Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/4670/13 : Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Інший.
Надіслано для оприлюднення: 18.12.2020. Зареєстровано: 18.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 21.12.2020.
Дата набрання законної сили: 17.12.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 грудня 2020 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  911/4670/13 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
		розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Тайс" на ухвалу Господарського суду Київської області від 12.08.2020 (суддя Колесник Р. М.) і постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 (головуючий - Агрикова     О. В., судді Мальченко А. О., Чорногуз М. Г.) у справі  
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Тайс"
		до:     1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК     Трейдсервісгруп",
		2)     фізичної особи-підприємця Приймака Олександра Анатолійовича,
		за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез",
		2)     фізичної особи-підприємця Грищенка Олександра Миколайовича, 
		за участю приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича,
		про     стягнення 35293,99 грн.
		Короткий зміст і підстави подання скарги та заяви про розподіл судових витрат 
		1. 25.06.2020 до Господарського суду Київської області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Тайс" (далі - ТОВ "Ніко-Тайс", Товариство, заявник) від 24.06.2020 № 24-3/06 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича (далі - приватний виконавець Лисенко Ю. О., Приватний виконавець) у виконавчих провадженнях № 59425728 і № 59425832     щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 19.03.2014 у справі № 911/4670/13, в якій (скарзі) Товариство просило: 1)   визнати за період з 01.07.2019 по 24.06.2020 неправомірною бездіяльність приватного виконавця Лисенка Ю. О. у виконавчих провадженнях № 59425728 та № 59425832 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 19.03.2014 у справі № 911/4670/13, котра виразилася у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 59425728 та № 59425832 щодо виконання наказів Господарського суду Київської області від 19.03.2014          у справі № 911/4670/13 із врахуванням статей     10,     18,     26,     36,     48,     69-70 Закону України "Про виконавче провадження"; 2) зобов`язати Приватного виконавця усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № 59425728 та № 59425832 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 19.03.2014 у справі №911/4670/13 із врахуванням норм та положень     Закону України "Про виконавче провадження", та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану і фактичне примусове виконання наказів Господарського суду Київської області від 19.03.2014 у справі №911/4670/13.
		Скарга обґрунтовується тим, що: 1) з моменту відкриття приватним виконавцем Лисенком Ю. О.     виконавчих проваджень № 59425728 та № 59425832     щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 19.03.2014 у справі № 911/4670/13 та винесення відповідної постанови, а саме з 01.07.2019 зазначені накази суду так і не виконані; 2) з відомостей Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, який створено і діє згідно зі     статтею 8 Закону України "Про виконавче провадження", заявнику стало відомо, що Приватним виконавцем за період з 01.07.2019 по 24.06.2020 не вживаються всі необхідні і передбачені     цим Законом     заходи примусового виконання у виконавчих провадженнях № 59425728 та № 59425832     щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 19.03.2014 у справі № 911/4670/13; 3)     Товариство зверталося до приватного виконавця Лисенка Ю. О. з клопотанням від 12.08.2019 № 12-1/08 про вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № 59425728 та № 59425832 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 19.03.2014 у справі № 911/4670/13, проте зазначене клопотання залишено без задоволення, а належні та допустимі виконавчі дії по теперішній час не вжито, а саме Приватним виконавцем не виконано передбачені Законом України від 02.06.2016 № 1404-VІІІ "Про виконавче провадження" (далі - Закон України № 1404-VІІІ) вимоги щодо примусового виконання виконавчих документів у вказаній справі.
		2. 20.07.2020 ТОВ "Ніко-Тайс" звернулося до Господарського суду Київської області із заявою № 20-1/07 про відшкодування додаткових витрат на професійну правничу допомогу по справі № 911/4670/13, понесених у зв`язку з розглядом скарги, у якій (заяві) просило стягнути з приватного виконавця Лисенка Ю. О. на користь заявника судові витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн, понесені згідно з договором про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 27.07.2019 № 27-07-2019/7, укладеним між Товариством та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем.
		Заява обґрунтовується понесенням ТОВ "Ніко-Тайс" витрат на професійну правничу допомогу в зазначеній сумі, що підтверджується договором про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 27.07.2019 № 27-07-2019/7, актом здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 17.07.2020 та двома платіжними квитанціями від 19.07.2020.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		3. Рішенням Господарського суду Київської області від 05.02.2014 у справі №   911/4670/13 позов ТОВ "Ніко-Тайс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК     Трейдсервісгруп" (далі - ТОВ "ПК     Трейдсервісгруп") та фізичної особи-підприємця Приймака Олександра Анатолійовича (далі - ФОП Приймак О. А., Боржник) задоволено повністю. Присуджено до стягнення солідарно з ТОВ "ПК     Трейдсервісгруп" та ФОП Приймака О. А. на користь ТОВ "Ніко-Тайс" 2000 грн інфляційних збитків, 1720,50 грн судового збору, 3000 грн витрат на послуги адвоката. Присуджено до стягнення з ФОП Приймака О. А. на користь ТОВ "Ніко-Тайс" 21631,85 грн інфляційних збитків і 3 % річних у сумі 11662,14 грн.
		19.03.2014 на виконання зазначеного судового рішення Господарським судом Київської області було видано відповідні накази.
		4. Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.07.2020 (суддя Сокуренко Л. В.) скаргу ТОВ "Ніко-Тайс" на бездіяльність приватного виконавця Лисенка Ю. О. задоволено повністю. 
		Ухвала аргументована положеннями статей 1, 5, 11, 13, 18, 24, 26, 36, 48 Закону України "Про виконавче провадження", статей 18, 74, 76, 77, 236, 238, 326, 339, 343 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), застосовуючи які місцевий господарський суд виходив з того, що матеріали скарги та пояснення приватного виконавця Лисенка Ю. О. не містять жодних належних і допустимих доказів на підтвердження вчинення ним будь-яких виконавчих дій, тоді як незважаючи на перебування наказів Господарського суду Київської області від 19.03.2014 у справі № 911/4670/13 на виконанні у Приватного виконавця ще починаючи з 01.07.2019, на момент звернення Стягувача з відповідною скаргою до суду зазначені накази взагалі не виконано.
		5. Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.07.2020 (суддя Карпечкін Т. П.) заяву ТОВ "Ніко-Тайс" від 20.07.2020 № 20-1/07 про відшкодування додаткових витрат на професійну правничу допомогу по справі № 911/4670/13, понесених у зв`язку з розглядом скарги, разом з доданими до неї матеріалами повернуто заявнику без розгляду на підставі частин 2, 4 статті 170 ГПК України з огляду на те, що заявник не надав належних доказів надсилання заяви іншим учасникам справи. При цьому суд першої інстанції зазначив, що тільки фіскальні чеки не можуть бути належними доказами надсилання ТОВ "ПК Трейдсервісгруп", ФОП Приймаку О. А. та Приватному виконавцю копії вказаної заяви та доданих до неї документів, оскільки фіскальний чек підтверджує лише факт здійснення операції щодо надіслання поштового відправлення на адресу учасників процесу, проте, яка саме поштова кореспонденція направляється адресату, вбачається лише з опису вкладення поштового відправлення, які в матеріалах поданої заяви відсутні.
		6. Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.08.2020 (суддя Колесник Р. М.), винесеною на підставі статей 221, 234, 344 ГПК України, заяву ТОВ "Ніко-Тайс" від 30.07.2020 № 30-1/07 про покладення на приватного виконавця Лисенка Ю. О. судових витрат на професійну правничу допомогу призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.08.2020 о 14:45.
		7. Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.08.2020, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020, відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Ніко-Тайс" про поновлення строку для подання заяви про розподіл судових витрат. Заяву Товариства про розподіл судових витрат залишено без розгляду.
		8. Зазначені ухвала і постанова мотивовані посиланням на положення статей 113, 116, 118, 119, 123, 129, 269, 344 ГПК України, з урахуванням яких місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку про пропуск позивачем встановленого процесуального строку без поважних причин з огляду на те, що: 1) з відповідною заявою про розподіл судових витрат Товариство повторно звернулося до Господарського суду Київської області лише 31.07.2020, тоді як оформлення первісної заяви з порушенням приписів частини 2 статті 170 ГПК України не може слугувати підставою для поновлення процесуального строку, враховуючи, що вказане порушення відбулося саме з вини заявника; 2) дійсно, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" запроваджено на території України карантин і різні обмежувальні заходи, зокрема обмеження з пересування в межах території країни і в межах населених пунктів, проте заявник обґрунтування своїх доводів не надав жодних доказів як на підтвердження роботи працівників ТОВ "Ніко-Тайс" у режимі віддаленого доступу, так і на підтвердження переведення штатних працівників Товариства (секретарі, кур`єри) у режим дистанційної роботи; 3) заявник також не наводить аргументів, яким чином віддалена робота працівників або встановлені карантинні обмеження не надали змоги звернутися саме із заявою на відшкодування витрат на правничу допомогу в межах визначеного законом строку.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		9. Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду від 12.08.2020 та постановою апеляційної інстанції, ТОВ "Ніко-Тайс" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення  заяви про розподіл судових витрат.
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		10. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме положень статей 13, 74, 76, 77, 118, 129, 238, 244, 344 ГПК України, наголошуючи, що: 1) апеляційний суд безпідставно відступив від висновків і правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 10.08.2018 у справі № 911/589/17, від 29.10.2018 у справі № 826/14749/16, від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17, від 10.04.2019 у справі №   390/34/17, від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18, від 12.06.2019 у справі №   487/10128/14-ц, від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, та в ухвалах від 23.04.2019 у справі № 914/968/18, від 10.05.2019 у справі №  924/632/18; 2) поза увагою суду апеляційної інстанції залишилися ті обставини, що всупереч принципу добросовісності суд першої інстанції спочатку ухвалою від 04.08.2020 призначив до розгляду по суті в судовому засіданні заяву ТОВ "Ніко-Тайс" від 30.07.2020 № 30-1/07 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в цілому, а не клопотання про поновлення строку для подання заяви, тобто суд під час призначення цієї заяви до розгляду вже надав процесуальну оцінку поданому заявником клопотанню про поновлення пропущеного строку, результатом чого стало прийняття заяви до розгляду на 12.08.2020; 3) чинне процесуальне законодавство не вимагає призначення клопотання про відновлення строку для подання відповідної заяви до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін (учасників) судового процесу, а лише зазначає, що така дія (оцінка судом наявності дотримання процесуального строку) має бути обов`язково вчинена судом на стадії вирішення питання щодо прийняття та/або повернення відповідної заяви; 4) зі змісту скарги ТОВ "Ніко-Тайс" від 24.06.2020 № 24-3/06 на бездіяльність приватного Лисенка Ю. О. вбачається, що Товариством було зроблено відповідну заяву (передбачену пунктом 2 частини 8 статті 129 ГПК України) та завчасно подано її до суду. 
		Узагальнений виклад позиції інших учасників справи 
		11. Приватний виконавець Лисенко Ю. О. у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваних ухвалі та постанові. 
		Розгляд справи Верховним Судом 
		12. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.11.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Ніко-Тайс" на ухвалу Господарського суду Київської області від 12.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 у справі 911/4670/13 та призначено здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження.
		13. Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 15.12.2020 у зв`язку з обранням судді Пількова К. М. до Великої Палати Верховного Суду згідно з рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.11.2020 № 13 та перебуванням судді Зуєва В. А. на лікарняному визначено у справі №   911/4670/13 колегію суддів у складі: Чумак Ю.Я. - головуючий, судді Дроботова Т. Б., Багай Н. О. 
		Позиція Верховного Суду
		14. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.
		15. Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
		16. Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		17. Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).
		18. Із правового контексту норм статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17).
		19. Згідно з частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		20. ГПК України не встановлено неможливості поновлення пропущеного процесуального строку для подання стороною доказів на підтвердження розміру судових витрат у зв`язку з розглядом справи (схожий за змістом правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 21.12.2019 у справі №   910/6298/19, від 24.12.2019 у справі № 909/359/19).
		21. Статтею 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
		22. Відповідно до частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
		23. В основу оскаржуваної ухвали судом першої інстанції покладено висновок про недоведеність поважних причин пропуску заявником 5-денного процесуального строку для подання доказів щодо розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, який (висновок) ґрунтується на тому, що з відповідною заявою про розподіл судових витрат Товариство повторно звернулося до Господарського суду Київської області лише 31.07.2020, тоді як оформлення первісної заяви з порушенням приписів частини 2 статті 170 ГПК України, яке (порушення) полягало у недолученні до заяви від 20.07.2020 № 20-1/07 описів вкладення в цінний лист як належних доказів надіслання копії заяви іншим учасникам справи, не може слугувати підставою для поновлення процесуального строку, враховуючи, що вказане порушення було допущено безпосередньо з вини заявника.
		24. Проте колегія суддів не може погодитися з таким передчасним висновком місцевого господарського суду з огляду на таке.
		Дійсно, відповідно до абзацу 2 частини 2 та частини 4 статті 170 ГПК України (в редакції, чинній з 08.02.2020) до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини 1 або 2 цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
		25. Проте судом першої інстанції помилково залишено поза увагою те, що виходячи з системного аналізу змісту положень частини 2 статті 170 і статей 172, 221, 244, 259, 291 ГПК України слід дійти висновку, що чинне господарське процесуальне законодавство чітко визначає коло випадків, коли копії заяви, скарги чи клопотання разом з копіями доданих до них документів мають надсилатися учасникам справи саме листом з описом вкладення і наразі такі випадки стосуються виключно позовної заяви, апеляційної скарги та касаційної скарги. Як наслідок, учасник справи, який подає заяву про розподіл судових витрат на стадії виконання судового рішення, не зобов`язаний надсилати відповідну заяву з додатками до неї листом з описом вкладення.
		Наведене не виключає належне оформлення Товариством первісно поданої заяви від 20.07.2020 про розподіл судових витрат та її повернення судом внаслідок надмірного формалізму та з порушенням таких принципів господарського судочинства як пропорційність та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
		26. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		27. Згідно з підпунктом "в" пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
		28. У порушення вимог статей 86, 236, 269, 282 ГПК України апеляційний суд належним чином не спростував викладених у апеляційній скарзі доводів Товариства про те, що: 1) під час апеляційного перегляду ухвали від 12.08.2020 не враховано висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 29.10.2018 у справі № 826/14749/16 (в частині допущення органом державної виконавчої влади надмірного формалізму під час розгляду скарги по суті); 2) всупереч принципу добросовісності суд першої інстанції спочатку ухвалою від 04.08.2020 призначив до розгляду по суті у судовому засіданні заяву ТОВ "Ніко-Тайс" від 30.07.2020 № 30-1/07 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в цілому, а не клопотання про поновлення строку для подання заяви, тобто суд під час призначення цієї заяви до розгляду вже надав процесуальну оцінку поданому заявником клопотанню про поновлення пропущеного строку, результатом чого стало прийняття заяви до розгляду на 12.08.2020; 3) чинне процесуальне законодавство не вимагає призначення клопотання про відновлення строку для подання відповідної заяви до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін (учасників) судового процесу, а лише зазначає, що така дія (оцінка судом наявності дотримання процесуального строку) має бути обов`язково вчинена судом на стадії вирішення питання щодо прийняття та/або повернення відповідної заяви.
		29. Колегія суддів зауважує, що оскільки суд першої інстанції, попередньо не вирішивши питання про поновлення пропущеного заявником процесуального строку, призначив заяву від 30.07.2020 № 30-1/07 про розподіл судових витрат до розгляду по суті, то у такому випадку поновлення судом зазначеного строку презюмується, позаяк місцевий суд призначав до розгляду заяву в цілому, а не клопотання про поновлення пропущеного заявником 5-денного строку.
		30. Водночас, касаційна інстанція відхиляє передчасні твердження скаржника про безпідставне відступлення апеляційним судом від висновків і правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 05.06.2018 у справі №   338/180/17, від 10.08.2018 у справі № 911/589/17, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 16.05.2019 у справі №   823/2638/18, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 25.06.2019 у справі №   924/1473/15, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, та в ухвалах від 23.04.2019 у справі № 914/968/18, від 10.05.2019 у справі № 924/632/18, оскільки: 1) у постановах від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 29.10.2018 у справі №   826/14749/16, від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17, від 10.04.2019 у справі №   390/34/17, від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18, від 12.06.2019 у справі №   487/10128/14-ц, від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та від 09.07.2019 у справі № 923/726/18 викладено виключно правові висновки за результатами розгляду спору по суті заявлених позовних вимог, що безумовно виходить за межі предмета касаційного оскарження в цій справі - ухвали від 12.08.2020, якою було відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Ніко-Тайс" про поновлення строку для подання заяви про розподіл судових витрат і залишено без розгляду цю заяву, тобто зазначена заява по суті не розглядалася; 2) у постанові Верховного Суду від 10.08.2018 у справі № 911/589/17 міститься правовий висновок про помилкове поширення апеляційним судом присічного (преклюзивного) процесуального річного строку, передбаченого статтею 261 ГПК України, стосовно заявника апеляційної скарги, який не є правонаступником учасника справи, тоді як у цій справі спірним є питання застосування місцевим господарським судом 5-денного процесуального строку, який може бути відновлено, що виключає можливість врахування зазначеного правового висновку до процесуальних правовідносин у цій справі; 3) у розумінні частини 4 статті 236 ГПК України висновками щодо застосування норм права, які враховує суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, є саме висновки, викладені в постановах Верховного Суду, а не в ухвалах Верховного Суду.
		31. Колегія суддів також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в тій частині, що незважаючи на запровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на території України карантин і різні обмежувальні заходи, зокрема обмеження з пересування в межах території країни і в межах населених пунктів, заявник в обґрунтування своїх доводів не надав жодних доказів як на підтвердження роботи працівників ТОВ "Ніко-Тайс" у режимі віддаленого доступу, так і на підтвердження переведення штатних працівників Товариства (секретарі, кур`єри) у режим дистанційної роботи.
		32. Такий висновок судів узгоджується цілком з пунктом 4 Розділу Х (Прикінцеві положення) ГПК України, зі змісту якого вбачається, що строк, передбачений пунктом 2 частини 8 статті 129 цього Кодексу, не входить до переліку процесуальних строків, які продовжувалися на період дії карантину (з 02.04.2020 до 06.08.2020), встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
		33. Разом з тим Верховний Суд зазначає таке.
		Відповідно до частини 4 статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		34. Зважаючи на те, що касаційну скаргу в цій справі Товариство подало 07.10.2020, колегія суддів звертає увагу судів попередніх інстанцій на необхідність врахування викладеного у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 908/2614/19 правового висновку, суть якого полягає в тому, що сторона до закінчення судових дебатів має заявити про намір подати докази щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду і така заява може бути подана в усній формі, що підтверджується технічним записом судового засідання, тоді як неподання зазначеної заяви є підставою для залишення без розгляду заяви про відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу.
		35. Усупереч нормам процесуального закону суди не дослідили та не надали оцінки тим істотним обставинам, що у скарзі ТОВ "Ніко-Тайс" від 24.06.2020 № 24-3/06 на бездіяльність приватного Лисенка Ю. О. міститься лише заява про визначення попереднього (орієнтовного) розміру понесених судових витрат у зв`язку з оскарженням бездіяльності Приватного виконавця та про взяття заявником зобов`язання повідомити суд у випадку існування/понесення судових витрат у цій справі. Наведене не виключає наявність підстав вважати, що вміщена у скарзі ТОВ "Ніко-Тайс" від 24.06.2020 № 24-3/06 заява не є в розумінні пункту 2 частини 8 статті 129 ГПК України заявою про намір подати докази понесення щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу упродовж встановленого 5-денного строку.
		36. У зв`язку з цим колегія суддів не бере до уваги передчасні посилання скаржника в обґрунтування своїх заперечень на те, що зі змісту скарги ТОВ "Ніко-Тайс" від 24.06.2020 № 24-3/06 на бездіяльність приватного Лисенка Ю. О. вбачається, що Товариством було зроблено відповідну заяву (передбачену пунктом 2 частини 8 статті 129 ГПК України) та завчасно подано її до суду через службу документального діловодства.
		37. З наведених раніше мотивів колегія суддів вважає частково обґрунтованими викладені у відзиві на касаційну скаргу доводи приватного виконавця Лисенка Ю.О.
		38. Отже, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, обмежившись посиланням на пропуск Товариством 5-денного процесуального строку без поважних причин, а саме внаслідок повернення місцевим судом первісно поданої заяви, неналежно оформленої з вини заявника, дійшов передчасного висновку про недоведеність поважних причин для поновлення зазначеного процесуального строку та зумовлене цим залишення без розгляду заяви про розподіл судових витрат.
		39. За таких обставин Верховний Суд вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги шляхом скасування оскаржуваних ухвали та постанови і направлення справи до Господарського суду Київської області для продовження розгляду заяви ТОВ "Ніко-Тайс" від 30.07.2020 № 30-1/07, призначеної до розгляду  в судовому засіданні ухвалою Господарського суду Київської області від 04.08.2020.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		40. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		41. Отже, оскаржувані ухвала та постанова не відповідають вимогам статей 86, 119, 236, 238, 269, 282 ГПК України та підлягають скасуванню.
		42. Відповідно пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		43. За змістом частин 3 та 4 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.
		44. Згідно з частиною 6 статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
		45. Оскільки порушення норм процесуального права (статей 86, 119, 236, 238, 269, 282 ГПК України) допущено судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів, ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, вважає, що доводи, наведені Товариством у касаційній скарзі, отримали часткове підтвердження під час касаційного провадження та спростовують висновок судів про відмову в поновленні строку для подання заяви про розподіл судових витрат та її залишення без розгляду, тому оскаржувані ухвала та постанова підлягають скасуванню як такі, що перешкоджають подальшому провадженню з розгляду заяви ТОВ "Ніко-Тайс" від 30.07.2020 № 30-1/07 про розподіл судових витрат, відкритому ухвалою Господарського суду Київської області від 04.08.2020, а справа - передачі до цього ж господарського суду для продовження розгляду.
		Розподіл судових витрат
		46. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.
		Ураховуючи наведене та керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Тайс" задовольнити частково.
		Ухвалу Господарського суду Київської області від 12.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 у справі № 911/4670/13 скасувати.
		Справу № 911/4670/13 передати до Господарського суду Київської області для продовження розгляду заяви ТОВ "Ніко-Тайс" від 30.07.2020 № 30-1/07 про здійснення розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу).
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий                                                                                               Ю. Я. Чумак
		 
		 
		 
		Судді                                                                                                     Т. Б. Дроботова
		 
		 
		 
		                                                                                                     Н. О. Багай

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...