Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/11668/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них; про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Надіслано для оприлюднення: 21.12.2020. Зареєстровано: 23.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.12.2020.
Дата набрання законної сили: 21.01.2021
Номер судового провадження: 2/754/6522/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Номер провадження 2/754/6522/20 Справа №754/11668/20
		 
		 
		 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ 
		Іменем України
		 
		21 грудня 2020 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:
		головуючого судді: Панченко О.М.
		при секретарі: Тимошенко К.Г.
		за участю позивача: ОСОБА_1 
		представника позивача - ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , який є також представником неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		10.09.2020 р. позивачка ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до відповідачів  ОСОБА_3 , який є також представником неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що квартира АДРЕСА_1 належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 11.04.2003 року. Одразу ж після купівлі квартири вона зареєструвала в ній свого сина ОСОБА_3 . Пізніше, її син зареєстрував у квартирі своїх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про що їй стало відомо пізніше. Приблизно чотири роки тому, син позивачки разом із своїми дітьми виїхав на інше місце проживання, в квартирі АДРЕСА_1 відсутні речі відповідачів, їх майно, вони не з`являються до квартири, не цікавляться нею та не сплачують комунальні послуги. Таким чином, на протязі майже чотирьох років відповідач ОСОБА_3 разом із своїми дітьми у спірній квартирі не проживають, його речі та документи у квартирі відсутні, витрат щодо утримання майна, які нараховуються на нього та дітей він не несе. Реєстрація місця проживання фактично відсутніх тривалий час відповідачів за спірною адресою змусило позивачку звертатись до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування квартирою.
		Ухвалою суду від 14.09.2020 р. відкрито провадження в справі, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено її підготовчий розгляд.
		Протокольною ухвалою суду від 20.10.2020 року закрито підготовчий розгляд, призначено справу до розгляду по суті.
		Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд про їх задоволення, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
		Представник позивачки в судовому засіданні також просила про задоволення позовних вимог у повному обсязі. 
		Відповідач ОСОБА_3 , який є також законним представником відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, про день і час розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Відзив на позов, відповідач ОСОБА_3 не подав.
		Представник третьої особи в судове засідання не з`явився,повідомлений належним чином про день та час розгляду справи. В своїй письмовій заяві просив проводити розгляд справи без його участі.
		Суд, відповідно до ст.ст. 223, 280, 281 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів у відсутність відповідачів, оскільки їх неявка не перешкоджає постановленню заочного рішення, проти чого не заперечувала позивачка.
		Вислухавши вступне слово позивачки та її представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного. 
		Матеріалами справи встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить позивачці у справі ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 11.04.2003 року.
		В квартирі також зареєстровані відповідачі у справі ОСОБА_3 - син позивачки та його діти ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
		Як зазначила в судовому засіданні позивачка, приблизно чотири роки тому, її син разом із своїми дітьми виїхав на інше місце проживання, в квартирі АДРЕСА_1 відсутні речі відповідачів, їх майно, вони не з`являються до квартири, не цікавляться нею та не сплачують комунальні послуги. Таким чином, на протязі майже чотирьох років відповідач ОСОБА_3 разом із своїми дітьми у спірній квартирі не проживають, його речі та документи у квартирі відсутні, витрат щодо утримання майна, які нараховуються на нього та дітей він не несе.
		Відповідно до п.1 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
		З положень ст. 317 ЦК України вбачається, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
		Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує.
		Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Положеннями статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Згідно ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
		За ст.405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим приміщенням у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
		Відповідачі в спірній квартирі не проживають. Факт не проживання відповідачів на спірній житловій площі підтверджується актом ЖЕД 310 від 24.09.2020 року (а.с. 12), довідкою ЖЕД 310 (а.с. 36). Крім того, фактичне місце проживання відповідачів за адресою: АДРЕСА_2 підтверджується довідкою від 14.08.2020 року виданою ОСББ «Дружби Народів Авеню» (а.с. 37). Вказана квартира належить на праві приватної власності відповідачу, що підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 38-39). Крім того, згідно довідок виданих директором СШ №80, яка знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Дружби Народів, 12 Б, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 навчаються у даному навчальному закладі у 9-а та відповідно 2-а класі. (а.с. 40).
		Згідно з ч.3 ст.12 , ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення по справі і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідачі не зверталися до суду з вимогою про продовження строку на відсутність у спірній квартирі. 
		Вище викладені обставини свідчать про те, що відповідачі не проживають у квартирі за місцем реєстрації без поважних причин тривалий час.
		Суду не надані докази, які б свідчили про те, що відповідачі не проживають в спірній квартирі понад шість місяців з поважних причин. Відповідач ОСОБА_3 разом із своїми дітьми виїхав із спірної квартири добровільно, ніяких перешкод у користуванні спірним житлом з боку позивачки відповідачам не чинилися.
		Приймаючи до уваги викладене, враховуючи той факт, що відповідачі без поважних причин понад шість місяців в квартирі не проживають, суд визнає вимоги позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 840,80 грн.
		Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 77, 81, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, суд,
		 
		в и р і ш и в:
		 
		Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , який є також представником неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, - задовольнити.
		Визнати
		-ОСОБА_3 , 
		-ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (законним представником яких є ОСОБА_3 )
		такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_3 .
		 
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840.80 грн. 
		 
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення.
		 
		Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив,  за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		 
		 
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...