Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 693/1211/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 08.12.2020. Зареєстровано: 09.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.12.2020.
Дата набрання законної сили: 15.12.2020
Номер судового провадження: 1-кс/693/263/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020250130000302

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                   Справа№ 693/1211/20 
		                                   1-кс/693/263/20 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		про обрання міри запобіжного заходу у вигляді 
		тримання під вартою
		08.12.2020 року                                м. Жашків
		 
		           Жашківський районний суд Черкаської області 
		       у складі: головуючого - слідчого судді        - ОСОБА_1 ,
		       за участю секретаря судового засідання        - ОСОБА_2 , 
		 
		розглянув увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Жашків винесенеу кримінальномупровадженні №12020250130000302 від 04грудня 2020року слідчим СВ Жашківського ВП УВП ГУНП в Черкаській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 і погоджене з прокурором Жашківського відділу Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_4 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Олександрівка Жашківського району Черкаської області, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
		Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
		прокурор Жашківського відділу 
		Уманської місцевої прокуратури                    - ОСОБА_4 ,                        
		слідчий Жашківського ВП УВП ГУНП 
		в Черкаській області                         - ОСОБА_3 ,                   
		захисник  адвокат                            - ОСОБА_6 ,
		 
		підозрюваний                            -  ОСОБА_5 ,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		Слідчий СВ Жашківського ВП УВП ГУНП в Черкаській області лейт. поліції  ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно  ОСОБА_5 .
		04.12.2020р. у період часу з 01.00 год. по 04.00 год. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_2 , було спричинено тілесні ушкодження, від яких останній помер в реанімаційному відділенні Жашківської ЦРЛ.
		За вказаним фактом слідчим відділенням Жашківського відділення поліції Уманського ВП ГУНП в Черкаській області зареєстровано кримінальне провадження №12020250130000302, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.12.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
		Досудовим розслідуваннямустановлено, 04.12.2020р. у період часу з 01.00 год. по 04. 00 год. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуваючи у приміщенні житлового будинку за адресою:   АДРЕСА_2 , будучи у стані алкогольного сп`яніння, в ході конфлікту, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправність своїх дій, наніс ОСОБА_7 численні удари в голову та тулуб, тим самим спричинив тілесні ушкодження, від яких останній помер в реанімаційному відділенні Жашківської ЦРЛ. 
		   Згідно лікарського свідоцтва про смерть від 05.12.2020р. №483 смерть  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала внаслідок травм з залученням кількох ділянок тіла. 
		Таким чином, наявні підстави для висновку про вчинення  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, а саме спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
		07.12.2020р. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
		Анкетні відомостіпідозрюваного:  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Олександрівка Жашківського району Черкаської області, українець, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
		   Причетність ОСОБА_5 до вчинення даного кримінального правопорушення підтверджуються зібраними в кримінальному провадженні доказами: 
		   1. протоколом огляду місця події;    
		   1. показаннями свідка ОСОБА_8 ;
		   2. показаннями свідка ОСОБА_9 ;
		   3. показаннями свідка ОСОБА_10 ;
		   4. показаннями свідка ОСОБА_11 ;
		5. показаннями свідка ОСОБА_12 ;
		6. протоколом проведення слідчого експерименту від 05.12.2020р. із свідком ОСОБА_13 ..
		    У діях  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст.121 КК України.
		Таким чином, з моменту повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, що є злочином, який відносяться до категорії тяжких, останній набув статусу підозрюваного та на нього покладено ряд обов`язків, передбачених ст.42 та іншими положеннями КПК України.
		Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990 року, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
		Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. КПК України.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою тяжкого кримінального правопорушення, а також відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: 
		1) може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, так як він проживає у м. Київ, тобто за межами юрисдикції органу досудового розслідування, яким проводиться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, а також усвідомлює, що за вчинений злочин йому загрожує покарання на строк від семи до десяти років позбавлення волі, тому може залишити місце свого постійного проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності. Усвідомлення даної обставини підозрюваним обґрунтовано посилює ризик виникнення в нього бажання уникнення кримінальної відповідальності, що, як наслідок, додатково вказує на наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду;
		2) може незаконно впливати на свідків, понятих у цьому ж кримінальному провадженні, так як останньому із матеріалів кримінального провадження відомі їхні анкетні дані. Наявність вказаного ризику обумовлена також тим, що свідки у даному провадженні: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є особами, що певним чином пов`язані з життям підозрюваного, при тому, що він усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує та пов`язані з цим наслідки для себе, так як і усвідомлює можливість та реальну здатність різними шляхами впливати на бажання та ставлення вказаних свідків до прийняття ними рішень щодо повноти, доцільності (виходячи з конкретної життєвої ситуації, в якій опинився свідок під впливом можливої поведінки підозрюваного) для них давання показань під час досудового розслідування та судового розгляду, тому наявні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може впливати на них шляхом умовлянь, погроз, примусу для того, щоб останні змінили свої показання на його користь або взагалі відмовились надавати об`єктивні показання чи сприяти досудовому розслідуванню та суду у встановленні всіх обставин, що у мають значення у даному провадженні. Таким чином він матиме можливість уникнення або пом`якшення відповідальності за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення;
		3) може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що може виражатись у неявці за викликами до слідчого та прокурора з метою затягування досудового розслідування, а також невиконанням процесуальних обов`язків.
		4) може вчинити інше кримінальне правопорушення проти життя та здоров`я особи, оскільки ОСОБА_5 на момент вчинення кримінального правопорушення безпричинно спричинив тілесні ушкодження також ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що об`єктивно свідчить про його суспільну небезпечність та необхідність ізоляції його від суспільства на час проведення досудового розслідування.
		Крім того, на даний час ОСОБА_5 , являється підозрюваним у кримінальному провадженні №12020100080004375 від 24.11.2020р., кваліфікованого за ч.2 ст.186 КК України досудове розслідування якого здійснюється Святошинським УП ГУНП у м. Київ. 
		26.11.2020р. згідно ухвали Святошинського районного суду м. Києва щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з 21 години вечора до 07 години ранку наступної доби, починаючи від 24.11.2020р. та до 22.01.2020р. включно, терміном 60 діб. Однак ОСОБА_5 , порушуючи встановлені права та покладені на нього обов`язки перебувати з 21:00 год. та до 07:00 год. під домашнім арештом, вчинив новий умисний тяжкий злочин, передбачений ч.2 ст.121 КК України, а саме: спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
		Такі ризики ґрунтуються і на тому, що отримані відомості в кримінальному провадженні про кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_5 в повній мірі знайшли своє підтвердження, про що свідчить задокументований факт заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_7 ..
		Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		Враховуючи викладене, встановлені обставини кримінального провадження, а також тяжкість наслідків, спричинених даним злочином, особи підозрюваного, все це свідчить про недостатність застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, а саме особистого зобов`язання, оскільки такий запобіжний захід не забезпечить гарантій його належної процесуальної поведінки.
		Особиста порука також не може бути застосована до підозрюваного, оскільки до органу досудового розслідування не надійшло звернень від осіб, які б заслуговували на довіру, про те, що вони можуть поручитись за підозрюваного.
		Домашній арешт також, на думку слідства, не може бути застосований до підозрюваного, оскільки останній не має офіційного місця роботи, тому може залишити місце свого проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності, що обґрунтовано підсилює ризик того, що він буде переховуватись від слідства та суду.
		Беручи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, він може уникати кримінального провадження та покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, тому обрання відносно нього будь-якого іншого більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки, а без його участі, закінчити досудове розслідування у встановлені строки не буде можливості.
		У судовому засіданні слідчий СВ Жашківського ВП УВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 та прокурор Жашківського відділу Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_4 клопотання підтримали та просили його задовольнити.
		   Захисник підозрюваного  адвокат ОСОБА_6 заперечував проти обрання його підзахисному міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вважає, що до підозрюваного можливо застосувати запобіжний захід не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, а саме особисте зобов?язання.
		У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію адвоката ОСОБА_6 та заперечив свою причетність до вчиненого
		Заслухавши доводи слідчого СВ Жашківського ВП УВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , думку прокурора Жашківського відділу Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , пояснення адвоката ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_5 , вивчивши матеріали кримінального провадження та матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання про обрання стосовно ОСОБА_5 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного. 
		Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		У відповідності до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
		1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
		2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
		3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;
		4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
		5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
		6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
		7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
		8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
		9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
		10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
		11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
		12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
		У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
		Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. 
		Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
		Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
		Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, суд разом з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарі проти Молдови» від 13.11.2007 року, п.48), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли б переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, суд позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
		Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному  ОСОБА_5 суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, враховує також тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, яке відноситься до категорії тяжких і за яке може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти, тобто є підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може переховуватисьвід органівдосудового розслідуваннята суду, оскільки проживає у м. Київ і являється підозрюваним у кримінальному провадженні за ч.2 ст.186 КК України, може незаконно впливати на свідків та понятих у цьому ж кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення проти життя та здоров`я особи, оскільки ОСОБА_5 на момент вчинення кримінального правопорушення безпричинно наніс тілесні ушкодження ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що об`єктивно свідчить про його суспільну небезпечність та необхідність ізоляції його від суспільства на час проведення досудового розслідування, а також ухилятися від органу досудового розслідування і суду, що може виражатись у неявці за викликами до слідчого та прокурора з метою затягування досудового розслідування, а також невиконанням процесуальних обов`язків, що свідчить про те, що інші більш м`які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
		Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених даним Кодексом. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбаченихстаттею 194цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченомучастиною четвертоюцієї статті.
		Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, в результаті чого тяжко травмований чоловік помер в реанімаційному відділенні Жашківської ЦРЛ, ризики передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне не визначити розмір застави у даному конкретному випадку.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.107, 177, 178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Клопотання слідчого Жашківського ВП УВП ГУНП в Черкаській області лейт. поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою  задовольнити.
		Застосувати стосовно підозрюваного  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів. 
		Строк тримання під вартою підозрюваному  ОСОБА_5 , рахувати з 08 грудня 2020 року до 05 лютого 2021 року включно. 
		Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.
		Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляції безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення ухвали. 
		Повний текст ухвали проголошено 08 грудня 2020 року о 17 год. 20 хв.
		 
		 
		 
		   Слідчий суддя:                     ОСОБА_14 
		 
		   З ухвалою суду ознайомилися. Копію отримали: 
		 
		 
		 
		   «_____»___________2020 року______________________  ОСОБА_5 
		 
		 
		 
		               
		Захисник ________________________________________ ОСОБА_6

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...