Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/6952/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 23.12.2020. Зареєстровано: 24.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 31.12.2020.

Номер судового провадження: 1-кп/522/75/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016160480002843

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 522/6952/18
		Провадження № 1-кп/522/75/20
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		22 грудня 2020 року                                м. Одеса
		Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії:
		головуючого судді -             ОСОБА_1 , 
		суддів:                     ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		секретарі судового засідання:     ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		                        ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі, кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160480002843 від 15.07.2016 року, по обвинуваченню:
		ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Посад-Покровське, Білозерського району, Херсонської області, громадянин України, з вищою освітою, працює системним адміністратором ТОВ "ОДЕСПАССЕРВІС", неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
		- за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. ч. 1, 2 ст. 182, ч.2 ст. 15, п.11 п.12, ч.2 ст.115 КК України,
		ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Одесі, громадянин України, з вищою освітою, не працює, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
		- за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263-1, ч. 2 ст. 15, п.11 п.12, ч.2 ст.115 КК України.
		Учасники процесу:
		прокурори:                 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
		обвинувачені:                 ОСОБА_9 , ОСОБА_8 ,
		захисники:                 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
		представник потерпілого -         ОСОБА_16 ,
		в с та н о в и в:
		формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:
		1. Так, в невстановлені дату, час та місці, ОСОБА_8 , умисно, без передбаченого законом дозволу, у невстановленої особи незаконно придбав вогнепальну зброю  самозарядний пістолет «Stalker  Mod.914-S» № НОМЕР_1 , калібру 9 мм Р.А., виробництва Туреччини («Atak arms ltd», Стамбул, Туреччина), який незаконно зберігав за місцем свого мешкання в будинку АДРЕСА_1 .
		2. В подальшому, 12 жовтня 2017 року в період часу з 07 год. 25 хв. до 08 год. 20 хв. в ході санкціонованого обшуку житла, за місцем мешкання ОСОБА_8 , а саме будинку АДРЕСА_1 , працівниками поліції, було виявлено та вилучено самозарядний пістолет «Stalker  Mod.914-S» № НОМЕР_1 , калібру 9 мм Р.А., виробництва Туреччини («Atak arms ltd», Стамбул, Туреччина), який є нестандартною переробленою короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю.
		3. Крім цього, 04.10.2017 року приблизно о 17.55 год., ОСОБА_8 на автомобілі кіа «Серато» прибув до ресторану «Бабель-Фіш», по вул. Грецька 5, що у Приморському районі в м. Одесі. В подальшому, у той же день, приблизно о 20 год. 19 хв., з метою грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи елементарні прийняті в суспільстві правила моральності та доброчинності, демонструючи свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, протиставляючи себе оточуючим, що супроводжувалося особливою зухвалістю, в той час коли ОСОБА_17 вийшов з приміщення ресторану, через відчинене вікно заднього пасажирського місця автомобіля, з належної йому зброї, а саме самозарядного карабіну GSG-5 калібру 5,6 мм (22Lr) № НОМЕР_2 , здійснив 5 пострілів в бік ОСОБА_17 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження.
		Позиція обвинуваченого ОСОБА_8 :
		4. У судовому засіданні ОСОБА_8 визнав себе винним у вчиненні незаконно зберігання та придбання вогнепальної зброї, , що випадково придбав у 2014 році у невідомої особи самозарядний пістолет «Stalker Mod.914 S» № НОМЕР_1 , калібру 9 мм Р.А. яку зберігав у будинку АДРЕСА_1 , де він зареєстрований. У вчиненому злочині розкаюється. Стосовно інших злочинів свою провину заперечує, зазначаючи, що на місці вчинення злочину щодо ОСОБА_17 не перебував, стосовно епізодів щодо незаконного втручання у приватне життя провину також не визнав.
		 
		Статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається ОСОБА_8 .
		5. Суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_8 у вчинені злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України повністю доведена та його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України оскільки він вчинив придбання, зберігання вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу.
		6. Також суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_8 у вчинені злочину передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України повністю доведена та його дії варто кваліфікувати за ч. 4 ст. 296 КК України оскільки він вчинив грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинені із застосуванням вогнепальної зброї.
		 
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин
		7. У судовому засіданні ОСОБА_8 визнав себе винним у вчиненні незаконного зберігання та придбання вогнепальної зброї, та пояснив суду, що у 2014 році придбав у невідомої особи самозарядний пістолет «Stalker Mod.914 S» № НОМЕР_1 , калібру 9 мм Р.А. яку зберігав у будинку АДРЕСА_1 , де він зареєстрований. У вчиненому злочині розкаюється. Стосовно інших злочинів свою провину заперечує, зазначаючи, що на місці вчинення злочину щодо ОСОБА_17 не перебував, стосовно епізодів щодо незаконного втручання у приватне життя провину також не визнав.
		8. Допитаний у якості свідка ОСОБА_18 суду пояснив, що 04.10.2017 року, приблизно о 18 годині він знаходився біля ресторану «Бабель Фіш», де помітив автомобіль сірого кольору н.з. НОМЕР_3 з тонованими вікнами, який кілька раз міняв місцеположення. В подальшому, свідок від`їхав на 20 хвилин, та коли повернувся, ОСОБА_17 були заподіяні ушкодження, через що він тримався за поясницю та сідниці, крові було не багато. Обвинувачених на місці злочину він не бачив.
		9. Так, під час огляду місця події від 04.10.2017 року у період часу з 20 год. 30 хв. до 20 год. 50 хв., на ділянці тротуару біля ганку ресторану «Бабель Фіш» по вул. Грецька, 5, у м. Одесі, на відстані 1,5 м. від входу виявлено і вилучено металевий предмет подібний на кулю від малокаліберної зброї, що підтверджується протоколом складеним слідчим СВ Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_19 , на підставі повідомлення 102, вказаний протокол відповідає вимогам ст. 237, 104-106 КПК України.
		10. Під час огляду місця події від 05.10.2017 року у період часу з 07 год. до 07 год. 30 хв., на парковці біля ресторану «Бабель Фіш» по вул. Грецька, 5, у м. Одесі, на металевому фонарному стовпі виявлено лако-фарбову речовину сріблясто-бежевого кольору, про що свідчить протокол складений заступником начальника відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_20 у рамках кримінального провадження № 12017160000000813 від 04.10.2017 року, вказаний протокол відповідає вимогам ст. 237, 104-106 КПК України. 
		11. У протоколі про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.10.2017 року ОСОБА_17 зазначив, що 04.10.2017 приблизно о 20 год. 30 хвилин невстановлена особа, знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Грецька, 5 здійснила 5-6 пострілів в його сторону, впізнати таку особу він не зможе.
		12. У заяві про залучення до провадження як потерпілого від 05.10.2017 року у кримінальному провадженні № 12017160000000813 ОСОБА_17 зазначив, що 04.10.2017 року приблизно о 20 год. 30 хвилин невстановлена особа, знаходячись у автомобілі марки КІА «Cerato» сірого кольору біля ресторану «Бабель Фіш» здійснила постріли з малокаліберної зброї калібру 5,6 мм. в результаті чого йому спричинені тілесні ушкодження у вигляді двох непроникаючих поранень у область попереку, одного наскрізного поранення верхньої треті правого передпліччя, одного дотичного поранення правого боку в районі нижнього ребра та одного дотичного поранення правого стегна в області паху.
		13. На підставі письмового запиту заступника начальника СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_20 хірург МЦ «ІНТО-САНА» ОСОБА_21 видав труси чорного кольору, в яких прибув потерпілий ОСОБА_17 та два подібних на кулі металевих предмета, які були вилучені під час операції 04.10.2017 року.
		14. На підставі письмового запиту заступника начальника СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_20 фельдшер МЦ «ІНТО-САНА» ОСОБА_22 видав одяг в якому прибув потерпілий ОСОБА_17 , а саме: чоловічу сорочку білого кольору, брюки чорного кольору із шкіряним ременем коричневого кольору, туфлі коричневого кольору.
		15. Відповідно до заяви ОСОБА_18 від 05.10.2017 року начальнику СУ ГУНП в Одеській області добровільно видано піджак, який належить ОСОБА_17 . 
		16. Відповідно до заяви від 28.10.2017 року, ОСОБА_23 видав працівникам СУ ГУНП в Одеській області вилучене в ході операції ОСОБА_17 чужорідне тіло, подібне на кулю.
		17. 11.10.2017 року під час санкціонованого обшуку автомобіля марки КІА «Cerato» р.н. НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_8 виявлено і вилучено: мобільний телефон марки «Самсунг» з нульовим ІМЕІ, бейсбольну биту, шапку-балаклаву, рукавиці, рацію та сам автомобіль, на якому виявлені пошкодження кузову, що зафіксовано протоколом обшуку від 12.10.2017 складеним слідчим СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_24 у рамках кримінального провадження № 12016160480002843, вказаний протокол відповідає вимогам ст. 234-236, 104-106 КПК України. 
		18. 12.10.2017 року під час невідкладного обшуку квартири АДРЕСА_3 , де проживає ОСОБА_8 виявлено і вилучено крім іншого: шість мобільних телефонів, два із яких із нульовим ІМЕІ з сім-картами операторів ТОВ «Лайфселл» та ПрАТ «Київстар», ноутбук «Acer Aspire 1810i-352625i», коробки з 22 мм 40 патронами «Амерікан Ігл», 21 патроном «Лейлер енд Білот», 50 патронами «Федерал», 12 патронами, 37 патронами; глушник; карабін «GSG-5» K22LR № НОМЕР_2 споряджений магазином з патронами у кількості 10 шт., дозвіл на карабін «GSG-5» K22LR № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_8 , з ременем, прикладом; паракорд; дозвіл на зброю ПМ-Т, калібру 9 мм. № НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_8 , пістолет «ПМ-Т» № НОМЕР_6 , кобура до пістолету «ПМ-Т2», 4 магазини з 25 патронами калібру 9 мм., пістолет «ПМ-Т» травматичної дії, дві флеш-карти пам`яті та інші речі, що зафіксовано протоколом обшуку від 12.10.2017 складеним слідчим СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_24 у рамках кримінального провадження № 12016160480002843, вказаний протокол відповідає вимогам ст. 233-236, 104-106 КПК України. 
		19. На флеш-накопичувачі Kingston, що вилучений в ході обшуку квартири АДРЕСА_3 , де проживає ОСОБА_8 виявлено папку під назвою ОСОБА_25 , де є два фото різних автомобілів, та запис: «ВН 0059 чорний 221», що зафіксовано протоколом огляду предмету, який складений в.о. слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_26 від 13.10.2017 року. Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 104-106 КПК України.
		20. 12.10.2017 року під час проведення обшуку в буд. АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_8 виявлено і вилучено крім іншого: приклад до мисливської зброї, пістолет «Сталкер» MOD9149 з маркуванням НОМЕР_1 , ніж мисливський «Глок», 50 гумових патронів, що зафіксовано протоколом обшуку від 12.10.2017 складеним слідчим СУ ГУНП в Одеській області у рамках кримінального провадження № 12016160480002843.
		21. Відповідно до висновку судово-медичної криміналістичної експертизи № 627 від 15.12.2017 року, на вилучених піджаку, сорочці, брюках та трусах є пошкодження, які мають ознаки вхідних кульових, які могли утворитися від пострілів снарядами до складу яких входить свинець.
		22. Відповідно до висновку судово-балістичної експертизи №976-Б від 06.10.2017 року, наданий на дослідження предмет вилучений на парковці, предмет вилучений з тіла ОСОБА_17 під час операції та один предмет з його білизни є частинами (стріляними безоболонковими кулями) спортивно-мисливських патронів калібру 5, 6мм (.22 LR) промислового виробництва. Два із таких предметів придатні для ідентифікації конкретного екземпляра зброї, з якої вони стріляні.
		23. Відповідно до висновку судово-балістичної експертизи №995-Б від 12.10.2017 року, наданий на дослідження карабін GSG-5, калібру 5.6 м.м ( 22Lr)№ НОМЕР_2 , виготовлений промисловим способом, відноситься до категорії багатоцільової нарізної вогнепальної зброї придатний для стрільби стандартними спортивно-мисливськими цільовими патронами кільцевого займання калібру 5, 6 мм.
		24. З висновку судово-балістичної експертизи №1216-Б від 29.12.2017 року вбачається, що куля вилучена 09.10.2017 в ході операції ОСОБА_17 , куля вилучена 05.10.2017 року з білизни ОСОБА_17 , куля вилучена на парковці під час огляду місця події та гільза вилучена в ході обшуку квартири 27 буд. 16/1 ж/м «Радужний» стріляні з наданого самозарядного карабіна «GSG-5» НОМЕР_7 . Вказане також зазначено в листі заступника директора МВС України ДНДЕКЦ від 31.07.2017 року.
		25. Відповідно до висновку судово-балістичної експертизи №997-Б від 12.10.2017 року, самозарядний пістолет «Stalker  Mod.914-S» № НОМЕР_1 , калібру 9 мм Р.А., виробництва Туреччини («Atak arms ltd», Стамбул, Туреччина), є нестандартною переробленою короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю.
		26. У період часу з 18:40 до 18:43 автомобіль ззовні схожий на автомобіль марки КІА «Cerato» сірого кольору під час паркування поруч з фасадом ресторану «Бабель Фіш» здійснив зіткнення з фонарним стовпом; крім цього, вказаний транспортний засіб перебував поруч із рестораном в період часу з 17:50 до 20:19, поки раптово не покинув вказане місце, що зафіксовано протоколом огляду відеозапису камери зовнішнього спостереження вилученого у ресторані «Бабель Фіш» за 04.10.2017 року від 13.02.2018 року, складеним старшим слідчим СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_27 у рамках кримінального провадження № 12016160480002843, та дослідженим у судовому засіданні відеозаписом.
		27. Також, у період часу з 20:15 до 20:16 автомобіль ззовні схожий на автомобіль марки КІА «Cerato» сірого кольору зі сторони вул. Л. Качинського повертає на вул. Грецьку та рухається в напрямку вул. Канатної, що зафіксовано протоколом огляду відеозапису камери зовнішнього спостереження вилученого по вул. Л. Качинського, 7 бізнес-центр «Реалто» за 04.10.2017 року від 15.02.2018 року, складеним старшим слідчим СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_27 у рамках кримінального провадження № 12016160480002843, та дослідженим у судовому засіданні відеозаписом.
		28. Відповідно до висновку судово-психіатричних експертів №120 від 13.03.2018, ОСОБА_8 в період часу, що стосується вчинення кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється та на теперішній час хронічним психічним захворюванням, недоумством, іншим у тому числі тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав і не страждає, у зв`язку із чим здатний у повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. 
		29. Висновок комп`ютерно-технічної експертизи №139 від 26.10.2017 року не містить відомостей, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні окрім того, що вилучений комп`ютер та флеш-носії знаходяться у технічно-придатному стані для зберігання інформації в електронному вигляді.
		30. Відповідно до висновку комплексної судової транспортно-трасологічної експертизи та експертизи лакофарбових матеріалів і покриттів №2643-Х/758 від 26.12.2017 року зішкріб з ліхтарного стовпа вилученого під час огляду місця події за адресою: м. Одеса, вул. Грецька, є трьохшаровим лакофарбним покриттям світло-сіро-бежевого кольору типу «Металік».
		31. Згідно з висновком додаткової комплексної судової транспортно-трасологічної експертизи та експертизи лакофарбових матеріалів і покриттів №163-Х/83-А від 20.03.2018 року, на автомобілі марки Кіа «Серато» н.з. НОМЕР_4 є сліди та пошкодження, які утворені внаслідок контакту із твердими слідоутворюючими об`єктами, однак у зв`язку із недостатньою інформативністю визначити, що вони утворені в результаті контакту із ліхтарним стовпом неможливо. Крім цього, надати категоричний висновок про тотожність лакофарбового покриття на автомобілі та ліхтарному стовпі неможливо у зв`язку з різною кількістю виявлених шарів лакофарбових покриттів.
		32. Протокол огляду місця події від 04 жовтня 2017 року (т. 1 а. 21-23 ), протокол огляду предметів від 25.10.2017 року (т. 2), акт перевірки об`єкта на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів №544 (т.2), довідка про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів №544 (т.2), висновок судово-балістичної експертизи №1056-Б від 30.10.2017 року (т.2), висновок комплексної балістичної експертизи та експертизи холодної зброї №1059-Б (т.2), протокол огляду предмету від 05.10.2017 року (т. 5), протокол огляду предметів від 18.10.2017 року (т. 5 а. 213- 239), протокол огляду предметів від 19.10.2017 (т.5 а. 240-241), протокол огляду предметів від 14.03.2018 (т. 5 а. 242-253), протокол огляду місця події від 15.03.2018 року (т.5 а.268-271) відомостей про обставини, що підлягають встановленню у даному кримінальному провадженню не містить.
		33. Постанови про визнання документами від 13.02.2018 та 15.02.2018 року (т. 1), постанови про призначення комплексної судової транспортно-трасологічної експертизи та експертизи лакофарбових матеріалів і покриттів, судово-медичних, комп`ютерно-технічних та судово-балістичних експертиз (т.2), постанови про визнання речовими доказами від 15.03.2018 (т. 5 а. 275-279), 17.03.2018 (т. 5), акт прийому  передачі зброї №9 від 28.03.2018 року, постанова про призначення амбулаторної судово-психічної експертизи від 18.02.2018 року, постанова про визнання речовими доказами від 17.03.2018 року (т.6), ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_28 від 11.10.2017 року про надання дозволу на проведення обшуку, ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_28 від 12.10.2017 року, 17.10.2017 року про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, не є джерелом доказів.
		34. Протокол огляду предмету від 12.10.2017 року (т.6), важливої та нової інформації для кримінального провадження не містять.
		35. До показань обвинуваченого ОСОБА_8 про відсутність доказів щодо причетності до вчинення злочину щодо ОСОБА_29 суд ставиться критично, так як постріли були здійснені із належної ОСОБА_8 зброї, жодних доказів, які б свідчили, що така зброя вибувала із його власності обвинувачений не надав, така рушниця була знайдена за місцем проживання останнього, а тому суд розцінює такі покази ОСОБА_8 як спосіб самозахисту, що не заборонено законом. 
		36. З урахуванням досліджених доказів, суд приходить до висновку, що всі досліджені докази належні, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку, встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
		37. Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, окрім тих, на які суд звернув увагу, доповнюють один одного, в більшій мірі підтверджують надані показання та дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, наведених у вироку, є доведеною у повному обсязі.
		 
		Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особам і визнане судом недоведеним.
		38. В обвинувальному акті у кримінальному провадженні №12016160480002843, складеному 17.04.2018 року слідчим та затвердженого прокурором, вказано, що ОСОБА_8 , обвинувачується у тому, що в період часу, з квітня 2016 року по 18.02.2017, він без добровільної згоди ОСОБА_30 , шляхом фотографування та іншими способами, незаконно збирав конфіденційну інформацію відносно ОСОБА_31 , а саме інформацію про дату та місце народження, сімейний стан, майновий стан, приватне життя, місця відпочинку та роботи, інформацію про перетин державного кордону, інформацію про особисте спілкування та інші персональні дані, а також шляхом встановлення трекера  супутникового моніторингу руху автотранспорту «Proma sat 1000» на належний ОСОБА_32 автомобіль «БМВ Х5», номерний знак НОМЕР_8 , незаконно збирав інформацію про рух ОСОБА_30 та місця відвідування. Зібрану конфіденційну інформацію відносно ОСОБА_30 , ОСОБА_8 зберігав на електронному носії інформації - флеш-накопичувачі «Kingston», об`ємом 8 Gb, за місцем свого мешкання.
		39. 12.10.2017 в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем мешкання ОСОБА_8 , а саме в квартирі АДРЕСА_3 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.10.2017, працівниками поліції, було виявлено та вилучено флеш-накопичувач «Kingston», об`ємом 8 Gb, на якому зберігалась конфіденційна інформація відносно ОСОБА_33 . 
		40. Вказані дії  ОСОБА_8 , стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 1 ст. 182 КК України - незаконне збирання, зберігання конфіденційної інформації про особу.
		41. Окрім того, як зазначено в обвинувальному акті ОСОБА_8 , обвинувачується у тому, що він повторно, в період часу, з 07.11.2016 по 03.02.2017, без добровільної згоди ОСОБА_34 , шляхом фотографування та іншими способами, незаконно збирав конфіденційну інформацію відносно ОСОБА_35 , а саме інформацію про зміну прізвища та громадянства, сімейний стан, майновий стан, приватне життя, місця відпочинку та роботи, місця відвідування та інші персональні дані. Зібрану конфіденційну інформацію відносно ОСОБА_34 , ОСОБА_8 зберігав на електронному носії інформації - флеш-накопичувачі «Kingston», об`ємом 8 Gb, за місцем свого мешкання.
		42. 12.10.2017 в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем мешкання ОСОБА_8 , а саме в квартирі АДРЕСА_3 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.10.2017, працівниками поліції, було виявлено та вилучено флеш-накопичувач «Kingston», об`ємом 8 Gb, на якому зберігалась конфіденційна інформація відносно ОСОБА_36 . 
		43. Вказані дії  ОСОБА_8 , стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 2 ст. 182 КК України  незаконне збирання, зберігання конфіденційної інформації про особу, вчинене повторно.
		44. Окрім того, як зазначено в обвинувальному акті ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , обвинувачуються у тому, що в невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, виник злочинний намір, направлений на умисне вбивство ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		45. Розуміючи, що за виниклих обставин, невстановлена особа, самостійно вчинити вбивство ОСОБА_17 не зможе, у зв`язку з тим, що буде у колі підозрюваних у скоєнні кримінального правопорушення, прийняла рішення про його замовлення іншим особам.
		46. У подальшому, з метою реалізації свого злочинного наміру, направленого на вчинення особливо тяжкого злочину, а саме умисного вбивства ОСОБА_17 , невстановлена досудовим розслідуванням особа, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 05.09.2017, вступила у попередню злочину змову з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , яким замовила вчинення умисного вбивства ОСОБА_17 , який є відомою особою у місті Одесі, а саме заступником голови Одеської обласної ради.
		47. В цілях виконання замовного вбивства, ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_9 розробили детальний план вбивства ОСОБА_17 , який передбачав проведення попереднього спостереження за укладом життя об`єкту. 
		48. З цією метою ОСОБА_8 підготував автомобіль призначений для спостереження за ОСОБА_17 та подальшого вчинення кримінального правопорушення, а саме автомобіль «KIA Cerato», 2007 р.в. бежевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 , який по праву власності зареєстрований та належить ОСОБА_37 .
		49. З метою унеможливлення ідентифікації автомобіля, підготовленого для вчинення злочину, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 використовували на автомобілі «KIA Cerato», 2007 р.в. бежевого кольору, реєстраційні номерні знаки НОМЕР_9 , які раніше, а саме в ніч з 27.09.2017 на 28.09.2017 були викрадені з автомобіля «Daewoo Sens», 2006 р.в., червоного кольору, власником якого є ОСОБА_38 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , біля будинку № 4 по вул. Ак. Філатова, в м. Одесі.
		50. Реалізуючи вищевказаний злочинний намір, ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_9 здійснювали спостереження за укладом життя ОСОБА_17 та визначили, що останній пересувається без охорони, постійно здійснює ділові та дружні зустрічі, в ресторані «Бабель Фіш», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Грецька 5. 
		51. Після чого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , зорієнтувавшись в місцевості, визначили місце вчинення злочину, направленого на умисне вбивство ОСОБА_17 , біля ресторану «Бабель Фіш», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Грецька 5.
		52. 04.10.2017 о 17.55 год., ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_8 , взявши з собою, належний останньому самозарядний карабін GSG-5 калібру 5,6 мм (22Lr) № НОМЕР_2 , достовірно знаючи місцезнаходження ОСОБА_17 , на автомобілі «KIA Cerato», 2007 р.в. бежевого кольору, використовуючи викрадений р.н. НОМЕР_9 , під керуванням ОСОБА_9 , прибули до ресторану «Бабель Фіш», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Грецька 5, підготувалися до безпосередньої реалізації свого злочинного наміру, направленого на вчинення умисного вбивства ОСОБА_17 на замовлення, вели спостереження за вхідними дверима ресторану «Бабель Фіш» та о 18.43 год. припаркували автомобіль у найбільш зручному місці для здійснення стрільби та подальшого безперешкодного зникнення з місця, а саме задньою частиною автомобіля, до входу в приміщення вказаного ресторану, звідки й продовжували спостереження.
		53. 04.10.2017 о 20.19 год., в той час коли ОСОБА_17 вийшов з приміщення ресторану, ОСОБА_8 , через відчинене вікно заднього пасажирського місця автомобіля, з наявної у нього зброї, а саме самозарядного карабіну GSG-5 калібру 5,6 мм (22Lr) № НОМЕР_2 , здійснив 5 пострілів в бік ОСОБА_17 , тим самим спричинивши йому, відповідно висновку судово-медичної експертизи № 3156 від 17.01.2018 наступні тілесні ушкодження: А) Наскрізне вогнепальне поранення правого передпліччя; Б) Дотичне вогнепальне поранення правої передньо-бічної поверхні живота; В) Дотичне вогнепальне поранення передньої поверхні правого стегна в верхній третині; Г) Сліпе вогнепальне поранення правої попереково-сідничної області з наявністю чужорідного тіла; Д) Сліпе вогнепальне поранення лівої поперекової області з наявністю чужорідного тіла, контузією корінців кінського хвоста та осколковим переломом лівого верхнього суглобового відростка 4-го поперекового хребця. 
		54. Вказані ушкодження спричинені пробивною та дотичною (тангенційною) дією куль внаслідок п`яти пострілів з вогнепальної зброї.
		55. Наскрізне вогнепальне поранення правого передпліччя, дотичне вогнепальне поранення правої передньо-бічної поверхні живота, дотичне вогнепальне поранення передньої поверхні правого стегна в верхній третині, сліпе вогнепальне поранення правої попереково-сідничної області як кожне окремо, так і в сукупності спричинили короткочасний розлад здоров`я строком понад 6-ть, але не більше як 21 день і за цим критерієм відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. 
		56. Наслідками сліпого вогнепального поранення лівої поперекової області з контузією корінців кінського хвоста та осколковим переломом лівоповерхнього суглобового відростка 4-го поперекового хребця у ОСОБА_17 і помірне обмеження рухливості поперекового відділу хребта та легкі розлади чутливості в області лівого стегна;
		-помірне обмеження рухливості хребта спричинило постійну втрату загальної працездатності в розмірі 30%;
		-ушкодження кінського хвоста, яке спричинило легкі порушення чутливості без порушення рефлексів та рухів в кінцівках, без порушення трофіки та функції тазових органів спричинило постійну втрату загальної працездатності в розмірі: 5%.
		57. Таким чином, сумарна постійна втрата загальної працездатності становить З5 (тридцять п`ять) відсотків (30%+5%).
		58. Тому сліпе вогнепальне поранення лівої поперекової області з контузією корінців кінського хвоста та осколковим переломом лівого верхнього суглобового відростка 4-го поперекового хребця, відноситься до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, за критерієм розладу здоров`я, поєднаного зі стійкою втратою загальної працездатності не менше ніж на одну третину (не менше 33 %).
		59. Однак, довести свій злочинний намір, направлений на умисне вбивство ОСОБА_17 , вчинене на замовлення, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 не змогли, з причин, що не залежали від їх волі, оскільки ОСОБА_17 відразу забіг обратно до приміщення ресторану та в подальшому почалось скупчення сторонніх осіб  охорони, персоналу ресторану та його відвідувачів.
		60. Побоюючись бути затриманими ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , на автомобілі «KIA Cerato», 2007 р.в., бежевого кольору, на якому використовувався викрадений р.н. НОМЕР_9 , зникли з місця вчинення злочину.
		61. У подальшому, о 21.20 год. ОСОБА_17 госпіталізований до Медичного центру «INTO-SANA» - ТОВ «Медичний центр Медікап» та надана медична допомога.
		62. Вказані дії ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ,стороною обвинуваченнякваліфіковані за ч. 2 ст. 15, п. 11 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України - замах на вбивство, тобто замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб, на замовлення.
		63. Крім цього, як зазначено в обвинувальному акті ОСОБА_9 , обвинувачується у тому, що він 31.01.2016, ОСОБА_9 , знаходячись в ТОВ «СТВОЛ», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська 73, на підставі дозволу № НОМЕР_10 виданого 25.01.2016 Київським ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, придбав мисливську гладкоствольну рушницю «Maverick model 88», 12 калібру, № НОМЕР_11 , виробництва США та отримав дозвіл на право зберігання та носіння № НОМЕР_12 виданий 03.02.2016 Київським ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області. Після чого, ОСОБА_9 незаконно переробив мисливську рушницю, шляхом заміни прикладу з стандартного на складний розсувний (телескопічний) приклад, тим самим надав рушниці властивостей багатоцільової гладкоствольної вогнепальної зброї, та зберігав її за місцем свого мешкання.
		64. 12.10.2017 в період часу з 07 год. 20 хв. до 08 год. 00 хв. в ході огляду житла, за місцем мешкання ОСОБА_9 , а саме квартири АДРЕСА_4 , працівниками поліції, було виявлено та вилучено рушницю «Maverick model 88», 12 калібру, серійний номер « НОМЕР_11 », виробництва США, яка згідно висновку судової експертизи зброї № 1058-Б від 07.11.2017, являється багатоцільовою гладкоствольною вогнепальною зброєю  одноствольною магазинною помповою рушницею «Maverick model 88», №« НОМЕР_13 », 12 калібру, виготовленою промисловим способом, виробництва «O.F. Mossberg&Sons» Inc, США, яка придатна для стрільби як при розкладеному, так і складеному прикладі, що не дозволяє віднести даний екземпляр вогнепальної зброї до категорії суто мисливської зброї згідно вимог пункту 2.4 «методики встановлення належності виробів до категорії мисливських (спортивних) гладко ствольних рушниць», затвердженої рішенням засідання секції НКМР Міністерства Юстиції України з проблем трасології та судової балістики.
		65. Наведені дії ОСОБА_9 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 1 ст. 263-1 КК України  незаконна переробка вогнепальної зброї.
		 
		Мотиви зміни обвинувачення та підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою.
		66. Відповідно до ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення; чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме; яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати, які обов`язки слід покласти на особу в разі її звільнення від відбування покарання з випробуванням; чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку; чи є підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру; чи вчинив обвинувачений кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності; що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
		67. Відповідно до вимог ст.370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		68. Згідно з п. 1 ч. 1 ст.91КПК України у кримінальному проваджені підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; та інші обставини.
		69. Обов`язок доказування, обставин зазначених у ст. 91 КПК України, покладається на прокурора.
		70. Відповідно до частини 1 статті 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. 
		71. Належність та допустимість доказів регламентовані ст.ст. 85, 86 КПК України, а саме: належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів; доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		72. Відповідно до ст. 86 КПК України, доказ вважається допустимим, якщо він був отриманий у порядку, встановленому цим кодексом, Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, та на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		73. Умовами допустимості доказів є: одержання фактичних даних із належного процесуального джерела, одержання фактичних даних належним суб`єктом; одержання фактичних даних у належному процесуальному порядку; належне оформлення джерела фактичних даних.
		74. Як вбачається із формулювання обвинувачення,яке пред`явленеособі івизнане судомнедоведеним ОСОБА_8 обвинувачується увчинені кримінальногоправопорушення зач.1ст.182КК Україниза кваліфікуючимиознаками - незаконне збирання, зберігання конфіденційної інформації про особу.
		75. На підтвердження винуватості ОСОБА_8 , стороною обвинувачення надано протокол додатковогоогляду предметіввід 15.10.2017 складений в.о. слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_26 у рамках кримінального провадження № 12016160480002843, відповідно до якого на флеш  карті вилученій під час обшуку у ОСОБА_8 , міститься папка під назвою Свищ, де міститься інформація щодо останнього: транспортні засоби, адреси, роздруківка телефонних з`єднань, інша конфіденційна інформація. 
		76. Однак, вказаний протокол не може бути врахований судом як допустимий доказ винуватості ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 182 КК України, з огляду на наступне.
		77. Відповідно до ст. 214 КПК України (в ред. № 1698-VII від 14.10.2014) досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
		78. Здійснення досудового розслідування, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після його завершення.
		79. Відповідно до ст. 477 КПК України, кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених в тому числі ст. 182 КК України (порушення недоторканості приватного життя).
		80.23.11.2017 року ОСОБА_30 звернувся до СУ ГУНП в Одеській області із заявою про залучення до кримінального провадження як потерпілого, за фактом незаконного збирання конфіденційної інформації відносно нього та членів його родини.
		81. Тобто більш ніж через місяць після проведення огляду потерпілий звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення, а тому суд не може враховувати такий огляд як допустимий доказ щодо вчинення такого кримінального праовпоуршення.
		82. Протоколом оглядупредметів від24.11.2017року зафіксовано огляд добровільно виданих потерпілим ОСОБА_39 металевого болту та пристрою для спостереження за автотранспортом на боковій поверхні пристрою наклеєна стрічка білого кольору із наступним змістом Proma Sat 1000 352431063496435
		83. Відповіднодо протоколуогляду автомобілямарки Кіа«Серато» р.н. НОМЕР_4 від13.10.2017 року, в ході огляду слідчим виявлено і вилучено три інструкції з експлуатації Proma Sat 1000  пристрою для супутникового стеження за переміщенням автотранспорту з гарантійними талонами за наступними номерами 352431063590070, 352431063502554, 352431063496435. 
		84. Однак, даний огляд теж не може бути визнаним допустимим доказом з огляду на таке.
		85. Відповідно до ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
		86. Відповідно до ч. 2 ст.237КПК України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
		87. Згідно з . 2 ст. 233 КПК України під іншим володіння особи розуміється в тому числі транспортний засіб.
		88. Відповідно до ч. 2 ст. 234 КПК України, обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
		89. В силу ч. 3 ст. 62 Конституції України, положень ст.17КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		90. Таким чином, сторона обвинувачення за відсутності ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення огляду, та без добровільної згоди власника, незаконно повторно проникла до транспортного засобу, де провела огляд, в ході якого вилучила документи, які в подальшому визнала речовими доказами.
		91. Крім того, суд критично ставиться до імовірності відшукання будь-якої інформації чи нових даних у транспортному засобі, в якому два дні назад сторона обвинувачення уже проводила обшук. З 11.10.2017 року, такий автомобіль перебував у володінні сторони обвинувачення, а тому підстав вважати, що вилучені інструкції можуть належати обвинуваченому, або мають який-небудь до нього стосунок, у суду не має.
		92. У висновку експерта №1212 від 11.12.2017 року, зазначено, що на металевому болті який добровільно виданий ОСОБА_39 виявлена кров людини, які містять антигени А та Н, тобто відомостей про обставини, які підлягають доказуванню у провадженні щодо порушення недоторканості приватного життя  не зазначено. Те саме стосується і висновку експерта №694 від 11.12.2017 року (т.6.а.228-229). 
		93. Постанови про призначення експертизи від 11.12.2017 (т.6 а. 218-219) від 11.12.2017 (т. 6 а. 225- 226), постанови про визнання речовими доказами від 20.03.2018 року (т. 6 а. 230-234), від 17.03.2018 року (т. 5 а. 217-218) не є джерелом доказів.
		94. Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_30 суду дав показання відповідно до яких у 2016 році в Києві на нього напали троє невідомих осіб, та зникли на автомобілі «Део». В 2017 році працівники поліції повідомили йому, що віднайшли флешку на якій знаходилась приватна інформація щодо нього. Після цього він віднайшов металевий болт, яким йому спричинили ушкодження, та прикріплену до автомобіля шину для стеження. У судовому засіданні впізнав ОСОБА_8 як особу, що брала участь у нападі стосовно нього.
		95. В той же час, вказані показання суд не вважає належними, оскільки предметом даного судового розгляду є порушення недоторканності приватного життя, а не спричинення тілесних ушкоджень. Будь-яких інших належних і допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_8 до суду не надано.
		96. Відповідно до загальних засад кримінального провадження, принцип верховенства права застосовується із урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		97. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справі "Козинець проти України", заява №75520/01, п.54, від 6 грудня 2007 року із внесеними змінами від 27 лютого 2008 року, рішення у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", заява № 42310/04, п.150, від 21 квітня 2011 року, та рішення у справі "Яременко проти України", заява N 32092/02, п.57, від 12 червня 2008 року).
		98. Пункт 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення.
		99. З урахуванням вище викладеного, суд приходить до переконання, про недоведеність вчинення ОСОБА_8 злочину передбаченого ч. 1 ст. 182 КК України.
		100. Крім цього, як вбачається із формулювання обвинувачення,яке пред`явленеособі івизнане судомнедоведеним ОСОБА_8 обвинувачується увчинені кримінальногоправопорушення зач.2ст.182КК Україниза кваліфікуючимиознаками - незаконне збирання, зберігання конфіденційної інформації про особу, вчинене повторно.
		101. Доказом на підтвердження винуватості ОСОБА_8 , сторона обвинувачення надала протокол додатковогоогляду предметіввід 15.10.2017року, складеного в.о. слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_26 у рамках кримінального провадження № 12016160480002843, відповідно до якого на флеш  карті вилученій під час обшуку у ОСОБА_8 , міститься папка під назвою Почековський, де міститься: план-схема прибудинкової території, фото особи, копія смс-сповіщення, відомості щодо транспортних засобів та інша інформація.
		103.У повідомленніпро обставини,що можутьсвідчити провчинення кримінальногоправопорушення ОСОБА_40 від 25.10.2017року зазначено, що йому стало відомо про те, що під час обшуку у ОСОБА_8 виявлено і вилучено флеш-карту на якій міститься конфіденційна інформація, причетним до отримання якого може бути його особистий охоронець.
		104. Таким чином, і стосовно даного кримінального правопорушення, слідчі здійснювали зібрання доказів, до внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а тому такі докази є недопустимими, отриманими з істотним порушенням прав і свобод людини, а тому не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку. 
		105. Відповідно до заяви прозалучення допровадження якпотерпілого від19.03.2018 (т.6, ОСОБА_34 просить залучити його як потерпілу до кримінального провадження № 12016160480002843 від 15.07.2017, так як внаслідок замаху на умисне вбивство ОСОБА_17 йому спричинена матеріальна та моральна шкода. В той же час, вказана заява за своїм змістом не відповідає вимогам ст. 55 КПК України, так як в ній не наведено обставин вчиненого кримінального правопорушення, та вона містить неточності і суперечності.
		106. Потерпілий ОСОБА_41 для дачі показань до суду не з`явився, будучи належним чином сповіщеним про час, дату та місце судового розгляду, що є правом останнього.
		107. Будь-яких інших належних і допустимих доказів щодо вчинення злочину за ч. 2 ст. 182 КК України, сторона обвинувачення не надала, тому суд приходить до переконання, про недоведеність вчинення ОСОБА_8 злочину передбаченого ч. 2 ст. 182 КК України.
		108. Крім цього, відповідно до формулювання обвинувачення,яке пред`явленеособі івизнане судомнедоведеним ОСОБА_9 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 11 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України як замах на вбивство, тобто замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб, на замовлення.
		109. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою провину вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст. 115 КК України не визнав, суду пояснив, що 04.10.2017 року ввечері він знаходився вдома за адресою: АДРЕСА_5 , так як погано себе почував, приблизно о 18 год.30 хв. приїхала його дівчина ОСОБА_42 приблизно о 22:30 год.-23:00 год, вони вийшли пройтись. 
		110. Відповідно доПостанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №2від 07.02.2003року «Просудову практикув справахпро злочинипроти життята здоров`яособи» умисне вбивство, вчинене на замовлення (п. 11 ч. 2 ст. 115 КК ( 2341-14 ) - це умисне позбавлення життя потерпілого, здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди, відповідно до якої виконавець зобов`язується позбавити потерпілого життя, а замовник - вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи нематеріального характеру або ж не вчинювати їх.
		111. До дій матеріального характеру, зокрема, належать сплата виконавцеві винагороди за вчинення вбивства, передача чи збереження прав на майно, звільнення від майнових зобов`язань тощо. Під діями нематеріального характеру розуміються будь-які дії, вчинення чи не вчинення яких безпосередньо не пов`язане з матеріальними інтересами виконавця вбивства.
		112. Замовник умисного вбивства залежно від конкретних обставин справи повинен визнаватись або підбурювачем, або організатором злочину (якщо тільки він не є його співвиконавцем). Його дії належить кваліфікувати за відповідною частиною ст. 27, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК ( 2341-14 ), а за наявності до того підстав - і за іншими пунктами цієї статті (наприклад, за п. 6 - якщо виконавець позбавив особу життя з метою одержання вигоди матеріального характеру, за п. 12 - коли вбивство було замовлено групі осіб). Дії замовника умисного вбивства, який одночасно був і співвиконавцем цього злочину, кваліфікуються за пунктами 11 і 12 ч. 2 ст. 115 КК як умисне вбивство, вчинене на замовлення за попередньою змовою групою осіб, а за наявності до того підстав - і за іншими пунктами цієї статті.
		113. Таким чином, для кваліфікації злочину за п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України, сторона обвинувачення зобов`язана встановити наявність замовника. Суд критично ставиться до сформульованого обвинувачення щодо замаху на вбивство на замовлення, так як ні в обвинувальному акті ні під час судового провадження прокурором не надано відомостей щодо прийняття процесуального рішення стосовно невстановленої особи  замовника. Зважаючи на особливу тяжкість пред`явленого злочину, відсутність процесуального рішення щодо виділення матеріалів в окреме провадження стосовно замовника, є порушенням вимог ст. 91 КПК України, адже встановлення такої особи входить до предмету доказування. 
		114. Крім того, для кваліфікації дій щодо вбивства на замовлення окремим пунктом сторона обвинувачення повинна встановити, яким способом було вчинене замовлення, які дії замовник зобов`язувався вчинити за виконання його прохання, будь то наказ, угода чи матеріальне заохочення. Натомість стороною обвинувачення не тільки не зазначено про корисливий мотив, який може мати місце при вчиненні вбивства на замовлення, а і відсутні відомості щодо будь-якого мотиву, що є обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони такого злочину.
		115. З урахуванням вище викладено, суд приходить до переконання, що притягнення до відповідальності за викладених підстав є недопустимим. 
		116. Недоліки, допущені органом досудового слідства при його проведенні, є суттєвим порушенням вимог норм КПК України, їх виправлення за допомогою засобів, якими наділений суд, не видається можливим.
		117. Також суд критично ставиться до сформульованого обвинувачення щодо вчинення замаху на вбивство групою осіб, з наступних підстав.
		118. Відповідно до вище вказаної Постанови Пленуму ВСУ №2 від 07.02.2003 року, вчиненим за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК ( 2341-14 ) умисне вбивство вважається тоді, коли в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання.
		119. За цей злочин несуть відповідальність і ті особи, котрі хоча й не вчинювали дій, якими безпосередньо була заподіяна смерть потерпілому, але будучи об`єднаними з іншими співвиконавцями вбивства єдиним умислом, спрямованим на позбавлення потерпілого життя, виконали хоча б частину того обсягу дій, який група вважала необхідним для реалізації цього умислу. З урахуванням конкретних обставин справи та змісту спільного умислу осіб, що вчинюють убивство за попередньою змовою, до таких дій належать: застосування на початку нападу насильства щодо потерпілого з метою приведення його у безпорадний стан з тим, щоб інший співучасник, скориставшись таким станом, заподіяв потерпілому смерть; подолання опору потерпілого з метою полегшити заподіяння йому смерті іншим співучасником; усунення певних перешкод, що в конкретній ситуації заважають іншій особі заподіяти потерпілому смерть або істотно ускладнюють це; надання особі, яка згідно з домовленістю заподіює смерть потерпілому, конкретної допомоги під час учинення вбивства (у вигляді порад, передачі зброї тощо); ведення спостереження за потерпілим, іншими особами чи обстановкою безпосередньо перед убивством або під час його вчинення з метою забезпечити реалізацію спільного умислу тощо.
		120. У матеріалах кримінального провадження відсутні належні і допустимі докази, які свідчать про наявність попередньої змови на вчинення такого злочину. Як на обставину, що підтверджує причетність ОСОБА_9 до вчинення злочину стосовно ОСОБА_17 , сторона обвинувачення посилається на вилучення в нього державних номерів, які використовувалися при вчиненні замаху на потерпілого.
		121. Так, відповідно до протоколу обшуку, складеного слідчим СУ ГУНП в Одеській області  ОСОБА_43 , 11.10.2017 року у період часу з 10 до 12 години, проведений обшук за місцем реєстрації ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого вилучено крім іншого: пістолет Вій 13 з дозволом, системний блок LG, 2 мобільні телефони, 59 патронів та два державні номера на автомобіль НОМЕР_9 в кількості 2 шт.
		122. Одним із учасників обшуку була ОСОБА_44 , яка в протоколі зазначила, що вилучені державні номера на автомобіль жодного стосунку не мають до мешканців квартири, і виявлені вони були тільки після того, як слідчий відлучився з квартири та знову повернувся.
		123. Судом враховано, що на момент проведення такої слідчої дії, вимог про безупинну відеофіксацію Кримінальний процесуальний кодекс не встановлював, тому суд не в змозі безпосередньо пересвідчитися у правдивості зауважень ОСОБА_45 . Однак, при постановленні вироку, суд повинен надавати оцінку доказам з урахуванням презумпції невинуватості, та наявність навіть найменшого сумніву трактується на користь особи. 
		124. Будучи допитаною вякості свідка,у судовомузасіданні ОСОБА_44  суду дала показання, що восени до них на квартиру прийшли невстановлені особи в формі, з якими в кайданках був її син ОСОБА_9 . Перед проведенням обшуку їм зачитали ухвалу про надання дозволу на його проведення, однак залучити свого понятого не дозволили. За кілька днів до проведення такої слідчої дії, вона робила прибирання і номерних знаків у квартирі не знаходила. Ключів від квартири в її сина немає. Під час проведення обшуку поняті знаходились в одній кімнаті, і не слідкували за його проведенням. На думку свідка, саме працівники, які проводили обшук підкинули номерні знаки.
		125. Свідок ОСОБА_46 суду дав показання, що під час проведення обшуку йому зателефонував ОСОБА_47 та попросив взяти участь в якості понятого. Прибувши до їх квартири, слідчий не допустив його так як обшук уже розпочався. Пізніше він побачив чоловіків, які підіймалися до квартири ОСОБА_48 , та говорили між собою: «номера нехай будуть у нього». При цьому, номера від автівки він бачив у одного із них в руках в прозорому пакетів. Вказане може підтвердити громадянин ОСОБА_49 . 
		126. Свідок ОСОБА_47 суду дав показання, що 12.10.2017 року йому зателефонувала дружина та повідомила, що у них в квартирі проводиться обшук. Прибувши додому він побачив багато незнайомих людей і сина в кайданках. Адвоката сину не надавали. Відеофіксація не проводилась. Один із працівників на шафі знайшли номера від автомобіля. Син не проживає з ним понад півроку. Свідок теж вважає, що номера були підкинуті працівниками поліції.
		127. На думку суду, вказані показання свідків узгоджуються між собою, є достовірними та прямо підтверджують обставини, які підлягають встановленню в кримінальному провадженні. В той же час, судом враховано, що двоє із трьох допитаних осіб, є батьками обвинуваченого, та можуть бути зацікавлені в результатах кримінального провадження, однак сторона обвинувачення жодним чином не спростувала надані показання. Більше того, наведені в показаннях батьків обставини також логічно і узгоджено підтверджуються показами незацікавленого свідка ОСОБА_50 , а тому суд немає причин сумніватися у достовірності наведених доказів. 
		128.Допитана уякості свідка ОСОБА_42  суду пояснила, що вона мешкає з ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_6 , на початку сьомої години вечора 04.10.2017 року вона разом з подругою ОСОБА_51 прийшла додому, та ОСОБА_9 уже був там. Приблизно о 22 годині вечора, вона разом з ОСОБА_9 поїхали по справам, додому повернулись приблизно опівночі, однак не пам`ятає точну дату. В той же час, зазначає, що у цей період в вечірній час ОСОБА_9 знаходився завжди вдома. 12.10.2017 року приблизно о 6 ранку до них прийшло приблизно 12-13 чоловік з автоматами, та почали проводити обшук. Забрали мобільний телефон, заставили написати дозвіл на проведення обшуку. Затримали ОСОБА_9 , одягнувши на нього кайданки, залучити адвоката не дозволили.
		129. Крім того, як вбачається із ухвал слідчих суддів Київського районного суду м. Одеси номер провадження 1-кс/520/2553/17,1-кс/520/2634/17, 1-кс/520/2686/17, 1-кс/520/2620/17, 12 жовтня 2017 року заступником прокурора Одеської області ОСОБА_52 кримінальні провадження №12016160480002843 та №12017160000000813 об`єднані в одне провадження, з присвоєнням єдиного реєстраційного номеру №12016160480002843.
		130. 13.10.2017 року прокуратурою Одеської області визначено підслідність здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016160480002843 за СВ Київського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області. 
		131. 13.10.2017 року начальником Слідчого управління ГУНП в Одеській області внесено постанову про створення групи слідчих, до якої входять слідчі СВ Київського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області та слідчі СУ ГУНП в Одеській області.
		132. При цьому, суд зазначає, відповідно до ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться законність, змагальність, безпосередність дослідження показань, речей та документів та диспозитивність.
		133. Відповідно до ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		134. Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		135. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		136. Відповідно до ст. 23 КПК України, Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
		137. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. 
		138. Згідно зі ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
		139. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
		140. Таким чином, суд не може вимагати від будь-якої із сторін надання інших доказів, ніж сторона уже надала, а суд на підставі наявних доказів зобов`язаний прийняти рішення по справі. Судом враховано, що відомості, щодо визначення підслідності та об`єднання кримінального провадження не були предметом безпосереднього дослідження суду так як відповідні процесуальні рішення до суду не надано, в той же час, такі обставини зазначені у рішенні слідчого судді, що в свою чергу є преюдиційним фактом, а тому суд може послатися на них як на доказ.
		141. Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що на підставі рішень слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси надано тимчасовий доступ до інформації, яка містить охоронювану законом таємницю у операторів мобільного зв`язку.
		142. Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, до заходів забезпечення кримінального провадження відноситься в тому числі тимчасовий доступ до речей і документів.
		143. Згідно зі ч. 2 ст. 132 КПК України (в ред. Закону № 4651-VI від 13.04.2012 р.) клопотанняпро застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадженняна підставіухвали слідчогосудді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
		144. Як встановлено судом, підслідність у цьому провадженні визначена за Київським ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області, а тому органом досудового розслідування є саме Київський ВП.
		145. Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		146. У ч. 5 ст. 9 КПК України зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. 
		147. Так,у рішенні Європейського суду з прав людини від 11 грудня 2008 року у справі «Мирилашвілі проти Росії» зазначено, що у змагальному процесі повинні розглядатися не лише докази, які безпосередньо стосуються фактів справи, а й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти останніх. 
		148. Крім цього, у рішеннях Європейського суду з прав людини, неодноразово вказано про те, що вимога справедливості судового розгляду включає дослідження способу, у який було отримано та представлено докази; завдання Суду, серед іншого, установити, чи провадження в цілому, включно зі способом отримання і представлення доказів, було справедливим у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції («Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів» (Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands), заява №14448/88, п. 31).
		149. Таким чином, суд приходить до переконання, що застосування заходу забезпечення кримінального провадження на підставі рішення слідчого судді, поза межами територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування є істотним порушенням основоположних вимог Кримінального процесуального законодавства, свідчить про недотримання стороною обвинувачення встановленого порядку кримінального провадження, а тому вилучені на підставі такої ухвали відомості, не можуть вважатися допустимими доказами, і суд не має права на них посилатися у вироку.
		150. Також суд окремо зазначає, що ст. 412 КПК України окремо визначено, які дії підпадають під істотне порушення вимог Кримінального процесуального кодексу.
		151. Крім цього, відповідно до сформованої практикою ЄСПЛ доктрини «плодів отруєного дерева» (fruit of the poisonous tree), якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж (рішення у справах «Гефген проти Німеччини», пункти 50-52 рішення у справі «Шабельник проти України (№ 2)», пункт 66 рішення у справі «Яременко проти України (№ 2)»). Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруєного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом.
		152. Протоколи оглядупредметів від 01.02.2018, 21.02.2018 року та 20.03.2018 року теж визнаються недопустимим доказами так як мають похідний характер, оскільки фіксували огляд отриманої в операторів мобільного зв`язку інформації. 
		153.Аналітична довідка без дати та інших реквізитів, по кримінальному провадженню №1201716000000813 не враховується судом як доказ з наступних підстав.
		154. Відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		155. Відповідно до ч. 1 ст. 99 ПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
		156. Згідно з ч. 2 ст. 99 КПК України до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати: матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні); матеріали, отримані внаслідок здійснення під час кримінального провадження заходів, передбачених чинними міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України; складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії; висновки ревізій та акти перевірок.
		157. До жодної із вказаних категорій, аналітична довідка за своєю формою та змістом не відноситься, а тому суд не бере її до уваги, окремо зазначаючи, що така довідка теж сформована за результатом отриманої інформації у операторів мобільного зв`язку.
		158. Відповідно до рішення Третьої палати ККС Верховного суду по справі № 589/2313/18 від 07.10.2020 року, співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох осіб (суб`єктів злочину) у вчиненні умисного злочину. Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.
		159. При цьому під час вчинення злочину кожен зі співучасників може вчиняти різні дії (подолання опору потерпілого, заподіяння тілесних ушкоджень, заволодіння майном), які спрямовані на досягнення єдиної мети.
		160. Домовленістю групи осіб про спільне вчинення злочину є узгодження об`єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення та змісту виконуваних функцій, яке може відбутися у будь-якій формі - усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій, що висловлені не у формі усної чи письмової пропозиції, а безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.
		161. У даному провадженні стороною обвинувачення не надано належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність попередньої змови між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , не приведено доказів на підтвердження наявності умислу на вчинення спільного злочину. Більше того, позиція сторони обвинувачення щодо спільного вчинення злочину ОСОБА_9 та ОСОБА_8 спростовується показаннями свідка ОСОБА_42 , яка переконливо доводила суду те, що у вечір, який ставиться у провину ОСОБА_9 , останній був вдома. Зважаючи на вище викладене, суд приходить до переконання, що стороною обвинувачення не доведено причетність ОСОБА_9 до вчинення злочину стосовно ОСОБА_17 , і так само не доведено його участі в готуванні такого злочину.
		162. Таким чином, беручи до уваги відсутність формальної визначеності в обвинувальному акті щодо участі замовника у кримінальному правопорушенні, мотиву вчинення злочину, наявності попередньої змови та факту самого замовлення суд приходить до висновку про недоведеність обвинувачення за висунутою кваліфікацією за ч. 2 ст. 15, п.11 п. 12 ч. 2 ст.115 КК України стосовно ОСОБА_9 .
		163. Крім цього, суд звертає увагу на те, що замах на вбивство може бути вчинено лише з прямим умислом, коли винний передбачав настання смерті потерпілого і бажав цього, але такі наслідки не настали з незалежних від його волі обставин. Якщо такий умисел не встановлений, замах на вбивство відсутній, а вчинене належить кваліфікувати за наслідками, що настали.
		164. Обов`язковими елементами складу злочину є наявність об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту та суб`єктивної сторони.
		165. Судом не ставиться під сумнів здійснення ОСОБА_8 пострілів у ОСОБА_17 , про що суд вказав у мотивувальній частині обвинувального вироку. Однак, суд критично ставиться до сформованого стороною обвинувачення умислу на вчинення вбивства, з огляду на наступне.
		167. Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, спричинені ОСОБА_17 постріли були хаотичними, не цілеспрямованими, та в ті частини тіла, де немає життєво важливих органів. Суд зазначає, що саме ці обставини є визначальними при відмежуванні умисного вбивства від інших складів злочинів проти життя чи здоров`я особи. При цьому, суд враховує, що постріли були вчинені із малокаліберної зброї, яка за своєю суттю може завдати тяжкі наслідки за виключних умов і обставин, яких в даному разі не було. Також, суд зауважує, що у ОСОБА_8 також була зброя більшого калібру, тому маючи умисел на вбивство ОСОБА_17 він міг застосувати більш смертоносну вогнепальну зброю. Таким чином, питання про спрямованість умислу суд вирішив, враховуючи сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень, причини припинення злочинних дій. Вказані обставини у своїй сукупності виключають можливість кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, так як не доводять наявності прямого умислу поза розумним сумнівом.
		168. Так, саме поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		169. Крім цього, суд враховує наступне.
		170. Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що на підставі рішення слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 30.11.2017 року у кримінальному провадженні №12016160480002843 від 15.07.2016 року надано тимчасовий доступ до медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_17 для проведення судово-медичної експертизи.
		171. У УхваліВССУ від12.11.2015,в справі №5-2095км15 зазначено: відповідно до положень ст.87 КПК недопустимими є докази отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов' язковість яких надана Верховною Радою, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотним порушенням прав людини та основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.
		172. Як уже було зазначено судом вище, органом досудового розслідування визначений Київський ВП, що не знаходиться під юрисдикцією Приморського районного суду м Одеси, а тому медичні документації є вилученими без відповідного дозволу суду, а тому є недопустимими доказами. Зважаючи на похідний характер висновку експерта №3156 від 05.10.2017 року, складеного на підставі незаконно вилученої документації, суд приходить до переконання, що він є недопустимим доказом.
		173. Зважаючи на те, що суд визнав недопустимим доказом документацію, яка стосується тяжкості спричинених тілесних ушкоджень, він не в змозі при формулюванні обвинувачення посилатися на їх спричинення потерпілому, та ставити такі обставини у вину обвинуваченому.
		174. Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_17 дав суду покази, про те, що 04.10.2017 року, біля ресторану «Бабель Фіш», ОСОБА_8 стріляв в нього, із пасажирського сидіння автомобіля Кіа, номера він не запам`ятав. Транспортний засіб знаходився на відстані 5 метрів. Вважає, що на нього був вчинений замах. Він довго лікувався, на тілі були 4 рани від пострілів, в результаті пострілу в поясницю його паралізувало. Окремо потерпілий зазначає, що слідчий під час досудового розслідування не питав про можливість впізнання обвинуваченого. Другого обвинуваченого потерпілий ніколи не бачив, конфліктів ні з ким не мав.
		175. В той же час, суд не може вважати показання потерпілого повністю достовірними, так як вони суперечать викладеним у обвинувальному акті обставинам, а саме: «Однак, довести свій злочинний намір, направлений на умисне вбивство ОСОБА_17 , вчинене на замовлення, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 не змогли, з причин, що не залежали від їх волі, оскільки ОСОБА_17 відразу забіг обратно до приміщення ресторану та в подальшому почалось скупчення сторонніх осіб  охорони, персоналу ресторану та його відвідувачів.». Тобто, із сформованого прокурором обвинувачення та викладу фактичних обставин, довести свій намір на вбивство ОСОБА_9 та ОСОБА_8 не змогли тільки з тих підстав, що ОСОБА_17 зразу забіг всередину до ресторану, а тому суд критично ставиться до пояснень потерпілого про те, що його паралізувало. Крім того, суд бере до уваги ті обставини, що відповідно до протоколу прийняття заяви про залучення до кримінального правопорушення як потерпілого, 05 жовтня 2017 року, тобто на наступний день після подій, ОСОБА_17 зазначив про те, що він не зможе впізнати особу, що і було зафіксовано у протоколі, і про що останній поставив власноручний підпис. Іншим вказаним у показаннях потерпілого обставинам, суд надав окрему оцінку.
		176. Також, відповідно до Висновку Великої палати Верховного Суду по справі № 288/1158/16-к від 03.07.2019 року, за зовнішніми ознаками хуліганство певним чином схоже на ряд інших злочинів, зокрема на ті з них, що посягають на здоров`я, честь і гідність людини, її майно. Критеріями розмежування цих діянь є насамперед об`єкт посягання, що визначає правову природу та суспільну небезпечність кожного з них, і мотив як ознака суб`єктивної сторони злочину.
		177. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Проявами особливої зухвалості під час цих дій є нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, знищення або пошкодження майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо.
		178. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.
		179. Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства.
		180. У судовому засіданні не доведений факт наявності замовлення вбивства ОСОБА_17 , також у судовому засіданні не доведений факт замаху на вбивство ОСОБА_17 , зважаючи на мотиви, які суд виклав вище. Враховуючи відсутність умислу на позбавлення життя потерпілого, суд приходить до переконання що дії ОСОБА_8 варто кваліфікувати за наслідками, що настали. 
		181. Відповідно до вимог ст.337КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. 
		182. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення.
		183. У даному випадку, жодних конфліктів між потерпілим та обвинуваченим не було. Зважаючи на досліджені судом докази, суд вважає, що вчинення пострілів у громадському місці в період часу коли поруч може бути велика кількість людей, із зареєстрованої зброї, тобто такої, яку легко можна ідентифікувати, свідчить про особливе зухвальство зі сторони ОСОБА_8 , що теж вказує на умисел на вчинення порушення громадського порядку, тобто на наявність в його діях ознак злочину передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Приходячи до такого висновку, суд керується виключно тими доказами, які визнані допустимими і достовірними, та які доводять винність особи поза розумним сумнівом.
		184. Також, як вбачається із формулювання обвинувачення,яке пред`явленеособі івизнане судомнедоведеним ОСОБА_53 обвинувачується увчинені кримінальногоправопорушення зач.1ст.263-1КК Україниза кваліфікуючимиознаками - незаконна переробка вогнепальної зброї.
		185.  ОСОБА_9 жодним чином не погодився визнати свою провину у інкримінованих йому злочинах, що передбачені ч.1 ст. 263-1 КК України, однак пояснив суду, що 31.01.2016, знаходячись у магазині товариства з обмеженою відповідальністю «СТВОЛ», що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська 73, на підставі дозволу № НОМЕР_10 виданого 25.01.2016 Київським ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, придбав мисливську гладкоствольну рушницю «Maverick model 88», 12 калібру, № НОМЕР_11 , виробництва США та отримав дозвіл на право зберігання та носіння № НОМЕР_12 виданий 03.02.2016 Київським ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області. В тому ж магазині , продавець запропонував йому купити зручніший приклад, шляхом заміни прикладу з стандартного на складний розсувний (телескопічний) приклад. Продавець самостійно замінив приклад, ОСОБА_9 лише здійснив за нього доплату. 
		186. На підтвердження вини ОСОБА_9 за вчинення вказаного кримінального правопорушення сторона обвинувачення надала наступні докази. 
		187. Так, слідчим СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_43 від 12.10.2017 року у період часу з 07 год. 20 хв. до 08.00 год. проведено огляд за адресою: АДРЕСА_7 , за письмовим дозволом ОСОБА_42 в ході якого виявлено і вилучено рушницю марки «Маверік88» з дозволом на ім`я ОСОБА_9 та 20 патронів до неї. Ухвалою слідчого судді від 17.10.2017 року надано дозвіл на проведення вказаного огляду.
		188. Із постанови про призначення балістичної експертизи від 24.10.2017 року вбачається, що 12.10.2017 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси за місцем мешкання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_6 було вилучено мисливську гвинтівку MAVERIC M 88 кал.12 мм., серія НОМЕР_11 , 20 набоїв до неї з маркуванням 12х12х12 а також дозвіл №790 від 03.02.2016 виданий ОСОБА_9 .
		189. Відповідно до висновку судово-балістичної експертизи №1058-Б від 07.11.2017 року, надана на дослідження рушниця «MAVERIC Model 88» MV № НОМЕР_14 калібру виготовлена промисловим способом, придатна до стрільби як при розкладеному так і складеному прикладі, що не дозволяє віднести даний екземпляр до категорії суто мисливської зброї. Слідів внесення конструктивних змін не передбачених заводом  виробником  не виявлено.
		190. Так, переробка вогнепальної зброї - це перероблення тих чи інших предметів шляхом надання їм властивостей вогнепальної зброї. Таким діями, зокрема, є перероблення ракетниці, стартового, будівельного, газового пістолета, інших пристроїв, пристосованих для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, у зброю, придатну до стрільби тощо (п. 13 ППВСУ «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» від 26 квітня 2002 р. № 3).
		191. Крім цього відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 17.10.2017 року накладено арешт на вилучені в ході обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 рушницю марки «Маверік88» з дозволом на ім`я ОСОБА_9 та 20 патронів до неї. 
		192. В той же час, відповідно до протоколу обшуку за вказаною адресою такі речі і предмети віднайдені не були. 
		193. Лист заступника начальника СУ ГУНП в Одеській області із висновком про анулювання дозволу на право зберігання та носіння пристрою вітчизняного виробництва для відстірілу патронів, споряджених гумовими кулями ОСОБА_9 направлення для реалізації пристрою Вій13 Протокол огляду предметів від 18.10.2017 року, який не містить обставин, які підлягають встановленню у даному провадженні.
		194. Відповідь директора ТОВ «СТВОЛ» про реалізацію ОСОБА_9 зброї немає доказового значення, так як даний факт у кримінальному провадженні не оспорюється.
		195. Протокол додаткового огляду предмета від 14.12.2017 року складений слідчим СГ СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_54 суд не може розцінювати як доказ винуватості ОСОБА_55 за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263-1 КК України, з огляду на наступне.
		196. У вказаному протоколі, слідчий по суті зазначає обставини, які потребують спеціальних знань, дає оцінку щодо внесення змін до рушниці «MAVERIC Model 88» MV № НОМЕР_15 та констатує їх наявність, однак саме для встановлення вказаних обставин і призначається експертиза. Таким чином, вказаний протокол містить особисту думку слідчого, а не відомості про обставини, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні.
		197. Крім цього, старший слідчий СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_27 , звернулась до ДНДЕКЦ МВС України із проханням надати копію протоколу та висновку експертного дослідження гладкоствольної рушниці «MAVERIC Model 88» MV № НОМЕР_15 . У відповідь на вказаний запит заступник директора ДНДЕКЦ МВС України повідомив, що вказана рушниця для дослідження не надходила, випробування були здійснені щодо іншої моделі рушниці.
		198. Роздруківка з Інтернет-сторінки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України тільки підтверджує той факт, що гладкоствольна рушниця «MAVERIC Model 88» MV № НОМЕР_15 має сертифікати відповідності. 
		199. Копія наказу із галузевим стандартом, які надані стороною обвинувачення в якості доказу, також не мають значення для кваліфікації дій обвинуваченого, так як питання щодо наявності чи відсутності незаконної переробки зброї є предметом виключно експертного дослідження, і не може встановлюватися будь-якими іншими способами.
		200. Висновок судово-психіатричних експертів №119 від 13.03.2018 року, про те, що ОСОБА_9 в період часу, що стосується вчинення кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється та на теперішній час хронічним психічним захворюванням, недоумством, іншим у тому числі тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав і не страждає, у зв`язку із чим здатний у повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними  не є доказом обвинувачення. 
		201. Постанови про визнання речовими доказами від 17.03.2018 року (т. 5), від 17.03.2018 (т.6 а. 160-161 ), про призначення амбулаторної судової психіатричної експертизи від 18.02.2018 року ( т. 3 а. 143-148) не є доказом.
		202. Обов`язковими елементами складу злочину є наявність об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту та суб`єктивної сторони.
		203. До об`єктивної сторони даного злочину відноситься вчинення незаконних дій, щодо переробки зброї.
		204. Окремо суд звертає увагу на ті обставини, що згідно з висновком експертизи, яка є основним доказом по такій категорії справ, незаконних перероблень, щодо рушниці вчинено не було, вказану обставину не спростовано жодним іншим доказом, а тому з урахуванням вище викладеного, практики Європейського суду з прав людини, на яку уже посилався суд вище, суд приходить до переконання, про відсутність в діях ОСОБА_9 об`єктивної сторони злочину, а тому і складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263-1 КК України.
		205. Таким чином, оскільки, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, тому суд вважає, що судом всім учасникам провадження в даному випадку були створені належні умови щодо справедливого судового розгляду та доведення перед судом своїх правових позицій. Вказаний висновок суду цілком узгоджується зі ст.92ч.1КПК України та системним аналізом рішень ЄСПЛ.
		206. Відповідно до ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 
		1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 
		2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;
		3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. 
		207. З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, принципу диспозитивності, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд приходить до висновку, що:
		обвинувачений ОСОБА_9 підлягає виправданню за ч. 2 ст. 15 п.11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України у зв`язку з недоведеністю вчинення ним такого кримінального правопорушення; крім цього, обвинувачений ОСОБА_9 підлягає виправданню за ч. 1 ст. 263-1 КК України у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення;
		обвинувачений ОСОБА_8 підлягає виправданню за ч. 1 ст. 182 КК України, у зв`язку із недоведеністю вчинення ним такого кримінального правопорушення; крім цього, обвинувачений ОСОБА_8 підлягає виправданню за ч. 2 ст. 182 КК України у зв`язку із недоведеністю вчинення ним такого кримінального правопорушення; обвинувачення за ч. 2 ст. 15 п.11,12 ч. 2 ст. 115 КК України підлягає зміні відповідно до ст. 337 КК України, оскільки в діях ОСОБА_8 є склад злочину передбачений ч. 4 ст. 296 КК України, а тому він підлягає притягненню до відповідальності за вчинення такого злочину.
		 
		Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_8 .
		208. Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , згідно зі ст.66КК України суд враховує часткове визнання провини.
		209. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , відповідно до ст.67КК України судом не встановлено.
		 
		Мотиви призначення покарання.
		210. Суд, при обранні заходу примусу від імені держави обвинуваченому ОСОБА_8 у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		211. У відповідності до вимог Закону України про кримінальну відповідальність, покарання має на меті не тільки кару, а повинне забезпечити перевиховання обвинуваченого, задля недопущення повторення протиправної поведінки з його сторони. Покарання повинно бути справедливим.
		212. Судом встановлено, що ОСОБА_8 , визнав провину, однак щиро не розкаявся, так як надав часткового покази, які виправдовували його, але не відповідали дійсності. Суд бередо увагихарактер вчиненихкримінальних правопорушень,дані проособу винного,який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, однак вчинив два умисні злочини. З урахуванням вище викладених обставин, суд приходить до переконання, що перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, покарання повинно бути справедливим і по відношенню до потерпілого, який зазнав фізичних страждань, внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, саме призначення найбільш суворого покарання, в даному випадку відповідає морально-етичним і правовим нормам, та буде забезпечувати однаковий (рівний) для будь-кого із громадян обов`язок понести за вчинений злочин відповідальність в межах санкції відповідної статті кримінального закону. Зважаючи на кількість злочинів, призначати покарання варто з урахуванням вимог ст. 70 КК України.
		 
		Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		213. Рішення щодо речових доказів, прийняти на підставі ст. 100 КПК України.
		214. Застосовані заходи забезпечення кримінального провадження - скасувати у зв`язку із відсутністю потреби подальшого застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
		215. Витрати за проведення судових експертиз, стосовно кримінальних правопорушень в яких ОСОБА_8 визнається винним стягнути із останнього; витрати за проведення експертиз щодо кримінальних правопорушень виправданим у вчиненні яких визнається ОСОБА_9 віднести на рахунок держави.
		216. Відповідно до ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
		217. Згідно з ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскаціязастосовується уразі,якщо гроші,цінності таінше майно: були предметомкримінального правопорушення,крім тих,що повертаютьсявласнику (законномуволодільцю),а уразі,коли йогоне встановлено,-переходять увласність держави; були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
		218. Зважаючи на те, що вилучений у ОСОБА_8 пістолет є предметом злочину вказаного у ч. 1 ст. 263 КК України, а карабін  знаряддям вчинення злочину, суд вважає за необхідне застосувати спеціальну конфіскацію до самозарядного пістолету«StalkerMod.914S»№ НОМЕР_1 ,калібру 9мм Р.А, та карабіну «GSG-5» K22LR № НОМЕР_2 спорядженого магазином з патронами у кількості 10 шт. - безплатно звернувши їх на користь держави.
		219. З урахуванням тих обставин, що злочини у вчиненні яких визнається ОСОБА_8 винним, вчиненні після 20 червня 2017 року, суд вважає за необхідне у строк відбування покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення в редакції ч. 5 ст. 72 КК України, яка діє на даний час.
		На підставі ст. 70, 96-1 КК України, керуючись ст. ст. 100, 367-368,370-371,373-376,395,532 КПК України, суд -
		у х в а л и в:
		1.  ОСОБА_9  визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15 п.11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України та виправдати його за ч. 2 ст. 15 п.11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України у зв`язку з недоведеністю вчинення ним такого кримінального правопорушення.
		2.  ОСОБА_9  визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 263-1 КК України та виправдати його за ч. 1 ст. 263-1 КК України у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
		3. ОСОБА_8  визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1, ч. 2 ст. 182 КК України та виправдати його за ч.1, ч. 2 ст. 182 КК України у зв`язку з недоведеністю вчинення ним таких кримінальних правопорушень.
		4. ОСОБА_8  визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання за:
		- ч. 1 ст. 263 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;
		- ч. 4 ст. 296 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3(три) роки. 
		5. На підставі ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити покарання  ОСОБА_8  у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 3 (три) місяці.
		6. Строк відбування покарання  ОСОБА_8  рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 12 жовтня 2017 року.
		7. Речові докази: мобільні телефони марки «Самсунг», «Нокіа», «Айфон 6», дві сім-карти ПрАТ «Київстар» з мобільними номерами НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , ноутбук «Асер», сім-карти ТОВ «Лайфселл», «Мегафон», диктофон «Олімпус», флеш -карти, мисливську шапку, дозвіл на зброю, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Кіа» «Серато», з транспортним засобом та ключами, посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Заз Ланос», держаний номерний знак НОМЕР_18 ключі від автомобіля з брелком, чохли та покриття даху автомобіля паспорт громадянина України та паспорт для виїзду закордон, повернути ОСОБА_8 за належністю;
		посвідчення водія на ім`я ОСОБА_9 , мобільний телефон марки «Самсунг Дуос» з номером НОМЕР_19 , сім-карта оператора мобільного зв`язку «Київстар» № НОМЕР_20 , мобільний телефон «Мейзу» з розбитим екраном, гладкоствольну рушницю, патрони упаковані в пакет експертної служби №2542122, револьвер упакований у пакет експертної служби №2940379, посвідчення кореспондента газети «Щоденник мисливця» -повернути за належністю ОСОБА_9 , переданий йому на відповідальне зберігання системний блок марки «LG» вважати переданим за належністю;
		державні номера на автомобіль НОМЕР_9 повернути ОСОБА_56 за належністю;
		піджак, сорочку, брюки та труси повернути за належністю ОСОБА_17 за належністю, туфлі передані йому на відповідальне зберігання вважати переданими за належністю; 
		3 коробки зі 107 патронами, 20 гільз, 6 куль, 2 конверта з частками сірого металу та кулею, полімерний стакан з кулею, металевий болт та пристрій для спостереження  знищити;
		марлеві тампони, ДВД-диски  зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Застосувати спеціальну конфіскацію до самозарядного пістолету«StalkerMod.914S»№ НОМЕР_1 ,калібру 9мм Р.А.та 4магазина; карабіну «GSG-5» K22LR № НОМЕР_2 спорядженого магазином з патронами у кількості 10 шт. прикладом та глушником - безплатно звернувши їх на користь держави.
		8. Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення експертизи №976-Б від 06.10.2017 року у розмірі 989, 60 грн. (дев`ятсот вісімдесят дев`ять гривень шістдесят копійок).
		9. Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення експертизи №995-Б від 12.10.2017 року у розмірі 790, 96 грн. (сімсот дев`яносто гривень дев`яносто шість копійок).
		10. Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення експертизи №1216-Б від 29.12.2017 року у розмірі 2 968, 80 грн. (дві тисячі дев`ятсот шістдесят вісім гривень вісімдесят копійок).
		11. Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення експертизи №1056-Б від 30.10.2017 року у розмірі 790, 96 грн. (сімсот дев`яносто гривень дев`яносто шість копійок).
		12. Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення експертизи №997-Б від 12.10.2017 року у розмірі 790, 96 грн. (сімсот дев`яносто гривень дев`яносто шість копійок).
		13. Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення експертизи №1059-Б від 08.11.2017 року у розмірі 1384, 18 грн. (одна тисяча триста вісімдесят чотири гривні вісімнадцять копійок).
		14. Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення експертизи №139 від 26.10.2017 року у розмірі 1 980 грн. (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят гривень).
		15. Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення експертизи №2643-Х від 26.12.2017 року у розмірі 3463, 60 грн. (три тисячі чотириста шістдесят три гривні шістдесят копійок).
		16. Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення експертизи №163-Х/83-А від 20.03.2017 року у розмірі 5 434 грн. (п`ять тисяч чотириста тридцять чотири гривні).
		17. Процесуальні витрати, пов`язані із проведенням експертизи № 1058-Б, віднести на рахунок держави.
		18. Арешти накладені ухвалами слідчих суддів Київського районного суду м. Одеси від 12.10.2017 року, 17.10.2017 року та 23.10.2017 року  скасувати.
		19. Запобіжний захід  ОСОБА_9  у вигляді тримання під вартою  скасувати звільнивши з-під варти у залі суду, у зв`язку із виправданням. 
		20. Запобіжний захід  ОСОБА_8  у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили, а у разі відбуття покарання до цього строку  звільнити.
		21. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в строк відбуття покарання зарахувати строк утримання ОСОБА_8 по даному кримінальному провадженню в установі попереднього ув`язнення в період з 12.10.2017 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		22. Вирок може бути оскаржений сторонами судового провадження з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		23. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги у випадку її відсутності.
		24. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		25. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, виправданому та прокуророві.
		26 Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		Головуючий суддя:
		 
		судді:
		 
		 
		 
		 
		 
		22.12.2020

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...