Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/6299/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 14.12.2020. Зареєстровано: 15.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2020.
Дата набрання законної сили: 14.01.2021
Номер судового провадження: 2/344/2384/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 344/6299/20 
		                                                               Провадження № 2/344/2384/20        
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		23 листопада 2020 року                         м. Івано-Франківськ
		 
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючої - судді                Бабій О.М.
		секретаря                        Орнат Л.І.,
		за участі представника відповідача ОСОБА_4,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Позивач звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 10 жовтня 2011 року, укладеного із Акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» та ОСОБА_2 , посилаючись на те, що ОСОБА_2 отримав у позивача кредит в розмірі 9 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, однак умови кредитного договору належним чином не виконував, кредитні кошти в повному обсязі не повернув. Станом на 12 грудня 2019 року заборгованість за кредитним договором становить 18 879 грн. 79 коп. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. 13 листопада 2018 року від нотаріуса банк отримав відповідь, що спадкоємцями померлого ОСОБА_2 є ОСОБА_1 . На претензію кредитора про погашення кредитної заборгованості спадкодавця, відповідач не реагувала, вимоги кредитора виконано не було.
		Відповідно до поданого відзиву представник відповідача позов не визнав. У відзиві зазначив, що позивач, як кредитор пропустив шестимісячний строк для звернення із вимогою до відповідача, як спадкоємця, а тому втратив право вимоги для задоволення кредиторських вимог. А розмір кредитної заборгованості є завищеним, оскільки проценти та штрафи нараховувались після смерті позичальника.
		Засобами поштового зв`язку представником позивача подано відповідь на відзив, у якому представник зазначив, що копію свідоцтва про смерть до клієнтської бази банку долучено 10 травня 2017 року. За життя позичальник користувався десятьма кредитними картками, термін дії останньої - до серпня 2019 року. За життя позичальник 30 липня 2016 року здійснив покупку товару в кредит по сервісу «Оплата частинами», тому списання коштів здійснювались щомісячно. Претензія кредитора вперше була пред`явлена листом від 26 травня 2017 року, тому строк звернення із вимогою до спадкоємця про задоволення вимог кредитора банком не пропущено. 
		Через електронну пошту представником позивача подано заперечення на відповідь на відзив, у яких представник вказав, що долучені до відповіді на відзив письмові докази жодним чином не спростовують доводи сторони відповідача. Лист від 26 травня 2017 року не є претензією кредитора в розумінні ст. 1281 ЦК України, тому не може слугувати належним доказом підтвердження дотримання банком преклюзивних строків пред`явлення претензії кредитором до спадкоємців.
		Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві клопотав про розгляд справи за його відсутності. У судовому засіданні 13 жовтня 2020 року позов підтримав.
		Представник відповідача у судовому засіданні просив суд у задоволенні позову відмовити з мотивів викладених у поданих ним суду заявах по суті справи.
		Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору внаслідок чого банк позивається про його відновлення шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором із спадкоємця позичальника.
		Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.
		Судом встановлено, що 10 жовтня 2011 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк», найменування якого змінено на Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за яким банк надав, а позичальник отримав кредит в розмірі 9 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, а також зобов`язався виконати кредитні зобов`язання відповідно до умов кредитного договору.
		Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов`язання, ОСОБА_2 систематично порушував строки сплати кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № б/н від 10 жовтня 2011 року.
		Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у встановлений договором строк. 
		Згідно розрахунку позивача, борг ОСОБА_2 за кредитним договором № б/н від 10 жовтня 2011 року становить 18 879 грн. 79 коп., який складає прострочене тіло кредиту.
		ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 13 квітня 2017 року.
		Із наданої на ухвалу суду копії спадкової справи вбачається, що єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є відповідач ОСОБА_1 , оскільки 07 жовтня 2017 року подала заяву про прийняття спадщини, а інший спадкоємець - ОСОБА_3 в цей день подала нотаріусу заяву про відмову від спадщини.
		Як вказує представник позивача у відповіді на відзив, про смерть ОСОБА_2 , тобто про відкриття спадщини, банк дізнався 10 травня 2017 року, так як в цей день копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 долучено до клієнтської бази банку.
		Додатково 18 травня 2017 року мати ОСОБА_2 - ОСОБА_3 направляла банку копію свідоцтва про смерть позичальника, яка позивачем була отримана 23 травня 2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
		Листом від 26 травня 2017 року представник ПАТ КБ «Приват Банк» повідомив ОСОБА_3 про те, що заборгованість ОСОБА_2 є обов`язком, який входить до складу спадщини і має бути погашеною спадкоємцями за рахунок майна, одержаного у спадщину.
		23 серпня 2018 року до Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори надійшла претензія Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до спадкоємців ОСОБА_2 заборгованості спадкодавця за кредитним договором № б/н від 10 жовтня 2011 року в розмірі 18 879 грн. 79 коп.
		За змістом ст. 1281 ЦК України (у редакції чинній на момент відкриття спадщини) спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
		Обов`язок повідомлення позивача, як кредитора спадкодавця, про відкриття спадщини мати ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , до відмови від спадщини, виконала належним чином, надавши банку копію свідоцтва про смерть сина, яку банком отримано у травні 2017 року.
		Враховуючи, що банк був обізнаний про відкриття спадщини ще 10 травня 2017 року, шестимісячний строк пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника закінчився 11 листопада 2017 року.
		За даними спадкової справи, претензію спадкоємцям ОСОБА_2 банк нотаріусу направив тільки 14 серпня 2018 року, яка нотаріусом отримана 23 серпня 2018 року, тобто із пропуском присічного строку, встановленого ст. 1281 ЦК України.
		04 листопада 2018 року набрав чинності Закон України № 2478-VIII від 03 липня 2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування», яким частини другу і третю статті 1281 ЦК України викладено в такій редакції: «2. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. 3. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину».
		Розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2478-VIII від 03 липня 2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» визначено, що цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України «Про іпотеку», що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.
		Оскільки строк пред`явлення позивачем вимоги до спадкоємців ОСОБА_2 сплив 11 листопада 2017 року, тобто до набрання чинності Законом України № 2478-VIII від 03 липня 2018 року, дія вказаного закону не поширюється на правовідносини, які виникли між сторонами спору. Застосуванню підлягає редакція Цивільного кодексу України, яка була чинна до введення в дію Закону України № 2478-VIII від 03 липня 2018 року.
		Лист представника банку від 26 травня 2017 року, адресований ОСОБА_3 про те, що заборгованість ОСОБА_2 є обов`язком, який входить до складу спадщини і має бути погашеною спадкоємцями за рахунок майна, одержаного у спадщину, не може вважатись претензією кредитора у розумінні ст. 1281 ЦК України, так як фактично є тільки роз`ясненням положень спадкового законодавства, відповіддю на звернення матері померлого позичальника з приводу відтермінування сплати кредитної заборгованості, та не містить відомості про розмір заборгованості.
		Крім того листом від 30 травня 2017 року банк відмовив матері спадкодавця у наданні інформацію про розмір боргу для його добровільного погашення, посилаючись на банківську таємницю та відсутність свідоцтва про право на спадщину.
		За наведених обставин, враховуючи що позивач втратив право вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли у ОСОБА_2 за кредитним договором № б/н від 10 жовтня 2011 року, в задоволенні позову слід відмовити.
		На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 527 ч.1, 530, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, керуючись ст. ст. 259, 263-265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		В задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		Суддя Бабій О.М.
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 14 грудня 2020 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...