Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/14463/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою.
Надіслано судом: 08.12.2020. Зареєстровано: 09.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 11.12.2020.

Номер судового провадження: 1-кс/755/5425/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020100040005272

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №:755/14463/20
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		"27" листопада 2020 р.                               м.Київ
		Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_4 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020100040005272 та додані до нього матеріали відносно: 
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, з повною середньою освітою, не працючого, пенсіонера, не військовозобов`язаного, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, 
		підозрюваного в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора                                 ОСОБА_4 ,
		захисника                          адвоката ОСОБА_6 ,
		підозрюваного                              ОСОБА_5 ,
		В С Т А Н О В И В:
		І. Суть питання, що вирішується, і за чиєю ініціативою воно розглядається. 
		27.11.2020 року слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП в м.Києві ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням, погодженим прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_4 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020100040005272 відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України. 
		ІІ. Зміст клопотання слідчого, погодженого з прокурором.
		Вимоги клопотання слідчого обґрунтовані тим, що 04.10.2020 року з 11-00 години, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 перебували вдома за адресою: АДРЕСА_2 . 
		В подальшому, перебуваючи вдома за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , протягом дня вживали спиртні напої, а саме горілчані вироби, під час випивання яких, відбувся словесний конфлікт на побутовому ґрунті. 
		Приблизно о 16-00 годині, ОСОБА_5 , перебуваючи у кімнаті разом із своєю дружиною ОСОБА_7 , попросив дружину приготувати поїсти, на що остання відмовила ОСОБА_5 , у якого виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_7 .
		ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований спричинення тяжких тілесних ушкоджень та усвідомлюючи суспільну небезпечність наслідків своїх дій і свідомо допускаючи їх настання у вигляді тяжких наслідків потерпілій ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , маючи фізичну перевагу наблизився до потерпілої та наніс два удари правою рукою по обличчю, від яких потерпіла впала на ліжко. 
		В результаті нанесених тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, було спричинено смерть потерпілої ОСОБА_7 в короткий проміжок часу.
		Згідно лікарськогосвідоцтва просмерть: «Основною причиною смерті, потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є внутрішньочерепна травма. Категорія смерті  насильницька, наявність тілесних ушкоджень, які могли сприяти настанню смерті».
		05.10.2020 року ОСОБА_5 був затриманий у порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину.
		05.10.2020 року у порядку, передбаченому статтями 276-278 КПК України ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
		Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , інкримінованого йому кримінального правопорушення, на думку слідчого, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом проведення огляду місця події (трупа) від 05.10.2020 року за адресою: АДРЕСА_2 ; рапортом о/у Дніпровського УП Артема Кушніра; довідкою №5 від 30.01.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 ; протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5 ; лікарським свідоцтвом про смерть; речовими доказами, іншими доказами в їх сукупності.
		06.10.2020 року Дніпровським районним судом м.Києва відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
		05.12.2020 року закінчується строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 .
		На думку слідчого, на даний час існують ризики, а саме: підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на свободі, будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним вчинено тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років; підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, буде незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки обізнаний про місця проживання останніх з метою схилити їх до дачі не правдивих показів у судовому засіданні; підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з`являтися за викликами до слідчого для проведення слідчих та процесуальних дій, чим буде затягувати строки досудового розслідування.
		Враховуючи перелічені ризики, слідчий вважає, що саме такий запобіжний захід, що пов`язаний з ізоляцією від суспільства, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
		   На підставі викладеного, приймаючи до уваги, що досудовим слідством зібрано достатньо доказів для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, та враховуючи, що відсутні підстави для зміни відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, з метою забезпечення досягнення мети застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні, слідчий просить задовольнити клопотання та продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування, але не пізніше 05.01.2021 року.
		ІІІ. Позиція сторін кримінального провадження в судовому засіданні з розгляду клопотання слідчого. 
		1. Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, просив суд його задовольнити.
		На думку прокурора обґрунтованість підозри підтверджується наявними у матеріалах кримінального провадження належними та допустимими доказами, заявлені раніше ризики не зменшилися. На даний час існують зазначені в клопотанні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, і вжиття більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою для підозрюваного, з огляду на обставини скоєного, підвищену суспільну небезпеку злочину та ризики, які існують. 
		2. Захисник підозрюваного ОСОБА_5   адвокат ОСОБА_6  проти задоволення клопотання слідчого та доводів прокурора про неможливість застосування до ОСОБА_5 іншого, більш м`якого запобіжного заходу, заперечував.
		Захисник вважав, що ризики не підтвердженні доказами і прокурором не доведено, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної поведінки підозрюваного, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або інший не пов`язаний з триманням під вартою, оскільки ОСОБА_5 раніше не судимий, пенсіонер, на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває, зареєстрований та проживає в місті Києві, позитивно характеризується, співпрацює зі слідством. 
		3. Підозрюваний ОСОБА_5  позицію свого захисника підтримав, додав, що не має наміру переховуватися та чинити на будь-кого тиск. 
		4. Свідок ОСОБА_8 , допитана в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту, пояснила, що вона знайома з підозрюваним з дитинства він є її вітчим. У неї з підозрюваним гарні стосунки навіть після вчиненого. Вони іноді сварилися із-за зловживання її матір`ю алкогольних напоїв. Підозрюваний тривалий час не вживав алкоголь, але після того як він вийшов на пенсію у вересні, продовжив зловживати алкоголем. Підозрюваний завжди допомагав онуку, на даний час квартира в якій проживає ОСОБА_5 здається в оренду, гроші віддають їй. Просить суд дати підозрюваному домашній арешт за місцем їх спільного проживання.
		ІV. Положення закону, яким керувався слідчий суддя. 
		Відповідно до ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
		Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
		Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених устатті 184КПК України, повинно містити:
		1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
		2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
		Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
		Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені уч.3 ст.199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
		Згідно зі ст.184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу повинно містити:
		1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
		2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
		3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
		4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу;
		5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
		6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів;
		7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбаченихчастиною п`ятою статті 194цього Кодексу.
		Статтею 197 КПК Українипередбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
		Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. 
		Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
		1) шести місяців  у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості;
		2) дванадцяти місяців  у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
		Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
		1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
		2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
		3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Згідно зч.1ст.177КПК Україниметою застосуваннязапобіжного заходує забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
		1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
		2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
		3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
		4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
		5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до вимог статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу,слідчий суддя,суд напідставі наданихсторонами кримінальногопровадження матеріалівзобов`язаний оцінитив сукупності всі обставини, у тому числі:
		1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
		2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
		3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;
		4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
		5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
		6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
		7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
		8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
		9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
		10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
		11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
		12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
		За правилами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу. 
		Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
		Частиною 5 статті 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. 
		Згідно з ч.5 ст.193 КПК України будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.
		Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
		V. Підстави запобіжного заходу, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, та висновки суду.
		Судом було встановлено, що 05.10.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України (кримінальне провадження №12020100040005272).
		Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м.Києві погодженим прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_11 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020100040005272, оформлене відповідно до вимог ст.199 Кримінального процесуального кодексу України. 
		До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження. Таким чином, слідчим виконані вимоги ст.199 КПК України. 
		05.10.2020 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинц, передбаченого ч.2 ст.121 КК України. 
		Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва від 06.10.2020 року відносно ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, без визначенням розміру застави.
		Постановою керівника Київської місцевої прокуратури №4 від 26.11.2020 року строк досудового розслідування продовжено до 3-х місяців.
		Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень.
		В судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, наявними у справі допустимими доказами, а саме: протоколом проведення огляду місця події (трупа) від 05.10.2020 року за адресою: АДРЕСА_2 ; рапортом о/у Дніпровського УП Артема Кушніра; довідкою №5 від 30.01.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 ; протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5 ; лікарським свідоцтвом про смерть; речовими доказами, іншими доказами в їх сукупності.
		Крім того, в судовому засіданні стороною захисту відповідно до положень ч.5 ст.132 КПК України не було надано суду належних і допустимих доказів, які свідчили б про необґрунтованість пред`явленої підозри. 
		При цьому слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. 
		Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
		Обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам.
		При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ст.199 КПК України, слідчий суддя на підставінаданих сторонамикримінального провадженняматеріалів оцінюєв сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про можливе вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованого злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, репутацію підозрюваного, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
		Крім того, слідчий суддя враховує наявність об`єктивних обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою від 06.10.2020 року, та те, що заявлені раніше ризики не зменшилися та виправдовують тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою. 
		Так, ОСОБА_5 підозрюється у скоєні злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання до десяти років позбавлення волі, раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, пенсіонер, зловживає алкогольними напоями. 
		Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , на думку слідчого судді, дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваного ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. 
		Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.199 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що обставини, зазначені у ч.3 ст.199 КПК України виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, тому клопотання слідчого про продовженнястроку запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою необхіднозадовольнити тапродовжити строктримання підвартою  ОСОБА_5 відповідно доухвали слідчогосудді від06.10.2020року в межах строку досудового розслідування кримінального провадження №12020100040005272. 
		При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. 
		В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. 
		Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. 
		Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011). При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
		Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України та враховані слідчим суддею при вирішенні даного клопотання. 
		VІ. Визначення розміру застави. 
		Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, а також те, що ОСОБА_5 обвинувачуються у вчинення злочинів, вчинених із застосуванням насильства, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.
		При цьому суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою відмова у звільненні з-під варти під заставу може бути обґрунтованою і особа має утримуватися під вартою без визначення розміру застави, якщо його звільнення потягне реальну небезпеку спричинення шкоди у зв`язку з виникненням однієї з підстав для тримання під вартою; якщо введення умов звільнення під заставу чи інших розумних профілактичних заходів не може усунути цю небезпеку чи знизити її до рівня, при якому тримання особи під вартою стане безпідставним. 
		Керуючись ст.ст.3, 176-178, 180, 182-183, 184, 194, 196-199, 309,372,ч.2ст.376КПК України, слідчий суддя, - 
		П О С Т А Н О В И В:
		Клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_4 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020100040005272  задовольнити.
		Продовжити застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відносно  ОСОБА_5  відповіднодо ухвалислідчого суддівід 06.10.2020року в межах строку досудового розслідування кримінального провадження №12020100040005272 до 05 січня 2021 року, без визначення розміру застави. 
		В задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу - відмовити.
		Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України. 
		Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, його захиснику та направити для виконання до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
		Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому кримінальному правопорушенні. 
		Повний текст ухвали оголосити учасникам судового провадження у судовому засіданні о 09-10 годині 02 грудня 2020 року.
		Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду.
		 
		Слідчий суддя Дніпровського районного суду
		м. Києва                                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...