Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/55557/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 22.12.2020. Зареєстровано: 23.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.12.2020.
Дата набрання законної сили: 22.12.2020
Номер судового провадження: A/855/23589/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 759/55557/20                                                                  
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		22 грудня 2020 року                                                                                            м. Київ
		 
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		Головуючого судді: Бужак Н. П.
		Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.
		За участю секретаря: Кондрат Л.Г.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року, суддя Клочкова Н.В., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження,-
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, в якому просив:
		- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 61172822 від 10 лютого 2020 року;
		- зобов`язати відповідача - Святошинський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), зняти всі обмеження, які були зроблені в рамках виконавчого провадження ВП № 61172822 від 10 лютого 2020 року.
		В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що державним виконавцем безпідставно винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки відповідно до чинного законодавства, факт оскарження в судовому порядку особою постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу зупиняє її примусове виконання до розгляду відповідної скарги. Як наслідок, протиправним є винесення відповідачем постанови про накладення арешту на кошти боржника.
		Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 09 квітня 2020 року справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Компанця Руслана Вікторовича про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження передано на розгляд за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва (01051, місті Київ, вулиця Болбочана Петра, 8, корпус 1).
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 61172822 від 10 лютого 2020 року. Скасовано постанову про арешт коштів боржника від 22 липня 2020 року у виконавчому провадженні ВП № 61172822. Скасовано постанову про арешт коштів боржника від 10 вересня 2020 року у виконавчому провадженні ВП № 61172822. Скасовано постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 22 липня 2020 року у виконавчому провадженні ВП № 61172822. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Святошинський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
		Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
		Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з`явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. 
		Судом першої інстанції встановлено, що постановою Управління патрульної поліції в місті Києві ЕАК № 1748803 від 15 листопада 2019 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 255 грн. 
		У подальшому, на підставі заяви Управлінням патрульної поліції в місті Києві, головним державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Компанцем Русланом Вікторовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 10 лютого 2020 року ВП № 61172822.
		Надалі, головним державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Компанцем Русланом Вікторовичем в рамках ВП № 61172822 постановами про арешт коштів боржника від 22 липня 2020 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів у сумі 1 822,00 грн.
		13 вересня 2020 року на ім`я начальника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василевського Андрія Миколайовича, позивачем була відправлена заява про закриття виконавчого провадження ВП № 61172822 від 10 лютого 2020 року, з усіма наявними доказами, про те, що постанова ЕАК № 1748803 від 15 листопада 2019 року, по якій було відкрито виконавче провадження ВП № 61172822 від 10 лютого 2020 року, оскаржується в судовому порядку.
		Вважаючи постанову про відкриття виконавчого протиправадження протиправною та такою, що прийнята з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
		Надаючи правоу оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
		В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною 1 статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (далі Закон № 1404-VIII) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Згідно з частиною першою статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню як виконавчі документи рішення постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом (пункт 6).
		Частиною четвертою статті 4 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
		Частиною п`ятою статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
		Державний виконавець при надходженні виконавчого документа перевіряє її на відповідність вимогам ст. ст. 3, 4 Закону України «Про виконавче провадження», та у випадку відповідності вимогам зазначених статей, відкриває виконавче провадження.
		Як убачається із позовної заяви, позивач зазначає, що постанова Управління патрульної поліції в місті Києві ЕАК № 1748803 від 15 листопада 2019 року була отримана позивачем в день її прийняття (а.с. 3).
		При цьому, приймаючи до виконання виконавчий документ, державним виконавцем не було встановлено жодної із передбачених ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII підстав, за яких виконавчий документ повертається стягувачу. У зв`язку із цим, встановивши, що виконавчий документ відповідав вимогам, які висуваються до нього Законом України «Про виконавче провадження», державним виконавцем правомірно відкрито виконавче провадження з виконання зазначеної постанови.
		Відповідно до ст. 299 КУпАП передбачено, що при оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення, виконавчий документ підлягає виконанню тільки після результатів оскарження постанови, тобто, дана стаття підлягає застосуванню, у випадку повідомлення державного виконавця до відкриття виконавчого провадження про оскарження постанови. У свою чергу, ч. 1 ст. 307 КУпАП, визначено умову сплати штрафу в разі оскарження постанови - не пізніше 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Тобто, законодавством передбачено можливість оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, та відтермінування виконання даної постанови, проте важливим є повідомлення уповноваженого органу про оскарження цієї постанови.
		У даному випадку, станом на час вирішення питання про відкриття виконавчого провадження - 10 лютого 2020 року, державний виконавець не володів інформацією щодо оскарження виконавчого документа у судовому порядку, а позивач листом повідомив про це відділ виконавчої служби лише 13 вересня 2020 року (а.с. 37).
		Таким чином, доводи позивача про те, що на момент прийняття відповідачем постанови з виконання виконавчого документа, остання вже була предметом оскарження у суді є безпідставними, оскільки зазначені обставини є підставою для зупинення примусового виконання, а не відмови у відкритті виконавчого провадження. Ці дві процесуальні дії регламентовані Законом України «Про виконавче провадження» і не можуть бути ототожнені. 
		Слід врахувати п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону № 1404-VIII, яким передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
		Аналогічна правова позиція викладена у подібній справі у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року № 580/1547/19.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		З урахуванням вищевикладених доводів та встановлених у справі обставин, колегія суддів приходить до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , а тому рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року є помилковим та підлягає скасуванню з ухваленням постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.
		Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 287, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задовольнити.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження відмовити в повному обсязі.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
		 
		 
		 
		Суддя-доповідач:                                                                                Бужак Н.П.
		 
		Судді:                                                                                          Костюк Л.О.
		 
		                                                                                                    Кобаль М.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...