Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/6529/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері.
Надіслано для оприлюднення: 08.12.2020. Зареєстровано: 10.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 11.12.2020.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		04 грудня 2020 року                               м. Київ                                            № 640/6529/20
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
		 
		за позовомОбслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Платинум Холл»доДепартаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради "Київської міської державної адміністрації" провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Платинум Холл» (далі по тексту - позивач, ОК «ЖБК «Платинум Холл») звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (далі по тексту - відповідач, Департамент) в якому просить:
		1) визнати незаконним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.06.2019 № 140, яким скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Будівництво житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 у Солом`янському районі м.       Києва від 19.02.2019 № КВ   061190502570 та скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Будівництво житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 у Солом`янському районі м. Києва від 01.04.2019 № КВ   141190910639;
		2) зобов`язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) забезпечити в установленому порядку включення запису щодо реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Будівництво житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 у Солом`янському районі м. Києва від 19.02.2019 №   КВ 061190502570 та реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Будівництво житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 у Солом`янському районі м. Києва від 01.04.2019 № КВ   141190910639 до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем незаконно та безпідставно видано оскаржувальний наказ, оскільки лист комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт» та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою від 21.06.2019 № 339-ДК/294/АП/09/01/-19 складені з порушеннями норм законодавства та не є підставами, що констатують порушення відповідачем будівельних норм у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва. 
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
		Вказаною ухвалою суду відповідачам надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення їм даної ухвали для надання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
		На адресу суду 24 квітня 2020 року (вх. №03-14/55924/20) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначив, що замовником будівництва ОК «ЖБК «Платинум Холл» наведено недостовірні данні у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 19.02.2019 № КВ 061190502570 та декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 01.04.2019 № КВ 141190910639, у частині поверховості об`єкта будівництва, необхідності проведення експертизи проекту та у частині виконання всіх робіт передбачених проектною документацією, чим порушено частини восьмої статті 36, частини десятої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Водночас, відповідачем заявлено клопотання №03-14/54303/20 від 22 квітня 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на пропуск встановленого законом строку на звернення до суду позивачем.
		У письмовій відповіді на відзив від 14.05.2020 №03-14/64629/20 позивач зазначив, що відповідач за результатами перевірки не склав жодного процесуального документу (акт, припис, протокол, тощо), як це передбачає чинне законодавство у галузі містобудівної діяльності під час проведення позапланового заходу, а лише видав оскаржувальний наказ, що свідчить про його неправомірність.
		Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (від 25.05.2020 №03-14/70268/20), в яких вказав на те, що згідно пункту 7 Порядку № 553 підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів. Отже, вважає, що враховуючи вказану правову норму у Департаменту була пряма підстава для проведення позапланової перевірки.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		У С Т А Н О В И В:
		 
		Згідно наказу від 24.06.2019 № 140 скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Будівництво житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 у Солом`янському районі м. Києва від 19.02.2019 № КВ   061190502570 (далі - Повідомлення) та скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Будівництво житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 у Солом`янському районі м.   Києва (далі - Об`єкт) від 01.04.2019 №   КВ 141190910639 (далі - Декларація).
		Підставою для вказаного наказу слугував лист комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт» від 05.06.2019 № 324-08/348, лист Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 21.06.2019 № 8-10-0.411-8268/2-19 та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою від 21.06.2019 № 339-ДК/294/АП/09/01/-19.
		За висновками відповідача, за результатами проведеної перевірки виявлено порушення позивачем вимог земельного законодавства при використанні зазначеної земельної ділянки, а саме: відповідно до відомостей Державного земельного кадастру земельна ділянка по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:72:453:0095) належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_1 Категорія земель-землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва. Вид використання - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Площа ділянки - 0,0949 га.
		Також згідно відомостей державного земельного кадастру щодо зазначеної земельної ділянки зареєстровано право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій). Строк дії зазначеного речового права до 22.10.2019, користувач: ОК «ЖБК «Платинум Холл». 
		Під час проведення перевірки встановлено, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 здійснюється будівництво будівлі невизначеного призначення, яка відповідно до візуального огляду на момент проведення перевірки має 8 поверхів, проводиться будівництво - 9 поверху. На ділянці складовано будівельні матеріали. Земельна ділянка огороджена металевим та частково дерев`яним парканом. Доступ на ділянку обмежений, територія охороняється.
		Уповноважені особи, які могли би надати документи та пояснення стосовно використання зазначеної земельної ділянки на момент перевірки не встановлені. На територію земельної ділянки державних інспекторів не допущено. За наданою Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 18.06.2019 №073-5408 інформацією, Департаментом зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (ССІ) «Будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 » від 19.02.2019 №КВ 061190502570 та декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (ССІ) «Будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 у Солом`янському районі м.Києва» від 01.04.2019 №КВ 141190910639. Замовник будівництва - ОК «ЖБК «Платинум Холл».
		Згідно розділу 15 декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (ССІ) в житловому будинку передбачено: кількість поверхів 4, підвал дворівневий, кількість квартир - 12, загальна площа об`єкта - 4033, кв.м.
		Вважаючи наведені в акті перевірки доводи відповідача передчасними, необґрунтованими та такими, що зроблені за відсутності проведеного контрольного заходу, позивач звернувся до суду з даним позовом, зазначаючи, що листування з державними органами самі по собі не можуть бути підставою для скасування відповідних декларацій, а сама перевірка проведена відповідачем з порушенням вимог законодавства про основні засади державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності.
		У частині заявленого клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		Позивач отримав від відповідача 02.07.2019 лист (від 25.06.2019 №073-5660), у якому було зазначено про прийняття рішення про скасування оскаржувальних документів.
		Відповідно до частини другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позивач мав шестимісячний строк для оскарження такого рішення, а саме до 02.01.2020.
		У межах визначеного законом строку позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом (справа № 640/16278/19) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії між тими самими сторонами, про той самий предмет спору та з тих самих підстав.
		Однак, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2019, повний текст якої складено 21.11.2019, позовну заяву ОК «ЖБК «Платинум Холл» залишено без розгляду з тих підстав, що позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності (пункт 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Скориставшись положеннями частини третьої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України позивач оскаржив зазначену ухвалу суду - 05 грудня 2019 року.
		Як зазначив позивач у клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду, не звертаючись до суду з новою позовною заявою, до моменту ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, він дотримувався положень пункту 2 частини другої статті 45, пункту 11 частини п`ятої статті 160, пункту 5 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Отримавши 28.01.2020 (лист від 23.01.2020 № 640/16278/19/3663/2020) постанову Шостого апеляційного адміністративного суду, позивач в найкоротші терміни повторно подав до Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву, оформлену у відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України.
		Однак, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2020 повернуто позовну заяву позивача без розгляду з підстав не усунення недоліків позовної заяви в частині наведення обставин поважності підстав пропуску строку звернення до суду.
		Отже, виходячи з норм Конституції України, а також, з норм міжнародного права, повернення позовної заяви унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
		Після отримання ухвали про повернення позовної заяви від 04.03.2020 року, враховуючи дію на території України карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом 17.03.2020.
		Так, відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Верховний Суд неодноразово наголошував, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.
		Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
		Згідно з частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства  України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
		Європейський суд з прав людини в рішенні від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.
		У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
		Таким чином, з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу.
		Тобто, пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для прямого застосування наслідків такого пропуску (залишення без розгляду, повернення), оскільки процесуальним законодавством передбачено можливість визнання судом причин пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
		Так, відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		При цьому, суд, зважаючи на положення пункту 11 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, критично оцінює доводи відповідача про те, що оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2019 до суду апеляційної інстанції, не позбавляло можливості позивача раніше звернутися до суду з позовними вимогами, що заявлені в даній судовій справі, в межах строків звернення до адміністративного суду, шляхом подання окремого позову.
		Водночас суд враховує положення частини восьмої статті 169 та частини четвертої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначає, що усунувши підстави, які слугували поверненню позовної заяви чи залишенню її без розгляду, особа може повторно звернутися до суду. 
		З огляду на викладене, на думку суду, причини пропуску звернення до суду позивача з даним позовом є поважними, а відтак, строк підлягає поновленню, оскільки його пропуск за зазначених обставин, не може стати підставою для позбавлення права особи отримати судовий захист внаслідок пропуску строку звернення до адміністративного суду з окремим позовом.
		Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю у спірних правовідносинах регламентуються, зокрема, законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основні засади державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок № 553).
		Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
		Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
		Частина друга статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.
		Таким чином, реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення органом архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		За змістом пункту 15 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466), у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.
		Право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, також може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі встановлення під час проведення перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
		Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держсервісбуд не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про скасування реєстрації повідомлення вносить до реєстру відповідний запис.
		Аналіз наведених вище норм дає змогу дійти висновку про те, що виключною підставою для скасування повідомлення про початок будівництва є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження.
		При цьому, виявлені недостовірні дані, зазначені у повідомленні про початок виконання будівельних робіт або про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом.
		Наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації повідомлення, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру.
		Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 14 березня 2018 року у справі №814/1914/16, 26 червня 2018 року у справі №826/20445/16, від 18 жовтня 2018 року у справі №695/3442/17, від 23 жовтня 2018 року у справі №826/9275/17, від 13 грудня 2018 року у справі №522/6212/17, від 22 січня 2019 року у справі №826/17907/17.
		Згідно з частиною першою статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
		Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.
		Відповідно до пункту 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
		Згідно з пунктами 6, 7 Порядку № 553, плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.
		Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, окрім іншого, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.
		Пунктом 16 зазначеного Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
		Відповідно до пункту 17 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
		Згідно з пунктом 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
		Як підтверджується матеріалами справи, наказ відповідачем про проведення позапланової перевірки не видавався, перевірка проведена не була. 
		Слід також вказати, що зазначення недостовірних відомостей в повідомленні про початок виконання будівельних робіт та здійснення будівництва на підставі проектної документації, яка не відповідає вимогам чинного законодавства, є самостійними видами правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за вчинення яких передбачена Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
		Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23 липня 2019 року у справі № 826/5607/17 та від 14 листопада 2019 року у справі № 826/5055/16.
		Виходячи із системного аналізу наведених правових положень, можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
		Вказаний порядок здійснення державного архітектурно-будівельний контролю має бути дотриманий також у випадку застосування заходів, визначених частиною другою статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (скасування декларації про початок будівництва та декларації про готовність завершеного об`єктом будівництва до експлуатації).
		Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постанові від 26 червня 2018 року у справі № 826/20445/16, від 14 березня 2018 року № 814/1914/16.
		На переконання Окружного адміністративного суду міста Києва, чітке дотримання відповідачем встановленого порядку проведення перевірки, за результатами якої може бути прийняте рішення про скасування права на початок виконання будівельних робіт та скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації покликане запобігти зловживанням державним органом при реалізації повноважень щодо скасування повідомлень та декларацій.
		Відтак, сама по собі інформація отримана від Головного управління Держгеокадастру у Київській області та КП виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт» по своїй суті не є формою державного архітектурно-будівельного контролю, а тому не може бути підставою для прийняття рішення про скасування реєстрації повідомлення і декларації.
		Враховуючи наведене, наказ №140 від 24.06.2019 не можна вважати правомірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
		При цьому, суд відхиляє доводи відповідача також про те, що проведення позапланової перевірки позивача за відсутності його уповноваженого представника не зумовлює її незаконність, й з цього приводу зазначає таке.
		Факт проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил без присутності уповноваженої суб`єктом містобудування особи свідчить про допущення грубого, а не формального порушення уповноваженими органами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, на чому наголошувалось й у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №822/716/16.
		Також, Верховний Суд сформулював правову позицію, згідно з якою суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки (постанова Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №208/6557/16-а(2-а/208/219/16).
		За таких умов акт перевірки, складений за відсутності суб`єкта містобудування чи його уповноваженого представника, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на нього, оскільки це є порушенням прав суб`єкта містобудування бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень. Порушення процедури проведення перевірки є достатньої підставою для скасування її результатів.
		Цей правовий висновок неодноразово викладений у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №210/3059/17, від 17.07.2019 у справі №822/714/16, від 08.08.2019 у справі №822/712/16, від 08.11.2019 у справі №400/2866/18, від 14.11.2019 у справі №822/680/16.
		Надаючи оцінку доводу відповідача про те, що жодним актом законодавства на орган архітектурно-будівельного контролю не покладено обов`язок повідомляти суб`єктів містобудування про проведення позапланових перевірок, суд зазначає наступне.
		Дійсно, законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення. У випадку необізнаності суб`єкта містобудування про намір контролюючого органу провести перевірку, що врешті унеможливило реалізацію ним права на участь у її здійсненні, таку не можна визнати законною.
		Такий висновок узгоджується з правовою позицією, наведеною у постанові Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №822/681/16.
		З матеріалів справи вбачається, що перевірка позивача була розпочата 15.05.2019 по 28.05.2019 відповідно до направлення від 14.05.2019.
		Відповідачем не заперечується факт того, що під час виїзду на місце візуально було встановлено порушення у сфері містобудівної діяльності.
		Департаментом направлено лист на адресу позивача від 15.05.2020 про виклик на 24.05.2019 на 10 год. 00 хв. з необхідними для проведення перевірки документами, однак позивач останнього отримав лише 23.05.2020.
		Отже, позивач не був обізнаний про намір контролюючого органу провести перевірку, що врешті унеможливило реалізацію ним права на участь у її здійсненні.
		Суд звертає увагу, що згідно з усталеною правовою позицією, неодноразово висловленою, як Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14, так і у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №821/1157/16, від 05.02.2019 у справі №2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі №807/242/14, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
		Аналогічний підхід до застосування норм матеріального права продемонстрував Верховний Суд й у постановах від 23.01.2018 у справі №804/12558/14 та від 21.05.2020 у справі №208/6557/16-а(2-а/208/219/16), де вказував, що у випадку незаконності перевірки прийнятий за результатами її проведення акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
		Схожу правову позицію висловив Верховний Суд і в постанові від 26.02.2020 у справі №826/7847/17, де зазначив, що нормами Закону №3038-VI та Порядку №553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.
		У даній справі перевірка здійснювалась за відсутності уповноваженого представника суб`єкта містобудівної діяльності, що не заперечується учасниками справи.
		Вказане унеможливило реалізацію позивачем наявних у нього процедурних гарантій під час здійснення такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, не дало змогу ознайомитись з підставами перевірки, надати пояснення, документи, довідки тощо у ході її проведення на спростування нібито виявлених порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності. Внаслідок вищевказаного, що також підтвердилось судовим розглядом справи, позивача не ознайомлено з результатами позапланової перевірки, проігноровано його право надавати заперечення на акт перевірки, а також пояснення щодо суті виявлених порушень.
		До того ж, у ході судового розгляду цієї справи відповідач, на якого згідно з положеннями процесуального закону покладено обов`язок доказування законності прийнятих ним рішень, не довів факту наявності порушень, зафіксованих у акті перевірки.
		У акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою від 21.06.2019 № 339-ДК/294/АП/09/01/-19 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у м. Києві Управління з контролю за використанням та охороною земель Заруцьким Максимом Сергійовичем встановлено та визначено користувача земельної ділянкии гр. ОСОБА_1 , а позивача визначено землекористувачем земельної ділянки на підставі права користування чужою земельною ділянкою для забудови (договору суперфіції) укладеного з власником земельної ділянки.
		Однак, як встановлено судом, дійсно договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. за реєстровим № 673 від 18.10.2016, із змінами та доповненнями внесеними 26 квітня 2018 року, укладений між громадянином ОСОБА_1 та громадянкою ОСОБА_2 .
		Водночас громадянка ОСОБА_2 відповідно до Кооперативної Угоди № 1 від 28 листопада 2016 року «Про сплату пайового внеску та надання житлових і не житлових приміщень», посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. за реєстровим № 842 від 28.11.2016, передала право користування земельною ділянкою позивачу, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку №986875. 
		Отже, державним інспектором передчасно встановлено правові документи для визначення користувача земельної ділянки.
		Крім того, згідно акту, державним інспектором встановлено, що на земельній ділянці будується будівля невизначеного призначення, яка відповідно до візуального огляду на момент проведення перевірки має 8 поверхів, проводиться будівництво 9-го поверху, чим порушено пункт а) частини 1 статті 96 Земельного кодексу України.
		З надано позивачем витягу з проектної документації об`єкта будівництва вбачається, що він має наступні параметри висоти поверхів:
		1-го - 3,3 метра,
		2-го - 3,3 метра, 
		3-го - 6,6 метра,
		4-го - 6,6 метра та частини 3,4 метра.
		Відповідно до пункту 3.19* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» район садибної забудови може бути сформований окремими житловими чи блокованими будинками з присадибними (приквартирними) ділянками з господарськими будівлями або без них. Забудова цих районів не повинна перевищувати 4-х поверхів. Поверховість забудови, граничні розміри житлових будинків, площа забудови, вимоги до господарських будівель, їх складу, огорожі ділянок, благоустрою території встановлюються місцевими правилами забудови в залежності від розміру ділянок, умов інженерного обладнання, інсоляції будинків та територій, інших нормативних вимог, регіональних традицій.
		Містобудівними умовами і обмеженнями забудови земельної ділянки, виданими Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 03.11.2016 № 1344/16/012/009-16 встановлена граничнодопустима поверховість об`єкта не більше 4 поверхів.
		Згідно з додатком Б ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» (далі - ДБН) антресоль - напівповерх, розташований між двома поверхами або вбудований у об`єм основного поверху для збільшення корисної площі приміщення. Поверх технічний - поверх для розміщення інженерного обладнання і прокладання комунікацій, може бути розташований у нижній (технічне підпілля), верхній (технічне горище) або в середній частині будинку. Поверх підвальний - поверх з позначкою підлоги приміщення нижче планувальної позначки землі більш ніж на половину висоти приміщення.
		Крім того, згідно з ДБН технічний поверх, розташований над верхнім поверхом, при визначені поверховості будинку не враховується.
		Відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24 травня 2001 року № 127 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2018 року № 186 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 20 грудня 2018 року за № 1442/32894) антресоль - майданчик, що займає верхню частину об`єму приміщення житлового, громадського та виробничого будинку, призначена для збільшення його площі, розміщення допоміжних, складських та інших приміщень.
		За таких умов, державні будівельні норми та спеціальні нормативні акти не відносять антресоль та підвальні приміщення до поверхів.
		Отже, з наявних у матеріалах справи доказів, не вбачається порушення позивачем вимог пункту а) частини першої статті 96 Земельного кодексу України, як зазначено відповідно до візуального огляду державним інспектором.
		Також, згідно топографо-геодезичного вишукування об`єкт будівництва та його огорожа встановленні в межах земельної ділянки.
		Крім того, у справі № 725/4245/19 за позовом ОСОБА_2 , як голови ОК «ЖБК «Платинум Холл», до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправною та скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2019 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області залишено без задоволення, а  рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 28 жовтня 2019 року - без змін.
		Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28.10.2019 року у справі №725/4245/19 зазначений позов задоволено та скасовано постанову про накладання адміністративного стягнення від 05.07.2019 № 339-ДК/0060По/08/01/-19, якою застосовано штраф у розмірі 340,00 грн. за порушення вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України та визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 531 Кодексу України про адміністративні правопорушення; постанову про накладання адміністративного стягнення від 05.07.2019 № 339-ДК/0061По/08/01/-19, якою застосовано штраф у розмірі 225,00 грн. за порушення вимог статті 96 Земельного кодексу України та визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Відповідні постанови були складені посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Київській області на підставі, в тому числі акту перевірки.
		Згідно з рішеннями суддів у межах справи №725/4245/19 посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Київській області не встановлено та не доведено порушень позивачем земельного законодавства.
		Щодо позовних вимог про включення запису щодо реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Будівництво житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 у Солом`янському районі м.Києва від 19.02.2019 №   КВ 061190502570 та реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Будівництво житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 у Солом`янському районі м. Києва від 01.04.2019 № КВ   141190910639 до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, суд зазначає про наступне.
		Згідно з частиною третьою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр). Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання.
		Механізм ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр), як єдиної комп`ютерної бази даних визначає Порядок ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 червня 2011 року №92 (далі по тексту - Порядок №92).
		Відповідно до пункту 3 Порядку №92 ведення, адміністрування, функціонування і супроводження програмного забезпечення реєстру, збереження та захист бази даних реєстру, забезпечення доступу до нього органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України.
		Пункт 8 Порядку №92 визначає, що підставами для внесення Держархбудінспекцією поданих органом державного архітектурно-будівельного контролю даних до реєстру є отримання цим органом: повідомлення; повідомлення про зміну даних у цьому повідомленні; декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація); повідомлення про зміну даних у зареєстрованих деклараціях, внесення змін до них у зв`язку з виявленими технічними помилками; скасування реєстрації повідомлення або декларації; прийняття рішення про видачу або анулювання дозволу, видачу сертифіката, повернення декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків; прийняття рішення про відмову у видачі дозволів чи сертифікатів.
		Згідно з пунктом 15 Порядку №92 передбачено, що у разі прийняття наказу органом державного архітектурно-будівельного контролю про скасування реєстрації повідомлень чи декларацій, анулювання дозволу, набрання рішенням суду законної сили про скасування документа декларативного або дозвільного характеру посадові особи вносять відомості до реєстру про їх скасування або анулювання.
		Таким чином, до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів вносяться дані на підставі наказу органом державного архітектурно-будівельного контролю про скасування реєстрації повідомлень чи декларацій; при цьому, механізм відновлення у цьому реєстрі відомостей про декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації у разі незаконного скасування їх реєстрації у Порядку не визначений.
		Сторонами визнається, що на підставі оскаржуваного наказу внесено до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів дані про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.
		Згідно з пунктом 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
		Частина третя статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
		Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод       (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
		Отже, з метою забезпечення ефективного поновлення порушеного права позивача, за відсутності механізму поновлення записів (інформації) про незаконно скасовану реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації, суд приходить до висновку, що відповідача належить зобов`язати вчинити дії щодо включення запису щодо реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Будівництво житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 у Солом`янському районі м. Києва від 19.02.2019 №   КВ    061190502570 та реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Будівництво житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 у Солом`янському районі м. Києва від 01.04.2019 № КВ   141190910639 до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
		Аналогічна правова позиція щодо можливості відновлення в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів записів (інформації) про реєстрацію викладена у постанові Верховного Суду від 10 липня 2018 року у справі №813/213/16 (провадження №К/9901/13424/18).
		Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного наказу з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та, у свою чергу, він має вчинити дії щодо ефективного поновлення прав позивача; а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.
		Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього       Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Оскільки позовні вимоги задоволено, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		 
		Керуючись вимогами статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позовні вимоги Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Платинум Холл» задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.06.2019 № 140 «Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про готовність до експлуатації об`єкта».
		Зобов`язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) забезпечити в установленому порядку включення запису щодо реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Будівництво житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 у Солом`янському районі м. Києва від 19.02.2019 №     КВ     061190502570 та реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Будівництво житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 у Солом`янському районі м. Києва від 01.04.2019 № КВ   141190910639 до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
		Стягнути на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Платинум Холл» за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) сплачений судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).
		 
		Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Суддя                                                                                                                  Є.В. Аблов
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Позивач: Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Платинум-Холл" (03148, Київ, вул.Володимира Покотила, 7/2, код ЄДРПОУ 40977232
		Відповідач: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, Київ, вул.Хрещатик, 32А, код ЄДРПОУ 40224921)

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...