Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 585/1031/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; державного регулювання цін і тарифів.
Надіслано для оприлюднення: 09.12.2020. Зареєстровано: 10.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.12.2020.
Дата набрання законної сили: 09.12.2020
Номер судового провадження: К/9901/17491/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 грудня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 585/1031/17
		адміністративне провадження № К/9901/17491/18  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Уханенка С. А.,
		суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.
		розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
		за позовом Громадської організації «Споживачів Роменщини» до Виконавчого комітету Роменської міської ради, за участю третіх осіб - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Лайн», фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 , про визнання недійсним з дати прийняття та скасування рішення, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою Громадської організації «Споживачів Роменщини» на постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12 квітня 2017 року (головуючий суддя - Євлах О.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року (головуючий суддя  -  Калиновський В.А., судді  - Бондар В.О., Калитко О.М.),
		ВСТАНОВИВ:
		І. Суть спору
		1. У березні 2017 року Громадська організація «Споживачів Роменщини» (далі - ГО «Споживачів Роменщини») звернулася до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Роменської міської ради (далі - ВК Роменської міської ради), в якому просила визнати невідповідним Конституції України та законам України, недійсним з дати прийняття та скасувати рішення ВК Роменської міської ради від 03 березня 2017 року №37 «Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Ромни».
		2. Позов обґрунтовано тим, що на підставі звернень перевізників, у березні 2017 року на позачерговому засіданні ВК Роменської міської ради прийнято рішення №37 «Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м.Ромни», яким безпідставно підвищено тарифи на послуги перевезення на міських автобусних маршрутах з 2,50 грн до 3,50 грн та збільшено вартість пільгового проїзду з 1,00 грн до 2,00   грн. Посилаючись на те, що зазначене рішення суперечить Конституції України, Законам України «Про місцеве самоврядування», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та «Про доступ до публічної інформації», ГО «Споживачів Роменщини» просила суд задовольнити позов.
		ІІ. Встановлені судами обставини справи
		3. У січні 2017 року до Роменської міської ради звернулися перевізники на міських автобусних маршрутах із заявами про зміну тарифів на проїзд у зв`язку зі збільшенням мінімальної заробітної плати, підвищення вартості паливно-мастильних матеріалів та збільшення вартості витратних матеріалів (запчастини, автомобільні шини).
		4. На офіційному сайті Роменської міської ради 18 січня 2017 року в розділі доступ до публічної інформації опубліковано повідомлення про оприлюднення проєкту регуляторного акта - рішення виконавчого комітету міської ради «Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування», яким передбачалося встановити наступні тарифи на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування: 1) проїзд в автобусі/мікроавтобусі - 3,50 грн; 2) проїзд в автобусі/мікроавтобусі для школярів 1- 4 класів у дні навчання - 0,50 грн; 3) пільговий та безкоштовний проїзд пасажирів здійснюється відповідно до рішення Роменської міської ради від 10 березня 2016 року «Про затвердження переліку категорій жителів міста Ромни, які мають право на безкоштовне та пільгове перевезення міським автомобільним транспортом загального користування» (зі змінами).
		5. Зазначений проєкт рішення Роменської міської ради та аналіз його впливу був також опублікований 28 січня 2017 року в газеті «Вісті Роменщини» (випуск №5 (13939)) в розділі «регуляторна політика».
		6. Надалі, 01 лютого 2017 року на офіційному сайті міської ради та у випуску газети «Вісті Роменщини» від 04 лютого 2017 року №6 (13940) було опубліковане оголошення щодо проведення 27 лютого 2017 року громадських слухань з питання підвищення тарифів на проїзд в міських автобусних маршрутах загального користування   та обговорення   зазначеного   проєкту регуляторного акту. 
		7. Згідно з протоколом від 27 лютого 2017 року №15 у громадських слуханнях брали участь 12 осіб, у тому числі і представники ГО «Споживачів Роменщини». За результатами обговорення проєкту вирішено: 1) рекомендувати ВК Роменської міської ради провести контроль за дотриманням договірних зобов`язань перевізниками (голосували:     за - 12; проти   - 0; утрималось - 0); 2)   рекомендувати ВК Роменської міської ради при коригуванні тарифів до 3,50 грн взяти до уваги середньообласний показник ціни за проїзд - 3,00   грн (голосували: за   -   7, проти   -   0, утрималось-     5).
		8. У березні 2017 року на засіданні ВК Роменської міської ради прийнято рішення №37 «Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Ромни», яким установлено тарифи на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування: проїзд в автобусі/мікроавтобусі - 3,50   грн; пільговий проїзд в автобусі/мікроавтобусі - 2,00 грн; проїзд в автобусі/мікроавтобусі для школярів 1 - 4 класів у дні навчання - 1,00 грн; 2) проїзд пасажирів, які мають право на безкоштовне та пільгове перевезення міським автомобільним транспортом загального користування здійснюється відповідно до рішення Роменської міської ради від 26 січня 2017 року «Про затвердження переліку категорій жителів міста Ромни, які мають право на безкоштовне та пільгове перевезення міським автомобільним транспортом загального користування»; 3) визнано таким, що втратило чинність, рішення виконавчого комітету міської ради від 20 квітня 2016 року №   58 «Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування» (а.с.9;188-189). Згідно з протоколом цього засідання від 03 березня 2017  року №4 із 15 членів виконкому міської ради на засіданні були присутні 12 осіб, з яких за прийняття рішення №37 проголосувало 10, тобто рішення прийнято більшістю голосів від загального складу.
		9. Предметом спору у цій справі є правомірність рішення виконавчого комітету органу місцевого самоврядування про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах.
		ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		10. Постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017  року, позов задоволено частково. Скасовано підпункти 2, 3 пункту 1 рішення ВК Роменської міської ради від 03 березня 2017 року №   37 «Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Ромни» та пункт 3 цього рішення, в частині визнання таким, що втратило чинність, рішення виконавчого комітету міської ради від 20 квітня 2016 року №58 щодо встановлення вартості пільгового проїзду в автобусі/мікроавтобусі та проїзд в автобусі/мікроавтобусі для школярів 1- 4 класів у дні навчання. В іншій частині позову відмовлено.
		11. Вирішуючи спір та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що підпункт 1 пункту 1 оскаржуваного рішення (збільшення вартості проїзду до 3,50 грн) прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України, а тому підстави для задоволення позову в цій частині відсутні. Водночас, тарифи, зазначені у підпунктах 2, 3 пункту 1 цього рішення, прийнято з порушенням процедури їх затвердження, оскільки у засобах масової інформації оприлюднено іншу, ніж установлено оскаржуваним рішенням, інформацію щодо розміру пільгових тарифів на проїзд.
		IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін
		12. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ГО «Споживачів Роменщини» подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити позов.
		13. Заявник зазначив, що, судами безпідставно відхилено доводи позивача про необґрунтованість розмірів затверджених тарифів, оскільки надані перевізниками розрахунки не відповідали приписам Методики розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 17 листопада 2009 року №1175 (далі - Методика) та Порядку погодження тарифів на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах, затвердженому рішенням ВК Роменської міської ради від 17 березня 2010   року № 39. 
		14. Судові рішення не відповідають приписам статті 159 КАС України (у редакції, чинній до 15   грудня 2017 року) щодо їх законності та обґрунтованості, оскільки у супереч вимог статті 10 Закону України 05 квітня 2001 року №2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344-III) та Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» (далі - Закон №280/97-ВР) суди дійшли безпідставного висновку про дотримання відповідачем процедури перегляду тарифів, оскільки під час прийняття спірного регуляторного акта ВК Роменської міської ради порушило вимоги нормативно-правових актів, що є обов`язковими при прийнятті такого рішення.
		15. ГО «Споживачів Роменщини» послалося на те, що непроведення економічної експертизи розрахунків перевізників стало підставою для відмови у позові, однак під час розгляду справи, суди безпідставно не взяли до уваги пояснення свідків про те, що надані перевізниками розрахунки містять завищенні статті витрат. На думку заявника, такі показання є належними та достатніми доказами економічної необґрунтованості розрахунків перевізників, на підставі яких відповідачем затверджено завищені тарифи на перевезення пасажирів.
		16. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ГО «Споживачів Роменщини».
		17. У запереченнях на касаційну скаргу ВК Роменської міської ради просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вирішуючи спір, суди повно і всебічно встановили обставини, що мають значення для розгляду справи та правильно застосували норми матеріального і процесуального права до спірних правовідносин. Висновки судів щодо правомірності оскаржуваного рішення  про встановлення тарифів є обґрунтованими та відповідають вимогам КАС України. Водночас, суди правильно зазначили, що за приписами статті 162 КАС України (у редакції, чинній до 15   грудня 2017   року) суд не має повноважень вирішувати питання щодо невідповідності Конституції України оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень.
		18. Заперечення на касаційну скаргу від інших учасників справи не надійшли. 
		19. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		20. Зазначену справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у лютому 2018 року.
		V. Джерела права й акти їхнього застосування
		21. Частиною першою статті 140 Конституції України установлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
		22. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (частина третя статті 140 Конституції України).
		23. Згідно із статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
		24. Виходячи з приписів статей 19, 140, 143, 144, 146 Конституції України, органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, що віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		25. Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом №280/97-ВР відповідно до підпункту 2 пункту «а» статті 28 якого до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо встановлення в порядку і межах, визначених законом, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги.
		26. Частинами першою - другою статті 7 Закону №2344-III (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що тарифи на транспортні послуги встановлюються відповідно до законодавства України. Рівень тарифів на транспорті визначається відповідно до нормативних витрат на одиницю транспортної роботи, рівня рентабельності та оплати податків. Розрахунки із споживачами послуг транспорту загального користування проводяться на основі чинних тарифів у порядку, визначеному кодексами (статутами) окремих видів транспорту та іншими актами законодавства України. Відшкодування збитків від безоплатних перевезень пільгових категорій громадян регулюється нормативними актами Кабінету Міністрів України.
		27. Відповідно до статті 10 Закону №2344-III тарифна політика на автомобільному транспорті має задовольняти підприємницький інтерес, забезпечувати розвиток автомобільного транспорту, стимулювати впровадження новітніх технологій перевезень, застосування сучасних типів транспортних засобів, а також сприяти вирішенню таких завдань: збільшення можливостей суб`єктів господарювання щодо забезпечення потреб споживачів у послугах, залучення інвестицій у розвиток автомобільного транспорту та досягнення сталих економічних умов роботи; стимулювання конкуренції та появи нових суб`єктів господарювання, які належать до автомобільного транспорту; забезпечення балансу між платоспроможним попитом на послуги та обсягом витрат на їх надання; забезпечення стабільності, прозорості та прогнозованості тарифів. Реалізація єдиної тарифної політики передбачає затверджену центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, методику розрахунку тарифів за видами перевезень.
		28. Правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності визначені Законом України від 11 вересня 2003 року №1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №1160-IV).
		29. За визначеннями, наведеними у частині першій статті 1 Закону №1160-IV, регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим  регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом. Аналіз регуляторного впливу - це документ, який містить обґрунтування необхідності державного регулювання шляхом прийняття регуляторного акта,  аналіз впливу,  який справлятиме регуляторний акт на ринкове середовище, забезпечення  прав  та  інтересів суб`єктів господарювання, громадян та держави, а також обґрунтування відповідності проекту регуляторного акта принципам державної регуляторної політики.
		30. За приписами частин першої - другої, шостої статті 8 Закону №1160-IV стосовно кожного проекту регуляторного акту його розробником готується аналіз регуляторного впливу. Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акту з метою одержання зауважень та пропозицій. Аналіз регуляторного впливу підписується розробником проекту регуляторного акта, а в разі якщо розробником проекту є регуляторний орган, інший орган, установа чи організація - керівником цього органу, установи чи організації.
		31. Порядок оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій визначений статтею 9  Закону №1160-IV, а способи оприлюднення документів, підготовлених у процесі здійснення регуляторної діяльності наведені у статті 13 цього Закону. Так, частиною другою цієї норми установлено, що повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.
		32. Відповідно до статті 14 Закону України 13 січня 2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон №2939-VI) розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами. Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації. Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття ( частини друга - третя статті 15 Закону №2939-VI).
		33. Механізм формування тарифів на послуги з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, автобусних маршрутах спеціальних перевезень та автобусних маршрутах нерегулярних перевезень, а також тарифів на послуги з перевезення пасажирів у таксі та легковими автомобілями на замовлення і застосовується органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та автомобільними перевізниками незалежно від їх відомчої підпорядкованості, форми власності та організаційно-правової форми господарювання (далі - Перевізники) визначений Методикою.
		34. За приписами пункту 1.2 Методики, вона є обов`язковою для застосування під час встановлення регульованого тарифу органами виконавчої влади та місцевого самоврядування на послуги пасажирського автомобільного транспорту (далі - Послуги) і носить рекомендаційний характер під час формування вільних тарифів на ці послуги.
		35. За визначеннями, наведеними у пункті 1.3 Методики автобусний маршрут загального користування   - це автобусний маршрут, на якому здійснюють регулярні пасажирські перевезення; тариф регульований - це тариф на Послуги, який відповідно до законодавства встановлюється (затверджується або погоджується) органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування; транспортна робота - кількість виконаних пасажиро-кілометрів за певний період.
		36. За правилами пункту 1.6 Методики перегляд рівня тарифів повинен здійснюватися у зв`язку зі зміною умов виробничої діяльності та реалізації Послуг, що не залежать від господарської діяльності Перевізника, в тому числі в разі зміни вартості палива більш ніж на 10%.
		37. Розрахунок тарифів здійснюється відповідно до запланованих на рік (на підставі фактичних) обсягів транспортної роботи, характерних для даного виду перевезень Перевізника в регіоні, та кількості перевезених пасажирів з використанням економічно обґрунтованих планових витрат, визначених з урахуванням вимог законодавства, на підставі галузевих норм, ставок податків і зборів (обов`язкових платежів), прогнозного індексу цін виробників промислової продукції у плановому періоді. До розрахунку тарифу включається плановий прибуток, необхідний для розвитку Перевізника і сплати ним податкових зобов`язань (пункт 2.1 Методики). Під час розрахунку тарифу загальний обсяг транспортної роботи та загальна кількість перевезених пасажирів, у тому числі з урахуванням пільгових категорій пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, обґрунтовуються Перевізником на підставі фактичних показників роботи або встановлюються за результатами обстеження пасажиропотоків (пункт 2.3 Методики).
		VI. Позиція Верховного Суду
		38. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішення питань щодо установлення та зміни тарифів, зокрема, на транспорті послуги, та залучення підприємств до участі в обслуговуванні населення засобами транспорту є виключною компетенцією виконавчих органів міських рад, а прийняте ними з цього приводу рішення, за своїми ознаками, є регуляторним актом. Тому, приймаючи таке рішення, уповноважений орган місцевого самоврядування зобов`язаний діяти у межах процедури, встановленої нормами Законів №1160-IV і №2939-VI для прийняття та оприлюднення такого виду актів. Водночас питання щодо перегляду та зміни тарифів вирішується уповноваженим органом з урахуванням вимог Закону №2344-III та за правилами Методики. Недотримання органом місцевого самоврядування цих умов є підставою для скасування прийнятого ним рішення. Водночас, окремі недоліки в документах перевізників, що в цілому не впливають на причини для перегляду тарифів, визначені пунктом 1.6 Методики, за умови дотримання органом місцевого самоврядування процедури прийняття регуляторного акту, визначеної нормами Законів №1160-IV і №2939-VI, не є підставою для визнання такого рішення неправомірним та, відповідно, його скасування. 
		39. Як встановлено судами, підставою звернення ГО «Споживачів Роменщини» до суду із зазначеним позовом стало те, що звертаючись до ВК Роменської міської ради з відповідними заявами, перевізниками, на думку позивача, не додано усіх необхідних документів, неправильно розраховано адміністративні витрати та витрати на утримання апарату управління, не надано обґрунтування складових вартості технічного обслуговування і ремонту рухомого складу, задіяних на міських автобусних маршрутах, та неправильно обчислено витрати щодо зносу автомобільних шин. Крім того, оприлюднення проекту оскаржуваного рішення відбулося з порушенням вимог частини третьої статті 15 Закону №2939-VI.
		40. Перевіряючи такі доводи позивача, судами встановлено, що надані перевізниками розрахунки, у тому числі розрахунок граничного тарифу на перевезення одного пасажира, здійснювалися, виходячи з планових показників, про що свідчить формула зазначена у розрахунку, яка відповідає формулі затвердженій Методикою. Належними та допустимими доказами ця інформація не спростована, а доводи ГО «Споживачів Роменщини» щодо невідповідності тарифів ґрунтуються на припущеннях. Крім того, позивач був присутній на громадських слуханнях, зауважив, що не згоден з підняттям тарифів і запропонував провести якісне та прозоре обстеження пасажиропотоку. Але під час голосування за підвищення вартості проїзду - «проти», ніхто не голосував (а.с. 136 - 139). 
		41. Верховний Суд відхиляє доводи заявника про те, що показання свідків щодо завищення перевізниками статей витрат свідчать про економічну необґрунтованість наданих ними розрахунків, оскільки, як правильно зазначили суди, такі висновки вимагають спеціальних знань та проведення відповідної економічної експертизи, проте жодна із сторін у справі на цьому не наполягала.
		42. Водночас, судами перевірено та обґрунтовано відхилено доводи ГО «Споживачів Роменщини» щодо порушення відповідачем процедури прийняття та оприлюднення регуляторного акта, оскільки факт оприлюднення (як на офіційному сайті, так і в друкованих виданнях) регуляторного акта-рішення «Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Ромни» в порядку, визначеному Законом №1160-IV, підтверджується матеріалами справи. Верховний Суд також погоджується з висновками судів про те, що норми Закону №1160-IV не зобов`язують уповноважений орган повторно оприлюднювати регуляторні акти за наслідками розгляду пропозицій та зауважень, поданих до таких актів.
		43. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів про те, що оскаржуване рішення ВК Роменської міської ради від 03 березня 2017 року №37 «Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м.Ромни» в частині затвердження вартості проїзду в автобусі/мікроавтобусі у розмірі 3,50 грн (підпункт 1 пункту 1) прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України, а тому відсутні правові підстави для визнання його протиправним та скасування в цій частині. Водночас, як правильно встановили суди, оскаржуване рішення в частині встановлення вартості пільгового проїзду та визначення розміру тарифу за проїзд школярів (підпункти 2, 3 пункту 1) підлягає скасуванню, оскільки ця інформація не була оприлюднена органом місцевого самоврядування у належний спосіб, що свідчить про порушення відповідачем процедури його прийняття. У зв`язку з чим, Верховний Суд погоджується з висновками судів про необхідність часткового скасування і пункту 3 оскаржуваного рішення та відновлення дїї попереднього рішення ВК Роменської міської ради, яке втратило чинність у зв`язку з прийняттям нового регуляторного акта.
		44. Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що вимога визнати оскаржуваний регуляторний акт таким, що не відповідає Конституції України  задоволенню  не підлягає, оскільки відповідно до норм КАС України адміністративні суди не мають повноважень вирішувати питання конституційності оскаржуваних нормативно-правових актів, оскільки це питання належить до юрисдикції Конституційного Суду України.
		45. Інші мотиви та аргументи заявника зводяться до загальних посилань на інтереси громади, тлумачення нормативно-правових актів, переоцінки доказів та не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій.
		46. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
		VІI. Судові витрати
		47.   З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
		Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1.   Касаційну скаргу Громадської організації «Споживачів Роменщини» залишити без задоволення.
		2. Постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12 квітня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року залишити без змін.
		3. Судові витрати не розподіляються.
		4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		Головуючий:                                                                                           С.А. Уханенко
		Судді:                                                                                                    О.В. Кашпур
		                                                                                                    О.Р. Радишевська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...