Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/4416/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти правосуддя; Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу.
Надіслано для оприлюднення: 08.12.2020. Зареєстровано: 09.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 11.12.2020.
Дата набрання законної сили: 21.01.2021
Результат оскарження 22.07.2021 Касаційний кримінальний суд Верховного Суду: скасовано рішення апеляційної інстанції повністю і передано справу на новий розгляд
Номер судового провадження: 1-кп/461/91/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018000000000039

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 461/4416/18 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		07.12.2020 року, Галицький районний суд міста Львова
		у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участі:
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018000000000039 від 24 січня 2018 року за обвинуваченням 
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Чижиків Пустомитівського району Львівської області, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання : АДРЕСА_2 , одруженого, з вищою освітою, працює охоронцем, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 Кримінального кодексу України, - 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Згідно обвинувального акту, 18 серпня 2017 року о 15.09 на 16-му км + 300 м автодороги міжнародного значення М-10 сполученням «Львів - Краківець», навпроти нерегульованого перехрестя в с. Ямельня Яворівського району Львівської області, водій ОСОБА_6 керуючи автомобілем марки Mercedes-Benz S65 AMG, реєстраційний номер НОМЕР_1 виїхав на зустрічну смугу для руху, де скоїв зіткнення з попутним автомобілем марки Opel-Astra, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , яка в цей час виконувала маневр у вигляді повороту ліворуч. Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля Opel-Astra ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження, від яких загинула.
		Під час скоєння даної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Mercedes-Benz S65 AMG, позаду супроводжував автомобіль марки Lexus LX 570, реєстраційний номер НОМЕР_3 , в якому перебували працівники ТзОВ «Приватна охоронна фірма «Ірбіс» ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , засновниками якої являються ОСОБА_11 та ТзОВ «Народна команда «Футбольний Клуб КАРПАТИ», почесним президентом та власником якої є ОСОБА_6 .
		Цього ж дня, за фактом даної дорожньо-транспортної пригоди слідчим управлінням ГУНП у Львівській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140000000650 з кваліфікацією за ч. 2 ст. 286 КК України.
		В ході проведення досудового розслідування, з метою надання відомостей про обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, охоронець ТзОВ «Приватна охоронна фірма «Ірбіс» ОСОБА_4 , будучи ознайомленим із правами та обов`язками свідка, а також попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України,19 серпня 2017 в період часу з 13.20 по 15.20 знаходячись по вул. С.Бандери, 1,в м. Львові, маючи умисел, спрямований на завідомо неправдиве показання під час його допиту, з метою створення доказів захисту охоронюваної особи, а саме ОСОБА_6 , навмисно повідомив недостовірні відомості про обставини вчиненого тяжкого злочину.
		В ході проведення допиту в якості свідка, ОСОБА_4 будучи належним чином попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за завідомо неправдиве показання, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх кримінальну караність, діючи навмисно, всупереч вимог ст. 66 КПК України, відповідно до якої одним із обов`язків свідка є давати правдиві показання під час досудового розслідування, достовірно знаючи, що вказану дорожньо-транспортну пригоду скоїв ОСОБА_6 , надав завідомо неправдиві показання про вчинений щодо ОСОБА_7 злочин повідомивши, що 18 серпня 2017 року приблизно о 15.10 год. він разом із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_6 рухалися на автомобілі марки Lexus LX 570, реєстраційний номер НОМЕР_3 зі сторони смт. Брюховичі в напрямку с. Верешиця, Львівської області. В цей же час, на відстані приблизно 200 м позаду них рухався автомобіль марки Mercedes-Benz S65 AMG, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_11 , який по вказівці ОСОБА_6 переганяв транспортний засіб в с. Верешиця Львівської області. Виїхавши на автодорогу міжнародного значення М-10 сполученням «Львів - Краківець» та рухаючись в с. Ямельня, Яворівського району Львівської області, водій ОСОБА_10 повідомив, що в дзеркало заднього виду побачив стовп куряви та пилу. Розвернувшись за вказівкою охоронюваної особи та проїхавши певну відстань, виявили автомобілі марок Mercedes-Benz S65 AMG, реєстраційний номер НОМЕР_1 та Opel-Astra, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Зупинившись, ОСОБА_9 разом із ОСОБА_10 пішли до автомобіля Opel-Astra, а він із ОСОБА_6 підійшли до автомобіля Mercedes-Benz S65 AMG, реєстраційний номер НОМЕР_1 , де останній відчинив водійські дверцята. В цей же час, він побачив, що на робочому місці водія автомобіля Mercedes-Benz S65 AMG, реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходиться ОСОБА_11 . Після чого, він разом із ОСОБА_6 , допомігши вийти ОСОБА_11 із салону автомобіля, разом пішли до автомобіля Opel-Astra.
		Повідомлені ОСОБА_4 в якості свідка показання в частині руху автомобіля Mercedes-Benz S65 AMG саме під керуванням водія ОСОБА_11 ; руху цього автомобіля позаду автомобіля Lexus LX 570; знаходження гр. ОСОБА_11 на робочому місці водія автомобіля Mercedes-Benz S65 AMG та надання ним разом із ОСОБА_6 допомоги ОСОБА_11 вийти з автомобіля, не відповідають дійсності, спотворюють фактичні обставини дорожньо-транспортної пригоди, а тому є неправдивими та направлені на штучне створення доказів вини останнього, які стали підставою для повідомлення ОСОБА_11 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, який відповідно до ст. 12 цього Кодексу є тяжким; обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та інших обмежень, передбачених законодавством України, чим вплинули на діяльність правоохоронних органів щодо виконання завдань кримінального судочинства щодо забезпечення повного та неупередженого розслідування, з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу та порушили охоронювані законом права і інтереси особи.
		Крім цього, повідомлення завідомо неправдивих показань ОСОБА_4 в частині знаходження ОСОБА_6 під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди в салоні автомобіля Lexus LX 570, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; відчинення останнім дверей автомобіля Mercedes-Benz S65 AMG, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; виявлення особисто ним на місці водія даного автомобіля громадянина ОСОБА_11 та надання ним разом із ОСОБА_6 допомоги вийти з автомобіля, були направлені на введення органу досудового розслідування в оману шляхом створення хибного уявлення про обставини дорожньо-транспортної пригоди та непричетність останнього до вчиненого, чим фактично штучно створив докази захисту ОСОБА_6 .
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на забезпечення уникнення ОСОБА_6 кримінальної відповідальності, ОСОБА_4 27 жовтня 2017 року в період часу з 20.25 по 20.59 знаходячись по вул. С.Бандери, 1 в м.Львові, будучи ознайомленим із правами та обов`язками свідка, а також попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України під час його додаткового допиту, з метою створення доказів захисту ОСОБА_6 , навмисно знову повідомив недостовірні відомості про обставини вчиненої дорожньо-транспортної пригоди.
		В ході проведення допиту в якості свідка, ОСОБА_4 , будучи належним чином попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за завідомо неправдиве показання, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх кримінальну караність, діючи навмисно, всупереч вимог ст. 66 КПК України, відповідно до якої одним із обов`язків свідка є давати правдиві показання під час досудового розслідування, достовірно знаючи про участь ОСОБА_6 в дорожньо-транспортній пригоді, знову надав завідомо неправдиві показання про вчинений щодо ОСОБА_7 злочин підтвердивши раніше наданні неправдиві показання та повідомив, що 18 серпня 2017 року приблизно о 15.10 він разом з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_6 рухалися на автомобілі марки Lexus LX 570 зі сторони смт. Брюховичі в напрямку с. Верешиця Львівської області. Виїхавши на автодорогу міжнародного значення М-10 сполученням «Львів - Краківець» та рухаючись в с. Ямельня Яворівського району Львівської області, водій ОСОБА_10 повідомив, що в дзеркало заднього виду побачив стовп куряви та пилу. Розвернувшись за вказівкою охоронюваної особи та проїхавши певну відстань, зупинились біля автомобілів марок Mercedes-Benz S65 AMG, реєстраційний номер НОМЕР_1 та Opel-Astra, реєстраційний номер НОМЕР_2 , які потрапили в дорожньо-транспортну пригоду. Перебуваючи на місці дорожньо-транспортної пригоди, на відстані приблизно 15-ти метрів від себе виявив громадянина ОСОБА_11 , який стояв біля автомобіля Mercedes-Benz S65 AMG, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Особисто він, а також ОСОБА_6 до гр. ОСОБА_11 не підходили та з останнім не спілкувалися.
		Підтвердження раніше наданих неправдивих показань ОСОБА_4 в якості свідка, в частині руху автомобіля Mercedes-Benz S65 AMG саме під керуванням водія ОСОБА_11 ; руху цього автомобіля позаду автомобіля Lexus LX 570; знаходження гр. ОСОБА_11 на місці пригоди біля автомобіля Mercedes-Benz S65 AMG, не викликало сумніву щодо розумності повідомленої ОСОБА_11 підозри, обраного запобіжного заходу та відповідності встановлених обставин фактичним даним дорожньо-транспортної пригоди, та призвело до продовження обмежень, передбачених законодавством України, чим вплинув на діяльність правоохоронних органів щодо виконання завдань кримінального судочинства та порушили охоронювані законом права і інтереси особи.
		Крім цього, підтвердження раніше наданих завідомо неправдивих показань та повідомлення ОСОБА_4 в частині знаходження ОСОБА_6 під час дорожньо-транспортної пригоди поза салоном автомобіля Mercedes-Benz S65 AMG, реєстраційний номер НОМЕР_1 та знаходження біля нього на місці пригоди гр. ОСОБА_11 , були направлені на введення органу досудового розслідування в оману шляхом створення хибного уявлення про обставини дорожньо-транспортної пригоди, а також непричетності ОСОБА_6 до вчиненого, чим фактично підтвердив раніше штучно створені докази захисту.
		Таким чином, на думку сторони обвинувачення він в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12017140000000650 за фактом дорожньо-транспортної пригоди, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 286 КК України, з метою надання відомостей про обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, будучи ознайомленим із правами та обов`язками свідка, а також попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, 19 серпня 2017 року в період часу з 13.20 по 15.20, знаходячись по вул. С.Бандери, 1 в м. Львові, маючи умисел, спрямований на завідомо неправдиве показання під час його допиту, з метою створення доказів захисту охоронюваної особи, а саме ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх кримінальну караність, діючи навмисно, всупереч вимог ст. 66 КПК України, відповідно до якої одним із обов`язків свідка є давати правдиві показання під час досудового розслідування, достовірно знаючи, що вказану дорожньо-транспортну пригоду скоїв ОСОБА_6 , навмисно повідомив недостовірні відомості про обставини вчиненого тяжкого злочину.
		27 жовтня 2017 року в період часу з 20.25 по 20.59 знаходячись по вул. С.Бандери, 1 в м. Львові, переслідуючи злочинний умисел, ОСОБА_4 підтвердив раніше надані неправдиві показання в частині руху автомобіля Mercedes-Benz S65 AMG, реєстраційний номер НОМЕР_1 , саме під керуванням водія ОСОБА_11 ; руху цього автомобіля позаду автомобіля Lexus LX 570; знаходження гр. ОСОБА_11 на робочому місці водія автомобіля Mercedes-Benz S65 AMG та біля нього; надання ним разом із ОСОБА_6 допомоги ОСОБА_11 вийти з автомобіля Mercedes-Benz S65 AMG, а також знаходження ОСОБА_6 під час дорожньо-транспортної пригоди поза салоном автомобіля Mercedes-Benz S65 AMG.
		Надані ОСОБА_4 показання, які спотворюють фактичні обставини дорожньо-транспортної пригоди, а тому є неправдивими та направлені на введення органу досудового розслідування в оману шляхом створення хибного уявлення про обставини дорожньо-транспортної пригоди та непричетність ОСОБА_6 до вчиненого, чим фактично штучно створив докази захисту останнього, а також докази вини ОСОБА_11 , які стали підставою для повідомлення про підозру в учиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, що відповідно до ст. 12 цього Кодексу є тяжким; обрання та подальше продовження строку дії запобіжних заходів та інших обмежень, передбачених законодавством України, чим вплинули на діяльність правоохоронних органів щодо виконання завдань кримінального судочинства щодо забезпечення повного та неупередженого розслідування, з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу та порушили охоронювані законом права і інтереси особи.
		При цьому, суд звертає увагу, що в обвинувальному акті обвинувачення сформульовано наступним чином: « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у наданні завідомо неправдивого показання свідка під час провадження досудового розслідування, поєднане з обвинуваченням у тяжкому злочині зі штучним створенням доказів обвинувачення та захисту, тобто в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України» (т.1 а.с.10).
		На обґрунтування винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, сторона обвинувачення посилається на наступні докази, які в судовому засіданні були безпосередньо ретельно досліджені, а саме покази свідків та дані, які містяться в письмових документах:
		-дані, які містяться в копії протоколу огляду місця події від 18 серпня 2017 року та схема дорожньо-транспортної пригоди(т.2 а.с.1-10). З частково доступних даних для прочитання якого вбачається, що учасниками дорожньо-транспортної події є транспортні засоби: автомобіль Мерседес-Бенц S65 AMG р.н. НОМЕР_4 , який має пошкоджені передню частину кузова та передні освітлювальні прилади та автомобіль Опель-Астра OTGF 69 р.н. НОМЕР_5 , на якому пошкоджено ліву бокову частину кузова, передню частину кузова, крило, освітлювальні прилади, вітрове скло. У протоколі зазначено, що водієм транспортного засобу Мерседес-Бенц S65 AMG р.н. НОМЕР_4 є ОСОБА_11 , яким надано дозвіл на проникнення до автомобіля для огляду;
		-дані, які містяться у ксерокопії протоколу огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від 19 серпня 2017 року. З указаних документів сторона обвинувачення вбачає факт скоєння ДТП та автомобілі - учасники такої, документально підтвердження спричинення автомобілям пошкодження. Також, під час вказаного огляду були вилучені з автомобіля елементи обшивки робочого місця водія, подушок безпеки, на яких могли зберегтися генетичні частки особи, що перебувала за кермом автомобіля на момент ДТП тапроведено молекулярно-генетичну експертизу (т.2 а.с.11-14);
		-дані висновку судово-медичної експертизи № 114 від 22 серпня 2017 року, згідно з яким у ОСОБА_11 при огляді будь-яких ушкоджень не виявлено (т.2 а.с.41-42);
		-дані висновку судової молекулярно-генетичної експертизи №19/10-3/614-СЕ/17 від 04 вересня 2017 року (т.2 а.с.18-28), згідно якого генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 : не збігаються з генетичними ознаками клітин, виявлених на поверхнях подушки з-під керма та не містяться серед змішаних генетичних ознак клітин, виявлених на поверхні подушки безпеки з-під керма; не збігаються з домінуючим ДНК-профілем, який визначений у змішаних генетичних ознаках клітин, виявлених на кнопці запуску двигуна; не збігаються з генетичними ознаками клітин, виявлених на подушці з керма та не містяться серед змішаних генетичних ознак клітин, виявлених на подушці з керма; не збігаються з домінуючим ДНК-профілем, який визначений у змішаних генетичних ознаках клітин, виявлених на підголовнику з домінуючим ДНК-профілем; 
		-дані, які містяться у протоколі огляду фрагментів відеозаписів від 31 серпня 2017 року, від 15 вересня 2017 року та від 18 вересня 2017 року з камер спостереження на автодорозі про хід слідування кортежу автомобілів (перед місцем ДТП), а саме схожих на автомобілі типу седана (Мерседес  учасник ДТП), джип (Лексус, в якому рухались охоронці) безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою і в подальшому після ДТП ( т.2 а.с.46-49,53-66);
		-дані заяви ОСОБА_11 про добровільну видачу телефону марки РLY та протокол його огляду від 18 вересня 2017 року, згідно з яким телефон має номери НОМЕР_6 , НОМЕР_7 з сім картою оператора «Київстар» № НОМЕР_8 (т.2 а.с.67-68);
		-дані протоколу огляду від 23 листопада 2017 року щодо інформації операторів мобільного зв`язку, щодо наявності з`єднань та місцеперебування телефонів, якими користувались ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 ;
		   -дані висновку експертизи №9-1/19Т від 24.11.2017 проведеної експертом ОСОБА_13 щодо дослідження фактів передачі (отримання) інформації за допомогою оператора телекомунікації (мобільного зв`язку) ПрАТ «Київстар» абонентським номерами НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , та НОМЕР_12 в період часу з 14.40 до 15.30 18.08.2017 у вигляді вхідних вихідних викликів, СМС  повідомлень та сесії інтернет з`єднань, а також азимути випромінення секторів базових станцій, а зонах дії перебували абоненти НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , та НОМЕР_12 під час передачі отримання інформації в період часу з 14.40 до 15.30 18.08.2017.
		Зокрема, встановлено, що «о 15.10.17 годин 18.08.2017 ОСОБА_9 здійснює вихідний дзвінок на номер НОМЕР_13 ( ОСОБА_11 ). ОСОБА_9 знаходиться в зоні дії базової станції мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», яка розташована за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Ямельня територія селищної ради. ОСОБА_11 в цей час знаходиться в зоні дії базової станції мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», яка розташована за адресою: м. Львів, смт.Брюховичі, вул.Балабанівка,4. 15.11.06 годин 18.08.2017 ОСОБА_11 здійснює вихідний дзвінок на номер НОМЕР_14 ( ОСОБА_9 ). ОСОБА_14 знаходиться в зоні дії базової станції мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», яка розташована за адресою: м. Львів, смт Брюховичі, вул. Балабанівка, 4. ОСОБА_9 в цей час знаходиться в зоні дії базової станції мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», яка розташована за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Ямельня територія селищної ради.»;
		-дані листа Департаменту карного розшуку НП України від 02 листопада 2017 року згідно якого належного ОСОБА_11 автомобіля марки Chevrolet Lacetti на місці події не було;
		-дані судової  психологічної експертизи від 12 квітня 2018 року №484 (т.2 а.с.113-125), а також оптичний диск з відеозаписом допиту свідка ОСОБА_4 . З висновку експертизи вбачається, що останній при допиті продемонстрував орієнтовно - настановчу поведінку. Допитана судом експерт ОСОБА_15 в судовому засіданні підтвердила свій висновок. Об`єктом дослідження в ході проведеної судової експертизи була зафіксована на наданому оптичному диску копія відеозапису допиту від 27.10.2017 за участю свідка ОСОБА_4 , який містив значиму інформацію про особливості його комунікативної діяльності в ході допиту, а також копія протоколу даної слідчої дії та стенограма до неї в якості інформаційного додатку.
		Експерт зазначив, що психологічними особливостями процесу відтворення свідком ОСОБА_4 обставин подій дорожньо-транспортної пригоди, що зафіксовані у ході проведення допиту за його участю 27.10.2017, - є наявність психологічно значимих умов, які відповідають психологічній специфіці процесу відтворення, не створюють умов для виникнення у ОСОБА_4 психічної напруженості і не створюють умов для формулювання ним тверджень певного змісту. Більша частина питань, заданих в ході допиту свідку, є відкритими, не мають активного випереджального характеру, виключають несамостійність відповідей та стимулюють їх змістовне розширення. Альтернативні питання є уточнюючими, сформульованими услід за повідомленнями ОСОБА_4 , спрямованими на поширення, уточнення та конкретизацію його повідомлень та не містять спонукань до зміни змісту розповіді свідка. Частка сугестивних питань мізерна, вони не справили суттєвого впливу на реконструктивну діяльність ОСОБА_4 . 
		Емоційне забарвлення питань, заданих ОСОБА_4 в ході допиту нейтральне, темп відтворення помірний, що надає свідку час для обдумування своїх відповідей. 
		Комунікативна діяльність ОСОБА_4 у процесі відтворення ним обставин та подій дорожньо-транспортної пригоди, - що зафіксовані у ході проведення допиту за його участю від 27.10.2017 із застосуванням відеозапису, характеризується наявністю стійких індивідуально-психологічних особливостей: ініціативною та врівноваженою поведінкою, стійкістю уваги та активною комунікативною позицією, опозиційною захисною лінією поведінки, вираженою схематичністю розповіді, слабкими змістовними зв`язками між її елементами, відсутністю хронологічної послідовності та цілісного сюжету. Оповідь свідка практично позбавлена специфічних деталей, індивідуальних аргументацій, відображення безпосередніх сенсорних (зорових, слухових, тілесних) відчуттів, наочних ознак об`єктів і процесів, не містить відображення емоційних переживань, має значну кількість негативних і невизначених відповідей. 
		Активність свідка у ході допиту проявилася в застосуванні комунікативних прийомів, спрямованих на уникання надавати ствердні відповіді, наданні аргументацій неможливості надати ствердну відповідь, в активному стилі спілкування зі слідчим, у якому відображаються захисні стратегії поведінки. 
		Невербальні засоби комунікації ОСОБА_4 у ході всього допиту диференціюються ним, властиві для довільного керування останнім своєю комунікативною діяльністю, активною орієнтацією у ситуації слідчої дії, інтелектуальною зосередженістю, активною увагою, відсутністю вираженого зосередження на реакціях співрозмовника, помірною психічною напруженістю. 
		В поведінці ОСОБА_4 при проведенні з ним допиту в якості свідка 27.10.2017 з використанням відеозапису наявні психологічні особливості, властиві для самостійного відтворення ним подій дорожньо-транспортної пригоди. У відеозаписі зазначеного допиту за участю свідка ОСОБА_4 віл 27.10.2017 року відсутні ознаки суттєвого психологічного впливу на нього з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії.
		-покази свідка ОСОБА_16 , який в судовому засіданні повідомив, що він як водій таксі, їхав в сторону міста Яворів. Біля села Ямельня, позаду його автомобіля відбулася аварія. Він зупинився біля зупинки та зателефонував на «102». На місці ДТП він побачив пошкоджені машини: автомобіль Оpel на дорозі та автомобіль Mersedes в кюветі. Хто керував автомобілем Mersedes, або перебував біля нього, він не знає, ніхто з присутніх там людей про це не зазначав. Тільки на наступний день слідчий повідомив йому, що це була машина ОСОБА_6 Автомобіля Шевролет на місці ДТП він не бачив. Вказав, що автомобіль Leхus LХ 570 чорного кольору під`їхав до місця ДТП приблизно через 1 хвилину після аварії та зупинився на відстані 30 метрів від його машини. Але хто вийшов з цього автомобіля він також не бачив. 
		Суд зазначає, що завданням кримінального провадження є, зокрема, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений (стаття 2 КПК України).
		У відповідності до положеньст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Відповідно до ст.17КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		При цьому, згідно з вимогами ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		При оцінці доказів суд виходить із визначення предмета доказування у кримінальному провадженні - це сукупність передбачених кримінальним процесуальним законом обставин, які необхідно встановити у кожному кримінальному провадженні і які мають правове значення для правильного його вирішення по суті.
		Так, відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
		Відповідно дост.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91 цього Кодексу, покладається на прокурора.
		Передбачений ч. 2ст. 384 КК Українисклад злочину - завідомо неправдиве показання свідка під час провадження досудового розслідування, поєднане з обвинуваченням у тяжкому злочині зі створенням штучних доказів обвинувачення та захисту, як і будь-який інший, містить обов`язкові елементи: суб`єкт, суб`єктивна сторона, об`єкт, об`єктивна сторона.
		Суб`єкт вказаного злочину є спеціальний. Ним може бути осудна особа, яка до вчинення злочину досягла 16-річного віку і дає показання як свідок чи потерпілий у справі.
		Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
		Об`єктом злочину, є правосуддя у частині забезпечення процесуального порядку отримання доказів у справі. Об`єктивна сторона злочину полягає у 1) завідомо неправдивому показанні свідка чи потерпілого. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони злочину є обстановка і час його вчинення. Вказані дії можуть вчинятися лише під час проведення дізнання, досудового слідства або проведення розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради або в суді.
		Показання -це відомості про факти, які підлягають встановленнюу кримінальній чи цивільній справі і мають важливе значення для правильного вирішення справи.Неправдивими є показання, в яких повністю або частково перекручені факти, що мають значення для правильного вирішення справи. Завідомо неправдиві показання утворюють склад цього злочину, якщо вони дані уповноваженій на те особі, у встановленому законом порядку і належним чином процесуальне оформлені. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення зазначених дій.
		З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що не можливо зробити об`єктивний та обґрунтований висновок про неправдивість свідчень, оскільки суд зобов`язаний співставити показання свідка ОСОБА_4 на досудовому слідстві з фактичними обставинами, встановленими іншим вироком суду, який набрав законної сили. В обвинувальному акті прокурор зазначив, що: «водій ОСОБА_6 керуючи автомобілем марки Mercedes-Benz S65 AMG, реєстраційний номер НОМЕР_1 виїхав на зустрічну смугу для руху, де скоїв зіткнення з попутним автомобілем марки Opel-Astra, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , яка в цей час виконувала маневр у вигляді повороту ліворуч. Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля Opel-Astra ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження, від яких загинула».
		В той же час, суду не було надано вироку суду (обвинувального чи виправдального) із вже встановленими вищезазначеними обставинами вчинення правопорушення ОСОБА_6 або іншою особою - місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення. З пояснень прокурора під час судового розгляду у даній справі вбачається, що такий вирок суду на момент розгляду даної справи не постановлений. Оскільки неправдивими є тільки ті показання, в яких повністю або частково перекручені факти, що мають значення для правильного вирішення справи, суд позбавлений можливості здійснити такий аналіз.
		Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що об*єктивна сторона злочину, який інкримінується ОСОБА_4 , повинна бути чітко вказана у обвинувальному акті. Аналізуючи зміст обвинувального акту, вбачається що він не обвинувачується, а «підозрюється у наданні завідомо неправдивого показання свідка під час провадження досудового розслідування, поєднаного з обвинуваченням у тяжкому злочині зі штучним створенням доказів обвинувачення та захисту» (т.1 а.с.10). 
		Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому стороною обвинувачення злочині не визнав та пояснив наступне. 
		З 2014 року він перебуває у трудових відносинах (працює охоронцем) з приватною охоронною фірмою «Ірбіс», яка надає свої послуги на підставі відповідних договорів .
		18 серпня 2017 року приблизно о 9 ранку він разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 заступили на добове чергування по охороні громадянина ОСОБА_6 у селі Верещиця Яворівського району. Приблизно о 10 годині всі вищезазначені особи поїхали до м. Львова на вулицю Вінниченка до робочого офісу ОСОБА_6 .. У першій машині Leхus LХ 570 (реєстраційний номер НОМЕР_3 ) їхали ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , а у другому автомобілі Mersedes-Benz S 63 за кермом перебував ОСОБА_6 . У проміжок часу з 11 години до 13 години до офісу приїхав директор охоронної фірми ОСОБА_11 на автомобілі Mersedes-Benz S 65 (р.н. НОМЕР_1 ) та їздив на ньому для заправки його паливом. Для здійснення заправки він передавав ОСОБА_11 карточку і той повідомив, що потім повинен пригнати цей автомобіль в село Верещиця.
		У період часу з 13.00 до 14.00 ми, охоронці втрьох на машині Leхus LХ 570, а ОСОБА_6 на іншому автомобілі, а саме Mersedes-Benz S 63 поїхали до смт Брюховичі, де останній мав приватну зустріч. Під час перебування у смт Брюховичі він не бачив там ОСОБА_11 , але в цілому протягом дня спілкувався з ним телефоном, оскільки той йому дзвонив. Приблизно о 14.30 хвилин ОСОБА_6 сів до автомобіля Leхus LХ 570 і наказав їхати у село Верещиця, при цьому автомобіль Mersedes-Benz S 63 був залишений на приватному подвір*ї, адреси якого він не пам*ятає. Біля 15 .00 вони рухалися по трасі. При цьому, ОСОБА_10 був за кермом вказаного автомобіля і він їм сказав під час руху, що за ними їде ОСОБА_11 , впізнавши керований ним автомобіль по фарах. Після цього, приблизно через 3 хвилини він побачив у дзеркало заднього виду, що на дорозі відбулася ДТП, і за вказівкою ОСОБА_6 вони розвернулися і поїхали назад до місця ДТП та через 3-4 хвилини зупинилися біля пошкодженого автомобіля марки Оpel  Astra праворуч приблизно на відстані 50-60 метрів.
		ОСОБА_10 і ОСОБА_9 направилися до автомобіля марки Оpel  Astra, який був учасником ДТП, а він і ОСОБА_6 підійшли до іншого учасника - автомобіля Mersedes-Benz S 65(р.н. НОМЕР_1 ), який знаходився в кюветі, з пошкодженою передньою частиною, та побачили біля водійських дверей ОСОБА_11 . Явних тілесних ушкоджень на ньому не було. Чітко пояснити, що відбулося ОСОБА_11 не зміг. ОСОБА_6 оглянув автомобіль, в якому перебував під час аварії ОСОБА_11 і пішов до іншого автомобіля, де ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та інші невідомі особи  водії намагалися відкрити дверцята, щоб допомогти водію жінці.
		Вказує, що всі разом пробули на місці події ДТП приблизно 1-1,5 години часу, протягом якого приїхала машина швидкої допомоги, поліція. Спілкуючись між собою, він з`ясував, що очевидців ДТП виявлено не було. Саме ці вищезазначені обставини були ним повідомлені слідчому під час його допиту на досудовому розслідуванні.
		   Слід зазначити, що показання обвинуваченого узгоджуються з отриманими у встановленому законом порядку в судовому засіданні показами свідків:
		-    Так, свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні зазначив, що працює охоронцем у приватній фірмі «Ірбіс». Під час виконання службових обов`язків по охороні фізичної особи 18 серпня 2017 року, він, ОСОБА_10 та ОСОБА_4 на автомобілі Leхus LХ 570 приблизно о 14 годині прослідували до смт Брюховичі за автомобілем Mersedes-Benz S 63, яким керував безпосередньо ОСОБА_6 . Останній перебував на зустрічі приблизно одну годину часу. Залишивши там автомобіль Mersedes-Benz S 63, ОСОБА_6 разом з ним та ОСОБА_10 , ОСОБА_4 в автомобілі Leхus LХ 570 поїхали через село Бірки , по об`їздній дорозі Львова до села Верещиця. За кермом перебував ОСОБА_10 , який подивився у дзеркало заднього виду та повідомив, що «щось сталося», і вони розвернувшись поїхали назад, і через 5 хвилин побачили ДТП. Залишивши свій автомобіль справа на узбіччі в напрямку села Верещиця, вони побачили, що у ДТП постраждала жінка, яка перебувала в автомобілі Оpel  Astra. ОСОБА_6 та ОСОБА_17 пішли в сторону кювета, де перебував інший автомобіль Mersedes-Benz S 65(р.н. НОМЕР_1 )  учасник ДТП, а він та ОСОБА_10 перебували постійно біля Оpel  Astrа, намагаючись відкрити двері, щоб витягти жінку-водія. Спочатку на місці ДТП крім них нікого не було. Він зупинив водія вантажівки для надання їм технічної допомоги, а потім почали зупинятися і інші водії для допомоги. В подальшому, під`їхала поліція та швидка допомога. Зазначив, що спочатку він не побачив автомобіль Mersedes-Benz S 65, оскільки з дороги його було погано видно. Він знаходився на відстані приблизно 50-70 метрів, в кюветі, з правої сторони дороги в напрямку Яворіва, біля зупинки. При цьому, ОСОБА_11 , який також працював охоронцем, постійно знаходився біля автомобіль Mersedes-Benz S 65, але він з ним не спілкувався. Тілесних ушкоджень у ОСОБА_11 він не бачив В цілому, на місці ДТП вони перебували приблизно 1,5 години. Вказав, що автомобілем Mersedes-Benz S 65 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) користувався ОСОБА_6 , якого вони охороняли, але частіше він керував Mersedes-Benz S 63. Повідомив, що у цей день він зустрів ОСОБА_11 приблизно об 11 годині в офісі на вулиці Винниченка у місті Львові. При цьому, ОСОБА_11 повідомив йому, що приїхав на Mersedes-Benz S 65 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) щоб його заправити. Через 10-15 хвилин перебування в офісі він поїхав на цьому автомобілі. Потім він бачив, що ОСОБА_11 приїхав в смт Брюховичі на автомобілі Mersedes-Benz S 65 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) та цікавився у нього станом справ та обстановкою. Автомобіль Mersedes-Benz S 65 перебував на вулиці разом з автомобілем Leхus LХ 570 біля будинку, де відбувалася зустріч ОСОБА_6 . Останній наказав їхати, сів в автомобіль Leхus LХ 570 разом з ним, ОСОБА_10 та ОСОБА_17 . Коли вони поїхали, ОСОБА_11 ще залишався в смт Брюховичі. По дорозі відбувалося спілкування виключно на робочі теми, а відтак плани ОСОБА_11 йому були невідомі;
		-свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні надав покази, згідно з якими він разом з ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 разом працювали у охоронній фірмі та забезпечували безпеку фізичної особи ОСОБА_6 18 серпня 2018 року він керував автомобілем Leхus LХ 570 і їхав зі Львова в сторону села Ямельня. На території Ново-Яворівського району він побачив в дзеркало ДТП, про що повідомив ОСОБА_17 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , які перебували в салоні автомобіля. ОСОБА_6 наказав розвернутися та під`їхати до місця ДТП. Через 5-7 хвилин вони під`їхали та побачили біля зупинки автомобіль Оpel  Astra, а другий автомобіль Mersedes-Benz S 65(р.н. НОМЕР_1 ) знаходився в кювете. Він та ОСОБА_9 почали зупиняти машини та намагалися допомогти жінці водію Оpel  Astra, а ОСОБА_4 та ОСОБА_6 пішли до Mersedes-Benz S 65 біля якого перебував ОСОБА_11 . Саме на Mersedes-Benz S 65 він в цей день зранку бачив ОСОБА_11 в офісі на вул.Винниченка у місті Львові, а потім на місці ДТП. Вказав, що йому не відомо кому належить право власності на автомобіль Mersedes-Benz S 65, однак ним періодично керував і він, і ОСОБА_6 , і інші охоронці. Саме 18 серпня 2017 року ОСОБА_6 за кермом цього автомобіля не перебував, так як приїхав в офіс на автомобілі Mersedes-Benz S 63, а потім поїхав на ньому в смт Брюховичі біля 14 години. Його супроводжували в автомобілі Leхus LХ 570 він, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 . Перебуваючи. в смт Брюховичі ОСОБА_11 він не зустрічав. В подальшому, ОСОБА_6 сів до їх автомобіля і вони поїхали через Бірки на об`їздну дорогу Львова і далі в сторону Ново-Яворівська. Через певний час, під час руху, він в дзеркало заднього виду бачив автомобіль Mersedes-Benz S 65, яким керував ОСОБА_11 і який потрапив у ДТП.
		-допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що він працює на посаді заступника директора ТЗоВ «Ірбіс» та є безпосереднім винуватцем ДТП, яка відбулася 18 серпня 2017 року приблизно о 15 годині на трасі «Львів-Краковець», у зв`язку з чим йому було оголошено про підозру у кримінальному провадженні. Керуючи автомобілем Mersedes-Benz S 65, проїжджаючи через село Ямельня він побачив перед собою автомобіль Оpel  Astra менше ніж за 30 метрів, перетнув суцільну смугу, виїхав на зустрічну, а Оpel почав повертати вліво і відбулося зіткнення. Внаслідок удару, його авто вилетіло в кювет. Після цього, він вийшов з авто та відійшов до лісопосадки на відстань приблизно 20 метрів, оскільки був сильно наляканий подією ДТП. Під час аварії спрацювала подушка безпеки на кермі, іншого він не пам`ятає. Видимих тілесних ушкоджень у нього не було, однак відчував сильний біль у голові. Вказав, що почали зупинятися автомобілі і він побачив ОСОБА_4 . Зазначив, що йому оголошено підозру у кримінальному провадженні.
		Крім того, пояснив, що у цей день, він вранці приїхав у смт Брюховичі на автомобілі Шевролет сріблястого кольору, який належить йому на праві приватної власності. Біля приватного будинку, де проживає охоронювана особа, на вулиці Нова, 6 він залишив свій автомобіль та приступив до своїх трудових обов`язків. Зазначив, що він часто передавав свій автомобіль у користування працівникам фірми. Через певний час він взяв в гаражі автомобіль Mersedes-Benz S 65 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) та поїхав з смт Брюховичі до м.Львова, щоб здійснити його заправку паливом. Попередньо він заїхав до робочого офісу ОСОБА_6 (вул. Винниченка). Звідти він знову поїхав у смт Брюховичі. При цьому вказав, що його телефон № 672-55-54 зранку був з ним, а в подальшому він його поставив на зарядку в приміщенні для охорони, і коли поїхав з смт Брюховичі, то забув його там. В подальшому хтось його йому привіз, але не пам`ятає хто конкретно. Звернув увагу, що автомобіль Leхus LХ 570 він побачив вже в селі Ямельня Яворівського району, оскільки виїхав пізніше в напрямку села Верещиця. Вказав, що автомобілем Mersedes-Benz S 65 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) ОСОБА_6 міг користуватися і як водій, і як пасажир.
		   На підтвердження показань свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 суду були надані висновки судово-психологічних експертиз із застосуванням поліграфа №25486/17-61 від 16.01.2018 щодо ОСОБА_9 , №25487/17-61 від 16.01.2018 щодо ОСОБА_10 та №2584/17-61 від 12 січня 2018 року щодо ОСОБА_11 , які підтверджують правдивість їх показань (т.2 а.с. 175-229).
		Оцінюючи докази сторони обвинувачення, надані на підтвердження винуватості ОСОБА_4 у наданні неправдивих свідчень під час досудового розслідування, суд приходить до наступних висновків.
		Так, долучені до матеріалів справи копію протоколу огляду місця події від 18 серпня 2017 року та схему дорожньо-транспортної пригоди (т.2 а.с.1-10), суд визнає неналежними та недопустимими доказом, оскільки більшість сторінок цього документа не читається, а відтак суд позбавлений можливості з`ясувати в повному обсязі фактичні обставини, які вказані слідчим у цьому протоколі. При цьому, схема ДТП сама по собі, без прив`язки до даних протоколу, не може бути окремим процесуальним доказом. 
		Суд погоджується з позицією сторони захисту, що у протоколі огляду місця події від 19 серпня 2017 року не вбачається жодних даних, які б свідчили про участь конкретної особи(в т.ч. ОСОБА_6 як стверджував прокурор у обвинувальному акті) у дорожньо-транспортній події, яка мала місце 18 серпня 2017 року і щодо якого нібито давав неправдиві відомості обвинувачений ОСОБА_4 .
		Згідно резолютивної частини висновку №19/10-3/614 СЕ/17 від 04 вересня 2017 року судової молекулярно-генетичної експертизи, проведеної судовим експертом ОСОБА_18 , та наданої стороною обвинувачення, генетичні ознака букального епітелію ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 не збігаються з генетичними ознаками клітин, виявлених на поверхні подушки безпеки з під керма, кнопці запуску двигуна, на подушці з керма, підлокітнику з сидіння автомобіля. Походження слідів від ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 виключається.
		В судовому засіданні був допитаний експерт ОСОБА_18 щодо вказаного висновку судової експертизи, який підтвердив свої результати дослідження. 
		При цьому, судом встановлено, що згідно з ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24 листопада 2017 року експертів було відведено від участі у кримінальному провадженні №2017140000000650 від 18 серпня 2017 року( т.1 а.с.93).Незважаючи на це, стороною обвинувачення не виконані вимоги ч. 2 ст. 83 КПК України, яка передбачає, що уразі задоволення відводу експерта, до кримінального провадження повинні бути залучені інші учасники у строк, визначений слідчим суддею, судом. 
		Враховуючи вищевикладене, суд не може прийняти дані цього висновку як доказ вини ОСОБА_4 ,оскільки він не свідчить про походження біологічних слідів від ОСОБА_6 , і крім того викликає обґрунтовані сумніви у зв`язку з відводом експертів у даному кримінальному провадженні. 
		В той же час, з висновку №147 від 19 квітня 2019 року судової молекулярно-генетичної експертизи (проведеної судовими експертами ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 ), наданої стороною захисту, чітко вбачається, що ДНК-профілі (генетичні ознаки) біологічного матеріалу на кермі з центральною вставкою автомобіля Мерседес-Бенц S65 AMG ДЗН НОМЕР_4 (об`єкт 12), на підголовнику сидіння водія автомобіля Мерседес-Бенц S65 AMG ДЗН НОМЕР_4 (об`єкт 13), на внутрішній накладці з водійської двері автомобіля Мерседес-Бенц S65 AMG ДЗН НОМЕР_4 (об`єкт 15), є змішаними та можуть бути придатними для ідентифікації шляхом порівняльного аналізу за домінуючим ДНК-профілем, який цілком збігається з ДНК-профілем зразка крові на марлі ОСОБА_11 . Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_20 підтримав свій висновок та зазначив про наявність біологічних слідів саме ОСОБА_11 на деталях внутрішньої обшивки автомобіля, що спростовує висновок експертизи №19/10-3/614 СЕ/17 від 04 вересня 2017 року, яка також не підтверджує і наявність біологічних слідів ОСОБА_6 .
		Таким чином, аналіз вищезазначених висновків експертиз не дає можливості однозначно, поза розумним сумнівом стверджувати, що за кермом автомобіля - учасника ДТП був ОСОБА_6 і як наслідок, обвинувачений спотворював вказаний факт на досудовому розслідуванні.
		Судом також був досліджений висновок судової повторної комісійної судово-медичної цитологічної та молекулярно-генетичної експертизи № 118 від 24 липня 2019 року (т.2 а.с.20-86), наданий стороною захисту, однак такий не містить даних, щоб могли бути враховані судом.
		Також, на підтвердження своєї позиції сторона обвинувачення посилається на висновок експерта щодо відсутності у громадянина ОСОБА_11 будь-яких ушкоджень. Проте, висновок зазначеної експертизи жодним чином не спростовує безпосередню участь громадянина ОСОБА_11 у дорожньо-транспортній події 18 серпня 2017 року, про що він зазначав під час допиту його у якості свідка. Його показання узгоджуються з показами свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та показами обвинуваченого ОСОБА_4 , підтверджених висновками відповідних психологічних експертиз. Інших доказів протилежного суду надано не було. 
		Аналізуючи протоколи огляду відеозаписів від 31 серпня 2017 року, від 15 вересня 2017 та від 18 вересня 2017 року з камер спостереження, які були надані стороною обвинувачення, суд приходить до висновку, що із тексту протоколів не вбачається з якої саме відеокамери, її місцезнаходження, отримані відеофайли, на яких зафіксовано рух автомобілів типу «Седан», «Джип» та «Хетчбек» безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою та після неї. З вказаних протоколів та фото, доданих до них, не вбачається можливим встановити марку транспортного засобу, їх державні реєстраційні номери, або інші індивідуальні ознаки транспортних засобів, а також осіб, що безпосередньо керують цими транспортними засобами. 
		Таким чином, зазначені вище протоколи та інформація, що міститься на них, щодо руху по автомобільній трасі Львів-Краківець транспортних засобівМерседес-Бенц S65 AMG,р.н. НОМЕР_4 , Lexus LX 570 ,р.н. НОМЕР_15 (та ChevroletLacetti), що пов`язуються з обставинами розвитку подій, є припущеннями та не встановлють обставин на які посилається сторона обвинувачення.
		Крім того, як встановлено судом, зокрема з письмового підтвердження відкриття стороні захисту матеріалів кримінального провадження,диски із відеозаписами, які долучені до протоколів під час виконання вимог ст. 290 КПК України, стороні захисту не відкривались, а тому згідно ч.12 ст. 290 КПК України суд не має права допуститивідомості, що містяться в них, як докази. 
		Дослідивши висновок №9-1/19Т від 24.11.2017 проведений експертом ОСОБА_13 щодо дослідження фактів передачі (отримання) інформації за допомогою оператора телекомунікації (мобільного зв`язку) ПрАТ «Київстар» під час передачі отримання інформації в період часу з 14.40 до 15.30 18.08.2017, судом встановлено що наведені відомості щодо знаходження мобільних телефонів у певний час не свідчать про місце знаходження осіб, які ними користуються. Ототожнення місця перебування телефону з реальним місцем перебування ОСОБА_11 в період часу близько 15 годин 09 хв. 18.08.2017 року (часу вчинення ДТП), на думку суду, є припущенням сторони обвинувачення, оскільки жодних доказів користування ОСОБА_11 мобільним телефоном з номером НОМЕР_13 стороною обвинувачення не надано. Стороною обвинувачення не спростовані також належними та допустимими доказами покази свідка ОСОБА_11 про те, що його телефон залишився у смт Брюховичі, оскільки він його там забув.
		Окрім цього як встановлено судом, зокрема з письмового підтвердження відкриття стороні захисту матеріалів кримінального провадження, оптичний диск Fsesta CD-R 700Mb з маркуванням «Київстар», вх. 29232, вих. 1908/кт який був предметом оглядупротоколу від 23.11.2017 рокута дослідження вищезазначеної експертизи №9-1/19Т від 24.11.2017під час виконання вимог ст. 290 КПК України, стороні захисту не відкривались, а тому суд не має права допуститивідомості, що містяться в них, як докази згідно ч.12 вищезазначеної статті.
		Щодо посилання сторони обвинувачення на висновок судово-психологічної експертизи № 484 від 12 квітня 2018 року як доказ винуватості ОСОБА_4 , суд зазначає, що такий не містить об`єктивних даних про неправдивість свідчень ОСОБА_4 під час досудового розслідування. 
		Крім того, як встановлено судом, оптичний диск DVD-R марки «Verbanit» із відеозаписом допиту свідка ОСОБА_4 від 27.10.2017, під час виконання вимог ст. 290 КПК України, стороні захисту не відкривались, а тому згідно ч.12 цієї статті суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
		В той же час, згідно з висновком судової психологічної експертизи № 25485/17-61 (т.2 а.с.163-173) від 12 січня 2018 року, наданою стороною захисту, у ході функціонального психодіагностичного дослідження з використанням поліграфу у громадянина ОСОБА_4 реакцій, які б свідчили про неправдивість його показів щодо обставин ДТП, яка мала місце 18 серпня 2017 року близько 15 год.10 хв. за участю автомобілів Мерседес-Бенц та Опель-Астра у селі Ямельня, Яворівського району Львівської області не виявляється.
		Дослідивши в судовому засіданні покази свідка обвинувачення ОСОБА_16 суд зазначає, що такі не містять відомостей про вчинення ДТП ОСОБА_6 або ОСОБА_11 , оскільки він не був очевидцем автомобільної аварії, він не бачив хто керував яким автомобілем і хто виходив з водійського сидіння автомобілів учасників ДТП. Його пояснення стосувалися виключно наслідків ДТП, а відтак позиція прокурора про підтвердження даним свідком винуватості ОСОБА_17 у повідомленні слідчому неправдивих відомостей не приймається судом
		   Суд вважає за необхідне також зазначити, що оскільки прокурор та слідчий вважали покази допитаного під час досудового розслідування свідка ОСОБА_4 неправдивими, неповними, вони повинні були визнати протокол його допиту речовим доказом та надати суду для огляду та відповідного аналізу, однак такого протоколу суду надано не було. Встановити чи є свідчення обманом чи ні, для визнання показань неправдивими недостатньо тільки припущення органу досудового розслідування.
		Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що стороною обвинувачення не було зібрано та надано суду належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом доводили наявність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст. 384 Кримінального кодексу України.
		Згідно з п. 1 ч. 1ст. 373 КПК Українивиправдувальний вирок ухвалюється судом у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.
		У зв`язку з недоведеністю наявності в діянні обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язкових ознак, які вказують на наявність складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 384 Кримінального кодексу України, суд приходить до переконання, що його необхідно визнати невинуватим та виправдати.
		Речові докази у справі відсутні, цивільний позов заявлений не був.
		У зв`язку з винесенням судом виправдувального вироку не підлягають стягненню з обвинуваченого в порядку ст. 124 КПК України процесуальні витрати на проведення експертиз.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 384 Кримінального кодексу України, та виправдати у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення(злочину).
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.    
		Головуючий суддя                       ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...