Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 500/4994/14-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2020.
Дата набрання законної сили: 09.12.2020
Номер судового провадження: 51-4947км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12013170150003422

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		9 грудня 2020 року
		м. Київ
		справа № 500/4994/14-к
		провадження № 51-4947 км 18
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого   ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		захисника  ОСОБА_6 , 
		виправданої ОСОБА_7 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_8 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 24 січня 2020 року щодо ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013170150003422, щодо
		ОСОБА_7 , громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Вільногорська Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої деканом педагогічного факультету Ізмаїльського державного гуманітарного університету, раніше не судимої,
		виправданої за ч. 3 ст. 368 КК.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20 грудня 2016 року ОСОБА_7 визнано невинуватою у висунутому обвинуваченні за ч. 3 ст. 368 КК та виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення.
		Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24 січня 2020 року вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20 грудня 2016 року щодо ОСОБА_7 залишено без змін.
		Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано невинуватою та виправдано у висунутому органом досудового розслідування обвинуваченні за ч. 3 ст. 368 КК, а саме в тому, що 11 жовтня 2013 року вона будучи службовою особою, деканом педагогічного факультету Ізмаїльського державного гуманітарного університету, виконуючи організаційно-розпорядчі функції, пов`язані з організацією навчального процесу зазначеного вище факультету, перебуваючи у своєму робочому кабінеті №204, розташованому на другому поверсі Ізмаїльського державного гуманітарного університету в АДРЕСА_2 , отримала від громадянки ОСОБА_9 неправомірну вигоду, яку раніше вимагала, у розмірі 480 доларів США за перенесення і складання літньої навчальної сесії 2013 року та за уникнення відрахування останньої з навчального закладу.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор просить ухвалу Одеського апеляційного суду від 24 січня 2020 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
		Прокурор зазначає, що в порушення вимог ч. 3 ст. 374 КПК судом першої інстанції не зазначено підстав та обґрунтування виправдання ОСОБА_7 .Судами допущено неповноту судового розгляду, яка виразилась у тому, що ними необґрунтовано не взято до уваги докази, надані стороною обвинувачення, а лише показання  ОСОБА_7 та її захисників, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
		Прокурор вказує на те, що суд першої інстанції при ухваленні виправдувального вироку в порушення вимог КПК недостовірно відобразив покази свідків  ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , що залишилось поза увагою апеляційного суду, який не вмотивовано погодився з висновками суду першої інстанції та безпідставно не вирішив клопотання прокурора про повторне дослідження доказів.
		Прокурор зазначає про відсутність порушень ч. 5 ст. 214 КПК при реєстрації заяви ОСОБА_10 , зазначає про безпідставне визнання судом першої інстанції недопустимим доказом протоколу аудіо-відео контролю від 12 жовтня 2013 року на підставі ст. 286 КПК.
		Прокурор зазначає, що судом апеляційної інстанції встановлено, але не взято до уваги факт порушення судом першої інстанції п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК внаслідок відсутності в матеріалах кримінального провадження електронного розподілу кримінального провадження.
		Позиції інших учасників судового провадження
		Прокурор ОСОБА_5 підтримала подану касаційну скаргу.
		Захисник ОСОБА_6 та виправдана ОСОБА_7 касаційну скаргу прокурора не підтримали, просили залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного суду  без зміни.
		В запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_6 послався на безпідставність доводів касаційної скарги, вказуючи на законність постановленої апеляційним судом ухвали. Просив касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду без змін.
		Мотиви Суду
		Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Касаційний суд не перевіряє судові рішення на предмет неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість при перегляді судових рішень виходить з фактичних обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
		Тому колегія суддів Верховного Суду, виходячи з вищенаведеного, не перевіряє доводи прокурора щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, неповноти судового розгляду, оскільки перевірку цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесено. 
		Вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_7 виправдана за ч.3 ст. 368 КК у зв`язку з недоведеністю вчинення нею злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, що за висновками суду апеляційної інстанції, з якими погоджується і колегія суддів Верховного Суду, відповідає п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК. 
		За встановлених судом першої інстанції та апеляційним судами фактичних обставин злочину, а також, виходячи з досліджених у судовому засіданні доказів, висновок суду про недоведеність вчинення ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, колегія суддів Верховного Суду вважає обґрунтованим.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, в основу обвинувачення ОСОБА_7 у отриманні нею як службовою особою, яка виконує організаційно-розпорядчі функції, пов`язані з організацією навчального педагогічного факультету Ізмаїльського державного гуманітарного університету, неправомірної вигоди було покладено дані заяви ОСОБА_9 від 27 серпня 2013 року; клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії; ухвали Апеляційного суду Одеської області про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії стосовно ОСОБА_7 шляхом аудіо-, відео контролю за місцем її знаходження; доручення слідчого ОСОБА_14 . СДСБЕЗ Ізмаїльського МВ ГУМВС України в Одеській області виконати негласні слідчі розшукові дії; протоколу про результати аудіо-, відео контролю особи № 1842т; протоколу добровільної видачі від 11 жовтня 2013 року; протоколу про ідентифікацію засобів, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій; протоколу вручення від 11 жовтня 2013 року; протоколу огляду місця події від 11 жовтня 2013 року; протоколу перегляду відеозапису від 29 жовтня 2013 року; а також показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 .
		Дослідивши вказані докази, надавши кожному з них оцінку на предмет належності та допустимості, а сукупності зібраних доказів  на предмет достатності для підтвердження обвинувачення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про не доведеність стороною обвинувачення висунутого обвинувачення  ОСОБА_7 за ч.3 ст.368 КК.
		Висновок суду мотивований й ґрунтується на даних, які були належним чином перевірені в судовому засіданні та змістовно наведені у вироку. 
		Доводи касаційної скарги прокурора про безпідставне посилання суду на порушення ч. 5 ст. 214 КПК при реєстрації заяви ОСОБА_10 в ході досудового слідства є аналогічними доводам апеляційної скарги. Вказані доводи були предметом апеляційного розгляду, з висновками щодо перевірки яких погоджується і колегія суддів Верховного Суду.
		Так, колегія суддів Верховного Суду погоджується з судами попередніх інстанцій, що заява ОСОБА_9 про вчинення кримінального правопорушення від 27 серпня 2013 року, що слугувала підставою для внесення даних до ЄРДР, не відповідає ч. 5 ст. 214 КПК з огляду на відсутність вказівки на прізвище  ОСОБА_7 та її посаду. Суди попередніх інстанцій, оцінюючи як докази показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_15 з точки зору їх належності, достовірності та допустимості, дійшли обґрунтованих висновків, що ними не підтверджуються обставини висунутого обвинувачення.
		Судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги клопотання про отримання дозволу на проведення негласних слідчих дій з посиланням на вищезазначену заяву ОСОБА_9 з зазначенням, що вказані слідчі дії необхідно проводити саме щодо ОСОБА_7 . 
		Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо недопустимості як доказу протоколу про результати аудіо-відеоконтролю особи від 12 жовтня 2013 року, складеного о/у СДСБЕЗ Ізмаїльського МВ ГУМВС України в Одеській області, оскільки він не відповідає вимогам ст. 104 КПК.
		Прокурором не оскаржувалися в апеляційному порядку висновки суду першої інстанції щодо провокування (підбурювання) ОСОБА_7 на вчинення злочину з метою його подальшого викриття. Тому описка судів, які послались на ст. 286 КПК як на підставу визнання недопустимим доказом протоколу аудіо-відео контролю від 12 жовтня 2013 року, а не на ст. 86 КПК, не вплинула на законність судового рішення про залишення без змін судом апеляційної інстанції виправдувального вироку щодо ОСОБА_7 , оскільки в основу висновків суду покладено наявність провокації вчинення злочину.
		За змістом ч.3 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції, за клопотанням учасників судового провадження, зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушенням та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
		Колегією суддів Верховного Суду встановлено, що в судовому засіданні суду апеляційної інстанції від 24 січня 2020 року прокурорами не заявлялися клопотання в порядку зазначеної норми закону про повторне дослідження доказів. Тому доводи касаційної скарги прокурора щодо безпідставного не вирішення судом клопотання про повторне дослідження доказів є не обґрунтованими.
		Доводи прокурора щодо відсутності в матеріалах кримінального провадження електронного розподілу кримінального провадження були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який на підставі відповіді керівника апарату Ізмаїльського міськрайонного суду від 15 грудня 2017 року на офіційний запит судді Апеляційного суду Одеської області ОСОБА_22 , дійшов обґрунтованого висновку, що автоматизований розподіл кримінального провадження відбувся в належному порядку і воно було розглянуто належним складом суду, що підтверджується матеріалами кримінального провадження. 
		За змістом положень ст. 92 КПК обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів винуватість особи поза розумним сумнівом, чого в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 зроблено не було.
		Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини під час оцінки доказів суд керується критерієм доведення винуватості поза розумним сумнівом (рішення у справі «Авшар проти Туреччини», Заява № 25657/94, п. 282), що має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою. 
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, передбачених ст. 412 КПК, і які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, у тому числі й тих порушень, на які вказував прокурор у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду не встановила. 
		Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснено відповідно до вимог кримінального процесуального закону. 
		Ухвала апеляційного суду є мотивованою та відповідає вимогам ст. 419 КПК.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_8 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 24 січня 2020 року залишити без задоволення. 
		Ухвалу Одеського апеляційного суду від 24 січня 2020 року щодо  ОСОБА_7 залишити без зміни.
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. 
		 
		Судді:
		 
		ОСОБА_1     ОСОБА_2    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...