Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 310/2084/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; інших видів кредиту.
Надіслано для оприлюднення: 14.12.2020. Зареєстровано: 15.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2020.
Дата набрання законної сили: 01.12.2020
Номер судового провадження: 22-ц/807/3283/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 01.12.2020 Справа № 310/2084/20
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		Є.У.№ 310/2084/20                    Головуючий у 1 інстанції: Зарютін П.В.
		№ 22-ц/807/3283/20                    Суддя-доповідач: Крилова О.В.
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 грудня 2020 року    м. Запоріжжя
		Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого:        Крилової О.В.
		суддів:        Онищенко Е.А.
		           Полякова О.З.
		секретар:        Бабенко Т.І.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» на заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 серпня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави,
		 
		ВСТАНОВИВ
		 
		В березні 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» звернулося до суду з позовом до  ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.
		 
		В обґрунтування позову зазначало, що 13.09.2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №R52150322475В, згідно із яким остання отримала кредит в сумі 180050,00 грн. зі строком повернення кредитних коштів до 13.09.2019 року із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами у розмірі 15,09% річних.
		В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між банком і відповідачем було укладено договір застави №R52150322475В-Z1 від 13.09.2012 року, згідно із яким надано в приватне обтяження автотранспортний засіб: автомобіль марки - Honda, модель  CR-V, тип - легковий універсал, 2012 року випуску, колір- сірий, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами)  НОМЕР_2 , що належить відповідачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого ВРЕР № 2 м.Донецька УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області 11.09.2012 року.
		22 червня 2015 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» було укладено договір відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 220615нв, відповідно до якого ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором і договором застави.
		29 січня 2019 року між ТОВ «ФК`Довіра та Гарантія» та ТОВ «ФК «Прайм Альянс» укладено Договір факторингу № 29/01/19-1 від 29.01.2019 року, відповідно до якого ТОВ «ФК`Прайм Альянс» набуло нового кредитора до відповідача за кредитним договором №R52150322475В від 13.09.2012 року та набуло право вимоги до відповідача за договором застави №R52150322475В-Z1 від 13.09.2012 року.
		У зв`язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору по поверненню кредитних коштів, остання має заборгованість у розмірі 219391,82 грн., з яких:
		- загальна заборгованість за кредитом  157721,56 грн.;
		- індекс інфляції та 3% річних  61670,26 грн.
		Посилаючись на зазначені обставини просило суд, звернути стягнення на предмет застави шляхом надання дозволу ТОВ «ФК`Прайм Альянс» на укладення договору купівлі-продажу предмету застави з вчиненням подальших дій, пов`язаних з переоформленням даного транспортного засобу в Регіональному сервісному центрі МВС в м.Києві; зобов`язати відповідача передати ТОВ «ФК «Прайм Альянс» предмет застави з комплектом ключів, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; стягнути судові витрати.
		 
		Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 серпня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
		 
		Не погоджуючисьз рішеннямсуду, ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
		 
		Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		 
		Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
		 
		Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Судом першої інстанції встановлено, що 13.09.2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір №R52150322475В, згідно із яким остання отримала кредит в сумі 180050,00 грн. зі строком повернення кредитних коштів до 13.09.2019 року із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами у розмірі 15,09% річних (а.с.5-12).
		 
		Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
		 
		В якості забезпечення виконання зобов`язань з приводу повернення кредитних коштів між банком і відповідачем було укладено договір застави №R52150322475В-Z1 від 13.09.2012 року, згідно із яким надано в приватне обтяження автотранспортний засіб: автомобіль марки - Honda, модель  CR-V, тип - легковий універсал, 2012 року випуску, колір- сірий, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами)  НОМЕР_2 , що належить відповідачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого ВРЕР № 2 м.Донецька УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області 11.09.2012 року (а.с.13-14).
		 
		Заставу зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом з зазначеного реєстру.
		 
		22 червня 2015 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» були укладені договори відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами та за договорами застави № 220615нв і № 220615зн, за якими ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором і договором застави (а.с.16-23).
		 
		29 січня 2019 року між ТОВ «ФК`Довіра та Гарантія» та ТОВ «ФК «Прайм Альянс» укладено Договір факторингу № 29/01/19-1, а 14 березня 2019 року укладено Договір відступлення права вимоги за договорами застави транспортних засобів до договору факторингу № 29/01/19-1 від 29.01.2019 року, відповідно до яких ТОВ «ФК «Прайм Альянс» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором №R52150322475В від 13.09.2012 року та набуло право вимоги до відповідача за договором застави №R52150322475В-Z1 від 13.09.2012 року (а.с.25-31).
		 
		Судом першої інстанції також встановлено, що на підставі Договору відступлення прав вимоги за договорами застави транспортних засобів до Договору факторингу №29/01/19-1 від 29.01.2019 року, 25.03.2019 року до реєстраційного запису Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено зміни, згідно яких вилучено обтяжувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Довіра та Гарантія» і додано обтяжувача ТОВ «ФК «Прайм Альянс» (а.с.33).
		 
		16.03.2020 року відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) на підставі листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» зареєстровано звернення стягнення на заставлене рухоме майно (а.с.34)
		 
		Аналізуючи обставини справи та надані сторонами докзи, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Згідно ч. 1ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
		Частиною 1статті 546 ЦК Українипередбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
		Згідно з ч. 1ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Частиною 1ст. 530 ЦК Українипередбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Статтею 1049 ЦК Українипередбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
		Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
		Згідно ч. 1ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
		Відповідно дост. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. (ст. 611 ЦК України).
		 
		Судом першої інстанції встановлено та не оспорено сторонами, що в порушення умов кредитного договору відповідач кредитні зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 219391,82 грн., яка складається з загальної заборгованості за кредитом  157721,56 грн.; індексу інфляції та 3% річних  61670,26 грн (а.с.15).
		 
		Згідност. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
		В разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (ч.1 ст.589 ЦК України).
		 
		Відповідно дост. 1 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2654-XII «Про заставу», застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору,законуабо рішення суду.
		Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання (ст. 3 Закону № 2654-XII).
		За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ст. 19 Закону № 2654-XII)
		Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбаченозакономчи договором (ч.ч. 1, 2ст. 20 Закону № 2654-XII).
		Як зазначив суд першої інстанції, наведені правові норми застосовуються з урахуванням положеньЗакону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
		Згідност. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбаченихст. 26 цього Закону, положеннями якої встановлено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
		Відповідно до ч. 1ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші, майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, або цінні папери; 5) реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.
		Відповідно до п.5.3 Договору застави №R52150322475В-Z1 від 13.09.2012 року, заставодержатель має право згідно з Кредитним договором за рахунок Предмету застави задовольнити свої вимоги в повному обсязі, на момент, фактичного задоволення (максимальний розмір вимоги), включаючи кредит, проценти за користування кредитом, пеню, комісію та будь які інші платежі, передбачені Кредитним договором, збитки, завдані у зв`язку з неналежним виконанням Позичальником своїх зобов`язань, а також витрати на здійснення забезпечення заставою вимоги.
		Відповідно до п.5.8 Договору застави, заставодержатель має право у разі невиконання зобов`язань за Кредитним договором та/або за цим договором застави звернути стягнення на Предмет застави (у т.ч. вилучити Предмет застави).
		Згідно із п.5.10 Договору застави, звернення стягнення та реалізація Предмету застави відбувається у порядку, визначеному заставодержателем, в т.ч. але не виключно на підставі виконавчого напису нотаріуса, рішення суду або в позасудовому порядку згідно чинного законодавства України.
		 
		Суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що звернення стягнення на предмет застави, а саме легкового автомобілю марки - Honda, модель  CR-V, тип - легковий універсал, 2012 року випуску, колір- сірий, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами)  НОМЕР_2 , що належить відповідачу ОСОБА_1 шляхом продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження з укладенням договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання є позасудовим способом звернення стягнення на заставне майно, який здійснюється без звернення до суду.
		Наведене узгоджується з правовими висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 червня 2019 року в справі № 643/17966/14-ц (провадження № 14-203цс19), у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 758/11743/15-ц (касаційне провадження № 61-14673св18), від 02 жовтня 2019 року у справі №233/1455/15-ц (провадження 61-13436св18).
		 
		Як зазначив суд першої інстанції з посиланням на ч. 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		З урахуванням того, що застереження в договорі про задоволення вимог шляхом продажу заставодержателем предмета застави третій особі - це позасудовий спосіб урегулювання спору, який сторони встановлюють у договорі, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що позивач не може в судовому порядку звернути стягнення на заставне майно способом, визначеним для добровільного врегулювання.
		 
		Одночасно суд роз`яснив позивачеві його право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави в інший спосіб, ніж шляхом продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження з укладенням договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання.
		 
		Погоджуючись з такими висновками, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив з наявних у матеріалах справи доказів, наданих позивачем у відповідності із процесуальним законом, і керувався принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства. 
		 
		Наведені вище обставини свідчать про те, що суд першої інстанції, мотивуючи своє рішення, вірно проаналізував норми закону та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог .
		 
		Доводи скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.
		З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.
		 
		Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» залишити без задоволення.
		 
		Заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 серпня 2020 року по цій справі залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повний текст постановискладено14 грудня 2020 р.
		 
		 
		 
		Головуючий                                О.В. Крилова
		 
		 
		 
		Судді:                                    Е.А. Онищенко
		 
		 
		 
		   О.З. Поляков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...