Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/9249/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 14.12.2020. Зареєстровано: 15.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2020.
Дата набрання законної сили: 28.01.2021 (частково)
Результат оскарження 28.01.2021 Шостий апеляційний адміністративний суд: змінено постанову суду
Номер судового провадження: 2-а/752/295/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 752/9249/20 
		Провадження № 2-а/752/295/20
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		 
		       28 жовтня 2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді                         Хоменко В.С.
		при секретарі                                 Павлюх П.В.,
		розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва за адміністративним позовом ОСОБА_1 до сержанта поліції батальйону № 1 роти № 3 Управління патрульної поліції в Житомирській області Ткачука Миколи Станіславовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		у травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив постанову від 07.05.2020 року серії ЕАК № 2497337 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
		Позов обґрунтовано тим, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП.
		Вказав, що сержантом поліції Ткачуком М.С. відносно нього 07.05.2020 року винесено постанову серії ЕАК № 2497337 у справі про адміністративне правопорушення (зафіксоване не в автоматичному режимі), передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, в якій останній стверджував про порушення ним п. 12.4. ПДР України.
		Проте, вважав, що Правил дорожнього руху не порушував, належні докази порушення відсутні, адже наданий у якості доказу лазерний вимірювач швидкості руху TruCam ТС000780 не має відбитку повірочного тавра (пломби), показники швидкості руху автомобіля отримані працівником поліції на ділянці дороги за відсутності спеціального дорожнього знаку, що попереджає водіїв про такі заходи та за відсутності знаку 3.29, при використанні пристрою у ручному режимі під час дощу, що не передбачено чинним законодавством України. Крім того, в обґрунтування позову зазначив про те, що розгляд справи був проведений з порушенням вимог законодавства, адже його було позбавлено права скористатись правовою допомогою, а зміст постанови не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, адже не містить мотивів відхилення його пояснень та зазначення технічного засобу, яким зафіксовано порушення. Виходячи з цього, просив задовольнити позов.
		Ухвалою судді від 29.05.2020 року відкрито провадження у справі з розглядом у порядку спрощеного позовного провадження на 28.10.2020 року. Відповідачу було направлено копію ухвали про відкриття провадження по справі та копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів (а.с. 48-49).
		Відповідно до вимог ст. ст. 19, 257 КАС України справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		Відповідач у встановлений судом строк подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити за його безпідставністю та недоведеністю. Зазначив, що його дії при винесенні оскаржуваної постанови були повністю правомірними, а винесена ним постанова є законною та обґрунтованою, в той час як твердження позивача є недоведеними з огляду на положення ч. 1 ст. 71 КАС України, котрою встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, хоч КАС України і покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень на відповідача, однак, це не може розумітися таким чином, що позивач взагалі звільнений від обов`язку доказування своїх вимог. 
		Свою позицію мотивував тим, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП, зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості руху транспортних засобів TruCam LTI 20/20 ТС000780. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 ТС000780 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 року № ТІА-МІ/1-2903-2012, на підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12.
		Крім того, вказав, що чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Крім того, така процедура як «сертифікація» взагалі вже не міститься в нормах чинного законодавства України. Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для засобів TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05.04.2012 року № 437, і становить 1 рік.
		Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 08.02.2016 року № 193.
		Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/17953, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 24.12.2019 року та чинного до 24.12.2020 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 ТС000780, є придатним до застосування.
		Зазначив, що можливість використання виробу TruCam LTI 20/20 ТС000780 також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку від 27.09.2018 року № 04/02/03/-3008, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування АЕ8 відповідно до ДСТУ І8О/ІЕ8 18033- 3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних.
		Щодо законності використання лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 ТС000780 та його опломбування зазначив про те, що відповідно до розділу 4 п. 1 Наказу № 193 від 08.02.2016 року «Про затвердження Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів», оформлення результатів періодичної, позачергової повірок та повірки після ремонту здійснюється таким чином: позитивні результати періодичної, позачергової повірок та повірки після ремонту ЗВТ засвідчують відбитком повірочного тавра на ЗВТ чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлюють свідоцтво про повірку ЗВТ за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку. В даному випадку фіксація правопорушення була здійснена пристроєм, на котрий видано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки із відбитком повірочного тавра Також зазначив, що відповідно до листа ДП «Укрметртестстандарт» від 01.10.2019 року опломбування лазерних вимірювачів швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 не передбачене експлуатаційними документами, методикою повірки або іншими нормативними документами.
		До того ж, лазерний вимірювач TruCam LTI 20/20 відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів (ТЗ), тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху ТЗ в автоматичному режимі. В автоматичному режимі без участі оператора забезпечується циклічне виконання послідовності дій: вибір цільового ТЗ, вимірювання. 
		Також, показав, що відповідно до Журналу обліку лазерного вимірювання швидкості TruCam ТС000780, а саме: за 07.05.2020 року, йому було видано прилад TruCam для фіксації порушень ПДР, що підтверджує факт правомірності його використання поліцейськими управління патрульної поліції в Житомирській області. До того ж, вимірювання швидкості було здійснено у населеному пункті, що помічений відповідним дорожніми знаками.
		Також вказав, що чинним законодавством передбачено процедуру скороченого провадження при притягненні особи до адміністративної відповідальності, під час якої фіксація адміністративного правопорушення, розгляд справи та накладення адміністративного стягнення на правопорушника відбуваються безпосередньо на місці його вчинення і у такому випадку протокол про адміністративне правопорушення не складається.
		Зазначив, що водію було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомлено, що він може скористатися правовою допомогою. Показав, що ним були дотримані вимоги КУпАП при розгляді справи, ним було роз`яснено позивачу права, повідомлено про вчинене ним порушення, заслухано його пояснення та надано ним оцінку. Дій, які б обмежили права позивача при розгляді справи ним вчинено не було. Штраф накладено за ч. 3 ст. 122 КУпАП в межах санкції за це правопорушення. І як наслідок, відсутні підстави для визнання протиправною та скасування постанови.
		Позивач надав відповідь на відзив, у якій зазначив про ненадання відповідачем належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів щодо скоєння ним правопорушення, та зазначив про не спростування підстав позову, оскільки доводи відповідача ґрунтуються на його суб`єктивній оцінці фактичних даних справи, через що останні підлягають відхиленню. Також подав клопотання про неприйняття до уваги як недопустимого доказу відеозапису з приладу TruCam ТС000780, оскільки останній не засвідчений цифровим підписом як автора, так і особи, уповноваженої на виготовлення його копії.
		Відповідач подав додаткові пояснення по справі, в яких просив у задоволенні позову відмовити та не приймати до уваги відповідь позивача на відзив, оскільки останній не є заявою по суті справи з огляду на положення ч. 1 ст. 269 КАС України.
		Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
		Судом встановлено, що постановою серії ЕАК № 2497337 від 07.05.2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн. (а.с. 11).
		Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat номерний знак НОМЕР_1 , 07.05.2020 року о 12:57:56 у с. Болярка дорога М06 Київ-Чоп 163 км 500 м рухався зі швидкістю 104 км/год в населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.45 «Болярка», при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 54 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР.
		Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду.
		Заперечуючи проти позову, відповідач в якості доказу перевищення позивачем дозволеної законом швидкості відповідач долучив до відзиву фотознімок, здійснений сертифікованим приладом TruCam LTІ 20/20 № ТС000780 та відеозапис, здійснений на вказаний прилад.
		Згідно з долученими відповідачем письмовими доказами лазерний вимірювач швидкості TruCam отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 року № UА-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобів вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки з номером У3197-12.
		Проведення повірки вказаного приладу передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.02.2016 року № 193.
		Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/17953, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 24.12.2019 року та чинного до 24.12.2020 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 № ТС000780, є придатним до застосування.
		Отже, лазерний вимірювач швидкості TruCam LTІ 20/20 №ТС000780 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
		Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год.
		Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
		Отже, фотознімок та відеозапис, здійснені сертифікованим приладом TruCam LTІ 20/20 №ТС000780 є отриманими у встановленому законом порядку доказами того, що ОСОБА_1 перевищив дозволену законом швидкість більше ніж на 50 км/год і, відповідно, вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.
		Крім того, на фотознімку, здійсненому сертифікованим приладом TruCam LTІ 20/20 №ТС000780 зазначено місце вчинення правопорушення - а/д Київ-Чоп, 162 км та його географічні координати.
		Згідно з даними з інтернет-сервісу Google Maps точка за координатами широта: 50°19'48.55"N, довгота: 28°21'34.56"E, знаходиться на автодорозі М-06 в межах населеного пункту с. Болярка Житомирської області.
		Крім того, разом з відзивом на позовну заяву відповідач долучив лист Служби автомобільних доріг у Житомирській області № 05-03/87 від 14.01.2020 року щодо розміщення дорожніх знаків 5.45 «Початок населеного пункту»; 5.46 «Кінець населеного пункту»; 5.70 «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху»; та 7.2.1 «Зона дії» на а/д М-06 Київ-Чоп, М-07 Київ-Ковель-Ягодин та М-21 Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільський, з якого вбачається, що адресна прив`язка дорожніх знаків 5.45 та 5.46 - 162+040 км та 164+464 км, розташування знаків 5.70 та 7.2.1 на а/д М-06 Київ-Чоп 160 км, 162 км, 165 км.
		Таким чином, інформація з фотознімку, здійсненого сертифікованим приладом TruCam LTІ 20/20 № ТС000780 підтверджує перевищення позивачем швидкості, а географічні координати та фотознімки ділянки а/д Київ-Чоп дозволяють встановити, що правопорушення зафіксоване в межах населеного пункту, позначеного знаком 5.45.
		Разом з тим, оцінюючи доводи позову про відсутність в оскаржуваній постанові посилань на фото та відеозаписи, здійснені приладом TruCam LTІ 20/20 № ТС000780, суд виходить з наступного.
		Згідно вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Положеннями ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-ХІІ визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
		Пунктом 1.3 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
		Відповідно до пункту 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.
		Відповідно до п. 12.4 ПДР водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 Знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості», 3.31 Знак 3.31 «Зона обмеження максимальної швидкості» або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил. 
		Частиною 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом; у випадках, визначених Законом України «Про екстрену медичну допомогу», надавати необхідну домедичну допомогу та вживати всіх можливих заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому числі потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод.
		Зі змісту ч. 3 ст. 122 КУпАП вбачається, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
		Згідно з ч. 2, ч. 3 та 4 ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено, зокрема, до компетенції Національної поліції. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
		Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
		Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
		У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
		Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
		Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		При цьому, згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Як роз`яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів (абз. 4 п. 24 постанови).
		Відповідно до ст. 283 КУпАп розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
		Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
		Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
		Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17 вказав, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку.
		Однак, слід звернути увагу на те, що в оскаржуваній постанові відсутнє посилання на жоден із доказів, які передбачені ст. 251 КУпАП, в тому числі на технічний прилад та технічний засіб, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, зокрема, на прилад TruCam LTІ 20/20 № ТС000780. Однак, у п. 9 оскаржуваної постанови вказано, що до протоколу долучаються фотофіксація та пояснення порушника.
		Наданий стороною відповідача на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху відеозапис з нагрудної камери інспектора поліції не може вважатися належним доказом, оскільки на ньому відсутній запис факту порушення позивачем інкримінованого йому правопорушення, а лише вбачається розгляд адміністративної справи інспектором. Разом з тим, відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції вбачається, що фіксація порушення була здійснена на прилад TruCam LTІ 20/20 № ТС000780, результати фіксації були пред`явлені інспектором позивачу, останній, в свою чергу, ознайомився з ними та документами, наданими за його проханням. При ознайомлені з оскаржуваною постановою, як також вбачається з відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції, відповідачем було на питання позивача роз`яснено, що фотофіксація порушення, здійснена на прилад TruCam LTІ 20/20 № ТС000780, долучається до постанови разом із його поясненнями.
		При цьому, слід зазначити, що позивачем при зверненні до суду не заперечувався факт руху зі швидкістю 104 км/год в межах населеного пункту, не заперечувався й факт фіксації перевищення швидкості за допомогою приладу TruCam № ТС000780, проте, позивач вважав, що факт вчинення ним порушення не зафіксовано належним чином, у зв`язку з чим постанова про накладення на нього адміністративного стягнення, яка винесена безпідставно та з істотним порушенням його прав, підлягає скасуванню.
		Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloran and Francis v. the United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.
		Отже, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог ПДР України, не розраховуючи на те, що факт вчинення правопорушення не буде належним чином зафіксований.
		Тому, суд надходить до висновку про те, що фото та відео, відзняті за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCAM LTІ 20/20 № ТС000780, котрою, як вказав відповідач, здійснено фіксацію 07.05.2020 року о 12:22:39 за GPS координатами 50°19'48.55"N, 28°21'34.56"E порушення позивачем ПДР, а саме: перевищення швидкості руху в населеному пункті, судом можуть бути прийняті до уваги з огляду на те, що зазначення в постанові про адміністративне правопорушення даних про фіксацію правопорушення.
		Крім того, згідно з розстановкою сил та засобів 07.05.2020 року на момент фіксації правопорушення та складення оскаржуваної постанови відповідач в складі екіпажу здійснював чергування на а/д М-06.
		Відповідно до витягу з журналу обліку видачі та повернення лазерних вимірювачів швидкості та записів з них 07.05.2020 року прилад з серійним номером ТС000780 виданий ОСОБА_2 .
		На фотознімку та відеозаписі з приладу TruCam LTІ 20/20 № ТС000780 зображений автомобіль позивача, з матеріалів справи судом встановлено, що на фотознімку та відеозаписі з приладу TruCam LTІ 20/20 № ТС000780 07.05.2020 року о 12:57:56 зафіксовано рух автомобіля марки Volkswagen Passat номерний знак  НОМЕР_1  зі швидкістю 104 км/год.
		Отже, на думку суду, встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач керував автомобілем Volkswagen Passat номерний знак  НОМЕР_1  з порушенням п. 12.4 ПДР, оскільки у населеному пункті Болярка Житомирського району Житомирської області рухався транспортним засобом із швидкістю більше 50 км/год, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.
		Тому, факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, підтверджено, а доводи останнього не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами
		В свою чергу, аргументи позивача, на думку суду, є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи. 
		Так, звертаючись до суду, позивач вказав, що в якості доказу порушення ним ПДР відповідачем було представлено фото, здійснене приладом TruCam №ТС000780, який не був опломбований, що, на його думку, в силу наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та оформлення її результатів» № 193 від 08.02.2016 року є не повіреним, оскільки, як визначено наказом, у разі якщо відбиток повірочного тавра або пломбу пошкоджено, чи свідоцтво про повірку втрачено, засіб вимірювальної техніки вважається не повіреним.
		Разом з тим, згідно п. 1 ч. 3 розділу 4 Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та оформлення її результатів» № 193 від 08.02.2016 року позитивні результати періодичної, позачергової повірок та повірки після ремонту ЗВТ засвідчують відбитком повірочного тавра на ЗВТ чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлюють свідоцтво про повірку ЗВТ за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.
		Згідно п. 14 ч. 3 розділу 4 Порядку у разі, якщо методика повірки містить вимоги щодо запобігання несанкціонованому втручанню, доступу до елементів або функції настроювання ЗВТ, за результатами повірки такі ЗВТ пломбують. Відбиток повірочного тавра ставлять на пломбу або наносять повірочне тавро - етикетку згідно з додатком 3 до цього Порядку. Наявність вказаних вимог позивачем не доведена, отже, опломбування пристрою TruCam №ТС000780 не є обов`язковим, а не повіреним він може бути лише за наявності однієї з двох вимог, а саме: у разі якщо відбиток повірочного тавра або пломбу пошкоджено, чи свідоцтво про повірку втрачено, проте, жодна з вказаних вимог відсутня, а їх наявність не доведена перед судом.
		Посилання позивача на те, що відповідачем було порушено його право на захист не знайшла свого підтвердження.
		Так, згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою, користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження, оскаржити постанову по справі.
		Позивач вказував на те, що поліцейський притягнув його до адміністративної відповідальності з порушенням встановленого законом порядку, зокрема, під час розгляду справи, відповідач не задовольнив клопотання про відкладення розгляду справи на інший день через бажання отримати правову допомогу адвоката, чим позбавив можливості скористатися своїм гарантованим правом на захист.
		До матеріалів справи сторонами було долучено відеозаписи, здійснивши перегляд та аналіз яких, дійшов висновку про те, що дійсно позивачу було роз`яснено право на правову допомогу та підтверджено інспектором право позивача на таку допомогу, однак, позивач своїм правом не скористався, виклику адвоката не здійснював, не зазначав про необхідність надання додаткового часу для його приїзду, а лише вимагав відкласти розгляд справи. 
		Посилання позивача на те, що прилад TruCam №ТС000780 не можна використовувати у ручному режимі також не заслуговує на увагу суду, оскільки лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
		Відповідно до Інструкції виробника Laser Technology Іnс, США, використання лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 передбачає можливість використання цього приладу в автоматичному режимі, вказаний режим дозволяє автоматично фіксувати номерний знак та швидкість руху транспортного засобу. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 може використовуватись як в мобільному, так і в статичному положенні. Тобто, поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Під час фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад автоматично здійснює фотографування транспортного засобу порушника. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год.
		Посилання позивача на те, що прилад TruCam LTI 20/20 не може використовуватись в дощ, також судом оцінюється критично та не приймається до уваги з огляду на власне тлумачення позивачем вимог виробника.
		Так, згідно з «Laser Technology, Inc. TruCAM» у пристрою «TruСam» є режим роботи «Weather mode». Вказана інструкція викладена на англійській мові.
		Разом з тим, в мережі «Інтернет» наявний переклад інструкції на російській мові. Під час перекладу помічено деякі розбіжності, спираючись на які, позивач дійшов помилкового висновку про необхідність обов`язкового вмикання режиму «Погоди» і що в цьому режимі ефективна дальність становить лише 61 м, чого для вимірювання швидкості недостатньо. Це підтверджується з долученого позивачем перекладу інструкції на російській мові.
		У разі ввімкнення режиму «Погоди» зменшується діапазон виміру, замість діапазону від 15 м встановлюється діапазон від 61 м, тобто прилад не зафіксує швидкість, якщо транспортний засіб знаходиться ближче 61 м до нього.
		До того ж у разі дії будь яких чинників, які б заважали приладу виміряти швидкість, оператором було б отримано повідомлення про помилку.
		Отже, на думку суду, позивач не надав доказів, які спростовують факт перевищення ним швидкості в межах населеного пункту, або підтверджують доводи про те, що відповідач не заслухав пояснень позивача, не роз`яснив його права та не надав можливості скористатись правовою допомогою, а також не ознайомив його з доказами вчинення правопорушення.
		Враховуючи те, що обставини, вказані в постанові про адміністративне правопорушення мали місце, а відповідач діяв в межах повноважень, у спосіб та на підставі, що передбачені законом, суд дійшов висновку, що не має підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення ЕАК № 2497337 від 07.05.2020 року.
		Єропейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).
		За таких обставин суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 19 Конституції України, ст. ст. 1, 9, 126 ч. 1, 222, 258, 265-2, 268, 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 72, 77, 78, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до сержанта поліції батальйону № 1 роти № 3 Управління патрульної поліції в Житомирській області Ткачука Миколи Станіславовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		Суддя                                                   В.С. Хоменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...