Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 300/2025/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 15.12.2020. Зареєстровано: 16.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.12.2020.
Дата набрання законної сили: 14.12.2020
Номер судового провадження: А/857/12835/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		14 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/2025/20 пров. № А/857/12835/20
		 
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		 
		 
		головуючий-суддя Довга О.І.,
		суддя Глушко І.В.
		суддя Запотічний І.І.
		 
		 
		секретар судового засідання Гнатик А.З.
		 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року (головуючий суддя Микитюк Р.В., м.Івано-Франківськ, проголошено 15:12:42) у справі № 300/2025/20 за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування рішення головного державного виконавця про накладення штрафу,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		13.08.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі  позивач, Головне управління ПФУ України в Івано-Франківській області) звернулося в суд першої інстанції з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі  відповідач), в якому просило:
		-визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Пищ М.С. щодо винесення постанови від 21.07.2020 ВП №58563345 про накладення штрафу протиправними; 
		-скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Пищ М.С. від 21.07.2020 ВП №58563345 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що в провадженні посадової особи відповідача перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №344/8729/16-а виданого Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області від 20.02.2019. Виплату пенсії в перерахованому розмірі за період з 03.06.2016 по 30.09.2017 в сумі 2181,75 грн. здійснено у вересні 2017 та в сумі 7102,69 грн.  в листопаді 2017. 
		19.02.2020 позивач додатково надавав інформацію щодо виконання рішення суду на підставі виконавчого листа у справі №344/8729/16-а. 
		17.06.2020 на адресу Головного управління надійшла вимога державного виконавця про надання належним чином завіреної копії документів, що підтверджують виконання рішення суду в повному обсязі. 
		На виконання вищезазначеної вимоги, листом від 01.07.2020 за №0900-0406-8/11607, позивач надав відповідь з копією розпорядження від 11.10.2017, що підтверджує виконання рішення суду в повному обсязі. 
		Позивач зазначав, що виконавче провадження ВП №58563345 з виконання виконавчого листа №344/8729/16-а, виданого 20.02.2019 Івано-Франківським міським судом, відкрито 11.03.2019, після того, як ОСОБА_1 в добровільному порядку (в листопаді 2017), до відкриття виконавчого провадження на підставі судового рішення здійснено перерахунок пенсії з 03.06.2016 та забезпечено її виплату з дати набрання чинності рішення суду від 02.03.2017. 
		Отже, позивач вважав, що виконавче провадження від 11.03.2019 ВП №58563345 мало бути закінчене відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
		Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржене рішення суду та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач фактично покликається на доводи адміністративного позову, наголошуючи на тому, що рішення суду він виконав повністю, з огляду на внесення змін до Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а відтак підстави для накладення на нього штрафу є безпідставними. 
		Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, а тому у відповідності до ч. 4 ст. 229, ч. 3 ст. 268, ч. 2 ст. 313 КАС України розгляд справи проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
		Як встановлено судом з матеріалів справи постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14.12.2016 у адміністративній справі №344/8729/16-а, залишеною без змін Львівським апеляційним адміністративним судом від 02.03.2017, задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії:. зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, починаючи з 03.06.2016; провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75% заробітку.
		Рішення набрало законної сили 02.03.2017.
		Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 20.04.2017 виправлено описку, допущену у постанові від 14.12.2016 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, а саме: в резолютивній частині постанови замість цифри "15" вказана цифра "20".
		На виконання рішення суду 14.09.2017 проведено перерахунок та виплату пенсії відповідно до ч.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку.
		Надалі, на підставі заяви ОСОБА_1 , та поданого ним виконавчого листа №344/8729/16-а, виданого Івано-Франківським міським судом 20.02.2019, державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.03.2019 ВП №58563345, яку направлено до виконання в управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську.
		Листом Управління повідомило державного виконавця про виконання рішення суду, а саме про те, що Управлінням 11.10.2017 (до моменту відкриття виконавчого провадження), на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 03.06.2016 відповідно до ч.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку.
		Виплату пенсії в перерахованому розмірі за період з 03.06.2016 по 30.09.2017 в сумі 2181,75 грн. здійснено у вересні 2017 та в сумі 7102,69 грн.  в листопаді 2017.
		Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14.05.2020 замінено боржника  управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на його правонаступника  Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
		19.02.2020 Головним управлінням ПФУ в Івано-Франківській області додатково надавалась інформація щодо виконання рішення суду на підставі виконавчого листа у справі №344/8729/16-а виданого Івано-Франківським міським судом 20.02.2019. 
		17.06.2020 на адресу Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області надійшла вимога державного виконавця про надання належним чином завіреної копії документів, що підтверджують виконання рішення суду в повному обсязі. 
		На виконання вищезазначеної вимоги листом від 01.07.2020 за №0900-0406-8/11607 відповідачем надано відповідь та копію розпорядження від 11.10.2017, що підтверджує виконання рішення суду в повному обсязі.
		21.07.2020 Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Пищ М.С. при примусовому виконанні виконавчого листа №344/8729/16-а, виданого Івано-Франківським міським судом 20.02.2019, винесено постанову про накладення штрафу, згідно якої за невиконання без поважних причин боржником рішення суду, на Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області, на підставі ст. ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", накладено штраф у розмірі 5100 грн.
		Не погодившись з такими діями відповідача та даною постановою позивач звернуся в суд.
		Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення відповідача щодо накладення на позивача штрафу є правомірним з огляду на те, що останній не виконав у повному обсязі постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14.12.2016 у адміністративній справі №344/8729/16-а. Крім того, суд першої інстанції вказав, що покликання позивача на зміну законодавства є необґрунтованими, оскільки, нормою ч. 2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та нормою ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не скасовано право учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж.
		Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на наступне.
		Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
		Згідно ст.1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ (далі - Закон) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону).
		Згідно ст.5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
		Відповідно до статті 2 Закону №1404-VІІІ виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.
		Згідно з ч.ч.1, 2 ст.63 Закону №1404-VІІІ, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
		У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
		Відповідно до ч.1 ст.75 Закону №1404-VІІІ, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
		Отже, на момент винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому обов`язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте цього не зробив.
		Як підтверджується матеріалами справи на час винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу від 21.07.2020, постанова Івано-Франківського міського суду щодо зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, починаючи з 03.06.2016 провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку виконана в частині нарахування та виплати пенсії з 03.06.2016 по 11.10.2017.
		Виплату пенсії в перерахованому розмірі за період з 03.06.2016 по 30.09.2017 в сумі 2181,75 грн. здійснено у вересні 2017 та в сумі 7102,69 грн.  в листопаді 2017, що підтверджується довідкою №748 від 06.08.2020.
		Виплати за рішеннями судів, якими зобов`язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, такі виплати продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача (постанова Верховного Суду України від 05.11.2013 у справі №21-293а13, постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 19.12.2011 №8).
		Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" пункт 2 статті 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" доповнено наступною редакцією:
		Право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
		Отже, рішення суду виконано в межах покладених судом зобов`язань тільки до 11.10.2017, а починаючи з 11.10.2017 розрахунок розміру пенсії здійснено відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VІІІ.
		Відповідно до ч.2 ст. 27 цього Закону частина пенсії за період страхового стажу до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тобто до 01.01.2004 року визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї статті. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
		Ст. 3 Конституції України встановлено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
		Частиною 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції яка почала діяти з 11 жовтня 2017 року встановлено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
		Частиною 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, яка діяла до 11 жовтня 2017 року встановлено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
		Частиною 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлює, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
		З аналізу норми ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка діяла до 11 жовтня 2017 року так і в новій редакції після зазначеної дати вбачається, право громадян на пенсію в повному розмірі, які віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку.
		Отже, нормою ч. 2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та нормою ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не скасовано право учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж, а відтак покликання апелянта на зміну законодавства, як на мотив невиконання судового рішення, апеляційний суд вважає необгрнутованим.
		Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		З врахуванням вказаного аналізу законодавства та матеріалів справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
		Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.
		Відповідно до ч.1 ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України перерозподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись статтями 230, 241, 243, 289, 308, 310, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі № 300/2025/20  без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко   І. І. Запотічний

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...