717 ЦК України договір дарування вважається укладеним, якщо сторони мають повне уявлення не лише про предмет договору, а й досягли щодо всіх його істотних умов.
		Відсутність у особи під час укладення договору дарування волевиявлення на безоплатну передачу майна у власність обдарованого й передача його за умови вчинення на користь дарувальника будь якої дії майнового або немайнового характеру, всупереч вимогам статті 717 ЦК України, є підставою для визнання довіреностей та договорів недійсними.
		Просила суд постановити рішення, яким визнати Довіреність від 05.08.2019 року за номером у реєстрі нотаріальних дій 530, що видана від імені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_7 та посвідчена приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Дідок Сергія Івановича  недійсною. 
		Визнати довіреністьвід 10.10.2019року заномером уреєстрі нотаріальнихдій 733.що виданавід імені ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_7 та посвідчена приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Дідок Сергія Івановича недійсною.
		Визнати довіреність від 20.10.2019 року за номером у реєстрі нотаріальних дій 708, що видана від імені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_7 та посвідчена приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Дідок Сергія Івановича недійсною. 
		Визнати недійсним Договір дарування житлового будинку з господарсько - побутовими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,100 гектарів, кадастровий номер якої 3510100000:04:012:0008, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), який посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Буліч Наталією Володимирівною 15 серпня 2019 року та зареєстрований в реєстрі вчинення нотаріальних дій під номером 954.
		Визнати недійсним Договір дарування нежитлового приміщення, що знаходиться в будинку за адресою: АДРЕСА_3 , який посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Буліч Наталією Володимирівною 05 листопада 2019 року та зареєстрований в реєстрі вчинення нотаріальних дій під номером 1279. Стягнути на користь позивача понесені судові витрати.
		Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.05.2020 у задоволенні позову відмовлено.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставитьпитання про скасування рішення суду першої інстанції у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначається зокрема, що суд першої інстанції не встановив дійсні обставини по справі, зокрема не прийняв до уваги, що в діях ОСОБА_1 була відсутня воля на підписання оспорюваних довіреностей та усвідомлення значення таких дій, а також відсутність письмової згоди її чоловіка ОСОБА_2 на укладення договорів дарування, якими відчужується їх спільне майно. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на припущеннях, оскільки оскаржувані довіреності та правочини були вчинені в той час, коли позивач проходила примусовий курс лікування від наркотичної залежності з 25.06.2019 по 08.11.2019 в ГО «Наркологічний Центр «Вибір». Суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, а саме особову картку, договір, анамнез, медичну картку та інші документи, що підтверджують перебування, проходження лікування, протокол лікування, інші документи, що підписувались нею під час перебування у Центрі.
		Суд першої інстанції не дав належної оцінки поясненням третьої особи ОСОБА_7 , який повідомляв, що всі обставини щодо вчинення представництва обговорював тільки із ОСОБА_5 та її чоловіком ОСОБА_11 . Даний факт підтверджує, що у позивача не було волевиявлення на підписання оскаржуваних довіреностей і вона не усвідомлювала юридичні наслідки підписаних нею документів.
		Судом першої інстанції не прийнятий до уваги факт того, що позивач разом з дітьми продовжують бути зареєстрованими за адресою АДРЕСА_4 , і оскільки дане житлове приміщення переведене в нежитлове приміщення, тому позивач та її діти залишилися без постійного місця проживання, без згоди органу опіки та піклування. 
		Судом першої інстанції протиправно відмовлено у прийнятті до спільного розгляду позовної заяви ОСОБА_2 .
		Судом не розглянуто та не надано оцінки роздруківки телефонної переписки, що відбулася у мобільному додатку «VIBER» між свідком ОСОБА_12 та ОСОБА_5 , а також дослідження в судовому засіданні мобільного телефону, як електронного доказу. Судом проігноровані покази свідків зі сторони позивача.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставитьпитання про скасування рішення суду першої інстанції у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права. 
		Зазначається, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено йому у прийнятті до спільного розгляду його позовної заяви як третьої особи, про визнання майна спільною сумісною власністю та визнання довіреностей та договорів дарування недійсними.
		Суд неправомірно відмовив позивачу у клопотанні про витребування доказів. 
		Суд першої інстанції не взяв до уваги пояснення свідків, що саме відповідач контролював весь процес лікування позивача під час перебування на такій реабілітації. 
		Суд першої інстанції не дав належної оцінки поясненням третьої особи ОСОБА_7 на ім`я якого були оформлені довіреності з яких вбачається, що ОСОБА_7 особисто обговорював із позивачем обставини своєї участі у вчиненні оспорюваних правочинів та повноту своїх прав і обов`язків. 
		Судом не надано належної оцінки доказам, зокрема оригіналам письмових документів, що надані ОСОБА_5 в тому числі і документам з Київського реабілітаційного центру.
		Зазначив, що спірне майно є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки разом із позивачем вклали частину зароблених грошових коштів у будинок по АДРЕСА_1 , так як будинок був у непридатному для проживання стані. Будь-якої згоди, як чоловік позивача на укладення правочинів не надавав.
		Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 30.06.2020 по справі відкрито апеляційне провадження.
		ОСОБА_1 подала суду заяву про визнання апеляційної скарги ОСОБА_2 
		ОСОБА_2 подав суду заяву про визнання апеляційної скарги ОСОБА_1 .
		До суду надано відзив на апеляційну скаргу від представника ОСОБА_5 адвоката Ботнаренка І.Ю., в якому заперечується проти задоволення апеляційних скарг. Зазначається, що різні дати посвідчення довіреностей з досить тривалим інтервалом їх надання, свідчить про наявність твердої волі позивача на вчинення вказаної нотаріальної дії, а також на усвідомлення цих дій, так і їх правових наслідків та їх добровільності.
		Спірні довіреності позивачем видані своїй довіреній особі на укладення договорів дарування, які оформлені належним чином та в яких вказано ім`я обдаровуваної особи  відповідача, а також спірні договори укладені з додержанням встановленої законом форми, а тому підстав для визнання їх недійсними немає. 
		Позивачем не надано доказів погроз відбору належного їй майна батьками позивача, доказів примусовості захоплення, позбавлення волі, доказів щодо осіб, які вчинювали тиск та погрози, про які зазначає позивач в закладі, де вона проходила лікування, доказів звернення протягом тривалого часу до правоохоронних органів з приводу викрадення позивача, а також чоловіка та її дітей, доказів укладення договорів та надання довіреностей під погрозами, психічним тиском, позбавленням волі, доказів неправомірності вивезення дітей за кордон, доказів вчинення тиску з боку відповідача та батька позивача, а також представників Центру, доказів на підтвердження порушення права на проживання членів сім`ї позивача. 
		Позивач помилково зазначає, що ОСОБА_2 є співвласником спірного майна, оскільки частина майна знаходилася у власності позивача до укладення шлюбу з ОСОБА_2 , а інша частина була передана у власність позивачу від відповідача згідно договору дарування.
		До суду надано відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_5 , в якому заперечується проти задоволення апеляційних скарг та зазначається, що спірні довіреності позивачем видані своїй довіреній особі на укладення договорів дарування, які оформлені належним чином та в яких вказано ім`я обдаровуваної особи - відповідача, а також, спірні договори укладені з додержанням встановленої законом форми. 
		Позивач не надав доказів того, що оскаржувані довіреності не відповідають вимогам ЦК України та ЗУ «Про нотаріат», а також те, що нотаріусом не було перевірено цивільну дієздатність сторін при посвідченні оскаржуваних довіреностей, сторонам не було роз`яснено зміст оскаржуваних довіреностей та правові наслідки, які наступають за оскаржуваними довіреностями.
		Позиція ОСОБА_7 не може братися судом до уваги, оскільки це його висловлювання, які не підкріплені жодними доказами. 
		Позивачем не наведено обставини та не надано належних і допустимих доказів, які свідчать про незаконність та не обгрнутованість рішення суду першої інстанції.
		Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 07.08.2020 справу призначено до розгляду.
		Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно статті 367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
		Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції встановив, що позивач - ОСОБА_1 є донькою відповідача - ОСОБА_5 .
		Позивач просить суд визнати недійсними три довіреності на представництво та два договори дарування недійсними.
		Підставою вказується вчинення правочинів під впливом насильства, тиску, обмеження волі . Вибуття без її волі з її володіння майна пов`язує з протиправними діями відповідача ОСОБА_5 .
		Суд першої інстанції зазначив, що вирішуючи спір про визнання правочину недійсним суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
		Згідно з вимогами ст. 231 ЦК України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним. Винна сторона (інша особа), яка застосувала фізичний або психічний тиск до другої сторони, зобов`язана відшкодувати їй збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину.
		У статті 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин маг бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		В силу статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується, а тому обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.
		За приписами частини 1-3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		Згідно із частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьої, п`ятою, шостою ст. 203 ЦКУкраїни.
		Частиною 3 статті 215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними » від 06.11.2009 р. № 9 відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
		Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 р. № 6-605цс16.
		Отже заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків, а у випадку якщо позов заявляється не стороною оспорюваного правочину - наявність порушеного права такої особи.
		З огляду на вказане, при зверненні з позовом до суду на захист своїх прав, позивач повинна довести наявність порушення її прав, спричиненого укладенням оспорюваних договорів дарування та видачі нею довіреностей на вчинення цих та інших дій. Оскільки, усі дії вчинені її довіреною особою, від її імені та в її , позивача, інтересах.
		Суд першої інстанції зазначив, що дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення сторін, їх представників, покази свідків, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позову повністю.
		При цьому, суд виходив з наступного: позивач стверджувала про наявність конфлікту з матір`ю і порушення її прав саме відповідачем, але під час розгляду справи встановлено, що всі дії відповідача вчинялись разом з батьком позивача, який жодним чином не був позивачем залученим до участі у справі.
		Покази свідків, заявлених позивачем, а саме матері чоловіка ОСОБА_12 та брата чоловіка ОСОБА_13 не підтвердили наявність конфлікту між донькою та матір`ю, а навпаки спростували доводи позивача, підтвердивши їх спілкування з батьками позивача з приводу лікування позивача та її чоловіка. Свідок ОСОБА_12 підтвердила надання свої згоди на лікування сина . Свідок ОСОБА_13 підтвердив, що брата він забрав по закінченню лікування . Обидва свідка вказали, що свідками насилля над позивачем чи її чоловіком вони не були. Жодних зазначень, щодо наявності у них сумнівів у незаконному поміщенні позивача та її чоловіка не виникало, за час лікування свідок ОСОБА_12 мала можливість спілкуватись з сином . Обидва свідки підтримували зв`язок з батьками позивача.
		Позивачем стверджувалось про неправомірні дії саме матері  відповідача ОСОБА_5 але не вказувалось, які саме насильницькі дії вчиняла сама відповідач по відношенню до неї . Не зазначено суду логічні мотиви матері до вчинення неправомірних дій по відношенню до доньки з метою вчинення неправомірних дій  в межах розгляду цивільної справи, щодо неправомірності укладення цивільно  правових угод.
		Вчинення довіреностей та договорів під примусом не підтвердив і свідок ОСОБА_14 , який перебував у відповідному Центрі разом з позивачем. Він не був присутнім під час укладення оспорюваних документів, лише бачив, що позивач була засмучена, як вона пояснювала після спілкування з батьком. 
		Не вказав на вчинення насильства з боку відповідача по відношенню до позивача і свідок ОСОБА_15 , який не був свідком укладення оспорюваних довіреностей та договорів.
		Покази, як свідка, неповнолітньої доньки позивача ОСОБА_10 , суд оцінює критично, оскільки донька на даний час проживає з батьками, про вчинення насильства по відношенню до матері з боку бабусі донька не свідчила, підтвердила, що з сестрою думали, що батьки хворі чула , що бабуся по телефону обговорювала документи, щодо бізнесу, квартири, обговорювала з лікарями лікування матері . 
		Таким чином, в своїй сукупності всі докази, надані позивачем, на підтвердження вчинення правочинів щодо надання довіреностей та договорів дарування під примусом, не підтверджують обставин , визначених законодавцем для визнання цих довіреностей та договорів дарування недійсними. Жоден з доказів, як письмових , так і покази свідків не містять в собі підтвердження будь-яких насильницьких дій з боку відповідача по відношенню до позивача .
		Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем позовні вимоги не доведені, суду не надано доказів достатніх та допустимих на підтвердження обставин на обґрунтування позову, тому позов задоволенню не підлягає.
		Справа розглядалась судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
		Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		При виборі і застосуваннінорми правадо спірнихправовідносин судвраховує висновкищодо застосуваннявідповідних нормправа,викладені впостановах ВерховногоСуду.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи єінші фактичнідані,які маютьзначення длявирішення справи,та доказина їхпідтвердження; якіправовідносини сторінвипливають ізвстановлених обставин; якаправова нормапідлягає застосуваннюдо цихправовідносин; числід позовзадовольнити абов позовівідмовити; якрозподілити міжсторонами судовівитрати; чиє підставидопустити негайневиконання судовогорішення; чиє підставидля скасуваннязаходів забезпеченняпозову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
		Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним нормам процесуального права.
		Відповідно достатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних, свобод чи інтересів.
		Відповідно достатті 13ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених неювимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є донькою відповідача ОСОБА_5 , яка проживає в місті Анталья, Турецька Республіка (а.с. 165 т.1). 
		Згідно договору дарування від 01.06.2016, ОСОБА_5 , інтереси якої представляв ОСОБА_2 за довіреністю, подарувала ОСОБА_1 житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями АДРЕСА_5 (а.с. 155-156 т.1).
		Договір посвідчено приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Бабіч Л.Ю., № 2217.
		Згідно договору дарування від 01.06.2016 ОСОБА_5 ,інтереси якої представляв ОСОБА_2 за довіреністю, подарувала ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0442 га, кадастровий номер 3510100000:04:012:0009 по АДРЕСА_5 (а.с. 158 т.1).
		Договір посвідчено приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Бабіч Л.Ю., № 2219.
		Згідно договору дарування від 01.06.2016 ОСОБА_5 ,інтереси якої представляв ОСОБА_2 за довіреністю, подарувала земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 3510100000:04:012:0008 по АДРЕСА_5 (а.с. 161 т.1). Договір посвідчено приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Бабіч Л.Ю., № 2218.
		Згідно довіреності від 05.08.2019 ОСОБА_1 на підставі усної домовленості уповноважила ОСОБА_7 належні їй: житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями АДРЕСА_5 , земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3510100000:04:012:0008, розташована за адресою АДРЕСА_5 , земельну ділянку площею 0,0442 га з кадастровим номером 3510100000:04:012:0009, розташована за адресою АДРЕСА_5 подарувати ОСОБА_5 . 
		Довіреність посвідчена 05.08.2019 приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Дідок С.І. за № 530.
		Згідно договору дарування від 15.08.2019 ОСОБА_1 від імені якої на підставі довіреності, посвідченої 05.08.2019 приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Дідок С.І., діє представник ОСОБА_7 подарувала ОСОБА_5 житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_5 . 
		Одночасно з цим Договором між сторонами укладається договір дарування на належну дарувальнику земельну ділянку, на якій розташований предмет даного договору. Договір дарування посвідчено приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Буліч Н.В. за № 954.
		Згідно довіреності від 20.09.2019 ОСОБА_1 на підставі усної домовленості уповноважила ОСОБА_7 представляти її інтереси по питаннях щодо переведення квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3 з житлового фонду у нежитловий, та в подальшому подарувати вище зазначений об`єкт нерухомого майна матері ОСОБА_5 . Довіреність дійсна до 20.09.2022 року. 
		Довіреність посвідчена 20.09.2019 приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Дідок С.І. за № 708.
		Згідно договору дарування від 05.11.2019 ОСОБА_1 від імені якої на підставі довіреності, посвідченої 20.09.2019 приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Дідок С.І., діє представник ОСОБА_7 подарувала ОСОБА_5 нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_3 . 
		Договір дарування посвідчено приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Буліч Н.В.
		З матеріалів справи вбачається, що відповідно до копії з Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей 19.11.2019 року припинено дію довіреностей від 05.08.2019 року, 20.09.2019 рок, 10.10.2019 року за заявою про скасування.(а.с.30-32 т.1).
		З матеріалів справи вбачається, що спірний будинок по АДРЕСА_5 після укладення договору дарування виставлений на продаж. 
		З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки №б/н від 08.11.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проходила курс психо-соціальної реабілітації з 25.06.2019 по 08.11.2019 в Громадській Організації «Наркологічний Центр «Вибір» в місті Києві (а.с. 33 т.1).
		В матеріалах справи знаходяться копії документів на підтвердження проходження позивачем лікування в Центрі,зокрема погодження з правилами центру, копія особистих даних, паспорт учасника програми, висновок про виконання програми.
		Позивач по справі зазначила, що у неї викликають сумнів у достовірності документів наданих відповідачем по справі і заявила клопотання про витребування документів про проходження лікування в Центрі та викликати відповідач у судове засідання для дачі пояснень. 
		Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 01.10.2020 року визнано обов`язковою явку відповідача в судове засідання, для дачі пояснень.
		Представник відповідача надав письмові пояснення, що відповідач перебуває за кордом і немає можливості з`явитись у судове засідання.
		Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 01.10.2020 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування з Громадської Організації «Наркологічний Центр «Вибір» в місті Києві документів, що стосуються перебування в цьому Центрі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: особову картку, договір,анамнез, медичну картку, протокол лікування а також інші документи які підписувались нею під час перебування в центрі.
		На адресу апеляційного суду 30.10.2020 року №5795/20 надійшла відповідь від Громадської Організації «Наркологічний Центр «Вибір» в якій зазначено, що громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проходила курс психа-соціальної підтримки, що має своєю основою пропаганду здорового способу життя, в немедичному закладі Наркологічний Центр «Вибір» в період з 25.06.2019 року по 08.11.2019. 
		Мета програми:змінити мислення залежної людини, яка вживала психа-активні речовини(а саме, амфетамін та мет амфітамін)  змінити її модель поведінки, правильно розставити пріоритети, полюбити життя в тверезості.
		До листа додано додатки: договір №100, погодження з правилами центру, копія особистих даних, тест на вживання наркотичних засобів (копія) копія рекомендацій нарколога на проходження курсу реабілітації даної особи, добровільне узгодження батьків на участь у програмі «ОО НЦ ВИБІР», місія «ОО НЦ ВИБІР», лікування алкоголізму та наркоманії по 12 кроковій програмі, програма 12 кроків.
		Суд апеляційної інстанції дослідив зазначені докази і встановив, що в пакеті надісланого «ОО НЦ ВИБІР», відсутній висновок про виконання програми «ОО НЦ ВИБІР» в той час, як в матеріалах справи наданих відповідачем такий висновок в наявності.
		З даного висновку вбачається, що програма реабілітації здійснена на 70%. Зазначено, що ОСОБА_1 зарекомендувала себе, як відзивчива та відповідальна особа.
		Встановлено, що в пакеті документів, направлених на адресу суду, знаходиться добровільна згода батьків пацієнта на участь у програмі «ОО НЦ ВИБІР» датована 25.06.2019 року. Від імені батьків згоду надала, ОСОБА_5 .
		З даної згоди вбачається, що матір погоджується на обмеження деяких особистих прав ОСОБА_1 . Зазначено зокрема , що мати зобов`язується не здійснювати контакт з ОСОБА_1 без згоди співробітників Центру на термін проходження програми на 180 днів.
		З погодження з правилами центру вбачається, що ОСОБА_1 підписала обмеження, які діють в Центрі, зокрема не виходити за межі Центру без дозволу або у супроводі працівника Центру, на протязі двох тижнів не спілкуватись по телефону, а в подальшому тільки з дозволу працівників Центру, повністю підкорюватись внутрішньому розпорядку дня. 
		З матеріалів надісланих Центром не вбачається кінцевий термін реабілітації.
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали надіслані «ОО НЦ ВИБІР» та матеріали, які знаходяться в матеріалах справи мають дописки та виправлення.
		Встановлені обставини свідчать, що в період, перебування в Центрі позивача, права на вільне пересування та здійснення певних дій ОСОБА_1 були суттєво обмежені за погодженням з її матір`ю, яка є обдарованою та відповідачем по справі.
		В матеріалах справи знаходяться довідки від 22.11.2019, №2808, та 28.11.2019 р. №2809 про те , що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в обласному наркологічному центрі не значаться, за допомогою не звертались.
		Згідно довідки №18/75 від 11.11.2019 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 також проходив курс психо-соціальної реабілітації з 25.06.2019 по 28.10.2019 у РЦ ГО «Дніпропетровський Центр Здорової Молоді » (а.с. 206 т.1). 
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зверталась у поліцію у зв`язку з її викраденням.
		Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.12.2019 ОСОБА_1 зверталася до Кропивницького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 146 ч.1 КК України (а.с. 200 т.1)
		Встановлені обставини свідчать, що в період перебування «ОО НЦ ВИБІР» ОСОБА_1 було видано довіреності на здійснення договорів дарування спірного майна.
		Встановлено, що після того, як 05.11.2019 року від імені ОСОБА_1 було здійснено договір дарування ОСОБА_5 нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_3 ., 08.11.2019 року ОСОБА_1 закінчила курс реабілітації. 
		Частиною першоюст. 237 ЦК Українивизначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
		У відповідності до ч.1ст. 245 ЦК України, форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. 
		Відповідно до частини першоїстатті 249 ЦК Україниособа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною.
		Відповідно до частини першоїстатті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 Цивільного Кодексу.
		Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина першастатті 203 ЦК України).
		Згідно з вимогамистатей 202-204 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Згідно зістаттею 231 ЦК Україниправочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним. Винна сторона (інша особа), яка застосувала фізичний або психічний тиск до другої сторони, зобов`язана відшкодувати їй збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину.
		Для визнання правочину недійсним на підставістатті 231 ЦК Українипозивач має довести наступні обставини:
		1) факт застосування до нього (до потерпілої сторони правочину) фізичного чи психологічного тиску з боку іншої сторони чи з боку третьої особи;
		2) вчинення правочину проти своєї справжньої волі; 
		3) наявність причинного зв`язку між фізичним або психологічним тиском і вчиненням правочину, який оспорюється.
		При вирішенні спорів про визнання недійсним правочину, вчиненого особою під впливом насильства (стаття 231 ЦК), необхідно враховувати, що насильство має виражатися в незаконних, однак не обов`язково злочинних діях. Насильницькі дії можуть вчинятись як стороною правочину, так і іншою особою - як щодо іншої сторони правочину, так і щодо членів її сім`ї, родичів тощо або їх майна.
		Факт насильства не обов`язково має бути встановлений вироком суду, постановленим у кримінальній справі(пункт 21Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).
		Згідно ч.1ст. 717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
		Згідно ч.4ст. 720 ЦК України, договір дарування від імені дарувальника може укласти його представник.
		Згідно п.1 глави 3 Розділу І Порядку вчинення нотаріальний дій нотаріусами України при вчиненні нотаріальної дії нотаріус встановлює особу, що звернулась за вчиненням нотаріальної дії.
		У відповідності до п.1 глави 4 Розділу І вказаного Порядку, дієздатність громадянина, що звернувся за вчиненням нотаріальної дії, перевіряється нотаріусом на підставі наданих документів, передбаченихстаттею 43 Закону України «Про нотаріат», що підтверджують його вік, а також на підставі переконаності нотаріуса в результаті проведеної розмови та роз`яснення наслідків вчинення нотаріальної дії у здатності цієї особи усвідомлювати значення цієї нотаріальної дії, її наслідків та змісту роз`яснень нотаріуса, а також відповідності волі і волевиявлення особи щодо вчинення нотаріальної дії.
		З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що вона особисто не зверталась до нотаріуса для надання доручення на здійснення дій в частині дарування майна. Ні з ким не вела переговори відносно видачі довіреності на укладення договорів дарування. Документи на підпис їй привезли не знайомі їй люди і підписуючи документи вона не знала зміст даних документів, оскільки на неї постійно здійснювали тиск. Вона зрозуміла, що особа, яка дала їй підписувати документи можливо є нотаріусом.
		З матеріалів справи вбачається, що зазначені доводи позивача, ніким не спростовані належними та допустими доказами.
		Встановлено, що в період проходження реабілітації, ОСОБА_1 відповідно до укладеної угоди, немала права самостійно залишати Центр без дозволу працівників Центру, а докази того, що працівники Центру надали таку можливість ОСОБА_1 звернутись до нотаріуса в м. Бориспіль Київської області в матеріалах справи відсутні. 
		Встановлено також, що «ОО НЦ ВИБІР» знаходиться на території м. Київ в той час як нотаріальні дії виконані приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області.
		Приймаючи до уваги встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що довіреності та спірні договори дарування укладались з порушенням вільного волевиявлення позивача, так як доведено, що підстави для проходження реабілітаційного лікування позивача в «ОО НЦ ВИБІР» були відсутні, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження, що ОСОБА_1 страждала нарко чи алкогольною залежністю і потребувала даної реабілітації. 
		Перебування в «ОО НЦ ВИБІР» ОСОБА_1 було погоджено з відповідачем по справі. 
		Видача довіреностей, а також здійснення самих договорів дарування відбулось саме в період перебування позивача в даному реабілітаційному центрі.
		Довіреності від імені ОСОБА_1 видавались особі з якою довіритель не узгоджував умови здійснення певних дій зазначених в довіреності. 
		Особа, яка уклала договори дарування від імені позивача не повідомила ОСОБА_1 про виконання її доручення, що встановлено судом апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги, що підтверджує доводи позивача, що про укладені договори дарування, вона дізналась тільки після 08.11.2019 року. 
		В судовому засіданні, ОСОБА_7 який здійснював від імені позивача дії відповідно до довіреностей підтвердив, що особисто ОСОБА_1 ніяких переговорів з ним відносно доручення йому здійснювати будь які дії на дарування спірного майна не проводила.
		З пояснень вбачається, що під час телефонної розмови з батьком ОСОБА_1 він зрозумів, що батько обговорює питання дарування з дочкою. Він зрозумів, що під час даної розмови була присутня також ОСОБА_5 .
		Зазначені пояснення ОСОБА_7 підтверджують пояснення позивача в частині надання довіреностей. 
		Встановлені обставини свідчать, що зазначені дії, як в частині видачі довіреностей, так і в частині укладення договорів дарування від імені ОСОБА_1 які були здійсненні в період перебування ОСОБА_1 в «ОО НЦ ВИБІР» не можна вважати добровільним волевиявленням на здійснення правочинів.
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріалами справи доведено факт психологічного тиску на ОСОБА_1 з боку відповідача по справі та укладені правочинів без справжньої волі позивача в період перебування в Центрі за певних обмежень.
		Встановлені обставини дають підстави зробити висновок про причиний наслідковий зв`язок між психологічним тиском і вчиненням правочину, який оспорюється.
		Крім того з матеріалів справи вбачається, що спірне майно є єдиним житлом позивача та його сім`ї. 
		Укладені договори дарування позбавили позивача та його сім`ю права на житло, що є порушенням конституційних прав позивача.
		Встановленні обставини є підтвердженням пояснень позивача, що у неї не було необхідності здійснювати договір дарування будинку, переводити житлове приміщення квартири у нежитлове і дарувати зазначену нерухомість відповідачу по справі.
		Суд першої інстанції не звернув увагу на зазначені обставини і ухвалив судове рішення, яке не ґрунтується на належних та допустимих доказах.
		За вимогами частин першої, другоїстатті 369 ЦК Україниспіввласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. 
		Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.
		Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена. 
		Згідно з частинами першою, другоюстатті 65 СК Українидружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. 
		При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
		Частиною третьоюстатті 65 СК Українидля укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
		Відповідно до пункту 4.2.Глави 1 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,затвердженогонаказом Міністерства юстиції України№ 296/5 від 22 лютого 2012 року,при посвідченні правочинів щодо розпорядження спільним майном подружжя,якщо документ,що посвідчує право власності,оформлений на ім`я одного з подружжя,нотаріус вимагає письмову згоду іншого з подружжя. Справжність підпису другого з подружжя на заяві про таку згоду має бути нотаріально засвідчена. Якщо в заяві про згоду на відчуження спільного майна зазначено прізвище,ім`я,по-батькові фізичної особи,найменування юридичної особи,на відчуження якого дається згода, нотаріус при посвідченні відповідного договору зобов`язаний перевірити додержання умов,зазначених у такій заяві.
		Якщо у згоді на відчуження спільного майна вказано, кому персонально (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, найменування юридичної особи) він погоджується продати, подарувати, заставити тощо спільно набуте майно, чи вказано ціну продажу, інші умови укладення договору, нотаріус при посвідченні такого договору зобов`язаний перевірити додержання умов, зазначених у такій згоді.
		Відповідно до частини четвертоїстатті 369 ЦК Україниправочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.
		Наведене узгоджуються з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18) у яких Верховний Суд відійшов від правових висновків, викладених у постановах від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1622цс15, від 27 січня 2016 року у справі №6-1912 цс 15 та від 30 березня 2016 року у справі № 6-533цс16, у яких Верховний Суд України дійшов висновку про те, що укладення одним із подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо судом буде встановлено, що той з подружжя, який уклав договір щодо спільного майна, та третя особа - контрагент за таким договором, діяли недобросовісно, зокрема, що третя особа знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності, і що той з подружжя, який укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя.
		Відступаючи від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у наведених вище справах, Велика Палата Верховного Суду вказала він суперечить принципу рівності як майнових прав подружжя, так і рівності прав співвласників, власність яких є спільною сумісною, без визначення часток, та вважала, що відсутність нотаріально посвідченої згоди іншого зі співвласників (другого з подружжя) на укладення правочину позбавляє співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень на укладення договору про розпорядження спільним майном. Укладення такого договору свідчить про порушення його форми і відповідно до частини четвертої статті369, статті215 ЦК Українинадає іншому зі співвласників (другому з подружжя) право оскаржити договір з підстав його недійсності. При цьому закон не пов`язує наявність чи відсутність згоди усіх співвласників на укладення договору ні з добросовісністю того з подружжя, який уклав договір щодо спільного майна, ні третьої особи - контрагента за таким договором і не ставить питання оскарження договору в залежність від добросовісності сторін договору.
		Згода подружжя на вчинення іншим з подружжя правочину є за своєю правовою природою окремим одностороннім правочином, що має бути укладений письмово.
		Суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнають, що спірне майно є їх спільною сумісною власністю, однак суд апеляційної інстанції не дає правової оцінки зазначеним обставинам, оскільки між подружжям юридично не закріплено правовий статус спірного даного майна і з пояснень сторін вбачається, що зазначені обставини на даний час є предметом судового розгляду в Кіровському районному суді м. Кіровограда.
		Приймаючи до уваги встановленні обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції не встановив дійсні обставини по справі, неправильно застосував норми матеріального права та допустив порушення норм процесуального права при розгляді справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції відповідно до статті 376 ЦПК України, з ухваленням нового судового рішення, яким позовпідлягає задоволенню. 
		Суд апеляційної інстанції вирішив : 
		Визнати Довіреність від 05.08.2019 року за номером у реєстрі нотаріальних дій 530, що видана від імені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_7 та посвідчена приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Дідок Сергія Івановича  недійсною. 
		Визнати довіреність від 10.10.2019 року за номером у реєстрі нотаріальних дій 733, що видана від імені ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_7 та посвідчена приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Дідок Сергія Івановича недійсною. 
		Визнати довіреність від 20.10.2019 року за номером у реєстрі нотаріальних дій 708, що видана від імені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_7 та посвідчена приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Дідок Сергія Івановича -недійсною. 
		Визнати недійсним договір дарування житлового будинку з господарсько - побутовими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 та земельної ділянки площею 0,100 гектарів, кадастровий номер якої 351100000:04:012:0008, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), який посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Буліч Наталією Володимирівною 15 серпня 2019 року та зареєстрований в реєстрі вчинення нотаріальних дій під номером 954. 
		Визнати недійсним договір дарування нежитлового приміщення, що знаходиться в будинку за адресою: АДРЕСА_7 , який посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Буліч Наталією Володимирівною 05 листопада 2019 року та зареєстрований в реєстрі вчинення нотаріальних дій під номером 1279. 
		Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 7684 грн.
		Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у розмірі 4610,40 грн.
		Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). 
		Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задовольнити.
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , задовольнити частково.
		Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.05.2020, скасувати. 
		Ухвалити нове рішення, яким позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Буліч Наталія Володимирівна та приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Дідок Сергій Іванович про визнання довіреностей та договорів дарування недійсними, задовольнити.
		Визнати Довіреність від 05.08.2019 року за номером у реєстрі нотаріальних дій 530, що видана від імені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_7 та посвідчена приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Дідок Сергія Івановича  недійсною. 
		Визнати довіреність від 10.10.2019 року за номером у реєстрі нотаріальних дій 733, що видана від імені ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_7 та посвідчена приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Дідок Сергія Івановича недійсною. 
		Визнати довіреність від 20.10.2019 року за номером у реєстрі нотаріальних дій 708, що видана від імені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_7 та посвідчена приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Дідок Сергія Івановича -недійсною. 
		Визнати недійсним договір дарування житлового будинку з господарсько - побутовими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 та земельної ділянки площею 0,100 гектарів, кадастровий номер якої 351100000:04:012:0008, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), який посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Буліч Наталією Володимирівною 15 серпня 2019 року та зареєстрований в реєстрі вчинення нотаріальних дій під номером 954. 
		Визнати недійсним договір дарування нежитлового приміщення, що знаходиться в будинку за адресою: АДРЕСА_7 , який посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Буліч Наталією Володимирівною 05 листопада 2019 року та зареєстрований в реєстрі вчинення нотаріальних дій під номером 1279. 
		Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 7684 грн.
		Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у розмірі 4610,40 грн.
		Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України.
		 
		Головуючий: 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...