Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 334/3698/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 14.12.2020. Зареєстровано: 14.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.12.2020.
Дата набрання законної сили: 28.02.2023
Результат оскарження 22.08.2023 Касаційний кримінальний суд Верховного Суду: залишено касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін
Номер судового провадження: 1-кп/334/22/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016110330000076

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Дата документу 11.12.2020 
		 
		Справа № 334/3698/16-к 
		Провадження № 1-кп/334/22/20
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		11 грудня 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: 
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		при секретарі ОСОБА_2 ,
		за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		захисників адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		представника потерпілого адвоката ОСОБА_9 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням: 
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ланцеве Куйбишевського району Запорізької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого неповнолітню дитину 2003 року народження, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Гусарка Куйбишевського району Запорізької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей 2006 та 2010 років народження, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 345 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_5 наказом №472-о Голови Державної фіскальної служби України від 09.02.2015 призначений на посаду заступника начальника Запорізької митниці ДФС України, у зв`язку із чим являвся службовою особою. Згідно з наказом № 1070-О Голови Державної фіскальної служби України від 28.03.2016 з 29.03.2016 по 27.04.2016 на ОСОБА_5 покладено виконання обов`язків начальника Запорізької митниці ДФС України. 
		Відповідно до п. 2 примітки ст. 368 КК України ОСОБА_5 , у силу займаної ним посади як керівника і заступника керівника органу державної влади, якому, згідно зі ст. 6 Закону України «Про державну службу», встановлено категорію «Б» посад державної служби, являвся службовою особою, яка займає відповідальне становище. 
		ОСОБА_6 , згідно з наказом №127-о виконуючого обов`язки Запорізької митниці ДФС України від 10.03.2016, призначений на посаду заступника начальника управління  начальника відділу митної вартості та адміністрування митних платежів управління адміністрування митних платежів, у зв`язку з чим являвся службовою особою. 
		Відповідно до п. 2 примітки ст. 368 КК України ОСОБА_6 , у силу займаної ним посади як заступника керівника структурного підрозділу органу державної влади, якому, згідно зі ст. 6 Закону України «Про державну службу», встановлено категорію «Б» посад державної служби, являвся службовою особою, яка займає відповідальне становище. 
		Відповідно до ст. 68 Конституції України, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зобов`язані неухильно додержуватись Конституції та законів України. 
		15.03.2016, приблизно о 13 годині 45 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи в особистому службовому кабінеті адміністративної будівлі Запорізької митниці Державної фіскальної служби України, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 12, зловживаючи службовим становищем виконуючого обов`язки начальника Запорізької митниці ДФС України, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, за попередньою змовою із заступником начальника управління  начальником відділу митної вартості та адміністрування митних платежів управління адміністрування митних платежів Запорізької митниці ДФС України ОСОБА_6 , вимагав від директору ТОВ «Метпромсервіс» громадянина ОСОБА_10 протиправну вимогу надати неправомірну вигоду у виді грошових коштів у сумі 150 000 гривень.
		Після чого, 16.03.2016, приблизно о 14 годині, виконуючий обов`язки начальника Запорізької митниці ДФС України ОСОБА_5 , перебуваючи на подвір`ї адміністративної будівлі Запорізької митниці ДФС України, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 12, продовжуючи злочинну діяльність, зменшив розмір неправомірної вигоди до 50 000 гривень.
		Того ж дня, приблизно о 15 годині, ОСОБА_6 , перебуваючи в автомобілі «Mercedes-ML», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить громадянину ОСОБА_10 , поблизу адміністративної будівлі Запорізької митниці ДФС України, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 12, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, зловживаючи службовим становищем заступника начальника управління - начальника відділу митної вартості та адміністрування митних платежів управління адміністрування митних платежів Запорізької митниці ДФС України, за попередньою змовою із виконуючим обов`язки начальника Запорізької митниці ДФС України ОСОБА_5 , вимагав та одержав від директора ТОВ «Метпромсервіс» громадянина ОСОБА_10 неправомірну вигоду у виді грошових коштів у сумі 50 000 гривень, частину з яких у невстановлені досудовим слідством дату, час та місце передав ОСОБА_5 у якості неправомірної вигоди, за виконання дій з використанням наданої влади та службового становища  сприяння у безперешкодній видачі дозвільних документів необхідних для митного оформлення вантажу суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності, та в подальшому, не створення штучних перешкод, які б виразились у довготривалому митному огляді та інших дій.
		Також, 16.03.2016, приблизно о 14 годині 15 хвилин, виконуючий обов`язки начальника Запорізької митниці ДФС України ОСОБА_5 , перебуваючи на подвір`ї адміністративної будівлі Запорізької митниці ДФС України, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 12, за попередньою змовою із заступником начальника управління  начальником відділу митної вартості та адміністрування митних платежів управління адміністрування митних платежів Запорізької митниці ДФС України ОСОБА_6 , повторно висунув директору ТОВ «Метропромсервіс» ОСОБА_10 протиправну вимогу про передачу неправомірної вигоди в сумі 124000 гривень, при цьому вказав, що грошові кошти потрібно буде передати через ОСОБА_6 
		05.04.2016, приблизно о 16 годині, ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, зловживаючи службовим становищем заступника начальника управління - начальника відділу митної вартості та адміністрування митних платежів управління адміністрування митних платежів Запорізької митниці ДФС України, за попередньою змовою з виконуючим обов`язки начальника Запорізької митниці ДФС України ОСОБА_5 , повторно, вимагав та одержав від директора ТОВ «Метпромсервіс» громадянина ОСОБА_10 неправомірну вигоду у виді грошових коштів у сумі 124 000 гривень, з метою подальшої передачі ОСОБА_5 як неправомірну вигоду, за виконання дій з використанням наданої влади та службового становища  сприяння у безперешкодній видачі дозвільних документів необхідних для митного оформлення вантажу суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності, та в подальшому не створення штучних перешкод, які б виразились у довготривалому митному огляді та інших дій. 
		Того ж дня, у ході особистого обшуку ОСОБА_6 було виявлено та вилучено предмет неправомірної вигоди, а саме грошові кошти у сумі 124 000 гривень, а також у ході обшуку житлового приміщення за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено частину неправомірної вигоди, а саме грошові кошти у сумі 6000 гривень, що співпадають з коштами, які згідно протоколів огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів-коштів від 16.03.2016 та 05.04.2016 були оглянуті та вручені громадянину ОСОБА_10 , для передачі в якості неправомірної вигоди ОСОБА_5 і ОСОБА_6 .
		Також 05.04.2016 у ході обшуку житлового приміщення за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено частину неправомірної вигоди, а саме грошові кошти у сумі 4000 гривень, що співпадають з коштами, які згідно протоколів огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів-коштів від 16.03.2016 були оглянуті та вручені громадянину ОСОБА_10 , для передачі в якості неправомірної вигоди ОСОБА_5 і ОСОБА_6 .
		Крім цього, ОСОБА_6 , у невстановлені досудовим слідством дату, час та місце, діючи з прямим умислом та з метою використання бойових припасів в особистих цілях без передбаченого законом дозволу, у порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 576 від 12.10.1992 року, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до. них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 року, незаконно придбав, у невстановленої слідством особи, патрони з маркуванням «711 89» у кількості 116 шт., патрони з маркуванням «60 67» у кількості 80 шт., патрони з маркуванням «270 59» у кількості 100 шт. 
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , у порушення вищевказаних вимог, почав зберігати патрони з маркуванням «711 89» у кількості 116 шт., патрони з маркуванням «60 67» у кількості 80 шт., патрони з маркуванням «270 59» у кількості 100 шт. за місцем проживання у АДРЕСА_2 , до моменту їх вилучення у ході обшуку 05.04.2016 у період з 17 години 20 хвилин по 20 годину 40 хвилин. 
		Відповідно до висновку трасологічної експертизи № 374 від 15.04.2016 патрони з маркуванням «711 89» у кількості 116 шт., патрони з маркуванням «60 67» у кількості 80 шт., патрони з маркуванням «270 59» у кількості 100 шт. є військовими проміжними патронами калібру 7,62x39 мм, що споряджені кулями «ПС» зі сталевим осердям зразка 1943 року, тобто є військовими боєприпасами і призначені для стрільби з військової зброї калібру 7,62x39 мм, а саме: АК 47, АКМ, РПК, РПД «СКС 45»'калібру 7,62x39 та їх модифікацій. 
		Крім цього, ОСОБА_6 , 05.04.2016, о 16 годині, під час його затримання у порядку ст. 208 КПК України, перебуваючи в приміщенні житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою уникнення кримінальної відповідальності за раніше скоєний злочин, вирішив заподіяти побоїв одному із співробітників Служби безпеки України, які безпосередньо затримували останнього. 
		Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_6 , у той же час 05.04.2016, намагався втекти з місця скоєного злочину, при цьому, одному з працівників правоохоронного органу  начальнику 1 відділу 4 управління Служби безпеки України підполковнику ОСОБА_11 наніс кулаком правої руки удар у груди, чим спричинив останньому побої у вигляді пошкодження ротаторної манжетки лівого плечового суглобу. 
		Допитані у судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 свою вину в інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях не визнали у повному обсязі та просили суд їх виправдати за недоведеністю і їх діях складу кримінального правопорушення. 
		ОСОБА_5 пояснив суду, що в березні-квітні 2016 року працював на посаді заступника начальника Запорізької митниці та одночасно виконував обов`язки її начальника, у його підпорядкуванні дійсно перебував ОСОБА_12 , з останнім він підтримував суто службові стосунки. Він дійсно знає ОСОБА_13 , декілька разів зустрічався з ним за ініціативою останнього. При зустрічі ОСОБА_13 вів незрозумілі розмови, які носили провокативний характер. Неправомірної вигоди він особисто від ОСОБА_13 не отримував, для нього також ніхто не отримував неправомірну вигоду від останнього та він не просив ОСОБА_12 зустрітися з ОСОБА_13 ,
		ОСОБА_6 також підтвердив, що в березні-квітні 2016 року працював на посаді заступника начальника управління  начальника відділу митної вартості та адміністрування митних платежів управління адміністрування митних платежів Запорізької митниці ДФС України. Керівником митниці був ОСОБА_14 , проте останній не являвся для нього прямим начальником. Слабишев пояснив, що ОСОБА_13 знає декілька років у зв`язку з тим, що фірма останнього здійснювала митне оформлення вантажів на Запорізькій митниці. Також він підтвердив, що знає його заступника  Мішуру. Слабишев підтвердив факт зустрічі в лютому 2016 року з ОСОБА_15 , але заперечив, що при ній наполягав на необхідності зустрічі ОСОБА_13 з ОСОБА_16 , як новим керівником митниці. Також ОСОБА_12 підтвердив, що декілька разів протягом березня-квітня 2016 року зустрічався з ОСОБА_13 за ініціативою останнього. При зустрічах ОСОБА_13 консультувався з приводу правильності визначення митної вартості певних товарів, одночасно ОСОБА_13 вів незрозумілі розмови, які носили провокативний характер. Неправомірної вигоди він особисто від ОСОБА_13 не отримував ні для себе, ні для ОСОБА_17 . 
		З приводу виявлення та вилучення за його місцем проживання бойових припасів обвинувачений ОСОБА_12 пояснив суду, що придбав їх в офіційному магазині, але коли та де саме пригадати не зміг. Про те, що ці патрони відносяться до бойових припасів, йому відомо не було. 
		З приводу його затримання 05.04.2016 у приміщенні офісу ОСОБА_10 обвинувачений ОСОБА_12 пояснив, що після того, як він покинув кабінет останнього та попрямував до виходу з офісу, на нього здійснили напад невідомі йому особи та, нічого не пояснюючи, повалили на підлогу, після чого стали наносити чисельні удари руками та ногами по тілу та голові та він втратив свідомість, прийшов до тями у іншому кабінеті. У кабінеті ОСОБА_13 він нічого від нього не отримував. Білий пакет, в якому в подальшому були виявлені грошові кошти в сумі 124000 гривень йому підкинули працівники правоохоронних органів.
		Не зважаючи на повне невизнання обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, суд, вислухавши свідків, дослідивши надані письмові докази, вважає, що вина  ОСОБА_5 та ОСОБА_6 доведена повністю і підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, які відповідають вимогам ст. ст. 85-87 КПК України.
		Показаннями потерпілого ОСОБА_10 , який у судовому засіданні пояснив, що дійсно є директором ТОВ «Метпромсервіс», яке вже тривалий час здійснює операції з митного оформлення вантажів на Запорізькій митниці ДФС України. Потерпілий підтвердив, що йому передали, що виконуючий обов`язки начальника Запорізької митниці ДФС ОСОБА_14 має бажання з ним зустрітися для закриття так званих «робочих питань», що означає платити за кожну митну декларація, щоб не було проблем у майбутньому. Він, розуміючи, що ОСОБА_14 має на меті вимагати від нього неправомірну вигоду, звернувся до Служби безпеки України з відповідною заявою, яку подавав 03.03.2016, коли перебував в м. Києві. Потерпілому відомо, що за його заявою розпочато кримінальне провадження, у подальшому він надавав згоду на свою участь в проведенні негласних слідчих (розшукових) дій, а також дав зобов`язання не розголошувати дані досудового розслідування. Для викриття протиправних дій ОСОБА_17 та ОСОБА_12 він добровільно використовував власні грошові кошти. Перша його зустріч з ОСОБА_16 відбулася 15.03.2016 у кабінеті останнього, на ній останній поставив йому вимогу про необхідність передачі неправомірної вигоди та озвучив тарифи в залежності від розміру та виду товарів, митне оформлення яких проводилося, погрожуючи в разі відмови затягуванням такого оформлення в майбутньому. Також ОСОБА_14 повідомив, що, враховуючи, що в лютому 2016 року не було затримок в митному оформленні вантажів, потрібно заплатити і за лютий 2016 року 150000 гривень. ОСОБА_14 повідомив, що грошові кошти необхідно передавати його підлеглому ОСОБА_12 . 16.03.2016 ОСОБА_13 , під контролем правоохоронних органів отримав 150000 гривень, серії та номери купюр яких були зафіксовані у відповідному протоколі, інших грошових коштів при ньому не було. Також перед зустріччю з ОСОБА_14 його було обладнано прихованими засобами фіксації. Того ж дня він за попередньою домовленістю знову зустрівся з ОСОБА_16 . Під час розмови з ОСОБА_16 він просив останнього взагалі не передавати неправомірну вигоду за вже пройдене в лютому 2016 року митне оформлення товару, на що останній відмовив, але за власною ініціативою зменшив розмір неправомірної вигоди до 50 000 гривень та повідомив, що передати грошові кошти потрібно ОСОБА_12 . Потім до нього підійшов ОСОБА_12 та вони разом поїхали на автозаправну станцію «Shell» пити каву. Слабишев вказав, залишити пакет з грошовими коштами на задньому сидінні автомобіля, указаний пакет він забрав, коли вони повернулися до будівлі Запорізької митниці ДФС. Перед цим потерпілий дістав із сумки пачку грошових купюр по 500 гривень кількістю 100 штук на загальну суму 50000 гривень, які до цього отримав під контролем правоохоронних органів, і поклав їх до окремого пакету, який залишив на задньому сидінні свого автомобіля. Саме цей пакет і забрав ОСОБА_12 , коли повернулися до будівлі Запорізької митниці. Після цього потерпілий повернувся до співробітників Служби безпеки України, де було зафіксовано, що фактично як неправомірна вигода було передано 50 000 гривень. У зв`язку з цим було зафіксовано купюри яких саме серій та номерів не були передані. 05.04.2016 потерпілий за домовленістю з ОСОБА_14 зустрівся з останнім для передачі неправомірної вигоди за митне оформлення вантажів, проведене в березні 2016 року. З урахуванням озвучених розцінок та обсягу і виду вантажів, він повинен був передати як неправомірну вигоду 124000 гривень. Перед цією зустріччю він, ОСОБА_13 , під контролем правоохоронних органів отримав 124000 гривень, серії та номери купюр яких були зафіксовані у відповідному протоколі. Інших грошових коштів при ньому не було. Також його було обладнано прихованими засобами фіксації. При розмові ОСОБА_14 зв`язався по телефону зі ОСОБА_12 , з`ясував де він та повідомив останньому про необхідність зустрічі з ОСОБА_13 . Зустріч зі ОСОБА_12 відбулася у його, ОСОБА_13 , службовому кабінеті. Вони обговорили питання заявленої митної вартості обладнання. У кінці зустрічі були обговорені обсяги вантажу, митне оформлення якого проведене в березні 2016 року, та розмір неправомірної вигоди, виходячи із попередніх розцінок ОСОБА_17 , а саме 124 000 гривень, після чого передав ОСОБА_12 пакет із цими грошовими коштами. Слабишев взяв пакет та вийшов з кабінету. 
		Показами потерпілого ОСОБА_11 , який у судовому засіданні пояснив, що на той час займав посаду начальника 1 відділу 4 управління Служби безпеки України та разом з іншими співробітниками підрозділу залучався до фіксації факту отримання неправомірної вигоди ОСОБА_16 та ОСОБА_12 та до затримання останнього в офісі ОСОБА_13 . Він разом з іншими співробітниками Служби безпеки України прибув раніше до вказаного офісу. Зустріч ОСОБА_18 з ОСОБА_13 відбувалася в кабінеті останнього, її хід фіксувався негласними слідчими (розшуковими) діями. Після одержання ОСОБА_12 неправомірної вигоди в розмірі 124000 гривень, останній вийшов з кабінету ОСОБА_13 та попрямував до виходу з офісу. Він разом з іншими співробітниками Служби безпеки України, підійшов до ОСОБА_12 та представився співробітником Служби безпеки України, показав відповідне посвідчення та попросив ОСОБА_12 залишатися на місці. У відповідь ОСОБА_12 застосував фізичне насильство до нього, намагаючись залишити місце вчинення злочину, однак був затриманий іншими співробітниками. 
		Показами свідка ОСОБА_19 , яка в судовому засіданні пояснила, що працює комерційним директором товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромсервіс», на початку березня 2016 року вона зустрічалася зі ОСОБА_12 за ініціативою останнього. Слабишев повідомив їй, що в Запорізькій митниці змінилося керівництво і що директору товариства ОСОБА_13 необхідно зустрітися з новим керівником митниці Шилом, обговорити та погодити питання подальшої діяльності товариства. Про це вона повідомила своєму керівнику ОСОБА_13 . Свідку відомо, що у подальшому керівництво Запорізької митниці вимагало неправомірну вигоду у ОСОБА_13 за безперешкодне митне оформлення вантажів. Одночасно свідок пояснила, що на лютий 2016 року і в подальшому їх товариство не мало жодних офіційних боргів перед Запорізькою митницею по митним платежам. Також свідок вказала, що за загальним правилом митне оформлення вантажу триває до 4 годин, але зазначений термін може бути більшим, що пов`язано з проведенням додаткових перевірочних дій. Були випадки, коли машини з вантажем стояли місяцями та товариство сплачувало величезні штрафи за простой. При цьому в подальшому не виявлялося жодних порушень у заявленій митній вартості або в наданих документах. 
		Показами свідка ОСОБА_20 , який в судовому засіданні пояснив, що станом на березень 2016 року обіймав посаду заступника ГУБКОЗ Служби безпеки України, та підтвердив у суді факт звернення до органів безпеки громадянина ОСОБА_13 із заявою щодо можливого вимагання у нього керівництвом Запорізької митниці неправомірної вигоди за безперешкодне митне оформлення товару. Заява була прийнята встановленим порядком та відповідні матеріали направлені до військової прокуратури Київського гарнізону. За вказаними матеріалами було розпочато кримінальне провадження, а очолюваний їм підрозділ здійснював оперативне супроводження в ньому, що передбачало виконання доручень слідчих та прокурорів у провадженні. Указане кримінальне провадження було реалізоване шляхом затримання під час отримання неправомірної вигоди службових осіб Запорізької митниці, а саме ОСОБА_17 та ОСОБА_12 . У указаному кримінальному провадженні проводилися негласні слідчі (розшукові) дії, процедура та порядок їх проведення дотримані. 
		Показами свідка ОСОБА_21 , оперативного уповноваженого ГУБКОЗ Служби безпеки України, який в судовому засіданні підтвердив факт звернення до органів безпеки громадянина ОСОБА_13 із заявою щодо можливого вимагання у нього керівництвом Запорізької митниці неправомірної вигоди за безперешкодне митне оформлення товару. Заява була прийняття в роботу та направлена до військової прокуратури Київського гарнізону, на підставі якої розпочато кримінальне провадження. Також пояснив, що він приймав участь у затриманні ОСОБА_12 . Коли розпочалася слідча дія до приміщення почав стукати громадянин ОСОБА_22 . Він кричав, що у приміщенні знаходиться його друг, який не відповідає на телефон і він повинен впевнитися, що з ним все добре, вів себе агресивно. Співробітникі спецпідрозділу «А», підійшли до дверей і пояснили, що всі спроби проникнути до приміщення будуть марні і попросили не заважати проведенню слідчих дій. Коли слідча дія закінчилася, було припинено відеозапис, свідок поїхав у селище Сонячне, оскільки група, яка проводила обшук за місцем проживання ОСОБА_12 виявили сейф у вказаному будинку, а ключі від сейфу знаходилися безпосередньо у ОСОБА_12 , тому щоб не ламали сейф, а змогли його відкрити за допомогою ключів, свідок відвіз ключі. Під`їхавши до будинку, де проживав ОСОБА_12 , ОСОБА_23 побачив цього ж громадянина ОСОБА_22 , який спочатку перебував біля офісу, намагався туди проникнути. Згодом йому стало відомо, що ОСОБА_22 представився власником цього будинку. 
		Показами свідка ОСОБА_24 , оперативного працівника ГУ БКОЗ Служби безпеки України, який в судовому засіданні пояснив, що безпосередньо проводив контроль за вчиненням злочину, підтвердив суду факт надходження до його підрозділу відповідних доручень на проведення слідчих (розшукових) дій, у тому числі негласних, у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_17 та ОСОБА_12 , ухвал апеляційного суду з дозволом на їх проведення, а також постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину. Свідок підтвердив факти огляду грошових коштів та їх вручення ним у присутності понятих ОСОБА_13 16.03.2016 та 05.04.2016 у сумі 150000 гривень та 124000 гривень, відповідно. Зазначені грошові кошти передавалися ОСОБА_13 для подальшого надання під контролем правоохоронних органів як неправомірну вигоду ОСОБА_25 та ОСОБА_12 з метою викриття їх неправомірної діяльності. Свідок підтвердив, що 16.03.2016 ОСОБА_13 зі 150000 гривень фактично передав 50000 гривень, оскільки ОСОБА_14 за власною ініціативою зменшив розмір неправомірної вигоди. У зв`язку з цим було додатково оглянуто грошові кошти з числа раніше отриманих ОСОБА_13 , які не були передані останнім. Було зафіксовано серії та номері кожної купюри. Свідок підтвердив, що негласні слідчі (розшукові) він проводив особисто в онлайн режимі. При складанні протоколів аудіо-, відеоконтролю бралася інформація, яка зафіксована технічними засобами фіксації, що надавалися ОСОБА_13 . При складанні протоколів контролю за вчиненням злочину, окрім інформації, яка зафіксована технічними засобами фіксації, що надавалися ОСОБА_13 , бралися дані візуального контролю за ходом зустрічей ОСОБА_13 із ОСОБА_16 та ОСОБА_12 , зокрема, зустрічей, які проходили на відкритих ділянках 16.03.2016.
		Заявою ОСОБА_10 в якій він повідомляє про можливий намір начальника Запорізької митниці ОСОБА_5 вимагати неправомірну вигоду за не перешкоджання законній діяльності очолюваного ним ТОВ «Метропромсервіс» та яка подана ним до ГУБКОЗ Служби безпеки України 03.03.2016. В заяві ОСОБА_10 вказує, що він повідомлений про відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. (т.1 а.с. 26-27)
		Протоколом огляду ідентифікованих засобів грошових коштів грошових коштів від 16.03.2016, відповідно до якого оперуповноваженим ГУБКОЗ Служби безпеки України ОСОБА_26 у період часу з 08 год. до 11 год. у присутності понятих ОСОБА_27 та ОСОБА_28 оглянуто грошові кошти, надані ОСОБА_10 , у сумі 150000 гривень (купюри номіналом по 500 гривень у кількості 300 штук), переписані їх номери та серії, знято ксерокопії купюр; (том 2, а.с.1-80);
		Протоколом вручення заздалегідь ідентифікованих засобів грошових коштів від 16.03.2016, відповідно до якого оперуповноваженим ГУБКОЗ Служби безпеки України ОСОБА_26 у період часу з 11 год. до 11 год. 45 хв. у присутності понятих ОСОБА_27 та ОСОБА_28 вручені грошові кошти в сумі 150000 гривень, які перед цим оглянуто, ОСОБА_10 . У протоколі зафіксовано серії та номери купюр, знято ксерокопії купюр. При врученні грошових коштів ОСОБА_10 роз`яснено, що він залучається до проведення негласних слідчих розшукових дій (контроль за вчиненням злочину) з метою викриття факту одержання неправомірної вигоди ОСОБА_29 та ОСОБА_6 ; (том 2, а.с.81-161);
		Протоколом огляду заздалегідь ідентифікованих засобів грошових коштів від 16.03.2016, відповідно до якого оперуповноваженим ГУБКОЗ Служби безпеки України ОСОБА_26 у період часу з 15 год. до 16 год. 30 хв. у присутності понятих ОСОБА_27 та ОСОБА_28 оглянуто грошові кошти, повернуті ОСОБА_13 . Відповідно до протоколу останній повернув грошові кошти в сумі 100000грн. (купюри номіналом по 500 гривень у кількості 200 штук), які не були використані при проведенні негласної слідчої (розшукової) дії  контроль за вчиненням злочину. У протоколі зафіксовано серії та номери купюр. (том 2, а.с.162-164);
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 , пояснив що був залучений в якості понятого та підтвердив фактичні обставини, зафіксовані в зазначених протоколах. Показання свідка відповідали за своїм змістом конкретним даним, зафіксованим у протоколах, а саме щодо часу проведення процесуальних дій, їх тривалості, місця складання, розміру грошових коштів, які оглядалися та вручалися, номіналу купюр, їх упакуванню.
		Розпискою ОСОБА_10 , згідно якої він отримав від оперативного співробітника ОСОБА_21 гроші в сумі 100000 грн., передані ним раніше для проведення слідчих дій. (том 1, а.с.279);
		Протоколом оглядута врученнязаздалегідь ідентифікованихзасобів грошовихкоштів від05.04.2016р.,відповідно доякого оперуповноваженимГУБКОЗ Службибезпеки України ОСОБА_26 у періодчасу з11год.до 12год.15хв.у присутностіпонятих ОСОБА_30 та ОСОБА_31 оглянуто грошовікошти,надані ОСОБА_10 ,у сумі124000гривень (купюриноміналом по500гривень укількості 200штук,номіналом по200гривень укількості 100штук,номіналом по100гривень укількості 40штук),переписані їхномери тасерії,знято ксерокопіїкупюр.Зазначені грошовікошти поміщені було вручено ОСОБА_10 .. При врученні грошових коштів ОСОБА_10 роз`яснено, що він залучається до проведення негласних слідчих розшукових дій (контроль за вчиненням злочину) з метою викриття факту одержання неправомірної вигоди ОСОБА_29 та ОСОБА_6 (том 2, а.с.165-254);
		Допитані в судовому засіданні як свідки ОСОБА_32 та ОСОБА_33 , підтвердили фактичні обставини, зафіксовані в протоколі. Показання зазначених свідків відповідали за своїм змістом конкретним даним, зафіксованим у протоколах, а саме щодо часу проведення процесуальних дій, їх тривалості, місця складання, розміру грошових коштів, які оглядалися та вручалися, номіналу купюр, їх упакуванню.
		Постановою про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 11.03.2016р., згідно якої в ході досудового розслідування надано дозвіл на проведення негласної слідчої дії  контролю за вчиненням злочину щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у формі спеціального слідчого експерименту, починаючи з 12.03.2016р. тривалістю 60 діб (том 3 а.с.154-156); 
		Протоколом від 21.03.2016 р. за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-відеоконтроль особи в рамках кримінального провадження № 4201610350000076 від 03.03.2016р., згідно якого в результаті проведення негласної слідчої дії щодо аудіо, відео контролю особи начальника Запорізької митниці ОСОБА_5 та заступника начальника Запорізької митниці ОСОБА_6 , 16.03.2016 року отримано фактичні дані, які можуть бути використані як джерело доказів у кримінальному судочинстві, на оптичних дисках DVD-R №№4168, 4188 від 17.03.2016р., таємно; MHI SD Transcend 16Гб 4170 від 12.03.2016р., таємно (том 3, а.с.167-181); 
		Протоколом від 22.03.2016 р. за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-відеоконтроль особи в рамках кримінального провадження № 4201610350000076 від 03.03.2016р.,згідно якого в результаті проведення негласної слідчої дії щодо аудіо, відео контролю особи начальника Запорізької митниці ОСОБА_5 та заступника начальника Запорізької митниці ОСОБА_6 , 16.03.2016 року отримано фактичні дані, які можуть бути використані як джерело доказів у кримінальному судочинстві, на оптичних дисках DVD-R №№4168, 4188 від 17.03.2016р., таємно; MHI SD Transcend 16Гб 4170від 12.03.2016р., таємно (том 3, а.с.182-196); 
		В зазначених протоколах зафіксовано зустріч 16.03.2016, о 13 год. 42 хв. ОСОБА_10 із ОСОБА_5 . Зі змісту розмови слідує, що напередодні між ними вже відбулася розмова про необхідність надання неправомірної вигоди, ОСОБА_16 вже встановлений розмір неправомірної вигоди, яку необхідно передавати за кожну митну декларацію в залежності від типу товару, у тому числі за лютий 2016 року. ОСОБА_10 висловив ОСОБА_5 пропозицію не надавати неправомірну вигоду. Проте ОСОБА_5 , маючи об`єктивну можливість відмовитися від своїх протиправних дій, цього не робить. Він ініціативно продовжує наполягати на необхідність надання неправомірної вигоди за безперешкодне митне оформлення вантажів ТОВ «Метропромсервіс» у лютому 2016 року та ініціативно зменшує розмір неправомірної вигоди до 50000 гривень. Крім того, ОСОБА_14 погоджується зменшити розмір неправомірної вигоди за кожну митну декларацію, оформлення яких буде проводитися в майбутньому. Наведене повністю спростовує позицію обвинувачених щодо нібито провокаційний зміст розмов ОСОБА_10 при зустрічах з ними. Також ОСОБА_5 повідомляє про необхідність закрити всі питання зі ОСОБА_6 . При цьому ОСОБА_5 зазначає, що до ОСОБА_6 важко додзвонитися і погоджується особисто його покликати, після чого останній виходить до ОСОБА_10 . При подальшій розмові ОСОБА_6 та ОСОБА_10 обговорюють результати зустрічі останнього з ОСОБА_5 . Тоді ж ОСОБА_10 указує ОСОБА_6 , що він готовий передати грошові кошти, фактично вимагаєму неправомірну вигоду. У свою чергу ОСОБА_6 вказує, залишити пакет з неправомірної вигодою на задньому сидінні. Після цього ОСОБА_13 перекладає з сумки пачку банкнот номіналом по 500 гривень та кладе її до поліетиленового пакету, який залишає на задньому сидінні. У подальшому ОСОБА_10 зазначає, що пакет з грошовими коштами лежить на задньому сидінні та ОСОБА_6 біля будівлі Запорізької митниці ДФС його забирає.
		Протоколом від 21.04.2016 р. за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж в рамках кримінального провадження № 4201610350000076 від 03.03.2016р., згідно якого в результаті проведення негласної слідчої дії щодо зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентського номеру № НОМЕР_2 , абонентського номеру № НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_5 , в період з 11.03.2016р. по 20.04.2016 року отримано фактичні дані, які можуть бути використані як джерело доказів у кримінальному судочинстві, на оптичному диску DVD-R №4339 від 20.04.2016р., таємно (том 3, а.с.198-201); 
		Протоколом від 19.04.2016 р. про результати контролю за вчиненням злочину в рамках кримінального провадження № 4201610350000076 від 03.03.2016р., згідно якого в результаті проведення негласної слідчої дії  контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту стосовно в.о. першого заступника начальника Запорізької митниці ДФС ОСОБА_6 , в ході якого було встановлено, що 05.04.2016р. гр. ОСОБА_10 було вручено грошові кошти в сумі 124000 грн. для контрольної передачі їх ОСОБА_6 , та о 15-40 год. він поклав їх на стіл в своєму кабінеті офісу ТОВ «Метпромсервіс» по вул. Перемоги в м. Запоріжжя. О 15-44 в кабінет зайшов ОСОБА_6 , вони з ОСОБА_10 мали бесіду, наприкінці якої було уточнено суму коштів, та ОСОБА_34 забрав пакет з грошима. Матеріали аудіо-відео запису знаходяться на носіях: DVD-R №4328 від 19.04.2016р., № 4296 від 07.04.2016р. таємно; флеш накопичувач MicroSD № 4142 від 12.03.2016р., № 4262 від 02.04.2016р, таємно (том 3, а.с.202-203); 
		Протоколом від19.04.2016р.за результатамипроведення негласноїслідчої (розшукової)дії аудіо-відеоконтрольособи врамках кримінальногопровадження № 4201610350000076від 03.03.2016р.,згідно якогов результатіпроведення негласноїслідчої діїщодо аудіо,відео контролюособи начальникаЗапорізької митниці ОСОБА_5 05.04.2016року отриманофактичні дані,які можутьбути використаніяк джерелодоказів укримінальному судочинстві,на оптичномудиску DVD-R№4296від 07.04.2016р.,таємно;флеш-носіюMiniSD№ 4262від 02.04.2016р.,таємно (том3,а.с.204-209);Так, зокрема, зафіксовано, як 05.04.2016, о 14 год. 12 хв., ОСОБА_10 зустрівся із ОСОБА_5 у службовому кабінеті останнього. Під час розмови ОСОБА_10 піднімає питання про причини направлення ОСОБА_5 листа про витребування додаткових документів у зв`язку з перевіркою ТОВ «Метропромсервіс», який датований 19.02.2016. При цьому ОСОБА_5 пояснює, що вказаний лист він підготував не за власною ініціативою та в подальшому ОСОБА_5 обіцяє ОСОБА_10 не вживати додаткових перевірочних заходів. Також ОСОБА_10 та ОСОБА_5 обговорюють ситуацію, яка виникла при митному оформленні вантажів, а саме коригування працівниками митниці заявленої митної вартості у бік збільшення. При цьому ОСОБА_5 указує, що вже провів розмови з керівництвом митного поста і подібних питань більше не буде виникати. Після цього ОСОБА_10 називає обсяги вантажів, митне оформлення яких проведене, та озвучує суму 124, яка відповідає розміру неправомірної вигоди, що вимагалася ОСОБА_5 за попередньою змовою зі ОСОБА_6 за митне оформлення вантажів у березні 2016 року. При подальшій розмові ОСОБА_5 дає дозвіл на зустріч ОСОБА_10 зі ОСОБА_6 для передачі неправомірної вигоди. При цьому ОСОБА_5 вчиняє активні дії по пошуку ОСОБА_6 телефонує спочатку за робочими номерами, а потім на мобільний номер останнього.
		Протоколом від 19.04.2016 р. за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-відеоконтроль особи в рамках кримінального провадження № 4201610350000076 від 03.03.2016р.,згідно якого в результаті проведення негласної слідчої дії щодо аудіо, відео контролю особи заступника начальника Запорізької митниці ОСОБА_6 , 05.04.2016 року отримано фактичні дані, які можуть бути використані як джерело доказів у кримінальному судочинстві, на оптичному диску DVD-R №4328 від 19.04.2016р., таємно; флеш-носію MiniSD № 4142 від 12.03.2016р., таємно (том 3, а.с.210-214); В протоколі зафіксовано, зустріч ОСОБА_6 та ОСОБА_10 в офісі останнього по вулиці Перемоги, 40, у м. Запоріжжя. При цій зустрічі ОСОБА_10 зі ОСОБА_6 знову обговорюють проблемні питання, які виникли при митному оформленні вантажів у лютому 2016 року, а саме завищення заявленої митної вартості. При цьому ОСОБА_6 обіцяє, що в подальшому не буде виникати таких непорозумінь. Після цього ОСОБА_10 озвучує ОСОБА_6 про кількість та види митних декларацій та називає суму 124, яка відповідає розміру неправомірної вигоди, яка повторно вимагалася ОСОБА_5 за попередньою змовою зі ОСОБА_6 за митне оформлення вантажів у березні 2016 року. Після цього ОСОБА_10 встає зі столу та передає ОСОБА_6 білий пакет з чорним написом «ооdji», в якому знаходилися грошові кошти в сумі 124000 гривень.
		Протоколом обшуку від 05.04.2016 року в приміщенні Запорізької митниці ДФС, в службовому кабінеті начальника Запорізької митниці ДФС України ОСОБА_5 , в ході проведення якого було виявлено та вилучено блокнот коричневого кольору, ноутбук «Lenovo», грошові кошти в сумі 2150 доларів США (21 купюра номіналом 100 доларів США та 1 купюра номіналом 50 доларів США), флеш-носій чорного кольору та при особистому обшуку виявлено портмоне чорного кольору з грошовими коштами (3 купюри номіналом 100 гривень, 1 купюра номіналом 20 гривень та 1 купюра номіналом 2 гривні); в службовому кабінеті №119 ОСОБА_6 , в ході проведення якого не виявлено предметів та грошових коштів, які б мали значення для кримінального провадження (том1, а.с.285-288);
		Свідки ОСОБА_35 та ОСОБА_36 , які залучалися як поняті до проведення вказаного обшуку у службовому кабінеті обвинуваченого ОСОБА_17 , у судовому засіданні підтвердили результати вказаної слідчої дії, у тому числі дату та час її проведення, а також правильність складання протоколу. При цьому свідки підтвердили, що обшук проводився за згодою ОСОБА_17 , останній добровільно погодився, щоб обшук проводився за його присутності. Жодних зауважень від ОСОБА_17 з приводу порядку проведення обшуку не надходило. ОСОБА_14 не робив жодних заяв з приводу того, щоб хотів покинути свій службовий кабінет чи наполягав на присутності адвоката. 
		Протоколом обшуку від 05.04.2016 року в приміщенні квартири за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою АДРЕСА_1 , в ході проведення якого було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 275 доларів США (купюра номіналом 100 доларів США, купюра номіналом 50 доларів США, купюри номіналом 20 та 10 доларів США), ноутбук «Lenovo» із зарядним пристроєм, договір дарування квартири на 2-х аркушах та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно на 1 аркуші, в шафі-купе у чоловічому костюмі, у внутрішній кишені піджака виявлено та вилучено, грошові кошти в сумі 4000 гривень у купюрах номіналом по 500 гривень з серіями ВГ9665311, СЖ5244525, ВИ6795781, ВВ3954965, ВЕ4261083, ЗЗ2989965, ВХ5043307, ВИ3464813, які відповідають серіям та номерам купюр, які 16.03.2016 під контролем правоохоронних органів вручалися ОСОБА_10 для викриття злочинної діяльності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та які ОСОБА_10 передав ОСОБА_6 як неправомірну вигоду.; (том1, а.с.294-302);
		Допитані свідки ОСОБА_37 та ОСОБА_38 (поняті при проведенні обшуку), ОСОБА_39 (слідчий, який проводив обшук) та ОСОБА_40 (співробітник Служби безпеки України, який залучався до проведення обшуку), кожен окремо, дали детальні та послідовні показання з приводу порядку проведення обшуку та його результатів. Зазначені показання узгоджуються між собою та відповідають даним, зафіксованим у протоколі обшуку. Конкретні обставини виявлення грошових коштів (порядок обшуку шафи-купе, огляду костюму), порядок фіксації серій та номерів грошових купюр, порядок їх упакування, зазначені свідками, повністю виключають можливість підміни грошових коштів, неправильної фіксації серій та номерів грошових купюр. 
		Суд критично ставиться до показань допитаної в суді як свідка ОСОБА_41 та враховує, що остання є дружиною обвинуваченого ОСОБА_5 , тобто зацікавленою особою. Показання свідка ОСОБА_14 є суперечливими між собою, зокрема, щодо обставин виявлення та вилучення грошових коштів у сумі 4000 гривень, учасників обшуку, правильності складання протоколу його проведення. Суд враховує, що свідок ОСОБА_42 має вищу юридичну освіту. При цьому, до початку проведення обшуку, їй роз`яснювалися відповідні права, що також підтвердила сама ОСОБА_43 . Свідок ОСОБА_42 добровільно, без будь-якого примусу особисто зазначала в протоколі про відсутність заяв та зауважень до порядку проведення обшуку та його результатів. Після проведення обшуку, до теперішнього часу, від свідка ОСОБА_42 не надходило жодних скарг на порядок проведення цього обшуку та його результати. Окрім цього, свідком ОСОБА_42 жодних заяв про те, що ці грошові кошти не її чи її чоловіка, що їх підкинули, не робила. Тобто свідок ОСОБА_42 була обізнана, що грошові кошти в цій сумі купюрами номіналом по 500 гривень перебували в кишені піджака ще до початку проведення обшуку. 
		Протоколом обшукувід 05.04.2016року вприміщенні житловогобудинку замісцем проживання ОСОБА_6 ,за адресою АДРЕСА_2 ,який належить ОСОБА_44 ,в ходіпроведення якогобуло виявленочоловічу барсетку,в якійзнаходяться грошовікошти 6000гривень купюраминоміналом по500гривень кожназ серіямиСЗ7038170,ВЕ8825258,ВЕ3225906,ЛИ9360755,ВБ0126578,ЛЗ5485107,ЛИ6970132,МБ9111716,ВЖ6454443,ВА8968766,СЖ9980702,ВБ67220044,що відповідаютьсеріям таномерам купюр,які 16.03.2016під контролемправоохоронних органіввручалися ОСОБА_10 для викриттязлочинної діяльності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та які ОСОБА_10 за вказівкою ОСОБА_5 передав ОСОБА_6 як неправомірнувигоду,та якізі слів ОСОБА_45 належать йому;Довіреність наім`я ОСОБА_46 серії НАС871926,завірену нотаріусом ОСОБА_47 на 1аркуші,витяг здержавного реєструдовіреностей №30124597серії АМА7221616на 1аркуші,Договір купівлі-продажунерухомого майнасерії НАС723808та витягз індексом47511442серпії ЕКА388500на 3аркушах впрошитому стані,Договір купівлі-продажусерії НАС723810та витягза індексом47510480на 3аркушах упрошитому стані;автомат «АКМС-МФ»7.62*39з маркуванням НОМЕР_4 та маркування НОМЕР_5 та тримагазини донього змаркуванням №46,№26,№ 126;18коробок зпатронами калібру7.62мм зкількістю по20штук,36патронів калібру7.62мм,всього 396патронів; дозвіл на право зберігання та носіння зброї на ім`я ОСОБА_6 серії НОМЕР_6 , дозвіл № НОМЕР_7 , посвідчення № НОМЕР_8 на ім`я ОСОБА_6 та розписку на 1 аркуші, паспорт на карабіни мисливські самозарядні на 7 аркушах; копії митної документації на 61 аркуші (том1, а.с.316-320).
		Свідок ОСОБА_48 , який проводив указаний обшук, пояснив суду, що обшук проводився на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва. Точний час та дата проведення обшуку зазначена в протоколі обшуку, що відповідає дійсності. Свідок зазначив, що спочатку на подвір`я домоволодіння приїхала дружина ОСОБА_12 з дитиною, якій пояснили, що буде проводитися обшук та було пред`явлено ухвалу слідчого судді з дозволом на його проведення. Дружина ОСОБА_12 почала нервувати та запропонувала не починати дану слідчу дію, а зачекати на іншу особу, яка є родичем та проживає за даною адресою, чи адвоката. Через деякий час приїхав громадянин ОСОБА_22 , його дані зафіксовані в протоколі обшуку, він пояснив, що проживає на території помешкання, де планувалося проводити обшук. Свідок ОСОБА_49 зазначив, що ОСОБА_22 залучався до проведення обшуку, як особа, яка проживає в житлі, де проводився обшук. За згодою дружини ОСОБА_12 та ОСОБА_22 було розпочато обшук. Саме тоді дружина ОСОБА_12 відкрила своїми ключами двері будинку та всі учасники обшуку пройшли в середину. Адвокат, викликаний дружиною ОСОБА_12 , приїхав під час обшуку та був допущений до його проведення. Міхайлову було надано примірник ухвали слідчого судді з дозволом на проведення обшуку, а також постанову про включення свідка до складу групи процесуальних прокурорів. Свідок дав детальні та послідовні показання з приводу порядку проведення обшуку та його результатів, порядку виявлення, фіксації та вилучення майна, його упакування. 
		Допитані в судовому засіданні як свідки колишній прокурору військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_50 , а також співробітники Служби безпеки України ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , які залучалися до проведення обшуку, кожен окремо, дали послідовні показання з приводу осіб, які залучалися до проведення обшуку, порядку проведення обшуку, конкретних місць виявлення та вилучення майна та речей, фіксування результатів обшуку, порядку складання протоколу тощо.
		Суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_54 , оскільки під час судового розгляду установлено, що саме ОСОБА_55 приблизно о 15 годині 35 хвилин 05.04.2016 привіз ОСОБА_6 на автомобілі до офісу ОСОБА_10 по вулиці Перемоги, 40, у м. Запоріжжі. У подальшому саме ОСОБА_55 , використовуючи посвідчення депутата місцевої ради, намагався проникнути в середину вказаного офісного приміщення, коли йшло процесуальне оформлення затримання ОСОБА_6 . Саме ОСОБА_55 спілкувався з братом ОСОБА_6 та радив укласти договір з певним адвокатом. На відеозаписі затримання ОСОБА_6 зафіксовано його розмову з братом, під час якої останній з посиланням на пораду ОСОБА_22 озвучує прізвище адвоката. Зазначений факт підтвердив у суді і сам ОСОБА_6 . Саме ОСОБА_55 після телефонної розмови, коли ще тривало процесуальне оформлення затримання ОСОБА_6 , після телефонного дзвінка поїхав до місця його проживання в с. Сонячне, де потім за його участі було розпочато обшук.
		Зазначене повністю узгоджується з показаннями допитаних в суді осіб  співробітника Служби безпеки України ОСОБА_21 , який не пускав ОСОБА_56 до офісного приміщення, де відбувалося процесуальне оформлення затримання ОСОБА_6 , а в подальшому бачив ОСОБА_56 за місцем проживання ОСОБА_6 як учасника обшуку.
		Наведене узгоджується та підтверджується з показаннями свідків з числа осіб, які брали участь у проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 , а саме показаннями свідків ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , які, кожен окремо, підтвердили, що ОСОБА_56 для проведення обшуку викликала саме дружина ОСОБА_6 .
		У свою чергу свідок ОСОБА_55 , намагаючись скрити свої товариські стосунки зі ОСОБА_6 , пояснив, що не бачив останнього 05.04.2016, приїхав до нього до дому ще вдень, оскільки напередодні домовився роботи електропроводку. Про події 05.04.2016 до проведення обшуку біля офісу ОСОБА_10 по АДРЕСА_4 , свідок ОСОБА_55 фактично відмовився давати показання, мотивуючи це тим, що він не пам`ятає цього і не пам`ятає як проходив день до моменту початку обшуку. Хоча при цьому дав достатньо детальні показання з приводу подій того ж дня під час проведення обшуку. Разом з тим, навіть озвучена свідком ОСОБА_62 позиція про належність грошових коштів у сумі 6000 грн. з числа тих, які 16.03.2016 під контролем правоохоронних органів вручалися ОСОБА_10 , йому, ОСОБА_22 , не спростовує установлений як на досудовому розслідуванні, так і підтверджений під час судового розгляду факт їх передачі ОСОБА_10 під контролем правоохоронних органів ОСОБА_6 .
		В судовому засіданні досліджено протокол затримання ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КПК України. Відповідно до вказаного протоколу 05.04.2016, о 20 год. 50 хв. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Пролетарська, 64 у порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 (т.1 а.с. 94-102)
		Також було досліджено протокол затримання ОСОБА_6 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КПК України. Відповідно до вказаного протоколу 05.04.2016, о 16 годині за адресою: АДРЕСА_3 , у порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_6 . При затриманні та особистому обшуку Слабишева, зокрема, вилучено білий поліетиленовий пакет з чорним написом «oodji», у якому знаходилися грошові кошти в сумі 124000 гривень. З пояснень ОСОБА_6 йому невідомий даний пакет та невідомі кошти. (т.1 а.с. 94-102)
		Допитані в суді як свідки слідчий ОСОБА_63 , який проводив процесуальне оформлення затримання ОСОБА_12 , ОСОБА_32 та ОСОБА_33 , які залучали як поняті при процесуальному оформленні затримання ОСОБА_12 , співробітник Служби безпеки України ОСОБА_21 , який був учасником указаної процесуальної дії, підтвердили обставини, зафіксовані у протоколі затримання ОСОБА_12 , результати особистого обшуку останнього, правильність його фіксації у протоколі. (т.1 а.с. 122-129)
		Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_64 , який працює в офісі ОСОБА_13 , з приводу зазначених подій пояснив суду, що після фізичного затримання ОСОБА_12 співробітниками Служби безпеки України під час якого ОСОБА_12 вчинив супротив, останній лежав на підлозі обличчям вниз та нього були одягнені наручники. До нього ніхто не підходив, фізичне насильство не застосовував, будь-які речі не підкладав. Весь час до моменту початку процесуального оформлення затримання ОСОБА_12 , останній перебував у його, ОСОБА_65 , полі зору.
		Свідок ОСОБА_66 , який також перебував у приміщенні офісу ОСОБА_13 05.04.2016, з приводу подій у цій частині надав показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_65 . Зокрема, свідок ОСОБА_67 підтвердив, що після фізичного затримання ОСОБА_12 співробітниками Служби безпеки України під час якого ОСОБА_12 вчинив супротив, останній лежав на підлозі обличчям вниз. Після цього до приміщення офісу зайшли слідчий з понятими та розпочалося процесуальне оформлення затримання ОСОБА_12 . Він, ОСОБА_67 , бачив ОСОБА_12 до моменту, коли його попросили залишити приміщення у зв`язку з необхідністю процесуального оформлення затримання ОСОБА_12 .
		Окрім того, свідки ОСОБА_68 та ОСОБА_69 , кожен окремо, підтвердили, що саме ОСОБА_12 першим застосував фізичне насильство до співробітника Служби безпеки України, намагаючись залишити місце вчинення злочину. При цьому ОСОБА_12 було достовірно відомо, що перед ним співробітник Служби безпеки України, оскільки останній пред`явив службове посвідчення, представився та попросив залишатися на місці.
		Показання свідків ОСОБА_65 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 та ОСОБА_23 знаходяться у логічній послідовності між собою та в повній мірі узгоджуються з письмовими доказами, дослідженими в суді.
		Під час судового розгляду також досліджувався відеозапис процесуального оформлення затримання ОСОБА_6 , фіксації вилучення у нього білого поліетиленового пакету з чорним написом «oodji», у якому знаходилися грошові кошти в сумі 124000 гривень. Обставини, зафіксовані на відеозаписі, відповідають інформації, зазначеної у протоколі затримання ОСОБА_12 за підозрою у вчиненні злочину від 05.04.2016.
		Таким чином, у суді встановлено, що в період з моменту припинення відеофіксації при проведенні негласних слідчих (розшукових) діях до моменту початку відеофіксації при затриманні ОСОБА_12 , останній постійно перебував у полі зору декількох осіб. За цей час до ОСОБА_12 фізичне насильство не застосовувалося, жодних речей, у тому числі білого пакету з грошовими коштами, останньому не підкидували.
		За таких обставин суд критично ставиться до позиції обвинуваченого ОСОБА_6 , що при зустрічі у службовому кабінеті ОСОБА_10 , яка мала місце 05.04.20156, він не одержував від ОСОБА_10 будь-яких грошових коштів, у тому числі в білому пакеті, оскільки це спростовано дослідженими в суді письмовими доказами та показаннями безпосередньо допитаних судом свідків.
		Протоколом огляду від 11.04.2016 року, згідно якого в приміщенні військової прокуратури Київського гарнізону в кабінеті № 16 було оглянуто синій пакет, зв`язаний ниткою чорного кольору, скріпленої з обох боків листом білого кольору з відбитками печатки для пакетів «Військова прокуратура Київського гарнізону» та написом на одному боці «Пакет №1 Грошові кошти, які містились у пакеті білого кольору із написом «oodji», виявленого та вилученого в ході затримання та обшуку ОСОБА_6 , в якому містяться грошові кошти в сумі 124000 гривень, купюри номіналом 500 гривень кожна в кількості 200 штук, номіналом по 200 гривень кожна в кількості 100 штук, номіналом по 100 гривень кожна в кількості 40 штук з серійними номерами, та фототаблицею до протоколу огляду від 11.04.2016р. (том 3, а.с.42-49);
		Протоколом огляду від 11.04.2016 року, згідно якого в приміщенні військової прокуратури Київського гарнізону в кабінеті № 16 було оглянуто синій пакет, зв`язаний ниткою чорного кольору, скріпленої з обох боків листом білого кольору з відбитками печатки для пакетів «Військова прокуратура Київського гарнізону» та написом на одному боці «Пакет №1 з грошовими коштами, які було виявлено та вилучено в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , в АДРЕСА_2 в барсетці чорного кольору, в якій містились грошові кошти на загальну суму 6000 гривень, купюри номіналом 500 гривень кожна в кількості 12 штук, та фототаблицею до протоколу огляду від 11.04.2016р. (том 3, а.с.50-52);
		Протоколом огляду від 11.04.2016 року, згідно якого в приміщенні військової прокуратури Київського гарнізону в кабінеті № 16 було оглянуто синій пакет, зв`язаний ниткою чорного кольору, скріпленої з обох боків листом білого кольору з відбитками печатки для пакетів «Військова прокуратура Київського гарнізону» та написом на одному боці «Пакет №2 грошові кошти, які було виявлено та вилучено в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , в АДРЕСА_1 , на загальну суму 275 доларів США, 1 купюра номіналом 100 доларів США, 1 купюра номіналом 50 доларів США, 4 купюри номіналом 20 доларів США, 4 купюри номіналом 10 доларів США, 1 купюра номіналом 5 доларів, а також грошові кошти на загальну суму 4000 гривень  8 купюр номіналом 500 гривень, закордонний паспорт на ім`я ОСОБА_74 , дозвіл на зброю ТОЗ-34 на ім`я ОСОБА_5 № НОМЕР_9 , та фототаблицею до протоколу огляду від 11.04.2016р. (том 3, а.с.53-55);
		Протоколом огляду від 11.04.2016 року, згідно якого в приміщенні військової прокуратури Київського гарнізону в кабінеті № 16 було оглянуто синій пакет, зв`язаний ниткою чорного кольору, скріпленої з обох боків листом білого кольору з відбитками печатки для пакетів «Військова прокуратура Київського гарнізону» та написом на одному боці «Пакет №2 Речі та грошові кошти, які було виявлено та вилучено в ході особистого обшуку ОСОБА_6 в ході затримання за адресою АДРЕСА_3 , в тому числі посвідчення водія на прізвище ОСОБА_6 серія НОМЕР_10 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Mercedes-Benz CL600», заробітна картка № НОМЕР_11 на ім`я ОСОБА_75 , грошові кошти 3 купюри номіналом 100 гривень, 1 купюра номіналом 10 гривень, 2 купюри номіналом 2 гривні, 1 купюра номіналом 1 гривня, 1 купюра номіналом 5 гривень, 1 купюра номіналом 100 доларів США, таблетки «Viagra» у кількості 3 штуки в синій оболонці, вологі серветки Multiplex-Cinema, жувальні гумки «Orbit White» неповна пачка, рекламка на 1 аркуші, пластиковий ковпачок, резинка, серветка, та фототаблицею до протоколу огляду від 11.04.2016р. (том 3, а.с.57-60);
		Протоколом огляду від 11.04.2016 року, згідно якого в приміщенні військової прокуратури Київського гарнізону в кабінеті № 16 було оглянуто білий пакет, зв`язаний ниткою чорного кольору, скріпленої з обох боків листом білого кольору з відбитками печатки для пакетів «Військова прокуратура Київського гарнізону» та написом на одному боці «Вилучено в ході обшуку службового кабінету ОСОБА_5 », в якому знаходяться портмоне чорного кольору де виявлено 3 купюри номіналом 100 гривень, 1 купюра номіналом 20 гривень, 1 купюра номіналом 2 гривні, пара ключів, прошитий блокнот коричневого кольору «Список абонентів урядового міжміського зв`язку» станом на 05.02.2016р. Для службового користування. Прим.№19, вх..№571/11-24 ДСК від 14.03.2016, ноутбук «Lenovo» (S/N PF050 UNA ) без батареї та зарядного пристою, флеш-носій чорного кольору, журнал зеленого кольору «Родзинка Карпат Три сини та донька», конверт з грошовими коштами в сумі 2150 доларів США в тому числі 21 купюра номіналом 100 доларів США та 1 купюра номіналом 50 доларів США з індивідуальними номерами, ключі від квартири та автомобіля, та фототаблицею до протоколу огляду від 11.04.2016р. (том 3, а.с.61-65в); 
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.04.2016р., якою накладено арешт на тимчасово вилучене майно в ході особистого обшуку ОСОБА_6 , від 05.04.2016 року, а саме: грошові кошти в сумі 124000 гривень. Купюри являють собою гривні - номіналом по 500 (п`ятсот) гривень кожна в кількості 200 (двісті) штук, номіналом по 200 (двісті) гривень кожна в кількості 100 (сто) штук, номіналом по 100 (сто) гривень кожна в кількості 40 (сорока) штук з індивідуальними серійними номерами, а також барсетку чорного кольору, яка містить 6000 грн. (шість тисяч), а саме 12 купюр номіналом 500 гривень з індивідуальними серійними номерами та копії митної документації на 64 арк.. шляхом передачі їх на зберігання до камери зберігання речових доказів військової прокуратури Київського гарнізону (том 3, а.с.27-32).
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.04.2016р., якою накладено арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою АДРЕСА_1 та у службовому кабінеті  ОСОБА_5 , який знаходиться в приміщенні адміністративної будівлі Запорізької митниці Державної фіскальної служби України, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 12, а саме: грошові кошти у сумі 4000 грн. (чотири тисячі гривень), а саме 8 купюр номіналом 500 гривень з індивідуальними номерами, передавши їх на зберігання до Фінансово-економічного управління СБУ; ноутбук Lenovo G50-30 (Factory ID: JVHFC1); ноутбук Lenovo (S/N PF050 UNA); флеш-носій чорного кольору, визначивши їх на зберігання до камери зберігання речових доказів військової прокуратури Київського гарнізону (том 3, а.с.33-36).
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.04.2016р., якою накладено арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_76 , за адресою: АДРЕСА_1 та у службовому кабінеті ОСОБА_5 , який знаходиться в приміщенні адміністративної будівлі Запорізької митниці Державної фіскальної служби України, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кремлівська. 12. шляхом заборони розпоряджатися вказаним майном:- грошові кошти у сумі 275 (двісті сімдесят п`ять) доларів США. а саме 1 купюра номіналом 100 доларів США, 1 купюра номіналом 50 доларів США, 4 купюри номіналом 20 доларів США, 4 купюри номіналом 10 доларів США, 1 купюра номіналом 5 доларів США, 3 купюри номіналом 100 (сто) гривень, 1 купюра номіналом 20 (двадцять) гривень, 1 купюра номіналом 2 (дві) гривні, грошові кошти у сумі 2150 (дві тисячі сто п`ятдесят) доларів США а саме 21 купюра номіналом 100 доларів США, 1 купюра номіналом 50 доларів США. 
		Накладено арешт на 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно до договору дарування № НАО 839759. витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно серії ЕАК № 157262, на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_5 , - шляхом заборони відчуження вказаного майна. (том 3, а.с.37-41);
		Висновком експерта УНДІСТСЕ СБУ № 128/1 від 18.04.2016 року, яким грошові банкноти номіналом 500 гривень України у кількості 200 штук з індивідуальними серійними номерами; грошові банкноти номіналом 200 гривень України у кількості 100 штук з індивідуальними серійними номерами; грошові банкноти номіналом 100 гривень України у кількості 40 штук з індивідуальними серійними номерами на загальну суму 124000 гривень, вилучені 05.04.2016р. у ході затримання ОСОБА_6 у м. Запоріжжя, відповідають зразкам грошових знаків НБУ відповідних номіналів, які знаходяться в офіційному грошовому обігу. 
		Грошові банкноти номіналом 500 гривень України у кількості 12 штук с індивідуальними серійними номерами, на загальну суму 6000 гривень, вилучені 05.04.2016р. у ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , відповідають зразкам грошових знаків НБУ номіналом 500 гривень, які знаходяться в офіційному грошовому обігу. 
		Грошові банкноти номіналом 500 гривень України у кількості 8 штук с індивідуальними серійними номерами, на загальну суму 4000 гривень, вилучені 05.04.2016р. у ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , відповідають зразкам грошових знаків НБУ номіналом 500 гривень, які знаходяться в офіційному грошовому обігу, та ілюстрованою таблицею №1 до Висновку експерта № 128/1 від 18.04.2016р. (том 3, а.с.75-83). 
		Висновком експерта Київського міського НДЕКЦ МВС України № 374 від 15.04.2016 року, яким надані на дослідження предмети, схожі на патрони у кількості 396 штук визнані боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї. 
		Надані надослідження 116патронів змаркуванням «71189»,80патронів змаркуванням «6067»,100патронів змаркуванням «27059»-с військовимипроміжними патронамикалібру 7,62x39мм,що спорядженікулями «ПС»зі сталевимосердям зр.1943р.;42патрона змаркуванням «LCW7.62x39»,19патронів змаркуванням «7,62x39Тulammо»є мисливськими проміжним патрономкалібру 7,62x39мм,що спорядженийкулею «FMJBТ»зі свинцевимосердям;39патронів змаркуванням «7,62x39ТПЗ» ємисливськими проміжнимипатронами калібру7,62x39мм,що спорядженіекспансивними кулями«НРВТ» зісвинцевим осердям.Надані надослідження 296патронів євійськовими боєприпасамиі призначенідля стрільбиз військовоїзброї калібру7,62x39мм,а саме:АК 47,АКМ,РПК,РПД «СКС45»калібру 7,62x39та їхмодифікацій (данийперелік неє вичерпним).Надані надослідження 100патронів ємисливським боєприпасамиі призначенідля стрільбиз мисливськоїзброї калібру7,62x39мм,а саме:« НОМЕР_12 »,«Сайга»,«Форт-201»,«Форт-202»,«ОПАКМС» /данийперелік неє вичерпним/.Надані патронидля стрільби придатні(том 3, а.с. 93-99). 
		Рапортом начальника 1 відділу 4 управління ГУ «К» СБУ ОСОБА_77 , згідно якого 06.04.2016 р. він звернувся за медичною допомогою до КУ«МКЛЕШМД м. Запоріжжя» після отримання в ході затримання ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, де йому встановлено діагноз «пошкодження ротаторної манжетки лівого плечового суглоба», та Довідкою лікаря від 06.04.2016р. (том3, а.с.105, 106); 
		Наказом № 472-о ДФС від 09.02.2015р. про призначення ОСОБА_5 на посаду заступника начальника Запорізької митниці ДФС (том 4, а.с.28); 
		Наказом № 1070-о ДФС від 28.03.2016р. про покладення на ОСОБА_5 обов`язків начальника Запорізької митниці ДФС (том 4, а.с.29); 
		Наказом № 127-о Запорізької митниці ДФС від 10.03.2016р. про переведення ОСОБА_6 на посаду заступника начальника управління - начальника відділу митної вартості та адміністрування митних платежів управління адміністрування митних платежів (том 4, а.с.2);
		Згідно до ст.94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. 
		Сторона захисту в судових дебатах посилалась, що досудове розслідування проведено не уповноваженими особами та при проведенні досудового розслідування порушено закон про підслідність. Крім того, сторона захисту посилалась, що їм не було відкрито Ухвали від 11.03.2016 року про надання дозволу на проведення аудіо-відеоконтролю, стеження за особою на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , тому вважають, що всі матеріали проведення НСРД є недопустимими. Також посилаються, що стороною обвинувачення не надано будь-яких правових підстав для проведення працівниками ГУ БКОЗ СБ України, негласних слідчих дій, що свідчить про відсутність повноважень у зазначених осіб, на їх проведення, внаслідок чого всі отримані за їх участю докази є недопустимими. У постанові прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину участь ОСОБА_13 не передбачена. 
		Крім того захисник ОСОБА_5 посилався на недопустимість доказів, отриманих при обшуку житла ОСОБА_5 , оскільки дружина ОСОБА_14 заявляла клопотання про проведення відеофіксації обшуку, однак слідчий відмовив та при цьому вилучив ноутбук із зарядним пристроєм та 275 доларів США, які не є предметом неправомірної вигоди, та на який не було надано дозвіл. Також захисник посилався на некоректність пред`явленого обвинувачення.
		Захисник ОСОБА_6 посилався на наявність в діях потерпілого провокації злочину, оскільки ОСОБА_13 сам поїхав до ОСОБА_14 саме з метою домовитися про хабар та його розмір, а працівники СБУ постійного інструктували потерпілого, щодо порядку та обсягу дій. Також захисник вважає, що останній епізод відбувся на території Вознесенівського району м. Запоріжжя, тому саме Орджонікідзевський суд м. Запоріжжя мав здійснювати розгляд даної справи. Крім того захисник посилався на недопустимість доказів, отриманих при обшуку житла за місцем проживання ОСОБА_12 , оскільки обшук проведено за відсутності власника, в протоколі не вказана дружина, а протокол та ухвалу було вручено сторонній особі. Також захисник звернув увагу, що злочин за ч. 2 ст.345 КК України передбачає нанесення тілесних ушкоджень, однак експертиза щодо тілесних ушкоджень не була проведена, та потерпілий не мав форменого одягу, тому ОСОБА_12 не міг його ідентифікувати.
		Відповідно до вимог ст.86КПК докази визнаються допустимими, якщо їх отримано у порядку, встановленому цим Кодексом. 
		Докази мають бути отримані тільки уповноваженими на це особами (органами); способами і засобами, які призначені для одержання певних доказів; у процесі отримання доказів мають бути дотримані вимоги закону, що визначають порядок проведення конкретних дій, їхню послідовність, склад учасників; докази мають бути закріплені належним чином. 
		Недодержання вказаних вимог має наслідком визнання доказів недопустимими, вони не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень, на них не може послатися суд при ухваленні судового рішення. 
		Згідно приписів ст.87КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, в тому числі, внаслідок порушення права особи на захист та шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень. 
		Тобто здійснення досудового розслідування неуповноваженими на те особами (органами) визнається істотним порушенням прав людини і основоположних свобод та має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими.
		У судовому засіданні досліджено матеріали ГУБКОЗ Служби безпеки України від 03.03.2016 вих. № 14/4/2-4854, на підставі яких розпочато кримінальне провадження. Зазначені матеріали надійшли до військової прокуратури Київського гарнізону 03.03.2016, про що свідчить відповідна реєстрація.
		Під час судового розгляду встановлено, що військовий прокурор Київського гарнізону ОСОБА_78 після отримання матеріалів 03.03.2016 о 16 год. 55 хв. самостійно вніс відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		Таким чином, суд не вбачає порушень вимог закону при розгляді матеріалів за заявою ОСОБА_10 , досудове розслідування розпочато в порядку, передбаченому ст. 214 КПК України, компетентним органом.
		Також суд вважає, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні здійснювалося уповноваженим органом  слідчими військової прокуратури Київського гарнізону, у межах наданих ним КПК України повноважень.
		Так, з урахуванням положень ст. 1 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та розділу ХХ Митного кодексу України, в редакції, яка діяла на початок досудового розслідування та його завершення, митниці відносилися до системи органів доходів і зборів та мали статус правоохоронного органу. 
		Враховуючи положення п. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, а також той факт, що Державне бюро розслідувань, як правоохоронний орган, розпочало свою роботу лише 27.11.2018, зазначене кримінальне провадження було підслідне слідчим органів прокуратури, які користувалися повноваженнями слідчих, визначених цим Кодексом.
		Одночасно, КПК України не розмежовує у своїй компетенції слідчих органів прокуратури різних спеціалізацій, у тому числі військових прокуратур, які, відповідно до ст. 7 Закону України «Про прокуратуру», в редакції яка діяла на момент здійснення досудового розслідування, входили до єдиної системи органів прокуратури.
		Визначення підслідності в даному провадженні заступником Генерального прокурора України  Головним військовим прокурором 11.04.2016 не свідчить про порушення правил підслідності.
		Наведене повністю узгоджується з позицією, викладеною в рішенні Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 14.04.2020 у справі № 761/34909/17, відповідно до якого підставами для визнання доказів недопустимими є лише порушення вимог суб`єктної підслідності, тобто здійснення досудового розслідування іншим органом досудового розслідування, ніж визначеного ст. 216 КПК України.
		Суд не вбачає порушень при складанні протоколів огляду та вручення грошових коштів ОСОБА_10 від 16.03.2016 та 05.04.2016. Зазначені процесуальні дії проведені відповідно до положень КПК України, уповноваженою на те особою  працівником оперативного підрозділу на виконання доручення. Зміст протоколу відповідає вимогам ст. ст. 104-105 КПК України, таким чином, підстави для визнання зазначених доказів недопустимими відсутні. Відсутність підписів ОСОБА_10 у протоколах при врученні грошових коштів останньому, а також у протоколі при огляді повернутих грошових коштів, жодним чином не впливає на достовірність даних, зафіксованих у них. Фактичні обставини, викладені в протоколах, підтверджені в суді при допитах ОСОБА_26 , службовою особою, яка проводилася ці слідчі дії, а також понятими. Невідповідність серій та номерів окремих купюр (буква «Е» замість «Є», зайва цифра тощо), зазначених у протоколі пояснюється лише людським фактором, оскільки переписувалися серії та номери значної кількості купюр. Саме тому до протоколу додані ксерокопії оглянутих купюр, на яких чітко зафіксовано їх серії та номери, а ці ксерокопії завірені підписами понятих. 
		Дослідивши докази, отримані за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також документи, які стали процесуальною підставою для їх проведення, суд не вбачає порушень закону, які б дали підстави для визнання цих доказів недопустимими в контексті ст. ст. 87, 89 КПК України.
		Відповідно до ст. 246 КПК України, негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. 
		Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором. 
		Суд відмічає, що процедура отримання дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій дотримана, відповідні дозволи надавалися слідчим суддею за клопотанням прокурора.
		Рішення про проведення контролю такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину, прийнято прокурором.
		Положеннями ст. 251 КПК України визначено вимоги до постанови слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Постанова, зокрема, повинна містити відомості про особу (осіб), яка (які) буде (будуть) проводити негласну слідчу (розшукову) дію.
		Постанова від 11.03.2016 про проведення негласної слідчої розшукової дії в повній мірі відповідає наведеним вище вимогам КПК України, зокрема, вона винесена уповноваженим суб`єктом при наявності відповідних процесуальних підстав. У даній постанові є відомості про осіб, які будуть проводити дану негласну слідчу (розшукову) дію, тобто вона містить доручення оперативному підрозділу на її проведення. 
		Судом безпосередньо також досліджено доручення оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих розшукових дій у виді аудіо-, відеоконтролю особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентського номеру НОМЕР_3 , яким користувався ОСОБА_14 .
		Окрім того, судом безпосередньо досліджено доручення від 11.03.2016 № 3067вих16 на проведення слідчих та процесуальних дій оперативним працівникам ГУ БКОЗ СБ України.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що негласні слідчі (розшукові) дії, у тому числі і контроль за вчиненням злочину, проводилися уповноваженими суб`єктами. 
		КПК України не визначає окремі додаткові вимоги для доручень, які надаються для проведення негласних слідчих (розшукових) дій у виді контролю за вчиненням злочину.
		Крім того, рішення про проведення контролю за вчиненням злочину приймалося з метою перевірки обставин, викладених у заяві ОСОБА_10 щодо вимагання неправомірної вигоди керівництвом Запорізької митниці ДФС України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
		Відповідно до вказаної постанови, ОСОБА_10 фактично залучили до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Сам ОСОБА_10 під час допиту в суді підтвердив факт надання добровільної згоди на залучення його до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Залучення ОСОБА_10 до проведення негласних слідчих (розшукових) дій на добровільній основі підтвердили допитані в суді оперативні працівники, які безпосередньо їх проводили. 
		Дане рішення в повній мірі узгоджується з положеннями КПК України, які передбачають можливість залучення осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Зокрема, відповідно до ч. 6 ст. 246 КПК України, за рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи. Згідно з ч. 1 ст. 275 КПК України, під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених цим Кодексом.
		При цьому зазначеними нормами взагалі не передбачено прийняття окремого рішення про залучення особи до проведення негласних слідчих (розшукових) дій чи до конфіденційного співробітництва. 
		Відповідно до ст. 110 КПК України, рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне. Тому, винесення окремої постанови про залучення особи до проведення негласних слідчих (розшукових) дій не є обов`язковим та відсутність даної постанови не свідчить про недотримання порядку та способу проведення слідчих та процесуальних дій, у даному випадку негласних слідчих (розшукових) дій.
		Відповідно до положень ст. 252 КПК України, фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів.
		Судом безпосередньо досліджені протоколи, які складалися за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Загальні вимоги до складання та оформлення протоколів, визначені у ст. ст. 104-106 КПК України, дотримані.
		У протоколах зазначено, що негласна слідча (розшукова) дія фіксувалася за допомогою технічних засобів, зазначено на яких носіях збережена дана інформація з їх ідентифікацією (назва та індивідуальні номери). 
		Зазначені носії також перераховані у супровідних листах, яким протоколи про проведення негласних (слідчих) розшукових дій скеровувалися до органу досудового розслідування.
		Також факт фіксувалася за допомогою технічних засобів проведення негласних слідчих (розшукових) дій, надходження інформації на конкретних відповідних носіях інформації, їх опрацювання та долучення у визначеному порядку до протоколів, підтвердив під час допиту в суді оперуповноважений ГУБКОЗ СБ України ОСОБА_26 , який безпосередньо проводив дані негласні слідчі (розшукові) дії. 
		Суд критично ставиться до позиції сторони захисту, що відсутність у протоколах за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій даних про обладнання ОСОБА_13 засобами технічної фіксації із зазначенням їх найменування, типу, серійних номерів тощо є підставами для їх визнання недопустими.
		Статтею 246 КПК передбачено обмеження обов`язку розкриття у кримінальному провадженні відомостей про факт та методи проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
		Одночасно, при судовому розгляді сторона захисту не робила жодних заяв, які б обґрунтовували необхідність відкриття відомостей про ідентифікуючі ознаки спеціальних технічних засобів, та стороною захисту не ставився під сумнів факт проведення негласних слідчих (розшукових) дій, застосування технічних засобів фіксації при їх проведення, а також достовірність обставин та подій, зафіксованих технічними засобами.
		Такої ж позиції дотримується Верховний суд, зокрема, у постановах від 07.10.2020 у справі № 725/1199/19, від 20.05.2020 у справі № 585/1899/17, які стосуються конкретно змісту протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також в інших рішеннях, що стосуються змісту протоколів інших слідчих та процесуальних дій, при яких використовувалися технічна фіксація, зокрема постанова від 22.09.2020 у справі № 138/324/19.
		Є необґрунтованою посилання сторони захисту, що до проведення негласних слідчих (розшукових) дій залучалися співробітники інших підрозділів, наведене повністю спростоване дослідженими в суді доказами та допитаними свідками. 
		Також, суд вважає необґрунтованою позицію сторони захисту про те, що до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентського номеру НОМЕР_3 , яким користувався ОСОБА_14 , від 21.04.2016 № 14/4/1-8886, долучено диск, який не є оригіналом.
		Так, відповідно до ч. 3 ст. 99 КПК України, оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа ще й його відображення, якому надається таке ж значення як документу. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 99 КПК документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі матеріали звукозапису та електронні носії інформації.
		Безпідставним є ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документу. Характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія.
		Згідно з ДСТУ 7157:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 березня 2010 року № 8 «Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості», електронний документ - це документ, інформація в якому подана у формі електронних даних і для використовування якого потрібні засоби обчислювальної техніки.
		Для виконання завдань кримінального провадження, з огляду на положення Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», допустимість електронного документа як доказу не можна заперечувати винятково на підставі того, що він має електронну форму (ч. 2 ст. 8).
		Відповідно до ст. 7 цього Закону, у випадку його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення. 
		Окрім того, кримінальний процесуальний закон містить гарантії захисту законних прав та інтересів сторін в кримінальному провадженні, де в ст. 266 КПК встановлені вимоги про зберігання до набрання законної сили вироком суду технічних засобів, застосованих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також первинних носіїв отриманої інформації. За наявності обґрунтованих підстав носії інформації та технічні засоби, за допомогою яких отримано інформацію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів у порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Проте сторона захисту в цьому кримінальному провадженні не зверталась до суду з клопотанням про витребування та дослідження в судовому засіданні первинних носіїв інформації, отриманої за результатами негласних слідчих (розшукових) дій, задля порівняння змісту електронних документів з таких носіїв з тими, що зберігаються на вказаному диску.
		Щодо відкриття документів, які стали процесуальними підставами для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, після завершення досудового розслідування, то суд не вбачає в цьому порушень, виходячи з наступного.
		Частинами 1-10 ст. 290 КПК визначено порядок відкриття матеріалів іншій стороні на стадії закінчення досудового розслідування. Зокрема, відповідно до ч. 2 цієї статті прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.
		Відповідно до ч. 11 ст. 290 КПК сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду. Частиною 12 цієї статті передбачено, що в разі, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 640/6847/15-к (провадження № 13-43кс19) звернула увагу на те, що процесуальні документи про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій не є самостійним доказом у кримінальному провадженні, та зазначила, що відповідно до ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню, а процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Процесуальні ж документи, які стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, не є документами в розумінні ч. 2 ст. 99 КПК, оскільки не містять зафіксованих та зібраних оперативними підрозділами фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб або групи осіб.
		Отже, процесуальні документи про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (у тому числі і відповідна ухвала слідчого судді) повинні досліджуватися судом під час розгляду справи у суді першої інстанції з метою оцінки допустимості доказів, отриманих у результаті негласних слідчих (розшукових) дій.
		Під час судового розгляду встановлено, що сторона обвинувачення 31.08.2016, ще до початку дослідження доказів в суді, відкрила стороні захисту ухвали апеляційного суду про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у цьому провадженні. Стороні захисту було відкрито процесуальні документи, які були підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, відповідно до вимог ч. 11 ст. 290 КПК, та забезпечено достатній час і реальну можливість у змагальному процесі довести перед судом свою позицію щодо допустимості доказів, отриманих у результаті їх проведення. 
		Такої практики дотримується і Верховний Суду  постанови від 11.02.2020 у справі № 596/927/17, від 18.03.2020 у справі № 760/1788/16-к.
		З урахуванням наведеного суд не вбачає підстав для визнання доказів, отриманих за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій недопустимими. 
		Також, суд не погоджується з позицією сторони захисту про допущення порушень при проведенні обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 .
		Зокрема, сторона захисту посилалася на проведення обшуку неуповноваженою особою  процесуальним прокурором, який не зазначений в ухвалі слідчого судді; залучення оперативних працівників до проведення обшуку; проведення обшуку нібито без участі власника домоволодіння чи осіб які проживають у ньому.
		Порядок проведення обшуку детально регламентований кримінальним процесуальним законом. Так, відповідно до ст. ст. 234, 235 КПК України, обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Ухвала слідчого судді має містити відомості про строк дії ухвали; прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук; положення закону, на підставі якого постановлюється ухвала; житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку; особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться; речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.
		Процесуальні норми, передбачені ст. ст. 236, 37, 39 КПК дають підстави до висновку, що ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана прокурором, призначеним здійснювати процесуальне керівництво в порядку ст. 37 КПК, або слідчим, визначеним керівником органу досудового розслідування в порядку ст. 39 цього Кодексу.
		Одночасно, положення ст. 235 КПК не зобов`язують слідчого суддю в ухвалі зазначати прокурора чи слідчого, який буде проводити обшук, натомість ухвала слідчого судді має містити відомості про прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук. 
		Визначення конкретного прокурора або слідчого (їх групи) для проведення обшуку належить до законних повноважень прокурора (старшого прокурора, групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні) або старшого слідчої групи (керівника органу досудового розслідування).
		Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати слідчому у встановлений прокурором строк проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом, що є способом процесуальної взаємодії прокурора та слідчого. 
		Аналогічної позиції притримується Верховний Суд  постанови від 07.10.2020 у справі № 725/1199/19 та від 24.06.2020 у справі № 205/440/15-к.
		Суд не вбачає порушень вимог закону у залученні оперативних працівників до проведення обшуку. Верховний Суд з даного приводу дав чіткі висновки, що залучення оперативних працівників до проведення обшуку є правомірним та оцінюється як форма взаємодії зі слідчим чи прокурором, які проводять обшук, а не факт особистого проведення ними обшуку (постанови від 05.02.2020 у справі № 149/833/15-к та від 20.07.2020 у справі № 573/1712/17).
		Зокрема, п. 3 ч. 2 ст. 40 КПК України передбачено, що слідчий уповноважений доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам. Згідно зі ст. 41 КПК України такі доручення мають надаватися виключно у письмовій формі. Водночас, всі інші доручення організаційного характеру могли бути як письмовими, так і усними.
		Окрім того, положення КПК України не мають імперативної вимоги щодо проведення обшуку у присутності власника житлового приміщення.
		Зробити такий висновок дають підставі положення ч. 3 ст. 236 КПК України, відповідно до яких перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред`явлена ухвала і надана її копія.
		Судом при наданні оцінки позиції сторони захисту щодо процесуального порядку проведення окремих слідчих та процесуальних дій на досудовому розслідуванні враховує позиції Верховного Суду щодо наявності безумовних підстав для визнання доказів недопустимими, викладені у постанові від 05.08.2020 у справі № 334/5670/18.
		Суд зобов`язаний у кожному конкретному кримінальному провадженні з`ясувати, до яких наслідків порушення вимог кримінального процесуального закону призвели і чи є ці наслідки незворотними (тобто такими, що не можуть бути усунені під час судового розгляду). Якщо мова йде про визнання доказів, отриманих під час слідчих (розшукових) дій, недопустимими, це здебільшого стосується наявності сумнівів у достовірності відомостей, отриманих в результаті їх проведення. Стороною захисту достовірність відомостей, отриманих в результаті проведення слідчих (розшукових) дій не оспорюється. 
		Оцінюючи істотність такого порушення суд, з огляду на положення статті 87 КПК, не вважає, що існують безумовні підстави для визнання доказів, досліджених у суді, недопустимими.
		З приводу нібито допущених порушень територіальної підсудності провадження, про що було зазначено захисником обвинуваченого ОСОБА_6 у судових дебатах, суд відмічає наступне.
		Суд не вбачає порушення правил територіальної підсудності при розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
		Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
		Більш тяжке кримінальне правопорушення, яке інкримінується обвинуваченим 
		 ОСОБА_5 та ОСОБА_6  злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України.
		Відповідно до п. 10, постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 № 5 «Про судову практику у справах про хабарництво», злочини, передбачені статтями 368, 369 КК України, вважаються закінченими з моменту, коли службова особа прийняла хоча б частину хабара. 
		Дослідженими в суді доказами беззаперечно встановлено, що одержання першої частини неправомірної вигоди відбулося біля будівлі Запорізької митниці ДФС, на той час по вулиці Кремлівській, 12, у м. Запоріжжя, що знаходиться під територіальною юрисдикцією Ленінського районного суду м. Запоріжжя. 
		Також суд вважає за необхідне відмітити позицію Верховного Суду з приводу можливих порушень правил територіальної підсудності (постанови від 03.03.2020 у справі №569/6966/16 та від 19.05.2020 у справі №490/10025/17).
		У п.1 ч.1 ст.34 КПК України передбачено, що кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду тоді, якщо до початку судового розгляду виявилося, що провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності. Відповідно до п.4 ч.3 ст.314 КПК на стадії підготовчого засідання суд має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності, якщо виявлена непідсудність провадження.
		На стадії підготовчого засідання сторонами провадження, зокрема стороною захисту, не ставилася під сумнів підсудність провадження Ленінському районному суду м. Запоріжжя.
		Після заміни складу суду, суд діяв відповідно до встановлених у КПК України правил, тобто продовжив розгляд справи, розпочатий у цьому суді.
		За таких підстав, у будь-якому випадку порушень кримінального процесуального закону, у тому числі прав обвинувачених, які б ставили під сумнів достатність та допустимість досліджених у суді доказів не відбулося.
		Згідно до ст.94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. 
		Оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, суд приходить до висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, установлена повністю та досліджені в судовому засіданні, докази в їх сукупності та взаємозв`язку дають підстави суду для ухвалення обвинувального вироку. 
		Так, ОСОБА_5 , як виконуючий обов`язки начальника Запорізької митниці ДФС, та ОСОБА_6 , як заступник начальника управління адміністрування митних платежів  начальник відділу митної вартості та адміністрування митних платежів Запорізької митниці ДФС України, могли ініціювати проведення додаткових перевірочних заходів ТОВ «Метропромсервіс» у частині правильності заявлення митної вартості товарів, зокрема, у бік її збільшення, додаткового нарахування митних платежів, що призвело б до збільшення часу митного оформлення вантажів.
		Зазначений висновок витікає із досліджених в судовому засіданні нормативно-правових актів, що регламентують службове становище ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ..
		Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 2 постанови від 26.04.2002 № 5 «Про судову практику у справах про хабарництво», відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.
		Крім цього, судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України, здійснюючи розгляд заяви в порядку ст. 400-12 КПК України 1960 року у постанові від 13.11.2014 у справі № 5-20кс14 зазначила наступне. Верховний Суд України у контексті різних видів фактичних обставин справи раніше зазначав про те, що за нормативними приписами заборони одержувати незаконну винагороду, визначення яких міститься у статті 368 КК, представник влади, одним із яких є керівник органу місцевого самоврядування, не вправі одержувати будь-якої винагороди у зв`язку зі здійсненням своїх службових повноважень. Вказане законодавче положення передбачає, що кримінальна відповідальність за порушення цієї заборони настає у тому разі, коли особа, яка дає хабар службовій особі, зокрема голові міської ради, усвідомлює, що дає його саме такій особі й у зв`язку із можливостями її посади, а особа, яка одержує незаконну винагороду (хабар), розуміє (не може не розуміти) значущість займаної нею посади, її статусність та можливості; ураховується також вагомість цієї посади у сприйнятті хабародавцем, мета, яку переслідує останній, та його переконаність в тому, що ця мета буде досягнута завдяки можливостям посади, яку обіймає хабароодержувач. Наявність такої можливості, вочевидь, обумовлюється авторитетом займаної посади міського голови - керівника органу місцевого самоврядування, який здійснює функції представника влади. Його посада також була пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих функцій державної влади. Тобто на момент вчинення діянь, які інкримінуються, останній, відповідно до положень пункту 2 примітки до статті 368 КК, був службовою особою, яка займала відповідальне становище. 
		Аналогічну позицію Верховний Суд виклав при розгляді справи 
		№ 463/4573/13-к у своїй постанові від 24.11.2016.
		Окрім цього, у судовому засіданні досліджувався лист, підписаний обвинуваченим ОСОБА_5 , як виконуючим обов`язки начальника Запорізької митниці, від 19.02.2016 на ім`я начальника ГУ ДВС у Запорізькій області щодо надання додаткової інформації щодо ТОВ «Метропромсервіс», а також залучення представників Головного управління до перевірки законності походження на вказаному товаристві товарів «прутки металеві», оскільки це впливає на заявлений розмір митної вартості.
		Наведений факт підтверджує, що ОСОБА_5 , як виконуючий обов`язки начальника Запорізької митниці ДФС, та ОСОБА_6 , як заступник начальника управління адміністрування митних платежів  начальник відділу митної вартості та адміністрування митних платежів Запорізької митниці ДФС України, могли ініціювати проведення додаткових перевірочних заходів ТОВ «Метропромсервіс».
		Більше того, як ОСОБА_5 , так і ОСОБА_6 , своїми діями та змістом розмов з ОСОБА_10 переконували останнього, що саме вони вирішують питання щодо порядку митного оформлення вантажів, саме вони можуть ініціювати проведення додаткових перевірочних дій, або, навпаки, не ініціювати цього.
		Також суд вважає, що є доведеним факт скоєння вказаного злочину за попередньою змовою в групі осіб поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди.
		Під час судового розгляду встановленою, що обвинувачений ОСОБА_5 особисто визначав спосіб передачі неправомірної вигоди  через ОСОБА_6 . 
		Після одержання неправомірної вигоди в розмірі 50000 гривень, при подальших розмовах ОСОБА_5 не висловлював жодних претензій ОСОБА_10 про те, що він не виконав їх домовленості, а, навпаки, обіцяв повне сприяння у зв`язку досягненням домовленостей між ними.
		У досліджених в судовому засіданні технічних записів відео-фіксації злочину та телефонних розмов між обвинуваченими та потерпілим ОСОБА_10 встановлено, що обоє обвинувачених були обізнані в діях один одного з приводу митного оформлення вантажів ТОВ «Метропромсервіс» та обставин розмов з ОСОБА_13 .
		При обшуку 05.04.2016 за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_5 виявлено та вилучено частину грошових коштів, які передавалися як неправомірна вигода 16.03.2016 безпосередньо ОСОБА_6 . 
		Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 через ОСОБА_6 домігся зустрічі з ОСОБА_10 , під час якої висловив незаконну вимогу про необхідність надання неправомірно вигоди за митне оформлення вантажів, що вже відбулося в лютому 2016 року, а в подальшому, в залежності від обсягу розмитнених товарів, погрожуючи у випадку відмови створенням перешкод та затягуванням митного оформлення.
		При цьому жодних порушень при митному оформленні вантажів ТОВ «Метропромсервіс» у лютому 2016 року не встановлено. 
		Так само не встановлено жодних порушень вимог закону при проведенні митного оформлення вантажів ТОВ «Метропромсервіс» у березні 2016 року, за що передавалася неправомірна вигода 05.04.2016.
		У свою чергу ОСОБА_10 постійно наголошував, що його діяльність повністю законна і хотів лише уникнути створення штучних перешкод в законній господарській діяльності.
		Таким чином наявність у діях обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 такої ознаки як вимагання неправомірної вигоди повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною із цього питання в постановах №№ 5-14кс12, 5-13кс13, 5-14кс13, 5-28кс13, 5-14кс15, 5-47кс13, 5- 43кс13, 5-124кс15.
		Разом з тим, суд вважає, що органом досудового розслідування помилково інкриміновано ОСОБА_5 та ОСОБА_6 такої кваліфікуючої ознаки як повторність одержання неправомірної вигоди. 
		Згідно з роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 15 постанови від 26.04.2002 № 5 «Про судову практику у справах про хабарництво», одержання службовою особою в декілька прийомів одного хабара за виконання чи невиконання дій, обумовлених із тим, хто його дає, не утворює такої кваліфікуючої ознаки як повторність.
		Виходячи із висунутої ОСОБА_5 вимоги, ОСОБА_10 повинен був передати неправомірну вигоду за митне оформлення вантажів залежно від їх типу та кількості та озвучив відповідні розцінки. Зазначена вимога стосувалася, у тому числі, товарів, митне оформлення яких відбулося в лютому 2016 року, а також у подальшому щомісячно.
		Наведене підтверджується дослідженими в суді доказами. Зокрема, протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, а також показаннями потерпілого ОСОБА_10 .
		Факт придбання та зберігання патронів, які відносяться до бойових припасів без відповідного дозволу не оспорюється і стороною захисту.
		До показань обвинуваченого ОСОБА_6 в частині того, що він не усвідомлював про те, що патрони є військовими та відносяться до бойових припасів, суд відноситься критично та оцінює їх як спробу уникнути відповідальності за вчинений злочин.
		Так, при отриманні ОСОБА_6 дозволу на носіння та користування мисливським карабіном АКМС, останній проходив відповідне навчання, у тому числі щодо використання патронів саме мисливського призначення. Окрім того, у зовнішньому вигляді мисливський патронів до карабіну АКМС та військових патронів відповідного калібру наявні різкі відмінності, що стосуються як зовнішнього вигляду кулі, а саме її кольору, так і пакування патронів  картонні коробки без будь-яких написів та найменувань патронів. 
		При обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 були виявлені та вилучені патрони до карабіну АКМС, як мисливського, так і військового типу, які як раз і мають такі різкі відмінності.
		Також, є нелогічними показання ОСОБА_6 про офіційну купівлю військових патронів, обіг яких заборонений, в офіційних магазинах. 
		Незважаючи на озвучену захисну позицію щодо неможливості зазначення місця та часу придбання бойових патронів, обвинувачений ОСОБА_6 вживає активних дій до пошуку свідків цього.
		Так, допитаний як свідок сторони захисту ОСОБА_79 показав, що дійсно декілька років назад зустрічався зі ОСОБА_12 у м. Києві, останній дійсно заходив у мисливський магазин, щось купував. Свідок ОСОБА_79 прямо вказав, що він не може підтвердити, які саме патрони купував ОСОБА_12 та чи купував їх взагалі. Більше того, відповідаючи на запитання сторони обвинувачення, свідок прямо зазначив, що ОСОБА_12 йому повідомив, що у нього при обшуку виявили бойові патрони і попросив його, ОСОБА_80 , підтвердити, що він їх нібито купив у м. Києві під час цією зустрічі. 
		Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.345 КК України, його винуватість підтверджена дослідженими під час судового розгляду доказами, зокрема показаннями потерпілого ОСОБА_81 , свідків ОСОБА_82 та ОСОБА_83 . 
		Показання зазначених осіб повністю узгоджуються між собою з урахуванням, як місця розташування свідків у цей момент, так і з урахуванням послідовності подій, очевидцями яких вони були.
		Одночасно, показання обвинуваченого ОСОБА_6 , надані ним в суді, спростовується дослідженими в суді доказами та є логічно не послідовними. 
		Так, не відповідають дійсності показання обвинуваченого ОСОБА_6 у тій частині, що після того як він вийшов з кабінету ОСОБА_10 , невідомі напали на нього та били впродовж тривалого часу.
		Так, було встановлено, що саме ОСОБА_6 застосував фізичне насильство до співробітника Служби безпеки України. Подальшій дії співробітників правоохоронних органів були направлені лише на подолання незаконного супротиву останнього і вказані дії були достатніми та адекватними для досягнення цієї мети. 
		Одразу після фактичного затримання ОСОБА_6 до офісу прибули слідчий та поняті, які заперечили застосування-будь-якого насильства до ОСОБА_6 . У подальшому почалася відео фіксація процесуального оформлення його затримання.
		На відеозаписі зафіксовано відсутність видимих тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 , окрім ссадна на носі. Відсутність тілесних ушкоджень у подальшому підтверджено за результатами медичного обстеження ОСОБА_6 в Олександрівській лікарні м. Києва та при проведення обов`язкового огляду при направленні в СІЗО, що спростовує показання останнього про нанесення йому чисельних ударів руками і ногами по голові та тулубу.
		Суд критично ставиться до показань обвинувачених, що вони не причетні до інкримінованих їм кримінальних правопорушень, а, відтак, аналізуючи зібрані по справі вищезазначені докази та оцінюючи їх в сукупності, суд розцінює показання обвинувачених як обрану ними форму захисту спрямовану на уникнення відповідальності.
		З огляду на викладене, суд вважає позицію захисту про необхідність виправдання обвинувачених як безпідставну і таку, що спростовується сукупністю здобутих і досліджених в судовому засіданні вищенаведених доказів, які повністю узгоджуються з позицією обвинувачення.
		Суд, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, прийшов до висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого злочину і кваліфікує його дії за ч.3 ст.368 КК України, як одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища.
		Суд, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, прийшов до висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні тяжкого злочину і кваліфікує його дії за ч.3 ст.368 КК України, як одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання зберігання, бойових припасів, без передбаченого законом дозволу та за ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу побоїв, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.
		При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченим  ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, його наслідки, дані про особу обвинувачених, відношення самих обвинувачених до вчиненого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно до ст. 12 КК України, скоєні кримінальні правопорушення за ч.3 ст.368 КК України та за ч.1 ст.263 КК України відносяться до тяжкого злочину, за ч.2 ст.345 КК України до нетяжкого злочину.
		ОСОБА_5 , раніше не судимий, одружений, має неповнолітню дитину, позитивно характеризується, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, керівником Запорізької митниці, вчинив тяжкий корисливий корупційний злочин, до вчинення якого залучив свого підлеглого.
		ОСОБА_6 , раніше несудимий,одружений,має двохнеповнолітніх дітей,позитивно характеризується,будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, керівником самостійного структурного підрозділу Запорізької митниці, з метою особистого збагачення погодився на пропозицію ОСОБА_5 та вступив з ним у злочинну змову, вчинивши тяжкий корупційний злочин та злочини проти громадської безпеки та проти авторитету органів державної влади, останній з яких поєднаний із застосуванням фізичного насильства до працівника правоохоронного органу.
		Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 згідно зі ст. 66 КК України, під час судового розгляду не встановлено.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 згідно зі ст. 67 КК України, під час судового розгляду не встановлено.
		На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , враховуючи обставини вчиненого, їх відношення до скоєного, суд вважає, необхідним призначити покарання в межах санкції відповідного закону про кримінальну відповідальність за якими обвинувачені притягуються до кримінальної відповідальності, оскільки на думку суду саме призначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження нових злочинів.
		Відповідно до ч. 1 ст.128КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого. 
		Згідно до ст..22ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
		Відповідно до ч.1 ст..1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Потерпілий ОСОБА_10 заявив цивільний позов та просить стягнути з обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 50000 гривень, які були передані ним обвинуваченим, як неправомірна вигода. Суд враховує, що 4000 грн. з наданих коштів було вилучено у ОСОБА_5 при обшуку та 6000 грн. було вилучено у ОСОБА_6 при обшуку, які визнані речовими доказами, долю яких буде вирішено відповідно до ст..100 КПК України. Суд приходить до висновку, що цивільний позов підлягає частковому задоволенню, та підлягає стягненню з обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 матеріальна шкода у сумі - 40000 грн. 
		Крім того відповідно до вимог ч.2 ст.124КПК України підлягає стягненню солідарно із обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь держави в рівних частинах витрати, пов`язані із залученням експертів, а саме 3833,22 гривні за проведення судово-технічної експертизи документів № 128/1 від 18.04.2016. Крім того підлягає стягненню зі ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, а саме: 2641,20 гривень за проведення судово-балістичної експертизи №370 від 15.04.2016 та 703,68 гривень за проведення судово-балістичної експертизи №374 від 15.04.2016.
		Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України. 
		Керуючись ст. ст.368-371, 373-376 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарський функцій, на строк 3 (три) роки та з конфіскацією майна. 
		Початок відбування строку покарання рахувати з дня фактичного виконання даного вироку.
		Зарахувати  ОСОБА_5 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 05.04.2016 по 11.04.2016.
		Міру запобіжного заходу відносно  ОСОБА_5 у виді застави в розмірі 1000 мінімальних заробітних плат, що складає 1378000 гривень до набрання законної сили вироком, залишити без змін.
		Майно ОСОБА_5 , на яке накладено арешт, а саме: - грошові кошти у сумі 275 (двісті сімдесят п`ять) доларів США; грошові кошти в сумі 322 гривні; грошові кошти у сумі 2150доларів США; 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно до договору дарування № НАО 839759, витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно серії ЕАК № 157262, на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_5  підлягає конфіскації в дохід держави.
		ОСОБА_6  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 345 КК України, та призначити йому покарання:
		- за ч. 3 ст. 368 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарський функцій, на строк 3 (три) роки та з конфіскацією майна;
		- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;
		- за ч. 2 ст. 345 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
		Призначити ОСОБА_6 остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарський функцій, на строк 3 (три) роки та з конфіскацією майна.
		Початок відбування строку покарання рахувати з дня фактичного виконання даного вироку.
		Зарахувати  ОСОБА_6 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 05.04.2016 по 08.04.2016.
		Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у виді застави в розмірі 525 мінімальних заробітних плат, що складає 723450 гривень до набрання законної сили вироком, залишити без змін.
		Майно ОСОБА_6 , на яке накладено арешт, а саме 1/2 частки земельної ділянки кадастровий номер 2322782700:04:002:0056, загальною площею 5,0416 га, за адресою: Запорізька область, Більмайцький район (Куйбишевський район), сільська рада Гусарківська, для ведення сільськогосподарського виробництва  підлягає конфіскації в дохід держави.
		Цивільний позов ОСОБА_10  задовольнити частково. Стягнути з обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 матеріальну шкоду у сумі - 40000 грн. (сорок тисяч гривень). 
		Стягнути зі ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, а саме: 2641,20 грн. (дві тисячі шістсот сорок одна гривна 20 коп.) за проведення судово-балістичної експертизи №370 від 15.04.2016 та 703,68 грн. (сімсот три гривни 68 коп.) за проведення судово-балістичної експертизи №374 від 15.04.2016.
		Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь держави в рівних частинах витрати, пов`язані із залученням експертів, а саме 3833,22 грн. (три тисячі вісімсот тридцять три гривні 22 коп.) за проведення судово-технічної експертизи документів №128/1 від 18.04.2016.
		Речові докази:
		- грошові кошти в сумі 124000 гривень, а саме купюри номіналом по 500 (п`ятсот) гривень кожна в кількості 200 (двісті) штук, номіналом по 200 (двісті) гривень кожна в кількості 100 (сто) штук, номіналом по 100 (сто) гривень кожна в кількості 40 (сорока) штук повернути потерпілому ОСОБА_10 ;
		- грошові кошти в сумі 6000 гривень, а саме купюри номіналом по 500 (п`ятсот) гривень кожна в кількості 12 (дванадцять) штук - повернути потерпілому ОСОБА_10 ;
		- грошові кошти в сумі 4000 гривень, а саме купюри номіналом по 500 (п`ятсот) гривень кожна в кількості 8 (вісім) штук повернути потерпілому ОСОБА_10 ;
		- 116 патронів з маркуванням «711 89», 80 патронів з маркуванням «60 67», 100 патронів з маркуванням «270 59», які відповідно до висновку експертизи № 374 від 15.04.2016 є військовими проміжними патронами калібру 7,62x39мм, що споряджені кулями «ПС» зі сталевим осердям зр. 1943р. - знищити.
		- 42 патрони з маркуванням «LCW 7.62x39», 19 патронів змаркуванням «7,62x39 Tulammo», які відповідно до висновку експертизи № 374 від 15.04.2016 є мисливськими проміжним патроном калібру 7,62x39 мм, що споряджений кулею «FMJBT» зі свинцевим осердям та 39 патронів з маркуванням «7,62x39 ТПЗ», які відповідно до того самого висновку є мисливськими проміжними патронами калібру 7,62x39 мм», що споряджені експансивними кулями «НРВТ» зі свинцевим осердям - підлягають конфіскації в дохід держави;
		- мисливський карабін калібру 7,62 і три магазини до нього, що були вилучені під час обшуку від 05.04.2016 за адресою: Запорізька область, селище Сонячне, вул. Степова, 63, який відповідно до висновку експерта № 370 від 15.04.2016 є мисливським нарізним карабіном моделі «АКМС-МФ» калібру 7,62x39 № НОМЕР_5 - підлягає конфіскації в дохід держави.
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти діб з дня його проголошення через Ленінський районний суд м. Запоріжжя. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя:                                                                    ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...