Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 205/3672/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: 21.12.2020. Зареєстровано: 22.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 23.12.2020.

Номер судового провадження: 2/205/1742/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		01.12.2020 Єдиний унікальний номер 205/3672/20
		 
		 
		 
		 
		Номер провадження 2/205/1742/20
		РІШЕННЯ
		іменем України
		   01 грудня 2020 року
		Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу № 205/3672/20 за позовом ОСОБА_1 до Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Дніпро), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, треті особи: ОСОБА_2 , Державне підприємство «СЕТАМ», акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», приватний нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Повєткіна Надія Миколаївна, про стягнення грошових коштів, внесених за наслідками проведених прилюдних торгів, визнаних судом недійсними -
		ВСТАНОВИВ:
		21 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Дніпро), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, треті особи: ОСОБА_2 , Державне підприємство «СЕТАМ», акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», приватний нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Повєткіна Надія Миколаївна, про стягнення грошових коштів, внесених за наслідками проведених прилюдних торгів, визнаних судом недійсними.
		Позов обґрунтований тим, що відповідно до протоколу № 216592 від 02 грудня 2016 року ОСОБА_1 став переможцем у електронних торгах з реалізації домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 
		07 грудня 2016 року сплатив суму у розмірі 169575 грн. за придбання лоту № 181598, тобто вищевказаного домоволодіння, на рахунок Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Дніпро) (далі  Новокодацький ВДВС).
		19 грудня 2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу (далі - ДМНО) Повєткіною Н.М. на підставі акта про проведення електронних торгів, складеного державним виконавцем, було видано свідоцтво про право власності ОСОБА_1 на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 
		Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2018 року вищезазначені електронні торги, протокол № 216592, акт про проведені електроні торги від 19 грудня 2016 року, свідоцтво про право власності від 19 грудня 2016 року визнано недійсними, скасовано запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 8136027 від 19.12.2016р., вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Повєткіною Н.М., про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 та припинено його право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 53,5 кв.м., житловою 38,4 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		18 березня 2020 року позивач звернувся до Новокодацького ВДВС з заявою про повернення сплачених грошових коштів на рахунок Новокодацького ВДВС, однак йому було відмовлено у поверненні цих коштів.
		Посилаючись на положення статтей 216, 625 ЦК України, з урахуванням уточнень, позивач просив:
		- стягнути з Новокодацького ВДВС на його користь грошові кошти у сумі 169575 грн., внесені на оплату за домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом списання Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі  ГУ ДКС України у Дніпропетровській області) коштів з рахунків ДВС, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень  за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду;
		- стягнути з Новокодацького ВДВС на його користь інфляційні нарахування в сумі 51720,38 грн.;
		- стягнути з відповідачів судові витрати та витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.
		Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі.
		Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2020 року клопотання позивача задоволено, зобов`язано Новокодацький ВДВС, ОСОБА_2 , державне підприємство «СЕТАМ» (далі  ДП «СЕТАМ»), Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (далі  АТ «ПУМБ») надати відповіді на питання в порядку ст. 93 ЦПК України.
		27 липня 2020 року на адресу суду надійшли письмові пояснення представника ДП «СЕТАМ» Мамро О.О., в яких він зазначає, що сума гарантійного внеску, сплаченого позивачем, йому повернена (а.с.63-65).
		06 серпня 2020 року від представника ГУ ДКС України у Дніпропетровській області Луценка І.М. надійшов відзив на позов, в якому він заперечував проти задоволення позову, посилаючись на некоректно відображену суму інфляційних нарахувань. Також зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 216 ЦК України, якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною (а.с.75-78).
		14 серпня 2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому ОСОБА_1 просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 99-102, 107-112).
		24 вересня 2020 року від представника Новокодацького ВДВС Никитюка І.П. надійшли пояснення, в яких він, посилаючись на недоведеність позивачем того, що саме діями ВДВС було порушено його права, а також на те, що для спірних правовідносин необхідно застосовувати не ст. 216 ЦК України, а ст. 1212 ЦК України, заперечував проти задоволення позову в повному обсязі (а.с. 124-131).
		У судове засідання учасники справи не з`явилися.
		Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
		Представник відповідача Новокодацького ВДВС Літвінова А.І письмово просила розглядати справу без її участі, в задоволенні позову відмовити.
		Представник відповідача ГУ ДКС України у Дніпропетровській області Луценко І.М. письмово просив розглядати справу без його участі, у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
		Третя особа ОСОБА_2 у заяві просила розглядати справу без її участі, у задоволенні позову відмовити.
		Представник третьої особи ДП «СЕТАМ» Мамро О.О. письмово просив розглянути справу у відсутність представника.
		Представник третьої особи АТ «ПУМБ» у судове засідання не з`явився. Про час, дату, місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
		Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Згідност. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно дост. 81 ЦПК Україникожна особа зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
		У ході судового розгляду встановлено, що постановою державного виконавця Ленінського ВДВС ДМУЮ від 20 січня 2016 року відкрито виконавче провадження ВП №49860649 із примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Чуловського В.А. №16172 від 22 листопада 2015 року, виданого на підставі заяви ПАТ «ПУМБ», про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості.
		29.11-01.12.2016 року відбулись торги з реалізації майна боржника. Відповідно до протоколу № 216592 проведення електронних торгів від 02 грудня 2016 року ОСОБА_1 став переможцем у електронних торгах з реалізації домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 
		19 грудня 2016 року приватним нотаріусом ДМНО Повєткіною Н.М. на підставі акта про проведення електронних торгів від 19 грудня 2016 року було видано свідоцтво про право власності ОСОБА_1 на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 18136027.
		Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2017 року виконавчий напис № 16172, вчинений 22 листопада 2015 року приватним нотаріусом КМНО Чуловським В.В. про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором GP-5574648 від 09 грудня 2013 року, визнано таким, що не підлягає виконанню.
		Вищевказані факти встановленні рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2018 року (а.с.24-26) у цивільній справі № 205/7791/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Новокодацького ВДВС, ДП «СЕТАМ», треті особи: ПАТ «ПУМБ», приватний нотаріус ДМНО Повєткіна Н.М., Управління-служба у справах дітей Новокодацької районної у місті Дніпрі ради, тому відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України не доказуються при розгляді даної справи.
		Вказаним рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Новокодацького ВДВС, ДП «СЕТАМ», треті особи: ПАТ «ПУМБ», приватний нотаріус ДМНО Повєткіна Н.М., Управління-служба у справах дітей Новокодацької районної у місті Дніпрі ради про визнання проведених електронних торгів недійсними, визнання акту про проведення електронних торгів недійсними, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно -задоволено, визнано недійсними: електронні торги та протокол № 216592 проведення електронних торгів від 29.11-01.12.2016р. з реалізації нерухомого майна -житлового будинку з господарськими спорудами загальною площею 53,5 кв.м., житловою 38,4 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , Акт про проведені електронні торги від 19 грудня 2016 року щодо реалізації нерухомого майна, свідоцтво про право власності від 19 грудня 2016 року на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 53,5 кв.м., житловою 38,4 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , видане ОСОБА_1 , посвідчене приватним нотаріусом ДМНО Повєткіною Н.М., яке зареєстровано в реєстрі за № 1279, а також скасовано запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 8136027 від 19.12.2016р., вчинений приватним нотаріусом ДМНО Повєткіною Н.М., про реєстрацію права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 , та припинено право власності ОСОБА_1 на зазначене вище майно (а.с.24-26).
		У ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 07 грудня 2016 року сплатив суму у розмірі 169575 грн. за придбання лоту № 181598  домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на електронних торгах на рахунок Ленінського ВДВС м. Дніпра (Новокодацький ВДВС), що підтверджується квитанцією (а.с. 21).
		Постановою Верховного Суду від 11 березня 2020 року рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2018 року залишено в силі (а.с. 27-32).
		Вказане рішення суду набрало законної сили 11 березня 2020 року.
		18 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Новокодацького ВДВС з заявою про повернення грошових коштів у розмірі 178500 грн., сплачених за придбання житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.33).
		26 березня 2020 року Новокодацьким ВДВС було повідомлено, що Новокодацький ВДВС не є отримувачем сплачених коштів, а також, що кошти, які надійшли на депозитний рахунок відділу з примусової реалізації майна боржника ОСОБА_2  домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 169575 грн. розподілені наступним чином:
		-61715, 61 грн.  на користь ПАТ «ПУМБ» - стягувача за виконавчим написом № 16172, виданого 22 листопада 2015 року приватним нотаріусом КМНО Чуловським В.В.;
		-30274,98 грн. - на користь ПАТ «ПУМБ» - стягувача за виконавчим написом № 21171, виданого 05 грудня 2016 року приватним нотаріусом КМНО Чуловським В.В.;
		-1500 грн.  авансування витрат на виконавче провадження;
		-9199, 05 грн.  виконавчий збір;
		-8000 грн.  витрати на проведення виконавчих дій, 
		-58885,36 грн.  повернення надмірно стягнутих коштів боржнику ОСОБА_2 (а.с. 34-36).
		Відповідно до наданої ДП «СЕТАМ» на виконання ухвали суду від 20 жовтня 2020 року відповіді суму гарантійного внеску, сплачену ОСОБА_1 за участь в електронних торгах, у розмірі 8925 грн. повернено позивачу, що підтверджується платіжним дорученням № 5553 від 27 квітня 2020 року.
		Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.
		Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина першастатті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним або який визнано недійсним.
		Як роз`яснено у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9«Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»відповідно до статей215та216ЦК Українисуди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
		Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена у вигляді самостійної вимоги в разі наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.
		Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення торгів, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.
		Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (ст. 650ЦК України).
		Згідно із ч. 1 ст. 655 ЦК Україниза договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Частиною 1ст. 656 ЦК Українипередбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
		З аналізу ч. 1 ст.650, ч. 1 ст.655та ч. 4 ст.656 ЦК Україниможна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.
		Відповідно до абзацу 2 ч. 1ст. 216 ЦК Україниу разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
		Отже, у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникають права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.
		Покупцем за договором купівлі-продажу майна з прилюдних торгів є переможець торгів, який підписав протокол про їх результати та отримав затверджений державним виконавцем акт, в даному випадку  позивач ОСОБА_1 .
		Таким чином, після набрання рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2018 року, яким визнано електронні торги недійсними, у позивача виникло право на повернення йому сплачених грошових коштів за придбання домоволодіння на цих електронних торгах.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17, дійшла висновків, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор.
		У Постанові Верховного Суду 18 березня 2020 року у справі № 639/4971/18 зазначено, що вирішуючи питання про те хто є продавцем за укладеним за результатами торгів договором необхідно виходити з умов договору, що укладається між органом державної виконавчої служби та спеціалізованою організацією.
		Відповідно до аналізу положень Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5, який діяв на час проведення електронних торгів та є чинним на даний час, між органом ДВС та організатором електронних торгів, договір не укладається.
		Організатор електронних торгів, у цій справі третя особа  ДП «СЕТАМ», є суб`єктом господарювання, який уповноважений на здійснення заходів із супроводження програмного та технічного забезпечення центральної бази даних системи електронних торгів, збереження та захисту даних, що містяться у ній, обслуговування цієї системи, забезпечення її постійної роботи та доступу користувачів до неї, публікації повідомлень про безоплатне передання нереалізованого конфіскованого майна, забезпечення збереження майна і виконання інших функцій, передбачених цим Порядком. 
		Продавцем у даному договорі купівлі-продажу житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами проведення електронних торгів є Ленінський ВДВС м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровський області (Новокодацький ВДВС), що також зазначено у протоколі № 216592 проведення електронних торгів.
		Кошти були переведені позивачем на рахунок продавця, зазначеного в протоколі проведення електронних торгів, в якому отримувачем коштів вказано Ленінський ВДВС м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровський області (Новокодацький ВДВС).
		На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що грошові кошти, які покупець ОСОБА_1 сплатив на рахунок продавця відповідно до протоколу № 216592 у сумі 169575 грн. за придбання лоту № 181598 електронних торгів, які відбулися 29.11.2016-01.12.2016 року, та визнані недійсними рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2020 року, що набрало законної сили 11 березня 2020 року, підлягають стягненню з Новокодацького ВДВС шляхом списання ГУ ДКС України в Дніпропетровській області з рахунків з Новокодацького ВДВС, а в разі відсутності у зазначеному державному органі відповідних призначень, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
		Відповідач у відзиві вказував, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення ст. 1212 ЦК України.
		Права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця з використанням правового механізму, установленогостаттею 1212 ЦК України, у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.
		Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбаченістаттею 1212 ЦК України, які дають право витребувати в набувача це майно.
		Суд зауважує, що позивачем обрано вірний спосіб захисту порушеного права, підстав для застосування ст. 1212 ЦК України суд не вбачає, оскільки спірні правовідносини ґрунтуються на нормахстатті 216 ЦК України. 
		Вирішуючи позовну вимогу щодо стягнення інфляційних нарахувань, суд виходив з наступного.
		Статтею 625 ЦК Україниврегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
		Устатті 625 ЦК Українивизначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.
		Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).
		При цьому у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, що правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульованіЗаконом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України).
		Також Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-2491цс15, за яким діястатті 625 ЦК Українипоширюється на порушення грошового зобов`язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду, а частина п`ятастатті 11 ЦК Українине дає підстав для застосування положеньстатті 625 ЦК Україниу разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов`язальних правовідносин.
		Отже, положеннястатті 625 ЦК Українипередбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з деліктного зобов`язання та рішення суду.
		Як вже зазначалось, рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2018 року у цивільній справі № 205/7791/17 електронні торги з продажу житлового будинку з господарськими спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визнано недійсними. Вказане рішення набрало законної сили 11 березня 2020 року. 
		18 березня 2020 року позивач звертався до Новокодацького ВДВС з заявою про повернення коштів, які були сплачені на їх рахунок за придбання лоту з електронних торгів, проте, його заява не була задоволена.
		Позивач просить суд стягнути інфляційні нарахування з 07 грудня 2016 року, коли ним було сплачено кошти на рахунок відповідача.
		Проте, ст. 625 ЦК України передбачає, що сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, тобто після того, як у боржника виникло зобов`язання повернути кошти.
		   Вищезазначене рішення суду набрало законної сили 11 березня 2020 року. Отже, у відповідача виник обов`язок повернути кошти саме з 11 березня 2020 року. 
		   Тому суд приходить до висновку, що інфляційні нарахування підлягають стягненню з 11 березня 2020 року.
		   Також, суд, не виходячи за межі суми позовних вимог, враховуючи, що суду не повідомлялося про повернення коштів позивачу, вважає можливим стягнення інфляційних нарахувань станом на дату ухвалення рішення суду.
		Таким чином, період, за який нараховується на борг індекс інфляції: 11 березня 2020 року  01 грудня 2020 року.
		Індекси інфляцій 2020 року: березень  100,8; квітень - 100,8; травень  100,3; червень  100,2; липень  99,4; серпень  99,8; вересень  100,5; жовтень  101; листопад  101,3.
		Сукупний індекс інфляцій  1.0416061258.
		Інфляційні збитки = 169575 * 1.0416061258  169575= 7055,36.
		Таким чином, збитки від інфляції становлять 7055,36 грн. і підлягають стягненню з Новокодацького ВДВС, оскільки саме цей відповідач не повернув грошові кошти позивачу.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Відповідно до квитанції від 21 травня 2020 року позивач при подачі позову до суду сплатив судовий збір у сумі 2 239,24 грн.(а.с. 18).
		Таким чином, з відповідача Новокодацького ВДВС, оскільки судом частково задоволенні позовні вимоги саме до нього, підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 1766, 31 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят шість гривень 31 коп.), виходячи з розрахунку (169575 грн. + 7055,36 грн.)* 2 239,24 грн. / 223923,79 грн.
		Відповідно доч.2ст.141інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Згідно зі ст. 137 ЦПК України за результатамирозгляду справивитрати направничу допомогуадвоката підлягаютьрозподілу міжсторонами разоміз іншимисудовими витратами.Для цілейрозподілу судовихвитрат: розмірвитрат направничу допомогуадвоката,в томучислі гонораруадвоката запредставництво всуді таіншу правничудопомогу,пов`язану зісправою,включаючи підготовкудо їїрозгляду,збір доказівтощо,а такожвартість послугпомічника адвокатавизначаються згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги тана підставівідповідних доказівщодо обсягунаданих послугі виконанихробіт таїх вартості,що сплаченаабо підлягаєсплаті відповідноюстороною аботретьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Так, позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу надано: договір про надання правової (правничої) допомоги № 73-рд, який укладено між адвокатським бюро Бутенка Олексія «БІ ЕЙ СЕП - ГРУП» та ОСОБА_1 , та відповідно до умов якого ОСОБА_1 повинен сплатити адвокату за складання позовної заяви 5000 грн.; додаток № 1 до Договору - акт № 73-ра передання  прийому надання юридичних послуг; квитанцію від 18 травня 2020 року про оплату ОСОБА_1 на рахунок ОСОБА_3 за договором надання правової допомоги суми 5000 грн. (а.с.37-45,103-105).
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача Новокодацького ВДВС, на користь позивача судові витрати, а саме: витрати на правову допомогу у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України в розмірі 3943, 98 грн. (три тисячі дев`ятсот сорок три гривні 98 коп.), виходячи з розрахунку (169575 грн. + 7055,36 грн.)* 5 000 грн. / 223923,79 грн.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 216, 625, 650, 655, 656 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 79-81, 137, 247, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -
		УХВАЛИВ:
		Позов ОСОБА_1 до Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Дніпро), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, треті особи: ОСОБА_2 , Державне підприємство «СЕТАМ», акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», приватний нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Повєткіна Надія Миколаївна, про стягнення грошових коштів, внесених за наслідками проведених прилюдних торгів, визнаних судом недійсними  задовольнити частково.
		Стягнути з Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Дніпро), ЄРДПОУ: 34984467, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , грошові кошти в сумі 169575,00 грн.(сто шістдесят дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят п`ять гривень 0 коп.), внесені на оплату за придбання житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно акту державного виконавця про проведені прилюдні торги від 19.12.2016 року, шляхом списання Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, ЄРДПОУ: 37988155, коштів з рахунків державної виконавчої служби, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
		Стягнути з Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Дніпро), ЄРДПОУ: 34984467, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , інфляційні нарахування в сумі 7 055,36 грн. (сім тисяч п`ятдесят п`ять гривень 36 коп.).
		В задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
		Стягнути з Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Дніпро), ЄРДПОУ: 34984467, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судові витрати у сумі 5710,29 грн. (п`ять тисяч сімсот десять гривень 29 коп.), з яких судовий збір складає 1 766, 31 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят шість гривень 31 коп.), витрати на правничу допомогу складають 3 943, 98 грн. (три тисячі дев`ятсот сорок три гривні 98 коп.)
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		Суддя                                  Н.Г. Остапенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...