Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 404/2825/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання впливом.
Надіслано для оприлюднення: 08.12.2020. Зареєстровано: 09.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 11.12.2020.
Дата набрання законної сили: 29.11.2021
Результат оскарження 09.11.2022 Касаційний кримінальний суд Верховного Суду: залишено касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін
Номер судового провадження: 1-кп/404/495/18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017120000000205

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа № 404/2825/18 
		Номер провадження 1-кп/404/495/18 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 грудня 2020 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:
		головуючого судді         ОСОБА_1 , 
		при секретарі              ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому кримінальне провадження №42017120000000205 про обвинувачення
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_1 , уродженця м.Кіровограда, українця, громадянина України, з повною вищою освітою, старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Кропивницького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області, одруженого, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, 
		за участю учасників судового провадження: 
		прокурорів                  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		захисника                 ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого             ОСОБА_3 ,
		 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		Згідно з висунутим обвинуваченням ОСОБА_3 , постійно обіймаючи посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Кропивницького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області, будучи майором поліції, відповідно до п.1 Примітки до ст.364, ч.3 ст.18 КК України, п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ст.ст.1-2 Закону України «Про державну службу», ст.ст.1, 2, 17, 18, 19 Закону України «Про національну поліцію» є працівником правоохоронного органу.
		Відповідно до ст.19 Конституції України, ст.ст.1, 2, 17, 18, 19, 25 Закону України «Про національну поліцію» ОСОБА_3 в силу займаної посади, будучи представником влади - працівником державного озброєного центрального органу виконавчої влади України, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неухильно їх дотримуватись, виконувати та знати. Однак він, маючи багаторічний стаж роботи у правоохоронних органах, з корисливих мотивів, діючи всупереч своїм прямим і загальним обов`язкам, вирішив умисно вчинити одержання неправомірної вигоди шляхом вимагання, за вплив для прийняття позитивного рішення в інтересах потерпілого, - для вчинення умисного тяжкого корисливого злочину за наступних обставин.
		Наприкінці серпня 2017 року ОСОБА_7 (досудове слідство щодо якого виділено в окреме кримінальне провадження), зустрівшись за попередньою телефонною домовленістю із своїм знайомим  колишнім піднаглядним ОСОБА_8 навпроти магазину «АТБ» по вулиці Євгена Тельнова, 11/13 у м. Кропивницькому та дізнавшись при зустрічі, що останньому загрожує можлива перекваліфікація дій з ч.1 ст.122 КК України на більш тяжкий злочин  передбачений ст.187 КК України та відповідно ініціювання клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і як наслідок призначення покарання у вигляді реального позбавлення волі, погодився посприяти у впливі на відповідних працівників правоохоронного органу, уповноважених на виконання функцій держави та повідомив ОСОБА_8 , що може переговорити зі знайомими правоохоронцями з Кропивницького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області, з метою впливу для прийняття ними за винагороду рішення про неперекваліфікацію дій, неініціювання обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відповідно непризначення покарання без випробування.
		У зв`язку з цим ОСОБА_7 (досудове слідство щодо якого виділено в окреме кримінальне провадження) зателефонував своєму знайомому працівнику Кропивницького ВП ГУНП у Кіровоградській області  старшому дільничному офіцеру поліції сектору превенції ОСОБА_3 та розповів про дану ситуацію і запропонував разом допомогти ОСОБА_8 вплинути на відповідних службових осіб, уповноважених на виконання функцій держави, а саме Кропивницького ВП ГУНП у Кіровоградській області, для вирішення ними питання про неперекваліфікацію дій ОСОБА_8 на ст.187 КК України, неініціювання обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відповідно непризначення покарання без випробування, на що ОСОБА_3 без вагань погодився та через декілька днів, призначивши зустріч ОСОБА_7 неподалік магазину «АТБ» по вулиці Євгена Тельнова, 11/13 у м.Кропивницькому, повідомив, що за вплив на прийняття відповідними службовими особами Кропивницького ВП ГУНП у Кіровоградській області рішення у кримінальному провадженні №12017120020008270 від 19.07.2017 року, про неперекваліфікацію дій ОСОБА_8 на ст.187 КК України, неініціювання обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відповідно непризначення покарання без випробування ОСОБА_8 повинен надати неправомірну вигоду у сумі 10000 грн.
		ОСОБА_7 (досудове слідство щодо якого виділено в окреме кримінальне провадження) по телефону та при особистій зустрічі з ОСОБА_8 , повідомив останньому, що для впливу на працівників Кропивницького ВП ГУНП у Кіровоградській області і для позитивного вирішення питання про не перекваліфікацію дій з ч.1 ст.122 КК України на ст.187 КК України, не ініціювання обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відповідно не призначення покарання без випробування, останній має передати ОСОБА_7 за вплив на відповідних службових осіб, неправомірну вигоду у загальному розмірі 10000 грн.
		Розуміючи ситуацію і побоюючись реальності здійснення погроз слідчого щодо можливої перекваліфікації дій з ч.1 ст.122 на ст.187 КК України, групою осіб, ініціювання обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відповідно подальше призначення покарання без випробування, ОСОБА_8 вимушений був погодитися на вказану незаконну пропозицію, з метою убезпечення себе від можливого настання негативних наслідків у вигляді порушення своїх конституційних та процесуальних прав.
		У подальшому, у зв`язку з побоюванням ОСОБА_8 у реальності погроз 04.09.2017 року слідчого щодо можливої перекваліфікації дій з ч.1 ст.122 на ст.187 КК України, групою осіб, ініціювання обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відповідно призначення покарання без випробування, повідомивши про це ОСОБА_7 (матеріали щодо якого виділено в окреме кримінальне провадження) 06.09.2017 року близько 17 год. 04 хв. біля роботи останнього  Кропивницького міського відділу пробації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України по вул.Гоголя, 86-а у м.Кропивницькому, та що на даний час не зміг зібрати усієї обумовленої суми неправомірної вигоди, на що ОСОБА_7 , переговоривши 06.09.2017 року після 17 год. 32 хв. та 09.09.2017 року після 10 год. 01 хв. з ОСОБА_3 та дізнавшись, що він за обумовлену грошову винагороду у сумі 10000 грн. може вплинути на відповідних службових осіб Кропивницького ВП ГУНП у Кіровоградській області для вирішення ними питання про неперекваліфікацію дій ОСОБА_8 на ст.187 КК України, неініціювання обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відповідно непризначення покарання без випробування, про що у подальшому ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_8 , наголосивши, що зі слів його знайомого, дане питання буде вирішено після передачі усієї обумовленої суми неправомірної вигоди у загальному розмірі 10000 грн.
		Продовжуючи свої злочинні дії, 13.09.2017 року ОСОБА_7 (досудове щодо якого виділено в окреме кримінальне провадження), дізнавшись близько 08 год. 20 хв. по телефону від ОСОБА_8 про зібрання ним повної обумовленої суми неправомірної вигоди  10000 грн. та готовність їх передати, одразу подзвонив своєму знайомому старшому дільничному офіцеру поліції сектору превенції Кропивницького ВП ГУНП у Кіровоградській області ОСОБА_3 та домовився про зустріч для обговорення цього питання. У подальшому ОСОБА_7 , зустрівшись за попередньою телефонною домовленістю 13.09.2017 року близько 10 год. 53 хв. навпроти Тренінгового центру ГУНП у Кіровоградській області по вул.Бєляєва, 17 у м.Кропивницькому з ОСОБА_3 , повідомив останньому про готовність ОСОБА_8 передати усю обумовлену суму неправомірної вигоди, на що ОСОБА_3 запевнив, що усі домовленості щодо впливу на відповідних службових осіб для вирішення ними питання про неперекваліфікацію дій ОСОБА_8 на ст.187 КК України, неініціювання обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відповідно непризначення покарання без випробування, будуть гарантовано виконані.
		Про це ОСОБА_7 (матеріали щодо якого виділено в окреме кримінальне провадження) у телефонній розмові об 11 год. 08 хв. повідомив ОСОБА_8 та дізнавшись, що гроші у ОСОБА_8 з собою, домовились про зустріч, внаслідок чого ОСОБА_7 , зустрівшись приблизно об 11 год. 30 хв. з ОСОБА_8 на паркувальному майданчику біля воріт дитячого інфекційного відділення стаціонару №1 КЗ «Центральна міська лікарня м.Кіровограда» по вул.Фортеця, 21 у м.Кропивницькому, де приблизно об 11 год. 33 хв. одержав від ОСОБА_8 10000 грн. в якості неправомірної вигоди за виконання в інтересах останнього дій, - за вплив на старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Кропивницького відділу поліції ГУНП у Кіровоградській області ОСОБА_3 та відповідних службових осіб Кропивницького відділу поліції ГУНП у Кіровоградській області, до кола повноважень яких входять позитивне вирішення питання у кримінальному провадженні №12017120020008270 від 19.07.2017 року про неперекваліфікацію дій ОСОБА_8 з ч.1 ст.122 КК України на ст.187 КК України, відповідно не ініціювання обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та як наслідок не призначення покарання без випробування. 
		Одразу після цього ОСОБА_7 (матеріли щодо якого виділено в окреме кримінальне провадження), попрощавшись з ОСОБА_8 та повернувшись у власний автомобіль «CHEVROLET CRUSE» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , був затриманий працівниками УСБУ в Кіровоградській області, де в ході огляду місця події у кишені його брюк було виявлено та вилучено одержані ним заздалегідь ідентифіковані (помічені) працівниками УСБУ грошові кошти у загальній сумі 10000 грн.
		Таким чином стверджується, що ОСОБА_3 як службова особа, працівник правоохоронного органу, майор поліції, постійно обіймаючи посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області, з корисливих мотивів, виконавши при зазначених обставинах вказані дії, які виразилися у змові, домовленостях і обіцянках з ОСОБА_7 одержання неправомірної вигоди, за вплив на відповідних службових осіб Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області, які є уповноваженими на виконання функцій держави, до повноважень яких входять позитивне прийняття рішення при розслідуванні у кримінальному провадженні №12017120020008270 від 19.07.2017 року про неперекваліфікацію дій ОСОБА_8 з ч.1 ст.122 КК України на ст.187 КК України, відповідно неініціювання обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та як наслідок не призначення покарання без випробування, обвинувачується у тому, що він своїми умисними протиправними діями вчинив умисний корупційний злочин у сфері службової та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, передбачений ч.2 ст.369-2 КК України  зловживання впливом, тобто прийняття пропозиції одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, та обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди.
		Відтак, відповідно до обвинувального акту вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.2 ст.369-2 КК України як зловживання впливом, тобто прийняття пропозиції одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, та обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди.
		 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3  вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та показав, що працює старшим дільничним офіцером поліції Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області. На службі в органах внутрішніх справ він з 2003 року, а у Національній поліції України  з 2015 року. З ОСОБА_7 він знайомий протягом тривалого часу, оскільки останній знаходився на посаді інспектора органу пробації та вони спілкувалися з робочих питань з приводу засуджених, які знаходилися на іспитовому строку. У подальшому у них виникли дружні стосунки та вони час від часу зустрічалися у вільний від служби час, а також вели розмови по телефону не пов`язані із трудовою діяльністю.
		З приводу того, що ОСОБА_7 нібито мав передати йому грошові кошти, вказані в обвинуваченні, він стверджує, що з ОСОБА_8 знайомий не був та жодних відносин не підтримував, зустрічей та телефонних дзвінків із останнім не мав. Також йому не відомі обставини притягнення ОСОБА_8 до адміністративної чи кримінальної відповідальності. До його повноважень не входить визначення міри запобіжного заходу, притягнення осіб до кримінальної відповідальності, проведення досудового розслідування з приводу вчинення особами кримінального правопорушення, тому жодних впливів на визначення будь-якої міри покарання чи застосування до осіб запобіжних заходів він не мав, досудове розслідування не проводив. Крім того відповідно до КПК України дільничні офіцери поліції не можуть виконувати доручення слідчого (прокурора) стосовно провадження будь-яких слідчих (розшукових) дій.
		Він не мав жодних домовленостей із ОСОБА_7 про отримання останнім від ОСОБА_8 грошових коштів, які є винагородою за вчинення тих чи інших дій ні в телефонній розмові, ні під час особистих зустрічей. Він не розуміє, чому йому висунуте обвинувачення, так як не є посадовою особою, яка на підставі своїх функціональних обов`язків може виконувати чи не виконувати дії пов`язані з використанням наданої їй влади чи службових обов`язків, які могли вплинути на хід будь-якого кримінального провадження. Крім того, на момент отримання ОСОБА_7 грошових коштів від ОСОБА_8 , які ОСОБА_7 мав передати йому за твердженням сторони обвинувачення, він знаходився у відрядженні на навчанні в тренінговому центрі ГУНП в Кіровоградській області, тому фактично не міг виконувати свої службові обов`язки. Вважає, що кримінальне провадження, передбачене ч.2 ст.369-2 КК України, відносно нього було сфабриковано, оскільки жодних протиправних дій він не вчиняв та неправомірної винагороди не отримував.
		У період серпня-вересня 2017 року він перебував із ОСОБА_7 у дружніх стосунках, вони зустрічалися як по роботі, так і для проведення разом свого дозвілля. Також вони з різних питань спілкувалися по мобільному телефону. Він не заперечує зміст їхніх записаних телефонних розмов, що наявний у матеріалах кримінального провадження, а також те, що станом на серпень-вересень 2017 року ОСОБА_9 був записаний у його мобільному телефоні як «Гена КВІ». Натомість з того часу як ОСОБА_7 оговорив його у власних показаннях в рамках кримінального провадження, вони взагалі не спілкуються.
		06.09.2017 року він розмовляв по мобільному телефону із ОСОБА_7 , але чи зустрічалися вони в цей день він не пам`ятає. Фраза «Треба зустрітися на два слова» в їхній розмові могла виникнути з різних підстав. Можливо це було з приводу продовження дозволу на зброю - спецзасіб ОСОБА_7 , де він потребував його послуг як дільничного (оскільки дільничний перевіряє умови зберігання зброї за місцем проживання), або щоб випити разом пива і спільно провести час чи з будь-яких інших підстав. 
		09.09.2017 року він також скоріше за все спілкувався із ОСОБА_7 на тему продовження дозволу на зброю. Заспокоювати та обіцяти, що все буде добре, він міг без будь-яких підстав, оскільки ці фрази в його лексиці використовуються постійно та фактично є першочерговими, коли до нього звертаються із будь-яким питанням та проблемою, оскільки його телефон як дільничного поліцейського знає велика кількість населення району, який він обслуговує. Конкретно з приводу чого він спілкувався в цей день із ОСОБА_7 , не пам`ятає. ОСОБА_7 був на морі, вживав алкогольні напої, слово «умовний» вони могли застосовувати по роботі відносно будь-якого засудженого, або можливо це зовсім не стосувалося іспитового строку. 
		06.09.2017 року після 17 год. 32 хв. та 09.09.2017 року після 10 год. 01 хв. він із ОСОБА_7 не спілкувався про вплив на будь-яких службових осіб Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області, про будь-які винагороди за не ініціювання обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відповідно не призначення покарання без випробування. 
		13.09.2017 року ОСОБА_7 телефонував йому та приїжджав до нього в тренінговий центр, що знаходиться по вул.Бєлява у м.Кропивницькому, де він знаходився у відрядженні. Скоріше за все вони спілкувалися на тему продовження дозволу на зброю ОСОБА_7 . Розмови про будь-яку неправомірну вигоду між ними не було.
		Про обставини, вказані у його обвинуваченні, він із ОСОБА_7 ніколи не спілкувався. ОСОБА_7 ніколи не звертався до нього із будь-якими проханнями та пропозиціями з приводу ОСОБА_8 та розумів, що він не має жодного впливу на вирішення будь-якого кримінального провадження, в тому числі впливу на слідчих Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області. Вперше він побачив ОСОБА_8 у судовому засіданні, а почув про нього після затримання ОСОБА_7 . Жодного відношення до кримінального провадження відносно ОСОБА_8 він немає.
		Вказує, що ОСОБА_7 оговорив його, оскільки як працівник правоохоронної системи раніше дуже боявся бути затриманим, а під час розслідування було встановлено, що вони у той день разом спілкувалися по телефону. На його думку ОСОБА_7 планував залишити грошові кошти, отримані від ОСОБА_8 , собі, тому працівники правоохоронного органу затримали його відразу, а не під час передачі грошових коштів ОСОБА_7 будь-кому іншому.
		Із слідчим Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_10 він знайомий як працівник одного відділу поліції, але ні в яких відносинах з ним не перебуває та ніколи не перебував, вони не спілкуються.
		 
		За переконанням сторони обвинувачення та згідно з наданими прокурорами доказами вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, доводиться дослідженими судом такими доказами:
		 
		- показаннями свідка ОСОБА_7 , який показав суду, що з обвинуваченим ОСОБА_3 знайомий приблизно 5 років, підтримував службові стосунки. Перед виходом на пенсію він працював заступником начальника Кіровоградського слідчого ізолятора, до цього працював в установі ВК№6. Станом на серпень-вересень 2017 року він обіймав посаду інспектора служби пробації Кіровського району у м. Кропивницькому. 
		Коли він працював заступником начальника Кіровоградського слідчого ізолятора, познайомився із ОСОБА_8 , який відбував покарання у вказаній установі. Надалі з ОСОБА_8 , який був разом із дружиною та дітьми, вони зустрілися в кінці серпня 2017 року по вул.Тельнова у м. Кропивницькому біля магазину «АТБ» та останній звернувся до нього за допомогою, оскільки той наніс тілесні ушкодження своєму знайомому та хвилювався, щоб йому не обрали запобіжний захід у виді тримання під вартою. Вказане провадження знаходилося у Кропивницькому ВП ГУНП в Кіровоградській області. Він повідомив ОСОБА_8 , що може запитати у знайомих з приводу його питання, бо безпосереднього відношення до його вирішення він не мав. 
		У подальшому він зателефонував дільничному офіцеру поліції ОСОБА_3 , оскільки інших працівників відділу поліції він не знав, та попросив, щоб той дізнався про суть справи, та повідомив, що у разі її вирішення ОСОБА_8 віддячить. Через декілька днів ОСОБА_3 зателефонував і повідомив, що може вирішити вказане питання. Після чого він зустрівся з ОСОБА_8 біля органу пробації по вул.Гоголя у м. Кропивницькому та повідомив про можливість вирішення питання необрання йому запобіжного заходу, за що ОСОБА_8 сам запропонував віддячити за допомогу в розмірі 10000 грн. При цьому зазначив, що йому потрібен час, щоб зібрати необхідну суму. 
		12.09.2017 року ОСОБА_8 зателефонував йому та домовився про зустріч. 13.09.2017 року він зустрівся із ОСОБА_8 «на Волах» біля лікарні, де останній передав йому грошові кошти у сумі 10000 грн. і попросив віддячити людям за допомогу, після чого його затримали.
		Кому особисто передбачалась сума 10000 грн. він не знав та мав вказану суму передати ОСОБА_3 , а той відповідно вирішити питання про необрання запобіжного заходу ОСОБА_8 . При цьому він розумів, що такі питання відносяться до повноважень слідчого. Ніякого механізму передачі грошових коштів не було, ОСОБА_8 просто сказав віддячити. 
		Раніше він часто бачився із ОСОБА_3 , оскільки вони живуть в одному районі, але на даний час не спілкуються. На той час він користувався мобільним телефоном «SONY ERICSSON», номер телефону НОМЕР_3 , контактний телефон ОСОБА_3 в його телефоні був записаний як « ОСОБА_11 ». Відповідно до вироку Ленінського районного суду м. Кіровограда, яким його визнали винним у вчиненні злочину, йому було повернуто вказаний мобільний телефон «SONY ERICSSON» за написаною ним заявою в прокуратурі та телефон знаходився в нього дома, після чого він передав телефон на прохання прокурора, без конверту та упаковки для пред`явлення цьому суду.
		Прослухавши диск з телефонними розмовами за 06.09.2017 року №1747 час 17:32 він повідомив, що це запис його розмови із ОСОБА_3 , коли вони домовлялися, що він зайде до ОСОБА_3 для того, щоб вирішити питання щодо ОСОБА_8 .
		Прослухавши диск з телефонними розмовами за 09.09.2017 року час 10:01 він повідомив, що це запис його розмови з ОСОБА_3 . З якого приводу він говорив: «по іншому питанню все добре, але трохи менше» не пам`ятає. Розмовляючи з ОСОБА_3 про «умовно» він мав на увазі іспитовий строк для ОСОБА_8 . 
		Прослухавши диск з телефонними розмовами за 13.09.2017 року час 08:20, він повідомив, що відповідаючи на запитання ОСОБА_8 про те, що йому треба зателефонувати людям, він мав на увазі ОСОБА_3 . Цього ж дня о 08:21 запис розмови його з ОСОБА_3 про домовленість зустрітися з останнім до 17 год. до зустрічі із ОСОБА_8 на курсах по підвищенню кваліфікації по вул.Бєляєва у м.Кіровограді. Цього ж дня о 10:53 запис його розмови із ОСОБА_3 , де він повідомляє, що приїхав на вулицю Бєляєва у м.Кропивницькому та об 11:08 запис його розмови із ОСОБА_8 , відповідно до якої вони домовляються про зустріч, а запитуючи «чи з собою?», він мав на увазі грошові кошти, які мав принести ОСОБА_8 . Надалі об 11:30 він повідомляє ОСОБА_8 , що під`їхав до лікарні.
		Також, одночасно у цей день, 13.09.2017 року, він вирішував питання щодо продовження дозволу на зброю і його більше те питання хвилювало, і він під`їхав до ОСОБА_3 , запитав чи «там» все нормально, на що останній також надав позитивну відповідь. 
		Переглянувши диски з відеозаписами №1725, №1746 він підтверджує обставини, зафіксовані ними, згідно з якими він зустрічався з ОСОБА_8 , запевнював, що позитивно вирішить його питання та повідомив останнього, що йому пообіцяли, що все буде вирішено із іспитовим строком, а грошові кошти він відвезе за призначенням. Про вирішення вказаного питання його запевнив ОСОБА_3 . Яким саме чином ОСОБА_3 мав це зробити, йому не відомо.
		При цьому він наполягає на тому, що саме у який спосіб «питання» ОСОБА_8 мало вирішуватися, йому взагалі не відомо, як і не знає, кому саме призначалися кошти. Він чітко розумів, що ОСОБА_3 не вирішує питання кримінального провадження, за вирішенням яких до нього звернувся ОСОБА_8 , оскільки раніше сам працював дільничним інспектором, а гроші повинні бути передані тому, «кому треба».
		Також він категорично стверджує, що розмір будь-якої винагороди за допомогу ОСОБА_8 у кримінальному провадженні із ОСОБА_3 не обговорювався, а він сказав останньому, що ОСОБА_8 віддячить. Про те, що необхідно якось віддячувати, ОСОБА_3 нічого не сказав. 
		Він заперечує твердження обвинувачення про те, що під час зустрічі неподалік магазину «АТБ» по вулиці Євгена Тельнова, 11/13 у м.Кропивницькому, ОСОБА_3 повідомив, що за вплив на прийняття відповідними службовими особами Кропивницького ВП ГУНП у Кіровоградській області рішення у кримінальному провадженні про неперекваліфікацію дій ОСОБА_8 на ст.187 КК України, неініціювання обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відповідно непризначення покарання без випробування ОСОБА_8 повинен надати неправомірну вигоду у сумі 10000 грн., оскільки вони не обговорювали яким чином ОСОБА_3 мав допомагати ОСОБА_8 , суму грошових коштів в сумі 10000 грн. як подяки визначав сам ОСОБА_8 та ОСОБА_3 жодним чином на неї не вказував і свої дії подякою не обумовлював. Розмір «подяки» із ОСОБА_3 конкретно не обговорювався. Надалі він не повідомляв ОСОБА_8 після розмови із ОСОБА_3 , як про це вказано в обвинуваченні, про те, що за вплив на відповідних службових осіб Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області необхідно сплатити неправомірну вигоду у загальному розмірі 10000 грн., оскільки цю суму запропонував сам ОСОБА_8 .
		Він не знає із яких саме міркувань ОСОБА_3 погодився допомогти йому вирішити питання, із яким до нього звернувся ОСОБА_8 та чи пов`язане це із матеріальною вигодою;
		 
		- показаннями свідка  ОСОБА_8 , який показав суду, що влітку 2017 року ОСОБА_12 до Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області було подано заяву про нанесення ним ОСОБА_12 тілесних ушкоджень. Оскільки він раніше декілька разів притягався до кримінальної відповідальності та хвилювався, що його можуть позбавити волі, зателефонував своєму знайомому ОСОБА_7 та попросив, щоб той дізнався про стадію кримінального провадження відносно нього та чи можна щось вирішити, щоб його не позбавляли волі. 
		Із ОСОБА_7 він познайомився в Кропивницькому слідчому ізоляторі в 2009-2012 р.р., коли відбував покарання за ч.2 ст.186 КК України, а ОСОБА_7 там працював. Станом на 2017 рік він знав, що ОСОБА_7 працює у кримінально-виконавчій інспекції та мав багато знайомих в правоохоронних органах. ОСОБА_7 пообіцяв з`ясувати у знайомих вказане питання, але у кого саме не повідомив.
		Через декілька днів він зустрівся із ОСОБА_7 навпроти магазину «АТБ» по вул.Є.Тельнова у м.Кропивницькому біля 13 школи, де останній повідомив, що відносно нього планують обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, але він може допомогти у вирішені цього питання, для чого потрібно 10000 грн. для передачі слідчому ОСОБА_10 .
		Зі слідчим Кропивницького ВП ГУНП у Кіровоградській області у кримінальному провадженні відносно нього  ОСОБА_10 він зустрічався 2-3 рази після розмови із ОСОБА_7 . Вказаний слідчий сказав, що посадить його та його дружину до в`язниці, а він усвідомлював, що підстави для цього є. При цьому ОСОБА_10 жодним чином не згадував про будь-які грошові кошти.
		Оскільки на той момент він мав двох дітей, сім`ю та не хотів, щоб його позбавляли волі, він погодився знайти необхідну суму коштів. У подальшому, від свого знайомого ОСОБА_13 , з яким на той момент працював разом, він дізнався, що можна звернутися до СБУ і вони йому дадуть необхідну суму коштів для передачі ОСОБА_7 . Оскільки грошей у нього не було, він зідзвонився із працівниками СБУ за номером, який йому дав ОСОБА_13 , та останні приїхали на автомобілі до нього додому, де він написав заяву про притягнення до відповідальності ОСОБА_7 та ОСОБА_10 .
		У подальшому він домовився із ОСОБА_7 про зустріч біля 1 лікарні «на Валах» у м.Кропивницкому для передачі останньому 10000 грн. за вирішення питання про не обрання відносно нього запобіжного заходу та подальше призначення покарання з іспитовим строком. Вказане місце зустрічі він призначив за вказівкою працівників СБУ, зазначивши, що його дитина лікується в інфекційному відділенні вказаної лікарні, хоча насправді вона там лікування не проходила.
		13.09.2017 року безпосередньо перед зустріччю із ОСОБА_7 він зустрівся в автомобілі із працівниками СБУ (троє осіб), які дали йому грошові кошти у сумі 10000 грн. (купюрами по 200 грн., інших купюр не бачив) та одягнули спецзасоби, після чого він направився на зустріч із ОСОБА_7 для передачі вказаних грошових коштів. Працівники поліції не пояснювали, що саме вони документують та з якою метою одягають на нього спецзасоби. Останні повідомили, що вказані грошові кошти помічені, проте він присутній при поміченні не був. Ксерокопії грошових коштів при ньому також не виготовлялися.
		Коли він підійшов до автомобіля «Шевроле» білого кольору, в середині якого знаходилося декілька осіб, ОСОБА_7 вийшов з транспортного засобу. Вони про щось переговорили (що саме не пам`ятає), після чого він віддав ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 10000 грн. та вони розійшлися. Що в подальшому було із ОСОБА_7 , йому не відомо. Кому саме ОСОБА_7 повинен був віддати грошові кошти, він не знає.
		ОСОБА_7 у розмовах із ним жодного разу не згадував прізвище ОСОБА_3 та не говорив про дільничного поліцейського. Нікого із осіб, присутніх у судовому засіданні, він не знає. Про можливу причетність дільничного поліцейського до вирішення його питання через ОСОБА_7 він дізнався уже після затримання останнього працівниками поліції, не пам`ятає звідки. Чи може дільничний впливати будь-яким чином на вирішення питання про притягнення його до кримінальної відповідальності та обрання запобіжного заходу, йому не відомо. Він раніше неодноразово судимий, проте жодного разу дільничні поліцейські не брали участі під час розслідування кримінального провадження, його розгляду чи відбування покарання. Він розуміє, що статус слідчого у кримінальному провадженні вищий, ніж у дільничного.
		На даний момент він не знає, на якій стадії знаходиться кримінальне провадження відносно нього за заявою ОСОБА_12 , ні до поліції, ні в суд його зараз ніхто не викликає, та чи викликали після затримання ОСОБА_7 , не пам`ятає. За якою статтею було кваліфікованого його дії та чи виникало питання про перекваліфікацію, він не пам`ятає.
		Чи зустрічався він із працівниками СБУ до написання ним заяви 18.08.2017 року та скільки разів зустрічався всього, він не пам`ятає. Пояснити, чому в матеріалах справи є відомості з АРМОР відносно нього та ОСОБА_12 за 15.08.2017 року, тобто до моменту написання заяви до СБУ, не може. Знайомих в СБУ у нього немає, ні раніше, ні пізніше вказаної події з працівниками СБУ він не співпрацював.
		Зі ОСОБА_7 з вказаного питання він зустрічався 2-3 рази, чи зустрічалися вони 06.09.2017 року біля кримінально-виконавчої інспекції, не пам`ятає. ОСОБА_3 він особисто ніяких грошових коштів не передавав та йому нічого не відомо про нього як про особу, яка могла вирішити будь-які питання по кримінальному провадженню відносно нього; 
		 
		- показаннями свідка ОСОБА_14 , який показав суду, що працював слідчим ОВС слідчого відділу Управління прокуратури Кіровоградської області до червня 2019 року та здійснював досудове розслідування по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_3 11.03.2018 року ним проводилася слідча дія  огляд мобільного телефону обвинуваченого ОСОБА_3 . Під час проведення слідчої дії  огляду мобільного телефону обвинуваченого ОСОБА_3 , він відкривав інформацію у телефоні та друкував її, тому випадково могли бути здійснені дзвінки при дотику до телефону. Ніяких маніпуляцій з телефоном не проводив, цілеспрямованих дзвінків не здійснював. Всю інформацію щодо телефонних розмов, яка знаходилася в телефоні, він виклав у протоколі. 
		Ним не знімався гриф секретності з ухвал слідчого судді апеляційного суду, якими надавався дозвіл на проведення НСРД відносно ОСОБА_7 , оскільки це не входило до його повноважень, але вказані ухвали були, і він з ними ознайомлювався для розуміння обсягу необхідних доказів. Один примірник цих ухвал залишився у прокуратурі, інший направлявся для проведення негласних слідчих (розшукових) дій до управління СБУ. Він не ознайомлював учасників провадження з цими ухвалами у зв`язку із відсутністю їх у нього, а питанням зняття грифу секретності займався виключно прокурор;
		 
		- заявою ОСОБА_8 від 18.08.2017 року, поданою начальнику Кіровоградського управління ДВБ НПУ про притягнення до кримінальної відповідальності слідчого Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_10 , який через ОСОБА_7 вимагає грошові кошти у сумі 10000 грн. за незастосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню відносно нього за нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 (т.1 а.п.204);
		- заявою ОСОБА_8 , зареєстрованою 19.08.2017 року, поданою начальнику УСБУ в Кіровоградській області про притягнення до кримінальної відповідальності слідчого Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_10 , який через ОСОБА_7 вимагає грошові кошти у сумі 10000 грн. за незастосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою за нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 (т.1 а.п.206);
		- роздрукованими відомостями із бази даних «Армор» щодо: особи ОСОБА_12 ; реєстрації події нанесення йому тілесних ушкоджень 18.07.2017 року; щодо особи ОСОБА_8 , які згідно з даними роздруківки здійснені 15.08.2017 року (т.1 а.п.218-222); 
		- протоколом огляду місця події у невідкладних випадках із застосуванням відеозйомки від 13.09.2017 року, згідно з яким та дослідженим у судовому засіданні відеозаписом проведено огляд ділянки території автомобільного паркувального майданчику навпроти воріт в`їзду до дитячого інфекційного відділення Кропивницької міської лікарні № 1 по вул. Фортечна, 21 у м. Кропивницькому, де виявлено автомобіль «CHEVROLE CRUSE» д.н.з. НОМЕР_2 , затримано ОСОБА_7 , в якого у правій передній кишені джинсових брюк виявлено та вилучено 10000 грн., при освітленні ультрафіолетовим випромінювачем яких виявлено нашарування речовини у вигляді плям, які сяють яскравим жовто-зеленим сяйвом; з пальців та долонь рук ОСОБА_7 зроблено змиви на сухі марлеві тампони; виявлено та вилучено з барсетки ОСОБА_7 службове посвідчення УДПтСУ в Кіровоградській області НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_7 , картку-замісник № 36 про прийняття у ОСОБА_7 на зберігання 9мм пістолету ПМ № НОМЕР_5 , 1976 р., 16 патронів та магазинів; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6  автомобіль «CHEVROLE CRUSE» д.н.з. НОМЕР_2 , пенсійне посвідчення № НОМЕР_7 серії НОМЕР_8 на ім`я ОСОБА_7 , дозвіл № НОМЕР_9 на бланку № НОМЕР_10 на ім`я ОСОБА_7 на пристрій для відстрілу гумових куль «Ринг РКС-5» к.9 мм № НОМЕР_11 ; на капоті автомобіля «CHEVROLE CRUSE» д.н.з. НОМЕР_2 виявлено та вилучено мобільний телефон «SONY XPERIA» чорного кольору (т.1 а.п.227-230);
		- протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_7 від 13.09.2017 року, який складено о 15 год. 00 хв., згідно з яким останнього було затримано об 11 год. 28 хв. 13.09.2017 року (т.1 а.п.231-235); 
		- протоколом особистого обшуку затриманого ОСОБА_7 та огляду речей, що знаходилися при ньому від 13.09.2017 року, який складено о 15 год. 30 хв., згідно з яким цього ж дня об 11 год. 40 хв. у ОСОБА_7 у правій кишені брюк при огляді місця події виявлено та вилучено 16 грошових купюр номіналом по 500 грн. кожна та 10 грошових купюр номіналом по 200 грн. кожна, на загальну суму 10000 грн.; при складанні протоколу у ОСОБА_7 виявлено та вилучено ланцюжок з металу жовтого кольору та хрестик з металу жовтого кольору (т.1 а.п.236);
		- постановою від 12.09.2017 року, згідно з якою вирішено провести освідування ОСОБА_7 з метою виявлення на тілі та одязі останнього слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет, виконання якого доручено слідчим та оперативним працівникам УСБУ в Кіровоградській області та Кіровоградського управління ДВБ НПУ (т.1 а.п.237-238); 
		- протоколом освідування особи із застосуванням відеозйомки від 13.09.2017 року, згідно з яким ОСОБА_7 добровільно пред`явив руки та поверхні кишень, на яких через яскраве сонячне світло візуально слідів спеціальних хімічних засобів не спостерігається (т.1 а.п.239-240);
		- постановою від 12.09.2017 року, згідно з якою вирішено відібрати експериментальні зразки для проведення експертизи з тіла та одягу ОСОБА_7 після отримання особою, у якої відбираються зразки, неправомірної вигоди, виконання якої доручено слідчим та оперативним працівникам УСБУ в Кіровоградській області та Кіровоградського управління ДВБ НПУ (т.1 а.п.241-242); 
		- протоколом про отримання зразків для експертизи із застосуванням відеозйомки від 13.09.2017 року, згідно з яким у ОСОБА_7 відібрано зразки змивів з долонь та пальців обох рук для проведення судово-хімічної експертизи у вигляді змивів на марлеві сухі тампони (т.1 а.п.243);
		- протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_3 від 13.09.2017 року, згідно з яким останнього було затримано о 20 год. 50 хв. 13.09.2017 року (т.1 а.п.231-235); 
		- протоколом особистого обшуку затриманого ОСОБА_3 та огляду речей, що знаходилися при ньому, від 13.09.2017 року, під час якого у правій кишені брюк ОСОБА_3 виявлено та вилучено службове посвідчення КГП №001896, видане на ім`я старшого дільничого офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області 04.01.2017 року, мобільний телефон «HUAVEI» сріблястого кольору, обручку з металу жовтого кольору (т.2 а.п.19);
		- витягом з наказу в.о. начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації № 43 О/С від 30.12.2016 року, згідно з яким ОСОБА_7 з 03.01.2017 року призначено до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції на посаду фахівця (з соціальної роботи із суб`єктами пробації) без категорії Кропивницького міського відділу з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації (т.2 а.п.29);
		- копією службового посвідчення ОСОБА_3 (т.2 а.п.67);
		- копією наказу начальника ГУНП в Кіровоградській області № 11о/с від 23.01.2017 року, згідно з яким ОСОБА_3 з 23.01.2017 року призначено старшим дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції патрульної поліції Кропивницького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області (т.2 а.п.101);
		- копією послужного списку ОСОБА_3 , відповідно до якого ОСОБА_3 з 23.01.2017 року призначено старшим дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції патрульної поліції Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області, а також копією довідки, яка підтверджує обставини проходження служби ОСОБА_3 в поліції (т.2 а.п.102-109, 110);
		- копією посадової інструкції старшого дільничного офіцера поліції сектора дільничних офіцерів поліції відділу превенції ПП Кропивницького ВП ГУНП України в області, з якою ОСОБА_3 ознайомлений 06.09.2017 року, яка визначає обсяг повноважень ОСОБА_3 (т.2 а.п.111);
		- протоколом огляду та дослідження від 28.12.2017 року, відповідно до якого проведено огляд матеріалів кримінального провадження №12017120020008270 від 19.07.2017 року за фактом нанесення ОСОБА_8 тілесних ушкоджень ОСОБА_12 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, в 1 томі на 128 аркушах (т.3 а.п.5-16), до якого долучено фототаблицю (т.3 а.п.17-19) та копію матеріалів кримінального провадження №12017120020008270 від 19.07.2017 року на 170 аркушах, які перелічені надалі та підтверджують факт наявності кримінального провадження, яке було внесено до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, згідно з заявою ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_8 наніс йому відповідні тілесні ушкодження, а саме в оригіналі та копіях долучені до кримінального провадження №12017120020008270: титульний аркуш; витяг з ЄРДР; доручення; постанова про початок досудового розслідування; постанова про призначення групи прокурорів від 19.07.2017 року, згідно з якою прокурорами у провадженні призначено прокурорів Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_15 та ОСОБА_16 ; повідомлення про початок досудового розслідування; повідомлення про призначення групи прокурорів; постанова про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування начальника СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області від 20.07.2017 року ОСОБА_17 ; постанова про прийняття матеріалів кримінального провадження до свого провадження, згідно з якою кримінальне провадження з 20.07.2017 року розслідується слідчим ОСОБА_10 ; рапорти працівників поліції; довідка Кіровоградської обласної лікарні; заява ОСОБА_12 ; протокол огляду місця події; протоколи допиту свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та паспорти громадянина України останніх; протокол проведення слідчого експерименту з фото таблицею; запити слідчого та відповіді на них; доручення слідчого у порядку ст.40 КПК України; протоколи допиту свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_18 ; пояснення ОСОБА_19 ; договір про надання юридичних послуг та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_22 ; протоколи допиту потерпілого ОСОБА_12 ; посвідчення на ім`я ОСОБА_12 ; військовий квиток ОСОБА_12 ; зображення картонної коробки; гарантійний талон; медичні довідки; клопотання захисника ОСОБА_22 ; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_19 ; гарантійний талон; виписка по банківських картках; письмові пояснення ОСОБА_8 ; паспорт ОСОБА_8 ; вимоги ЦОДІ ДІТ МВС України (м.Київ); характеристика ОСОБА_8 ; ухвала та вирок Ленінського районного суду м.Кіровограда; ухвала апеляційного суду Кіровоградської області; запит слідчого та відповідь генерального директора ПП «Ломбард-Скарбниця»; витяг АРМОР; постанова про призначення судово-медичної експертизи; протокол допиту свідка ОСОБА_23 ; постанова про призначення судової товарознавчої експертизи; вказівки у кримінальному провадженні начальника СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_24 ; протокол допиту свідка ОСОБА_18 ; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками; пам`ятка про процесуальні права та обов`язки потерпілого; протокол одночасного допиту декількох осіб; висновок судового медичного експерта №1200 від 03.10.2017 року, яким зафіксовано тілесні ушкодження у ОСОБА_12 , які відносяться до категорії середньої тяжкості; ордер; договір про надання правової допомоги №102/10-17 від 20.10.2017 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_25 ; витяг з Єдиного реєстру адвокатів України; супровідні листи; довідка про витрати на проведення експертизи; перелік рахунків та відповідь; висновок експерта №387 від 09.11.2017 року щодо визначення ринкової вартості майна; відомості про судимості ОСОБА_19 та ОСОБА_20 (т.3 а.п.20-190);
		- копією висновку про результати службового розслідування від 13.10.2017 року відносно ОСОБА_3 (т.4 а.п.3-5),
		- копією висновку експерта №266/5 від 15.11.2017 року з ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого на наданих на експертизу купюрах, а саме: на 10 купюрах номіналом по 200 грн. та на 16 купюрах номіналом по 500 грн., наявні нашарування люмінесцентної спеціальної хімічної речовини (т.4 а.п.10-15);
		- копією висновку експерта №267/5 від 15.11.2017 року з ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого на експертному тампоні зі змивами з правої руки ОСОБА_7 (об`єкт №1), виявлено сліди люмінесцентної спеціальної хімічної речовини, яка за дослідженими фізико-хімічними властивостями однакова з люмінесцентною спеціальною хімічною речовиною, наявною на грошових коштах, вилучених у ході обшуку ОСОБА_7 , а саме: на 10 купюрах номіналом по 200 грн. та на 16 купюрах номіналом по 500 грн. На тампоні зі змивами з лівої руки ОСОБА_7 (об`єкт №2) люмінесцентної спеціальної хімічної речовини не виявлено (т.4 а.п.16-23);
		- копією висновку №657/1 від 28.12.2017 року з ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого надані на дослідження грошові купюри, а саме: 10 купюр номіналом по 200 грн. та 16 купюр номіналом по 500 грн., відповідають зразкам грошових знаків Національного банку України відповідного номіналу, тобто виготовлені підприємством, що здійснює офіційний випуск грошових знаків для Національного банку України, які знаходяться в офіційному грошовому обігу (т.4 а.п.28-34);
		- роздруківками з сайту Управління охорони здоров`я та інформації з сайту «ProZorro», відповідно до яких дитяче інфекційне відділення стаціонару №1 КЗ «Центральна міська лікарня м.Кіровограда» знаходиться по вул.Фортеця, 21 у м.Кіровограді (т.4 а.п.46-51);
		- роздруківкою місцевості м.Кропивницького через Google-фотокарту супутника з визначенням точної геолокації паркувального автомайданчику навпроти воріт до дитячого інфекційного відділення Центральної міської лікарні з визначенням адреси по вул.Фортеця, 21 у м.Кіровограді (т.4 а.п.52-53);
		- копією протоколу проведення слідчого експерименту від 03.03.2018 року із додатками до нього за участю підозрюваного ОСОБА_7 , під час якого він показав приблизні місця, вказані в обвинуваченні, де відбувалися домовленості окремо із ОСОБА_26 та ОСОБА_8 щодо отримання ОСОБА_7 грошових коштів від останнього, які, згідно з показаннями ОСОБА_7 , як зазначив ОСОБА_3 , необхідно заплатити в розмірі в межах 10000 грн. службовим особам Кропивницького ВП ГУНП у Кіровоградській області, які мають відповідні повноваження для неперекваліфікації дій ОСОБА_8 з ч.1 ст.122 КК України на ст.187 КК України, відповідно неініціювання обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та непризначення покарання без випробування (т.4 а.п.57-70); 
		- протоколом (з додатком  оптичним диском) про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 10.09.2017 року, згідно з яким під час проведення на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Черкаської області №2810т від 22.08.2017 року та постанови про доручення слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_27 №1982 від 23.08.2017 року аудіо- та відеоконтролю стосовно ОСОБА_10 отримано відеозаписи, переглянуті в судовому засіданні, якими зафіксовано розмову ОСОБА_8 зі слідчим Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_10 по вул.Вокзальній, 58 у м.Кропивницькому, під час якої ОСОБА_8 надає характеристику слідчому та вони спілкуються між собою про обставини кримінального провадження, слідчий вказує, що у разі, якщо Юлія «телефон не отдає, то 187, як тобі», а також вказує, що якщо підтвердяться показання про те, що ОСОБА_28 речі, на які потерпілий ОСОБА_12 вказує як зниклі, останній подарував, то питання про розбій буде «відкинуте», а якщо обвинувачений ОСОБА_8 буде співпрацювати, буде все нормально, то слідчий попросить для нього запобіжним заходом домашній арешт. Після цього слідчий на власному автомобілі разом із ОСОБА_8 проїжджає за місцем проживання останнього, де дружина ОСОБА_8 відмовляється видати мобільний телефон, а слідчий ОСОБА_10 повідомляє, що витратив свій час, обере запобіжним заходом згідно з яким вони будуть «сидіти в каталажці» та будуть сидіти «від десяти до п`ятнадцяти» (т.4 а.п.107-109);
		- протоколами (з додатком  оптичним диском) про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 11.09.2017 року, згідно з якими під час проведення на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Черкаської області №2809т від 22.08.2017 року та постанови про доручення слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_27 №1982 від 23.08.2017 року аудіо- та відео контролю, спостереження за особою з використанням спеціальних технічних засобів стосовно ОСОБА_7 отримано відеозаписи, переглянуті в судовому засіданні, та фактичні дані, згідно з якими зафіксовано розмову ОСОБА_8 із ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 біля адміністративної будівлі КВІ у Кіровоградській області о 16 год. 50 хв., з якої вбачається, що ОСОБА_7 обіцяє ОСОБА_8 сприяти у тому, щоб його дії під час вчинення злочину не кваліфікувалися за ст.187 КК України, та людина, анкетні відомості та місце роботи якої не називає ОСОБА_7 (він, йому тощо), гарантує це та призначення умовної міри покарання ОСОБА_8 (т.4 а.п.110-113, 123);
		- протоколом (з додатком  оптичним диском) про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 10.09.2017 року, згідно з яким під час проведення аудіо- та відеоконтролю стосовно ОСОБА_10 04.09.2017 року отримано відеозаписи, згідно з якими під час спілкування ОСОБА_8 з ОСОБА_10 в адміністративному приміщенні Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області по вул.Вокзальній, 58 у м. Кропивницькому протиправних намірів ОСОБА_10 щодо отримання неправомірної вигоди не зафіксовано (т.4 а.п.114); 
		- протоколом (з додатком  оптичним диском) про проведення на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Черкаської області №2809т від 22.08.2017 року та постанови про доручення слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_27 №1982 від 23.08.2017 року негласних слідчих (розшукових) дій від 14.09.2017 року у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж оператора мобільного зв`язку «Vodafonе» - абонентського № НОМЕР_3 , який використовує ОСОБА_7 , в результаті якого отримано аудіозаписи телефонних розмов ОСОБА_7 із ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , згідно з якими: 
		06.09.2017 року (початок розмови о 17 год. 23 хв.) ОСОБА_3 та ОСОБА_7 домовлялися про зустріч, про що необхідно ще зателефонувати, але надалі відомості про спілкування між ними відсутні; 
		09.09.2017 року (початок розмови о 10 год. 01 хв.) ОСОБА_3 та ОСОБА_7 обговорювали те, що ОСОБА_7 «так і не дійшов»; ОСОБА_7 з`ясовує у ОСОБА_3 чи він все вирішив, щоб не нервувати, а ОСОБА_3 стверджує, що йому пообіцяли; ОСОБА_7 наполягає на тому, щоб ОСОБА_3 усе вирішив, а по тому «питанню» стверджує, що там теж «все нормально, але трохи менше»; ОСОБА_7 та ОСОБА_3 погоджують, що за тиждень вирішать питання та уточнює, що «там однозначно умовно», проти чого не заперечує ОСОБА_3 ; 
		13.09.2017 року (початок розмови о 08 год. 20 хв.) ОСОБА_8 повідомляє ОСОБА_7 про зібрання необхідної суми коштів та зустріч на території першої інфекційної лікарні, де лікується дитина, а ОСОБА_7 повідомляє, що «якось зустрінуться», «зателефонує людям» та «потім зателефонує йому»; 
		13.09.2017 року (початок розмови о 08 год. 21 хв.) ОСОБА_7 спілкується із ОСОБА_3 , повідомляє, що «треба переговорити» та зустрітися в «районі обіду», на що погоджується ОСОБА_3 ; 
		13.09.2017 року (початок розмови о 10 год. 53 хв.) ОСОБА_7 спілкується із ОСОБА_3 , повідомляє, що через 5 хвилин буде на вулиці Бєляєва у м.Кропивницькому та вони узгоджують, що зустрінуться в цей час;
		13.09.2017 року (початок розмови об 11 год. 08 хв.) ОСОБА_7 повідомляє ОСОБА_8 про те, що «порядок», він тільки що «був там», вони домовляються про зустріч біля воріт лікарні та ОСОБА_7 повідомляє, що він на « ОСОБА_29 », «вирішить питання та під`їде»;
		13.09.2017 року (початок розмови об 11 год. 30 хв.) ОСОБА_7 із ОСОБА_8 узгоджують місце зустрічі (т.4 а.п.115-119);
		- протоколами (з додатками  оптичними дисками) про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 14.09.2017 року та 21.10.2017 року, згідно з якими під час проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж оператора мобільного зв`язку «Vodafonе» - абонентського № НОМЕР_12 , який використовує ОСОБА_10 , у період з 23.08.2017 року по 20.10.2017 року фактичних даних, які можуть бути використані як джерело доказів у кримінальному судочинстві, не отримано (т.4 а.п.120-121);
		- протоколом (з додатком  оптичним диском) про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 21.10.2017 року, згідно з яким під час проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж оператора мобільного зв`язку «Vodafonе» - абонентського № НОМЕР_3 , який використовує ОСОБА_7 у період з 15.09.2017 року по 20.10.2017 року фактичних даних, які можуть бути використані як джерело доказів у кримінальному судочинстві, не отримано (т.4 а.п.122);
		- протоколом (з додатком  оптичним диском) про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 14.09.2017 року, згідно з якими під час проведення на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Черкаської області №2809т від 22.08.2017 року та постанови про доручення слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_27 №1982 від 23.08.2017 року аудіо- та відео контролю, спостереження за особою з використанням спеціальних технічних засобів стосовно ОСОБА_7 отримано відеозаписи, переглянуті в судовому засіданні, згідно з якими зафіксовано розмову ОСОБА_8 із ОСОБА_7 по вул. Фортечній у м. Кропивницькому біля адміністративної будівлі дитячої інфекційної лікарні, під час якої ОСОБА_7 запевнює ОСОБА_8 , що переговорив «з ним», «все буде умовно», «все буде нормально», «люди сказали 100 відостків», гроші він зараз відвезе, не потрібно хвилюватися, все буде умовно, під час чого ОСОБА_8 передає грошові кошти в сумі 10000 грн., а ОСОБА_7 каже, щоб той не хвилювався (т.4 а.п.124-125);
		- протоколом про результати контролю за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 14.09.2017 року, згідно з яким на підставі постанови прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Кіровоградської області №2131т від 12.09.2017 року проведено контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту  одержання ОСОБА_7 від ОСОБА_8 неправомірної вигоди в розмірі 10000 грн. за перекваліфікацію матеріалів кримінального провадження відносно раніше судимої особи та призначення йому покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, згідно з яким ОСОБА_8 у автомобілі по вул. Фортечній у м. Кропивницькому у присутності понятих оперуповноваженим відділу БКОЗ УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_30 проведено огляд, ідентифікацію та вручення останньому грошових коштів в сумі 10000 грн., про що складено протокол. Надалі ОСОБА_8 передав вказані грошові кошти за часу, місця та у спосіб, вказаних в обвинуваченні ОСОБА_7 , оскільки останній запевнив, що домовився із особами з Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області щодо незастосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зміну кваліфікації матеріалів кримінального провадження та умовний термін виконання покарання. До протоколу долучено додатки: протокол про застосування заздалегідь ідентифікованих засобів, відповідно до якого оглянуто 10 купюр номіналом по 200 грн. та 16 купюр номіналом по 500 грн., помічених за допомогою спеціального невидимого препарату «Промінь-1» з обох сторін, з якого ватним тампоном взятий зразок порошку, який опечатано та вилучено; виготовлено 7 аркушів ксерокопій вказаних купюр; вказані грошові кошти після огляду вручені ОСОБА_8 , які він мав передати ОСОБА_7 для подальшої передачі ОСОБА_10 за вплив на прийняття рішення про незастосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (т.5. а.п.1-2, 4-11); 
		- протоколом огляду та дослідження від 06.03.2018 року з фототаблицею до нього, відповідно до якого проведено огляд та дослідження аудіо- та відео- носіїв із записами негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо- та відео- контролю особи, спостереження за заздалегідь ідентифікованими засобами, а також контролю за телефонними розмовами, здійсненими при контролі за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, в результаті яких зафіксовано події і розмови ОСОБА_8 зі слідчим ОСОБА_10 , а також ОСОБА_8 із ОСОБА_7 , звукозаписи та текстові файли  смс-повідомлення та файли з інформацією по трафікам телефонних з`єднань абонента ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , зміст яких викладено раніше (т.5 а.п.12-35);
		- протоколом огляду та дослідження від 11.03.2018 року з фототаблицею, відповідно до якого проведено огляд та дослідження мобільного телефону «Sony Xperia», належного ОСОБА_7 , та мобільного телефону «Huawei Android», належного ОСОБА_3 , які були вилучені 13.09.2017 року в ході огляду місця події та особистих обшуків затриманих, які оглянуті безпосередньо в судовому засіданні і підтверджують зміст спілкування між ними, викладений раніше та не містять будь-якого спілкування між ними шляхом «СМС» або в інший спосіб, з приводу висунутого обвинувачення (т.5 а.п.54-72);
		- вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.04.2018 року, згідно з яким ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, згідно з яким встановлено обставини вчинення правопорушення ОСОБА_7 та обставини про протиправні дії ОСОБА_3 , які становлять зміст вказаного обвинувачення (т.5 а.п.185-189);
		- протоколами тимчасового доступу до речей та документів від 12.12.2019 року та долученими додатками щодо користувача номеру оператору мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , які підтверджують факт спілкування між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , про зміст якого викладено раніше, та крім іншого, спілкування вказаних осіб із іншими особами (т.7 а.п.52-128, 148);
		- супровідним листом №73 н/т від 21.12.2019 року Черкаського апеляційного суду, згідно з яким скасовано гриф секретності ухвал слідчого судді апеляційного суду Черкаської області про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у тому числі ухвали у вказаному кримінальному провадженні апеляційного суду Черкаської області №2809т від 22.08.2017 року, а також вказаною ухвалою, яку долучено, згідно з якою надано дозвіл слідчому в ОВС СВ прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_27 на проведення у кримінальному провадженні №42017120000000205 відносно ОСОБА_7 негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді: спостереження за особою ОСОБА_7 у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування та спеціальних технічних засобів для спостереження; аудіо-, відео контролю ОСОБА_7 , зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж  абонентських номерів № НОМЕР_3 , який належить та використовується ОСОБА_7 , починаючи з 22.08.2017 року по 20.10.2017 року (т.7 а.п.130, 131-132);
		- довідкою слідчого в ОВС відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_14 від 13.09.2017 року, відповідно до якої він, маючи допуск до державної таємниці по ІІ формі в рамках даного кримінального провадження, встановив, що 22.08.2017 року слідчим суддею апеляційного суду Черкаської області задоволено клопотання та винесено ухвали №№ 2809т та 2810т про надання дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вказаному кримінальному провадженні. Перші примірники з постановами про доручення і супровідними документами, про проведення даних негласних слідчих (розшукових) дій, направлені на виконання до УСБУ в області, другі примірники ухвал і постанови про доручення в порядку п.4.12.5 З.В.Д.Т. зберігаються в РСЧ прокуратури Кіровоградської області (т.5 а.п.206).
		 
		Дослідивши під час судового розгляду усі без виключення надані сторонами докази, оцінюючи вказані докази відповідно до положень ст.94 КПК України кожен окремо та у їх сукупності, суд вважає висунуте ОСОБА_3 обвинувачення за ч.2 ст.369-2 КК України недоведеним належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами і виходить з таких мотивів.
		Згідно з вимогами ст.91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
		Відповідно до ч.1 ст.92 КПК України обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК України випадках, - на потерпілого.
		Під час розгляду вказаного кримінального провадження суд надає кримінально-правову оцінку діям саме ОСОБА_3 та не має права виходити за межі висунутого обвинувачення. 
		За змістом раніше висунутого обвинувачення, яке раніше викладене судом, ОСОБА_3 як дільничному офіцеру поліції ставиться у провину те, що саме він вчинив наступні протиправні дії:
		- після зустрічі, яка наприкінці серпня 2017 року відбулася між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , останній зателефонував своєму знайомому працівнику Кропивницького ВП ГУНП у Кіровоградській області  старшому дільничному офіцеру поліції сектору превенції ОСОБА_3 та запропонував разом допомогти ОСОБА_8 вплинути на відповідних службових осіб, уповноважених на виконання функцій держави, а саме Кропивницького ВП ГУНП у Кіровоградській області, для вирішення ними питання про неперекваліфікацію дій ОСОБА_8 на ст.187 КК України, неініціювання обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відповідно непризначення покарання без випробування, на що ОСОБА_3 без вагань погодився та через декілька днів, призначивши зустріч ОСОБА_7 неподалік магазину «АТБ» по вулиці Євгена Тельнова, 11/13 у м.Кропивницькому, повідомив, що за раніше вказаний вплив ОСОБА_8 повинен надати неправомірну вигоду у сумі 10000 грн.;
		- ОСОБА_7 , переговоривши 06.09.2017 року після 17 год. 32 хв. та 09.09.2017 року після 10 год. 01 хв. з ОСОБА_3 дізнався, що він за обумовлену грошову винагороду у сумі 10000 грн. може вплинути на відповідних службових осіб Кропивницького ВП ГУНП у Кіровоградській області для вирішення ними питання, обумовленого раніше на користь ОСОБА_8 ;
		- 13.09.2017 року ОСОБА_7 , дізнавшись близько 08 год. 20 хв. по телефону від ОСОБА_8 про зібрання ним повної обумовленої суми неправомірної вигоди  10000 грн. та готовність їх передати, подзвонив ОСОБА_3 та домовились про зустріч для обговорення цього питання. У подальшому ОСОБА_7 зустрівшись близько 10 год. 53 хв. навпроти Тренінгового центру ГУНП у Кіровоградській області по вул.Бєляєва, 17 у м.Кропивницькому з ОСОБА_3 , повідомив останньому про готовність ОСОБА_8 передати усю обумовлену суму неправомірної вигоди, на що ОСОБА_3 запевнив, що усі домовленості щодо впливу на відповідних службових осіб для вирішення ними питання про неперекваліфікацію дій ОСОБА_8 на ст.187 КК України, неініціювання обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відповідно непризначення покарання без випробування, будуть гарантовано виконані.
		Відтак, відповідно до обвинувального акту вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.2 ст.369-2 КК України як зловживання впливом, тобто прийняття пропозиції одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, та обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди. 
		Проте, суду не надано жодного прямого доказу, який безпосередньо вказує на вчинення ОСОБА_3 діянь, про які вказано раніше, які заперечив ОСОБА_3 у своїх показаннях. 
		Допитаний безпосередньо у судовому засіданні як свідок ОСОБА_7 стверджував про те, що дійсно спілкувався із ОСОБА_3 про допомогу ОСОБА_8 з приводу не застосування до останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою і ОСОБА_8 буде вдячним, а ОСОБА_31 через деякий час повідомив, що вирішить це питання. Проте, свідок ОСОБА_7 категорично заперечив те, що ОСОБА_3 повідомив, що за вирішення вказаного питання необхідно надати неправомірну вигоду в розмірі 10000 грн. Вказану суму коштів надалі запропонував та надав йому ОСОБА_8 з власної ініціативи. ОСОБА_3 неподалік магазину «АТБ» по вулиці Євгена Тельнова, 11/13 у м.Кропивницькому йому не повідомляв, що за відповідний вплив ОСОБА_8 повинен надати неправомірну вигоду у сумі 10000 грн., як і про інший розмір такої неправомірної вигоди вони не спілкувалися 06.09.2017 року після 17 год. 32 хв., 09.09.2017 року після 10 год. 01 хв. та безпосередньо 13.09.2017 року, коли вони також спілкувалися з приводу продовження дозволу на зброю. Свідок ОСОБА_7 на неодноразові запитання не зміг підтвердити те, що дії ОСОБА_3 на його прохання про допомогу ОСОБА_8 були обумовлені отриманням неправомірної вигоди.
		Також обставини, які викладені в обвинуваченні про зустрічі та домовленості із ОСОБА_7 , категорично заперечив ОСОБА_3 , зазначивши, що ОСОБА_8 йому не відомий, про останнього він дізнався під час цього кримінального провадження та щодо нього ніколи та ні з ким не спілкувався.
		Показання свідка ОСОБА_8 не містять жодних відомостей про те, що ОСОБА_3 , або дільничний офіцер поліції вчиняв дії, які становлять склад злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, оскільки він передавав грошові кошти у сумі 10000 грн. ОСОБА_7 для вирішення питань про необрання відносно нього запобіжного заходу та подальше призначення покарання з іспитовим строком, та йому не відомо про причетність до цих обставин конкретних інших осіб.
		Усі інші докази, у тому числі протоколи негласних слідчих (розшукових) дій, які детально раніше викладені у вироку, не містять прямих відомостей про те, що ОСОБА_7 спілкувався із ОСОБА_3 і висловлював пропозицію про одержання неправомірної вигоди для ОСОБА_3 чи інших осіб за вплив на прийняття відповідного рішення, на що погодився ОСОБА_3 або обіцяв здійснити вплив за надання такої вигоди. Будь-які докази у кримінальному провадженні, які можуть бути використані як безсумнівні та достовірні, які безпосередньо досліджені судом, не містять таких відомостей.
		Таким чином твердження сторони обвинувачення зводяться до непрямих доказів, які на думку сторони обвинувачення у своїй сукупності доповнюють один одного та доводять обставини, які вказані в обвинуваченні, але на переконання суду є безпідставним припущенням, яке фактично не відповідає обставинам справи та дослідженим доказам.
		Так, факт зустрічей та спілкування мобільним телефоном обвинуваченого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_7 , які відбувалися протягом періоду спілкування ОСОБА_7 із ОСОБА_8 , жодним чином не вказує на те, що ОСОБА_3 погодився вчинити неправомірні дії, вказані в обвинуваченні. Як показання обвинуваченого, так і показання свідків та інші докази не містять таких відомостей. Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій із долученими доказами вказують стосовно ОСОБА_3 лише на те, що: 
		06.09.2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_7 домовлялися про зустріч, про що необхідно ще зателефонувати, але надалі відомості про спілкування між ними відсутні; 09.09.2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_7 обговорювали те, що ОСОБА_7 «так і не дійшов»; ОСОБА_7 з`ясовує у ОСОБА_3 , чи він все вирішив, щоб не нервувати, а ОСОБА_3 стверджує, що йому пообіцяли; ОСОБА_7 наполягає на тому, щоб ОСОБА_3 усе вирішив, а по тому «питанню» стверджує, що там теж «все нормально, але трохи менше»; ОСОБА_7 та ОСОБА_3 погоджують, що за тиждень вирішать питання та уточнює, що «там однозначно умовно», проти чого не заперечує ОСОБА_3 ; 
		13.09.2017 року о 08 год. 21 хв. ОСОБА_7 після розмови із ОСОБА_8 спілкується із ОСОБА_3 , повідомляє, що «треба переговорити» та зустрітися в «районі обіду», на що погоджується ОСОБА_3 ; о 10 год. 53 хв. ОСОБА_7 спілкується із ОСОБА_3 , повідомляє, що через 5 хвилин буде на вулиці Бєляєва у м.Кропивницькому та вони узгоджують, що зустрінуться в цей час.
		При цьому як вбачається із показань обвинуваченого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_32 вони були давно знайомі, разом зустрічалися та відпочивали. Таким чином характер спілкування між ними, зафіксований під час телефонних розмов, зміст розмов, який не містить жодних конкретних відомостей стосовно ОСОБА_8 , запобіжного заходу, кваліфікації дій, будь-якого впливу, зважаючи на раніше повідомлені стосунки між ОСОБА_3 і ОСОБА_33 та службові повноваження, показання ОСОБА_3 з цього приводу, які викладено раніше та об`єктивно пояснюють кожну фразу, жодним чином не підтверджують обговорення між ними протиправних дій, які стосуються висунутого обвинувачення. 
		Інші протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, протокол огляду місця події, які у тому числі містять спілкування між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з приводу того, щоб дії останнього у кримінальному провадженні не кваліфікувалися за ст.187 КК України та була міра покарання з іспитовим строком, у зв`язку із чим ОСОБА_8 передавав грошові кошти ОСОБА_7 , не містять будь-яких відомостей про причетність ОСОБА_3 або навіть іншої особи за відповідною посадою дільничного офіцера поліції до вказаного злочину.
		Таким чином під час судового розгляду тільки свідок ОСОБА_7 у своїх показаннях ствердив, що звертався до ОСОБА_3 із проханням про вирішення питань ОСОБА_8 , пов`язаних із незастосуванням запобіжного заходу тримання під вартою, вказуючи про те, що ОСОБА_8 віддячить за це. У подальшому, через декілька днів, за показаннями ОСОБА_7 . ОСОБА_3 погодився допомогти ОСОБА_8 , але будь-яка винагорода не обговорювалася. 
		Наведені твердження свідка ОСОБА_7 категорично спростував у своїх показаннях обвинувачений ОСОБА_3 , показання якого як і показання свідка є джерелом доказів у кримінальному провадженні, які не мають наперед встановленої сили (ч.2 ст.94 КПК України).
		Як вбачається зі змісту викладеного обвинувачення, навіть показання свідка ОСОБА_7 не узгоджуються і не підтверджують його, ОСОБА_7 заперечив те, що ОСОБА_3 повідомляв йому про розмір неправомірної вигоди, яку необхідно надати ОСОБА_8 та фактично не зміг підтвердити те, що ОСОБА_3 погодився отримати таку вигоду для себе чи третьої особи та обіцяв здійснити вплив за надання такої вигоди.
		При цьому суд керується висновком щодо застосування норм права, зазначеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14.09.2020 року (справа № 740/3597/17), згідно з яким проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч.4 ст.95 КПК України, згідно з якою суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченомуст.225 КПК України. Відтак, протокол слідчого експерименту від 03.03.2018 року із додатками до нього за участю підозрюваного ОСОБА_7 , під час якого він надав пояснення (фактично показання) про те, що ОСОБА_3 зазначив йому про те, що необхідно заплатити в розмірі в межах 10000 грн. службовим особам Кропивницького ВП ГУНП у Кіровоградській області, які мають відповідні повноваження для неперекваліфікації дій ОСОБА_8 з ч.1 ст.122 КК України на ст.187 КК України, відповідно неініціювання обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та непризначення покарання без випробування, у частині саме таких пояснень (показань) ОСОБА_7 не береться судом до уваги (т.4 а.п.57-70). Такі пояснення ОСОБА_7 не містять ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчують виключно проголошення ним, як підозрюваним, своїх показань на місці, де він вказує, що відбулася подія. Фактично цей слідчий експеримент з точки визначення мети самої процесуальної дії, вказаної у ст.240 КПК України та із врахуванням положень ч.4 ст.95 КПК України може бути використаний судом як доказ того, що у вказаному свідком місці могло відбутися спілкування, але не може підтверджувати його зміст. Із врахуванням того, що свідок ОСОБА_7 безпосередньо у суді у своїх показаннях навів зміст спілкування із ОСОБА_3 , заперечивши низку обставин, вказаних в обвинуваченні та фактично не підтвердив того, що ОСОБА_3 пообіцяв за кошти в сумі 10000 грн. вчинити зловживання впливом, суд бере до уваги показання, які безпосередньо надані в судовому засіданні, а не проголошення пояснень, зафіксованих у протоколі слідчого експерименту в різних місцях, які не є відтворенням дій, обстановки, обставин події, проведенням дослідів чи випробувань.
		Крім показань ОСОБА_7 наданих безпосередньо у суді у кримінальному провадженні немає жодного доказу про спілкування останнього із ОСОБА_3 навіть про кримінальне провадження з приводу якого до ОСОБА_7 звернувся ОСОБА_8 . Інші докази з приводу цих обставин відсутні, тобто фактично обвинувачення частково ґрунтується на показаннях свідка ОСОБА_7 , який вже притягнутий до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.369-2 КК України за протиправні дії - зловживання впливом, тобтоодержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, які не повністю узгоджуються із висунутим обвинуваченням, спростовуються та поставлені під сумнів показаннями обвинуваченого ОСОБА_3 .
		Таким чином, за відсутності будь-яких інших доказів, оскільки відповідно до ч.3 ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи (ч.4 ст.17 КПК України), суд, враховуючи те, що долучені докази не є достатніми для підтвердження обставин вчинення неправомірних дій ОСОБА_3 , про які вказано в обвинуваченні, зважаючи на спростування ОСОБА_3 показань ОСОБА_7 , оскільки показання свідка ОСОБА_7 в значній частині також не узгоджуються з обвинуваченням, витлумачивши усі сумніви на користь обвинуваченого, вважає не доведеним висунуте обвинувачення та самі твердження в ньому про те, що ОСОБА_3 спілкувався із ОСОБА_7 про кримінальне провадження, з приводу якого до ОСОБА_7 звернувся ОСОБА_8 .
		При цьому суд виходить із висунутого обвинувачення, яким дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.2 ст.369-2 КК України як зловживання впливом: прийняття пропозиції одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, та обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди.
		Саме таку сукупність ознак злочину поставлено в провину ОСОБА_3 згідно з формулюванням висунутого обвинувачення.
		Водночас за змістом опису обставин самого правопорушення ОСОБА_3 фактично ставиться в провину змова, домовленості та обіцянки з ОСОБА_7 одержання неправомірної вигоди в розмірі 10000 грн. від ОСОБА_8 за вплив на відповідних службових осіб Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області, які є уповноваженими на виконання функцій держави, до повноважень яких входять позитивне прийняття рішення при розслідуванні у кримінальному провадженні №12017120020008270 про неперекваліфікацію дій ОСОБА_8 з ч.1 ст.122 КК України на ст.187 КК України, відповідно не ініціювання обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та як наслідок не призначення покарання без випробування.
		Проте, обвинувачення не містить відомостей про конкретних третіх осіб, стосовно яких приймалася пропозиція одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а містить загальне і невизначене твердження про «службових осіб Кропивницького відділу поліції ГУНП у Кіровоградській області». Оскільки фактичні обставини правопорушення не містять відомостей про прийняття пропозиції одержання неправомірної вигоди для яких саме конкретних третіх осіб за їх вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, суд вважає таке обвинувачення безпідставним, а такі обставини не встановленими.
		Також суд виходить із того, що у висунутому обвинуваченні взагалі не зазначено про те, який саме вплив ОСОБА_3 мав на прийняття рішень у кримінальному провадженні, з приводу якого ОСОБА_8 звернувся до ОСОБА_7 , не визначено його повноважень або інших обставин, які можуть вказувати про вплив, а посадова інструкція старшого дільничного офіцера поліції (т.2 а.п.111), не містить таких відомостей, як і положення КПК України не визначають таких повноважень. За відсутності визначення конкретного впливу ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, з приводу якого ОСОБА_8 звернувся до ОСОБА_7 , суд позбавлений можливості встановити факт зловживання таким впливом дільничним офіцером поліції у цьому провадженні та обіцянки вчинити такий вплив.
		Таким чином у кримінальному провадженні надані стороною обвинувачення докази, їх зміст та відомості, які вони місять, не підтверджують сформульованого обвинувачення, яке є не конкретним, та жодним чином, із врахуванням положень ст.62 Конституції України, не доводять дій ОСОБА_3 , про які вказано в обвинуваченні, які полягають у тому, що ОСОБА_3 зловживав впливом, тобто прийняв пропозицію одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, та обіцяв здійснити вплив за надання такої вигоди. Жодна із вказаних обставин, яка ставиться у провину ОСОБА_3 згідно з висунутим обвинуваченням та вчинення ОСОБА_3 самого правопорушення, не доведені під час судового розгляду.
		 
		Крім того, незважаючи на те, що суд прийшов до висновку про те, що висунуте ОСОБА_3 обвинувачення за ч.2 ст.369-2 КК України є таким, що не знайшло свого підтвердження та не випливає зі змісту самих доказів (відомостей які містять вони), які досліджені під час судового розгляду, суд окремо надає оцінку допустимості доказів, про визнання яких недопустимими під час судового розгляду наполягала сторона захисту.
		Насамперед суд не вбачає підстав для визнання недопустими доказами за клопотанням захисника заяв ОСОБА_8 (т.2 а.п.1-3, 4-6), оскільки зазначені в клопотаннях підстави до визнання їх недопустимими у зв`язку із неповним наведенням у них, на думку захисту, усіх необхідних реквізитів та обставин, не є достатніми для цього з огляду на положеннями КПК України. Відповідно до вимог законодавства та насамперед ч.1 ст.86 КПК України доказ є допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України, а порушень порядку отримання таких доказів, визначеного КПК України, у самих клопотаннях не наведено, а неточності, про які вказує захисник не можуть тягнути за собою визнання порушення порядку отримання доказу та визнання його відповідно недопустимим.
		Натомість суд враховує те, що згідно з висновком про застосування норм права, зазначеним у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 року (справа №757/3319/18) та Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18.05.2020 року (справа №639/2837/19), ст.90 КПК України вказує лише на преюдиційне значення рішення національного чи міжнародного суду, яким встановлено порушення прав і свобод людини, для вирішення питання щодо допустимості тих чи інших доказів. Таким чином, КПК не містить норми, яка б вказувала на преюдиційне значення судових рішень для доказування фактичних обставин кримінального правопорушення в межах іншого кримінального провадження щодо інших осіб. Так, у рішенні від 23 лютого 2016 року у справі «Навальний і Офіцеров проти Росії» Європейський суд з прав людини підкреслив, що обставини, встановлені у провадженні, в якому не беруть участь інші обвинувачені, не повинні мати преюдиційне значення для їх справ. Статус доказів, використаних в одній справі, повинен залишатися суто відносним, а їх сила - обмежуватися даними конкретного провадження. Таким чином суд безумовно враховує те, що вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.04.2018 року стосовно ОСОБА_7 за ч.2 ст.369-2 КК України (т.5 а.п.185-189), не може мати преюдиційне значення для доказування тверджень обвинувачення у цьому кримінальному провадженні про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України.
		Крім того, відповідно до правового висновку, що міститься в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 751/7557/15-к, для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно негласних слідчих (розшукових) дій.
		Документи, які стали правовою підставою проведення НСРД (зокрема, не розсекречені на момент звернення до суду з обвинувальним актом), не можуть вважатися додатковими матеріалами до результатів проведених негласних слідчих (розшукових) дій, отриманими до або під час судового розгляду, оскільки є їх частиною. Ці процесуальні рішення виступають правовою підставою проведення НСРД, з огляду на їх функціональне призначення щодо підтвердження допустимості доказової інформації, отриманої за результатами проведення таких дій, і повинні перевірятися та враховуватися судом під час оцінки доказів. 
		Також, згідно з правовими висновками, сформульованими в Постанові Великої палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 640/6847/15-к, процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) та які на стадії досудового розслідування не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст.290 КПК України, з тієї причини, що їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні під час розгляду справи у суді за умови своєчасного вжиття прокурором всіх необхідних заходів для їх отримання. Якщо сторона обвинувачення не вжила необхідних та своєчасних заходів, що спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм ст.290 КПК України.
		Положеннями ч.12 ст.290 КПК України визначено, що якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
		Відповідно до ст.86 КПК Українидоказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Згідно з ч. 1ст. 87 КПК Українинедопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав і свобод людини.
		Відповідно до положень ст.ст.260, 263, 269 КПК України негласні слідчі розшукові дії, про які вказано в обвинуваченні, та які полягали у спостереженні за особою, аудіо-, відеоконтролю особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж проводилися на підставі ухвал слідчого судді апеляційного суду Черкаської області. 
		Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, довідки слідчого (т.5 а.п.206) та показань слідчого ОСОБА_14 у суді, ухвали слідчого судді апеляційного суду, згідно з якими надавався дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у цьому кримінальному провадженні, під час досудового розслідування перебували у розпорядженні сторони обвинувачення (прокуратури Кіровоградської області), слідчий безпосередньо знайомився із ними для з`ясування обсягу наявних доказів. 
		Під час судового розгляду сторона обвинувачення не повідомила жодних обставин, які заходи вживалися нею протягом тривалого проміжку часу досудового розслідування, строк якого продовжувався до 6 місяців, з метою розсекречення та надання для ознайомлення відповідних ухвал стороні захисту, а також, що саме перешкоджало виконанню положень ст.290 КПК України стосовно вказаних ухвал, тобто будь-яких перешкод для цього не з`ясовано. Таким чином, оскільки ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_7 від 22.08.2017 року надана стороні захисту та долучена лише у судовому засіданні у 2020 році, більш ніж через два роки після початку досудового розслідування та більше півтора року після завершення досудового розслідування, фактично після дослідження більшості доказів у кримінальному провадженні, суд враховує, що у вказаному випадку було порушено право на захист та гарантії визначені у ст.290 КПК України. Більше того інші ухвали про негласні слідчі (розшукові) дії стосовно ОСОБА_10 до справи взагалі не долучені, що також безумовно порушує право на захист. З огляду на викладене, із врахуванням раніше викладених правових позицій, норм законодавства та положень ч.12 ст.290 КПК України, а також доводів сторони захисту про визнання доказів недопустимими, суд окремо визнає у цьому кримінальному провадженні недопустимими доказами протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 10, 11, 14 вересня, 21 жовтня 2017 року (т.4 а.п.107-109, 110-113, 114, 115-119, 120-121, 122, 123, 124-25). 
		 
		Також, у частині 4 ст.246 КПК України визначено, що виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину. Згідно з ч.7 ст.271 КПК України прокурор у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину, крім відомостей, передбаченихстаттею 251цього Кодексу, зобов`язаний: 1) викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину; 2) зазначити про застосування спеціальних імітаційних засобів. Відповідно до ч.2 ст.246, ч.1 ст.271 КПК України контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин.
		Судом встановлено, що у матеріалах кримінального провадження відсутня постанова прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину. При цьому постанову не надано для ознайомлення стороні захисту, не долучено під час здійснення судового розгляду, про що захисником вказувалося у судових дебатах, тому, оскільки у кримінальному провадженні відсутня відповідна постанова, лише на підставі якої може бути проведено слідчу дію, оскільки як ОСОБА_3 , так і ОСОБА_34 , який на даний час засуджений у вчиненні злочину, висувалися обвинувачення у вчиненні злочину, який не є тяжким, суд, із врахуванням раніше викладених висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, положень ст.290 КПК України, визнає, що протокол про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 14.09.2017 року та додатки до нього є недопустимим доказом (т.5 а.п.1-11).
		 
		Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		Таким чином, відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		Нормами ст.62 Конституції України та ст.17 КПК України визначено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. При цьому обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		У п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року в справі «Кобець проти України» визначено, що доведення «поза розумним сумнівом» має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. За відсутності таких ознак не можна констатувати, що вину доведено поза розумним сумнівом.
		Положеннями ст.84 КПК України передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Кожен доказ, яким суд обґрунтовує своє рішення, має бути належним та допустимим.
		Відповідно до ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Згідно з п.1 ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
		 
		Сукупність наданих суду стороною обвинувачення доказів, їх зміст та відомості які вони містять не доводять тверджень, викладених в обвинуваченні, про те, що саме ОСОБА_3 вчинив вказане у обвинуваченні кримінальне правопорушення, при цьому низка доказів, про які зазначено раніше, визнано недопустими доказами. 
		 
		Зважаючи на усе раніше викладене, суд вважає висунуте ОСОБА_3 обвинувачення за ч.2 ст.369-2 КК України таким, що не знайшло свого підтвердження дослідженими під час судового розгляду доказами та не доведене стороною обвинувачення поза межами розумного сумніву. Відтак, на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України суд вважає за необхідне ухвалити за цим обвинуваченням виправдувальний вирок у зв`язку із недоведеністю вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України. 
		 
		Оскільки суд ухвалює виправдувальний вирок, ризиків, передбачених ст.177 КПК України не встановлено, тому запобіжний захід підлягає скасуванню.
		 
		Зважаючи на ухвалення виправдувального вироку відповідно до ст.124 КПК України підстави до стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави процесуальних витрат на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.
		 
		Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, 
		 
		УХВАЛИВ :
		 
		ОСОБА_3  у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.369-2 КК України визнати невинуватим та виправдати, у зв`язку з недоведенням вчинення ним цього кримінального правопорушення.
		 
		Скасувати застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.
		 
		Речові докази:
		- 16 грошових купюр номіналом по 500 грн. кожна, 10 грошових купюр номіналом по 200 грн. кожна (т.4 а.п.6-8)  повернути УСБУ в Кіровоградській області;
		- 2 марлеві тампони зі змивами з правої та лівої руки ОСОБА_7 в 2 конвертах та зразок спеціального хімічного препарату «Промінь-1» на тампоні в 1 конверті (т.4 а.п.6-8)  знищити;
		- оптичні диски (т.5 а.п.36-40), долучені до матеріалів кримінального провадження,  зберігати при матеріалах кримінального провадження;
		- мобільний телефон «Sony Xperia»  повернути ОСОБА_7 ;
		- мобільний телефон «Huawei Android»  повернути ОСОБА_3 .
		 
		На вирок може бути подано апеляцію до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м.Кіровограда.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя Кіровського районного
		суду м. Кіровограда                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...