Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/28591/19-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано судом: 23.12.2020. Зареєстровано: 24.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2020.

Номер судового провадження: 2-4068/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/28591/19-ц 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 липня 2020 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого : судді Соколова О.М.,
		при секретарі: Проскурні А.Г.,
		справа № 757/28591/19-ц
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу № 757/28591/19-ц за позовом ОСОБА_1 до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, Служби безпеки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Київської міської державної адміністрації (Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради), Заступника голови Служби безпеки України Кононенко Віктор Іонасович, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, Органу опіки та піклування, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із позовом до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, Служби безпеки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Київської міської державної адміністрації (Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради), Заступника голови Служби безпеки України Кононенко Віктор Іонасович, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, Органу опіки та піклування, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.
		В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що з 2005 по грудень 2016 він проходив військову службу на різних посадах в Службі безпеки України. З 2013 року проходив військову службу у спецпідрозділах по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, з 02.2017- 07.2017 року був відряджений до зони проведення антитерористичної операції. З 2015 року ОСОБА_1 та члени його сім`ї зараховані на квартирний облік та включені до списку осіб,які користуються правом першочергового одержання житла згідно з п.3.7. Положення №199/94-ВР. Проте, не зважаючи на те, що позивач мав право першочергового одержання житла, і мав, право отримати на час проходження служби у користування службове житло, вказану квартиру не отримав. В подальшому, позивачу стало відомо, що Служба безпеки України надала у користування службове житло ОСОБА_4 , який стояв у черзі на отримання житла, яке в подальшому було ним приватизовано. Тоді як позивач на даний час не отримав місце для постійного місця проживання і також не надано службового житлового приміщення для користування на час проходження служби. Позивач вказує, що під час виділення ОСОБА_4 житлового приміщення, Службою безпеки України порушено принцип прозорості механізму надання житла співробітникам та членам їх сімей житлових приміщень, який закріплений у п. 1.3. Інструкції № 792 і створила сприятливі умови лише для певної особи, у даному випадку для заступника голови СБУ Кононенка В.І., внаслідок чого, на думку позивача, вказану квартиру було неправомірно виключено з числа службових жилих приміщень. Вказує, що повернення спірної квартири в управління Служби безпеки України,буде сприяти збереженню значних витрат Держави України в забезпеченні співробітників СБ України службовим житлом, дозволить позивачу мати рівні права на першочергове отримання вказаної квартири в службове користування. У зв`язку з чим, просить визнати недійсним та скасувати рішення СБУ №19/10-3700 про виключення квартири з числа службових; визнати недійсним та скасувати Розпорядження від 14.09.2018 № 559відповідно до якого задоволено клопотання про виключення квартири з числа службових; визнати недійсним та скасувати рішення органу приватизації № 76 від 26.10.2018 в частині що стосується приватизації квартири; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на квартиру та зобов`язати вчинити дії про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
		19.06.2019 та 24.06.2019 року на адресу Печерського районного суду м. Києва надійшли відзиви від представників третьої особи ОСОБА_4 , на позовну заяву, в якому заперечють щодо задоволення позовних вимог, вважають позов необґрунтованим та безпідставним. Вказали, що ОСОБА_4 продовжує проходити військову службу в СБУ та має стаж роботи в СБУ більше двадцяти років, у зв`язку з чим, належить до категорії осіб, які не можуть бути виселені зі службових приміщень без надання іншого житлового приміщення та можуть звернутися з проханням про надання житлового приміщення для постійного проживання шляхом виключення його з числа службових. У зв`язку з чим,  ОСОБА_4 було подано мотивований рапорт про виключення з числа службових трикімнатної квартири АДРЕСА_1 та надання квартири йому, членам його сім`ї у постійне користування із одночасним зняттям з квартирного обліку. Так, листом СБУ від 30.08.2018 № 19/10-3700 Голові Печерської районної в м. Києві державної адміністрації з проханням виключити квартиру АДРЕСА_2 з числа службових СБУ і надати її сім`ї ОСОБА_4 для постійного проживання із зняттям з квартирного піку. Розпорядженням Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від 14.09.2018 №559 клопотання СБУ задоволено та виключено із числа службових цих приміщень ЦУ СБУ трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Зазначив, що рішення про надання службового житла та виключення його з числа службового відбулось із дотриманням чинних нормативно-правових актів, в межах повноважень визначених законодавством та є актами реалізації управлінських функцій з дотриманням принципу справедливості, оскільки було забезпечено військовослужбовця який потребував забезпечення житловим приміщенням, проходив військову службу в СБУ більше 20-ти років, був учасником АТО та виконував керівні функції, займав посаду, яка вимагала для виконання функціональних завдань оперативного реагування та скороченого часу прибуття до місця дислокації Центрального управління. Крім цього, зазначені рішення приймалися комісійно та завжди одноголосно, що свідчить про прозорість прийнятих рішень та неможливість надання переваги інтересам одного військовослужбовця. Зазначив, що позивач звільнений з військової служби у 2017 році та не перебуває у трудових відносинах з СБУ на час звернення до суду із позовом він не має права на отримання службового житлового приміщення від СБУ. Крім цього, службова квартира АДРЕСА_1 розподілялась у 2018 році вже після звільнення позивача зі служби та має житлову площу, яка перевищує норму забезпечення житлом, у зв`язку з чим ніяким чином не могла бути розподілена позивачу.
		21.06.2019 року через канцелярію суду від відповідача -2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечував щодо задоволення позовних вимог, просив відмовити. Вказав, що рішення про надання службового житла та виключення його з числа службового відбулось із дотриманням чинних нормативно-правових актів, в межах повноважень визначених законодавством та є актами реалізації управлінських функцій з дотриманням принципу справедливості, оскільки було забезпечено військовослужбовця який потребував забезпечення житловим приміщенням, проходив військову службу в СБУ більше двадцяти років, був учасником АТО, займав посаду, яка вимагала для виконання функціональних завдань оперативного реагування та скороченого часу прибуття до місця дислокації Центрального управління. Крім цього, зазначені рішення приймалися комісійно та одноголосно, що свідчить про прозорість прийнятих рішень та неможливість надання переваги інтересам одного військовослужбовця над іншими. Зазначив, що позивач звільнений з військової служби у 2017 році та не перебуває у трудових відносинах з СБУ на час звернення до суду із позовом він не має права на отримання службового житлового приміщення від СБУ. У випадку звернення позивача в період служби з мотивованим рапортом про надання йому та членам його сім`ї службового житлового приміщення та надання б йому такого приміщення, він би користувався всіма таким ж правами як і інші співробітники СБУ, зокрема, і ОСОБА_4 . Таким чином, СБУ, приймаючи рішення про виключення з числа службових жилих приміщень спірної квартири АДРЕСА_1 жодним чином не порушила права позивача.
		25.06.2019 від третьої особи -1 подано через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував щодо задоволення позовних вимог, просив відмовити.
		26.06.2019 від відповідача -1 надійшов через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував щодо задоволення позовних вимог, просив відмовити.
		02.08.2019 від представника позивача надійшов письмовий пояснення, в яких заперечила щодо доводів сторони, просила позов задовольнити.
		05.08.2019 від представника позивача надійшов письмова відповідь на відзив СБУ, в яких заперечила щодо доводів сторін, просила позов задовольнити.
		02.08.2019 представником позивача подано заяву про зміну предмету позову.
		21.08.2019 від представника відповідача-1 надійшов відзив на заяву про зміну предмету позову, в якій заперечив щодо задоволення позову.
		22.08.2019 від відповідача-2 надійшов відзив на заяву про зміну предмету позову, в якій заперечив щодо задоволення позову.
		27.08.2019 від представника третьої особи ОСОБА_4 , пояснення в яких заперечив щодо заяви позивача, просив відмовити в його задоволенні.
		Представник позивача в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву в якій просила проводити розгляд справи у її відсутність, позов підтримала, просила його задовольнити в повному обсязі. 
		Представника Печерської районної в місті Києві державної адміністрації,  в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
		Представники Служби безпеки України в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили, про розгляд справи повідомлялись належним чином, проте подали заяву в якій позовні вимоги не визнали, просили відмовити в його задоволенні.
		Представники третьої особи Київської міської державної адміністрації (Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради), в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили, про розгляд справи повідомлялись належним чином, проте подали заяву в якій позовні вимоги не визнали, просили відмовити в його задоволенні.
		Представники третьої особи Заступника голови Служби безпеки України Кононенко Віктор Іонасович- 2 в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили, про розгляд справи повідомлялись належним чином, проте подали заяву в якій позовні вимоги не визнали, просили відмовити в його задоволенні.
		Представники третьої особи Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної у місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили, про розгляд справи повідомлялись належним чином, проте подали заяву в якій позовні вимоги не визнали, просили відмовити в його задоволенні.
		Представники третьої особи Органу опіки та піклування, в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили, про розгляд справи  повідомлялись належним чином в порядку встановленому ст.128 ЦПК України.
		Представники третьої особи  ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили, про розгляд справи  повідомлялись належним чином в порядку встановленому ст.128 ЦПК України.
		Представники третьої особи  ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили, про розгляд справи  повідомлялись належним чином в порядку встановленому ст.128 ЦПК України.
		Cуд, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступних підстав.
		З матеріалів спарви вбачається, що ОСОБА_1 має військове звання майора, та на даний час займає посаду заступника начальника Головного управління - начальника організаційно - Контрольного управління Головного управління внутрішньої безпеки Державної фіскальної служби України. 
		З 2005 по грудень 2016 ОСОБА_1 проходив військову службу на різних посадах в Службі безпеки України. З 2013 року проходив військову службу у спецпідрозділах по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю. З 02.2017- 07.2017 року був відряджений до зони проведення антитерористичної операції. 
		Відповідно до п. 3.7. Положення «Про порядок комплектування, матеріально-технічного, військового, фінансового та соціально-побутового забезпечення спеціальних підрозділів Служби безпеки України по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю», затвердженого Постановою ВРУ від 12.10.1994 року № 199/94-ВР (далі Положення № 199/94-ВР) співробітники спеціальних підрозділів мають право першочергового отримання житла (квартир).
		З 2015 року ОСОБА_1 та члени його сім`ї (дружина - ОСОБА_5 та син ОСОБА_6 , 2012 р.н., дочка ОСОБА_7 , 2014 р.н.) зараховані на квартирний облік та включені до списку осіб, які користуються правом першочергового одержання житла згідно з п. 3.7. Положення № 199/94-ВР.
		У 2017 році позивач звільнений з військової служби та не перебуває у трудових відносинах з СБУ.
		Як вбачається з матеріалів справи, керівництвом Служба безпеки України надала ОСОБА_4 у користування службове житло. 
		ОСОБА_4 продовжує проходити військову службу в СБУ з 29.08.1995 по теперішній час. Складом сім`ї на 4 особи перебував на квартирному обліку в ЦУ СБУ з 12.07.2018 у списку осіб, які користуються правом першочергового забезпечення житлом, як учасник бойових дій. З 05.09.2014 по 13.02.2017 сім разів по кілька місяців був відряджений в зону проведення АТО для виконання завдань.
		В подальшому на підставі вмотивованого рапорту, ОСОБА_4 звернувся до Голови СБУ з проханням надати йому та членам його сім`ї службову трикімнатну квартиру у будинку АДРЕСА_2 .
		Згідно рішення Голови СБУ розгляд вказаного рапорту було винесено на розгляд Житлово-побутової комісії ЦУ СБУ.
		Рішенням ЖПК ЦУ СБУ від 03.05.2018 (протокол №5) погоджено рішення керівництва СБУ шодо надання ОСОБА_4 на вказаний склад сім`ї службової амнатної квартири АДРЕСА_1 .
		Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 12 Закону військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення.
		Відповідно до пункту 6 Положення, пунктів 5.21, 5.22 Інструкції жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його користанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа службових. За бажанням співробітника або особи, звільненої з військової служби в СБУ, що перебуває на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та проживають у службовому житловому приміщенні, це житлове приміщення може бути надано для постійного проживання шляхом виключення його з числа службових у випадках, якщо ця особа має вислугу на військовій службі 20 років і більше; звільнена з військової служби за вислугою років, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, унаслідок інвалідності, захворювання, отриманого при виконанні обов`язків військової служби; перебувала на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, до набрання чинності Законом України від 24 червня 2004 року № 1865-ІУ «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і належить до категорії сіб, які не можуть бути виселені зі службових приміщень без надання іншого житлового приміщення.
		Відповідно до статі 118 ЖК УРСР, пункту 2, абзацу 3 пункту 8 Положення пункту 5.2 Інструкції службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього та допускається й у випадках, коли ці співробітники забезпечені житлом.
		Згідно з абзацом 3, 4 пункту 35 Положення без надання іншого жилого приміщення робітникам і службовцям, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, не може бути виселено, зокрема, осіб, які мають вислугу або стаж роботи в СБУ не менш як десять років та осіб, що звільнені з посади, у зв`язку з якою їм було надано житлове приміщення, але не припинили військової служби в СБУ.
		Відповідно до частини 1 статті 119 ЖК УРСР перелік категорій робітників, може бути надано службові жилі приміщення, встановлюється Законодавством Союзу РСР і Української РСР.
		Так, пунктом 36 Переліку категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від .02.1988 №37 визначено, що співробітникам-військовослужбовцям СБУ за визначеним нею переліком до одержання ними постійного жилого приміщення же бути надано службові жилі приміщення.
		Таким чином, ОСОБА_4 продовжує проходити військову службу в СБУ та має стаж роботи в СБУ більше двадцяти років, у зв`язку з чим, належить до категорії осіб, які не можуть бути виселені зі службових приміщень без надання іншого житлового приміщення та може звернутися з проханням про надання житлового приміщення для постійного проживання шляхом виключення його з числа службових.
		У зв`язку з чим, ОСОБА_4 подав мотивований рапорт про виключення з числа службових, трикімнатної квартири АДРЕСА_1 та надання зазначеної квартири ОСОБА_4 та членам його сім`ї у постійне користування із одночасним зняттям з квартирного обліку.
		ЖПК ЦУ СБУ від 16.08.2018 (протокол № 16) прийнято рішення відповідно до підпункту «а» пункту 5.22 Інструкції звернутися до органів місцевого самоврядування з проханням виключити квартиру АДРЕСА_1 зі складу службового житла СБУ та надати ОСОБА_4 та членам його сім`ї для постійного проживання.
		В подальшому, Службою безпеки України надіслано листа від 30.08.2018 № 19/10-3700 Голові Печерської районної в м. Києві державної адміністрації з проханням виключити квартиру АДРЕСА_1 з числа службових СБУ і надати її сім`ї ОСОБА_4 для постійного проживання із зняттям з квартирного обліку.
		Розпорядженням Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від 14.09.2018 № 559 клопотання СБУ задоволено та виключено із числа службових жилих приміщень ЦУ СБУ трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
		Оскільки квартиру АДРЕСА_1 було виключено з числа службових ОСОБА_4 , її було приватизовано.
		Відовідно до ч.4 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.
		Відповідно до ст. 345 ЦК України, фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.
		Згідно даних інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_4 є власником 1/3 квартири АДРЕСА_1 .
		Право власності у ОСОБА_4 виникло на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер Б/н, виданого 26.10.2018 року органом приватизації державного житлового фонду Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (рішення № 76 від 26.10.2018). Реєстрація права власності проведена на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 43888984 від 06.11.2018 Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ.
		Також, згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_4 має у власності квартиру АДРЕСА_5 , куди після закінчення проходження ним служби в Службі безпеці України буде мати можливість повернутися. Відповідно до п. 15 Положення про порядок надання службових приміщень та користування ними в Української РСР, затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 року № 37 «Про службові жилі приміщення», службове жиле приміщення надається робітникам, службовцям і колгоспникам на час виконання ними обов`язків, які потребують проживання в такому приміщенні.
		Проте, 16.01.2016 року вказану квартиру ОСОБА_4 передав до УСБУ в Черкаській області квартиру АДРЕСА_5 , за умови надання службової квартири у м. Києві з резерву.
		Разом з тим, суд не погоджується з доводами позивача, оскільки рішення про надання службового житла та виключення його з числа службового відбулось із дотриманням чинних нормативно-правових актів, в межах повноважень визначених законодавством та які є актами реалізації управлінських функцій з дотриманням принципу справедливості, оскільки було забезпечено військовослужбовця який перебуває на військовій службі, та який потребував забезпечення житловим приміщенням, перебував на квартирному обліку, проходив військову службу в СБУ більше двадцяти років, був учасником АТО, займав посаду, яка вимагала для виконання функціональних завдань оперативного реагування та скороченого часу прибуття до місця дислокації Центрального управління. Слід зазначити, що вказані рішення приймалися комісійно та одноголосно, що свідчить про прозорість прийнятих рішень та неможливість надання переваги інтересам одного військовослужбовця над іншими, що стверджується матеріалами справи.
		Що стосується доводів позивача, що він мав право претендувати на вказану квартиру, оскільки також перебував на квартирному обліку, слід вказати наступне.
		Так, дійсно ОСОБА_1 з 14.07.2004 по 18.09.2017 проходив військову службу Службі безпеки України.
		Згідно з рішенням ЖПК ЦУ СБУ (протокол № 9 від 16.10.2015) разом з дружиною та двома дітьми зарахований на квартирний облік та включений до списку осіб, які користуються правом першочергового одержання житла, як співробітник спецпідрозділу. У черзі осіб, які мають право на першочергове забезпечення житло перебуває під номером 315, може бути забезпечений двокімнатною квартирою розміром житлової площі від 24 кв.м. до 42,6 кв.м.
		Позивач є учасником бойових дій, перебував в районах проведення АТО близько 4 місяців.
		У 2017 році позивач звільнений з військової служби та не перебуває у трудових відносинах з СБУ.
		На даний час позивач займає посаду заступника начальника Головного управління - начальника організаційно - Контрольного управління Головного управління внутрішньої безпеки Державної фіскальної служби України. 
		Слід зазначити, що службова квартира АДРЕСА_1 надійшла до СБУ та була розподілена у 2018 році вже після звільнення позивача зі служби та має житлову площу, яка за своїм розміром значно перевищує житлову площу, що мала б бути надана позивачу.
		Оскільки, позивач звільнений з військової служби у 2017 році та не перебуває у трудових відносинах з СБУ на час звернення до суду із позовом він не має права на отримання службового житлового приміщення від СБУ, зокрема квартири АДРЕСА_1 , яка була розподілена після звільнення позивача.
		Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Згідно ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодекос випадках.
		Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Під час судового розгляду позивачем не надано належних і допустимих доказів щодо обставин, на які він посилається в своїй позовній заяві. 
		Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов  ОСОБА_1 до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, Служби безпеки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Київської міської державної адміністрації (Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради), Заступника голови Служби безпеки України Кононенко Віктор Іонасович, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, Органу опіки та піклування, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, є необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати позивачу не відшкодовуються.
		Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 109, 259, 263-265, 268, 273, 282, 365 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		В задоволенні позову  ОСОБА_1 до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, Служби безпеки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Київської міської державної адміністрації (Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради), Заступника голови Служби безпеки України Кононенко Віктор Іонасович, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, Органу опіки та піклування, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Суддя О.М. Соколов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...