Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/10597/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 18.12.2020. Зареєстровано: 20.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 21.12.2020.
Дата набрання законної сили: 18.01.2021
Номер судового провадження: 2/756/1661/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		18.12.2020 Справа № 756/10597/19
		                
		Унікальний № 756/10597/19
		Провадження № 2/756/1661/20
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		09 грудня 2020 року                     Оболонський районний суд міста Києва в складі:  
		головуючого судді                                           Майбоженко А.М., 
		секретаря                                                Одягайло Л.М., 
		за участю
		представника позивача                                 ОСОБА_1 
		відповідача                                                         ОСОБА_2 
		представника відповідача                                 ОСОБА_3 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення коштів за договором позики посилаюсь на наступне.
		21.08.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, за умовами якого відповідачу було надано у позику грошові кошти у розмірі 100 000 доларів США. Термін повернення боргу зазначено не було, за домовленістю грошові кошти мали бути повернуті за вимогою позикодавця. Розписка відповідачем написана та передана представнику позивача ОСОБА_5 в день отримання грошей - 21.08.2007. 
		У червні 2019 року вона звернулася до відповідача з вимогою повернуто взяті у борг грошові кошти, проте відповідач умови договору не виконав, кошти до теперішнього часу не повернув.
		З урахуванням викладеного просить суд, стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у розмірі 100 000 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 08.08.2019 становить 2 542 434 гривні 80 копійок, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 605 грн.
		Ухвалою судді від 21.11.2019 відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання. 
		11.03.2020 відповідачем подано відзив на позов, у якому останній просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на необґрунтованість заявлених вимог. Зазначив, що грошові кошти у розмірі 100 000 доларів США він отримав у ОСОБА_5 за дорученням ОСОБА_6 як довірена особа останньої, оскільки вже протягом багатьох років перебував у дружніх стосунках з родиною ОСОБА_6 . Вказані кошти він отримав у ОСОБА_5 у приміщенні ЗАТ «АКБ «Траст Капітал». ОСОБА_5 для касової звітності попросив його написати розписку про отримання вказаних грошових коштів, на що він погодився. Того ж дня вказані гроші він передав ОСОБА_6 . Ніякого договору позики з позивачем він не укладав, гроші у ОСОБА_5 , отримав лише для того, щоб передати їх ОСОБА_6 , яка є матір`ю позивача. 
		26.03.2020 позивачем надано відповідь на відзив, у якій остання наполягала на тому, що між ними з відповідачем укладено саме договір позики, оформлений розпискою від 21.08.2007. Зазначила, що відповідачем не доведений той факт, що грошові кошти у розмірі 100 000 доларів США він отримав у ОСОБА_5 , щоб передати ОСОБА_6 . На підтвердження того, що вказані грошові кошти були надані нею відповідачу у борг, свідчить те, що оригінал розписки перебуває у неї і був переданий їй ОСОБА_5 . Вказані грошові кошти належать саме їй, а не ОСОБА_6 
		22.04.2020 відповідачем до суду подано заперечення, у яких відповідач наголосив на тому, що факт знаходження оригіналу написаної ним на прохання ОСОБА_5 розписки у позивача жодним чином не доводить, що вказана розписка за своїм характером є борговою і не спростовує його тверджень про те, що грошові кошти у розмірі 100 000 доларів США було отримано ним у ОСОБА_5 на усне прохання ОСОБА_6 і для передачі останній. Він не має доводити факту належності цих коштів ОСОБА_6 , він виключно виконував прохання останньої доставити їй грошові кошти з установи банку. Позивачем жодними належними та допустимими доказами не доведено того, що написана ним розписка свідчить про отримання грошових коштів у борг у позивача із зобов`язанням їх повернути. 
		Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з підстав викладених у позові та заявах по суті позову. 
		Відповідач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали зх. підстав, викладених у відзиві на позов та письмових запереченнях, у задоволенні позову просили відмовити. 
		Суд, вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного. 
		Судом встановлено, що 21.08.2007 відповідачем ОСОБА_2 написано розписку про те, що він 21.08.2007 о 10 год. 30 хв. узяв у банку «Траст Капітал» 100 000 (сто тисяч) доларів США. 
		27.06.2019 позивач ОСОБА_4 звернулася до відповідача ОСОБА_2 з вимогою повернути вказані грошові кошти протягом тридцяти днів з дня вимоги. Ця вимога відповідачем не задоволена.
		Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що 21.08.2007 йому зателефонувала ОСОБА_4 і попросила передати кошти ОСОБА_2 . Мету передачі коштів йому відомо не було. В нього не виникло сумніву щодо надання таких грошей відповідачу, оскільки йому було відомо про те, що відповідач протягом багатьох років пере бував у дружній стосунках з родиною ОСОБА_6 та виконував їхні доручення. Крім того, ОСОБА_2 і до того неодноразово отримував у нього гроші за дорученням ОСОБА_6. 21.08.2007 він передав ОСОБА_2 гроші у розмірі 100 000 доларів США та узяв з останнього розписку для касової звітності, яку поклав до сейфу. В сейфі він зберігав кошти ОСОБА_4 . 
		Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показав, що 21.08.2007 вона надала усне доручення ОСОБА_2 , який був довіреною особою родини, отримати у банку «Траст Капітал», де зберігалися гроші сім`ї, грошові кошти у розмірі 100 000 доларів США та привезти гроші їй. Особисто вона не могла поїхати за грошима, оскільки недобре себе почувала. Вказані гроші належать їй. ОСОБА_5 вона особистого не попереджала про те, що до нього за грошима приїде ОСОБА_2 . Вказані кошти відповідач передав їй того ж дня - 21.08.2007. 
		Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
		Відповідно до ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
		Частиною першою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
		За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
		Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.
		Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 в справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18). 
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		За ст.ст. 81,89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.  Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		Дослідивши надану позивачем розписку ОСОБА_2 від 21.08.2007 суд приходить до висновку про те, що позивачем не доведено, що вказана розписка підтверджує факт укладення між нею та відповідачем договору позики. При цьому суд виходить з того, що в даній розписці не міститься відомостей про те, що відповідач отримав вказані в ній грошові кошти в розмірі 100 000 доларів США у позивача ОСОБА_4 із зобов`язанням повернення у певний строк.
		Крім того, позивачем не доведено, що грошові кошти у сумі 100 000 доларів США належали саме їй. Наявність в неї оригіналу розписки жодним чином не доводить вказаних обставин. 
		Натомість, свідок ОСОБА_5 пояснив,що вказану розписку він відібрав у ОСОБА_2 для себе, з метою касовою звітності, а не для того, щоб у подальшому передати її позивачу як боргову розписку на підтвердження того, що відповідачем вказана грошова сума узята у борг на умовах строковості та повернення за першою вимогою. 
		Умови розписки лише підтверджують надані відповідачем пояснення про те, що 21.08.2007 ним було отримано грошові кошти у розмірі 100 000 доларів США в приміщенні банківської установи і ніяким чином не дають можливості суду встановити те, що між позивачем і відповідачем у зазначену дату справді виникли договірні відносини з приводу договору позики, за наслідками яких відповідач був зобов`язаний повернути позивачу отримані кошти. 
		Доказів, які б відповідали критеріям належності, допустимості та достовірності, позивачем на спростування цього висновку суду не надано.
		З урахуванням викладеного суд вважає, що заявлені у справі вимоги задоволенню не підлягають як необґрунтовані. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - відмовити.
		Позивач: ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
		Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
		       Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м.Києва.
		       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		       У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Суддя                                                                                            А.М.Майбоженко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...