Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/4518/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано судом: 11.12.2020. Зареєстровано: 13.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 31.05.2024.

Номер судового провадження: 1-кс/761/3123/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42020100000000016

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/4518/20
		Провадження № 1-кс/761/3123/2020
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   13 лютого 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42020100000000016, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 січня 2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 189 КК України, 
		    в с т а н о в и в:
		11 лютого 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва, поштою, надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42020100000000016, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 січня 2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 189 КК України, а саме на банківську картку ПАТ АБ «Украгазбанк» № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 . 
		Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що СУ ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42020100000000016, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 січня 2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 189 КК України.
		08 лютого 2020 року в ході огляду місця події було виявлено та вилучено банківську картку ПАТ АБ «Украгазбанк» № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 . 
		На даний час в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно, оскільки воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
		   Слідчий СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , власник тимчасово вилученого майна, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не відомі. При цьому, їх неявка у відповідності до ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання. 
		Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Так, згідно зі статтями 131 та 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
		Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
		Частиною 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		Разом ізцим,на переконанняслідчого судді,у клопотанніналежним чиномне доведенотой факт,що банківська картка, яка 08 лютого 2020 року була вилучена у ОСОБА_5 в ході огляду місця події, на яку слідчим планується накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та має значення речових доказів для кримінального провадження № 42020100000000016 від 15 січня 2020 року.
		Більш того, матеріали клопотання не містять і постанови слідчого про визнання вилученого майна речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, у зв`язку з чим клопотання про застосування такого обмежувального заходу як арешт тимчасово вилученого майна 08 лютого 2020 року під час проведення огляду місця події, не підлягає задоволенню.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131-132, 170-173, 309-310, 392-393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя 
		   п о с т а н о в и в:
		Клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42020100000000016, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 січня 2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 189 КК України  залишити без задоволення.
		На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...