Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/20916/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти волі, честі та гідності особи; Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини.
Надіслано для оприлюднення: 22.12.2020. Зареєстровано: 23.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.12.2020.
Дата набрання законної сили: 22.01.2021
Номер судового провадження: 1-кп/607/1813/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020210000000317

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22.12.2020 Справа №607/20916/20 
		Номер провадження 1-кп/607/1813/2020
		Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
		головуючого    судді         ОСОБА_1 
		при секретарі с/з         ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження №12020210000000317 від 01 червня 2020 року про обвинувачення:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Балажер Берегівського району Закарпатської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, у відповідності до ст. 89 КК України, 
		у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 149 КК України (в редакції Закону №3316-IV від 12 січня 2006 року), 
		за участю учасників кримінального провадження: прокурора Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_4 , потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , представника потерпілих  адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_8 , - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У ОСОБА_3 та особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, в невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, виник спільний злочинний умисел, направлений на вербування та переміщення людей, з метою втягнення у заняття жебрацтвом з використанням уразливого стану осіб, вчинене щодо кількох осіб та за попередньою змовою групою осіб.
		Після досягнення домовленостей, ОСОБА_3 та особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження в невстановленому місці та час, зустрілися із ОСОБА_6 . Під час зустрічі вони з`ясували, що ОСОБА_6 перебуває в уразливому стані, що зумовлений її вираженими фізичними вадами, які обмежують здатність особи чинити опір незаконним діям, та тяжкими особистими обставинами (інвалідність першої групи), а також знаходження її в тяжкому матеріальному становищі (відсутність постійного місця роботи, заробітку, власного житла та грошових коштів).
		Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою втягнення ОСОБА_6 у заняття жебрацтвом, ОСОБА_3 та особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження у невстановленому досудовим розслідуванням місці, дати та час, скориставшись уразливим станом особи, за допомогою умовлянь та обіцянок, домоглися її згоди на заняття жебрацтвом та схилили до виїзду в м.Тернопіль, чим здійснили вербування потерпілої у зайняття жебрацтвом.
		Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою втягнення ОСОБА_6 у заняття жебрацтвом, ОСОБА_3 та особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження у невстановленому досудовим розслідуванням час, скориставшись уразливим станом особи, за допомогою автомобіля марки «Citroen Evasion», зеленого кольору, р.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , доставили в м. Тернопіль ОСОБА_6 , чим здійснили переміщення потерпілої для зайняття жебрацтвом.
		Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою втягнення ОСОБА_6 у заняття жебрацтвом, ОСОБА_3 та особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження в червні - липні 2020 року у місті Тернополі, використовуючи безправне положення і уразливий стан ОСОБА_6 , примусили останню займатись під їх контролем жебракуванням в місцях значного скупчення людей.
		Отримані ОСОБА_6 грошові кошти (милостиню) ОСОБА_3 та особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження у неї відбирали на свої власні потреби.
		Окрім цього, ОСОБА_3 та особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження в невстановлений час в м. Ужгород Закарпатської області, зустрілися із ОСОБА_5 . Під час зустрічі вони з`ясували, що ОСОБА_5 перебуває в уразливому стані, що зумовлений його вираженими фізичними вадами, які обмежують здатність особи чинити опір незаконним діям, та тяжкими особистими обставинами (інвалідність другої групи), а також знаходження його в тяжкому матеріальному становищі (відсутність постійного місця роботи, заробітку, власного житла та грошових коштів).
		Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою втягнення ОСОБА_5 у заняття жебрацтвом, ОСОБА_3 та особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, в невстановлений час в м.Ужгород Закарпатської області, скориставшись уразливим станом особи, за допомогою умовлянь та обіцянок, домоглися його згоди на заняття жебрацтвом та схилили до виїзду в м. Тернопіль, чим здійснили вербування потерпілого у зайняття жебрацтвом.
		Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою втягнення ОСОБА_5 у заняття жебрацтвом, ОСОБА_3 та особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження у невстановлений досудовим розслідуванням час, скориставшись уразливим станом особи, за допомогою автомобіля марки «Citroen Evasion», зеленого кольору, р.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , доставили в м. Тернопіль ОСОБА_5 , чим здійснили переміщення потерпілого для зайняття жебрацтвом.
		Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою втягнення ОСОБА_5 у заняття жебрацтвом, ОСОБА_3 та особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження в червні - липні 2020 року у місті Тернополі, використовуючи безправне положення і уразливий стан ОСОБА_5 , примусили останнього займатись під їх контролем жебракуванням в місцях значного скупчення людей.
		Отримані ОСОБА_5 грошові кошти (милостиню) ОСОБА_3 та особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження у нього відбирали на свої власні потреби.
		Вказані дії ОСОБА_3 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст. 149 КК України (в редакції Закону №3316-IV від 12 січня 2006 року), тобто вербування та переміщення людини, вчинене з метою експлуатації, з використанням уразливого стану особи, щодо кількох осіб та за попередньою змовою групою осіб.
		27 листопада 2020 року між прокурором Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_8 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості. Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надали прокурору письмові згоди на укладення цієї угоди.
		Згідно даної угоди, прокурор та обвинувачений дійшли згоди, щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст. 149 КК України (в редакції Закону №3316-IV від 12 січня 2006 року). Обвинувачений ОСОБА_3 , у повному обсязі сформульованої підозри, визнав свою винуватість у вчинені даних злочинів, підтвердив зобов`язання беззастережно визнати в суді винуватість у сформульованому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України за обставин, викладених в повідомленні про підозру; сприяти органу досудового розслідування та суду у викритті ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень у сфері торгівлі людьми шляхом надання на стадії досудового та судового розгляду правдивих показань за фактичними обставинами справи щодо вербування та переміщення ним з ОСОБА_9 потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з метою їх експлуатації та з використанням уразливого стану цих осіб; відповідати на всі поставлені питання; з`являтися в установлений законодавством строк за викликом слідчого, прокурора та суду. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинені злочини, а саме: у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна із звільненням останнього від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, та застосування спеціальної конфіскації до грошових коштів в сумі 325 гривень, які одержані ОСОБА_3 в наслідок вчинення злочину. Отримана згода обвинуваченого на призначення вказаного покарання та застосування спеціальної конфіскації. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`ясненні обвинуваченому. При визначені міри покарання враховано обставини, які його пом`якшують, зокрема: визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. 
		Розглядаючи в порядку п.1 ч. 3 ст. 314 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
		Відповідно до вимог ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
		Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		Прокурор в судовому засіданні, вважає, що при укладенні даної угоди дотриманні вимоги і правила КПК України та КК України, просить дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
		Обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_8 в судовому засіданні також просять укладену з прокурором угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання для обвинуваченого та інші передбачені угодою заходи. 
		Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердили свою згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12020210000000317.
		Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, від якого потерпілими є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
		Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
		Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, враховуючи заслухані доводи учасників кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.
		За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_3 незаконно вербував та переміщував людину, зазначене вчинене з метою експлуатації, з використанням уразливого стану особи, щодо кількох осіб та за попередньою змовою групою осіб, а тому його дії кваліфіковані вірно за ч.2 ст. 149 КК України (в редакції Закону №3316-IV від 12 січня 2006 року), за якою належить призначити йому узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості, міру покарання, а саме: позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна із звільненням останнього від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. На підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію до грошових коштів в сумі 325 гривень, які одержані ОСОБА_3 внаслідок вчинення злочину.
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 394, 474 та 475 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		Затвердити у кримінальному провадженні №12020210000000317 від 01 червня 2020 року угоду про визнання винуватості від 27 листопада 2020 року укладену між прокурором Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 .
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 149 КК України (в редакції Закону №3316-IV від 12 січня 2006 року) та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 27 листопада 2020 року покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна.
		Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 3 (три) роки іспитового строку.
		Зобов`язати ОСОБА_3 , відповідно до вимог п. 1, 2 ч. 1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України, в період дії іспитового строку, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		На підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію до грошових коштів в сумі 325 гривень, які одержані ОСОБА_3 внаслідок вчинення злочину.
		Обвинуваченого ОСОБА_3 , на підставі ч. 1 ст. 377 КПК України, звільнити з-під варти в залі суду.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		Головуючий суддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...