Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/2685/18 : Окремі процесуальні питання; Інші процесуальні питання.
Надіслано судом: 22.12.2020. Зареєстровано: 24.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.12.2020.
Дата набрання законної сили: 15.12.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
		 
		15 грудня 2020 року                                        м. Київ                                            № 826/2685/18
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
		головуючого судді Аблова Є.В., 
		при секретарі судового засідання Дьяченко О.В.,
		за участю представників сторін:
		представника позивача: Драган В.І., 
		представників відповідача: Гери Г.Г., Сєдової П.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) про застосування заходів судового контролю в адміністративній справі 
		за позовомСпільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю)доДержавної служби геології та надр Українипровизнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити діїНа підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 15 грудня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
		У С Т А Н О В И В:
		 
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року адміністративний позов Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України, яка полягає у нездійсненні розгляду заяви Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» (в формі товариства з обмеженою відповідальністю) з доданими документами на продовження строку дії спеціального дозволу від 20 січня 1998 року №1211 (переоформлено) на користування надрами Стинавського родовища. Зобов`язано Державну службу геології та надр України розглянути заяву Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» (в формі товариства з обмеженою відповідальністю) з доданими документами на продовження строку дії спеціального дозволу від 20 січня 1998 року №1211 (переоформлено) на користування надрами Стинавського родовища, прийнявши за наслідками такого розгляду наказ з урахуванням принципу мовчазної згоди, встановленого частиною шостою статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Присуджено на користь Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) сплачений ним судовий збір у розмірі 3 524, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Державної служби геології та надр України подати у місячний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіту про виконання рішення суду.
		07 грудня 2018 року на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі 826/2685/18 видано виконавчі листи.
		07 грудня 2020 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва від представника Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) надійшло клопотання, у якому заявник просить:
		1) визнати звіт Державної служби геології та надр України про виконання рішення суду, у якому повідомлено, що наказом від 12 грудня 2018 року №500 ТОВ «СП «БНК» відмовлено у продовженні строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 20 січня 1998 року таким, що не підтверджує виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року у справі №826/2685/18;
		2) накласти штраф на керівника Державної служби геології та надр України, яким на даний час є ОСОБА_1 , у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
		3) повідомити Державну службу геології та надр України про необхідність вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме: виконати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року у справі №826/2685/18;
		4) встановити Державній службі геології та надр України новий строк для подання звіту про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року у справі №826/2685/18.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2020 року заяву призначено до розгляду у судовому засіданні.
		14 грудня 2020 року представником Державної служби геології та надр України подано письмові заперечення на клопотання про застосування заходів судового контролю, яке обґрунтовано тим, що Державною службою геології та надр України вчинено усі необхідні дії на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року в адміністративній справі №826/2685/18.
		Представник позивача у судовому засіданні підтримав подане ним клопотання та просив його задовольнити. Також, в ході судового засідання представником позивача долучено додаткові пояснення до клопотання.
		Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.
		Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування до Державної служби геології та надр України заходів судового контролю, суд зазначає наступне.
		Стаття 129-1 Конституції України встановлює, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
		Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
		Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі по тексту - Конвенція) визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
		Отже, для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
		З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується зі змістом статті 129-1 Конституції України.
		Таким чином, особа, якій належить виконати рішення суду, що набрало законної сили, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання у чіткій відповідності до висновків суду, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечитиме принципу верховенства права.
		Відповідно до частини другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України а наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Згідно частини третьої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
		Таким чином, у разі неподання суб`єктом владних повноважень у встановлений судом строк звіту про виконання судового рішення, яке набрало законної сили, або за наслідками розгляду такого звіту суд має право накласти на керівника такого суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Разом з тим, розглядаючи питання накладення штрафу, необхідно встановити, що рішення не виконано повністю або в частині, з`ясувати причини невиконання судового рішення, встановити керівника, відповідального за виконання постанови. Якщо під час судового розгляду цього питання буде встановлено, що посадова особа або орган, відповідальні за виконання рішення, діяли добросовісно, фактично виконали постанову суду, то саме лише неподання звіту не містить складу правопорушення, за яке можлива юридична відповідальність у вигляді штрафу. 
		Матеріалами справи встановлено, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року, Державною службою геології та надр України 29 березня 2019 року подано звіт про виконання рішення суду, згідно якого наказом Державної служби геології та надр України від 12 грудня 2018 року №500, відповідно до абзацу першого пункту 14, пункту 25 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615, відмовлено Спільному підприємству «Бориславська нафтова компанія» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) у продовженні строку спеціального дозволу на користування надрами від 20 січня 1998 року №1211. 
		Про прийняття вказаного рішення, Спільне підприємство «Бориславська нафтова компанія» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) було повідомлено листом від 21 січня 2019 року №1256/03/12-19, який отримано його уповноваженим представником 26 січня 2019 року.
		Не погоджуючись з прийнятим відповідачем рішенням, позивач оскаржив його до суду.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2019 року заяву Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» (в формі товариства з обмеженою відповідальністю) про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 12 грудня 2018 року №500 «Про відмову у продовженні строку дії спеціального дозволу на користування надрами». Стягнуто на користь Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» (в формі товариства з обмеженою відповідальністю) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України. Повідомлено Державну службу геології та надр України про необхідність вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме виконати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року. Зобов`язано Державну службу геології та надр України повідомити Окружний адміністративний суд міста Києва про вжиті заходи у 10-денний термін з дня набрання даною ухвалою законної сили.
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2019 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким заяву Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» (в формі товариства з обмеженою відповідальністю) про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень за адміністративним позовом Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» ( в формі товариства з обмеженою відповідальністю) до Державної служби геології та надр України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, повернуто заявнику.
		У подальшому, позивач повторно звернувся до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2019 року, залишеною без змін ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року, поновлено Спільному підприємству «Бориславська нафтова компанія» (в формі товариства з обмеженою відповідальністю) строк на подання заяви про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень - наказу від 12 грудня 2018 року №500, прийнятого відповідачем на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року у справі № 826/2685/18 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України. Заяву Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» (в формі товариства з обмеженою відповідальністю) про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 12 грудня 2018 року №500 «Про відмову у продовженні строку дії спеціального дозволу на користування надрами». Стягнуто на користь Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» (в формі товариства з обмеженою відповідальністю) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України. Повідомлено Державну службу геології та надр України про необхідність вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме виконати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року. Зобов`язано Державну службу геології та надр України повідомити Окружний адміністративний суд міста Києва про вжиті заходи у 10-денний термін з дня набрання даною ухвалою законної сили.
		Постановою Верховного Суду від 16 липня 2020 року касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задоволено. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі №826/2685/18 скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України задоволено повністю. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2019 року скасовано. Заяву Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року у цій справі - повернуто особі, яка її подала.
		З огляду на викладене, наказ Державної служби геології та надр України від 12 грудня 2018 року №500 «Про відмову у продовженні строку дії спеціального дозволу на користування надрами», прийнятий на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року в адміністративній справі №826/2685/18 на даний час є чинним та не скасованим у судовому порядку.
		При цьому матеріалами справи встановлено, що 29 березня 2019 року позивачем подано до суду звіт про виконання рішення суду, у якому повідомлено про прийняття наказу від 12 грудня 2018 року №500.
		Разом з тим, вказаний наказ відповідача позивачем у судовому порядку не оскаржувався, нечинним не визнавався та не скасовувався.
		Таким чином, судом встановлено, що Державною службою геології та надр України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року в адміністративній справі №826/2685/18 виконано, звіт про виконання цього рішення подано до суду, а тому підстави для задоволення клопотання позивача відсутні.
		Керуючись статтями 241, 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		У задоволенні клопотання Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) про застосування заходів судового контролю в адміністративній справі №826/2685/18 відмовити.
		 
		Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Повний текст ухвали складено 22 грудня 2020 року.
		 
		Суддя                                                                                                                    Є.В. Аблов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...