Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/2013/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі у сфері; електроенергетики (крім ядерної енергетики); енергозбереження, альтернативних джерел енергії, комбінованого виробництва електричної і теплової енергії.
Надіслано для оприлюднення: 08.12.2020. Зареєстровано: 09.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.12.2020.
Дата набрання законної сили: 16.03.2021
Результат оскарження 16.03.2021 Перший апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: п/360/2052/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		26 листопада 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2013/20
		Луганський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді : Кисельової Є.О.,
		при секретарі судового засідання: Суховій Г.В.,
		за участю представників сторін:
		представника позивача: Мотигіної Ю.В.,
		представника відповідача: Балабана Д.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об`єднання до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об`єднання (далі  ТОВ «ЛЕО», позивач) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі  НКРЕКП, відповідач), в якій просило суд: 
		- визнати протиправною та скасувати з дати прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 19.11.2019 №2406 Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік в частині затвердження економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 2 класу напруги на 2020 рік для ТОВ Луганське енергетичне об`єднання на рівні - 0,1063 відносних одиниць;
		- зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг, здійснити перерахунок та затвердити економічний коефіцієнт прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 2 класу напруги на 2020 рік для ТОВ Луганське енергетичне об`єднання та встановити його на рівні, розрахованому відповідно до затвердженого постановою НКРЕКП від 27.07.2017 № 981 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, із змінами внесеними Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1424, а саме - 0,1127 відносних одиниць з 1 січня 2020 року;
		- зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг, здійснити перерахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для 1 класу напруги та для 2 класу напруги ТОВ Луганське енергетичне об`єднання на 2020 рік з урахуванням перерахунку з 1 березня 2020 року складових частин витрат на послуги з розподілу електричної енергії, які включаються до розрахунку тарифу, що вказані у Структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ТОВ Луганське енергетичне об`єднання, котра є додатком до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.02.2020 №280 Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ТОВ Луганське енергетичне об`єднання, пов`язаних з перерахунком економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 2 класу напруги на 2020 рік на рівні 0,1127 відносних одиниць.
		В обґрунтування позову зазначено, що 19.11.2019 НКРЕКП прийнято постанову № 1424 Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік, зі змісту якої вбачається, що пунктом 12 встановлено для ТОВ «ЛЕО», як для ліцензіата з розподілу електричної енергії, економічні коефіцієнти прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами для 1 класу напруги - 0,0903 та для 2 класу напруги - 0,1063 (відносних одиниць).
		Із посиланням на положення постанови НКРЕКП від 05.10.2018 № 1175 «Порядок встановлення (формування) тарифів та послуги з розподілу електричної енергії», постанови НКРЕКП від 27.07.2017 № 981 «Про затвердження Положення про порядок, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії» із змінами, внесеними Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1424, постанови НКРЕКП від 16.03.2017 № 292 «Про затвердження економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії в електричних мережах ліцензіатів з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами І та ІІ класів напруги на II  ІV квартали 2017 року та І квартал 2018 року» вважають оскаржувану постанову протиправною такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідач всупереч вказаним нормативно-правовим актам при розрахунку прогнозованого коефіцієнту для позивача затвердив по 2 класу напруги на рівні затверджених прогнозованих коефіцієнтів на 2019 рік -0,1063 відносних одиниць, тобто нижче ніж середньорічний прогнозований коефіцієнт, встановлений для ТОВ «ЛЕО» на ІІ-ІV квартали 2017 року та І квартал 2018 року -0,1127.
		Вважають, що відповідач повинен був для ТОВ «ЛЕО» прийняти прогнозований коефіцієнт по 2 класу напруги на рівні середньорічного нормативного коефіцієнту, розрахованого для ТОВ «ЛЕО» по даному класу напруги, тобто у розмірі  0,1127.
		10.07.2020 до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярії) суду за вхідним реєстраційним номером 27484/2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому заначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» є колегіальним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
		Зазначають, що НКРЕКП отримано від ТОВ «ЛЕО» матеріали на виконання Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії. Проте після розгляду матеріалів, наданих позивачем, відповідачем з`ясовано, що пояснень до розрахунків на прогнозований період щодо зміни структури балансу електричної енергії, пов`язаної зі зміною технічних характеристик електричних мереж та/або структури споживання електричної енергії, які б могли вплинути до росту прогнозованих коефіцієнтів до НКРЕКП не надано, у зв`язку з чим вважають, що оскаржувана постанова прийнята у відповідності до положень чинного законодавства, оскільки у комісії НКРЕКП не було підстав для перегляду в сторону збільшення прогнозованих коефіцієнтів при розрахунку для затвердження (том 1 арк. спр. 186-192).
		22.07.2020 до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярії) суду за вхідним реєстраційним номером 29471/2020 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій зазначили, що на розгляд комісії НКРЕКП, ТОВ «ЛЕО» надано повний пакет документів та пояснень в обґрунтування затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік (том 1 арк. спр. 203-207).
		Ухвалою суду від 26.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі (том 1 арк. спр. 166-167).
		Ухвалою суду від 23.06.2020 встановлено відповідачу строк для подання відзиву та документів, визначених ухвалою суду від 26.05.2020 (том 1 арк. спр. 174-175).
		Ухвалою суду від 24.07.2020 продовжено строк підготовчого провадження (том 1 арк. спр. 242).
		Ухвалами суду від 12.08.2020, 17.08.2020, 30.09.2020 у задоволенні клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено (том 2 арк. спр. 9, 16, 47).
		Ухвалою суду від 25.09.2020 клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції повернуто без розгляду (том 2 арк. спр. 41-42).
		Ухвалою суду від 05.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (том 2 арк. спр. 52).
		Ухвалою суду від 18.11.2020 вирішено судове засідання проводити в режимі відеоконференції (том 2 арк. спр. 77-78).
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав аналогічні пояснення, викладеним у позовній заяві.
		Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову у повному обсязі, надав аналогічні пояснення, викладеним у відзиві на позовну заяву, та зазначив, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем правомірно.
		Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		19.11.2019 НКРЕКП прийнята постанова № 2406 "Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік", що набрала чинності 01.01.2020, якою для ТОВ «ЛЕО», як для ліцензіата з розподілу електричної енергії, встановлено економічні коефіцієнти прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами (далі -ЕКПТВЕ) для 1 класу напруги на рівні 0,0903 та для 2 класу напруги - 0,1063 відносних одиниць (том 1 арк. спр. 11-12).
		04.02.2020 постановою НКРЕКП № 280 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ТОВ «ЛЕО», позивачу встановлено тарифи на послуги з розподілу електричної енергії на рівні:
		для 1 класу напруги -345,34 грн./МВт·год. (без урахування податку на додану вартість);
		для 2 класу напруги -1298,56 грн./МВт·год. (без урахування податку на додану вартість) (том 1 арк. спр. 13-15).
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
		Частиною другою статті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 № 1540-VIII (далі  Закон № 1540-VIII) національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі- Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
		Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
		Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
		Згідно зістаттею 2 Закону№ 1540-VIII регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики, а саме діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії.
		Статтею 3 Закону № 1540-VIIIвстановлено, що регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
		Регулятор здійснює державне регулювання, серед іншого, шляхом нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом, а також формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом.
		За правилами пунктів 1, 13 частини першоїЗакону № 1540-VIIIдля ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг регулятор приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції, та встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу.
		Відповідно до частини четвертої вказаної статті, положення якої узгоджуються з основними принципами діяльності НКРЕКП, порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення державних регульованих цін і тарифів для суб`єктів природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг, а також для інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджені регулятором, мають бути недискримінаційними і прозорими та підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті регулятора та в офіційному друкованому виданні. При розробленні та затвердженні зазначених методик регулятор має забезпечити, щоб суб`єкти природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг отримали належні стимули на коротко та довгостроковий періоди щодо підвищення ефективності, ліквідації перехресного субсидіювання між видами діяльності та групами споживачів, сприяння ринковій інтеграції та безпеці постачання.
		У разі застосування будь-якого способу державного регулювання цін порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення тарифів повинні забезпечити покриття економічно обґрунтованих витрат, залучення необхідних інвестицій, дотримання екологічних вимог, вимог якості та безпеки, обґрунтованої прибутковості. Такі порядки (методики) повинні сприяти використанню місцевих, відновлюваних та вторинних енергетичних ресурсів, а також сприятливих до навколишнього природного середовища технологій.
		У разі застосування будь-якого способу державного регулювання цін з метою встановлення тарифу суб`єкти господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг подають на схвалення (затвердження) регулятору розроблену інвестиційну програму (план) розвитку після громадського обговорення. Інвестиційні програми (плани) розвитку є публічною інформацією та повинні бути загальнодоступними.
		З аналізу наведених норм слідує, що НКРЕКП для забезпечення виконання покладених на нього завдань та функцій, у тому числі по формуванню цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг, зобов`язаний приймати до виконання рішення (постанови) з питань, що належать до його компетенції.
		Пунктом 1.2 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 27.07.2007 року № 981 (далі - Постанова № 981) визначено, що економічний коефіцієнт нормативних технологічних витрат електричної енергії (далі - ЕКНТВЕ) визначається як відносна величина, яка була розрахована відповідно до Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат, затвердженогопостановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 15.08.2013 року № 1110, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.09.2013 року за № 1532/24064, на ІІ-ІV квартали 2017 року та І квартал 2018 року; ЕКПТВЕ - відносна величина, розрахована у встановленому цим Положенням порядку.
		Таким чином, зазначеним Положенням чітко встановлено, що ЕКПТВЕ розраховується виключно у встановленому цим Положенням порядку.
		Згідно з пунктом 1.3 Постанови № 981 ЕКПТВЕ використовується операторами системи розподілу для визначення обсягів відшкодування суб`єктами господарювання, що здійснюють діяльність з постачання електричної енергії за вільними цінами на підставі відповідної ліцензії.
		ЕКПТВЕ затверджується НКРЕКП на розрахунковий період (рік) на підставі даних форм звітності № 2-НКРЕ та 1Б-ТВЕ як середній за три завершені річні періоди (січень - грудень), що передували прогнозному періоду, який розраховується відповідно до глави 3 даної Постанови, та не може перевищувати значення середньорічних ЕКНТВЕ за базовий рік.
		Якщо розрахунковий ЕКПТВЕ по 1 та/або 2 класу напруги більше ніж розрахований середньорічний ЕКНТВЕ, то значення ЕКПТВЕ приймається на рівні розрахованого ЕКНТВЕ по даному класу напруги.
		У випадку коли значення ЕКПТВЕ, розрахованого на перший рік наступного регуляторного періоду, буде перевищувати значення ЕКПТВЕ, затвердженого НКРЕКП для останнього року попереднього регуляторного періоду з урахуванням застосування показника ефективності технологічних витрат електричної енергії, ЕКПТВЕ приймається таким як для першого регуляторного періоду з урахуванням показника ефективності технологічних витрат електричної енергії за перший регуляторний період, крім випадків, зазначених главою 3 Постанови № 981.
		ЕКПТВЕ для операторів системи розподілу, які не переходять на стимулююче регулювання, затверджуються щороку.
		За приписами пункту 2.1 Постанови № 981 щороку всі оператори системи розподілу подають до НКРЕКП документи, необхідні для затвердження ЕКПТВЕ, а саме форми звітності № 2-НКРЕ (місячна) "Звітні дані про обсяги передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та нормативні технологічні витрати електроенергії за 1-2 класами напруги" (далі - форма звітності № 2 НКРЕ) та 1Б-ТВЕ "Структура балансу електроенергії та технологічних витрат електроенергії (ТВЕ) на передачу по електричних мережах" (далі - 1Б-ТВЕ) за три завершені річні періоди (січень-грудень), на базі яких розраховуються ЕКПТВЕ, а також протокол затвердження НХТВЕ, розрахований на базі завершеного річного періоду.
		Оператори системи розподілу, які не перейшли на стимулююче регулювання надають до НКРЕКП розраховані ЕКПТВЕ не пізніше 01 листопада.
		Оператори системи розподілу, якими прийнято рішення щодо впровадження стимулюючого регулювання, надають до НКРЕКП розраховані ЕКПТВЕ за місяць до їх затвердження.
		Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «ЛЕО» на виконання вимог пункту 2.1 Постанови № 921, 25.09.2019 подано до НКРЕКП документи, необхідні для затвердження ЕКПТВЕ, а саме форми звітності № 2-НКРЕ "Звітні дані про обсяги передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та нормативні технологічні витрати електроенергії за 1-2 класами напруги" за 2016-2018 роки, 1Б-ТВЕ "Структура балансу електроенергії та технологічних витрат електроенергії на передачу по електричних мережах" за 2016-2018 роки, протокол затвердження НХТВЕ в електричних мережах на ІІ-ІV квартали 2018 року та І квартал 2019 року (том 1 арк. спр. 16-133).
		Пунктом 2.2 Постанови № 921 визначено, що ЕКПТВЕ розраховується НКРЕКП на прогнозний період на підставі даних форми звітності № 2-НКРЕ, 1Б-ТВЕ та розрахованого ЕКНТВЕ на ІІ-ІV квартали 2017 року та І квартал 2018 року.
		Формули, за якими визначається ЕКПТВЕ 1 та 2 класу напруги встановлені у пункті 2.7 цієї Постанови.
		ЕКПТВЕ 2 класу напруги визначається за формулою, яка включає:
		- середні за три завершені річні періоди (січень - грудень), що передували прогнозному періоду, звітні фактичні витрати електричної енергії на 2 класі напруги відповідно до форми звітності № 2-НКРЕ та 1Б-ТВЕ, тис. кВт·год;
		- середні за три завершені річні періоди (січень - грудень), що передували прогнозному періоду, обсяги розподілу електроенергії споживачам на 2 класі напруги відповідно до форми звітності № 2-НКРЕта 1Б-ТВЕ, тис. кВт·год;
		- показник ефективності технологічних витрат електричної енергії, параметр регулювання, що має довготерміновий строк дії, який встановлюється НКРЕКП на регуляторний період на 2 класі напруги, %. Якщо оператор системи розподілу не переходить на стимулююче регулювання, то значення дорівнює 1;
		- порядковий номер року з початку застосування стимулюючого регулювання.
		З аналізу наведених норм слідує, що ЕКПТВЕ розраховується за формулою, складові якої визначаються виключно на підставі форми звітності № 2-НКРЕ та 1Б-ТВЕ (за відповідний період), а також враховується показник ефективності технологічних втрат електричної енергії.
		Таким чином, враховуючи положення вказаних вище норм, суд вважає, що ЕКПТВЕ на 2020 рік, необхідно було розрахувати НКРЕКП за формами звітності № 2-НКРЕ та 1Б-ТВЕ позивача за 2016-2018 роки.
		Проте, НКРЕКП постановою від 19.11.2019 року № 2406 затверджено ЕКПТВЕ для ТОВ «ЛЕО» по 1 класу напруги - 0,0903 відносних одиниць, тобто на рівні розрахованому за формулами, встановленими розділом 3 Положення, а по 2 класу напруги на рівні затверджених ЕКПТВЕ на 2019 рік - 0,1063 відносних одиниць, що є порушенням положень Постанови № 981 та не відповідає встановленому порядку розрахунку ЕКПТВЕ.
		Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України(далі-КАС України) передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		У контексті зазначеного, суд вважає за можливе звернутись до прецедентної практики Європейського суду з прав людини щодо якості закону, яка характеризує її наступним чином:
		1) правове положення може витримати перевірку його на якість, якщо це положення є достатньо чітким у переважній більшості справ, що їх розглядали національні органи;
		2) чинні положення національного законодавства потрібно формулювати так, щоб вони були достатньо доступними, чіткими і передбачуваними у практичному застосуванні;
		3) якість закону вимагає, щоб він був доступний для даної особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. Це означає, що в національному праві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання з боку державних органів у права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Небезпека свавілля є особливо очевидною, коли виконавча влада здійснює свої функції закрито. Закон має містити досить зрозумілі й чіткі формулювання, які давали б громадянам належне уявлення стосовно обставин та умов, за якими державні органи уповноважені вдаватися до втручання в право;
		4) закон, який надає дискреційне право, має визначати межі здійснення такого права, хоча докладні правила та умови мають міститися в нормах субстантивного права. Проте, надання законом виконавчій владі, нічим не обмеженого дискреційного права, суперечило б принципові верховенства права. Отже, закон має досить чітко визначати межі будь-яких таких повноважень, наданих компетентним органам, а також спосіб їх застосування, щоб забезпечувати належний захист особистості від свавільного втручання;
		5) якість закону пов`язана з достатньою чіткістю встановлення ним тих чи інших обставин, на підставі яких діють державні органи;
		6) жодна норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з точністю, достатньою для того, щоб надати змогу громадянинові регулювати свою поведінку: він має бути спроможним - якщо потрібно, після відповідної консультації - передбачити такою мірою, наскільки це є розумним за даних обставин, наслідки, які можуть випливати з його дій. У той час, як певність у праві є вельми бажаною, вона може спричиняти надмірну жорсткість, а право має йти в ногу з обставинами, що змінюються. Відповідно до цього більшість законів з необхідністю укладаються в термінах, які більшою чи меншою мірою є нечіткими, а їхнє тлумачення і застосування є питаннями практики;
		7) ступінь чіткості закону, що має забезпечуватися у формулюваннях національних законів - яка в жодному випадку не може передбачити всі непередбачувані обставини, - значною мірою залежить від змісту даного документа, сфери, на яку поширюється цей закон, а також кількості та статусу тих, кому закон адресований. Ступінь чіткості, який треба забезпечувати при формулюванні конституційних положень, з огляду на загальний характер, може бути нижчим, ніж в інших законах;
		8) положення закону повинні бути передбачуваними та надавати достатньо гарантій проти свавільного застосування.
		Вказані принципи знайшли також наведені у рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Ґавенда проти Польщі" від 14.03.2002 року, у справі "Броньовський проти Польщі" від 22.06.2004 року, у справі "Аманн проти Швейцарії" від 16.02.2000 року, у справі "Волохи проти України" від 02.11.2006 року, у справі "Фельдек проти Словаччини" від 12.07.2001 року, у справі "Фадєєва проти Росії" від 09.06.2005 року.
		У зв`язку з чим суд дійшов висновку, що затвердження відповідачем ЕКПТВЕ на 2020 рік по 2 класу напруги з обмеженням до рівня ЕКПТВЕ затверджених на 2019 рік, породжує для позивача негативні наслідки у вигляді стану юридичної невизначеності щодо підстав та обґрунтованості такого розрахунку.
		Доводи представника відповідача стосовно того, що за результатами проведеного аналізу пояснень до розрахунків наданих ТОВ «ЛЕО» на прогнозний період не надано до НКРЕКП, відповідно до критеріїв розділу 4 Положення, підтверджуючих матеріалів і розрахунків щодо зміни структури балансу електричної енергії, пов`язаної зі зміною технічних характеристик електричних мереж та/або структури споживання електричної енергії, які могли би вплинути до росту ЕКПТВЕ, а тому у відповідача не було підстав для перегляду в сторону збільшення ЕКПТВЕ при розрахунку для затвердження, судом визнаються незмістовними з огляду на наступне.
		Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 981 НКРЕКП розглядає надані матеріали у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня їх отримання, а також готує необхідні документи щодо затвердження ЕКПТВЕ для розгляду на засіданні НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання.
		У свою чергу, пунктом 2.7, 2.8 цього Положення передбачено, що для підготовки матеріалів для розрахунку ЕКПТВЕ оператор системи розподілу повинен надавати достовірну та повну інформацію згідно з вимогами цієї глави.
		НКРЕКП у разі потреби може вимагати від оператора системи розподілу додаткові дані для підтвердження розрахунку ЕКПТВЕ.
		З аналізу наведених норм слідує, що встановлено відповідний обсяг прав та обов`язків НКРЕКП при вирішенні питання щодо розрахунку та затвердження ЕКПТВЕ на прогнозований період.
		Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України)кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		В ході розгляду справи відповідачем не надано суду жодних доказів в підтвердження того, що відповідачем вчинялись дії щодо витребування додаткових пояснень або даних для підтвердження розрахунку ЕКПТВЕ, відтак такі доводи відповідача судом визнаються незмістовними.
		Також, суд вважає за доцільне зазначити, що порядок розрахунку та затвердження ЕКПТВЕ встановлені розділом 2 "Розрахунок та затвердження ЕКПТВЕ на прогнозний період" та розділом 3 "Розрахунок ЕКПТВЕ", а розділ 4 цього Положення, на яку посилається представник НКРЕКП, має назву "Підстави та порядок перегляду ЕКПТВЕ" та встановлює перелік підстав для перегляду вже затверджених ЕКПТВЕ на прогнозний рік.
		Таким чином, враховуючи те, що постанова НКРЕКП від 19.11.2019 року № 2406 стосується саме затвердження ЕКПТВЕ на 2020 рік, а не їх перегляду, судом не приймаються до уваги посилання представника відповідача на критерії, встановлені розділом 4 Положення.
		Одночасно, при вирішення даної справи, суд враховує наступне.
		Згідно з пунктом 5.3, 6.2, 7.21, 8.4 Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 05.10.2018 року № 1175 (далі- Порядок № 1175) та Додатком 16 до цього Порядку економічні коефіцієнти прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами враховуються як складові формул при розрахунку тарифів на послуги з розподілу електроенергії, а тому безпосередньо впливають на розмір таких тарифів.
		Верховний Суд неодноразово звертав увагу у своїх рішеннях на те, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Окрім того, виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
		У пункті 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України"Суд зазначив, що принцип належного урядування, зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.
		Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.
		Згідно з частиною першою, другоюстатті 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.
		Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено у судовому порядку обґрунтованості та правомірності прийнятої постанови від 19.11.2019 року № 2406 "Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік", що є підставою для визнання цього рішення протиправним та скасування.
		Відповідно до частини 3 статті 245 КАС Україниу разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
		Зважаючи на встановлення судом порушеного права, застосовуючи механізм захисту порушеного права та його відновлення, суд вважає також за необхідне зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, здійснити перерахунок економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 2 класу напруги на 2020 рік для товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об`єднання та розрахувати відповідно до затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.07.2017 року № 981 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, зі змінами внесеними постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.12.2017 року № 1424, також зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, здійснити перерахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для 1 класу напруги та для 2 класу напруги товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об`єднання на 2020 рік з урахуванням величини економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 2 класу напруги.
		При цьому, з урахуванням приписів пункту 2.3 Постанови № 981, суд зазначає, що питання розрахунку та затвердження ЕКПТВЕ на прогнозний період належить до компетенції НКРЕКП, який є колегіальним органом, та підлягає розгляду на засіданні НКРЕКП, на підставі документів, поданих операторами системи розподілу. У зв`язку з чим, суд не може встановити ЕКПТВЕ електромережами 2 класу напруги на 2020 рік для позивача, оскільки до повноважень суду при вирішенні справи належать лише обов`язок вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення, та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні відповідних дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.
		Таким чином, завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади за даних обставин.
		Враховуючи наведене, суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
		Аналогічна позиція викладена у постанові Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 року№ 13, відповідно до якої суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які не належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.
		При цьому, суд зазначає, що саме у процесі виконання рішення суду регулятором, у відповідності до вимог вказаного вище Постанови № 981, буде розраховано та затверджено ЕКПТВЕ електромережами 2 класу напруги на 2020 рік, а у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача затвердити економічний коефіцієнт прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 2 класу напруги на 2020 рік для товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об`єднання та встановити його на рівні, розрахованому відповідно до затвердженого постановою НКРЕКП від 27.07.2017 № 981 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, із змінами внесеними Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1424, а саме - 0,1127 відносних одиниць з 1 січня 2020 року, а також зобов`язання відповідача здійснити перерахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для 1 класу напруги та для 2 класу напруги ТОВ Луганське енергетичне об`єднання на 2020 рік з урахуванням перерахунку з 1 березня 2020 року складових частин витрат на послуги з розподілу електричної енергії, які включаються до розрахунку тарифу, що вказані у Структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ТОВ Луганське енергетичне об`єднання, котра є додатком до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.02.2020 №280 Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ТОВ Луганське енергетичне об`єднання, пов`язаних з перерахунком економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 2 класу напруги на 2020 рік на рівні 0,1127 відносних одиниць слід відмовити.
		Згідно зістаттею 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
		Відповідно достатті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v." від 27.09.2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
		Крім того, суд враховує, що відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й відрізних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги слід задоволенню частково.
		Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
		Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
		При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6306,00 грн, що підтверджено платіжними дорученнями від 13.05.2020 № 355, від 12.12.2019 № 299 (арк. спр. 9-10).
		Оскільки позов задоволено частково, суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 3153,00 грн.
		Керуючись статтями73,74,75,76,77,90,94,139,241,245,246,250,255,295 КАС України, суд 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об`єднання (ідентифікаційний код: 31443937, місцезнаходження: місто Луганськ, квартал Гайового, 35а) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (ідентифікаційний код: 39369133, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Смоленського, 19) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
		Визнати протиправною та скасувати з дати прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 19.11.2019 року № 2406 "Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік" в частині затвердження економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 2 класу напруги на 2020 рік для товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об`єднання на рівні 0,1063 (відносних одиниць).
		Зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, здійснити перерахунок економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 2 класу напруги на 2020 рік для товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об`єднання та розрахувати відповідно до затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.07.2017 року № 981 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, зі змінами внесеними постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.12.2017 року № 1424.
		Зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, здійснити перерахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для 1 класу напруги та для 2 класу напруги товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об`єднання на 2020 рік з урахуванням величини економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 2 класу напруги.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об`єднання (ідентифікаційний код: 31443937, місцезнаходження: місто Луганськ, квартал Гайового, 35а) судові витрати зі сплати судового збору при звернені до суду у сумі 3153,00 грн. (три тисячі сто п`ятдесят три гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (ідентифікаційний код: 39369133, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Смоленського , 19).
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
		Повний текст судового рішення складено 04 грудня 2020 року. 
		 
		Суддя Є.О. Кисельова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...