Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 203/4466/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 09.12.2020. Зареєстровано: 10.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 11.12.2020.
Дата набрання законної сили: 06.04.2021
Результат оскарження 06.04.2021 Дніпровський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/0203/238/2020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №203/4466/17 
		Провадження №2/0203/238/2020 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08.12.2020 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
		головуючого судді                        Католікяна М.О.,
		при секретарі                        Дзьомі Ю.О.,
		з участю:
		-представниці позивача                Цурки Н.О., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» до ОСОБА_1 , треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смолянінова Олена Ярославівна, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання права власності на нерухоме майно,
		 
		у с т а н о в и в:
		 
		1. 01 грудня 2017 року публічне акціонерне товариства «Український професійний банк» (далі - ПАТ «УПБ») в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «УПБ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смолянінова О.Я., Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання нікчемного правочину недійсним, застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання права власності на нерухоме майно. Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28.05.2015 між сторонами було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я., за яким позивачем на користь відповідача було здійснено відчуження нерухомого майна - першої черги офісу - приміщення №45 загальною площею 197,3 м2 по АДРЕСА_1 . Ціна продажу становила 3 196 139,44 грн. Постановою Правління Національного банку України від 28.05.2015 №348 позивача було віднесено до категорії неплатоспроможних. Ухваленню вказаної постанови передувало ухвалення правлінням Національного банку України постанови від 30.04.2015 №293/БТ про віднесення позивача до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за його діяльністю, відповідно до якої було встановлено низку обмежень у здійсненні діяльності банку, запроваджено особливий режим контролю над його діяльністю та призначено куратора Національного банку України. На підставі постанови правління Національного банку України від 28.05.2015 №348 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було ухвалене рішення від 28.05.2015 №107 про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «УПБ» та розпочато процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації від 29.05.2015 по 28.08.2015 включно.
		2. За наслідками запровадження у банку тимчасової адміністрації та на виконання своїх обов`язків, передбачених статтею 38 Закону України від 23.02.2012 №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон №4452-VI), пункту 1.18 рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 №2 «Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку» уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб наказом від 29.05.2015 №26/ТА було створено комісію з перевірки договорів, укладених позивачем, якою проведено перевірку всіх договорів укладених протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації. Під час здійснення перевірки було встановлено, що договір купівлі-продажу від 28.05.2015 є нікчемним, оскільки при його укладенні було допущено низку порушень норм чинного законодавства України, обмежень, встановлених Національним банком України. Крім того, було встановлено, що вказаний правочин має ознаки нікчемності, визначені частиною 3 статті 38 Закону №4452-VI, оскільки має безоплатний характер, що зумовило неможливість виконання банком зобов`язань перед іншими кредиторами, та направлений на позачергове задоволення вимог одного з кредиторів неплатоспроможного банку.
		3. Так, договір купівлі-продажу від 28.05.2015 було укладено в порушення обмежень, встановлених постановою правління Національного банку України від 30.04.2015 №293/БТ, зокрема, заборони на укладання відповідних договорів та здійснення розрахунку не через кореспондентський рахунок банку, відкритий в Національному банку України, а шляхом відображення в балансі банку штучних транзакцій з оплати договору, внаслідок чого позивач жодних грошових коштів не отримав. ТОВ «Розвиток-2012», що було залучено згідно з договором купівлі-продажу відповідачем для здійснення розрахунків, було оформлено платіжне доручення від 28.05.2015 №211 з перерахування коштів зі свого поточного рахунку, відкритого у ПАТ «УПБ», на рахунок позивача на суму 3 196 139,44 грн. Між тим, виконання вказаного платіжного доручення не вбачалось можливим, оскільки на кореспондентському рахунку банку залишок коштів складав 43 805,61 грн. Таким чином, вказане платіжне доручення не підлягало виконанню в силу пункту 1.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22. Отже, за відсутності коштів на кореспондентському рахунку, банк не мав можливості виконати платіжне доручення з перерахування коштів. Відтак реально кошти до банку не надходили, натомість відбулось коригування структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов`язань, що свідчить про безоплатність такого правочину, що також унеможливлює виконання грошових зобов`язань банку перед іншими кредиторами в ліквідаційній процедурі в частині ціни продажу.
		4. Також в обґрунтування нікчемності договору купівлі-продажу позивач посилався на те, що останнім безпідставно встановлено відстрочку платежу, що з урахуванням перебування банку у категорії проблемних та його неможливості виконання зобов`язань перед кредиторами значно погіршувало фінансове становище останнього. Крім того, позивачем було зазначено, що кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ «Розвиток-2012» є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . При цьому ОСОБА_2 мав значний вплив на позивача, оскільки був його акціонером і фактично здійснював усі управлінські функції. Ураховуючи це, згідно із Законом України від 07.12.2000 №2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність» ОСОБА_2 є контролером ПАТ «УПБ» і відповідно разом з ТОВ «Розвиток-2012» та ОСОБА_1 - пов`язаною з банком особою.
		5. Посилаючись в обґрунтування правових підстав пред`явленого позову на норми статей 215, 216, 236 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статей 37,38 Закону №4452-VI, статті 26 Закону України від 01.07.2004 №1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», нормативні акти Національного банку України, позивач просив визнати недійсним нікчемний правочин - договір купівлі-продажу від 28.05.2015, та застосувати наслідки його недійсності шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності за відповідачем на відчужене за договором нерухоме майно, а також визнати право власності на вказане майно за собою (т. 1 а.с.а.с. 2 - 13, 45).
		6. 01 лютого 2018 року суд за заявою позивача забезпечив позов шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно: першу чергу офісу - приміщення №45 загальною площею 197,3 м2 по АДРЕСА_1 (т . 1 а.с.а.с. 94, 95).
		7. 30 березня 2018 року рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 20.03.2019, у задоволенні заявленого у справі позову було відмовлено (т. 1 а.с.а.с. 177 - 183, т. 2 а.с.а.с. 67 - 73).
		8. 11 вересня 2019 року Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду було ухвалено постанову про скасування рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30.03.2018, постанови Дніпровського апеляційного суду від 20.03.2019, відмову у позові в частині визнання нікчемного правочину недійсним, передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції (т. 2 а.с.а.с. 139 - 146).
		9. 17 жовтня 2019 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська постановив ухвалу про прийняття справи до провадження, призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження (т. 2 а.с. 150).
		10. 15 листопада 2019 року відповідач подав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що вимога про визнання нікчемного правочину недійсним є неналежним способом захисту порушеного права, отже й похідна вимога про скасування рішення державного реєстратора також не підлягає задоволенню. Крім того, вимога про визнання права власності також не може бути задоволена, оскільки тепер майно належить іншій особі - ТОВ «Криптоінвест». Позивачем було отримано кошти на його власний рахунок відповідно до умов оспорюваного договору, отже зобов`язання по сплаті за договором були виконані в повному обсязі. Позивач, передавши у власність відповідача нерухоме майно, отримав за нього кошти, продаж було здійснено за суму, що значно перевищує балансову вартість приміщення. Договір купівлі-продажу був посвідчений нотаріально, вчинено особами, що мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників правочину було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин було спрямовано на реальне настання правових наслідків. Перерахування коштів було здійснено 28.05.2015, тобто до початку введення тимчасової адміністрації. Викладене додатково підтверджується сталою практикою Верховного Суду з подібних правовідносин (т. 2 а.с.а.с. 172 - 177, 212, 213).
		11. 09 січня 2020 року позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що насправді кошти за договором купівлі-продажу позивачеві не надійшли, про що свідчать письмові докази, надані ним під час попереднього розгляду справи по суті. Крім того, станом на 28.05.2015 залишок коштів на поточному рахунку ТОВ «Розвиток-2012» становив 43 805,61 грн, що свідчить про надзвичайний брак коштів для виконання вказаного договору. Факт обмеження господарської діяльності банку був відомий йому станом на 28.05.2015, що додатково підтверджує нікчемність укладеного договору. Посилання на практику Верховного Суду є помилковим, оскільки надані відповідачем рішення було ухвалено не з подібних правовідносин і за різних обставин. Зокрема, у вказаних справах судами було встановлено фактичне надходження коштів за відповідними договорами, проте у цій справі такого надходження не відбулося (т. 2 а.с.а.с. 228 - 235, 242, 242А).
		12. 22 січня 2020 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав до суду письмові пояснення, у яких також зазначив, що кошти за договором купівлі-продажу не надійшли. Станом на 28.05.2015 залишок коштів на поточному рахунку ТОВ «Розвиток-2012» становив 43 805,61 грн, що свідчить про те, що виконання вказаного договору не планувалася (т. 3 а.с.а.с. 1 - 8, 12).
		13. 27 січня 2020 року відповідач подав до суду заперечення, у яких повторно зазначив, що вимога про визнання нікчемного правочину недійсним є неналежним способом захисту порушеного права, отже й похідна вимога про скасування рішення державного реєстратора також не підлягає задоволенню. Вимога про визнання права власності також не може бути задоволена, оскільки тепер майно належить іншій особі - ТОВ «Криптоінвест», яка не бере участі у справі і до якої не висунуто відповідної вимоги (т. 3 а.с.а.с. 13, 14, 18).
		14. 20 лютого 2020 року суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження, призначення справи до судового розгляду по суті (т. 3 а.с. 21).
		15. 13 листопада 2020 року суд своєю ухвалою замінив позивача у справі його правонаступником - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» (т. 3 а.с.а.с. 98, 99, 102 - 138).
		 
		16. Представниця позивача в судовому засіданні підтримала заявлений позов, пояснивши, що 28.05.2015 між ПАТ «УПБ» та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу, за яким на користь відповідача було відчужено спірне нерухоме майно. Ціна продажу становила 3 196 139,44 грн. Постановою Правління Національного банку України від 28.05.2015 ПАТ «УПБ» було віднесено до категорії неплатоспроможних. Ухваленню вказаної постанови передувало ухвалення правлінням Національного банку України постанови від 30.04.2015 про віднесення ПАТ «УПБ» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за його діяльністю, відповідно до якої було встановлено низку обмежень у здійсненні діяльності банку, запроваджено особливий режим контролю над його діяльністю та призначено куратора Національного банку України. Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було встановлено, що договір купівлі-продажу від 28.05.2015 є нікчемним, оскільки при його укладенні було допущено низку порушень норм чинного законодавства України, обмежень, встановлених Національним банком України. Крім того, було встановлено, що вказаний правочин має ознаки нікчемності, визначені частиною 3 статті 38 Закону №4452-VI, оскільки має безоплатний характер, що зумовило неможливість виконання банком зобов`язань перед іншими кредиторами, та направлений на позачергове задоволення вимог одного з кредиторів неплатоспроможного банку.
		17. Представниця відповідача, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смолянінова О.Я. до суду не з`явилися, звернувшись з клопотаннями про розгляд справи за їх відсутності (т. 1 а.с.а.с. 51, 107).
		18. Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до суду також не з`явився, був повідомлений належним чином.
		 
		19. Заслухавши пояснення представниці позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов необхідно задовольнити частково з таких підстав.
		 
		20. Судом встановлено, що постановою правління Національного банку України від 30.04.2015 №293/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» ПАТ «УПБ» було віднесено до категорії неплатоспроможних строком до 180 днів із встановленням обмежень в його діяльності (т. 1 а.с.а.с. 14, 15).
		21. Постановою правління Національного банку України від 28.05.2015 №348 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до категорії неплатоспроможних» ПАТ «УПБ» було віднесено до категорії неплатоспроможних; визнано такою, що втратила чинність, постанову правління Національного банку України від 30.04.2015 №293/БТ (т. 1 а.с. 16).
		22. На підставі постанови правління Національного банку України від 28.05.2015 №348 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було ухвалене рішення від 28.05.2015 №107 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Український професійний банк» та розпочато процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації від 29.05.2015 по 28.08.2015 включно (т. 1 а.с. 17).
		23. За наслідками запровадження у ПАТ «УПБ» тимчасової адміністрації та відповідно до статті 38 Закону №4452-VI уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб наказом від 29.05.2015 №26/ТА було створено комісію з перевірки договорів, укладених ПАТ «УПБ», якою проведено перевірку договорів, укладених банком з іншими контрагентами протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації (т. 1 а.с. 24).
		24. Перевіркою встановлено, що між ПАТ «УПБ» в особі виконуючого обов`язки голови Правління Каргаполова О.К. та відповідачем 28.05.2015 було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. та зареєстрований в реєстрі за №1611 (т. 1 а.с.а.с. 26 - 35).
		25. Згідно з пунктами 1.1, 1.3 вказаного договору предметом продажу є нерухоме майно - перша черга офісу - приміщення №45 загальною площею 197,3 м2, розташоване по АДРЕСА_1 , що належало ПАТ «УПБ» на підставі договору купівлі-продажу від 12.07.2007 та договору про внесення змін до договору купівлі-продажу від 27.08.2008.
		26. Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору купівлі-продажу продаж нерухомого майна мав бути вчинений за узгодженою між сторонами ціною (3 196 139,44 грн) шляхом безготівкового переказу на рахунок продавця № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ «УПБ», після укладення договору, але не пізніше 30.06.2015. Продавець мав право залучити для здійснення оплати вартості нерухомого майна третіх осіб.
		27. 28 травня 2015 року на виконання умов пункту 2.6 договору купівлі-продажу сторонами було складено акт приймання-передачі приміщення, що є предметом договору купівлі-продажу (т. 1 а.с. 36).
		28. Того ж дня за відповідачем було зареєстровано право власності на спірне нежитлове приміщення (т. 1 а.с. 37).
		29. Того ж дня ТОВ «Розвиток-2012» було складено платіжне доручення №211 про перерахування коштів зі свого поточного рахунку, відкритого у ПАТ «УПБ», на рахунок останнього в сумі 3 196 139,44 грн як оплата за відповідача за договором купівлі-продажу від 28.05.2015 (т. 1 а.с. 58-звор.).
		30. У подальшому постановою правління Національного банку України від 28.08.2015 №562 банківську ліцензію ПАТ «УПБ» було відкликано з ухваленням рішення про ліквідацію останнього (т. 1 а.с. 18).
		31. На виконання вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було ухвалене рішення від 28.08.2015 №158 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», припинено здійснення тимчасової адміністрації від 28.08.2015 і розпочато процедуру ліквідації останнього від 31.08.2015 по 30.08.2016 (т. 1 а.с. 19).
		32. 14 лютого 2018 року відповідач за актом приймання-передачі передав спірне нерухоме майно як внесок до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Криптоінвест», яке 24.05.2018 набуло право власності на нього (т. 2 а.с. 203).
		 
		33. За загальним правилом якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону.
		34. Між тим, за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
		35. Така позиція цілком відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №463/5896/14-ц (провадження №14-90цс19).
		36. Законом №4452-VI установлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
		37. Відповідно до статті 3 Закону №4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку. Аналіз функцій Фонду, викладених у статтях 4, 26, 27, 37, 38 вказаного Закону, свідчить про те, що Фонд бере участь у правовідносинах у різних статусах: з одного боку, він ухвалює обов`язкові для банків та інших осіб рішення, а з іншого - здійснює повноваження органів управління банку, який виводиться з ринку, тобто представляє банк у приватноправових відносинах з третіми особами.
		38. Згідно зі статтею 38 Закону №4452-VI Фонд (уповноважена особа) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
		39. Частиною 3 статті 38 Закону №4452-VI визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без установлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним узяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
		40. Судом встановлено, що висновок створеної комісії з перевірки договорів, укладених ПАТ «УПБ»,про нікчемність договору купівлі-продажу від 28.05.2015 є обґрунтованим з огляду на таке. 
		41. Так, відповідно до умов пункту 2.2 договору купівлі-продажу третьою особою - ТОВ «Розвиток-2012», було складено платіжне доручення від 28.05.2015 №211 з перерахування коштів зі свого поточного рахунку, відкритого у ПАТ «УПБ», на зазначений в договорі рахунок банку на суму 3 196 139,44 грн як оплата за відповідача за договором купівлі-продажу від 28.05.2015.
		42. За правилами, встановленими Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України від 21.01.2004 №22 (далі - Інструкція), безготівкові рахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться Банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
		43. Розрахунковий документ - це документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.
		44. Платіжне доручення - це розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.
		45. За змістом пункту 1.12 Інструкції банку в разі неможливості виконання платіжного доручення клієнта через відсутність коштів на кореспондентському рахунку, таке платіжне доручення клієнтів не виконується за встановленим Інструкцією алгоритмом дій.
		46. Судом встановлено, що платіжне доручення від 28.05.2015 №211 фактично виконане не було, оскільки залишок коштів на кореспондентському рахунку ПАТ «УПБ» складав 43 805,61 грн. Кошти до банку не надходили і відбулось коригування структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов`язань, що свідчить про безоплатність вказаного правочину, а сам правочин унеможливив виконання грошових зобов`язань банку перед іншими кредиторами в ліквідаційній процедурі у частині продажу майна.
		47. Викладене, безумовно, призвело до неплатоспроможності банку (у частині вартості нерухомості) перед іншими кредиторами, адже за наслідком дій з відчуження активів не було підвищено ані ліквідність, ані платоспроможність банку, що, на думку суду, зумовило віднесення останнього до категорії неплатоспроможних.
		48. Суд при цьому зважає на те, що з урахуванням обмежень, встановлених постановою правління Національного банку України від 30.04.2015, саме з кореспондентського рахунку мали б списуватись кошти під час проведення транзакцій з перерахування коштів з рахунку клієнта банку, і саме на цьому рахунку кошти мали відображатись у разі їх реального надходження.
		49. Крім того, оплата за договором мала бути здійснена третьою особою - ТОВ «Розвиток-2012» (яке на момент його укладання було кредитором банку і мало залишки грошових коштів на рахунках ПАТ «УПБ»), шляхом перерахування коштів з рахунку ТОВ «Розвиток-2012» на рахунок банку. Відтак від продажу об`єкта нерухомості сума грошових коштів на кореспондентському рахунку банку не збільшилась (банк не отримав коштів від продажу нерухомого майна), а укладення спірного договору зумовило неможливість виконання зобов`язань неплатоспроможного банку перед іншими кредиторами на вартість проданого нерухомого майна.
		50. Викладені обставини підтверджуються належними та допустимими доказами, наданими позивачем протягом розгляду справи, а саме:
		- витягом з протоколу від 30.06.2015 №2/1 засідання комісії з перевірки договорів (інших правочинів) на виконання Наказу №26/ТА від 29.05.2015 (т. 1 а.с.а.с. 26 - 32);
		- довідкою Національного банку України від 18.07.2016 №55-0004/59612, згідно з якою залишок коштів у національній валюті на кореспондентському рахунку ПАТ «УПБ» №32009172801, який був відкритий в Головному управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області, станом на 28.05.2015 становив 291 732,91 грн (т. 1 а.с. 41);
		- довідкою ПАТ «УПБ» від 30.11.2017 №01-10/1326, згідно з якою внаслідок оформлення транзакцій з коригування записів щодо зміни обліку грошових зобов`язань, відображених в балансі ПАТ «УПБ» як оплата за договором купівлі-продажу від 28.05.2015, кошти на кореспондентський рахунок банку, відкритий в Національному банку України, не надходили (т. 1 а.с. 42).
		51. Зазначені докази відповідачем протягом розгляду справи не спростовано.
		 
		52. Суд також погоджується з твердженням позивача про те, що спірний правочин був укладений у порушення постанови правління Національного банку України від 30.04.2015 №293/БТ.
		53. Так, вказаною постановою ПАТ «УПБ», серед іншого, було встановлено такі обмеження:
		- не здійснювати будь-якого відчуження будівель і споруд, крім відчуження майна, що перейшло у власність ПАТ «УПБ», на підставі реалізації прав заставодержателя, за вартістю не нижче ніж визначена за результатами оцінки, проведеної відповідно до вимог законодавства України незалежним суб`єктом оціночної діяльності, який уключений до Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності та відповідає критеріям, передбаченим абзацами другим - шостим пункту 7 постанови правління Національного банку України від 25.09.2014 №602 «Про заходи щодо забезпечення повернення кредитів, наданих Національним банком України»;
		- під час здійснення особливого режиму контролю здійснювати розрахунки в національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України.
		54. Про зазначені обмеження сторони договору купівлі-продажу від 28.05.2015 були обізнані, отже свідомо ухилилися від їх дотримання.
		 
		55. Суд також вважає слушним довід позовної заяви щодо укладення спірного правочину з пов`язаною особою банку, а саме відповідачем у справі.
		56. Так, 05.03.2018, подаючи відповідь на відзив, позивач надав суду лист ПАТ «УПБ» від 28.11.2016 №01-10/2296, яким на виконання Положення про визначення пов`язаних із банком осіб, затвердженого постановою правління Національного банку України від 12.05.2015 №315, подав Національному банку України перелік пов`язаних із банком осіб станом на 29.05.2015 (т. 1 а.с.а.с. 117, 118).
		57. Згідно із вказаним переліком і відповідач, і ТОВ «Розвиток-2012» є особами, пов`язаними з ПАТ «УПБ».
		 
		58. Викладені обставини, безумовно, свідчать про нікчемність договору купівлі-продажу від 28.05.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. та зареєстрованого в реєстрі за №1611, в силу статті 38 Закону №4452-VI.
		 
		59. Відповідно до частин 1, 5 статті 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.
		60. Згідно з частиною 1 статті 236 ЦК нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
		61. Судом встановлено, що наслідком укладення між ПАТ «УПБ» та відповідачем нікчемного правочину стало набуття останнім права власності на передане йому нерухоме майно шляхом ухвалення державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. рішення від 28.05.2015 №21680430.
		62. З огляду на викладене суд вважає цілком правильною вимогу про застосування такого наслідку нікчемного правочину як скасування рішення про державну реєстрацію права власності.
		 
		63. Що стосується вимоги про визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно, то суд при цьому виходить з такого.
		64. За правилами, встановленими частиною 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		65. Частиною 1 статті 4 ЦПК визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		66. За змістом частини 1 статті 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		67. Відповідно до частини 1 статті 48 ЦПК сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
		68. Згідно з частинами 2, 3 статті 51 ЦПК, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
		69. Аналіз приведених норм дає підстави дійти висновку про те, що до суду за захистом порушеного права може звернутися будь-яка особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено. При цьому така особа самостійно визначає іншу особу (відповідача), що порушила її права або охоронювані законом інтереси.
		70. Судовий захист забезпечується судом винятково в разі, якщо він встановить, що права, свободи чи інтереси особи, що звернулася до суду, були порушені особою (особами), визначеними позивачем в якості відповідача (відповідачів).
		71. Судом встановлено, що після придбання відповідачем спірного нерухомого майна право власності на нього набуло ТОВ «Криптоінвест».
		72. Між тим, звертаючись до суду з позовом позивач не зазначив вказану особу в якості співвідповідача.
		73. Клопотань про залучення до участі у справі іншого співвідповідача (ТОВ «Криптоінвест») протягом розгляду справи від позивача не надходило.
		74. З огляду на викладене суд не знаходить підстав для задоволення вимоги про визнання за позивачем права власності на відчужене за нікчемним правочином майно.
		 
		75. У порядку статті 141 ЦПК з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеній частині позову підлягає стягненню компенсація судових витрат у сумі 1 600,00 грн (т. 1 а.с. 1).
		 
		76. Керуючись статтями 5, 7, 10 - 13, 19, 23, 76 - 81, 89, 133, 141, 209 - 211, 213, 223, 228, 229, 258, 259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
		 
		в и р і ш и в:
		 
		Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (ідентифікаційний код - 41264766; 04080, Україна, місто Київ, вулиця Олексія Терьохіна, 8А/111) до ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ), треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смолянінова Олена Ярославівна, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання права власності на нерухоме майно задовольнити частково.
		Скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смолянінової Олени Ярославівни (індексний номер - 21680430 від 28 травня 2015 року, номер запису про право власності - 9846565) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з проведення за ОСОБА_1 державної реєстрації права власності на першу чергу офісу - приміщення №45 загальною площею 197,3 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 637203812101).
		У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» компенсацію судових витрат у сумі 1 600,00 гривень.
		 
		Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Повне рішення складено 09 грудня 2020 року.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                М.О. Католікян

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...