Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1.380.2019.006428 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару.
Надіслано для оприлюднення: 15.12.2020. Зареєстровано: 16.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.12.2020.

Номер судового провадження: 380.01.1.380.2019.006428

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 грудня 2020 року справа №1.380.2019.006428
		 
		Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Чубика Б.Г., представника відповідача Саган Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 03.12.2020 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці ДФС з такими вимогами:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості №UA209000/2019/000378/2 від 02.09.2019;
		- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/00987 від 02.09.2019.
		Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що шведська фірма Global Triangle AB купила на аукціоні в іншої шведської фірми BCA автомобіль Skoda Octavia 2016 року випуску, ідент.№ НОМЕР_1 , об`ємом двигуна 1598 см.куб за 44975 шведських крон (з ПДВ), ціна без ПДВ становила 35980 шведських крон; ці обставини підтверджуються наданими позивачу фірмою Global Triangle AB платіжними документами. Global Triangle AB в свою чергу продала цей автомобіль ОСОБА_1 за 40000 шведських крон. Автомобіль продавався в несправному стані, внаслідок поломки двигуна самостійно не пересувався. Продавець доставив цей транспортний засіб на автопоїзді в Польщу до міста Перемишля, неподалік кордону з Україною. Транспортний засіб отримав та перевантажив на «лавету» представник позивача ОСОБА_2 , котрий розрахувався з представником продавця готівкою; тоді ж ОСОБА_2 отримав інвойс та техпаспорт автомобіля. З метою митного оформлення цього транспортного засобу митний брокер подавав від імені позивача митниці електронну митну декларацію, в якій визначено митну вартість автомобіля за першим методом в розмірі 40000 шведських крон, згідно рахунку-фактури (інвойсу). Представник позивача стверджує, що заявлена митна вартість в розмірі 40000 шведських крон додатково підтверджується тим, що фірма Global Triangle AB придбала цей автомобіль за 44975 шведських крон з ПДВ та відшкодувала ПДВ в сумі 8995 шведських крон, що підтверджується чеками банку. Тому реалізація цього автомобіля ОСОБА_1 на підставі інвойсу за 40000 була економічно вигідною, ця вартість також підтверджується експортною митною декларацією; стан автомобіля підтверджується актом проведення огляду транспортного засобу. Водночас позивачу довелося на вимогу митниці провести автотоварознавче дослідження транспортного засобу, за результатами якого складено висновок №3870/3871 від 12.08.2019. Позивач вважає, що за наслідками розгляду описаних документів митниця безпідставно здійснила коригування митної вартості транспортного засобу та прийняла незаконне рішення про коригування митної вартості за шостим (резервним) методом на підставі відомостей висновку експерта №3870/3871 від 12.08.2019, визначивши митну вартість у розмірі 6153,97 євро. Позивач вказує, що митний орган не врахував, що транспортний засіб був несправним та потребував ремонту, переміщувався на «лаветі». Експерт при виготовленні висновку не врахував приховані недоліки автомобіля (поломку двигуна, яку неможливо було повністю виявити в умовах огляду, який проводився на стоянці, а не на автосервісі), вартість ремонту автомобіля якого згідно з ремонтною калькуляцією складає 174337,05 грн., що еквівалентно 6153,97 євро.
		Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями представників сторін, обґрунтованими неможливістю прибути до суду через запровадження в Україні карантину та пандемію, спричинену вірусом Ковід-19.
		Суд ухвалою від 18.06.2020 замінив відповідача Львівську митницю ДФС на процесуального правонаступника Галицьку митницю Держмитслужби (том 1 а.с. 133-135).
		Галицька митниця ДФС позов не визнає, просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та клопотанні (а.с. 51-61, 163-165). Повідомив, що митний брокер тричі подавав електронну декларацію від імені ОСОБА_1 щодо митного оформлення описаного в позові автомобіля; перші дві декларації декларант відкликав до прийняття митницею рішення щодо визнання заявленої ним митної вартості. Стверджує, що відповідач правомірно прийняв оскаржене рішення: втретє подані 14.08.2019 документи декларанта містили розбіжності щодо числових значень та не підтверджували заявлену митну вартість транспортного засобу у розмірі 40000 шведських крон: в експортній декларації №19PL402010E0842135 від 28.07.2019 заявлено статистичну вартість 40749,37 шведських крон (у перерахунку за курсом НБУ), у висновку автотоварознавчого дослідження №3870/3871 від 12.08.19 вартість ввезеного автомобіля (з врахуванням наявних пошкоджень та дефектів) становить 6153,97 євро, а цінова інформація з каталогу Schwacke свідчить, що вартість такого автомобіля становить 10750 євро. Оскільки декларант на пропозицію надати додаткові документи (в т.ч. платіжні документи, а також документи, що підтверджують вартість страхування та перевезення транспортного документа тощо) таких не надав, митниця послідовно застосовувала методи визначення митної вартості та за результатами проведених з декларантом митних консультацій визначила митну вартість транспортного засобу за резервним методом на основі поданого ним (декларантом) висновку експертного автотоварознавчого дослідження №3870/3871 від 12.08.2019 у розмірі 6153,97 євро.
		Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 повідомив, що є зятем позивача та сприяв йому у придбанні та оформленні транспортного засобу. Повідомив, що на підставі попередніх домовленостей та переписки шведська фірма «Global Triangle AB» 18.06.2019 купила на аукціоні фірми BCA описаний вище транспортний засіб з метою його подальшого продажу ОСОБА_1 ОСОБА_2 отримав транспортний засіб та документи на нього в Польщі поблизу Перемишля від представника продавця, котрий привіз автовозом цей та ще кілька аналогічних автомобілів, що перебували в несправному стані. Розрахунок проводився готівкою, квитанцію чи інший розрахунковий документ на суму 40000 шведських крон йому не видавали. На запитання суду щодо походження долучених до позову документів щодо придбання транспортного засобу Skoda Octavia фірмою «Global Triangle AB» на аукціоні BCA, банківських виписок щодо сплати коштів та відшкодування ПДВ свідок повідомив, що такі надіслав йому представник продавця електронною поштою. Пропозицію суду надати електронні листи, додатками до котрих були названі документи, свідок та представник позивача проігнорували. 
		На запитання суду щодо роз`яснення причин, за яких покупець ОСОБА_1 зміг отримати від продавця «Global Triangle AB» всі фінансові документи щодо умов попереднього придбання цим підприємством транспортного засобу в третьої особи (фірми BCA) за 44975 шведських крон та отримання фірмою «Global Triangle AB» відшкодування в Швеції податку на додану вартість в розмірі 8995 шведських крон, проте не зміг отримати розрахункових документів на підтвердження факту сплати ОСОБА_1 коштів в сумі 40000 шведських крон ані свідок, ані представник позивача відповіді по суті не надали. 
		 
		Суд заслухав в доводи сторін, дослідив долучені до матеріалів справи копії письмових та електронних доказів і встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини:
		28.07.2019 ОСОБА_2 як представник ОСОБА_1 (том1 а.с.108-113) ввіз на митну територію України з Республіки Польща на причепі транспортний засіб марки Skoda Octavia 1.6 TDI 110 hk DSG Combi Active, 2016, ідент.№ НОМЕР_1 .
		31.07.2019 митний брокер в інтересах декларанта для здійснення митного оформлення транспортного засобу марки Skoda Octavia 1.6 TDI 110 hk DSG Combi Active подав митниці митну декларацію в електронній формі (№UA209190/2019/051629), в якій заявлено митну вартість транспортного засобу в розмірі 40000 шведських крон, що еквівалентно 105137,04 грн. (графа 45) (том1 а.с. 166-167). 
		02.08.2019 митний брокер скерував митниці заяву №852 від 02.08.2019, просив надати дозвіл на відкликання зазначеної митної декларації у зв`язку із помилкою в заповненні графи 45 (том1 а.с. 168).
		05.08.2019 митний брокер вдруге подав в інтересах декларанта для здійснення митного оформлення згаданого вище транспортного засобу митну декларацію в електронній формі (№UA209190/2019/052213), в якій заявлено митну вартість транспортного засобу в розмірі 40000 шведських крон, що еквівалентно 105806,32 грн. (том 1 а.с. 169-170). 
		05.08.2019 брокер скерував митниці заяву №123 від 05.08.2019, просив надати дозвіл на відкликання зазначеної митної декларації у зв`язку із помилковим скиданням (том 1 а.с. 171).
		За заявою представника декларанта ОСОБА_2 від 05.08.2019 судовий експерт Шатковський А.Ю. провів експертне автотехнічне та автотоварознавче дослідження по визначенню вартості ввезеного на митну територію України автомобіля Skoda Octavia, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 . Експерт провів огляд автомобіля 07.08.2019 по місцю зберігання на митному пості в присутності замовника та його представника слюсара-механіка із СТО. Проведеним дослідженням в забезпечених замовником умовах встановлено пошкодження двигуна, внаслідок яких потребують заміни нижня частина головки блоку циліндрів, комплекти впускних та випускних клапанів, коромисла клапанів, комплект ГРМ. При цьому визначити, у якому стані з технічної точки зору знаходяться інші складові блоку циліндрів двигуна та інші складові блоку циліндрів не видалося можливим, а у забезпечених умовах провести розбирання двигуна (демонтаж двигуна, головки блоку циліндрів та інших складових двигуна) не було можливості, а також власник відмовився від повного розбирання та дефектування двигуна з причин, невідомих експерту. За проведеним маркетингом сайтів вторинного ринку Королівства Швеції експерт встановив, що ціни пропозиції автомобілів ідентичних до досліджуваного на момент проведення дослідження у серпні 2019 перебувають в діапазоні 11412-12451 євро. Експерт провів коригування цін пропозиції до цін продажу шляхом застосування коефіцієнту 0,93 та дійшов висновку, що ринкова ціна продажу в країні придбання автомобіля, який знаходиться в доброму середньостатистичному технічному стані, становить 11257,34 євро. Експерт також провів калькуляцію відновлювального ремонту автомобіля, розрахунок додаткового підвищення (зниження вартості КТЗ (вийшло зниження на 6,5%) та інші спеціальні дослідження і дійшов висновку, що вартість цього автомобіля, ввезеного на митну територію України, з урахуванням його стану, непрацездатного, за рівнем цін Королівства Швеції, станом на 28.07.2019 становить 174337,05 грн., що еквівалентно 6153,97 євро (висновок №3870/3871 від 12.08.2019, том 1 а.с. 67-83).
		14.08.2019 митний брокер втретє подав в інтересах декларанта для здійснення митного оформлення згаданого вище транспортного засобу митну декларацію в електронній формі (№UA209190/2019/054045) в якій заявлено митну вартість транспортного засобу в розмірі 40000 шведських крон; митну вартість транспортного засобу визначено за основним методом « 1» за ціною договору (вартість операції). Так, в графі 42 митної декларації «ціна товару» зазначено 40000,0000 sek, в графі 45 «коригування» вказано 105404,96 грн., в графі 23 «курс валюти» 2,63512400 (том 1 а.с. 63). 
		До митного оформлення декларант подав документи, зазначені в графі 44 митної декларації: - рахунок-фактура (invoice) від 26.07.2019 №845760 (том1 а.с.172); - декларацію про походження товару від 26.07.2019 №845760; - акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації, том1 а.с.173-174); - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 25.07.2019 № НОМЕР_2 (том1 а.с.175); - договір про надання послуг митного брокера від 26.07.2019 № б/н; - цінова інформація з каталогу Schwacke від 14.08.2019 (том1 а.с.176-177); - довіреність HHX від 24.07.2019 (том1, а.с.179); - висновок експертного автотехнічного та автотоварознавчого дослідження за зверненням гр. ОСОБА_2 №3870/3871, складений 12.08.2019 (том 1 а.с. 67-83; в декларації цей документ названо «додаткова інформація від 02.08.2019», проте сторони визнають, що як додаток до електронної декларації під цією назвою брокер фактично подав висновок експерта від 12.08.2019; ця обставина додатково підтверджується наданими відповідачем електронними доказами, том 1 а.с.180,260); - фото від 31.07.2019 (том1 а.с.212-216); - копія митної декларації країни відправлення (том1 а.с.86,232); - сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу від 29.07.2019 №UA.005.033143-19 (том 1 а.с. 19-40, а.с. 172-259).
		14.08.2019 митниця скерувала представнику декларанта електронне повідомлення обґрунтоване тим, що заявлена митна вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, у тому числі із зовнішніх джерел, повідомлено декларанта про обов`язкове залучення спеціалізовано підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами:№ НОМЕР_1 та про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару (том1 а.с. 88,89), а саме: - якщо рахунок якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Також зазначено, що декларант або уповноважена ним особа може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої вартості товару. 
		У відповідь на повідомлення митниці представник декларанта скерував лист, в якому повідомив митний орган про те, що додаткові документи декларант надати не може, визначити митну вартість на основі поданих документів (том 1 а.с. 87).
		02.09.2020 митниця здійснила коригування митної вартості транспортного засобу та прийняла рішення №UA209000/2019/000378/2, відповідно до якого визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним « 6» методом у розмірі 6153,97 євро (том 1 а.с. 64). Прийняте рішення посадова особа митниці мотивувала тим, що заявлена декларантом митна вартість не може бути визначена у зв`язку з відсутністю документального підтвердження числових значень митної вартості (відсутні касові або товарні чеки, банківські платіжні документи, зазначено, що додаткові документи не подавались). В рішенні зазначено про те, що декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визначена. Зазначено, що декларантом надано висновок автотоварознавчого дослідження №3870/3871 від 12.08.2019 із додатками (фототаблиці, ремонтна калькуляція, витяг з каталогу Schweckenet), відповідно до якого вартість ввезеного автомобіля, з врахуванням наявних пошкоджень та дефектів, становить 6153,97 євро. В рішенні зазначено, що неможливо застосувати метод визначення митної вартості 2а (стаття 59 Митного кодексу України) та 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності в органу доходів та зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, а також метод 2в (стаття 62 МК України) та 2г (стаття 63 МК України) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органах доходів і зборів. Джерелом інформації для визначення митної вартості слугував висновок експертного автотоварознавчого дослідження №3870/3871 від 12.08.2019.
		За результатами розгляду поданої уповноваженою особою декларанта митної декларації №UA209190/2019/054045 від 14.08.2019 та доданих до неї документів, митний орган відмовив у митному оформленні транспортного засобу за заявленою митною вартістю (40000 шведських крон) з причини необхідності внесення змін у гр. 12,45 МД у зв`язку із коригуванням митної вартості товару № 1 після прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2019/000378/2 від 02.09.2019. Вказано, що декларант порушив умови декларування передбачені п.1 п. 8 статті 257 МК України та наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку, єдиного адміністративного документа» від 30.05.2012 № 651; невірно розрахована митна вартість, неправильно заповнена графа 12,45 ВМД. Відмову у митному оформленні транспортного засобу відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2019/00987 (том 1 а.с. 65). 
		З метою отримання транспортного засобу у вільний обіг 04.09.2019 декларант подав митну декларацію №UA209190/2019/057707 (том а.с.62) та сплатив фінансову гарантію у сумі митних платежів, обчислених відповідно до оскарженого рішення про корегування митної вартості (14940,92+6631,82).
		 
		При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:
		У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в У країні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
		Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
		Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).
		Згідно з частиною першою статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
		Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
		Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
		Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
		Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
		Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. 
		Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).
		Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
		Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).
		Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
		Частина п`ята статті 53 містити норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
		Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
		Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
		Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частина четверта, п`ята статті 55 МК України).
		Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
		Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).
		Частиною восьмою статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. 
		Згідно з частиною першою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Частиною другою статті 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
		Як зазначено в частині четвертій статті 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
		Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
		Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 
		1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
		Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
		 
		Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених письмових доказів щодо правомірності рішення про коригування митної вартості транспортного засобу, суд керується такими міркуваннями:
		системний аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:
		- закон визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 МК України; 
		- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 
		- закон визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.
		Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про:
		- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;
		- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.
		При цьому посадова особа повинна витребувати документи, що реально необхідні для перевірки «сумнівних» відомостей. 
		 
		Оцінюючи встановлені фактичні обставини суд враховує такі істотні аспекти:
		1) декларант впродовж двох тижнів тричі подавав на митницю електронні декларації з метою митного оформлення ввезеного ним транспортного засобу, щоразу зазначаючи одну і ту ж митну вартість  40000 шведських крон; при цьому першу та другу (з трьох) декларації декларант відкликав з причини «помилки» при заповненні графи, в котрій вказується митна вартість в національній валюті та «помилкового скидання» декларації. При цьому до кожної декларації додавався різний за обсягом пакет додатків (том 1 а.с.63,167,170). В контексті обставин справи суд розцінює такі дії декларанта як недобросовісні та спрямовані на те, щоб «змінити» посадову особу митниці, котра приймала рішення щодо митного оформлення транспортного засобу;
		2) на підтвердження заявленої декларантом митної вартості транспортного засобу марки Skoda Octavia 1.6 TDI 110 hk DSG Combi Active, 2016 ( НОМЕР_1 ) в розмірі 40000 шведських крон до «третьої» митної декларації ОСОБА_1 , поданої 14.08.2019, додано документи, котрі містять різну інформацію щодо митної вартості транспортного засобу:
		- інвойс на суму 40000 шведських крон, що еквівалентно 3720,71 євро;
		- експортна декларація, в котрій вказана вартість транспортного засобу в сумі 16259 польських злотих (відповідно до проведеного митницею розрахунку ця сума еквівалентна 40749,37 шведських крон);
		- висновок автотоварознавчого дослідження про те, що вартість автомобіля, з урахуванням його стану (несправностей), становить 6153,97 євро;
		- цінову інформацію з каталогу Schwacke про те, що вартість такого автомобіля (технічно справного) становить 10750 євро.
		Крім цього, митниця мала інформацію з власної цінової бази (спрацював «індикатор ризику»), відповідно до якого вартість такого автомобіля (технічно справного) становить 10950 євро.
		При цьому декларант не подав жодного документа, що підтверджував би фактичне понесення ним витрат на придбання, страхування, транспортування автомобіля.
		Суд також враховує, що згадана експортна декларація, за якою транспортний засіб вивезено з митної території ЄС, оформленій в Республіці Польща декларантом - фірмою MS LOGISTIC SP.Z.O.O. (зареєстрована в Польщі, в місті Tomaszуw Lubelski; том 1 а.с.21-22), при цьому як відправником/експортером, так і одержувачем товару визначено позивача  ОСОБА_3 . Оскільки ця експортна декларація в принципі не містить вказівки про причетність шведських фірм Global Triangle AB чи BCA до експорту автомобіля Skoda Octavia 2016 ( НОМЕР_1 ), а відправником/експортером вказано самого ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що цей не доводить заявлену митну вартість, а навпаки  підтверджує обґрунтованість сумнівів митниці щодо заявленої митної вартості.
		Оцінюючи надані представником позивача копії документів як доказ економічної доцільності операції по продажу цього транспортного засобу ОСОБА_1 за 40000 шведських крон суд враховує таке: 
		представник позивача надав копії документів про придбання фірмою Global Triangle AB автомобіля Skoda Octavia 2016 ( НОМЕР_1 ) в іншої шведської фірми BCA за 44975 шведських крон (з ПДВ), ціну без ПДВ (яке було відшкодоване) в сумі 35980 шведських крон та продаж ОСОБА_1 за 40000 шведських крон, як наслідок, різниця становить 4020 шведських крон, - орієнтовно 375 євро. Зі слів свідка, доставку автомобіля зі Швеції до Перемишля в Республіці Польща забезпечував продавець, тому і витрати на доставку (в т.ч. страхування, оформлення документів тощо) повинен понести продавець. Відповідно до сервісу Google Maps протяжність найкоротшого сухопутного маршруту, що розпочинається на найближчому до Республіки Польщі кордоні Швеції (м.Мальме) по міста Перемишль (де, за твердженням свідка, вивантажено транспортний засіб з автопотяга) становить 1309 км. За таких обставин отримання продавцем прибутку від такої операції видається сумнівним. 
		Суд також враховує, що представник позивача та свідок проігнорували пропозицію суду надати роздруківки електронних листів, якими продавець скеровував покупцю платіжні документи. Отже, походження наданих представником роздруківок (копій електронних доказів) залишилося невідомим, а адвокат на запитання суду повідомив, що завіряв письмові копії наданих йому клієнтом роздруківок, не маючи в розпорядженні їх оригіналів та не досліджуючи особисто їх походження. За таких обставин суд не бере до уваги надані представником позивача докази, оскільки такі не є належними та допустимими.
		Основним способом реалізації повноважень митного органу в такій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості. 
		На пропозицію митниці надати додаткові документи на підтвердження складових заявленої митної вартості (банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів) представник декларанта скерував лист, в якому повідомив про те, що додаткові документи декларант надати не може, визначити митну вартість на основі поданих документів.
		 
		Суд також враховує, що позивач ввіз пошкоджений транспортний засіб. Очевидно, що його вартість не може бути співставною з вартістю подібного (аналогічного) автомобіля (такої ж марки, моделі, комплектації, зі співставним пробігом тощо), що є технічно справним. За таких обставин декларант замовив виготовлення та надав митному органу висновок експертного автотоварознавчого дослідження, що враховує особливості стану цього конкретного автомобіля, а також характер його пошкоджень. Цей доказ (висновок експерта) доводить, що задекларована позивачем митна вартість транспортного засобу (приблизно 3720 шведських крон) не є реальною/достовірною. Водночас відповідач врахував цей доказ при прийнятті оскарженого рішення.
		Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям правомірності, добросовісності та розсудливості. За таких обставин в задоволенні позову слід відмовити з мотивів безпідставності позовних вимог. Аналогічним є висновок щодо похідних позовних вимог.
		Відповідно до приписів цієї статті КАС України та враховуючи рішення про відмову в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати покладаються на нього. 
		 
		 
		 
		Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд 
		ВИРІШИВ:
		В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
		Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, що постановив рішення, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повне рішення складене 11.12.2020.
		 
		 
		Суддя Москаль Р.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...