Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 808/2638/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; праці, зайнятості населення, у тому числі; праці.
Надіслано для оприлюднення: 16.12.2020. Зареєстровано: 18.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 18.12.2020.
Дата набрання законної сили: 16.12.2020
Номер судового провадження: К/9901/24495/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 грудня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 808/2638/16
		адміністративне провадження № К/9901/24495/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді Желєзного І.В.,
		суддів: Берназюка Я.О., Рибачука А.І., 
		розглянув у попередньому судовому засіданні
		касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області
		на постанову Запорізького окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Садового І.   В. від 29.11.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Суховарова А.В., суддів Ясенової Т.   І., Головко О.   В. від 04.04.2017
		у справі №808/2638/16
		за позовом Гаражно-будівельного кооперативу «Сокол-2»
		до Головного управління Держпраці у Запорізькій області
		про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу
		ВСТАНОВИВ:
		І. РУХ СПРАВИ
		1. У вересні 2016 року Гаражно-будівельний кооператив «Сокол-2» (далі також   - позивач, ГБК «Сокол-2») звернувся до суду з позовом Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі також - відповідач, ГУ Держпраці у Запорізькій області), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 28.07.2016 №6 про накладення штрафу в розмірі 174000,00 грн. 
		2. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.11.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017, позов задоволено:  скасовано постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 28.07.2016 №6 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 174000,00 грн.
		3. У червні 2017 року від відповідача до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29.11.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення.
		4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.06.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
		5. У подальшому справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпункту 1 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»).
		6. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2020 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів: Рибачука А.І., Берназюка Я.О.
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Гаражно-будівельний кооператив «Сокол-2» (код ЄДРПОУ 20522150) зареєстрований виконавчим комітетом Запорізької міської ради 25.10.1995 як юридична особа, про що свідчать статутні документи позивача.
		8. Згідно з наказом №1 від 24.03.2011 на підставі рішення зборів членів Гаражно-будівельного кооперативу «Сокол-2» головою кооперативу призначено Подоляка В.І.
		9. З 12.07.2016 по 13.07.2016 на підставі заяви ініціативної групи з членів ГБК «Сокол-2» на чолі із громадянином ОСОБА_1 , згоди Державної служби України з питань праці від 29.06.2016 №6897/4.3/4.2-ДП-16, відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 06.07.2016 №855 та направлення на перевірку від 06.07.2016 №555 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю Дінілевською Г.   В. проведено позапланову перевірку ГБК «Сокіл-2» з питань додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що знаходиться за адресою: вул. Випробувачів, 2, м. Запоріжжя, 69124.
		10. За результатами перевірки позивача складено акт перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 13.07.2016 № 08-06-0006/0506.
		11. Позаплановою перевіркою додержання законодавства, проведеною за колективним зверненням членів кооперативу, встановлено фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудових договорів, чим порушено вимоги частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України (далі також - КЗпП України). Відповідно до наданих для перевірки документів, а саме: трудових книжок працівників, табелів робочого часу за період січень-червень 2016 року, розрахунково-платіжних відомостей за січень-червень 2016 року, штатного розкладу за 2015 рік, штатного розкладу на І півріччя 2016 року в ГБК «Сокол-2» оформлено три працівники: голова правління, бухгалтер, касир. 
		12. Згідно з письмовими поясненнями голови правління ОСОБА_2 від 12.07.2016 у кооперативі також працює чотири охоронці: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , без укладення трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		13. Із причин наявності фізичних вад голови правління ОСОБА_2 , а також поганого володіння державною мовою, пояснення від його ( ОСОБА_2 ) імені 12.07.2016 були надруковані касиром кооперативу ОСОБА_7 за допомогою технічних засобів. ОСОБА_2 лише підписав пояснення.
		14. У зв`язку з виявленими порушеннями 13.07.2016 голові правління ГБК «Сокол-2» відповідачем винесено припис № 08-06-0006/0506-0280 про усунення порушень вимог частини третьої статті 24 КЗпП України.
		15. 18.07.2016 заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Поляковою І.Б. прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу на ГБК «Сокіл-2».
		16. 28.07.2016 першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій Дановським В.В. на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю винесено постанову про накладення штрафу №6 на ГБК «Сокіл-2» в розмірі 174000,00 грн. Постанова одержана позивачем 17.08.2016.
		17. 19.08.2016 позивачем направлено відповідачу лист з документами на виконання вимог припису від 13.07.2016 № 08-06-0006/0506-0280. До листа додані заяви про прийняття на роботу; накази про прийняття на роботу на посаду охоронців; трудові угоди згідно з заявою про прийняття на роботу; повідомлення про прийняття працівників на роботу до Державної податкової служби України; наказ та додаток про затвердження штатного розпису; заява про застосування податкової соціальної пільги.
		18. 18.07.2016 відповідачем складений протокол № 08-06-0006/0201 про адміністративне правопорушення відносно голови ГБК «Сокол-2» ОСОБА_2 ..
		19. Постановою Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 13.09.2016 (провадження №3/337/901/2016) адміністративний протокол та матеріали відносно ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за часиною третьою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення повернуто Головному управлінню Держпраці у Запорізькій області для належного доопрацювання.
		20. Протокол та матеріали відносно ОСОБА_2 після повернення на розгляд до Хортицького районного суду м.Запоріжжя не подавались.
		21. Допитаний в якості свідка у суді першої інстанції голова правління ОСОБА_2 пояснив, що підписані ним пояснення від 12.07.2016 не в повній мірі відповідають дійсності, оскільки члени кооперативу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 дійсно здійснювали охорону кооперативу, але за власною ініціативою на громадських засадах, не систематично і не отримували за це винагороду. Підписані надруковані пояснення з таким змістом пояснював тим, що не досконало володіє українською мовою. 
		22. Допитані у суді першої інстанції свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 пояснили, що є пенсіонерами за віком, членами кооперативу та виявили бажання самостійно здійснювати охорону території ГБК «Сокіл-2» на громадських засадах переважно у вечірній час. Добровільне здійснення охорони мотивували можливістю безперешкодно використовувати інструменти та знаряддя, що знаходяться на території кооперативу. Не отримували будь-яку винагороду за здійснення охорони території кооперативу. З ініціатором колективного звернення ОСОБА_1 вони не спілкувалися.
		23. Свідок ОСОБА_1 підставу свого звернення до відповідача пояснив порушенням прав осіб, що здійснювали охорону гаражного кооперативу, оскільки зазначені особи працювали без належного оформлення. Безпосередньо з членами кооперативу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 не спілкувався, а про обставини здійснення охорони кооперативу без належного оформлення трудових відносин дізнався у інших членів кооперативу.
		24. Свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона працює касиром в кооперативі та приймала участь при проведенні перевірки. Надруковані пояснення зі слів перевіряючої ОСОБА_9 вона подала на підпис голові правління ОСОБА_2 . Як здійснюється охорона кооперативу пояснити не змогла. Грошові кошти членам кооперативу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 не виплачувалися.
		25. Допитана в якості свідка ОСОБА_9 пояснила, що при спілкуванні з головою правління ОСОБА_2 було встановлено, що фактично в кооперативі працюють чотири охоронця без оформлення трудових договорів. Зазначені обставини були підтверджені головою ОСОБА_2 в своїх поясненнях від 12.07.2016. Текст пояснення складала касир ОСОБА_7 без її допомоги.
		ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		26. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що позапланова перевірка з питань додержання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування проведена відповідачем безпідставно та з порушенням чинного законодавства. Пенсіонери ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 виконували в кооперативі функції сторожів на громадських засадах, за власною ініціативою, не систематично і не отримували заробітної плати. Спірна постанова прийнята фактично на підставі акта перевірки та пояснень голови кооперативу ОСОБА_2 , який заперечує наявність порушення та викладені факти. Припис відповідача від 13.07.2016 №08-06-0006/0506-0280 виконаний позивачем в повному обсязі достроково для запобігання негативних наслідків у вигляді застосування штрафних санкцій.
		27. Відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що діяв виключно в межах своїх повноважень відповідно до вимог чинного законодавства України.   
		ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		28. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що зважаючи на те, що позапланова перевірка позивача була призначена у зв`язку з надходженням колективного звернення членів ГБК «Сокіл-2» та за наявності погодження Державної служби України з питань праці, у відповідача були наявні підстави для проведення позапланової перевірки позивача. Під час проведення перевірки інспектором не було встановлено особи найманих працівників, не відібрано у них пояснень, зокрема, чи мали вони трудові відносини з ГБК «Сокіл-2», чи отримували заробітну плату; не з`ясовано трудові обов`язки, наявність у них трудових книжок, медичних книжок; не з`ясовано, чи було досягнуто згоди між найманими працівниками та позивачем щодо форми трудових відносин (усна чи письмова), а також наявність інших обставин, які згідно з вимогами чинного законодавства є підставою для укладення трудового договору між працівником та роботодавцем. Беручи до уваги те, що відповідачем не доведено факт перебування ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 у трудових відносинах з ГБК «Сокіл-2», позивачем не було допущено порушень частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України.
		29. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив з того, що суб`єктом владних повноважень не виявлені документи про фактичне виконання робіт з охорони об`єкта, отримання заробітної плати особами, зазначеними в акті перевірки, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність порушення законодавства про працю з боку ГБК «Сокіл-2».
		V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ 
		30. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що суди дійшли помилкового висновку щодо відсутності порушень трудового законодавства позивачем, оскільки ГБК «Сокол-2», який є юридичною особою, фактично допустив до роботи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 як охоронців без укладення з ними трудових договорів. Суди попередніх інстанцій не врахували, що вина позивача підтверджується його діями щодо усунення виявлених під час перевірки порушень, оскільки на виконання припису укладено трудові договори з зазначеними особами.
		VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		31. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
		32. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		33. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		34. За приписами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
		35. Згідно з частиною першою статті 3   КЗпП   України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
		36. Статтею 4   КЗпП   України визначено, що законодавство про працю складається з   Кодексу законів про працю України   та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
		37. За змістом статті 21   КЗпП   України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
		38. Статтею 24   КЗпП   України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		39. Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (стаття 23 КЗпП України).
		40. З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.
		41. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 24.12.2019 у справі №823/1167/16, від 05.02.2020 у справі №620/3913/18, від 06.02.2020 у справі №0840/3690/18, від 03.03.2020 у справі №1540/3913/18.
		42. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 12.07.2016 по 13.07.2016 на підставі заяви ініціативної групи з членів ГБК «Сокол-2», яку очолював ОСОБА_1 , головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю Дінілевською Г.В. проведено позапланову перевірку ГБК «Сокол-2», за результатами якої встановлено фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудових договорів, винесено припис №   08-06-0006/0506-0280 про усунення порушень вимог частини третьої статті 24 КЗпП України та постанову про накладення штрафу №6 на ГБК «Сокіл-2» в розмірі 174000,00 грн.
		43. Згідно з поясненнями голови правління ГБК «Сокол-2» ОСОБА_2 від 12.07.2016 до акта перевірки на підприємстві працюють чотири охоронці ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , які є пенсіонерами за віком та самі виявили бажання офіційно не оформлювати трудові відносини; графік роботи охоронців змінний у вечірній та нічний час; за свою працю охоронці отримують кошти готівкою; протягом 2015-2016 років графік відпусток не складався; працівники ГБК «Сокіл-2» на час відпусток підмінюють один одного.
		44. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що з причин наявності фізичних вад голови правління ОСОБА_2 , а також поганого володіння державною мовою, пояснення від 12.07.2016 були надруковані касиром кооперативу ОСОБА_7 за допомогою технічних засобів. ОСОБА_2 лише підписав пояснення.
		45. Допитаний в якості свідка у суді першої інстанції голова правління ОСОБА_2 пояснив, що підписані ним пояснення від 12.07.2016 не зовсім відповідають дійсності, оскільки пенсіонери та члени кооперативу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 дійсно здійснювали охорону кооперативу, але за власною ініціативою на громадських засадах, не систематично і не отримували за це винагороду. Підписані надруковані пояснення з таким змістом пояснював тим, що не досконало володіє українською мовою. 
		46. У даному контексті колегія суддів зауважує, що сам лише факт написання пояснень іншою особою за умови відсутності заперечень щодо їх змісту в особи, яка проставляє підпис (від імені якої дані пояснення фіксуються), не свідчить про наявність будь-яких порушень при відібранні вказаних пояснень.
		47. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №280/5473/18.
		48. Водночас допитані у суді першої інстанції свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 пояснили, що є пенсіонерами за віком, членами кооперативу та виявили бажання самостійно здійснювати охорону території ГБК «Сокіл-2» на громадських засадах переважно у вечірній час. Добровільне здійснення охорони мотивували можливістю безперешкодно використовувати інструменти та знаряддя, що знаходяться на території кооперативу. Не отримували будь-яку винагороду за здійснення охорони території кооперативу. З ініціатором колективного звернення ОСОБА_1 вони не спілкувалися.
		49. Свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона працює касиром в кооперативі та приймала участь при проведенні перевірки. Надруковані пояснення зі слів перевіряючої ОСОБА_9 вона подала на підпис голові правління ОСОБА_2 . Як здійснюється охорона кооперативу пояснити не змогла. Грошові кошти членам кооперативу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 не виплачувалися.
		50. Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що згідно з наданими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 спростовуються висновки акта перевірки від 13.07.2016.
		51. Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, в ході перевірки інспектором не було встановлено особи найманих працівників, не відібрано у них пояснень, зокрема, чи мали вони трудові відносини з ГБК «Сокіл-2», чи отримували вони заробітну плату; не з`ясовано трудові обов`язки, наявність у них трудових книжок; не з`ясовано чи було досягнуто згоди між найманими працівниками та позивачем щодо форми трудових відносин, а також наявність інших обставин, які згідно з вимогами чинного законодавства є підставою для укладення трудового договору між працівником та роботодавцем.
		52. З огляду на наведене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що підписане ОСОБА_2 пояснення від 12.07.2016 не може розцінюватися як належний та єдиний доказ вчинення ГБК «Сокіл-2» порушення у сфері законодавства про працю.
		53. Колегія суддів наголошує, що згідно з частиною першою статті 341 КАС України здійснює перегляд судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		54. Відповідно до положень частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		55. Доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, що вина позивача підтверджується його діями щодо усунення виявлених під час перевірки порушень, оскільки на виконання припису Головного управління Держпраці у Запорізькій області ним укладено трудові договори з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , колегія суддів відхиляє, оскільки вказані дії позивача не можуть свідчити про наявність зазначених у акті перевірки порушень, а, як встановлено судами попередніх інстанцій, були здійснені ним з метою впорядкування заходів щодо належної охорони кооперативу.
		56. Інші доводи касаційної скарги   щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки обставин у справі та додаткової перевірки наявних у матеріалах справи доказів, однак до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права; таким доводам була надана належна оцінка судами попередніх інстанцій.
		57. Частиною другою    статті 6 КАС України    передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		58. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
		59. Відповідно до    статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		60. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. 
		61. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ухвалені із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди попередніх інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни судових рішень відсутні.
		62. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
		63. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
		Керуючись статтями   341, 349,   350,   356,   359 КАС України, Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29.11.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                          І.В. Желєзний
		Судді:                                                                                                    Я.О. Берназюк
		                                                                                                    А.І. Рибачук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...