Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 524/8475/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про видачу і продовження обмежувального припису.
Надіслано для оприлюднення: 23.12.2020. Зареєстровано: 23.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.12.2020.
Дата набрання законної сили: 28.09.2020
Номер судового провадження: 2-о/536/19/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 524/8475/19 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		   11 вересня 2020 року                        м. Кременчук
		 
		Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі: 
		головуючого судді     Колотієвського О.О.,
		за участю секретаря судового засідання     Пасєчнікової В.О., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 ,- 
		                ВСТАНОВИВ:
		 
		    ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_4 , в якій зазначав, що остання допустила щодо нього публічне психологічне насильство за ознакою статі та просив видати щодо ОСОБА_4 обмежувальний припис, в якому встановити заходи тимчасового обмеження прав стосовно ОСОБА_2 та покласти на неї терміном на 6 місяців наступні обов`язки: заборону знаходитись в одному приміщенні зі мною, а також наближатись до мене на відстань ближче 30 метрів, заборонити в будь-який спосіб спілкуватися зі мною протягом часу дії цієї заборони. 
		   Ухвалою Автозаводського районного суду справу було передано на розгляд Кременчуцького районного суду у звязку з тим, що ОСОБА_4 була присяжною Автозаводського районного суду.
		    ОСОБА_4 проти задоволення заяви заперечувала, вказувала, що ніякого психологічного насильства щодо ОСОБА_5 вона не допускала, її вислови були зумовлені поведінкою заявника та не містили в собі ніяких ознак образи або насильства.
		   Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заява про встановлення заходів тимчасового обмеження прав задоволенню не підлягає з таких підстав.
		   10 жовтня 2019 року у будівлі Кременчуцької міської ради по вул. Перемоги, 2 в м. Кременчуці відбулось засідання постійної депутатської комісії з питань екології, регулювання земельних відносин, містобудування та архітектури. На засіданні були присутні заявник, ОСОБА_4 , члени комісії, інші особи, засідання комісії транслювалось в мережі Інтернет та запис засідання розміщено на офіційному сайті Кременчуцької міської ради за вебадресоюhttps://www.youtube.com/watch?v=yt_fvkf5vHg&fbclid=IwAR3fCA6GS50dXBVf3vT7FVca2XMwBD_Dp4RsdyyeUhGJe7Ef2FcHHyc6NU4 . ОСОБА_5 був запрошений на засідання комісії, як директор комунального підприємства для надання необхідних пояснень щодо проекту рішення Кременчуцької міської ради.
		   Матеріали відеозапису засідання комісії сторони під сумнів не ставили, проте кожна із сторін давала цим матеріалам власну оцінку.
		   Аналізуючи події, які відбувались на засіданні за матеріалами відеозапису, спеціаліст психолог зазначив наступне:
		   «…від початку обговорення питання щодо програми реконструкції парку точилася дискусія навколо спільних для всіх учасників питань (від моменту запису 1:18:00). Проте на певному етапі обговорення суспільної проблематики дискусія набула ознак полеміки (від моменту запису 1:40:00) шляхом постановки депутатом Кременчуцької міської ради ОСОБА_2 питання про недоцільність подальшого обговорення взагалі, оскільки є інші, важливіші пріоритети:
		   «Можна втрутитися? Я хочу все ж таки нагадати про інші пріоритети. Що в нас з мережами? Кременчукводоканал, Теплоенерго  60-70-80 відсотків мереж в аварійному стані. Який зараз фонтан»?
		   В подальшому ця особиста позиція несприйняття, зумовила перехід від дискусії для спільних пошуків вирішення наявних питань до полеміки, метою якої є отримання переваги та переконання інших в правоті своєї позиції. Питання, які виникли під час полеміки, за своєю сутністю не стосувалися обговорюваної тематики, зокрема, стосовно розмірів заробітної плати директора комунального підприємства за минулі місяці, розміру його посадового окладу тощо. При цьому групове обговорення припинилося, оскільки ініціативу в веденні полеміки перейняла на себе депутат Кременчуцької міської ради ОСОБА_2 , яка, зокрема, ставила перед обстежуваним ОСОБА_1 кілька разів підряд одне й те саме питання, на яке обстежуваний ОСОБА_1 кілька разів надавав відповідь.    Зрештою повторення запитання призвело до нагнітання емоцій і застосування в полеміці особистих випадів з боку депутата Кременчуцької міської ради ОСОБА_2 проти свого опонента  ОСОБА_1 . 
		   Вказані дії підпадають під перелік неприпустимих прийомів ведення дискусії та полеміки, зокрема, прийом «доводи до людини», або «гра в гравця». Відповідно до цього прийому замість обговорення того чи іншого положення починають оцінювати достоїнства та вади людини, яка обстоює це положення. Такий прийом в полеміці називають «довод до людини» (лат. ad hominem) або «гра в гравця» і він полягає в підміні скритої тези несприйняття публічної позиції опонента посиланнями на особисті якості людини, яка обстоює свою позицію. За своєю дією цей прийом справляє сильний психологічний вплив як на людину, так і на присутніх. 
		   Різновидом «доводу до людини» («гра в гравця») є прийом, який називається «апеляція до публіки». Ціль цього прийому  здійснювати вплив на почуття учасників, їхні враження, думки, схилити аудиторію на свою сторону, висміявши чи знецінивши опонента.    Ще один із дієвих прийомів переведення групової полеміки на рівень міжособистісних комунікацій є психологічні маніпуляції, в яких виявляється грубе та неповажне ставлення до опонента. Ці психологічні маніпуляції різноманітні за своєю сутністю, але всі вони ґрунтуються на доброму знанні особливостей психології людей, знанні слабкостей людської натури, розумінні ґендерних та соціальних стереотипів. …
		   1. Виведення опонента із рівноваги. Для цього використовуються грубі прояви в поведінці, образи, явно несправедливі звинувачення, знущання тощо. Мета застосування  довести опонента до точки «кипіння», щоб таким чином отримати верх в полеміці та позбавити опонента можливості продовжити плідну дискусію (наприклад, «Его трудно назвать мужчиной»).
		   2. Ставка на присоромлення людини. Загальновідомо, що люди прагнуть виглядати на загал краще, аніж вони є насправді, справляти якомога краще враження, побоюються «втратити» себе в очах значущого оточення. Відповідно, акцентуючи на соромі, присоромлюючи людину, можна отримати перевагу над своїм опонентом, позбавити його охоти продовжувати участь в полеміці через небажання бути знову присоромленим (наприклад, «Реагирует не по-мужски»).
		   3. Посилання на вік, освіту, соціальне положення, стать. Це дуже дієвий механізм впливу на опонента, оскільки він апелює до стійких соціальних чи ґендерних стереотипів, які є загальноприйнятними в даному місці, та які, відповідно, накладають на опонента обов`язок дотримуватися певного способу поведінки чи способів реагування на певні обставини (зокрема, поводити себе із присутніми жінками «по-чоловічому», реагувати як «справжній чоловік» в спілкуванні із жінкою тощо)
		   Відповідно, після тривалої суперечки (від 1:48:00) щодо розмірів заробітної плати, посадового окладу чи отриманих коштів на руки, яка була ініційована депутатом Кременчуцької міської ради ОСОБА_2 та супроводжувалася численними повторами та перебиваннями обстежуваного ОСОБА_1 , який надав відповідь щодо своєї заробітної плати та намагався щоразу надати відповіді на повторні питання, які ставила депутат Кременчуцької міської ради ОСОБА_2 , 
		вона припустилася особистого випаду проти обстежуваного ОСОБА_1 про те, що його «важко назвати чоловіком» (на 2:03:55 запису):
		«Его трудно назвать мужчиной».
		   В подальшому депутат Кременчуцької міської ради ОСОБА_2 переключається повністю на особистість обстежуваного ОСОБА_1 , його політичну позицію, залучає інформацію про його участь в минулих виборах тощо, розпочаті кримінальні провадження тощо. На репліку обстежуваного ОСОБА_1 стосовно необхідності коректної постановки питання для можливості надати конкретну відповідь депутат Кременчуцької міської ради ОСОБА_2 знову реагує особистим випадом проти обстежуваного ОСОБА_1 , апелюючи до його чоловічої статі:
		«Корректнее отвечайте, если вы мужчина». «Если, конечно, вы мужчина».
		   При цьому комунікативна позиція депутата Кременчуцької міської ради ОСОБА_2 є відкритою, активною, висловлювання супроводжується активною енергійною жестикуляцією, руки зігнуті в ліктях, напружені, долоні стиснуті в кулаки. В подальшому полеміка переходить в обопільну суперечку з особистими випадами, яка не стосується обговорюваного питання»
		   Аналізуючи результати дослідження фактичних обставин та результати опитування та психологічного тестування ОСОБА_3 психолог дійшов до висновків про те, що публічне звернення до ОСОБА_1 : «Его трудно назвать мужчиной», «Реагирует не по-мужски», «Корректнее отвечайте, если вы мужчина», «Если, конечно, вы мужчина», є психотравмувальним за ознакою статі та спричинило заявнику моральні страждання.
		    ОСОБА_4 доказів на спростування висновку психолога не надала. Сам висновок є аргументованим, складений особою, яка має профільну вищу освіту, досвід проведення судово-психологічних експертиз з 1995 року. Підстав не погоджуватись з цими висновками суд не знайшов.
		   Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» насильство за ознакою статі - діяння, спрямовані проти осіб через їхню стать, або поширені в суспільстві звичаї чи традиції (стереотипні уявлення про соціальні функції (становище, обов`язки тощо) жінок і чоловіків), або діяння, що стосуються переважно осіб певної статі чи зачіпають їх непропорційно, які завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи погрози таких дій, у публічному або приватному житті.
		   Оцінюючи необхідність вжиття обмежувальних заходів та їх пропорційність суд виходить з наступного.
		   Відповідно до ст. 21-5 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
		   Оцінюючи відповідні ризики суд виходить з того, що заява про видачу припису подана відносно ОСОБА_4 вперше, заявник не довів суду наявність реального ризику повторення відповідних дій ОСОБА_4 щодо нього в майбутньому, крім того, відповідне діяння мало місце ще в жовтні 2019 року. 
		Також не оспорюється сторонами, що конфліктних ситуації між ними після цієї події більше не виникало. 
		З огляду на наведені міркування суд вважає, що, встановлення запропонованих заявником обмежувальних заходів є непропорційним втручанням у права ОСОБА_4 та не є доцільними на час постановлення судового рішення та з огляду на наявні ризики.    Керуючисьст. 259, 263-265, 273, 352 ЦПК України, суд,-
		В И Р І Ш И В:
		У задоволенні заяви ОСОБА_1 провидачу обмежувальногоприпису стосовно ОСОБА_2  відмовити.
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги на рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		СуддяО. О. Колотієвський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...