Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 743/1604/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них; з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками.
Надіслано для оприлюднення: 08.12.2020. Зареєстровано: 09.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 09.12.2020.
Дата набрання законної сили: 08.12.2020
Номер судового провадження: К/9901/24889/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 грудня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 743/1604/19
		адміністративне провадження № К/9901/24889/20
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Тацій Л.В.,
		суддів: Стрелець Т.Г.,  Рибачука А.І., 
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10  вересня 2020 року (головуючий суддя: Черпіцька Л.Т., судді: Пилипенко О.Є., Собківа Я.М.) по справі за позовом ОСОБА_1 до Новояриловицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-
		В С Т А Н О В И В:
		Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
		У 2019 році ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до Ріпкинського районного суду Чернігівської області з позовом до Новояриловицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області (далі - відповідач), в якому просила:
		- визнати протиправним рішення відповідача від 21.06.2019 б/н у розгляді заяви та не наданні позивачці дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, комунальної форми власності, орієнтовною площею 2,0 гектари на території Новояриловицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області (за межами населеного пункту) та скасувати його повністю;
		- зобов`язати відповідача повторно розглянути питання щодо надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, комунальної форми власності, орієнтовною площею 2,0 гектари на території Новояриловицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області (за межами населеного пункту), викладеного у формі законного та обгрунтованого розпорядчого індивідуального правового акту (рішення).
		Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 04.09.2019 справу передано за підсудністю до Чернігівського окружного адміністративного суду.
		Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.11.2019, яке набрало законної сили, позов задоволено частково:
		- визнано протиправним та скасувано рішення 25 сесії VII скликання Новояриловицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 21.06.2019 б/н в частині щодо розгляду заяви позивачки та не надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, комунальної форми власності, орієнтовною площею 2,0 гектари на території Новояриловицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області (за межами населеного пункту);
		- зобов`язано відповідача повторно розглянути питання щодо надання позивачці дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, комунальної форми власності, орієнтовною площею 2,0 гектари на території Новояриловицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області (за межами населеного пункту), викладеного у формі законного та обґрунтованого розпорядчого індивідуального правового акту (рішення);
		- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 заяву позивачки про заміну боржника у виконавчому листі по справі та про надання звіту про виконання рішення суду у справі задоволено частково:
		- замінено боржника у виконавчому листі по справі з Новояриловицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області на її правонаступника - Добрянську селищну раду Ріпкинського району Чернігівської області;
		- у задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020 апеляційну скаргу позивачки залишено без руху в зв`язку з несплатою судового збору. Заявниці надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали, але не раніше дня закінчення карантину, запровадженого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2020 ухвалу апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 повернуто заявнику.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, позивачка подала касаційну скаргу, у якій просить про її скасування та направлення справи для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.
		У скарзі заявник посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення. 
		Провадження в суді касаційної інстанції
		Верховний Суд ухвалою від 12.10.2020 відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 .
		Ухвалою від 07.12.2020 Верховний Суд призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
		Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
		На підставі приписів пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
		Частиною другою статті 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		Відповідно до статті 1 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
		Об`єкти сплати судового збору, тобто процесуальні дії, за які справляється судовий збір, встановлені у статті 3 Закону № 3674-VI.
		Змістом частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено розмір ставки судового збору за відповідними об`єктами справляння судового збору зокрема, за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
		Частиною восьмою статті 382 КАС України передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
		Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
		Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом № 3674-VI.
		Об`єктами справляння судового збору є процесуальні дії, за які справляється судовий збір, встановлені у статті 3 Закону № 3674-VI. Так само ця норма визначає процесуальні документи, за подання яких судовий збір не справляється (частина друга статті 3 цього Закону).
		Стосовно документів, за подання яких судовий збір справляється, стаття 4 Закону №  3674-VI установлює розміри ставок судового збору. При цьому розміри ставок судового збору залежать від характеристики об`єкта справляння - позовна заява, скарга чи інша заява (в деяких випадках - у поєднанні з характеристикою суб`єкта, який звертається до суду).
		Приписами статті 4 Закону № 3674-VI не передбачено ставки судового збору за звернення із заявою в порядку контролю за виконанням судового рішення, отже, за законом, на позивача не поширюється обов`язок сплати судового збору за звернення до суду з такою заявою, а тому відповідно і з апеляційною скаргою.
		Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14  лютого 2018 року в справі № 2а/0470/2563/12 та від 22 січня 2020 року по справі №  440/207/19.
		З матеріалів справи Судом встановлено, що позивачка оскаржувала до суду апеляційної інстанції ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду щодо відмови у задоволенні заяви про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
		Вирішення питання щодо судового контролю шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення унормовано статтею 382 КАС України, яка не містить вимог щодо необхідності сплати судового збору, що відповідає приписам статті 4 Закону № 3674-VI.
		Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Водночас, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року в справі «Креуз проти Польщі» (Kreuzv. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
		За таких обставин Верховний Суд приходить до висновку, що апеляційний суд, постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, помилково порівняв підстави, умови, розмір та порядок сплати судового збору за подання адміністративного позову та за подання заяви в порядку контролю за виконанням судового рішення. Отже, апеляційним судом було створено додаткові умови доступу до правосуддя у вигляді вимоги сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на судове рішення, прийняте за результатами розгляду вказаної заяви.
		Завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини першої статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до частин першої та четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		За таких обставин Верховний Суд вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		З огляду на предмет касаційного оскарження судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
		Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року по справі 743/1604/19 - скасувати.
		Справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		СуддіЛ.В. Тацій Т.Г. Стрелець   А.І. Рибачук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...