Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 676/1722/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; витребування майна із чужого незаконного володіння.
Надіслано для оприлюднення: 08.12.2020. Зареєстровано: 09.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.12.2020.
Дата набрання законної сили: 07.12.2020
Номер судового провадження: 22-ц/4820/1853/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УКРАЇНА
		ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		____________________________________________________________________
		                                       Справа № 676/1722/20
		Провадження № 22-ц/4820/1853/20
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		07 грудня 2020 року м. Хмельницький
		 
		Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
		суддів судової палати з розгляду цивільних справ
		Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Янчук Т.О.,
		 
		розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення майна та стягнення грошової компенсації вартості майна за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 1 жовтня 2020 року,
		 
		встановив:
		 
		1.Описова частина
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про повернення майна та стягнення грошової компенсації вартості майна.
		ОСОБА_1 зазначила, що 30 листопада 2010 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений Першою Кам`янець-Подільською державною нотаріальною конторою, яким належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 , а також усе рухоме та нерухоме майно, що буде належати їй на день смерті, заповіла позивачці.
		За договором позички 30 грудня 2010 року вона передала ОСОБА_3 у безоплатне користування на невизначений строк телевізор «Samsung» модель 21Z47Z34 вартістю 1160 грн, а 30 грудня 2015 року  холодильник «Samsung RB 31 FSRNDEF» вартістю 8587 грн 08 коп. Крім того, на прохання ОСОБА_3 позивачка за власні кошти придбала та встановила вхідні двері у квартирі АДРЕСА_1 , вартістю 4594 грн.
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, після чого з`ясувалося, що 6 вересня 2018 року нею був складений новий заповіт на ім`я ОСОБА_2 .
		Внаслідок смерті ОСОБА_3 договір позички припинено, наразі, ОСОБА_2 відмовляється повернути їй телевізор і холодильник. Оскільки ОСОБА_2 отримав у власність квартиру з поліпшенням, то він має компенсувати позивачці вартість установлених дверей.
		За таких обставин ОСОБА_1 просила суд зобов`язати ОСОБА_2 повернути їй телевізор «Samsung 21747734» і холодильник «Samsung RB 31 FSRNOE», стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 4594 грн грошової компенсації вартості дверей.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 1 жовтня 2020 року позов задоволено.
		Зобов`язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 холодильник «Samsung RB 31 FSRNDEF» вартістю 8587 грн 08 коп. і телевізор «Samsung» модель 21Z47Z34 вартістю 1160 грн.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4593 грн 96 коп. грошової компенсації вартості установлених дверей «TM Riccardi».
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840 грн 80 коп. судового збору.
		Суд виходив з того, що ОСОБА_1 є власницею телевізора «Samsung» модель 21Z47Z34 та холодильника «Samsung RB 31 FSRNDEF», які були перевезені нею у квартиру АДРЕСА_1 , та передані ОСОБА_3 у безоплатне користування. Крім того, за домовленістю з ОСОБА_3 позивачка встановила у цій квартирі двері «TM Riccardi». Після смерті ОСОБА_3 ії спадкоємець, ОСОБА_2 , незаконно володіє вказаними речами. Оскільки ОСОБА_2 набув спірне майно та зберіг його у себе за рахунок ОСОБА_1 без достатньої правової підстави, то він зобов`язаний повернути майно власниці.
		 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги
		 
		В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
		 
		Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
		 
		Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не довела належність їй спірного майна на праві власності та укладення між нею та ОСОБА_3 договорів позички, за умовами яких остання зобов`язалася повернути речі, тому правові підстави для витребування цього майна у ОСОБА_2 відсутні. Суд першої інстанції не встановив усіх обставин справи, не врахував норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову.
		 
		Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
		 
		ОСОБА_1 подала відзивна апеляційнускаргу,в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції  без змін, указуючи на його законність та обґрунтованість.
		 
		2.Мотивувальна частина
		 
		Позиція суду апеляційної інстанції
		 
		Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
		 
		Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
		 
		ОСОБА_1 є власницею телевізора «Samsung» модель 21Z47Z34 вартістю 1160 грн та холодильника «Samsung RB 31 FSRNDEF» вартістю 8587 грн 08 коп., які були перевезені нею у квартиру АДРЕСА_1 , та передані ОСОБА_3 у безоплатне користування. Крім того, за особисті кошти ОСОБА_1 придбала та встановила у цій квартирі двері «TM Riccardi» вартістю 4593 грн 96 коп.
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
		На теперішній час її спадкоємець, ОСОБА_2 , заволодів цими речами та утримує їх у себе.
		 
		Застосовані норми права
		 
		Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		Положення цього конституційного принципу кореспондуються з нормами статей 316, 317, 319, 321 ЦК України, згідно яких правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.
		В силу ч.ч. 1, 2 ст. 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.
		Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.
		Договір позички речі побутового призначення між фізичними особами може укладатися усно (ч. 1 ст. 828 ЦК України).
		За змістом ст. 831 ЦК України якщо сторони не встановили строку користування річчю, він визначається відповідно до мети користування нею.
		Як передбачено ст. 835 ЦК України, договір позички припиняється у разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи, якій річ було передано в користування, якщо інше не встановлено договором.
		Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
		Положення цієїглави застосовуютьсятакож довимог про:  поверненнявиконаного занедійсним правочином;  витребуваннямайна власникоміз чужогонезаконного володіння;  поверненнявиконаного однієюіз сторіну зобов`язанні;  відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
		Із положеньст.1213ЦК Українислідує,що набувачзобов`язаний повернутипотерпілому безпідставнонабуте майнов натурі.  У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
		Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Частиною 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
		 
		Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпоряджання майном. Таке право є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
		Договір позички відноситься до цивільно-правових угод, які спрямовані на тимчасове передання майна у безоплатне користування. Форма цього договору залежить від суб`єктного складу та предмету позички, зокрема, договір позички між фізичними особами, предметом якого є побутові речі, може укладатися усно.
		Сторони визначають строк дії договору позички на власний розсуд, однак, якщо вони цього не зробили, то строк договору залежить від мети користування річчю. Відносини позички мають довірчий характер, а тому зі смертю фізичної особи  користувача відносини позики припиняються.
		За змістом норм статті 1212 ЦК України цей вид зобов`язань (кондикційні зобов`язання) породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі підстави відпали.
		Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
		Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
		Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої особи.
		Зібрані докази вказують на те, що телевізор «Samsung» модель 21Z47Z34 та холодильник «Samsung RB 31 FSRNDEF», а також двері «TM Riccardi» належать ОСОБА_1 на праві власності.
		При цьому, суд обґрунтовано виходив з того, що наявність у ОСОБА_1 оригіналів гарантійного талону від 29 грудня 2009 року на телевізор «Samsung» модель 21Z47Z34 та товарного чеку від 29 грудня 2009 року на суму 1160 грн про придбання цього телевізора (а.с. 11), фіскального та службового чеків про придбання холодильника Samsung RB 31 FSRNDЕF за 8587 грн 08 коп. (а.с. 12), видаткової накладної Ррз/КР-0014249 від 13 березня 2016 року на замовлення металевих дверей «TM Riccardi» на суму 4593 грн 96 коп. (а.с. 20), підтверджує факт придбання позивачкою цих речей.
		За договором позички ОСОБА_1 передала ОСОБА_3 спірне майно у тимчасове безоплатне користування, а зі смертю останньої відносини позики припинилися, внаслідок чого позивачка має право повернути ці речі.
		ОСОБА_2 як спадкоємець ОСОБА_3 утримує телевізор і холодильник у себе та відмовляється повернути їх власниці. Крім того, відповідач фактично отримав дохід у результаті невідшкодування ОСОБА_1 витрат на встановлення дверей та набув кошти у сумі 4593 грн 96 коп.
		За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_2 набув майно та зберіг його у себе за рахунок ОСОБА_1 без достатньої правової підстави, внаслідок чого він зобов`язаний повернути майно та кошти власниці. При цьому суд правильно керувався тим, що порушене право ОСОБА_1 слід захистити шляхом задоволення її кондикційного позову до відповідача як фактичного володільця майна з використанням правового механізму, встановленого статтею 1212 ЦК України.
		Посилання ОСОБА_2 на необґрунтованість позову та неналежну оцінку судом зібраних доказів не відповідають фактичним обставинам справи.
		Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував норми чинного законодавства щодо правової природи договору позички та наявності підстав для повернення власником майна від фактичного набувача, є помилковими.
		 
		3.Висновки суду апеляційної інстанції
		 
		Рішення суду ґрунтується на фактичних обставинах справи та ухвалено з додержанням вимог закону, внаслідок чого підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
		 
		Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
		 
		постановив:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 1 жовтня 2020 року  без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		Судді:    О.І. Ярмолюк
		 
		 
		 
		   А.В. Купельський
		 
		 
		 
		   Т.О. Янчук
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий у першій інстанції  Швець О.Д.
		Доповідач  Ярмолюк О.І.                            Категорія 5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...