Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 642/1975/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 09.12.2020. Зареєстровано: 10.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 14.12.2020.

Номер судового провадження: 2/642/866/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		"08" грудня 2020 р.                          
		 
		 
		Справа № 642/1975/20
		Провадження № 2/642/866/20
		 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		3 грудня 2020 року Ленінський районний суд м.Харкова у складі:
		головуючого судді                   Шрамко Л.Л.,
		з участю секретаря -          Бондаренко В.П.,
		представника позивачів -         Лантрат А.В. , Дзюба І.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Харкові у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом 
		Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків "Комфорт-1»до  ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач звернувся 13 квітня 2020 року суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 26 413,75 грн., у тому числі: заборгованості за експлуатаційні послуги у розмірі 6 858,70 грн. за період з 01.11.2018 року по 29.02.2020 року; заборгованості по відшкодування витрат: за газо-теплопостачання у розмірі 16 547,26 грн. за період з 01.12.2017 року по 29.02.2020 року; за водопостачання у розмірі 217,52 грн. за період з 01.01.2020 року по 29.02.2020 року; за водовідведення у розмірі 121,87 грн. за період з 01.01.2020 року по року; за підігрів води у розмірі 2668,40 грн. за період з 01.06.2015 року по 29.02.2020 року. Також просив стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 2 102 грн. за сплату судового збору.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та є власником вказаної квартири .
		04 лютого 2008 року між Споживчим - товариством «Житлово-будівельний кооператив «Авантаж» (Управитель) та фізичною особою - громадянином ОСОБА_2 (Власник) укладено Договір відносин власника житлових приміщень та управителя №53-у/е-С-8А, відповідно до умов якого Управитель забезпечує належну експлуатацію, якісне та своєчасне надання житлово-
		комунальних послуг, забезпечує відповідні умови користування неподільним та загальним
		майном житлового будинку розташованого за адресою: 
		АДРЕСА_4, частина , якого належить Власнику (житлове приміщення - квартира АДРЕСА_1 ). Власник приміщень бере участь у витратах на виконання зазначених робіт.
		Позивач на даний час є Виконавцем експлуатаційних послуг у вказаному житловому будинку, оскільки рішенням позачергових Загальних Зборів Учасників ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт» від 08.10.2019 року за №08-10/2019 було вирішено створити ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт 1», шляхом процедури виділу з ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт», та відповідно до Статуту ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт 1», Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт» відносно прав та зобов`язань, які були йому передані згідно Розподільчого балансу та Додатку до нього №1 «Реєстр прав та обов`язків, які передаються від ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт» до ТОВ
		ПЕОЖБ «Комфорт 1» у результаті виділу», затверджених рішенням Загальних Зборів
		№ 33 «ПЕОЖБ «Комфорт» від 08.10.2019 року №08-10/2019 р. ТОВ
		ПЕОЖБ «Комфорт 1» є правонаступником усіх прав та обов`язків ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт» за усіма договорами на надання експлуатаційних послуг, договорами щодо нарахування вартості спожитих комунальних послуг, які були укладені, або правонаступником яких є ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт», з власниками квартир та власниками нежитлових приміщень у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_4 . З свою чергу, ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт» було створено шляхом процедури виділу з ТОВ ПЕОЖБ «Авантаж» нових юридичних осіб, на підставі рішення Загальних Зборів засновників ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж» від 03.11.2015 року за №03-11/15, та згідно Статуту ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт» є правонаступником усіх прав та обов`язків ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж» за усіма договорами на надання експлуатаційних послуг, які були укладені або правонаступником яких є, між ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж» з власниками квартир та власниками нежитлових приміщень у вказаному житловому будинку.
		01.11.2019 р. між СТ «ЖБК «Авантаж» (Балансоутримувач) та         ПЕОЖБ «КОМФОРТ 1» (Управитель-1) та ТОВ «ПЕОЖБ «КОМФОРТ»(Управитель-2» було укладено Угоду про заміну сторони по договору про передання функцій із забезпечення експлуатації об`єктів нерухомості та їх утримання №130 від 01.12.2015 р., відповідно до умов якої у зв`язку з виділенням юридичної особи, Управитель-2 передає, а Управитель-1 приймає на себе всі права і обов`язки Управителя-2 згідно з Договором про передання функцій із забезпечення експлуатації об`єктів нерухомості та їх утримання №130 від 01.12.2015р. з питань забезпечення житлового будинку. 
		Відповідно до вказаного Договору про передання функцій із
		забезпечення експлуатації об`єктів нерухомості та їх утримання Управитель має право
		вимагати від споживачів у встановленому порядку належного виконання ними обов`язків,
		прийнятих за договорами на забезпечення надання житлово-комунальних послуг, у тому
		числі вимагати своєчасного проведення розрахунків за надані або забезпечені житлово-
		комунальні послуги у житловому будинку, та у випадку порушення споживачами умов
		укладених з ними договорів - застосовувати до них передбачені цими договорами та
		діючим законодавством санкції.
		Таким чином, на даний час ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт 1» належать усі права та
		обов`язки відносно надання експлуатаційних послуг у вказаному житловому будинку, у тому числі за укладеним раніше між Управителем та Власником, договором відносин власника
		житлових приміщень та управителя №53-у/е-С-8А від 04.02.2008 р.
		Виконавцем послуги - позивачем було надано передбачені та погоджені сторонами послуги, а відповідачем не виконано обов`язку щодо сплати у повному обсязі грошових
		коштів за отримані житлово-комунальні послуги, чим порушено умови договору та
		вимоги чинного законодавства України у сфері надання житлово-комунальних послуг.
		Пунктами 5.1, 5.2, 5,3, 5.4. Договору передбачено обов`язок Споживача щодо сплати щомісячних платежів за цим договором не пізніше 10 числа кожного місяця, що настає за попереднім, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Управителя через
		відділення «Мега-банку»; склад житлово-комунальних послуг, що забезпечується управителем за цим Договором, наведено у Додатку №1 до цього Договору, який є невід`ємною частиною цього Договору; розмір щомісячного Власником витрат Управителя оплаті спожитих Власником у житловому приміщенні (квартирі) комунальних послуг дорівнює загальній вартості комунальних послуг, спожитих Власником у житловому приміщенні (квартирі) впродовж розрахункового місяця, що розраховується за тарифами, визначеними у Додатку №1 до цього Договору. При цьому кількість спожитих Власником комунальних послуг визначається: за холодне водопостачання: по лічильникам холодного та гарячого водопостачання на квартиру; підігрів гарячої води: по лічильнику витрат газу на будинок; водовідведення: по лічильникам водопостачання на квартиру; опалення: по лічильнику витрат газу на будинок; варочний газ - по лічильникам на квартиру; плата на утримання будинку - згідно з переліком послуг, що надаються, вказаному у додатку №1 до Договору; передбачен6ог право Управителя щодо встановлення 
		в односторонньому порядку розміру щомісячного платежу Власника за цим договором у випадку зміни вартості житлово-комунальних послуг спеціалізованими комунальними підприємствами та обслуговуючими організаціями по наданню житлово-комунальних послуг за договорами, укладеними Управителем із цими спеціалізованими комунальними підприємствами та обслуговуючими організаціями, - пропорційно до такої зміни.
		Пунктом 4.2.5. Договору передбачено обов`язок споживача, у встановлені цим
		договором терміни сплачувати належні платежі за Договором.
		За період виникнення заборгованості у Відповідача з оплати за отримані
		експлуатаційні послуги діяли наступні тарифи:
		-період з 01.11.2018 р. по 31.12.2019 р. включно: діяв тариф у розмірі 8,165 грн. за 1
		кв. м. загальної площі квартири, даний тариф було введено в дію з 01.08.2018 р.
		Повідомлення відносно зміни тарифу, у відповідності до положень п.5.3 Договору, було
		направлено відповідачу рекомендованим листом 27.06.2018 року; 
		-період з 01.01.2020 р. по теперішній час включно: діє тариф у розмірі 9,066 грн. за 1
		кв. м. загальної площі квартири, даний тариф було введено в дію з 01.01.2020 р.
		Повідомлення відносно зміни тарифу, у відповідності до положень п.5.3 Договору, було
		направлено відповідачу рекомендованим листом 28.11.2019 року.
		       Інформація відносно тарифу, показань лічильників, обсягу спожитого природного газу, вартості відшкодування витрат підігріву води, газо- теплопостачання, водовідведення та водопостачання, а також формула, за якою розраховуються вищезазначені витрати, зазначаються у рахунках за житлово-комунальні послуги.
		Позивачем на виконання умов вищевказаного договору було укладено з постачальниками послуг договори щодо постачання та транспортування природного газу, водопостачання та водовідведення. Факт надання таких послуг підтверджується актами наданих послуг до відповідних договорів, розподільчими відомості та підтвердженнями сплати за відповідні послуги.
		10.06.2018 року вступив в силу Закон України «Про житлово- комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 р. (далі - Закон). Даним Законом скасовується державне регулювання цін (тарифів) на надання послуг з експлуатації (управління) багатоквартирним житловим будинком і встановлюється договірний порядок визначення вартості таких послуг (ст. 10 вищевказаного Закону).
		При цьому згідно з пунктом 31 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення»
		Закону Договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій? укладені до введення в дію норм цього Закону, які регулюють надання послуг з
		управління багатоквартирним будинком, зберігають силу на умовах, визначених такими
		договорами (в тому числі вивезення побутових відходів при наявності), до дати вступу в
		силу договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладених
		з правилами, визначеними цим Законом. У разі якщо за такими договорами передбачено більш ранній термін їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих же умовах.
		Таким чином, до прийняття мешканцями будинку рішення про форму управління
		житловим будинком і укладення відповідного колективного договору з управителем на
		надання послуг з управління багатоквартирним будинком, зберігають чинність укладені
		раніше договори на надання експлуатаційних послуг, а зміна вартості таких послуг має
		здійснюватися в порядку, який встановлений договором.
		Комунальні послуги у зазначений період споживачу надавались і ним споживались, з приводу неналежної якості послуг або їх відсутності відповідач до позивача не звертався, факт отримання вказаних послуг ним не спростований, за спожиті послуги нараховувалась помісячна плата, однак відповідач здійснював оплату нерегулярно та не в повному обсязі.
		Позивач зазначив, що оскільки 30 вересня 2019 року позивачем було проведено перерахунок
		щодо показань лічильника на підставі звернення відповідача, у зв`язку з чим збільшився
		період нарахування, за який склалася заборгованість, то строк давності в частині відшкодування витрат за підігрів води у розмірі 2 668,40 грн. за період з 01.06.2015 року по 29.02.2020
		року не пропущений. Дана ситуація склалася у зв`язку з тим, що Відповідачем не було у належний строк передано Позивачу дані щодо показань лічильника гарячої води, тому Відповідачем було вчинено дію, яка свідчить про факт переривання строку позовної давності, тому строк давності за вказаними вимогами не пропущений.
		Також Позивач зазначив, що правовідносини, які склалися між сторонами, є
		грошовим зобов`язанням, у якому, зокрема, на боржника покладено виключно певний
		цивільно-правовий обов`язок по оплаті отриманих житлово-комунальних послуг, якому
		кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги. Обов`язок споживача щодо сплати за отримані житлово-комунальні послуги,
		випливає також їз положень ст. 11 Цивільного Кодексу України, оскільки відповідач фактично користувався послугами, що надаються виконавцем.
		Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 14 квітня 2020 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні.
		15.05.2020 відповідач надав відзив на позов, в якому проти позову заперечував, зазначив, що об`єднання власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку в будинку АДРЕСА_4 не створювалось, тому відносини, що виникли між сторонами, регулюється ЗУ України "Про житлово-комунальні послуги". На момент підписання Договору № 53-у/е-С-8 власника житлових приміщень і управителя» був чинним ЗУ « Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV. Згідно п . 5.1 вказаного Договору склад житлово-комунальних послуг, що забезпечується Управителем за цим договором наведено в Додатку № 1 до цього договору, який є невід`ємною частиною договору. Згідно пункту 5.2 плата за утримання будинку визначається згідно з переліком послуг, що надаються, вказаному у додатку № 1 до Договору і складає 3,30 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири. Згідно з пунктом статті 26, розділу VI Порядок укладання договорів у сфері житлово-комунальних послуг ЗУ «Про житлово- комунальні послуги» ( діючий на момент укладання договору) істотною умовою при укладанні договору є вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг, тому на момент укладення Договору позивач не мав права змінювати ціни/тарифи які встановлені рішенням органів місцевого самоврядування.
		Пунктом 5.3 Договору не передбачається право зміни в односторонньому порядку
		вартості житлово-комунальних послуг, які Управитель надає, не укладаючи договори із
		спеціалізованими комунальними підприємствами та обслуговуючими організаціями та не може
		застосовуватися щодо цін( тарифів), що вже встановлені органами місцевого самоврядування
		відповідно статті 7 ЗУ Про житлово-комунальні послуги від 24.06.2004 № 1875-IV, який діяв на
		момент підписання Договору.
		Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 06.02.2013 № 47 тариф на
		надання послуг з обслуговування дому, споруд та при домової території для будинку 
		АДРЕСА_4 складав 2,886 грн за 1 кв.м загальної площі квартири.
		Відповідач зазначив, що не отримував повідомлення про відносно зміни тарифу. Докази, що
		надаються позивачем не підтверджуються факт отримання ним листа, не є належними, оскільки на почтовому повідомленні та копії конверта відсутні відмітки оператора поштового зв`язку місця призначення, трекінг Укрпошти за номером листа відсутній, та надані копії документів не є належним доказом направлення на адресу відповідача саме цих повідомлень про зміну тарифів (немає опису вкладення). Крім того, відповідач зазначив, що встановлені відповідно до квитанцій тарифи є незаконними. Вважає, що позивачем не доведено, що йому надані послуги з прибирання прибудинкової території, сходових клітин, електроенергії для ліфтів, обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, дератизації та дезінсекції, обслуговування димових та вентиляційних каналів, освітлення місць загального користування; не доведено, що сума заборгованості, яка зазначена в позові, відповідає тарифам на житлово-комунальні послуги, які мають економічне обґрунтування, розрахована на фактичних та вірних показниках згідно вимог чинного законодавства. В матеріалах справи відсутній обґрунтований розрахунок належних до стягнення платежів, який здійснено відповідно до періоду надання послуг та площі житлового приміщення за справедливими тарифами, інформація про покази лічильників газу.
		Доступ мешканців будинку до показань приладів обліку газу та води, а відповідно
		і можливість часткового контролю за нарахуванням відсутні. Вважає, що позивач, використовуючи своє монопольне право на інформацію, зокрема показники лічильників, пропонує формулу розрахунку вартості газу, що містить фіксовану вартість газу для підігріву 1 куб. м. води, яка в опалювальний сезон встановлюється ним в односторонньому порядку та не є предметом Договору. В результаті таких дій відбувається суттєві зміни у вартості послуг газо-теплопостачання або послуги підігрів води. Позивачем не надано достовірної інформації щодо об`ємів, структури та порядку формування рахунків, в тому числі реальної вартості газу згідно договорів, а рахунки в квитанціях не є доказом наявності заборгованості і не можуть використовуватися в якості доказу. Крім того, зазначив, що позивач немає дозволу на використання обладнання підвищеної небезпеки, який необхідний для експлуатації та обслуговування котельної згідно реєстру дозволів, що ставить під сумнів сам факт надання послуг щодо підігріву поди та газо-теплопостачання. ТОВ «Підприємство експлуатації і обслуговування житлових будинків «Комфорт», правонаступником якого є позивач, отримало такий дозвіл лише в 18.12.2017. Також послався на введення карантину постановою КМ України № 211 від 11.03. 2020 р. "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID - 19" з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на всій території України, та Закон від 17 березня 2020 року № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги. 
		Відповідач просив суд виключити з розгляду заборгованість за лютий 2020 р. та відповідно зменшити суму позову на суму, що відповідає нарахуванню за цей місяць, а саме 1 629,13 грн., в тому числі витрати на газо-теплозабезпечення 1 256,56 грн., експлуатаційні послуги - 521,3 гри., водопостачання - 110,27 грн, водовідведення - 56,3 грн., застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовної заяви, відносно оплати за квитанціями коштів, що були нараховані до 1.03.2017, виключити з розгляду справи заборгованість за лютий 2020 р., відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення експлуатаційних послуги у розмірі 6858,70 грн., період нарахування з 01.11.2018 року по 29.02.2020 року; відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення відшкодування витрат за газо-теплопостачання розмірі 16 547,26 грн., період нарахування з 01.02.2018 року по 29.02.2020.
		15.05.2020 відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності, де зазначив, що не вчиняв дій, що свідчать про визнання боргу про відшкодування витрат на підігрів води у розмірі 2 668,4 грн., що утворився до 1.03.2017, а оплату експлуатаційних послуг проводив за певні періоди часу, про що зазначав у квитанціях, та не вчиняв дій, що свідчать про визнання боргу за експлуатаційні послуги розмірі 1 784,17 грн, що утворився до 1.09.2016.
		 
		       09.06.2020 представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за отримані житлово- комунальні послуги у загальному розмірі 19 555,05 грн., яка складається з заборгованості за газо-теплопостачання у розмірі 16 547,26 грн., період нарахування з 01.12.2017 року по 29.02.2020 року; за водопостачання у розмірі 217,52 грн., період нарахування з 01.01.2020 по 29.02.2020 року; за водовідведення у розмірі 121,87 грн., період нарахування з 01.01.2020 по 29.02.2020 року; за підігрів води у розмірі 2 668,40 грн., період нарахування з 01.06.2015 по 29.02.2020 року, також просив стягнути судові витрати у розмірі 2 102,00 грн.
		       09.06.2020 представник позивача подав відповідь на відзив, в якому, крім доводів, викладених в позовній заяві, зазначив, що 27 листопада 2018 року ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт» звернулося до Ленінського районного суду м. Харкова з заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, тому згідно з постановою Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 5-ц новий строк позовної давності (після його переривання) починається з 24 травня 2018 року, тому строк позовної давності позивачем не пропущений. Крім того, зазначив, що предметом позову є стягнення заборгованості, а ні пені та штрафів, тому позивач невірно трактує положення Закону про антикарантинні заходи, і підстави для звільнення його від сплати заборгованості відсутні. Також зазначив, що ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт 1» не є виконавцем з постачання відповідних послуг та відповідно не отримує за це прибуток, а лише закуповує газ, потрібний для потреб власників квартир житлового будинку на опалення та підігрів гарячої води та кожного місяця зазначає у рахунках на оплату житлово-комунальних слуг інформацію стосовно обсягу спожитого газу за місяць відповідно до показань приладів обліку газу на будинок, також зазначає формулу, за якою розраховуються дані витрати, тариф та вартість відшкодування відповідних витрат. Доводи відповідача щодо відсутності доступу до показань приладів обліку газу не обґрунтовані та не доведені, відповідач не звертався за інформацією стосовно показань приладу обліку газу на будинок. Позивачем щомісяця, а саме, на початку місяця за розрахунковим, подається до постачальника послуги з транспортування газу роздрукований звіт щодо обсягів спожитого у відповідному житловому будинку природного газу, який було витрачено на підігрів теплоносія для опалення та підігрів гарячої води, відповідно до показань приладу обліку газу на будинок, який встановлено у даному житловому будинку. В свою чергу, постачальник послуги з транспортування газу, відповідно до договору транспортування природного газу, передає дані щодо обсягів спожитого природного по кожному житловому будинку, які обслуговує Позивач, постачальнику природного газу - НАК «Нафтогаз України», після чого між Позивачем та НАК «Нафтогаз України» складається Акт прийому-передачі природного газу, із зазначенням загального обсягу спожитого газу і тарифу на його постачання та транспортування.
		Тобто вартість 1 куб. м. природного газу є фіксованою та відображається в наданих суду актах приймання- передачі природного газу по кожному місяцю окремо. з 01.01.2016 г. і до зміни вартості природного газу витрати на відшкодування газу на підігрів води у опалювальний сезон складали 20,64 грн. за 1 куб. м. підігрітої води. 
		03.08.2020 відповідач подав заперечення, в якому просив застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовної заяви, стосовно оплати за квитанціями коштів, що були нараховані до 1.03.2017 р.,  виключити з розгляду справи заборгованість за лютий 2020 р., в ідмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення відшкодування витрат за газо -теплопостачання розмірі 1 6547,26 грн., період нарахування з 01.02.2018 року по 29.02.2020 року. Послався на те, що позивач не надав до суду документів, що між Позивачем та мешканцями будинку АДРЕСА_4 виникли відносини за договорами комісії на купівлю товару ( газу). Позивач, як комісіонер відповідно до умов діючих договорів комісії на закупівлю природного газу, не надає комунальну послугу і не є виконавцем послуги з постачання теплоносія та гарячої води у житловий будинок. Доказів на підтвердження виникнення зобов`язання за договорами комісії, зокрема, звітів, не надано. «Договір № 53-у/е-С-8 власника житлових приміщень і управителя" не є таким доказом, оскільки укладений з порушенням законодавства. Так, об`єднання власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку в будинку АДРЕСА_4 не створювалося, підстави для підписання договору з управління багатоквартирним будинком були відсутні. Крім того, про право власності на квартиру йому- позивачеві- видано лише 29.09.2009, тому на момент укладення Договору права власності на квартиру він не мав. Зважаючи на положення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. № 1952-IV та Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно затвердженого Наказом міністерства юстиції України 07.02.2002 № 7/5( діючі на момент підписання Договору): Державна реєстрація права користування (сервітут) на об`єктах нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренді) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомістю майном проводять після державної реєстрації права власності на таке майно. Договір не був укладений у відповідності з Типовим договором відносин власника житлових і нежитлових приміщень та управителя, зокрема в ньому відсутні зобов`язання про надання послуг/ зміна предмету договору) та істотна умова договору - ціна встановлена лише на експлуатаційні послуги, що виключає надання інших житлово-комунальних послуг. Позивач не є постачальником комунальних послуг, а є лише особою, що надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. З 1 липня 2015 року ведено в дію Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 р. № 417-VIII. Цим же Законом істотні зміни було внесено до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 р. № 2866-ІІІ.
		Відповідно до п. 5 ст. 13 Закону № 417 співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, мали річний термін для прийняття рішення про обрання форми управління багатоквартирним будинком (до 01.07.16 р.). Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закон про ОСББ передбачено, що "до визначення
		співвласниками багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, форми
		управління багатоквартирним будинком, але не більше одного року (до 01.07.16 р.). із дня набрання чинності цим Законом, послуги з утримання такого будинку надає суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у багатоквартирному будинку до набрання чинності цим Законом".
		Оскільки об`єднання співвласників в багатоквартирному будинку АДРЕСА_4 станом на 01.07.16 р. не було створене, то згідно п 5. Прикінцевих та перехідних положень Закон про ОСББ передбачає призначення управителя на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, та після 01.07.16 р. відсутні правові підстави для співпраці жильців будинку АДРЕСА_4 з ТОВ ''ПЕОЖБ Комфорт. Конкурс на призначення управителя в будинку АДРЕСА_4 не проводився і відповідно, в строки до 01.07.16 р. управителя не було призначено. Таким чином, відносини між Відповідачем та Позивачем після 01.07.16 р. могли відбуватися лише за договором надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території з кожним споживачем за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України. ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV, який діяв на момент підписання договору, не передбачає надання послуги з управління багатоквартирним будинком. Оскільки, після 01.07.16 р. Відповідачу з боку ТОВ ''Підприємство з експлуатації та обслуговування житлових будинків Комфорт" не було запропоновано підписати договір, то взаємовідносини між Позивачем та Відповідачем відбуваються у відповідності до типового договору, який затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529. Таким чином, "Договір № 53-у/е-С-8 власника житлових приміщень і управителя ", ні за формою ні за змістом не відповідає типовому договору та вимогам чинного законодавства. Позивач не має права підписувати договори на управління багатоквартирним будинком, а лише договори на надання експлуатаційних послуг (послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), та він надає як приклад такий договір з іншою особою. Крім того, зазначив, що відсутні будь які підтвердження , що ці об`єми газу закуплені для будинку АДРЕСА_4 та були витрачені на опалення та підігрів води.
		       При цьому в наданих позивачем копіях документів існує невідповідність між юридичною особою, яка закуповує газ та юридичною особою, яка є правонаступником, а Угоди про заміну сторони за договору про передання функцій із забезпечення експлуатації об`єктів нерухомості та їх утримання № 130 від 01.12.2015 та Реєстру прав і обов`язків, які передаються від ТОВ ''ПЕОЖБ Комфорт" до ТОВ "ПЕОЖБ Комфорті, що не підтверджує виникнення зобов`язання. Заявлена Позивачем в позові "заборгованість за підігрів води" є фактично заборгованістю за договором комісії на закупівлю товару - природного газу, і не є підставою для видачі судового наказу відповідно до ст. 161 ЦК України. Позивач наводить неправдиву інформацію щодо періоду нібито заборгованості за підігрів води у розмірі 2 668,40 гри., період нарахування з 01.06.2015 року по 29.02.2020року. Згідно наданим Позивачем копій квитанцій, ця заборгованість нарахована за період з 19.11.15 до 1.02.17 р і лише 46,79 грн. за січень 2017 р. Таким чином, заявлені Позивачем вимоги, на які видано судовий наказ, не є частиною вимог за позовом про стягнення заборгованості за відшкодування витрат на газо-теплопостачання, за водопостачання, за відшкодування за підігрів води за договорами комісії, тому судовий наказ не є підставою для переривання строку позивної давності. Також позивач заначив, що формування витрат за газ для опалення в опалювальний період є необґрунтованим. Наведений позивачем розрахунок не відповідає дійсності. Позивачем не надано документи, що підтверджуються технічні параметри системи опалення і підігріву води. Заявлений Позивачем об`єм газу 6,871 м3 газу для підігріву 1 м3 води не підтверджено результатами обстеження. Також необґрунтовано зазначена температура води в котлі, а саме 50° С.
		14 серпня 2020 року позивач надав пояснення на заперечення відповідача, в яких зазначив, що наданий Відповідачем Договір Комісії, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ
		ПЕОЖБ «Комфорт» 01 липня 2017 року ніякого відношення до даної справи не має.
		Жодного Договору комісії між ОСОБА_2 та позивачем не укладалося. Між Позивачем та Відповідачем укладений Договір №53-у/е-С-8А від 04.02.2008 року, який є предметом розгляду даної справи та підставою для стягнення заборгованості. З моменту укладення даного Договору (2008 рік) відповідач жодного разу не звертався з вимогою про визнання договору недійсним, укладення його з порушенням законодавства, та щодо неправильного розрахунку отриманих Відповідачем послуг, а навпаки здійснював оплату відповідно до Договору, що і підтверджує сам Відповідач.
		Про те, що ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт 1» не є виконавцем послуг, ОСОБА_2 було
		відомо на момент укладання Договору, що підтверджується підписом на Договорі та
		Додатку № 1 до Договору, а також листом від 26.11.2018 року, який надано Відповідачем, в якому Позивач зазначає що він не є виконавцем послуг.
		Позивачем щомісяця, а саме, на початку місяця за розрахунковим, подається до
		постачальника послуги з транспортування газу роздрукований звіт щодо обсягів
		спожитого у відповідному житловому будинку природного газу, який було витрачено на
		підігрів теплоносія для опалення та підігрів гарячої води, відповідно до показань приладу
		обліку газу на будинок, який встановлено у даному житловому будинку.
		В свою чергу, постачальник послуги з транспортування газу, відповідно до договору
		про транспортування природного газу, передає дані щодо обсягів спожитого природного
		газу по кожному житловому будинку, які обслуговує Позивач, постачальнику природного
		газу - НАК «Нафтогаз України», після чого складається Акт прийому-передачі
		природного газу, із зазначенням загального обсягу спожитого газу і тарифу на його
		постачання та транспортування.
		Тобто вартість 1 куб. м. природного газу є фіксованою та відображається в актах
		приймання передачі природного газу по кожному місяцю окремо, який надавався до суду
		до відповіді на відзив у якості доказів подальшого формування тарифу щодо
		відшкодування понесених ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт 1 » витрат мешканцями будинку.
		Також для формування тарифу щодо відшкодування понесених витрат враховується і
		сума витрат, які поніс позивач щодо транспортування та розподілу природного газу, акти
		яких також надаються до суду.
		Таким чином Позивачем виставляються до відшкодування Відповідачу тільки
		витрати, пов`язані із закупівлею природного газу, із транспортуванням природного газу
		із розподілу природного газу, що відповідає умовам укладеного Договору з Відповідачем, а
		саме щодо своєчасного та якісного забезпечення мешканців будинку по 
		АДРЕСА_4 комунальними послугами.
		Так Позивач відповідно до Реєстру прав та обов`язків, які передаються від ТОВ
		«ПЕОЖБ «Комфорт» до ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт 1» та Договору про передання функцій
		із забезпеченням експлуатації об`єктів нерухомості та їх утриманню зобов`язаний
		належним чином виконувати прийняті обов`язки за договорами, укладеними з
		Споживачами на забезпечення надання житлово-комунальних послуг. Позивач задля виконання умов Договору має право укладати договори з іншими юридичними особами, що не суперечить ні умовам Договору ні діючому законодавству України.
		Також сам Відповідач не заперечує проти самого факту надання послуг з
		водопостачання, водовідведення, підігріву води, газо-теплопостачання, а заперечує проти
		розміру сум, які Відповідач повинен відшкодувати.
		ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт 1» ніякого відношення до права мешканців будинку щодо
		створення ОСББ не має, а тільки виконує своє зобов`язання за укладеними Договорами з
		тіканнями будинку відповідно до діючого законодавства України, тому посилання Відповідача на відсутність в Договорі передання функцій щодо забезпечення комунальних послуг є помилковим.
		               Посилання відповідача на Наказ Міністерства палива і енергетики
		України від 26.02.2004 року за № 126 «Про затвердження Методики приведення об`єму
		природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі
		відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу» та на Наказ Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України № 173 від 11 липня 2018року, яким затверджено Методику обстеження інженерних систем будівель, Постанову КМУ від 17.02.2010 № 151 «Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості» є необґрунтованим, оскільки ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт 1» не є виконавцем з постачання
		відповідних послуг та відповідно не отримує за це прибуток, а лише закуповує газ,
		потрібний для потреб власників квартир житлового будинку на опалення та підігрів
		гарячої води, тобто використовується для власних потреб населення.
		Відповідно до заяви про видачу судового наказу позивач заявляв вимоги про
		стягнення заборгованості як за житлові, так і за комунальні послуги, тому посилання
		Відповідача на стягнення тільки експлуатаційних послуг є помилковим, а також є
		помилковим посилання на Договір комісії, який з ОСОБА_2 ніколи не укладався.
		Стягнення здійснювалося судом тільки на підставі Договору №53-у/е-С-8А від 04 лютого
		2008 року і саме за житлово - комунальні послуги.
		       16.10.2020 та 27 листопада 2020 року відповідач подав заперечення, в яких просив застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовної заяви стосовно оплати за квитанціями коштів, що були нараховані до 1.03.2017 р., відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення відшкодування витрат за газо- теплопостачання розмірі 16 547,26 грн., період нарахування з 01.02.2018 року по 29.02.2020 року
		       В запереченнях, окрім наведених вище доводів, відповідач послався на те, що на момент укладення Договору Відповідач не мав свідоцтва про право власності на квартиру, на момент підписання Договору № 53-у/е-С-8 житлового будинку по АДРЕСА_4 юридично не існувало, як власника АДРЕСА_1 , а Житлово-будівельний кооператив "Авантаж" на мав відповідної правоздатності для укладання договору. Волевиявлення Відповідача в момент підписання Договору № 53-у/е-С-8 не було вільним, оскільки вимога щодо його, підписання вимагалась п. 4.1.5 Договору пайової участі № 54-35/С8 від 11 січня 2006 р., тому він був змушений підписати надану ЖБК "Авантаж" форму Договору № 53-у/е-С-8 під загрозою неотримання правовстановлюючих документів на проінвестовану ним в повному обсязі квартиру та не міг вплинути на зміст документу. Крім того, зазначає, що докази позивачем надані з порушенням встановленого ст. 84 ЦПК України порядку, не одночасно з позовною заявою. 
		10.11.2020 представник позивача подав додаткові пояснення на заперечення, в яких зазначив, що відповідачем вже після відкриття провадження по справі було частково погашено суму боргу у загальному розмірі 339,39 гри., а саме заборгованості по відшкодуванню витрат за: водопостачання у розмірі 217,52 грн., період нарахування з 01.01.2020 року по 29.02.2020 року та за водовідведення у розмірі 121,87 грн., період нарахування з 01.01.2020 року по 29.02.2020 року, однак, не сплачено заборгованість за отримані житлово-комунальні послуги, що є предметом даного позову, в загальному розмірі 19 215,66 грн., яка складається з заборгованості по відшкодування витрат за: газо-теплопостачання в розмірі 16 547,26 грн., період нарахування з 01.12.2017 року по 29.02.2020 року та за підігрів води у розмірі 2668,40 грн., період нарахування: з 01.06.2015 року по 29.02.2020, та позивач просить задовольнити вказані вимоги.
		У судовому засіданні представники позивача Лантрат А.В. , Дзюба І.М. підтримали вказані позовні вимоги, послались на викладені в письмових поясненнях доводи.
		Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував, пославшись на викладені в письмових запереченнях доводи. 
		 
		Суд, вислухавши представників позивача, Лантрат А.В. , Дзюба І.М. , відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини та правовідносини сторін.
		Судом встановлено, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та є власником вказаної квартири.
		04 лютого 2008 року між Споживчим - товариством «Житлово-будівельний кооператив «Авантаж» (Управитель) та фізичною особою - громадянином ОСОБА_2 (Власник) укладено Договір відносин власника житлових приміщень та управителя №53-у/е-С-8А, відповідно до умов якого Управитель забезпечує належну експлуатацію, якісне та своєчасне надання житлово-
		комунальних послуг, забезпечує відповідні умови користування неподільним та загальним
		майном житлового будинку, розташованого за адресою: 
		АДРЕСА_4, частина , якого належить Власнику (житлове приміщення - квартира АДРЕСА_1 ). Власник приміщень бере участь у витратах на виконання зазначених робіт.
		Пунктом 5.4. вказаного Договору, передбачено обов`язок Споживача щодо сплати щомісячних платежів за цим договором не пізніше 10 числа кожного місяця, що настає за попереднім, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Управителя через
		відділення «Мега-банку».
		Згідно з пунктом 5.1. Договору, склад житлово-комунальних послуг, що
		забезпечується управителем за цим Договором, наведено у Додатку №1 до цього
		Договору, який є невід`ємною частиною цього Договору.
		Відповідно до п.5.2. Договору, розмір щомісячного Власником витрат Управителя
		оплаті спожитих Власником у житловому приміщенні (квартирі) комунальних послуг
		дорівнює загальній вартості комунальних послуг, спожитих Власником у житловому приміщенні (квартирі) впродовж розрахункового місяця, що розраховується за тарифами, визначеними у Додатку №1 до цього Договору. При цьому кількість спожитих Власником
		комунальних послуг визначається: за холодне водопостачання: по лічильникам холодного та гарячого водопостачання на квартиру; підігрів гарячої води: по лічильнику витрат газу на будинок; водовідведення: по лічильникам водопостачання на квартиру; опалення: по лічильнику витрат газу на будинок; варочний газ - по лічильникам на квартиру; плата на утримання будинку - згідно з переліком послуг, що надаються, вказаному у додатку №1 до Договору.
		Пунктом 5.3. Договору, передбачено право Управителя щодо встановлення 
		в односторонньому порядку розміру щомісячного платежу Власника за цим договором у випадку зміни вартості житлово-комунальних послуг спеціалізованими комунальними підприємствами та обслуговуючими організаціями по наданню житлово-комунальних послуг за договорами, укладеними Управителем із цими спеціалізованими комунальними підприємствами та обслуговуючими організаціями, - пропорційно до такої зміни.
		1 грудня 2015 року укладено договір № 130 про передання функцій їз забезпечення експлуатації об`єктів нерухомості та їх утримання між СТ «ЖБК «Авантаж» а ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт», у тому числі і будинку АДРЕСА_2 .
		Виконавцем експлуатаційних послуг у вказаному житловому будинку на даний час є Товариство з обмеженою відповідальністю Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Комфорт- 1», оскільки рішенням позачергових Загальних Зборів Учасників ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт» від 8 жовтня 2019 року за №08-10/2019 було вирішено створити ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт - 1» шляхом процедури виділу з ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт».
		Згідно пункту 1.4. Статуту ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт- 1» останнє є правонаступником усіх прав і обов`язків ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт» відносно прав та зобов`язань, які були йому передані згідно Розподільчого балансу та Додатку до нього №1 «Реєстр прав та обов`язків, які передаються від ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт» до ТОВ ПЕОЖБ «Комфорт 1» у результаті виділу», затверджених рішенням Загальних Зборів ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт» від 08.10.2019 року №08-10/2019 р. 
		Відповідно до положень пункту 2 «Реєстр прав та обов`язків, які передаються від ТОВ «ПЕОЖБ Комфорт» до ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт 1» у результаті виділу», ТОВ ПЕОЖБ «Комфорт 1» є правонаступником усіх прав та обов`язків ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт» за усіма договорами на надання експлуатаційних послуг, договорами щодо нарахування вартості спожитих комунальних послуг, які були укладені, або правонаступником яких є ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт», з власниками квартир та власниками нежитлових приміщень у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_4 .
		З свою чергу, ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт» було створено шляхом процедури виділу з ТОВ ПЕОЖБ «Авантаж» нових юридичних осіб, на підставі рішення Загальних Зборів засновників ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж» від 03.11.2015 року за №03-11/15.
		Згідно пункту 1.4. Статуту ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт», останнє є правонаступником усіх прав і обов`язків ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж» відносно прав та зобов`язань, які були йому передані згідно Розподільчого балансу та Додатку до нього №2 Реєстр прав та обов`язків, які передаються від ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж» до ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт» у результаті виділу», затверджених рішенням Загальних Зборів ТОВ ЖБ «Авантаж» від 03.11.2015 року №03-11/2015 р.
		Відповідно до положень пункту 2 «Реєстр прав та обов`язків, які передаються від ТОВ « ПЕОЖБ «Авантаж» до ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт» у результаті виділу», ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт» є правонаступником усіх прав та обов`язків ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж» за усіма договорами на надання експлуатаційних послуг, які були укладені або правонаступником яких є, між ТОВ ПЕОЖБ «Авантаж» з власниками квартир та власниками нежитлових приміщень у вказаному житловому будинку.
		01.11.2019 р. між СТ «ЖБК «Авантаж» (Балансоутримувач), та ПЕОЖБ «КОМФОРТ 1» (Управитель-1) та ТОВ «ПЕОЖБ «КОМФОРТ»(Управитель-2» було укладено Угоду про заміну сторони по договору про передання функцій із забезпечення експлуатації об`єктів нерухомості та їх утримання №130 від 01.12.2015 р., відповідно до умов якої, у зв`язку з виділенням юридичної особи, Управитель-2 передає, а Управитель-1 приймає на себе всі права і обов`язки Управителя-2 згідно з Договором про передання функцій із забезпечення експлуатації об`єктів нерухомості та їх утримання №130 від 01.12.2015р. з питань забезпечення житлового будинку. 
		Відповідно до п.2.2.5 Договору про передання функцій із забезпечення експлуатації об`єктів нерухомості та їх утримання, Управитель має право вимагати від споживачів у встановленому порядку належного виконання ними обов`язків, прийнятих за договорами на забезпечення надання житлово-комунальних послуг, у тому числі вимагати своєчасного проведення розрахунків за надані або забезпечені житлово- комунальні послуги у житловому будинку, та у випадку порушення споживачами умов укладених з ними договорів - застосовувати до них передбачені цими договорами та діючим законодавством санкції.
		Таким чином, на даний час, ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт 1» належать усі права та обов`язки відносно надання експлуатаційних послуг у житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 , у тому числі за укладеним раніше між Управителем та Власником, договором відносин власника житлових приміщень та управителя №53-у/е-С-8А від 04.02.2008 р.
		За експлуатаційні послуги діяли наступні тарифи: 
		-період з 01.11.2018 р. по 31.12.2019 р. включно -у розмірі 8,165 грн. за 1кв. м. загальної площі квартири. Даний тариф було введено в дію з 01.08.2018 р., 
		-період з 01.01.2020 р. по теперішній час включно діє тариф у розмірі 9,066 грн. за 1кв. м. загальної площі квартири, даний тариф було введено в дію з 01.01.2020 р.
		Письмові повідомлення про зміни тарифу у відповідності до положень п.5.3 Договору, були направлено за місцем проживання відповідача рекомендованим листом 27.06.2018 року та 28.11.2019 року відповідно, що підтверджено переліком відправлених поштових відправлень з відміткою поштового відділення.
		Інформація відносно тарифу, показань лічильників, обсягу спожитого природного газу, вартості відшкодування витрат підігріву води, газо- теплопостачання, водовідведення та водопостачання, а також формула, за якою розраховуються вищезазначені витрати, зазначені у щомісячних рахунках за житлово-комунальні послуги, які позивач направляв відповідачу.
		Позивачем на виконання умов вищевказаного договору було укладено з постачальниками послуг договори щодо постачання та транспортування природного газу, водопостачання та водовідведення. 
		Факт надання таких послуг підтверджується актами наданих послуг до відповідних договорів, розподільчими відомості та підтвердженнями сплати за відповідні послуги.
		Виконавцем послуги - позивачем було надано передбачені та погоджені сторонами послуги, а відповідачем не виконано обов`язку щодо сплати у повному обсязі грошових
		коштів за отримані житлово-комунальні послуги, чим порушено умови договору та
		вимоги чинного законодавства України у сфері надання житлово-комунальних послуг.
		27 листопада 2018 року позивач звернувся до Ленінського районного суду м.Харкова з заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг за період з 01.01.2017 по 31.10.2018 у розмірі 18 563, 15 грн. 
		Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 13 лютого 2019 року видано судовий наказ про стягнення з відповідача вказано заборгованості, який було скасовано за з0аявою відповідача ухвалою суду від 10.06.2019.
		Відповідач не в повному обсязі сплачував житлово-комунальні послуги, внаслідок чого у нього станом на час звернення позивача з даним позовом згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості створилась заборгованість у загальній сумі 26 413,75 грн., у тому числі: заборгованості за експлуатаційні послуги у розмірі 6 858,70 грн. за період з 01.11.2018 року по 29.02.2020 року; заборгованості по відшкодування витрат: за газо-теплопостачання у розмірі 16 547,26 грн. за період з 01.12.2017 року по 29.02.2020 року; за водопостачання у розмірі 217,52 грн. за період з 01.01.2020 року по 29.02.2020 року; за водовідведення у розмірі 121,87 грн. за період з 01.01.2020 року по року; за підігрів води у розмірі 2668,40 грн. за період з 01.06.2015 року по 29.02.2020 року.
		Під час судового розгляду справи відповідача частково погашав заборгованість, на даний час розмір заборгованості відповідача за житлово- комунальні послуги становить 19 215,66 грн., у тому числі: за газо-теплопостачання у розмірі 16 547,26 грн. за період з 01.12.2017 року по 29.02.2020 року; за підігрів води у розмірі 2 668,40 грн. за період з 01.06.2015 року по 29.02.2020 року.
		 
		Суд, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають з таких підстав.
		Відповідно до положень ч.1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
		Статтею 382 ЦК України передбачено, що власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
		 Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. 
		Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Згідно з ч.6 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події (частина шоста статті 11 ЦК України).
		Як зазначено у ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		За змістом статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.
		Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
		       Правовідносини сторін до 01.05.2019 року регулювались Законом України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24 червня 2004 року, а з 01.05. 2019 після втрати вказаним законом чинності регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 9 листопада 2017 року, крім статті 1, частини першої статті 2, статей 3-, 9, 11, 12, частини другої статті 26, статей 27 та 29 (в частині регулювання послуги з управління багатоквартирним будинком), частини другої статті 2, частин третьої та четвертої статті 8, частин другої та третьої статті 10, статті 15, частин першої, третьої та п`ятої статті 16, статті 18, частини п`ятої статті 28, пунктів 2, 3-1, 6, підпункту 1, підпункту "б" підпункту 2, підпунктів 5 та 11 пункту 8 цього розділу, які вводяться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом; частини третьої статті 11, абзаців першого та другого частини п`ятої статті 18, які вводяться в дію з 1 січня 2019 року.
		Зі змісту ч. 1 ст.11 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» випливає, що функції балансоутримувача до приватизації квартир виконує попередній власник будинку. Він повинен на вимогу об`єднання власників багатоквартирного будинку передати житловий комплекс на баланс об`єднання. Якщо ж немає особи, якій будинок може бути переданий на баланс, попередній власник ( територіальна громада та уповноважені нею юридичні особи) змушені продовжувати виконувати функції балансоутримувача.
		Згідно з вимогами п. 5 ч. З ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»
		від 24.06.2004 р. №1875-IV (діяв до 01.05.2019 р.), споживач зобов`язаний оплачувати
		житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
		Згідно з ч. 1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р. №2189-VIII (діє з 01.05.2019 р.), споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
		10.06.2018 року вступив в силу Закон України «Про житлово- комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 р. , яким скасовується державне регулювання цін (тарифів) на надання послуг з експлуатації (управління) багатоквартирним житловим будинком і встановлюється договірний порядок визначення вартості таких послуг (ст. 10 вищевказаного Закону).
		Згідно з пунктом 31 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій? укладені до введення в дію норм цього Закону, які регулюють надання послуг з управління багатоквартирним будинком, зберігають силу на умовах, визначених такими договорами (в тому числі вивезення побутових відходів при наявності), до дати вступу в силу договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладених з правилами, визначеними цим Законом. У разі якщо за такими договорами передбачено більш ранній термін їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих же умовах.
		Таким чином, до прийняття мешканцями будинку рішення про форму управління
		житловим будинком і укладення відповідного колективного договору з управителем на
		надання послуг з управління багатоквартирним будинком зберігають чинність укладені
		раніше договори на надання експлуатаційних послуг, а зміна вартості таких послуг має
		здійснюватися в порядку, який встановлений договором.
		Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання
		сторонами.
		Згідно зі статтею 68 ЖК УРСР наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. 
		Пунктом 4.2.5. Договору відносин власника житлових приміщень та управителя №53-у/е-С-8А передбачено обов`язок відповідача у встановлені цим договором терміни сплачувати належні платежі за Договором.
		Статтею 1 Закону №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку.
		Управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.
		Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
		Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
		Виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
		Відповідно до ст. 13 Закону «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24.06.2004 залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
		За змістом статті 14 Закону «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24.06.2004 залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи:  1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;  2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території;  3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).
		Відповідно до ст. 5 Закону Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 9 листопада 2017 року до житлово-комунальних послуг належать: 
		1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
		Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:
		утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
		купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
		поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
		2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
		Комунальні послуги у зазначений період споживачу надавались і ним споживались, з приводу неналежної якості послуг або їх відсутності відповідач до позивача не звертався, факт отримання вказаних послуг ним не спростований, за спожиті послуги нараховувалась помісячна плата, однак відповідач здійснював оплату нерегулярно та не в повному обсязі.
		 
		Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, оскільки за п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
		За змістом статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-IV від 24.06.2004, чинного на час виникнення спірних правовідносин, утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
		Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-IV від 24.06.2004 плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
		Відповідно до ст. 9 Закону «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 9 листопада 2017 року с поживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
		Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
		Судом встановлено, що позивач  є організацією, яка уповноважена надавати послуги, зокрема, з утримання будинку та прибудинкової території, розташованих за адресою: АДРЕСА_4 , організації та задоволення потреб мешканців будинку в житлово-комунальних та інших послугах, укладання договорів з суб`єктами господарювання для забезпечення житлового фонду комунальними послугами, нарахування, обліку та збору плати за надані споживач послуги, а тому має право вимагати від відповідача оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території, а також плати за інші надані житлово-комунальні послуги.
		       Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Згідно з ч.ч.2,3 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні акти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
		Згідно зі ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від виконання
		прийнятих зобов`язань не допускаються.
		       Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, хоч у частині першій статті 19 Закону й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).
		Відповідач, як власник квартири, отримує та користується наданими позивачем послугами, але  сплачує за них не в повному обсязі, хоча законодавство не передбачає звільнення від оплати наданих послуг. Ненадання послуг відповідачу або надання їх неналежної якості відповідачем не доведено належними та допустимими доказами.
		       ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт 1» не є виконавцем з постачання послуг, а лише закуповує газ, потрібний для потреб власників квартир житлового будинку на опалення та підігрів гарячої води та кожного місяця зазначає у рахунках на оплату житлово-комунальних слуг інформацію стосовно обсягу спожитого газу за місяць відповідно до показань приладів обліку газу на будинок, також зазначає формулу, за якою розраховуються дані витрати, тариф та вартість відшкодування відповідних витрат. 
		       Позивачем щомісяця подається до постачальника послуги з транспортування газу роздрукований звіт щодо обсягів спожитого у відповідному житловому будинку природного газу, який було витрачено на підігрів теплоносія для опалення та підігрів гарячої води, відповідно до показань приладу обліку газу на будинок, який встановлено у житловому будинку. 
		       В свою чергу, постачальник послуги з транспортування газу, відповідно до договору транспортування природного газу, передає дані щодо обсягів спожитого природного по кожному житловому будинку, які обслуговує позивач, постачальнику природного газу - НАК «Нафтогаз України», після чого між Позивачем та НАК «Нафтогаз України» складається Акт прийому-передачі природного газу, із зазначенням загального обсягу спожитого газу і тарифу на його постачання та транспортування.
		Вартість 1 куб. м. природного газу є фіксованою та відображається в наданих суду актах приймання- передачі природного газу по кожному місяцю окремо з 01.01.2016 г. і до зміни вартості природного газу витрати на відшкодування газу на підігрів води у опалювальний сезон складали 20,64 грн. за 1 куб. м. підігрітої води. 
		Відповідач не надав доказів на підтвердження своїх доводів про те, що він позбавлений можливості отримати інформацію щодо показань приладу обліку газу на будинок.
		Акт надання послуг підтверджений актами прийому-передачі природного газу, із зазначенням загального обсягу спожитого газу і тарифу на його постачання та транспортування, в яких відображена фіксована вартість 1 куб. м. природного газу, по кожному місяцю окремо, та в подальшому о формування тарифу щодо відшкодування понесених ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт 1 » витрат мешканцями будинку.
		Відповідно до ст. 12 ЦПК України ц ивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Відповідно до ст. 13 ЦПК України с уд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Статтею 81 ЦПК України  передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. 
		Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 
		Відповідач не довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх заперечень проти позову.
		Відповідно до частин 1, 3 статті 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складання та підписання акту-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо, акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. Частиною 4 статті 18 Закону передбачений обов`язок виконавця вирішити питання про перерахунок платежів.
		Позивачем виконано вимог приписів пункту 2 частини першої статті 20 та пункту 4 частини другої статті 21 Закону «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до яких виконавець житлово-комунальних послуг зобов`язаний надавати споживачу в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо. 
		Належне інформування споживача про наявність заборгованості здійснюється щомісячно шляхом квитанцій, які надсилаються власнику.
		Детальний розрахунок належних до сплати сум за надані послуги наведений у квитанціях, які позивач направляв відповідачу.
		Належних та допустимих доказів на підтвердження звернення відповідача в установленому законодавством порядку з претензіями щодо надання неякісних житлово-комунальних послуг або не надання послуг відповідачем у передбаченому ст. ст. 12,13, 81 ЦПК України порядку суду не надано.
		Надані відповідачем копії скарг інших мешканців будинку не є належними доказами у даній справі, оскільки не доводять звернення відповідача до позивача з такими претензіями в порядку, встановленому законодавством.
		Судом встановлено, що відповідач фактично виконував умови договору, сплачував кошти за надані послуги, однак у нього створилась заборгованість за вказаний період.
		Наявні у справі докази: акти приймання-передачі природного газу, акти з надання послуг з транспортування природного газу, акти наданих послуг з розподілу природного газу, складені щомісячно за період, що є предметом спору, дають підстави стверджувати, що  послуги з газо-теплопостачання та за підігрів п води відповідачеві надано в повному обсязі.
		Суд вважає доведеним суму заборгованості відповідача за газо-теплопостачання у розмірі 16 547,26 грн. за період з 01.12.2017 року по 29.02.2020 року; за підігрів води у розмірі 2 668,40 гри. за період з 01.06.2015 року по 29.02.2020 року, а всього у сумі 19 215,66 грн. 
		Доводи відповідача щодо недійсності укладених договорів не відносяться до предмету даного спору, оскільки виходять за межі позовних вимог про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
		Щодо строку позовної давності стосовно заборгованості по відшкодуванню витрат за
		підігрів води у розмірі 2668,40 грн. за період з 01.06.2015 року по 29.02.2020
		року суд зазначає наступне.
		Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність
		тривалістю у три роки.
		Статтями 264 та 265 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної
		давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу
		або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову
		до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги,
		траво на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається
		заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не
		.враховується. Залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.
		       Плата за підігрів води нараховується за показаннями квартирного приладу обліку , показання якого повинен повідомляти відповідач. Враховуючи, що відповідач своєчасно не подавав інформацію щодо показань приладу, йому було проведено перерахунок за дану послугу 30 вересня 2019 року на підставі його звернень після отримання інформації щодо показань лічильника, тому строк позовної давності позивачем не пропущений.
		30 вересня 2019 року позивачем було проведено перерахунок
		щодо показань лічильника на підставі звернення відповідача, у зв`язку з чим збільшився
		період нарахування, за який склалася заборгованість. Дана ситуація склалася у зв`язку з
		тим, що Відповідачем не було у належний строк передано Позивачу дані щодо показань
		лічильника гарячої води.
		Введення на території України карантину, на що посилається відповідач, не звільняє його від оплати наданих послуг.
		Посилання відповідача на надання позивачем доказів з порушенням передбаченого ст, 84 ЦПК України строку, суд відхиляє, оскільки кпи вказані докази були надані позивачем після з`ясування суті заперечень відповідача.
		Судом були прийняті докази, надані в судовому засіданні обома сторонами, з метою дотримання принципу змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства, що передбачено ст.ст. 12, 13 ЦК України.
		За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, а також відповідачем частково погашена заборгованість після відкриття провадження у даній справі, внаслідок чого позивачем зменшена сума позову, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 2 102 грн. 00 коп.
		Керуючись ст. ст. 4,5, 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд 
		   
		 
		В И Р І Ш И В:
		       
		Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
		       Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків "Комфорт-1» (р/р НОМЕР_2 в AT «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у м. Києві, код ЄДРПОУ 43285070) заборгованість за житлово- комунальні послуги у загальному розмірі 19 215,66 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті п`ятнадцять гривень 66 коп.), у тому числі:
		       -за газо-теплопостачання у розмірі 16 547,26 грн. за період з 01.12.2017 року по 29.02.2020 року;
		       -за підігрів води у розмірі 2 668,40 гри. за період з 01.06.2015 року по 29.02.2020 року.
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків "Комфорт-1» (р/р НОМЕР_2 в AT «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у м. Києві, код ЄДРПОУ 43285070) судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 102 грн. 00 коп. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.)
		       Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Харкова шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного рішення.
		Повний текст рішення складено 8 грудня 2020 року. 
		 
		       
		       Суддя                                                                   Л.Л. Шрамко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...