Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/634/19 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин; про визнання недійсними установчих документів, внесення змін до них.
Надіслано для оприлюднення: 16.12.2020. Зареєстровано: 16.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.12.2020.
Дата набрання законної сили: 08.12.2020
Номер судового провадження: 2935 Х

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"08" грудня 2020 р. Справа № 922/634/19 
		 
		Колегія суддів у складі:
		головуючий суддя Тихий П.В., суддя Ільїн О.В. , суддя Шутенко І.А. 
		за участю секретаря судового засідання Чумак Д.В.
		представників учасників справи:
		позивача  Даниленко Є.М. (ордер №456985 від 30.01.2019, угода б/н від 18.01.2019, свідоцтво серія ВН №000226 від 24.01.2018)  в режимі відеоконференції;
		представники відповідачів та третіх осіб в судове засідання не з`явились;
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Сатурн-1 (вх.№2935Х/1-43) та Товариства з обмеженою відповідальністю Глобус-Нафто-Ком (вх.№2936Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 30.09.2020 (суддя А.М. Буракова, повний текст рішення складено 12.10.2020) у справі №922/634/19
		за позовом  ОСОБА_1 , м.Київ, 
		до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Глобус-Нафто-Ком,м. Обоянь, Російська Федерація, 
		2. Товариства з обмеженою відповідальністю Сатурн-1, с. Чистоводівка, Харківська область,
		Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:
		1.Відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ізюмської міської ради;
		2. Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гібадулова Лариса Августівна;
		3. ОСОБА_2 ;
		про визнання недійсними змін та витребування майна, -
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		ОСОБА_1 (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів: 1. АТ Таксберг Коммерсіал та 2. ТОВ "Сатурн-1 про визнання недійсними змін та витребування майна.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.04.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, залучено до участі у справі, як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ізюмської міської ради, Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Гібадулову Ларису Августинівну та ОСОБА_2 , призначено підготовче засідання.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.08.2019 була задоволена заява позивача про заміну відповідача, замінено відповідача у справі № 922/634/19 - АТ Таксберг Коммерсіал на належного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОБУС-НАФТО-КОМ".
		Рішенням господарського суду Харківської області від 30.09.2020 у справі №922/634/19 (суддя А.М. Буракова) позов задоволено повністю.
		Другий відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю Сатурн-1, із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 30.09.2020 у справі №922/634/19 та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.
		В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення прийняте без залучення АТ Таксберг Коммерсіал, якому спірна частка була продана ОСОБА_2 .
		Вважає, що при винесенні рішення судом порушено право відповідача мирно володіти своїм майном. Вказує, що АТ Таксберг Коммерсіал та ТОВ Глобус-Нафто-Ком є добросовісними набувачами права власності на корпоративні права і не мають відповідати за дії інших осіб та державних органів.
		Вказує, що позивачем не оскаржувались договори, на підставі яких було набуто право власності АТ Таксберг Коммерсіал та ТОВ Глобус-Нафто-Ком, що свідчить про правомірність дій державних реєстраторів.
		Зазначає, що під час скликанні рішення загальних зборів не було допущено жодного порушення та права єдиного на час проведення зборів учасника не були порушені., отже відсутні будь-які підстави для скасування рішень учасника від 02.11.2018, 21.05.2019 та 13.08.2019. Також, вважає, що оскаржуване рішення не містить жодної правової підстави для визнання недійсним статутів товариства та підстав для скасування реєстраційних дій та записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		03.11.2020 системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи №922/634/19 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Шутенко І.А., суддя Ільїн О.В.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 у справі №922/634/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Сатурн-1 (вх.№2935Х/1-43) та призначено справу до розгляду на 01 грудня 2020 року о 12:00 год. 
		Перший відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОБУС-НАФТО-КОМ", також із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 30.09.2020 у справі №922/634/19 та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.
		В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ТОВ Глобус-Нафто-Ком не було належним чином повідомлено про судовий розгляд, що порушило його право на участь в судових засіданнях, передбачене Господарським процесуальним кодексом.
		Вказує, що ТОВ Глобус-Нафто-Ком є добросовісним набувачем частки в статутному капіталі ТОВ "Сатурн-1". Посилається на те, що внаслідок прийняття оскаржуваного рішення ТОВ Глобус-Нафто-Ком понесло збитки у розмірі вартості частки та суми додаткового внеску при збільшенні статутного капіталу ТОВ "Сатурн-1", що є безумовним порушенням його прав, відновлення яких потребує звернення до суду за їх захистом.
		Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.11.2020 для розгляду справи №922/634/19 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Ільїн О.В., суддя Шутенко І.А.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 у справі №922/634/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Глобус-Нафто-Ком (вх.№2936Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 30.09.2020 у справі №922/634/19. Об`єднано апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Глобус-Нафто-Ком та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сатурн-1 на рішення господарського суду Харківської області від 30.09.2020 у справі №922/634/19 в одне апеляційне провадження для сумісного розгляду та призначено справу до розгляду на 01 грудня 2020 року о 12:00 год. 
		Від позивача надійшов відзив на апеляційні скарги (вх.№11598 від 25.11.2020), в якому він вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, а апеляційні скарги відповідачів без задоволення.
		26.11.2020 перший відповідач подав суду копії ухвал арбітражного суду Курської області для долучення до матеріалів справи (вх.№11652).
		Відділ державної реєстрації виконавчого комітету Ізюмської міської ради надіслав суду заяву про розгляд справи без його участі та письмові пояснення по суті спору (вх.№11722 від 27.11.2020).
		В судове засідання 01.12.2020 з`явився представник позивача (в режимі відеоконференції) та представники відповідачів.
		Представники відповідачів підтримують свої апеляційні скарги та просять їх задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.
		Представник позивача заперечує проти задоволення апеляційних скарг, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 08.12.2020 до 14:30 год. Роз`яснено учасникам справи, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		В судове засідання 08.12.2020 після перерви з`явився позивач (в режимі відеоконференції).
		Представники відповідачів в судове засідання не з`явились, натомість надіслали клопотання про відкладення розгляду справи.
		Представник ТОВ Сатурн-1 у своєму клопотання про відкладення (вх.№12054 від 07.12.2020) зазначає, що наразі знаходиться на лікарняному та зможе взяти участь в судовому засідання 08.12.2020. Відповідні докази надасть після закриття лікарняного листка та видачою медичною установою.
		Представник ТОВ Глобус-Нафто-Ком у своєму клопотання про відкладення (вх.№12183 від 08.12.2020) зазначає, що не зможе прийняти участь в судовому засіданні 08.12.2020 у зв`язку з необхідністю взяти участь у невідкладних слідчих діях у кримінальному провадженні №42020221320000144, що здійснюється Ізюмським ВП ГУНП в Харківській області, проведення яких призначено на 08.12.2020.
		Представник позивача заперечує проти вказаних клопотань, як необґрунтованих та спрямованих на затягування розгляду справи. 
		Розглянувши клопотання представників відповідачів, судова колегія дійшла висновку про відмову в їх задоволенні, виходячи з того, що відповідно до вимог пункту 11 статті 270 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, через нез`явлення в засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. 
		Судова колегія приймає до уваги, що доводи відповідачів детально викладені в апеляційних скаргах. Крім того, в судовому засіданні 01.12.2020 судом заслухано доводи апеляційних скарг присутніх представників відповідачів та їх позиції по справі.
		Разом з тим, колегією суддів приймаються до уваги зауваження представника позивача щодо необґрунтованості заявлених клопотань та відсутність доказів на підтвердження викладених в них обставин.
		Представники третіх осіб належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, однак, наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з`явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.
		Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останніх.
		Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши присутнього в судовому засіданні уповноваженого представника позивача, обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
		Як вбачається з матеріалів справи, право власності ОСОБА_1 на частку в статутному капіталі ТОВ САТУРН-1 у розмірі 50 % статутного капіталу Товариства, що в гривневому еквіваленті складало 10250 грн. 00 коп., а також те, що вона була учасником вказаного Товариства до 22.01.2018 року підтверджується протоколом засновників товариства з обмеженою відповідальністю САТУРН-1 від 15.08.2004, статутом ТОВ САТУРН-1 в редакції, затвердженій протоколом загальних зборів № 01 від 15.01.2014.
		Заочним рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 грудня 2017 року по справі №623/2558/17 позивача було виключено зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн-1" код ЄДРПОУ 32808602. Частку позивача в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн-1", яка дорівнює 50 відсотків статутного капіталу (або 10250 грн. 00 коп.), залишено за товариством з обмеженою відповідальністю "Сатурн-1" для подальшого розподілу між учасниками товариства.
		19.01.2018 були проведені загальні збори учасників ТОВ "САТУРН-1", на яких був присутній ОСОБА_2 . 
		Враховуючи заочне рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 рудня 2017 року по справі №623/2558/17, рішенням загальних зборів учасників ТОВ "САТУРН-1", оформлених протоколом №01 від 19.01.2018 р., було виключено ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ Сатурн-1; визначено, що учасником ТОВ "САТУРН-1" є ОСОБА_2 з часткою в статутному капіталі, яка дорівнює 100% (або 20500,00 грн.).
		Відповідні зміни були внесені до ЄДР державним реєстратором Дубінською В.В. (запис від 22.01.2018 р. № 14741050024000868).
		02.11.2018 р. було оформлено рішення учасника ТОВ "САТУРН-1", яким було вирішено здійснити відчуження ОСОБА_2 належної йому частки у статутному капіталі Товариства у розмірі 20 500 (двадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок, що становить 100% статутного капіталу Товариства, шляхом її продажу на користь АТ ТАКСБЕРГ КОММЕРСІАЛ (TAXBERG COMMERCIAL S.A.), затверджено розподіл часток у статутному капіталі Товариства за наслідками купівлі-продажу частки та затверджено нову редакцію статуту товариства. 
		Відповідні зміни до ЄДР були внесені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуловою Л.А. (запис від 05.11.2018 №14741050025000868 ).
		Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. (запис від 21.05.2019 № 14741050027000868) проведено реєстрацію зміни складу учасників ТОВ відповідача 2, внаслідок чого власником частки у статутному капіталі Товариства у розмірі 20 500 (двадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок, що становить 100% статутного капіталу Товариства стало Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОБУС-НАФТО-КОМ" (Російська Федерація, Белгородська область, місто Белгород, вулиця Везельська, будинок 109, офіс 11).
		21.05.2019 р. рішенням єдиного учасника ТОВ Сатурн-1 - ТОВ ГЛОБУС-НАФТО-КОМ затверджено нову редакцію статуту товариства. 
		Як вбачається із матеріалів справи, рішенням учасника ТОВ САТУРН-1 від 13.08.2019 року затверджено результати внесення додаткового вкладу ТОВ ГЛОБУС-НАФТО-КОМ у розмірі 184500,00 гривень 00 коп, затверджено розмір частки ТОВ ГЛОБУС-НАФТО-КОМ та її номінальної вартості з врахуванням фактично внесеного додаткового вкладу - 205000,00 (двісті п`ять тисяч) гривень 00 коп. (100% у статутному капіталі Товариства) та затверджено збільшення статутний капітал товариства у розмірі 205000,00 гривень. 
		Збільшення статутного капіталу було зареєстровано державним реєстратором  приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуловою Л.А. запис від 14.08.2019 № 14741050028000868 ).
		Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29 листопада 2018 року по справі №623/2558/17 заочне рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 рудня 2017 року по справі №623/2558/17 було скасовано і ухвалою від 10.01.2019 року провадження у справі закрито у зв`язку з тим, що такий спір має розглядатися в порядку господарського судочинства.
		З огляну на неведені обставини ОСОБА_1 звернулась до господарського суду з відповідним позовом.
		В обґрунтування позову позивач вказує, що належна йому частка в статутному капіталі ТОВ "Сатурн-1" у розмірі 50 % статутного капіталу товариства, що в гривневому еквіваленті складає 10250,00 грн., вибула із володіння позивача на підставі незаконного заочного рішення суду, про яке ОСОБА_1 не знала і не могла знати, позаяк не була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, і яке в подальшому було скасовано судом, який його виніс. 
		Оскільки АТ Таксберг Коммерсіал здійснив відчуження спірної частки на користь ТОВ "ГЛОБУС-НАФТО-КОМ", позивач вважає, що є всі підстави для витребування у ТОВ "ГЛОБУС-НАФТО-КОМ" належної ОСОБА_1 частки в статутному капіталі ТОВ "Сатурн-1" у розмірі 50 % статутного капіталу ТОВ "Сатурн-1", що у грошовому виразі становить 10250,00 грн. 
		Зазначає, що ця вимога є основною вимогою. Проте для відновлення її прав необхідним є визнання недійсними змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю САТУРН-1, визнання недійсними рішень уповноваженого органу ТОВ САТУРН-1 та скасування реєстраційних записів про проведення реєстраційних дій щодо ТОВ САТУРН-1 на підставі відповідних рішень уповноваженого органу ТОВ САТУРН-1, які внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осію, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБУС-НАФТО-КОМ", як добросовісного набувача, належної ОСОБА_1 частки в статутному капіталі ТОВ САТУРН-1 у розмірі 50% статутного капіталу ТОВ САТУРН-1, що у грошовому виразі становить 10250 грн. 00 коп., яка вибула із власності позивачки не з її волі.
		Також, місцевий суд дійшов висновку, що державна реєстрація змін до установчих документів ТОВ "САТУРН-1" була проведена без належних правових підстав, відтак наявні підстави для задоволення позовних вимог позивача, які викладені останнім у пунктах 2-5 заяви про зміну (уточнення) заяви про зміну предмету позову (вх.№ 2398 від 30.01.2020).
		Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
		Як зазначає другий відповідач, на момент придбання АТ ТАКСБЕРГ КОММЕРСІАЛ (TAXBERG COMMERCIAL S.A.) у ОСОБА_2 частки у статутному капіталі Товариства у розмірі 20 500 (двадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок, що становить 100% статутного капіталу Товариства, заочне рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 рудня 2017 року по справі № 623/2558/17 не було скасовано.
		Проте, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з наявних у справі доказів (копій заочного рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.12.2017 року по справі № 623/2558/17, ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29.11.2018 року про скасування зазначеного заочного рішення, фотокопій та копій матеріалів справи № 623/2558/17, витягів з ЄДР від 01.03.2019, сформованим станом на 21.08.2004, та від 02.03.2018, сформованим станом на 14.12.2017, від 01.03.2019, сформованими станом на 22.01.2018 та 01.03.2019) вбачається, що існують об`єктивні ознаки, які свідчать про протиправне заволодіння часткою у статутному капіталі підприємства, а саме:
		- заочне рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 грудня 2017 року по справі № 623/2558/17 було винесено з порушенням правил предметної підсудності (щодо виключної підсудності корпоративних спорів господарським судам), з грубими порушеннями вимог ст. 10 (щодо права, а не обов`язку учасника ТОВ брати участь у загальних зборах), ст. 59 (щодо виключної компетенції загальних зборів ТОВ приймати рішення про виключення учасника), ст. 55, 56, 64 Закону України Про господарські товариства (щодо неможливості виключення учасника за рішенням суду та безоплатного позбавлення його права власності на частку з передачею цієї частки ТОВ), про які ТОВ САТУРН-1 повинен був знати;
		- заочне рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 грудня 2017 року по справі № 623/2558/17 було прийнято без участі ОСОБА_1 , яка не була належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи. При цьому причиною неповідомлення її про дату, час та місце розгляду справи стало, в тому числі, те, що позивач по цій справі, ТОВ САТУРН-1, вказав місцем її проживання адресу, де ОСОБА_1 ніколи не проживала. А саме в с. Чистоводівку Ізюмського району Харківської області, хоча вона з 2001 року проживала і була зареєстрована у АДРЕСА_1 , і ця адреса її місця проживання була зазначена і в статуті ТОВ САТУРН-1, і в ЄДР;
		- належну позивачу частку в статутному капіталі ТОВ САТУРН-1, яка дорівнює 50 % статутного капіталу (або 10 250 грн. 00 коп.), залишено за ТОВ САТУРН-1 для подальшого розподілу між учасниками товариства на підставі заочного рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 грудня 2017 року по справі № 623/2558/17 скасованого ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29 листопада 2017 року по справі №623/2558/17.
		Таким чином, належна позивачу частка в статутному капіталі ТОВ САТУРН-1 у розмірі 50 % статутного капіталу Товариства, що в гривневому еквіваленті складає 10250 грн. 00 коп., вибула із її володіння не з її волі, а на підставі незаконного заочного рішення суду, про яке ОСОБА_1 не знала, оскільки не була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, і яке в подальшому було скасовано судом, який його виніс.
		Статтею 97 ЦК України встановлено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до статті 145 ЦК України вищим органом управління товариства є загальні збори його учасників.
		Згідно з ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
		Частиною 3 статті 80 ГК України визначено, що товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.
		Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Законодавець у ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч.2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, зокрема такий спосіб визнання права. Право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.
		Згідно вимог статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до статті 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це право, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
		Згідно статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
		Цей спосіб захисту полягає у відновленні становища, що існувало до порушення права власності, шляхом повернення майна у володіння власника (титульного володільця) із метою відновлення у власника усього комплексу його правомочностей.
		Витребування майна шляхом віндикації застосовується якщо між власником і володільцем майна немає зобов`язальних (договірних) відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного із власником договору.
		За змістом частини 5 статті 12 Цивільного кодексу України вбачається, що добросовісність набувача презюмується, тобто, незаконний набувач є добросовісним поки не буде доведено протилежне. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод для вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.
		Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, та те, що в матеріалах справи відсутні докази укладення договору між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЛОБУС-НАФТО-КОМ", суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБУС-НАФТО-КОМ", як добросовісного набувача, належної ОСОБА_1 частки в статутному капіталі ТОВ САТУРН-1 у розмірі 50 % статутного капіталу ТОВ САТУРН-1, що у грошовому виразі становить 10250 грн. 00 коп., яка вибула із власності позивачки не з її волі.
		У п. 2.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" зазначалося, що рішення загальних зборів учасників є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.
		У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:
		- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;
		- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;
		- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
		У відповідності до п. 2.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є:
		- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію");
		- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства");
		- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п`ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства");
		- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства");
		- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").
		Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
		Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію".
		Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. (п 2.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин).
		З огляду на вищевикладене, та враховуючи те, що державна реєстрація змін до установчих документів ТОВ "САТУРН-1", про які зазначено позивачем, була проведена без належних правових підстав, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у справі підстав для задоволення позовних вимог позивача, які викладені останнім у пунктах 2-5 заяви про зміну (уточнення) заяви про зміну предмету позову (вх.№ 2398 від 30.01.2020).
		 
		Щодо доводів ТОВ "САТУРН-1", викладених в апеляційній скарзі стосовно незалучення судом першої інстанції АТ Таксберг Коммерсіал в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, колегія суддів зазначає про таке.
		Статтею 51 ГПК України передбачені наслідки незалучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета опору, а саме якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета опору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.
		У разі розгляду оправи без повідомлення третьої особи про розгляд оправи, обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред`явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред`явленого цією третьою особою до такої сторони».
		Тобто, за змістом ст. 51 ГПК Україна саме ТОВ «ГЛОБУС-НАФТО-КОМ», як відповідач по справі та особа, що може набути право вимоги до АТ Таксберг Коммерсіал (оскільки Відповідач-2 придбав частку у нього), або ОСОБА_3 (директор ТОВ «САТУРН-1») як третя особа по справі, по відношенню до якого АТ Таксберг Коммерсіал може набути право вимоги (оскільки саме він продав частку на користь АТ Таксберг Коммерсіал), мали би заявити в суді про необхідність залучення АТ Таксберг Коммерсіал в якості третьої особи по справі. Відтак, саме вони мають нести ризики, пов`язані із незалученням його в якості третьої особи по справі.
		 
		Щодо доводів ТОВ «ГЛОБУС-НАФТО-КОМ» про неналежне повідомлення його судом про розгляд справи, колегія суддів зазначає про таке.
		ТОВ «ГЛОБУС-НАФТО-КОМ» посилається на те, що він є нерезидентом України та зареєстроване в Російській Федерації, а тому судові документи по справі мали вручатись йому в порядку, передбаченому ст. 367 ГПК України, Конвенцією про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних оправах, вчиненої 15.11.1965 року у м. Гаага та Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та судової адміністрації України від 27.06.2008 №1092/5/54 (далі - Інструкція). 
		Зазначає, що ухвали Господарського суду Харківської області від 01.09.2020 та від 24.09.2020 на сьогоднішній день не вручені Відповідачу-1. Ухвалами Арбітражного суду Курської області від 14.10.2020 та від 20.10.2020 по справах №А35-8120/2020 та А35-7589/2020 судові засідання по виконанню доручень Господарського суду Харківської області у справі №922/634/19 від 01.09.2020 та від 23.09.2020 призначені на 17.11.2020 та на 28.10.2020 відповідно. Такі дії, на думку Скаржника, призвели до прийняття 30.09.2020 судового рішення у справі без участі представника Відповідача-1, оскільки судом при визначенні дат судових засідань не було враховано місцезнаходження Відповідача-1 і час, необхідний для забезпечення процедури вручення ухвал суду.
		Також вказує про недотримання судом вимог п. 2.3. Інструкції, оскілки документи, які належало вручити Відповідачу, направлялись без додавання завіреного перекладу на російську мову. Також без перекладу на російську мову направлялись і позовна заява, і заява про зміну предмету позову.
		Посилається на неврахування судом поширення у світі коронавірусної хвороби COVID-19 та встановлені у зв`язку з цим на території Російської Федерації неробочі дні у період з 30 березня 2020 по 11 травня 2020 та введенні в період з 19.03.2020 по 30.04.2020 обмежувальні заходи в судах.
		Колегія суддів приймає до уваги посилання позивача на те, що неотримання Відповідачем-1 ухвал господарського суду Харківської області від 01.09.2020 та від 24.09.2020 не свідчить про те, що йому не було відомо про судовий розгляд справи № 922/634/19 та його участь у ній в якості відповідача.
		З матеріалів справи вбачається, зокрема що ухвали господарського суду Харківської області по справі №922/634/19 від 31.01.2020 підготовче засідання було відкладене на 19.03.2020, 28.04.2020, якою підготовче засідання було відкладене на 25.06.2020 та ухвала від 25.06.2020, якою було закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 01.09.2020) направлялись до Арбітражного суду Курської області у встановленому законом та міжнародними договорами порядку та могли бути отримані ТОВ «ГЛОБУС-НАФТО-КОМ» для забезпечення участі свого представника у розгляді справи.
		Судова колегія звертає увагу апелянта, що в матеріалах справи містяться копії ухвал Арбітражного суду Курської області від 05.03.2020 (т.5 а.с.208), від 15.06.2020 (т.6 а.с.78) та від 13.08.2020 (т.6 а.с. 139), в яких вказано, що судова повістка про час та місце судового засідання, направлене на адресу ТОВ «ГЛОБУС-НАФТО-КОМ» повернулось до суду з відміткою пошти про отримання адресатом. Проте явкe в судові засідання Арбітражного суду Курської області задля вручення ухвал господарського суду Харківської області, Арбітражного суду Курської області забезпечено не було. Відтак, судове доручення господарського суду Харківської області вважалось виконаним.
		Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що апелянт повідомлявся про судові засідання Арбітражного суду Курської області, проте ухилився він отримання ухвал господарського суду Харківської області.
		Того факту, що вказані ухвали могли або були отримані ТОВ «ГЛОБУС-НАФТО-КОМ», не заперечує і сам Відповідач-1, акцентуючи увагу виключно на ухвалах від 01.09.2020 та від 24.09.2020, які виносились вже після початку розгляду справи по суті і зводились до інформування сторін про відкладення розгляду справи по суті.
		Суд першої інстанції зобов`язаний був вживати заходи для своєчасного розгляду справи. Зокрема, для виконання вимог ч. 2 ст.195 ГПК України, відповідно до якої суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
		Водночас, ТОВ «ГЛОБУС-НАФТО-КОМ», як сторона у справі зобов`язане сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; добросовісно користуватися процесуальними правами (зловживання процесуальними правами не допускається).
		Зокрема, ТОВ «ГЛОБУС-НАФТО-КОМ» повинно вживати розумних заходів для одержання інформації про розгляд справи та не допускати дій, спрямованих на безпідставне затягування розгляду справи.
		Такий висновок відображено, наприклад, у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 08.07.2019 по справі 910/570/16 (п. 32- 33), який було застосовано до схожих дій ПАТ «Сбербанк Росії».
		У цій же постанові, а також у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №710/6880/17, зазначено, що «жодні норми процесуального законодавства та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, не містять вимоги щодо необхідності повідомлення іноземного суб`єкта господарювання про кожне наступне судове засідання зі справи шляхом направлення до компетентного органу іноземної держави судового доручення про вручення йому документів та у зв`язку з цим зупинення щоразу провадження у справі, оскільки це призводило б до порушення розумного строку розгляду справи».
		Крім того, у цій постанові сформульовано наступний важливий правовий висновок:
		«Застосовуючи на підставі частини 1 статті З, частини 2, 4 статті 11 ГПК України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Касаційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989)».
		Таким чином, оскільки ТОВ «ГЛОБУС-НАФТО-КОМ» повідомлене про судовий розгляд справи №922/634/19, процесуальне законодавство не містить необхідності повідомлення іноземного суб`єкта господарювання про кожне наступне судове засідання по справі і при цьому зобов`язує суд першої інстанції розглянути справу протягом 30 днів, а Відповідач-1 зобов`язаний був вживати розумних заходів для одержання інформації про розгляд справи та не допускати дій, спрямованих на безпідставне затягування розгляду справи, то доводи ТОВ «ГЛОБУС-НАФТО-КОМ» про те, що воно не було у встановленому міжнародними договорами порядку повідомлено про судові засідання, призначені на 24.09.2020 та 30.09.2020, не заслуговують на увагу.
		Також заслуговують на увагу посилання Скаржника на необхідність вручення йому судових документів в порядку, визначеному Конвенцією про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах, вчиненої 15.11.1965 року у м. Гаага та Інструкцією і про порушення судом вимог п. 2.3. Інструкції, оскільки надіслані судом документи не містили перекладу на російську мову.
		Справа в тому, що між Україною та Російською Федерацією є чинними Угода про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, ратифікована постановою Верховної Ради України від 19.12.1992 № 2989-ХІІ (далі - Угода), Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, ратифікована Законом України від 10.11.1994 №240/94-ВР та Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року.
		У відповідності до статті 1 Угоди ця Угода регулює питання вирішення справ, що випливають з договірних та інших цивільно-правових відносин між господарюючими суб`єктами, з їх відносин з державними та іншими органами, а також виконання рішень за ними.
		Відповідно до статті 5 Угоди компетентні суди та інші органи держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов`язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування Сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав  учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.
		Згідно з ст. 6 Угоди документи, видані або засвідчені закладом або спеціально уповноваженою особою в межах їх компетенції за встановленою формою і скріплені офіційною печаткою на території однієї з держав  учасниць Співдружності Незалежних Держав, приймаються на території інших держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав без будь-якого спеціального посвідчення.
		Документи, які на території однієї з держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядаються як офіційні документи, мають на території інших держав - учасниць Співдружності доказову силу офіційних документів.
		Що ж стосується положень п. 2.3. Інструкції, на яку посилається Скаржник, то цей пункт передбачає доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України.
		Отже, оскільки Угодою, укладеною між Україною та Російською Федерацією, яка стосується на господарських правовідносин, передбачено можливість викладення документів мовою держави, що запитує про надання правової допомоги у справі (в даному випадку - України), і Інструкція є підзаконним актом, що відсилає до положень міжнародного договору України, то необхідності здійснювати переклад ухвал Господарського суду Харківської області та інших документів на російську мову не було.
		Крім того, судова колегія відхиляє посилання Скаржника на обставини поширення у світі коронавірусної хвороби COVID-19 та встановлені у зв`язку з цим на території Російської Федерації неробочі дні у період з 30 березня 2020 по 11 травня 2020 та введенні в період з 19.03.2020 по 30.04.2020 обмежувальні заходи в судах.
		Апелянт не довів, як ці обставини завадили йому отримати ухвали Господарського суду Харківської області від 28.04.2020, якою підготовче засідання було відкладене на 25.06.2020 та ухвала від 25.06.2020, якою було закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 01.09.2020.
		Таким чином, Відповідач-1 був належним чином повідомлений про розгляд справи №922/634/19, а неотримання ним ухвал господарського суду Харківської області від 01.09.2020 та від 24.09.2020 про відкладення розгляду справи по суті, не могло бути перешкодою для такого розгляду і не є підставою для скасування рішення господарського суду Харківської області від 30.09.2020. Як не є такими обставинами і те, що такі ухвали надсилались у відповідності до умов Угоди без їх перекладу на російську мову.
		 
		Посилання апелянтів на порушення судом першої інстанції статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 41 Конституції України, судова колегія вважає безпідставними з на таке.
		Як встановлено судами, в даному випадку майно (частка у розмірі 10250 грн., що еквівалентно 50 % статутного капіталу ТОВ «САТУРН-1») вибуло із володіння ОСОБА_1 не з її волі іншим шляхом. А саме, на підставі незаконного заочного рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 грудня 2017 року по справі №623/2558/17, і яке було скасовано судом ухвалою від 29 листопада 2017 року, а справу закрито ухвалою від 10 січня 2019 року у зв`язку з її непідвідомчістю цьому суду. 
		При цьому про існування вказаного заочного рішення Позивач не знала, оскільки не була повідомлена належним чином про судовий розгляд, що також встановлено судами.
		Відтак, ОСОБА_1 звернулась до суду про витребування належної їй частки на підставі положень ч. 1 ст.388 ЦК України з огляду на те, що ця частка вибула з її володіння не з її волі, а на підставі незаконного судового рішення.
		 
		Доводи ТОВ «САТУРН-1» про те, що задоволення основної вимоги само по собі не може бути підставою для задоволення похідних вимог, судова колегія відхиляє.
		Оскільки ОСОБА_1 незаконно була виключена зі складу учасників ТОВ Сатурн-1 та позбавлена прав на частку у розмірі 50 % статутного капіталу цього товариства, то всі рішення, які приймались особами, що значились одноосібними учасниками ТОВ Сатурн-1 ( ОСОБА_3 , AT «ТАКСБЕРГ КОММЕРСІАЛ», ТОВ Глобус-Нафто-Ком) є незаконними, адже вони прийняті без участі Позивача, що є законним власником 50 % статутного капіталу ТОВ «САТУРН-1», який не приймав участі у прийнятті цих рішень.
		Щодо вимог про скасування реєстраційних дій/записів в Єдиному державному реєстрі № 14741050024000868 від 22.01.2018, № 14741050025000868 від 05.11.2018, №14741050026000868 від 21.05.2019, №14741050027000868 від 22.05.2019, № 14741050028000868 від 14.08.2019, то ці вимоги є похідними від вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів та рішень учасника і прийнятих ними змін до установчих документів ТОВ «САТУРН-1».
		Вони спрямовані на відновлення становище, що існувало до порущення прав ОСОБА_1 та відновлення в ЄДР записів про дійсний склад учасників ТОВ «САТУРН-1» та розмір їх часток. Адже саме на цими реєстраційними діями/записами до ЄДР були внесені відомості про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ «САТУРН-1» та про передачу належної їй частки початку ОСОБА_3 , а потім AT «ТАКСБЕРГ КОММЕРСІАА» та ТОВ «ГАОБУС-НАФТО-КОМ».
		Неправомірність вищевказаних реєстраційних дій/записів в Єдиному державному реєстрі слідує з неправомірності документів, на підставі яких вони були вчинені. А саме, заочного рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.12.2017 по справі №623/2558/17, рішення загальних зборів учасників ТОВ «САТУРН-1» від 19.01.2018, рішення учасників від 02.11.2018, від 21.05.2019 та від 13.08.2019.
		Отже, оскільки документи, на підставі яких були здійснені реєстраційні дії/записи в ЄДР визнані неправомірними, то відповідні дії/записи підлягають скасуванню для відновлення становища, що існувало до моменту прийняття цих незаконних документів.
		 
		Судова колегія також відхиляє доводи ТОВ «САТУРН-1» щодо не оскарження позивачем договорів, на підставі яких набуто право власності AT «ТАКСБЕРГ КОМЕРСІАЛ» та ТОВ «ГАОБУС-НАФТО-КОМ» на частку у розмірі 20 500 грн., що становить 100 % статутного капіталу ТОВ «САТУРН-1».
		Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17 грудня 2014 року у справі №6-140цс14, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.
		Велика Палата Верховного Суду погоджується з цим висновком Верховного Суду України, оскільки задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.
		Таким чином, власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.
		Для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна з чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване. Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16, від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17, від 1 та 15 жовтня 2019 року у справах №911/2034/16 та №911/3749/17, від 19 листопада 2019 року у справі №911/3680/17.
		 
		Виходячи з вищезазначеного, доводи відповідачів в апеляційних скаргах щодо неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права є безпідставними та не можуть братися до уваги судом.
		Згідно положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
		Колегія суддів зазначає, що доводи відповідачів, викладені в апеляційних скарзі, спростовуються наявними в матеріалах справи документами.
		З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення господарського суду Харківської області від 30.09.2020 у справі №922/634/19 без змін.
		Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені відповідачами, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
		Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сатурн-1 залишити без задоволення.
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Глобус-Нафто-Ком залишити без задоволення.
		Рішення господарського суду Харківської області від 30.09.2020 у справі №922/634/19 залишити без змін.
		 
		Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного Суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, через Східний апеляційний господарський суд або безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		Повний текст постанови складено 14.12.2020.
		 
		Головуючий суддя П.В. Тихий
		 
		Суддя О.В. Ільїн 
		 
		Суддя І.А. Шутенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...