Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/20501/14-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 15.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2020.
Дата набрання законної сили: 07.12.2020
Номер судового провадження: 61-9778ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		07 грудня 2020 року
		м. Київ
		справа № 522/20501/14-ц
		провадження № 61-9778св19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.,
		учасники справи:
		позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал»,треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВТ-Ко», Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Південна будівельна компанія»,розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» та Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Південна будівельна компанія» 
		на постанову Одеського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Черевка П. М., Драгомерецького М. М., Дрішлюка А. І.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» 
		(далі - Закон України № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У жовтні 2014 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 
		ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , 
		ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» (далі - ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал»), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВТ-Ко» (далі - ТОВ «СВТ-Ко»), Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Південна будівельна компанія» (далі - ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія»), про захист прав споживачів.
		Позовна заява мотивована тим, що позивачі є власниками житлових будинків в селі Крижаніка Лиманського району 
		(колишній - Комінтернівський) Одеської області, які були збудовані нимим на підставі договорів з ТОВ «СВТ-Ко» «Про будівництво індивідуального житлового будинку в жилому мікрорайоні «Зелений мис». Проте, укласти договори на надання послуг з водопостачання та водовідведення не можуть., оскільки вказані житлові будинки згідно з умовами договорів з ТОВ «СВТ-Ко» та вимогами чинного законодавства приєднанні до вуличних мереж водопостачання та водовідведення, а позивачі мають статус, права та обов`язки споживачів.
		У 2012 році позивачі звернулися до ТОВ «СВТ-Ко» із заявою про передачу їм необхідних документів для укладання типових договорів з ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал». На повторне звернення до ТОВ «СВТ-Ко» позивачі отримали відповідь, що всі умови договорів перед замовниками виконано.
		У подальшому, позивачі неодноразово зверталися як до виробника 
		ТОВ «СВТ-Ко», так і до виконавця послуг з питного водопостачання та водовідведення ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» за укладанням договорів про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення, що відповідають Типовому договору.
		ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» відмовило позивачам в укладанні договорів, посилаючись на те, що вже укладений тимчасовий договір від 01 серпня 2007 року з ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» та відсутність на балансі у ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» вуличних мереж водопостачання та водовідведення. Ці мережі забудовник ТОВ «СВТ-Ко» передав ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» 
		за договорами позички, укладеними 05 жовтня 2011 року та 05 жовтня 
		2014 року.
		Посилаючись на те, що ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» відмовляє позивачам в укладанні договорів про надання послуг 
		з постачання холодної води і водовідведення,  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , 
		ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , 
		з урахуванням уточнених позовних вимог, просили суд:
		- визнати житлові будинки, що належать позивачам, приєднаними до мереж централізованого водопостачання та водовідведення;
		- визнати згоду ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» на укладання позивачами договорів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення безпосередньо з ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» наданою;
		- зобов`язати ТОВ «Інфокс» в особі Філії «Інфоксводоканал» виконати 
		в натурі обов`язок виконавця послуг: підготувати та укласти договори 
		про надання послуг з централізованого постачання холодної води 
		і водовідведення з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води 
		і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 
		від 21 липня 2005 року № 630 (за змінами (далі - Правила № 630)) з кожним з позивачів: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ); ОСОБА_20 ( АДРЕСА_1 ); ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ); ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ); ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ); ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2 ); ОСОБА_7 ( АДРЕСА_2 ; ОСОБА_8 ( АДРЕСА_3 ); 
		ОСОБА_9 ( АДРЕСА_1 ); ОСОБА_10 ( АДРЕСА_1 ); ОСОБА_11 ( АДРЕСА_4 ); ОСОБА_13 ( АДРЕСА_1 ); ОСОБА_12 ( АДРЕСА_3 ); ОСОБА_15 ( АДРЕСА_4 ); ОСОБА_14 ( АДРЕСА_3 ); ОСОБА_16 ( АДРЕСА_4 ); ОСОБА_17 ( 
		АДРЕСА_1 ); ОСОБА_18 ( АДРЕСА_3 ); ОСОБА_19 ( АДРЕСА_3 ).
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
		Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 05 грудня 
		2017 року (у складі судді Бойчука А. Ю.) у задоволенні позову 
		ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , 
		ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що, виходячи з невиконання встановленого законом обов`язку відповідача надійно забезпечити позивачів питним водопостачанням та водовідведенням, розробити умови та укласти з ними договори, позовні вимоги є недоведеними належними та допустимими доказами, тому задоволенню не підлягають.
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		Постановою Одеського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року рішення Приморського районного суду міста Одеси від 05 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 , 
		ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 
		ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 задоволено.
		Зобов`язано ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» виконати в натурі обов`язок виконавця послуг: підготувати та укласти договори про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором відповідно до Правил № 630 (зі змінами) з кожним з позивачів: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ); ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ); ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ); ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ); ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2 ); ОСОБА_7 , ( АДРЕСА_2 ); ОСОБА_8 ( АДРЕСА_3 ); ОСОБА_9 ( АДРЕСА_4 ); ОСОБА_10 ( АДРЕСА_1 ); ОСОБА_11 ( АДРЕСА_4 ); ОСОБА_13 ( АДРЕСА_1 ); ОСОБА_12 ( АДРЕСА_3 ); ОСОБА_15 ( АДРЕСА_4 ); ОСОБА_14 ( АДРЕСА_3 ); ОСОБА_16 , ( АДРЕСА_4 ); ОСОБА_17 ( АДРЕСА_1 ); ОСОБА_18 ( АДРЕСА_3 ); ОСОБА_19 ( АДРЕСА_3 ). Також визнано житлові будинки, що належать позивачам, приєднаними до мереж централізованого водопостачання та водовідведення, та визнано згоду 
		ОК «ЖБК «ПБК» на укладання позивачами договорів на послуги 
		з централізованого водопостачання та водовідведення безпосередньо 
		з ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» наданою.
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що закон передбачає, що виконавець послуг має право звернутись до суду за захистом свого права, яке підлягає захисту судом на підставі пункту 5 частини другої статті 16 ЦК України шляхом примусового виконання обов`язку в натурі, який застосовується у тих випадках, коли відповідач зобов`язаний був вчинити певні дії але ухилився або уникає можливості виконати свій обов`язок.
		Отже, оскільки ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» відмовляється укласти з позивачами типові договори про надання послуг, ефективним та достатнім способом захисту порушених прав є застосування аналогії, яка передбачає визнання договору укладеним за позовом споживачів до виконавця послуг.
		Короткий зміст вимог касаційних скарг
		У касаційних скаргах ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» 
		та ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Доводи осіб, які подали касаційні скарги
		Касаційна скарга ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» мотивована тим, що здійснення діяльності з постачання питної води і водовідведення може порушити ліцензійні вимоги щодо ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал».
		Касаційна скарга ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» мотивована тим, що апеляційний суд не дослідив визначення «централізоване водопостачання та водовідведення». Магістраль централізованого водопостачання та водовідведення відповідача проходить за межами житлового мікрорайону «Зелений мис», а територією житлового мікрорайону проходять інженерні мережі, які не перебувають у володінні, користуванні чи розпорядженні ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал».
		Відповідно до пункту 9 частини першої статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є, зокрема, визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу.
		Станом на теперішній час така точка розподілу між позивачами та відповідачем не визначена, оскільки позивачі не приєднані до мереж централізованого водопостачання та водовідведення.
		Разом з тим, позивачами неправильно обраний спосіб захисту порушених прав.
		Доводи інших учасників справи
		У липні 2019 року позивачі подали відзив на касаційні скарги, вказуючи 
		на те, що постанова суду апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою, всі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для її скасування відсутні.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Судами встановлено, що позивачам на праві приватної власності належать земельні ділянки та розташовані на них житлові будинки в селі Крижанівка Лиманського району (колишній - Комінтернівський) Одеської області.
		19 січня 2005 року між Крижанівською сільською радою Комінтернівського району Одеської області та ТОВ «СВТ-Ко» укладений договір оренди земельних ділянок загальною площею 12,964 га, які знаходяться у селі Крижанівка Комінтернівського району Одеської області (на території Крижанівської сільською радою Комінтернівського району Одеської області), з цільовим призначенням - для розміщення жилого мікрорайону 
		і об`єктів соціально-культурного призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
		У 2005-2006 роках кожний з позивачів уклав з ТОВ «СВТ-Ко» договір про будівництво індивідуального житлового будинку в жилому мікрорайоні «Зелений мис».
		Відповідно до пункту 1.1. вищевказаних договорів ТОВ «СВТ-Ко» зобов`язувалось здійснити для замовника будівництво та введення в експлуатацію житлового будинку.
		Забудовник ТОВ «СВТ-Ко» також зобов`язалося здійснити будівництво та введення в експлуатацію зовнішніх інженерних мереж за межами ділянок позивачів (пункт 1.1.), приєднати до мереж будинки позивачів (пункт 3.1.8.) і в майбутньому забезпечувати роботу мереж (пункт 3.1.7.) та гарантував можливість нормальної експлуатації об`єктів (пункт 3.1.6.).
		Згідно з пунктом 3.2.5. вищевказаних договорів після закінчення будівництва та передачі житлового будинку замовнику, той самостійно укладає договори на комунальне обслуговування з експлуатуючими організаціями.
		У 2012 році позивачі звернулися до ТОВ «СВТ-Ко» із заявою про передачу їм необхідних документів для укладання типових договорів з ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал».
		У листі від 07 липня 2012 року ТОВ «СВТ-Ко» зазначило, що воно усі умови договорів перед позивачами - замовниками будівництва виконало 
		і пропонувало позивачам укласти договори з питного водопостачання 
		з ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал», зазначивши що відповідно до пункту 1.1. договорів про будівництво індивідуального житлового будинку в жилому мікрорайоні «Зелений мис», ТОВ «СВТ-Ко» здійснило будівництво та введення в експлуатацію будинків, у зв`язку з чим пропонує за укладанням договорів з питного водопостачання та водовідведення звернутися до ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал».
		ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» відмовило позивачам 
		в укладенні договорів з посиланням на тимчасовий договір від 01 липня 2007 року, укладений ним з ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» 
		та відсутність на балансі у ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» вуличних мереж водопостачання та водовідведення, оскільки вказані мережі забудовник ТОВ «СВТ-Ко» передав ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» за договорами позички, укладеними 05 жовтня 2011 року 
		та 05 жовтня 2014 року.
		За умовами тимчасового договору від 01серпня 2007 року ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія», як споживач, отримує послуги водопостачання та водовідведення на об`єкти ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія», до яких не належать житлові будинки позивачів.
		ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» є виробником/виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення 
		в селі Крижанівка Лиманського району Одеської області, що підтверджується листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 02 жовтня 2015 року.
		Антимонопольний комітет України листом від 13 грудня 2013 року на звернення позивачів повідомив, що ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» листом від 11 квітня 2013 року не заперечує проти укладання позивачами договорів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення безпосередньо з ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал». ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» укладає в селі Крижанівка Лиманського району Одеської області договори з власниками житлових будинків на надання послуг з постачання холодної води за аналогічних умов відсутності у ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» на балансі мереж села Крижанівка Лиманського району Одеської області, які знаходяться на балансі Комунального підприємства «Надія» (далі - КП «Надія»).
		Під час перевірки господарської діяльності ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» та ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія», здійсненої Одеським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, відповідач ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» надав згоду, а ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» не заперечувало проти укладання позивачами прямих договорів з ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал». Однак, в подальшому, відповідач ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» не визнав факту наявності цієї згоди і договорів з позивачами не уклав.
		Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		У частині третій статті 3 ЦПК України (тут і далі - у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX) визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог 
		і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції відповідає.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Відповідно до статей 6 Конвенції про захист прав людини 
		і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним 
		і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Звертаючись до суду, позивачі, як на підставу своїх вимог, вказували на те, що ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» відмовляється укласти із кожним із них договори про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, а тому їхні права необхідно захистити шляхом укладення цих договорів, які відповідають типовому договору відповідно до Правил № 630 (за змінами).
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» 
		(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
		Згідно з частинами першою, другою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
		Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу; виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
		Частиною п`ятою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
		Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) споживач зобов`язаний, зокрема, укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов`язок відповідає зустрічному обов`язку виконавця, визначеному пунктом 3 частини другої статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
		Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає істотні (обов`язкові) умови договору на надання житлово-комунальних послуг між виконавцем/виробником та споживачем. Істотними умовами договору є ті умови, без погодження яких договір взагалі не вважається укладеним.
		Так, відповідно до статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є: 
		1) найменування сторін; 2) предмет договору; 3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; 4) порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги; 5) порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; 6) права та обов`язки сторін; 7) порядок контролю та звіту сторін; 
		8) порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг; 
		9) визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу; 10) порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту); 
		11) умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку; 12) порядок здійснення ремонту; 
		13) відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору; 14) порядок вирішення спорів; 15) перелік форс-мажорних обставин; 16) строк дії договору; 17) умови зміни, пролонгації, припинення дії договору; 18) дата і місце укладення договору.
		Крім істотних договір може містити інші умови за згодою сторін. Договір не може містити умов, що вводять додаткові види оплати послуг, не передбачені типовими договорами на надання житлово-комунальних послуг, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
		Зміст договору про надання житлово-комунальних послуг не може суттєво відрізнятись від змісту типового договору.
		Правила № 630 регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець), і фізичною та юридичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
		Згідно з пунктом 8 Правил № 630 послуги надаються споживачеві згідно 
		з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води 
		і водовідведення.
		Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Пунктом 5 частини другої статті 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі.
		З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
		Отже, при розгляді спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
		Крім того, відповідно до частин першої, другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
		Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти.
		Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. І це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків (рішення у справі «Буланов та Купчик проти України», 
		від 09 грудня 2010 року, заяви № 7714/06 та 23654/08). У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом.
		Крім того, Європейський суд з прав людини визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.
		Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши, що ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» є виконавцем послуг із централізованого водопостачання та водовідведення та відмовляється укласти із кожним із споживачів - мешканців села Крижанівка Лиманського району Одеської області, типові договори про надання таких послуг, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.
		Доводи касаційної скарги ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» про те, що здійснення діяльності з постачання питної води і водовідведення може порушити ліцензійні вимоги щодо ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал», є безпідставними, оскільки апеляційним судом встановлено наявність згоди ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» на укладання позивачами договорів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення безпосередньо з ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал».
		Крім того, посилання заявника в касаційній скарзі, що його не заперечення проти укладання позивачами договорів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення безпосередньо з ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал», як зазначено у листі Антимонопольного комітету України від 13 грудня 2013 року, не є наданням згоди, є безпідставними, оскільки споживач, який отримує житлово-комунальні послуги, зобов`язаний укласти договір на їх надання, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов`язок відповідає зустрічному обов`язку виконавця, визначеному пунктом 3 частиною другою статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
		Доводи касаційної скарги ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» про те, що точка розподілу між позивачами та відповідачем не визначена, оскільки позивачі не приєднані до мереж централізованого водопостачання та водовідведення, колегія суддів не бере до уваги, оскільки визначення точки розподілу та інших умов договорів, які відповідач ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» має укласти з позивачам, належить до його компетенції, адже він має розробити ці договори і надати їх позивачам для укладання. Тому відсутність чи не визначення відповідачем певних умов цих договорів не надає права відповідачу ухилятися від виконання свого обов`язку щодо їх розроблення та укладення, та не позбавляє позивачів права вимагати від відповідача їх укладання.
		При цьому безпідставними є доводи заявника про те, що позивачами обрано невірний спосіб захисту порушених прав, оскільки застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
		Таким чином, виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення особою цивільних прав і виконання цивільних обов`язків (статті 3, 6, 12-15, 20 ЦК України, статті 3-5 ЦПК України 2004 року) можна дійти висновку про те, що в разі відмови виконавця на укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, який відповідає вимогам типового договору, таке право підлягає захисту судом на підставі частини другої статті 16 ЦК України шляхом примусового виконання обов`язку в натурі та визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов`язкової дії.
		Дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
		Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.
		Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.
		Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження 
		№ 14-446цс18).
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
		Інші доводи касаційних скарг висновків суду не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками суду, в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. 
		Постанова суду апеляційної інстанції є достатньо мотивованою та такою, що відповідає нормам закону.
		Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційних скарг висновків суду не спростовують.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» 
		в особі філії «Інфоксводоканал» та Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Південна будівельна компанія» залишити без задоволення.
		Постанову Одеського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною 
		і оскарженню не підлягає.
		Судді:І. М. Фаловська В. С. Висоцька І. В. Литвиненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...