Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/4421/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти правосуддя; Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу.
Надіслано для оприлюднення: 09.12.2020. Зареєстровано: 10.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 11.12.2020.
Дата набрання законної сили: 23.03.2021
Результат оскарження 23.03.2021 Апеляційний суд Львівської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/461/92/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018000000000038

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 461/4421/18 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		09.12.2020 року           м. Львів.
		Галицький районний суд м. Львова
		 
		в складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		за участю:            
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, одруженого, працюючого охоронцем у ТзОВ «ІРБІС», маючого на утриманні сина ОСОБА_6 , 2018 року народження, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судженого,
		 
		за ч. 2 ст. 384 Кримінального кодексу України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Згідно обвинувального акту, органом досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12017140000000650 за фактом дорожньо-транспортної пригоди, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 286 КК України, з метою надання відомостей про обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, будучи ознайомленим із правами та обов`язками свідка, а також попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, 19.08.2017 року в період часу з 15.05 год. по 16.20 год., знаходячись на вул. Ст. Бандери, 1 у м. Львові, маючи умисел, спрямований на завідомо неправдиве показання під час його допиту, з метою створення доказів захисту охоронюваної особи, а саме ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх кримінальну караність, діючи навмисно, всупереч вимог ст. 66 КПК України, відповідно до якої одним із обов`язків свідка є давати правдиві показання під час досудового розслідування, достовірно знаючи, що вказану дорожньо-транспортну пригоду скоїв ОСОБА_7 , навмисно повідомив недостовірні відомості про обставини вчиненого тяжкого злочину. 25.10.2017 року в період часу з 09.00 год. по 09.40 год., а також 27.10.2017 року в період часу з 19.16 год. по 20.14 год. знаходячись на вул. С.Бандери, 1 у м. Львові, переслідуючи злочинний умисел, ОСОБА_4 неодноразово підтвердив раніше надані неправдиві показання в частині руху автомобіля Mercedes-Benz S65 AMG, реєстраційний номер НОМЕР_1 саме під керуванням водія ОСОБА_8 ; руху цього автомобіля позаду автомобіля Lexus LX 570; повернення на місце події протягом 2-7 хвилин; виходу ОСОБА_8 із водійських дверей автомобіля Mercedes-Benz S65 AMG, в якому останній знаходився один; виявлення ОСОБА_8 біля місця водія автомобіля Mercedes-Benz S65 AMG, який стояв біля відчинених дверей водія на місці пригоди відразу після їхнього під`їзду на місце дорожньо-транспортної пригоди та знаходження ОСОБА_7 під час дорожньо-транспортної пригоди поза салоном автомобіля Mercedes-Benz S65 AMG. Надані ОСОБА_4 показання спотворюють фактичні обставини дорожньо-транспортної пригоди, а тому є неправдивими та направлені на введення органу досудового розслідування в оману шляхом створення хибного уявлення про обставини дорожньо-транспортної пригоди та непричетність ОСОБА_7 до вчиненого, чим фактично штучно створив докази захисту останнього, а також докази вини ОСОБА_8 , які стали підставою для повідомлення про підозру в учиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, що відповідно до ст. 12 цього Кодексу є тяжким; обрання та подальше продовження строку дії запобіжних заходів та інших обмежень, передбачених законодавством України, чим вплинули на діяльність правоохоронних органів щодо виконання завдань кримінального судочинства щодо забезпечення повного та неупередженого розслідування, з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу та порушили охоронювані законом права і інтереси особи.
		На обґрунтування винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, сторона обвинувачення посилається на наступні докази, які в судовому засіданні були досліджені, а саме: 
		-дані протоколу огляду місця події від 18.08.2017 року та схему дорожньо-транспортної пригоди, з яких вбачається, що учасниками дорожньо-транспортної події є транспортні засоби: автомобіль Мерседес-Бенц S65 AMG р.н. НОМЕР_2 , який має пошкоджені передню частину кузова та передні освітлювальні прилади та автомобіль Опель-Астра OTGF 69 р.н. НОМЕР_3 , на якому пошкоджено ліву бокову частину кузова, передню частину кузова, крило, освітлювальні прилади, вітрове скло. Водієм транспортного засобу Мерседес-Бенц S65 AMG р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_8 надано дозвіл на проникнення до автомобіля для огляду /Том 1, а.с. 102-111/.
		-дані протоколу огляду місця події від 19.08.2017 року, з якого вбачається, що огляду вилучені з автомобіля елементи обшивки робочого місця водія, подушок безпеки /Том 1, а.с. 112- 115/.
		-висновок експерта №114/2017 від 22-28.08.2017 року, відповідно до якого у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при огляді будь-яких ушкоджень не виявлено /Том 1, а.с. 116/.
		-висновок №19/10-3/614-СЕ/17від 04.09.2017року судової молекулярно-генетичноїекспертизи,згідно якого встановлено генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_8 і об`єкт № 1), ОСОБА_9 (об`єкт № 2), ОСОБА_4 (об`єкт № 3), ОСОБА_10 (об`єкт №4) та ОСОБА_11 (об`єкт № 5).Генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_8 (об`єкт № 1), ОСОБА_9 (об`єкт № 2), ОСОБА_4 (об`єкт № 3), ОСОБА_10 (об`єкт № 4) та ОСОБА_11 (об`єкт № 5) не збігаються з генетичними ознаки клітин, виявлених на поверхнях подушки безпеки з-під керма (об`єкти №№ 1, 5 у висновку експерта ДНДЕКЦ МВС України від 29.08.2017 року № 19/10-3/599-СЕ/17) та не містяться серед змішаних генетичних ознак клітин, виявлених на поверхні подушки безпеки з-під керма (об`єкт №2 у висновку експерта ДНДЕКЦ МВС України від 29.08.2017 року № 19/10-3/599-СЕ/17).Походження вказаних слідів від ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , виключається.Генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_8 (об`єкт № 1), ОСОБА_9 (об`єкт № 2), ОСОБА_4 (об`єкт № 3), ОСОБА_12 (об`єкт № 4) та ОСОБА_11 (об`єкт № 5) не збігаються з домінуючим ДНК-профілем, який визначений серед змішаних генетичних ознак клітин, виявлених на кнопці запуску двигуна (об`єкт № 1 у висновку експерта ДНДЕКЦ МВС України від 29.08.2017 року № 19/10-3/601-CE/17).Походження клітин, домінуючий ДНК-профіль яких визначений у змішаних генетичних ознаках клітин, виявлених на кнопці запуску двигуна від ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , виключається. Генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_8 (об`єкт № 1), ОСОБА_9 (об`єкт № 2), ОСОБА_4 (об`єкт № 3), ОСОБА_10 (об`єкт № 4) та ОСОБА_11 (об`єкт № 5) не збігаються з генетичними ознаки клітин, виявлених на подушці з керма (об`єкти №№ 3, 5 у висновку експерта ДНДЕКЦ МВС України від 30.08.2017 року № 19/8-3/111-10-3/605-СЕ/17) та не містяться серед змішаних генетичних ознак клітин, виявлених на подушці з керма (об`єкти №№ 9, 11, 13 у висновку експерта ДНДЕКЦ МВС України від 30.08.2017 року № 19/8-3/111-10-3/605-СЕ/17). Походження вказаних слідів від ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , виключається. Генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_8 (об`єкт № 1), ОСОБА_9 (об`єкт №2), ОСОБА_4 (об`єкт №3), ОСОБА_10 (об`єкт № 4) та ОСОБА_11 (об`єкт №5) не збігаються з домінуючим ДНК-профілем, який визначений серед змішаних генетичних ознак клітин, виявлених на підголівнику з сидіння автомобіля (об`єкт № 4 у висновку експерта ДНДЕКЦ МВС України від 29.08.2017 року № 19/10-1/470-СЕ/17). Походження клітин, домінуючий ДНК-профіль яких визначений у змішаних генетичних ознаках клітин, виявлених на підголівнику з сидіння автомобіля від ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , виключається. У зв`язку з тим, що у змивах з молдінгу передніх лівих дверей біля зовнішнього дзеркала заднього виду та з зовнішньої поверхні скла лівих передніх дверей (об`єкти №1, № 2 висновку експерта ДНДЕКЦ МВС України від 01.09.2017 року №19/10-3/613-СЕ/17) крові людини не виявлено питання не вирішувалось /Том 1, а.с. 119-136/.
		-   Допитаний в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_14 підтвердив свій висновок.
		 - дані протоколів огляду відеозаписів від 31.08.2017 року, від 15 вересня 2017 та від 18 вересня 2017 року з камер спостереження за 18.08.2017 року з 15.10.00 по 15.15.00, з 15.15.15 по 15.05.35 та з 14.17.20 по 15.24.46. на яких зафіксовано рух автомобілів типу «Седан», «Джип» та «Хетчбек» безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою та після неї /Том 1, а.с.138-155/. 
		-дані заяви ОСОБА_8 від 18.08.2017 року адресованої слідчому про те, що він добровільно видає належний йому мобільний телефон марки Fly IMEI: НОМЕР_4 , IMEI: НОМЕР_5 , яким він користувався на момент дорожньо-транспортної пригоди за його участю /Том 1, а.с. 156/.
		-дані протоколу огляду місця події від 18.08.2017 року, згідно якого оглянуто приміщення службового кабінету №54 СУГУНП у Львівській області, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Ст. Бандери, 1. У вказаному кабінеті знаходився ОСОБА_8 , який добровільно видав мобільний телефон марки «Флай» IMEI: НОМЕР_4 , IMEI: НОМЕР_5 із сім-картою «Київстар» мобільний номер НОМЕР_6 . Під час огляду вилучено мобільний телефон марки «Флай» IMEI: НОМЕР_4 , IMEI: НОМЕР_5 із сім-картою «Київстар» мобільний номер НОМЕР_6 /Том 1, а.с. 157/.
		-дані протоколу огляду від 23 листопада 2017 року щодо інформації операторів мобільного зв`язку, щодо наявності з`єднань та місцеперебування телефонів, якими користувались ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 /а.с. 161-168/.
		-дані протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 21.09.2017 року щодо тимчасового доступу до інформації оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, 53 про зв`язок, надані телекомунікаційні послуги, у тому числі отримані послуги,їх тривалість, зміст, маршрути передавання здійснені абонентами мобільного зв`язку ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в період часу із 01.03.2017 року ро 19.08.2017 року/ Том 1, а.с.173 -174/.
		-доручення СУ ГУНП у Львівській області адресоване Департаменту карного розшуку НП України щодо встановлення автомобіль марки Chevrolet-Lacetti, білого кольору, кузов типу хечтбек, зі спойлером на багажнику, тюнінгований, який можливо раніше використовував в своїй життєдіяльності підозрюваний ОСОБА_8 ; встановлення його місцезнаходження, реєстраційний номер, дані на власника і т.д. Перевірки інформації щодо знаходження вказаного автомобіля на місці дорожньо-транспортної пригоди в період часу з 15.25 до 16.30; встановлення рух згаданого автомобіля після від`їзду з місця ДТП; виконання інших дій, в яких виникне необхідність під час виконання даного доручення /Том 1, а.с.176-177/.
		-лист Департаменту карного розшуку НП України згідно якого належного ОСОБА_8 автомобіля марки Chevrolet Lacetti на місці події не було /Том 1, а.с. 178-179/.
		-висновок судової експертизи телекомунікаційних систем №9-1/19Т від 24.11.2017 року згідно якого дослідженням встановлено факт передачі (отримання) інформації за допомогою оператора телекомунікації (мобільного зв`язку) ПрАТ «Київстар» абонентськими номерами: НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 , НОМЕР_8 та НОМЕР_9 в період часу з 14.40 до 15.30 18.08.2017 року у вигляді вхідних/вихідних викликів, CMC - повідомлень та сесій Інтернет з`єднань. Тривалість, дата, час та послідовність передачі (отримання) інформації в період часу з 14.40 до 15.30 18.08.2017 року зазначена: щодо абонентського номера НОМЕР_6 - в таблиці 2 додатку 2 до висновку експерта; щодо абонентського номера НОМЕР_7 - в таблиці 3 додатку 3 до висновку експерта; щодо абонентського номера НОМЕР_8 - в таблиці 4 додатку 4 до висновку експерта;    щодо абонентського номера НОМЕР_9 - в таблиці 5 додатку 5 до висновку експерта; Азимути максимального випромінення секторів базових станцій, в зонах дії яких перебували абоненти: НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 під час передачі отримання інформації в період часу з 14.40 до 15.30 18.08.2017 року зазначені:щодо абонентського номера НОМЕР_6 - в додатку 2 до висновку експерта;щодо абонентського номера НОМЕР_7 - в додатку 3 до висновку експерта; ,щодо абонентського номера НОМЕР_8 - в додатку 4 до висновку експерта;щодо абонентського номера НОМЕР_9 - в додатку 5 до висновку експерта /Том 1, а.с. 180-204/.
		-висновок судово  психологічної експертизи №483 від 26.04.2018 року, а також оптичний диск з відеозаписом допиту свідка ОСОБА_4 . З даного висновку вбачається, що психологічними особливостями процесу відтворення свідком ОСОБА_4 обставин подій дорожньо-транспортної пригоди, що зафіксовані у ході проведення допиту за його участю 27.10.2017, - є наявність психологічно значимих умов, які відповідають психологічній специфіці процесу відтворення, не створюють умов для виникнення у ОСОБА_4 психічної напруженості і не створюють умов для формулювання ним тверджень певного змісту. Побудову змістовних елементів розповіді ОСОБА_4 визначили відкриті питання, які не мають активного випереджального характеру, виключають несамостійність відповідей та стимулюють їх змістовне розширення. Кількість альтернативних питань незначно переважає над кількістю відкритих. З огляду на те, що альтернативні питання є уточнюючими, послідовно випливають із попередніх повідомлень свідка чи із контексту попередньої бесіди, не містять спонукань до зміни змісту розповіді свідка, їх застосування зумовлено вкрай стислими відповідями ОСОБА_4 на відкриті питання, які потребували поширення і уточнення, - вони не справили суттєвого впливу на реконструктивну діяльність свідка. Частка сугестивних питань мізерна, вони не справили суттєвого впливу на реконструктивну діяльність ОСОБА_4 . Емоційне забарвлення питань, заданих ОСОБА_4 в ході допиту нейтральне, темп відтворення помірний, що надає свідку час для обдумування своїх відповідей. Комунікативна діяльність ОСОБА_4 у процесі відтворення ним обставин та подій дорожньо-транспортної пригоди, - що зафіксовані у ході допиту за його участю від 27.10.2017 із застосуванням відеозапису, характеризується наявністю стійких індивідуально-психологічних особливостей: ініціативною та врівноваженою поведінкою, стійкістю уваги та активною комунікативною позицією, яка реалізується наданням вказівок слідчому, уточненням змісту питань, в тому числі і таких, які не містять невизначеності, застосуванням різноманітних мовних прийомів, спрямованих на уникання надавати конкретну інформацію по суті питання, стійкістю у наданні негативних відповідей попри повторювані уточнюючі питання, активним відстоюванням власної позиції. Оповідь ОСОБА_4 характеризується вираженою змістовною бідністю, відсутністю частини змістовних елементів сюжету, слабкими змістовними зв`язками між повідомленнями в рамках кожного фрагменту і між змістовними фрагментами, відсутністю хронологічної послідовності в ході реконструювання ряду елементів подій, наявністю змістовно суперечливих повідомлень, поодинокими аргументаціями і специфічними ознаками, відсутністю передачі сприйнятого безпосередньо органами чуття, своїх відчуттів та переживань, значною кількістю негативних та невизначених відповідей. Сукупність стверджувальних суджень свідка не складає цілісного сюжету. Невербальні засоби комунікації ОСОБА_4 ; у ході всього допиту диференціюються ним, властиві для довільного керування останнім своєю комунікативною діяльністю, активною орієнтацією у ситуації слідчої дії, інтелектуальною зосередженістю, активною увагою, відсутністю вираженого зосередження на реакціях співрозмовника, помірною психічною напруженістю. В ході усього допиту ОСОБА_4 продемонстрував орієнтовно-настановну поведінку. В поведінці ОСОБА_4 при проведенні з ним допиту в якості свідка 27.10.2017 року з використанням відеозапису, наявні психологічні особливості, властиві для самостійного відтворення ним подій дорожньо-транспортної пригоди. У відеозаписі зазначеного допиту за участю свідка ОСОБА_4 від 27.10.2017 року відсутні ознаки суттєвого психологічного впливу на нього з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії /Том 1, а.с. 198-231/.
		Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_15 висновок №483 підтримала.
		Окрім цього судом в судовому засіданні досліджено наступні докази: 
		-показання свідка ОСОБА_9 ,який пояснив,що працює на посаді охоронця у приватній охоронній фірмі «Ірбіс».18.08.2017 року о 09 год. він заступив разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_4 на добове чергування по охороні фізичної особи ОСОБА_7 . На чергування заступив у селі Верешиця Ярорівського району за місцем знаходження ОСОБА_7 . Він із ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 рухалися на автомобілі марки Lexus LX 57 зі сторони смт Брюховичі м. Львова в сторону м. Яворова. ОСОБА_8 є безпосереднім керівником ОСОБА_16 . ОСОБА_7 сказав розвернутись та під`їхати до місця ДТП. На місці ДТП знаходилась жінка, автомобілі марки «Опель» та марки «Мерседес». Також він побачив ОСОБА_8 в шоковому стані, на його запитання останній відповідав нечітко. Автомобіля марки «Шевроле» на місці ДТП він не бачив. Точного часу ДТП він не знає, оскільки він не був очевидцем. Після ДТП він не телефонував своєму керівнику ОСОБА_8 , але телефон був у нього в кишені в штанах, відбулось самовільне включення телефону, він не розмовляв з абонентом. ОСОБА_8 знаходився біля дверей водія автомобіля та сказав, що не потребує медичної допомоги, явних тілесних ушкоджень на ньому не було видно. ОСОБА_16 також обвинувачують у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 384 КК України.
		- показання свідка ОСОБА_10 , який в судовому засіданні зазначив, що є колегою по роботі обвинуваченого ОСОБА_4 , також працює охоронцем. Очевидцем ДТП він не був. ОСОБА_8 бачив біля машини марки «Мерседес». Востаннє він не бачив ОСОБА_7 за кермом, однак раніше бачив. В основному, ОСОБА_7 керував іншим автомобілем марки «Мерседес». Де зберігався автомобіль в той день йому не відомо. Він з обвинуваченим підійшли до автомобіля марки «Опель», а ОСОБА_16 з ОСОБА_7 до автомобіля марки «Мерседес». Чи перевантажувались речі до автомобіля марки «Лексус», він не бачив. За кермом автомобіля марки «Опель» була жінка. ОСОБА_8 , який знаходився біля автомобіля, отже він керував автомобілем марки «Мерседес».
		- показання свідка ОСОБА_8 , який в судовому засіданні зазначив, що він керував автомобілем марки «Мерседес» і вчинив ДТП. Він притягувався до кримінальної відповідальності за дачу неправдивих свідчень, але справа зараз на стадії досудового розслідування. Автомобіль марки «Мерседес» належить ТзОВ «ЗІК». Він поїхав на заправку WOG, яка знаходиться на проспекті Чорновола. Його телефон йому привезли після ДТП. Деталей не знає, спрацювали подушки безпеки, він був у шоковому стані, боліла голова.
		- показання свідка ОСОБА_17 , який в судовому засіданні показав, що він їхав поруч, побачив ДТП, яке вже відбулося. Автомобіль марки «Мерседес» він бачив розбитий. Самого ДТП він не бачив. Інший транспортний засіб учасник м ДТП автомобіль марки «Опель». Він знаходився в машині 5 хв., потім вийшов до поліції та викликав швидку. Ще 20 хв побув на місці ДТП та поїхав. ОСОБА_8 та ОСОБА_7 він не знає. Він не бачив хто був за кермом автомобіля марки «Мерседес» і марки «Лексус». Автомобіль «Мерседес» стояв повернутий задом, свідок до нього не підходив, автомобіль марки «Лексус» під`їхав, коли свідок вже стояв біля місця ДТП. Він не дивився за автомобілем «Лексус», вся увага була зосереджена на автомобілі марки «Опель». В момент коли він їхав дорогою за ним стояло багато машин, інші проїжджали. Автомобіль «Мерседес» і «Опель» були позаду його автомобіля. Автомобіль «Лексус» приїхав пізніше, підїхав ззаду до нього і зупинився. Не бачив хто був водієм «Мерседеса», він не бачив нікого, і хто виходив з даної машини теж не бачив. Водієм автомобіля «Опель» була жінка. Автомобіль «Лексус» приїхав до одної хвилини. Він їхав почув, що позаду нього сталося зіткнення, він чув тільки звук удару і почав гальмувати. Повз нього пронеслись два автомобілі, та зупинились. 
		- висновок №147 від 19.04.2019 року судової молекулярно-генетичної експертизи. З цього висновку вбачається, що визначені ДНК-профілі (генетичні ознаки) біологічного матеріалу на кермі з центральною вставкою автомобіля, на підголівнику сидіння водія автомобіля, на внутрішній накладці з водійської двері автомобіля, та ДНК-профіль (генетичні ознаки) зразка крові на марлі ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які є змішаними та можуть бути придатними для ідентифікації шляхом порівняльного аналізу тільки за домінуючим ДНК-профілем, який цілком збігається з ДНК-профілем зразка крові на марлі ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /Том 2, а.с. 53-70/,
		03.12.2019 року допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_18 підтримала висновок та зазначила про наявність біологічних слідів ОСОБА_8 на деталях внутрішньої обшивки автомобіля.
		- висновок №118 судової повторної комісійної судово-медичної цитологічної та молекулярно-генетичної експертизи від 24.07.2019 експертів КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР. З висновку вбачається, що на поверхні вилучених з автомобіля марки «Мерседес-Бенц S65» речових доказах, а саме: подушці безпеки з керма та подушці безпеки з-під керма наявності крові не встановлено. Із досліджених епітеліальних клітин на поверхні подушки безпеки з керма отримані препарати ДНК формально чоловічої статевої належності, встановлений їх генотип, який містить ознаки суміші ДНК не менше ніж 3-х осіб та/або ознаки руйнації ДНК, не піддаються порівняльному аналізу. Із досліджених епітеліальних клітин на поверхні подушки безпеки з-під керма отримані препарати ДНК, генотип яких не встановлений через дуже низьку присутність ДНК, не піддаються порівняльному аналізу. Із епітеліальних клітин на шарфі отримані препарати ДНК формально чоловічої статевої належності, встановлений їх генотип, який містить ознаки суміші ДНК 2-х осіб з переважанням генетичних ознак, які збігаються з генетичними ознаками невстановленого чоловіка, генотип якого виявлений на трусах та рушнику. Із суміші клітин крові, сперми та епітелію на рушнику та з епітеліальних клітин на рушнику отримані препарати змішаної ДНК чоловічої та жіночої генетичної статі, встановлені їх генотипи, які містять генетичні ознаки невстановленого чоловіка, генотип якого виявлений на трусах та рушнику. Із досліджених епітеліальних клітин на поверхнях верхньої частини сміттєвого пакету та однієї бічної сторони футляру з книгами (в постанові - обгортці книги) отримані препарати ДНК формально чоловічої статевої належності (можлива присутність жіночої ДНК), встановлені їх генотипи, які містять ознаки суміші ДНК більше ніж 2-х осіб та/або ознаки руйнації ДНК, не піддаються порівняльному аналізу. Генотип клітин на поверхні подушки безпеки з керма автомобіля «Мерседес-Бенц S65», р.н. НОМЕР_1 , містить ознаки суміші ДНК не менше ніж 3-х осіб та/або ознаки руйнації ДНК, а генотип клітин на поверхні подушки безпеки з-під керма цього ж автомобіля не встановлений через дуже низьку присутність ДНК, і вони не піддаються порівняльному аналізу /Том 2, а.с. 121 -188/.
		- висновок судово-психологічної експертизи із застосуванням поліграфа №25487/17-61 від 16.01.2018 року згідно з яким у ході функціонального психодіагностичного дослідження з використанням поліграфу у громадянина ОСОБА_4 реакцій, які б свідчили про неправдивість показів ОСОБА_4 щодо обставин ДТП, яка мала місце 18.08.2017 року близько 15 год.10 хв. За участю автомобілів «Мерседес-Бенц» та «Опель-Астра» у селі Ямельня, Яворівського району Львівської області не виявляється /Том 2, а.с. 6-16/. 
		- висновок судово-психологічної експертизи №25484/17-61 від 12.01.2018 року із застосуванням поліграфа ОСОБА_8 /Том 2, а.с. 17-27/.
		- висновок судово-психологічної експертизи №25486/17-61 від 16.01.2018 року із застосуванням поліграфа ОСОБА_10 /Том 2, а.с. 40-51/.
		- висновок судово-психологічної експертизи №25485/17-61 від 12.01.2018 року із застосуванням поліграфа ОСОБА_9 /Том 2, а.с. 28-39/.
		Таким чином, слідчий за погодженням із процесуальним керівником в даному кримінальному провадженні дійшли висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив злочин, передбачений ч.2ст. 384 КК України, тобто надав завідомо неправдиві показання свідка під час провадження досудового розслідування, поєднане з обвинуваченням у тяжкому злочині зі штучним створенням доказів обвинувачення та захисту.
		Обвинувачений ОСОБА_4 своєї вини у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнав, зазначивши, що він заступив разом з працівниками приватної охоронної фірми «Ірбіс» ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на добове чергування по охороні фізичної особи ОСОБА_7 . Він був водієм у зміні автомобіля «Лексус». Вони поверталися в село Ямельня Яворського району Львівської області і він зауважив на дорозі, що сталася ДТП. Автомобіль «Мерседес», який був учасником ДТП, належав ОСОБА_7 . ОСОБА_8 , який є їх керівником був у офісі. ОСОБА_7 прибув до офісу в іншому автомобілі «Мерседес Бенц». Охоронювана особа особисто керувала автомобілем марки «Мерседес Бенц», вони поїхали в смт Брюховичі, обвинувачений знаходився біля автомобіля на вул. Лікарській. ОСОБА_7 заїхав на територію приватного будинку, а він стояв припаркований нам вулиці. Знаходились в смт Брюховичі вони близько 40 хв. Від даного будинку до місця ДТП відстань приблизно 10 км. Обвинувачений весь час був за кермом. ОСОБА_7 сидів позаду справу у автомобілі «Лексус» яким керував обвинувачений. На місці ДТП він побачив, що автомобіль марки «Мерседес Бенц» знаходиться у кюветі, пошкоджень на тілі ОСОБА_8 не бачив і на автомобілі «Мерседес Бенц» також. Зазначив, що він не давав неправдивих свідчень працівникам правоохоронного органу. Вважає, що своїми діями не вчинив жодного кримінального правопорушення, його дії були законними, до завдання шкоди не привели. 
		Суд, після з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження та перевірки їх доказами, приходить до висновку, що обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно визнати невинуватим та виправдати з наступних підстав.
		Суд зазначає, що завданням кримінального провадження є, зокрема, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений (стаття 2 КПК України).
		У відповідності до положеньст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Відповідно дост. 17 КПК Україниніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		При цьому, згідно з вимогамист. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		При оцінці доказів суд виходить із визначення предмета доказування у кримінальному провадженні - це сукупність передбачених кримінальним процесуальним законом обставин, які необхідно встановити у кожному кримінальному провадженні і які мають правове значення для правильного його вирішення по суті.
		Так, відповідно дост. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
		Відповідно дост. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91 цього Кодексу, покладається на прокурора.
		Дача завідомо неправдивих показань ОСОБА_4 спростовується показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_17 , а також спростовується іншими переліченими доказами.
		Так, у протоколі огляду місця події від 18.08.2017 року, з якого вбачається, що учасниками дорожньо-транспортної події є транспортні засоби: автомобіль Мерседес-Бенц S65 AMG р.н. НОМЕР_2 , який має пошкоджені передню частину кузова та передні освітлювальні прилади та автомобіль Опель-Астра OTGF 69 р.н. НОМЕР_3 , на якому пошкоджено ліву бокову частину кузова, передню частину кузова, крило, освітлювальні прилади, вітрове скло. 
		У протоколі зазначено, що водієм транспортного засобу Мерседес-Бенц S65 AMG р.н. НОМЕР_2 був ОСОБА_8 , яким надано дозвіл на проникнення до автомобіля для огляду. Текст бланку протоколу, не читається, що унеможливлює встановлення фактичних обставин дорожньої обстановки, учасників події безпосередньо на місці події. У протоколі відсутні будь-які відомості, які б вказували на присутність на місці події ОСОБА_7 , як учасника дорожньо-транспортної пригоди.
		У протоколі огляду місця події від 19.08.2017 року не вбачається жодних даних, які б свідчили про участь конкретної особи у дорожньо-транспортній події, яка мала місце 18.08.2017 року.
		Також, під час вказаного огляду були вилучені з автомобіля елементи обшивки робочого місця водія, подушок безпеки, на яких могли зберегтися генетичні частки особи, що перебувала за кермом автомобіля на момент ДТП та проведено молекулярно-генетичну експертизу.
		Згідно резолютивної частини висновку №19/10-3/614 СЕ/17 від 04.09.2017 року судової молекулярно-генетичної експертизи проведеної судовим експертом ОСОБА_19 генетичні ознаки букального епітелію ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не збігаються з генетичними ознаками клітин, виявлених на поверхні подушки безпеки з під керма, на кнопці запуску двигуна, на подушці з керма, підлокітнику з сидіння автомобіля. Походження слідів від ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виключається.
		Згідно зУхвалою Печерськогорайонного судуміста Києвавід 24листопада 2017року експерта ОСОБА_19 відведено відучасті укримінальному провадженні№2017140000000650від 18.08.2017року. Незважаючи наце,стороною обвинуваченняне виконанівимоги ч.2ст.83КПК України,яка передбачає,що у разі задоволення відводу експерта, до кримінального провадження повинні бути залучені інші учасники у строк, визначений слідчим суддею, судом.
		Таким чином зазначений доказ є недопустимим за ознакою порушення істотних порушеньправ людиниі основоположнихсвобод,зокрема через здійснення процесуальних дій з порушенням його суттєвих умов.
		В судовому засіданні допитаний експерт ОСОБА_19 щодо висновку судової експертизи №19/10-3/614 СЕ/17 від 04.09.2017, який підтримав даний висновок, також зазначив, що тиску на нього не здійснювалось. 
		Згідно резолютивної частини висновку №147 від 19.04.2019 року судової молекулярно-генетичної експертизи проведеної судовими експертами ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 ДНК-профілі (генетичні ознаки) біологічного матеріалу на кермі з центральною вставкою автомобіля Мерседес-Бенц S65 AMG ДЗН НОМЕР_2 (об`єкт 12), на підголовнику сидіння водія автомобіля Мерседес-Бенц S65 AMG ДЗН НОМЕР_2 (об`єкт 13), на внутрішній накладці з водійської двері автомобіля Мерседес-Бенц S65 AMG ДЗН НОМЕР_2 (об`єкт 15), є змішаними та можуть бути придатними для ідентифікації шляхом порівняльного аналізу за домінуючим ДНК-профілем, який цілком збігається з ДНК-профілем зразка крові на марлі ОСОБА_8 .
		Таким чином, висновки №19/10-3/614 СЕ/17 від 04.09.2017 об`єктивно та обґрунтовано спростовані висновком експертизи №147 від 19.04.2019 року, яка безапеляційно встановлює причетність до ДТП громадянина ОСОБА_8 , оскільки безпосередньо на деталях внутрішньої обшивки автомобіля виявлені його біологічні сліди.
		Сторона обвинувачення посилається на висновок експерта №114/2017 від 22-28.08.2017 року (судово-медичної експертизи ОСОБА_8 ), згідно з якою у ОСОБА_8 будь-яких ушкоджень не виявлено.
		Проте, висновок зазначеної експертизи жодним чином не спростовує участь громадянина ОСОБА_8 у дорожньо-транспортній події 18.08.2017 року, оскільки прямо чи непрямо не підтверджує існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
		Водночас, свідок ОСОБА_8 у ході судового слідства визнав, що був учасником ДТП, перебував за кермом. Зокрема, він надав пояснення щодо відсутності наявності у нього тілесних ушкоджень, а також обставин ДТП, що узгоджуються із відомостями, зафіксованими у первинному протоколі огляду місця події, показаннями інших осіб, які були допитані у ході судового слідства та показаннями обвинуваченого. 
		Судом досліджено протоколи огляду відеозаписів від 31.08.2017 року, від 15 вересня 2017 та від 18 вересня 2017 року з камер спостереження за 18.08.2017 року з 15.10.00 по 15.15.00, з 15.15.15 по 15.05.35 та з 14.17.20 по 15.24.46.
		З даних протоколів не вбачається з якої саме відеокамери, її місцезнаходження, отримані відео файли, на яких зафіксовано рух автомобілів типу «Седан», «Джип» та «Хетчбек» безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою та після неї. З протоколів та фото, доданих до них, не вбачається можливим встановити марку транспортного засобу, їх державні реєстраційні номери, або інші індивідуальні ознаки транспортних засобі, а також осіб, що безпосередньо керують цими транспортними засобами.
		Зазначені протоколи та інформація, що міститься в них, щодо руху по автомобільній трасі Львів-Краківець транспортних засобів Мерседес-Бенц S65 AMG,р.н. НОМЕР_2 , Lexus LX 570 ,р.н. НОМЕР_10 (та ChevroletLacetti, що пов`язуються з обставинами розвитку подій, є припущеннями та не встановлюють обставин на які посилається сторона обвинувачення.
		Враховуючи наведене, суд вважає, що протоколи огляду відеозаписів від 31.08.2017 року, 15.09. 2017 та 18.09.2017 року з камери спостереження за 18.08.2017 року з 15.10.00 по 15.15.00, з 15.15.15 по 15.05.35 та з 14.17.20 по 15.24.46 не є належними та допустимими доказами у справі через відсутність підтвердження існування обставин, на які посилається сторона обвинувачення.
		Судом також встановлено, що з письмового підтвердження відкриття стороні захисту матеріалів кримінального провадження, диски із відеозаписами, які долучені до протоколів під час виконання вимог ст. 290 КПК України, стороні захисту не відкривались, а тому згідно ч.12 ст. 290 КПК України суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
		В судовому засіданні досліджено лист Департаменту карного розшуку НП України від 02.11.2017 року за № 14/01/11-9158 щодо виконання доручення у кримінальному провадженні за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 18.09.2017 року у с. Ямельня Яворівського району Львівської області за участю автомобілів Опель-астра та Мерседес-бенц. Згідно відомостей викладених у листі, шляхом перегляду відеозаписів з місця ДТП, не виявлено знаходження автомобіля Chevrolet Lacetti на місці дорожньо-транспортної пригоди в період часу з 15.25 хв. до 16.30. 18.08.2017 року.
		З наведеного випливає, що доказів, які б свідчили про прибуття на місце події ОСОБА_8 на автомобілі Chevrolet Lacetti 18.08.2017 не існує.
		Сторона обвинувачення у якості доказу посилається на протокол огляду від 23 листопада 2017 року щодо інформації операторів мобільного зв`язку, про наявність з`єднань та місцеперебування телефонів, якими користувались ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
		Також судом досліджено висновок №9-1/19Т від 24.11.2017 року щодо дослідження фактів передачі (отримання) інформації за допомогою оператора телекомунікації (мобільного зв`язку) ПрАТ «Київстар» абонентським номерами НОМЕР_11 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , та НОМЕР_9 в період часу з 14.40 до 15.30 18.08.2017 у вигляді вхідних вихідних викликів, СМС  повідомлень та сесії інтернет з`єднань, а також азимути випромінення секторів базових станцій, в зонах дії перебували абоненти НОМЕР_11 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , та НОМЕР_9 під час передачі отримання інформації в період часу з 14.40 до 15.30 18.08.2017.
		Зокрема, «о 15.10.17 годин 18.08.2017 ОСОБА_10 здійснює вихідний дзвінок на номер НОМЕР_12 ( ОСОБА_8 ). ОСОБА_10 знаходиться в зоні дії базової станції мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», яка розташована за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Ямельня територія селищної ради.
		ОСОБА_8 в цей час знаходиться в зоні дії базової станції мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», яка розташована за адресою: м. Львів, смт.Брюховичі, вул.Балабанівка,4.
		15.11.06 годин 18.08.2017 ОСОБА_8 здійснює вихідний дзвінок на номер НОМЕР_13 ( ОСОБА_10 ). ОСОБА_24 знаходиться в зоні дії базової станції мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», яка розташована за адресою: м. Львів, смт Брюховичі, вул. Балабанівка, 4.
		ОСОБА_10 в цей час знаходиться в зоні дії базової станції мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», яка розташована за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Ямельня територія селищної ради.».
		Проте, наведені відомості щодо знаходження мобільних телефонів у певний час не свідчать про місце знаходження осіб, які ними користуються. Ототожнення місця перебування телефону з реальним місцем перебування ОСОБА_8 в період часу близько 15 годин 09 хв. 18.08.2017 року (часу вчинення ДТП) є припущенням сторони обвинувачення, оскільки жодних доказів користування ОСОБА_8 мобільним телефоном з номером НОМЕР_12 стороною обвинувачення не надано.
		Окрім цього, як встановлено судом, зокрема з письмового підтвердження відкриття стороні захисту матеріалів кримінального провадження, оптичний диск Fsesta CD-R 700Mb з маркуванням «Київстар», вх. 29232, вих. 1908/кт який був предметом огляду протоколу від23.11.2017рокута дослідження зазначеної експертизи №9-1/19Т від 24.11.2017 під час виконання вимог ст. 290 КПК України, стороні захисту не відкривались, а тому згідно ч.12 ст. 290 КПК України суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
		Також сторона обвинувачення посилається на висновок судово-психологічної експертизи щодо ОСОБА_4 №483 від 26.04.2018 року. Однак даний висновок не містить відомостей, які б свідчили про наявність у показаннях, наданих свідком ОСОБА_4 , завідомо неправдивих показань, які є предметом доказування даного кримінального провадження.
		В судовому засіданні допитана експерт ОСОБА_15 щодо висновку судової експертизи, яка підтвердила висновок судово-психологічної експертизи №483 від 26.04.2018 року. 
		Також судом встановлено, що з письмового підтвердження відкриття стороні захисту матеріалів кримінального провадження, оптичний диск DVD-R марки «Verbanit»із відеозаписом допиту свідка ОСОБА_4 27.10.2017 під час виконання вимог ст. 290 КПК України, стороні захисту не відкривались, а тому згідно ч.12 ст. 290 КПК України суд не вправі допустити відомості, що містяться в них, як докази.
		Судом досліджено висновок судово-психологічної експертизи із застосуванням поліграфа №25487/17-61 від 16.01.2018 року згідно з яким у ході функціонального психодіагностичного дослідження з використанням поліграфу у ОСОБА_4 реакцій, які б свідчили про неправдивість показів ОСОБА_4 щодо обставин ДТП, яка мала місце 18.08.2017 року близько 15 год.10 хв. за участю автомобілів Мерседес-Бенц та Опель-Астра у селі Ямельня, Яворівського району Львівської області не виявляється. 
		Експерт ОСОБА_25 допитана в судовому засіданні, висновок №25487/17-61 від 16.01.2018 року підтримала. В ОСОБА_4 були ознаки психічної напруженості, наявні паузи, корегування поведінки, є змістовно-суперечливі відповіді, корегування змісту, зміна змісту відповіді  свідчить про захисну поведінку. ОСОБА_4 вона не бачила, досліджувався звукозапис.
		Окрім цього, показання обвинуваченого ОСОБА_4 повністю підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 .
		Самі ж показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 підтверджуються дослідженими судом висновками судово-психологічних експертиз із застосуванням поліграфа №25485/17-61 від 12.01.2018 щодо ОСОБА_9 , №25486/17-61 від 16.01.2018 щодо ОСОБА_10 та №25484/17-61 від 2018 щодо ОСОБА_8 які підтверджують правдивість їх показань.
		За наведених обставин, на підставі об`єктивної та обґрунтованої заяви сторони захисту суд відкидає наступні докази сторони обвинувачення: висновок №19/10-3/614 СЕ/17 від 04.09.2017 року судової молекулярно-генетичної експертизи проведеної судовим експертом ОСОБА_19 , протоколи огляду відеозаписів від 31.08.2017 року, від 15 вересня 2017 та від 18 вересня 2017 року з камер спостереження за 18.08.2017 року, протокол огляду від 23 листопада 2017 року щодо інформації операторів мобільного зв`язку, висновок №9-1/19Т від 24.11.2017 проведений експертом ОСОБА_26 , висновок судово-психологічної експертизи №483 від 26.04.2018 року, проведений експертом ОСОБА_15 за ознакою порушення істотних правлюдини іосновоположних свобод,зокрема через здійснення процесуальних дій з порушенням його суттєвих умов.
		Дослідивши та проаналізувавши зазначені висновки судових експертиз, на які сторона обвинувачення посилається як на докази вчинення обвинуваченим інкримінованих йому діянь, суд вважає, що в зазначених висновках судових експертиз відсутні фактичні дані, які б свідчили про наявність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Відтак, суд відкидає вказані висновки експертиз та показання експертів в якості доказів обвинувачення .
		Висновок сторониобвинувачення щодовчинення ОСОБА_7  кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.286КК України є передчасним, оскільки на даний час досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відомості про яке 18.08.2017 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017140000000650, не закінчено, рішення суду про винуватість особи не постановлено.
		Згідно з вимогами ст. 533 КПК України вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.
		Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію встатті 17 КПК, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		За відсутності такого,що набрав законної сили вироку, яким ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, із зазначенням у ньому місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, висновок сторони обвинуваченнящодо вчинення ОСОБА_7  кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, обставин його скоєння, є надуманим та безпідставним припущенням сторони обвинувачення, яке суперечить вимогам Конституції та кримінального процесуального закону України, і будь-яких кримінально-правових наслідків нести не може.
		Враховуючи наведене,суд вважає,що оскільки відсутнійвстановлений відповіднодо вимогкримінального процесуальногозакону Українифакт вчинення ОСОБА_7  кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, обставини його скоєння, відповідно не може бути встановлено факт надання неправдивих свідчень щодо цього, а тому ОСОБА_4 не може бути обвинуваченим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 384 КК України.
		Таким чином, стороною обвинувачення не доведено наявність події кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України). 
		Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України, у випадку недоведення стороною обвинувачення події кримінального правопорушення, в якому обвинувачується особа, ухвалюється виправдувальний вирок (п.п. 1, 2 ч.1 ст. 284 КПК України).
		Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбаченіст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1ст.9 Конституції Україниратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2,4,7 та 11 до Конвенції».
		Нормоюстатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»передбачено що при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Так, у справі «Barbera Messegu ahd Iabardo v Spain» від 6 грудня 1998 р. (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитись на користь підсудного.
		Відповідно до роз`яснень п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані - суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.
		Відповідно до п. 19постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»визнання особи винною у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.
		Суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не зібрано та не надано суду належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом доводили подію кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 384 Кримінального кодексу України, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , тобто подію, що визначає надання завідомо неправдивих показань свідком під час провадження досудового розслідування, поєднане з обвинуваченням у тяжкому злочині зі штучним створенням доказів обвинувачення та захисту.
		Відповідно дост.62 Конституції України,та ч.ч. 2, 4ст.17 КПК України,ніхто незобов`язанийдоводити своюневинуватість увчиненні кримінальногоправопорушення імає бутивиправданий,якщо сторонаобвинувачення недоведе винуватістьособи позарозумним сумнівом. 
		У зв`язку із встановленням судом відсутності події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 384 Кримінального кодексу України, суд приходить до переконання, що обвинуваченого необхідно визнати невинуватим та виправдати, ухваливши виправдувальний вирок .
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу, у зв`язку з ухваленням виправдувального вироку, слід залишити необраним.
		Речові докази у справі відсутні, цивільний позов заявлений не був.
		У зв`язку з винесенням судом виправдувального вироку, не підлягають стягненню з обвинуваченого, в порядкуст. 124 КПК України,процесуальні витрати на проведення експертизи.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 визнати невинуватим у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2ст. 384 Кримінального кодексу України, та виправдати у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення. 
		Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити не обраним.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Апеляційна скарга на вирок суду подається до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом 30 днів з дня його проголошення, для особи, яка перебуває під вартою у цей же строк, з моменту вручення їй копії вироку.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя         ОСОБА_1 .

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...