Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/5221/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 09.12.2020. Зареєстровано: 10.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 11.12.2020.
Дата набрання законної сили: 10.11.2020
Номер судового провадження: 2-а/359/139/2020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 2-а/359/139/2020
		Справа № 359/5221/20
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		Іменем України
		 
		28 жовтня 2020 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
		головуючої судді                 Яковлєвої Л.В.,
		при секретарі         Русан А.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориспіль справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до інспектора батальйону патрульної поліції у м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Бойка Дмитра Олександровича про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		09 липня 2020 року представник позивача адвокат Сацик Р.В. звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із адміністративним позовом, яким просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 2754634 від 29 червня 2020 року та закрити справу про адміністративне правопорушення; стягнути з Департаменту патрульної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені витрати.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постановою серії ЕАМ № 2754634 від 29 червня 2020 року про адміністративне правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за порушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Як вбачається з вказаної постанови 29 червня 2020 року о 03 годині 01 хвилин в місті Бориспіль по вул. Ясна, 18, водій керуючи транспортним засобом не мав при собі посвідчення водія, чим порушив п. 2.4.а ПДР України. Представник позивача зазначає, що порушення не було зафіксовано жодним із працівників поліції, безпосередньо жоден працівник поліції не був присутнім при вчиненні правопорушення. Фактично патрульний інспектор Бойко Д.О. не міг дослідити докази та оцінити докази скоєння позивачем спірного адміністративного правопорушення, оскільки воно не було виявлено безпосередньо, докази, які б підтвердили його скоєння та засвідчили такий факт відсутні. Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим, а складання постанови вчинено з порушенням норм закону, упереджено, оскільки інспектор не взяв до уваги пояснення позивача та не дослідив обставини справи в їх сукупності.
		Ухвалою суду від 22 липня 2020 року по справі відкрито спрощене провадження та призначено розгляд справи на 11 год. 30 хв. 31 липня 2020 року. 
		В судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Натомість, представник позивача - адвокат Сацик Р.В. подав до суду заяву, якою просив розгляд справи проводити у його відсутність та відмовився від раніше заявленого клопотання про виклик та допит свідків. Позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
		28 серпня 2020 року на адресу суду від відповідача інспектора БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП старшого лейтенанта поліції Бойка Д.О. надійшов відзив на позовну заяву разом з диском, на якому містяться три відео файли, зафіксовані нагрудною камерою інспектора. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що згідно постанови, винесеної інспектором взводу №1 роти №2 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП старшим лейтенантом поліції Бойко Д.О., 29 червня 2020 року о 03 год. 01 хв. за адресою : АДРЕСА_1 , водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «ВАЗ 2106» н.з. НОМЕР_1 , не мав при собі посвідчення водія, чим порушив п. 2.4.а Правил дорожнього руху. Причиною зупинки транспортного засобу «ВАЗ 2106» н.з. НОМЕР_1 було застосування поліцейським превентивних заходів. Під час перевірки документів було виявлено, що у ОСОБА_1 відсутнє водійське посвідчення. Відповідно до бази даних з АРМОР посвідчення водія серії НОМЕР_2 видане 25.02.2015 року на ім`я ОСОБА_1 вилучено 29.11.2018 року за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП. Станом на 27.08.2020 року вказане посвідчення водія надійшло для знищення. На відео з нагрудної камери інспектора зафіксовано виявлення речовини схожої на наркотичну, водієві ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичне освідування у медичному закладі, від якого він відмовився в присутності двох понятих, після чого було складено протокол та винесено постанову за керування транспортним засобом без посвідчення водія. На відео зафіксовано, що позивач пояснює, що автомобіль він взяв у товариша для поїздки на рибалку, а також те, що водійського посвідчення він не має, але може показати через додаток «Дія», який він не увімкнув та не пред`явив інспектору. Крім того, відповідач не перешкоджав реалізації права на отримання правової допомоги на місці розгляду справи чи в телефонному режимі, про що було роз`яснено порушнику та зафіксовано на відео з нагрудної камери інспектора. Також, вимога позивача про відшкодування понесених судових витрат є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки відсутні документальні підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат.
		Зважаючи на вказане, відповідач просив відмовити у задоволенні позову, оскільки старший лейтенант поліції, при складанні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а постанова винесена з дотриманням правил чинного законодавства. Крім того до відзиву додано оптичний носій з відео файлами. Твердження позивача, викладені в позові, є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам. Крім того, відповідач просив розгляд справи проводити у його відсутність.
		02 вересня 2020 року представником позивача - адвокатом Сациком Р.В. подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначає, що доводи відповідача були б прийнятними у тому випадку, якщо було б зафіксовано і доведено факт керування автомобілем без наявності посвідчення водія, а також зазначено вірно час, коли позивача виявлено за кермом автомобіля. Разом з оспорюваною постановою, 29.06.2020 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 192488 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03.08.2020 року провадження у справі закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В ході розгляду справи встановлено, що позивач не керував транспортним засобом, а тому доводи відповідача щодо правомірності винесення постанови та безпідставності її оскарження є необґрунтованими.
		14 вересня 2020 року інспектором БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП старшим лейтенантом поліції Бойком Д.О. до суду подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач твердження позивача, викладені у відзиві вважає хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на те, що посвідчення водія ОСОБА_1 вилучене та відправлене на знищення, як невитребуване, тому воно не може відображатися в додатку «Дія» в статусі дійсне. З чого можна дійти висновку, що позивач не міг мати та пред`явити посвідчення водія. Посилання позивача на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03.08.2020 року є безпідставним та хибним, оскільки вказаною постановою не встановлено факт того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, тому дана обставина підлягає доказуванню. Невірне трактування позивачем норм КУпАП не є підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень. 
		Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить наступного висновку.
		Частиною 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. 
		Пунктом 1 ч.1 ст.20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
		Відповідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Судом встановлено, що 29 червня 2020 року інспектором взводу №1 роти №2 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП старшим лейтенантом поліції Бойко Д.О., винесено постанову відносно водія автомобіля марки «ВАЗ 2106» н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАМ № 2754634, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. (а.с. 7).
		Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно оскаржуваної постанови, 29 червня 2020 року о 03 год. 01 хв. за адресою : АДРЕСА_1 , водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «ВАЗ 2106» н.з. НОМЕР_1 , не мав при собі посвідчення водія, чим порушив п. 2.4.а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
		Відповідно ч. 1 ст. 126 КупАП визначено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Згідно п. 2.4.а Правил дорожнього руху України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
		Відповідно п. 2.1 Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах - дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції; на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно вимог спеціальних правил; чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення); у разі встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака «Водій з інвалідністю» - документ, що підтверджує інвалідність водія або пасажира (крім водіїв з явними ознаками інвалідності або водіїв, які перевозять пасажирів з явними ознаками інвалідності) (підпункт додано 11.07.2018).
		З позовної заяви вбачається, що позивач не визнає свою вину в скоєнні адміністративного правопорушення, оскільки стверджує, що не керував транспортним засобом. 
		Відповідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Згідно ч. 1 ст. 72 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.
		Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		Згідно п. 2 розділу ІІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07 листопада 2015 року за № 1395, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, в тому числі, статтею 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
		Відповідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
		За змістом ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин справи. Підлягають з`ясуванню питання про те, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Рішення по справі приймається на підставі доказів досліджених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Встановлено, що при винесенні постанови перелічених вище вимог відповідачем дотримано не було.
		В свою чергу суд вважає, що відео з місця правопорушення, повно та достеменно не підтверджує доводи відповідача, зазначені у відзиві до позову та не є доказами протиправних дій та порушення правил дорожнього руху зі сторони позивача, так як на записах відсутні докази факту керування позивачем транспортним засобом.
		Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний : мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
		Відповідно бази даних з АРМОР посвідчення водія серії НОМЕР_2 видане 25 лютого 2015 року на ім`я ОСОБА_1 вилучено 29 листопада 2018 року за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП та направлено, як невитребуване у сервісний центр № 3243 разом з копією постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2018 року відносно ОСОБА_1 .
		Станом на 27 серпня 2020 року відповідно бази даних АРМОР вказане посвідчення водія ОСОБА_1 надійшло для знищення. Тобто, на момент складання оскаржуваної постанови у позивача було відсутнє дійсне посвідчення водія. Доказів протилежного суду сторонами не надано.
		Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 29 червня 2020 року відносно позивача працівниками поліції також було складено протокол серії ОБ №192488 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
		Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 серпня 2020 року, яка набрала законної сили 13 серпня 2020 року, у справі № 359/5221/20, провадження у справі було закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Під час розгляду справи допитано свідків, на підставі показів яких встановлено, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. Наведене стало обставиною для закриття провадження у справі.
		Відповідно ч. 4 ст. 178 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Таким чином, обставина про те, що 29 червня 2020 року ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, вже встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, у зв`язку з чим ці обставини не підлягає доказуванню під час розгляду даної справи.. 
		Крім того, дані обставини не спростовано і відповідачем поданими до суду доказами, оскільки на відеофіксації адміністративного правопорушення, зафіксованого нагрудною камерою, відсутні докази руху транспортного засобу під керуванням позивача та його зупинки інспектором поліції.
		За таких обставин, суд вважає, що відповідачем не надано доказів вчинення ОСОБА_1 дій, які є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.126 КУпАП.
		Відповідно ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
		Судом встановлено, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП винесено 29 червня 2020 року. Позивач отримав її в той же день. Наведене підтверджується підписом ОСОБА_1 на постанові та ним не заперечується. Представником позивача позов подано до суду 09 липня 2020 року, про що свідчить штемпель канцелярії суду на позовній заяві. Отже, строк оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення позивачем не пропущено. 
		Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідач обставин, на які посилається позивач не спростував, будь-яких доказів, які підтверджують правомірність оскаржуваного рішення, суду не надав.
		Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		Зважаючи на відсутність належних доказів вини позивача, суд позбавлений можливості зробити однозначний висновок щодо наявності події правопорушення та наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
		Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, та ту обставину, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження вчинення  ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, суд приходить висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена без достатніх правових підстав.
		З приводу вимоги позивача щодо стягнення з відповідача понесених судових витрат, суд приходить висновку, що дана вимога необґрунтована та безпідставна, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження понесених судових витрат та не вказано розмір таких витрат та його розрахунок.
		За таких обставин, суд вважає за можливе позов задовольнити частково, постанову серії ЕАМ № 2754634 від 29 червня 2020 року скасувати, а провадження у справі закрити.
		На підставі викладеного та керуючись ст. 122, 222, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		ВИРІШИВ :
		Позову заяву ОСОБА_1 до інспектора батальйону патрульної поліції у м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Бойка Дмитра Олександровича про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень - задовольнити частково.
		Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 2754634 від 29 червня 2020 року та закрити провадження по справі.
		 
		В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
		Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд Бориспільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повний текст рішення виготовлено 28 жовтня 2020 року.
		 
		 
		 
		Суддя                                          Яковлєва Л.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...