Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 643/13126/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Вимагання.
Надіслано для оприлюднення: 23.12.2020. Зареєстровано: 24.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2020.
Дата набрання законної сили: 09.12.2020
Номер судового провадження: 11-кп/818/2813/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016220530001690

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		__________________________________________________________________
		Справа № 643/13126/18                        Головуючий суддя І інстанції  ОСОБА_1 
		Провадження № 11-кп/818/2813/20                    Суддя доповідач   ОСОБА_2 
		Категорія: Вимагання
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		9 грудня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду в складі:    
		головуючого судді            - ОСОБА_2 
		суддів                    - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		при секретарі            - ОСОБА_5 ,
		за участю прокурора        - ОСОБА_6 ,
		представника потерпілого    - ОСОБА_7 ,
		обвинувачених            -  ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		захисників                - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного суду кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора,обвинуваченого ОСОБА_10 та йогозахисника адвоката ОСОБА_13 ,обвинуваченого ОСОБА_8 та йогозахисника адвоката ОСОБА_11 ,захисника обвинуваченого ОСОБА_9  адвоката ОСОБА_12 , представника потерпілих ОСОБА_14 та юридичних осібПП «Осан», ПП «Аптека2011»,ТОВ «Аптека № 97» ПП «Темп 2011», ПФ «Гамма-55»  адвоката ОСОБА_15 на вирок Московського районного  суду м.Харкова  від 15червня  2020року увідношенні  ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , -
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		Цим вироком
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, в силу ст. 89 КК України не судимого, офіційно не працюючого, розлученого, не зареєстрованого на території України, не маючого постійного місця мешкання
		визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.194, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 122 КК України та призначено покарання
		за ч. 4 ст. 189 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією вього належного йому майна.
		за ч. 2 ст. 15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.194 КК України у виді 5 років 6 місяці позбавлення волі. 
		за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 5 років позбавлення волі,
		за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 122 КК України у виді 3 років позбавлення волі,
		Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення меншсуворого покараннябільш суворим остаточнопризначено ОСОБА_8 покарання увиді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
		ОСОБА_8 у пред`явленному обвинуваченні за ч. 2 ст. 15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.194, за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України за епізодами від 23.05.2016, 17.06.2016, 29.09.2016, 02.12.2016, 18.03.2017, визнано невинним та виправдано.
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Стебник Львівської області, громадянина України, раніше не судимого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.194, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 122 КК України та призначено покарання
		за ч. 2 ст. 15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.194 КК України у виді 5 років 6 місяці позбавлення волі,
		за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 5 років позбавлення волі,
		за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 122 КК України у виді 3 років позбавлення волі.
		Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення меншсуворого покараннябільш суворим остаточно призначено ОСОБА_9 покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Харкова, громадянина України, одруженого, офіційно не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
		визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.194, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 122 КК України та призначено покарання,
		за 2 ст. 15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.194 КК України у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі. 
		за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 122 КК України у виді 3 років позбавлення волі,
		Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення меншсуворого покараннябільш суворим остаточно призначено ОСОБА_10 покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
		У відповідності до вимог ч. 5ст. 72 КК України, в редакціїЗакону України № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання», зараховано обвинуваченим ОСОБА_8 з 28.04.2018 р., та період знаходження під вартою з 21.12.2017 по 26.01.2018 р., ОСОБА_9 з 23.02.2018 р., ОСОБА_10 з 24.02.2018 р., у строк відбуття покарання строк тримання під вартою до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Міру запобіжного заходу ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до набрання законної сили вироком, залишено раніше обрану - тримання під вартою.
		Долю речових доказів вирішено в порядку ст. 100 КПК України.
		Згідно вироку у березні 2016 року у ОСОБА_8 , який не мав законних джерел доходу, але був обізнаним про заможний стан ОСОБА_14 , оскільки працював у нього деякий час неофіційно, надаючи на платній основі послуги «захисту» від посягань на бізнес останнього, в тому числі надання прикриття у будь-яких конфліктних ситуаціях, виник злочинний умисел на незаконне збагачення, а саме - заволодіння майном останнього. 
		З метою реалізації свого корисливого злочинного умислу ОСОБА_8 у 2016 році, точний час та місце в ході судового розгляду не встановлено, зателефонував ОСОБА_14 на його мобільний телефон, та під час телефонної розмови, пред`явив останньому незаконну вимогу передачі грошових коштів в сумі одного мільйону доларів США, що перевищує 600 і більше неоподаткованих мінімумів доходів громадян. При цьому, здійснюючи психологічний тиск на ОСОБА_14 , ОСОБА_8 з метою досягнення злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння майном ОСОБА_14 , висловив останньому, як фактичному вигодонабувачу від діяльності торгових марок «Аптечная сеть 9-1-1» та «Аптека оптових цін» погрозу знищення шляхом підпалу та підриву його майна, а саме аптек вказаної торгової мережі, розташованих у різних районах міста Харкова, у разі, якщо ОСОБА_14 не буде діяти відповідно до висунутих незаконних вимог ОСОБА_8 .
		Незважаючи на висловлені ОСОБА_8 незаконні вимоги та погрози, які сприймалися ОСОБА_14 як такі, що цілком могли бути реалізовані, останній не бажав та фактично не міг виконати вимогу передачі ОСОБА_8 грошових коштів у сумі один мільйон доларів США, тому з березня 2016 по 23.05.2016 ніяких активних дій, спрямованих на виконання незаконних вимог ОСОБА_8 , ОСОБА_14 не вчиняв.
		Бажаючи досягти своєї мети та змусити ОСОБА_14 діяти певним чином, реалізуючи висунуті погрози щодо пошкодження майна у разі невиконання вимог, ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел, залучив до впливу на ОСОБА_14 інших осіб, а саме ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , які, в свою чергу, погодились виконувати вказівки ОСОБА_8 , будучі при цьому не обізнаними про факт вимагання ОСОБА_8 одного мільйону доларів США від ОСОБА_14 , а діяли з корисливих спонукань отримання матеріальної вигоди за протиправні дії.
		Так, 21.03.2017 близько 01.30 за допомогою ручної гранати ОСОБА_10 та ОСОБА_9 вчинили підрив офісного приміщення ПФ «Гамма-55» та ПП «ОСАН», розташованої за адресою: м. Харків, пр. Білостоцький, 3 (ПП «ОСАН»). 
		08.11.2017 о 02.03 за допомогою легкозаймистої речовини ОСОБА_10 та ОСОБА_9 вчинили підпал аптеки мережі «Аптечная сеть 9-1-1», розташованої за адресою: м. Харків, вул. Балакірєва, 8/1 (ПФ «Гама-55»).
		14.11.2017 о 00.56 за допомогою легкозаймистої речовини ОСОБА_10 та ОСОБА_9 повторно вчинили підпал аптеки мережі «Аптечная сеть 9-1-1», розташованої за адресою: м. Харків, вул. Балакірєва, 8/1 (ПФ «Гама-55»).
		29.11.2017 близько 04.00 за допомогою ручної гранати ОСОБА_10 та ОСОБА_9 вчинили підрив аптеки мережі «Аптечаня сеть 9-1-1», розташованої за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний, 74 (ПФ «Гама-55»).
		Незважаючи на вказані події, ОСОБА_14 вжив заходи щодо особистої безпеки та безпеки членів своєї родини, однак виконати незаконні вимоги ОСОБА_8 щодо передачі останньому грошових коштів у вищезазначеній сумі фактично не мав можливості. 
		21.12.2017 злочинні дії ОСОБА_8 , спрямовані на вимагання грошових коштів у особливо великих розмірах у ОСОБА_14 , були припинені працівниками поліції.
		Крім того, ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на вимагання передачі ОСОБА_14 йому грошових коштів в сумі одного мільйона долларів США, не повідомляючи ОСОБА_10 та ОСОБА_9 своїх намірів, запропонував винагороду ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за кожний пошкоджений торгівельний об`єкт та надав інформацію про необхідність підриву офісного приміщення за адресою: м. Харків, пров. Білостоцький, 3. 
		Для цього, ОСОБА_8 у невстановлений час, набув у невстановленому місці вибуховий пристрій РГД-5 у комплекті з УРЗГМ №386-122-79, який передав 20.03.2017 у денний час ОСОБА_9 для використання під час подальшого здійснення пошкодження торгівельного об`єкту.
		Маючи умисел на отримання користі від вчинення злочину, направленого на пошкодження «замовленої» торгової точки, діючи за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 21.03.2017 о 01:29 ОСОБА_9 разом з ОСОБА_10 прибули на автомобілі «ВАЗ 210994», державний номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: м. Харків, пр. Білостоцький, б.3. Знаходячись за вказаною адресою, діючи спільно та умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підійшли до огорожі офісного приміщення ПФ «Гамма-55». При цьому ОСОБА_10 , зайняв позицію спостереження неподалік від огорожі з метою прикриття незаконних дій, а ОСОБА_9 , маючи намір спричинити якомога більші пошкодження «замовленої» будівлі, знаходячись безпосередньо біля огорожі території, закинув через вказану огорожу на територію майнового комплексу ПФ «Гамма-55», заздалегідь отриману від ОСОБА_8 ручну гранату РГД-5 у комплекті з УРЗГМ №386-122-79, попередньо від`єднавши запобіжне кільце, внаслідок чого біля адміністративної будівлі за вищевказаною адресою стався вибух.
		Згідно висновку вибухово-технічної експертизи № 4509/4510 від 15.02.2018, встановлено, що під час вчинення вказаного кримінального правопорушення було застосовано ручну осколкову гранату РГД-5, виготовлену промисловим способом з використанням вибухової речовини бризантної дії  тротилу.
		Після вчинення зазначеного злочину ОСОБА_9 разом з ОСОБА_10 втекли з місця його вчинення та про результати своїх спільних дій доповіли ОСОБА_8 , який в свою чергу виплатив останнім грошову винагороди.
		В результаті сумісних дій ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пошкоджено майно, належне ПП «ОСАН», та, згідно довідки ПП«ОСАН» від 23.03.2017, спричинено матеріальних збитків на суму 4851 грн. 91 коп., яка не перевищує двісті неоподаткованих мінімумів доходів громадян, створено загрозу знищення майна, що не відбулось з причин, що не залежали від волі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . 
		Крім того, у невстановлений в ході судового розгляду час, при невстановлених судовим розслідуванням обставинах, ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на вимагання передачі ОСОБА_14 йому грошових коштів в сумі одного мільйона долларів США, не повідомляючи ОСОБА_10 та ОСОБА_9 своїх намірів, придбав ручну гранату РГД-5 у комплекті з уніфікованим запалом до ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ з №386-122-79, та для вчинення подальших злочинів 21.03.2017 у денний час, знаходячись у салоні автомобілю «ВАЗ 210994», державний номерний знак НОМЕР_1 , передав вказаний предмет ОСОБА_9 . 
		Отримавши від ОСОБА_8 ручну гранатуРГД-5у комплектіз УЗРГМ№386-122-79, ОСОБА_9 ,усвідомлюючи незаконністьсвоїх дій,маючи умисел,направлений напридбання, носіннята зберіганнябез передбаченогозаконом дозволубойових припасів,і,реалізуючи його,перевіз танезаконно зберігавдо моментувикористання отриманийвід ОСОБА_8 предмет,уламки якогобуло виявленота вилученов ходіогляду місцяподії заадресою:м.Харків,пр.Білостоцький,3,які згідно висновкукомплексної судовоївибухотехнічної експертизита експертизивибухових речовин,продуктів вибухута пострілу від 15.02.2018 року №4509/4510, є фрагментами боєприпаса  ручної осколкової гранати РГД-5, виготовленої промисловим способом із використанням вибухової речовини бризантної дії  тротилу.
		Крім того, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 у період з 28.10.2017 по 03.11.2017, на автомобілі марки «ВАЗ 210994», державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_9 , неодноразово прибували до торгових об`єктів мережі аптек, які працюють під торговими марками «911» та «Аптека оптових цін», розташованими за адресами: м. Харків, вул. Балакірєва, 8/1, АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , де оглядаючи входи приміщень вказаних аптек та прилеглу територію, з`ясовували необхідну їм для вчинення злочину інформацію. У вказаний період, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи за інформацією, наданою ОСОБА_8 , підібрали об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_5 . 
		Так, 08.11.2017 о 02:03 годині ОСОБА_9 зустрівся із ОСОБА_10 та, діючи за попердньою змовою групою осіб, з прямим корисливим умислом, направленим на пошкодження майна з метою виконання замовлення, озвученого ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , на автомобілі марки «ВАЗ 210994», державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_9 , о 02:13 годині прибули до будівлі, в якій розташоване відділення аптеки «911» за адресою: м. Харків, вул. Балакірєва, 8/1, заздалегідь приготувавши ємність з легкозаймистою речовиною, яку поклали до полімерного пакету.
		Діючи спільно та умисно, з метою отримання особистої матеріальної вигоди шляхом виконання замовлення щодо пошкодження майна сторонньої особи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не зважаючи на знаходження у приміщенні аптеки сторонньої особи  провізора аптеки ОСОБА_16 , тобто факт створення загрози її життю чи здоров`ю, ОСОБА_10 підійшов до вказаної аптеки та закинув заздалегідь підготовлену ємкість з легкозаймистою речовиною на дах приміщення аптеки за вказаною адресою, а ОСОБА_9 підпалив сірники та закинув їх на місце закидання легкозаймистої речовини, внаслідок чого сталося займання даху аптеки.
		Після вчинення зазначеного злочину ОСОБА_9 разом з ОСОБА_10 втекли з місця його вчинення та про результати своїх спільних дій доповіли ОСОБА_8 .
		В результаті сумісних дій ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пошкоджено майно, належне ПФ «Гамма-55», та згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №12993/16019-16298 від 30.07.2018 спричинено матеріальних збитків на суму 52704 гривень 00 коп., а також створено загрозу знищення майна на загальну суму 2465149 грн. 98 коп., що не відбулося з причин, які не залежали від їх волі. 
		Крім цього, 14.11.2017, діючи за попередньою змовою групою осіб, з прямим умислом, направленим на пошкодження майна з метою отримання особистої матеріальної вигоди за виконання замовлення щодо пошкодження майна третьої особи, яке їм було відоме від ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , зустрілися о 00:56, та на автомобілі марки «ВАЗ 210994», державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_9 , о 02:43 прибули до будівлі, в якій розташоване відділення аптеки мережі «Аптечная сеть 9-1-1» за адресою: м. Харків, вул. Балакірєва, 8/1, заздалегідь приготувавши ємкість об`ємом 0,5 л. з легкозаймистою речовиною.
		Діючи спільно та умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не зважаючи на знаходження у приміщенні аптеки сторонніх осіб  провізора та охоронця вказаної аптеки, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , тобто факт створення загрози їх життю чи здоров`ю, ОСОБА_10 підійшов до вказаної аптеки та вилив заздалегідь підготовлену легкозаймисту речовину на вхідні двері аптеки, а ОСОБА_9 підпалив сірники, закинувши їх у бік дверей, облитих легкозаймистою речовиною, внаслідок чого сталося займання вхідних дверей аптеки.
		Після вчинення зазначеного злочину ОСОБА_9 разом з ОСОБА_10 втекли з місця його вчинення та про результати своїх спільних дій доповіли ОСОБА_8 .
		В результаті сумісних дій ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , створено загрозу знищення майна належного ПФ «Гамма-55», що знаходилось у приміщенні вищезазначеної аптеки, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 12991/16519-16768 від 23.07.2018, складає 2624603 грн. 50 коп., та знищення вказаного майна не відбулося з причин, які не залежали від їх волі. 
		Крім того,22.11.2017 ОСОБА_8 під час зустрічі з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , яка проходила у автомобілі марки «ВАЗ 210994», державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить останньому, вступили у попердню згоду між собою щодо пошкодження та знищення чужого майна, згідно якої, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повинні прибути на автомобілі до будівлі, в якій розташоване відділення аптеки мережі «Аптечная сеть 9-1-1» за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний, 74, розбити скло у вікні аптеки за допомогою заздалегідь заготовленої цеглини, активізувати підривач та закинути у приміщення аптеки ручну гранату, в результаті чого мав статися вибух яким мало бути спричинено пошкодження майна. Для чого, ОСОБА_8 у невстановленому судовим розслідуванням місці та у невстановлений час, набув бойові припаси, серед яких була також ручна осколкова граната із підривачем №9-80-583, які передав для виконання підриву аптеки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 
		ОСОБА_9 з ОСОБА_10 29.11.2017 о 03:25 прибули на автомобілі «ВАЗ 210994», державний номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний, 74. Діючи спільно та умисно, за попердньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_10 за допомогою заздалегідь підготовленої цеглини розбив скло у вікні вітрини приміщення розташованої за вказаною адресою аптеки мережі «Аптечная сеть 9-1-1», а ОСОБА_9 в свою чергу через отвір, що утворився у вікні, закинув в приміщення зазначеної аптеки заздалегідь підготовлену ручну гранату, попередньо від`єднавши запобіжне кільце та привівши у дію підривач з №9-80-583. Внаслідок вказаних дій у торговій залі приміщення аптеки за вищевказаною адресою стався вибух, в результаті чого пошкоджено майно, яке належить ПФ «Гамма-55».
		Згідно вибухово-технічної експертизи 24067 від 20.12.2017, встановлено, що на поверхні об`єктів, наданих на дослідження є окислювачі та нітрити, які є обов`язковими компонентами продуктів згорання вибухових речовин.
		Після вчинення зазначеного злочину ОСОБА_9 разом з ОСОБА_10 втекли з місця його вчинення та про результати своїх спільних дій доповіли ОСОБА_8 .
		В результаті сумісних дій ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пошкоджено майно, належне ПФ «Гамма-55», та згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №12998/16769-17018 від 31.07.2018 спричинено матеріальні збитки на суму 11692 гривень 38 коп., а також створено загрозу знищення майна на загальну суму 876214 грн. 19 коп., що не відбулося з причин, які не залежали від їх волі. 
		Крім цього, у невстановлений в ході судового розгляду час, при невстановлених судовим розслідуванням обставинах, ОСОБА_8 , діючи з метою забезпечення подальшої протиправної діяльності, придбав, одну ручну гранату РГД-5 в комплекті із УРЗГМ №9-80-583, а також два корпуси ручних гранат РГД-5, один корпус гранати Ф-1, один уніфікований запал до ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ, три уніфіковані запали дистанційної дії типу УЗРГМ-2, та передав вказані предмети для вчинення подальших злочинів ОСОБА_9 . 
		Після чого, ОСОБА_9 з відома ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , маючи умисел, направлений на придбання, та зберігання без передбаченого законом дозволу бойових припасів, і, реалізуючи його, перевіз та незаконно зберігав вказані предмети на горищі 5-го під`їзду буд. 76 по пр. Перемоги в м. Харкові.
		Одну ручну гранату РГД-5 в комплекті із УРЗГМ №9-80-583, ОСОБА_9 використав під час вчинення вибуху у відділенні торгової мережі «Аптечная сеть 9-1-1» за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний, 74, а інші продовжив зберігати у вищезазначеній схованці.
		21.12.2017 в період з 14:15 до 15:30 під час проведення огляду місця події на горищі 5-го під`їзду буд. 76 по пр. Перемоги в м. Харкові, виявлено та вилучено металевий предмет еліпсоїдної форми, вкритий лакофарбовим покриттям оливкового кольору, з проточками на корпусі, який відповідно до висновку експерта від 13.03.2018 року №177/2017, є корпусом гранати Ф-1, два металевих предмети еліпсоїдної форми, вкриті лакофарбовим покриттям оливкового кольору, які відповідно до висновку експерта від 13.03.2018 №177/2017, є корпусами гранат РГД-5, металева пластина (важіль) з чекою із кільцем, яка відповідно до висновку експерта від 13.03.2018 №177/2017 є уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ, три металеві пластини (важелі) з чекою із кільцем, які відповідно до висновку експерта від 13.03.2018 №177/2017 є уніфікованими запалами до ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ-2
		Згідно висновку експерта №177/2017 від 13.03.2018, корпус гранати Ф-1 є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини промислового способу виготовлення та при штатному з`єднанні уніфікованого запалу дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГМ-2) утворює оборонну осколкову ручну гранату Ф-1, яка відноситься до вибухових пристроїв промислового військового призначення (боєприпасів), корпуси гранат РГД-5 у окремому стані є конструктивно оформленими зарядами вибухової речовини промислового способу виготовлення та при штатному з`єднанні уніфікованого запалу дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГМ-2) утворюють наступальні осколкові гранати РГД-5, які відноситься до вибухових пристроїв промислового виготовлення військового призначення (боєприпасів), які він незаконно зберігав на горищі 5-го під`їзду буд. АДРЕСА_6 .
		Крім цього, ОСОБА_8 , маючи умисел, направлений на придбання, носіння та зберігання без передбаченого законом дозволу бойових припасів, і, реалізуючи його, при невстановлених судовим розслідуванням часі та обставинах незаконно придбав корпус ручної гранати РГД-5 та уніфікований запал до ручних гранат модернізований УЗРГМ-2, які він незаконно переніс та зберігав за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_7 .
		21.12.2017 в період з 06 години 56 хвилин до 17 години 00 хвилин під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_7 , виявлено та вилучено предмет еліпсоїдної форми, виконаний з металу оливкового кольору, який зовні складається з двох півсфер, з`єднаних між собою бортиком за вальцювання, у верхній торцевій частині якого мається глухий отвір з внутрішньою різьбою, який, відповідно до висновку експерта від 22.12.2017 №169/2017, є корпусом ручної гранати РГД-5, предмет циліндричної форми виконаний з металу сірого кольору, до якого конструктивно приєднана металева пластина (важіль) за допомогою чеки з кільцем, який, відповідно до висновку експерта від 22.12.2017 року №169/2017, є уніфікованим запалом до ручних гранат модернізованим УЗРГМ-2. 
		Згідно висновку експерта від 22.12.2017 № 169/2017 корпус гранати РГД-5 без запалу (засобу підриву) є зарядом вибухової речовини (тротилу) у міцному корпусі, та являється частиною боєприпасу. Уніфікований запал до ручних гранат модернізований УЗРГМ-2 відноситься до категорії вибухових пристроїв і належить до засобу ініціювання вибуху. У своїй сукупності (штатному з`єднанні) корпус гранати РГД-5, з уніфікованим запалом до ручних гранат модернізованим УЗРГМ-2, утворюють ручну осколкову гранату дистанційної дії РГД-5, яка відноситься до категорії боєприпасу, який він незаконно зберігав за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_7 .
		Крім цього, на початку липня 2017 року, точна дата та час судовим розслідуванням не встановлені, ОСОБА_8 , маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_19 , вирішив залучити для скоєння цього злочину ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
		В свою чергу ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , будучі особисто не знайомими з ОСОБА_19 , діючи за попередньою змовою групою осіб, за матеріальну винагороду, бажаючи досягти корисливого результату, надали згоду на спричинення останньому тілесних ушкоджень. 
		ОСОБА_8 у невстановленому судовим розслідуванням місці, у невстановлений час набув фотографію потерпілого ОСОБА_19 та інформацію про його місце мешкання, які передав ОСОБА_10 та ОСОБА_9 для подальшого виконання злочину.
		30.08.2017 близько 11:55, діючи згідно розробленого плану, з відома та згоди ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 прибули до буд. АДРЕСА_8 , де стали очікувати ОСОБА_19 по маршруту його пересування.
		Помітивши ОСОБА_19 , який шов звичайним маршрутом від свого будинку до станції метро «Тракторний завод», ОСОБА_10 та ОСОБА_9 почали рухатись в одному напрямку з потерпілим, на невеликій відстані від нього.
		Коли ОСОБА_19 проходив по тропі пустирю, розташованому між вул. Миру і пр. Московським в м. Харкові, та знаходився на відстані 30 метрів від вул. Миру, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 настигли потерпілого, та, діючи спільно, з прямим умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень, почали удвох наносити удари по голові та тулубу ОСОБА_19 . При цьому, ОСОБА_9 наніс один удар кулаком в область правої щелепи та один удар кулаком в область правої частини потилиці, що спричинило забиття вказаних ділянок, та відноситься до легких тілесних ушкоджень. В свою чергу ОСОБА_10 наніс ОСОБА_19 декілька ударів дерев`яною палкою в область правої частини потилиці та по правій ушній раковині, що спричинило забиття вказаних ділянок з рваною раною правого вуха та розсіченням верхніх покровів шкіри, що відноситься до легких тілесних ушкоджень. У результаті нанесених ударів, потерпілий ОСОБА_19 впав на землю. Після чого, ОСОБА_9 наніс вже лежачому потерпілому близько двох-трьох прямих ударів кулаком в праву частину грудної клітини та правого боку, а ОСОБА_10 , наніс близько трьох-чотирьох ударів палкою в задню праву частину спини та правого боку. Вказані удари по тулубу призвели до закритої травми грудної клітини: перелому заднього відрізка 8-го ребра справа без зсуву, перелом 9-го ребра справа по лопаточній лінії із зсувом, перелом 10-го ребра справа по задньо-пахвовій лінії із зсувом з наявністю підшкірної емфіземи на даному рівні, правосторонній парціальний превмогідроторакс, правостороння посттравматична плевропневмонія  які, згідно висновку судово-медичної експертизи №994-А/17 від 25.09.2017 відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості. 
		Після вчинення зазначеного злочину ОСОБА_9 разом з ОСОБА_10 втекли з місця його вчинення та про результати своїх спільних дій доповіли ОСОБА_8 , який в свою чергу виплатив останнім матеріальну винагороду у заздалегідь обумовленій сумі.
		 
		Також суд у вироку вказав що, органами досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень при наступних обставинах.
		У травні 2016 року, після відмови ОСОБА_14 безпідставно передати ОСОБА_8 грошові кошти у сумі один мільйон доларів США, останній прийшов до висновку реалізовувати висунуті погрози щодо пошкодження майна у разі невиконання вимог. З цією метою, в травні 2016, точна дата не встановлена, ОСОБА_8 , залучив двох невстановлених досудовим розслідуванням осіб чоловічої статі для вчинення підпалів та підривів аптек мереж «9-1-1» та «Аптека низьких цін», вигодонабувачем від комерційної діяльності яких, був саме ОСОБА_14 .
		Отримавши згоду від залучених ним невстановлених осіб на участь у протиправних діях, реалізуючи свій умисел, ОСОБА_8 підібрав один з торгівельних об`єктів зазначених торгових марок, а саме аптеку, розташовану за адресою: м. Харків, пр. Олександрівський, 81, пошкодження якого повинно було забезпечити реальність погроз, висловлених ОСОБА_8 ОСОБА_14 та необхідну поведінку останнього. Адресу розташування вказаного об`єкту ОСОБА_8 повідомив залученим їм особам, розробивши та погодивши з ними детальний план злочинних дій.
		Діючи на замовлення ОСОБА_8 , 23.05.2016 близько 02:00, дві невстановлені особи чоловічої статі, прибули за адресою: АДРЕСА_9 . Знаходячись за вказаною адресою, діючи спільно та умисно, у відповідності до заздалегідь розробленого ОСОБА_8 злочинного плану, не зважаючи на знаходження у приміщенні аптеки сторонньої особи  провізора аптеки ОСОБА_20 , тобто ігноруючи факт створення загрози її життю чи здоров`ю, о 02:11 годині, дві невстановлені особи чоловічої статі, шляхом закидання заздалегідь підготовленої ємності з легкозаймистою речовиною та занесення відкритого вогню, підпалили рекламний щит біля входу до вказаної аптеки, що створило загрозу знищення вогнем всього товару, який знаходився у приміщенні даного торгового об`єкту, а також загрозу життю та здоров`ю провізора ОСОБА_20 . 
		У результаті вказаних дій невстановлених осіб, які виконували замовлення ОСОБА_8 , було пошкоджено майно ПП «Темп-2011», яке відноситься до мережі торгової марки «Аптечная сеть 9-1-1», згідно довідки від 02.06.2016 на суму 7000 грн. 00 коп., а також створено загрозу знищення майна, вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №12988 від 13.07.2018 складає 1201563 грн. 63 коп., знищення якого не відбулося з причин, які не залежали від волі ОСОБА_8 та двох залучених ним осіб.
		Крім того, у червні 2016 року, продовжуючи реалізовувати свій умисел, ОСОБА_8 підібрав наступний об`єкт зазначених торгових марок, а саме офісне приміщення, розташоване за адресою: м. Харків, в`їзд Білостоцький, 3, пошкодження якого повинно було забезпечити необхідну поведінку ОСОБА_14 . Адресу розташування вказаного об`єкту ОСОБА_8 повідомив залученим ним особам, розробивши та погодивши з ними детальний план злочинних дій.
		Діючи на замовлення ОСОБА_8 , 17.06.2016 близько 01:00, дві невстановлені особи чоловічої статі, прибули за адресою: АДРЕСА_10 . Знаходячись за вказаною адресою, діючи спільно та умисно, у відповідності до заздалегідь розробленого ОСОБА_8 злочинного плану, приблизно о 01:05 годині, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, дві невстановлені особи чоловічої статі, підійшли до огорожі офісного приміщення ПФ «Гамма-55», та шляхом перекидання вибухового пристрою через паркан, закинули на територію майнового комплексу ПФ «Гамма-55», заздалегідь набуту у невстановленому місці ручну гранату РГД-5 у комплекті з УРЗГМ №151-78-583, попередньо від`єднавши запобіжне кільце, внаслідок чого біля адміністративної будівлі за вищевказаною адресою стався вибух.
		Згідно висновку вибухово-технічної експертизи 6998/6999 від 15.11.2017 встановлено, що під час вчинення вказаного кримінального правопорушення було застосовано ручну осколкову гранату РГД-5 із запалом типу УЗРГМ (УЗРГМ-2), які виготовлено промисловим способом з використанням вибухової речовини бризантної дії  тротилу.
		У результаті вказаних дій невстановлених осіб, які виконували замовлення ОСОБА_8 , було пошкоджено майно, належне ПФ «Гамма-55», та, згідно довідки ПФ «Гамма-55» від 18.06.2016, спричинено матеріальних збитків на суму 5000 грн. 00 коп., що не перевищує двісті неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з причин, що не залежали від волі ОСОБА_8 та залучених ним осіб.
		Крім того, у вересні 2016 року, продовжуючи вчиняти вплив на ОСОБА_14 , ОСОБА_8 підібрав наступний з торгівельних об`єктів зазначених торгових марок, а саме аптеку, розташовану за адресою: АДРЕСА_11 , пошкодження якого повинно було забезпечити необхідну поведінку ОСОБА_14 . Адресу розташування вказаного об`єкту ОСОБА_8 повідомив залученим ним особам, розробивши та погодивши з ними детальний план злочинних дій.
		Діючи на замовлення ОСОБА_8 , 29.09.2016 близько 23:50, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, дві невстановлені особи чоловічої статі, прибули за адресою: АДРЕСА_11 . Знаходячись за вказаною адресою, діючи спільно та умисно, у відповідності до заздалегідь розробленого ОСОБА_8 злочинного плану, приблизно о 23:50 годині, один з двох невстановлених осіб за допомогою заздалегідь підготовленої цеглини розбив скло у вікні вітрини приміщення розташованої за вказаною адресою аптеки мережі «Аптечаня сеть 9-1-1», а другий, в свою чергу через отвір, що утворився у вікні, закинув в приміщення зазначеної аптеки заздалегідь підготовлену ручну гранату, попередньо від`єднавши запобіжне кільце та привівши у дію підривач з №151-78-583. Внаслідок вказаних дій у торговій залі приміщення аптеки за вищевказаною адресою стався вибух, в результаті чого знищено частину майна, яке належить ПФ «Гамма-55», а також створено загрозу знищення всього товару, який знаходився у приміщенні даного торгового об`єкту.
		Висновком комплексної судової вибухо-технічної експертизи, експертизи з дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № 10123/13065 від 22.12.2016, встановлено, що під час вчинення вказаного кримінального правопорушення було застосовано ручну осколкову гранату РГД-5, виготовлену промисловим способом з використанням вибухової речовини бризантної дії  тротилу.
		У результаті вказаних дій невстановлених осіб, які виконували замовлення ОСОБА_8 , було знищено частину майна, належного ПФ «Гамма-55», згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 13002/16269-16518 від 24.07.2018, на суму 6240 грн. 24 коп., що не перевищує двісті неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з причин, що не залежали від волі ОСОБА_8 та залучених ним осіб, а також створено загрозу знищення майна на суму 614358 грн. 69 коп. 
		Крім того, у грудні 2016 року, продовжуючи вчиняти вплив на ОСОБА_14 , ОСОБА_8 підібрав наступний з торгівельних об`єктів зазначених торгових марок, а саме аптеку розташовану за адресою: АДРЕСА_12 , пошкодження якої повинно було забезпечити необхідну поведінку ОСОБА_14 . Адресу розташування вказаного об`єкту ОСОБА_8 повідомив залученим ним особам, розробивши та погодивши з ними детальний план злочинних дій.
		Діючи на замовлення ОСОБА_8 , 02.12.2016 близько 01:50, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, дві невстановлені особи чоловічої статі, прибули за адресою: АДРЕСА_12 . Знаходячись за вказаною адресою, діючи спільно та умисно, у відповідності до заздалегідь розробленого ОСОБА_8 злочинного плану, о 01:50 годині, один з двох невстановлених осіб за допомогою заздалегідь підготовленої цеглини розбив скло у вікні вітрини приміщення розташованої за вказаною адресою аптеки мережі «Аптечная сеть 9-1-1», а другий, в свою чергу через отвір, що утворився у вікні, закинув в приміщення зазначеної аптеки заздалегідь підготовлену ручну гранату, попередньо від`єднавши запобіжне кільце та привівши у дію підривач з №386-79-139. Внаслідок вказаних дій у торговій залі приміщення аптеки за вищевказаною адресою стався вибух, в результаті чого знищено все майно, належне ТОВ «Аптека №97», яке знаходилось у приміщенні даного торгового об`єкту.
		Згідно вибухово-технічної експертизи 604/605/4586 від 27.04.2017, встановлено, що під час вчинення вказаного кримінального правопорушення було застосовано ручну осколкову гранату РГД-5 з механізмом уніфікованого запала ручної гранати УЗРГМ (УЗРГМ-2) військового призначення, виготовленої промисловим способом з використанням вибухової речовини бризантної дії  тротилу.
		У результаті вказаних дій невстановлених осіб, які виконували замовлення ОСОБА_8 , було знищене майно, належне ТОВ «Аптека №97», згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 12989 від 09.07.2017, на суму 396662 грн. 23 коп. 
		Крім цього, у березні 2017 року, продовжуючи вчиняти вплив на ОСОБА_14 , ОСОБА_8 підібрав наступний торгівельний об`єкт зазначених торгових марок, а саме аптеку розташовану за адресою: АДРЕСА_4 пошкодження якого повинно було забезпечити необхідну поведінку ОСОБА_14 . Адресу розташування вказаного об`єкту ОСОБА_8 повідомив залученим ним особам, розробивши та погодивши з ними детальний план злочинних дій.
		Діючи назамовлення ОСОБА_8 ,18.03.2017близько 03:15,дві невстановлені особи чоловічої статі, прибули заадресою: АДРЕСА_4 .Знаходячись завказаною адресою,діючи спільнота умисно,у відповідностідо заздалегідьрозробленого ОСОБА_8 злочинного плану,о 03:24годині,один здвох невстановленихосіб задопомогою заздалегідьпідготовленої цеглинирозбив склоу вікнівітрини приміщеннярозташованої завказаною адресоюаптеки мережі«Аптечная сеть9-1-1»,а іншаособа,в своючергу,через отвір,що утворивсяу вікні,закинув вприміщення зазначеноїаптеки заздалегідьпідготовлену ручнугранату,попередньо від`єднавшизапобіжне кільцета привівшиу діюпідривач з№386-138-79.Внаслідок вказанихдій уторговій заліприміщення аптекиза вищевказаноюадресою ставсявибух,в результатічого знищеночастину майна,яке належитьПП «Аптека2011», а також створено загрозу знищення всього товару, який знаходився у приміщенні даного торгового об`єкту.
		Згідно вибухово-технічної експертизи 4511/4512 від 16.02.2018, встановлено, що під час вчинення вказаного кримінального правопорушення було застосовано ручну осколкову гранату РГД-5, виготовленої промисловим способом з використанням вибухової речовини бризантної дії  тротилу.
		У результаті вказаних дій невстановлених осіб, які виконували замовлення ОСОБА_8 , було знищене майно, належне ПП «Аптека 2011», згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 13001 від 23.07.2018, на суму 14998 грн. 94 коп., що не перевищує двісті неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з причин, що не залежали від волі ОСОБА_8 та залучених ним осіб, а також створено загрозу знищення майна на суму 944472 грн. 91 коп.
		 
		Суд виправдав ОСОБА_21 у пред`явленному обвинуваченні за ч. 2 ст. 15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.194, за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України за епізодами від 23.05.2016, 17.06.2016, 29.09.2016, 02.12.2016, 18.03.2017.
		При цьому вказав що підчас досудовогорозслідування небуло встановлено,а прокуроромв ходірозгляду справине наведеносуду доказів про вчинення ОСОБА_8 злочинів за ч. 2 ст. 15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.194 КК, за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України за епізодами від 23.05.2016, 17.06.2016, 29.09.2016, 02.12.2016, 18.03.2017 року.
		 
		В своїй апеляційній скарзі прокурор просить оскаржуваний вирок скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та Кримінального процесуального закону, невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень, а також невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.
		Ухвалити новий вирок, яким визнати винними:
		- ОСОБА_8 та призначити покарання за ч. 4 ст. 189 КК України у вигляді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі, за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України у вигляді 10 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 15, ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі, за ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 122 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у вигляді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
		- ОСОБА_9 та призначити покарання за ч. 2 ст. 15, ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі, за ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 122 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі;
		- ОСОБА_10 та призначити покарання за ч. 2 ст. 15, ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі, за ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 122 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_10 покарання у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі.
		В обгрунтування своєї апеляційної скарги, прокурор вказує, що не погоджується з рішенням суду в частині виключення кваліфікуючих ознак організація готування, у великих розмірах, загально небезпечним способом, організованою групою осіб та вважає необгрунтованим виправдання ОСОБА_8 .
		Вважає, що стороною обвинувачення правильно встановлена об`єктивна сторона злочинів, розписана та встановлена роль кожного з суб`єктів організованої групи.
		Також вважає, що при призначенні покарання суд не врахував, те що злочини є умисними, вчинені загально небезпечним способом, а тому становлять підвищену суспільну небезпеку.
		Таким чином, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, покарання призначене обвинуваченим є м`яким.
		 
		Адвокат ОСОБА_15 подав дві апеляційні скарги, як представник потерпілого ОСОБА_14 та як представник потерпілих юридичних осібПП «Осан», ПП «Аптека2011»,ТОВ «Аптека № 97» ПП «Темп 2011», ПФ «Гамма-55».
		 
		В своїй апеляційній скарзі в інтересах потерпілого ОСОБА_14  адвокат ОСОБА_15 просить оскаржуваний вирок скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок в цій частині, яким
		ОСОБА_8 призначити покарання за ч. 4 ст. 189 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 років.
		Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у вигляді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
		ОСОБА_9 призначити покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст.28 ч.2 ст.194 КК України в виді позбавлення волі на строк 6,5 років.
		Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_9 покарання у вигляді 6,5 років позбавлення волі.
		ОСОБА_10 призначити покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст.28 ч.2 ст.194 КК України в виді позбавлення волі на строк 6,5 років.
		Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_10 покарання у вигляді 6,5 років позбавлення волі.
		Вказує, що призначене ОСОБА_8 покарання за ч. 4 ст. 189 КК України у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, є явно несправедливим через м`якість.
		Так, санкція ч. 4 ст. 189 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
		Суд першої інстанції призначив покарання обвинуваченому практично по мінімальній межі визначеної в санкції. Такий розмір покарання не відповідає обставинам вчинення кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
		Так, обвинуваченим не лише пред`явлено вимогу потерпілому ОСОБА_14 про передачу коштів, що само по собі є кримінально караним, але і приведено погрози в дію: вчинення підпалів та підривів, що характеризується підвищеною суспільною небезпекою.
		Крім того, вчинені обвинуваченим злочини є корисливими, заздалегідь спланованими та такими, що потребували підготовки, в тому числі через вчинення інших злочинів (ст. 263 КК України).
		Злочини вчинені щодо майна потерпілих є багатоепізодними. Обвинувачений не припиняв свою злочинну діяльність добровільно, така поведінка обвинуваченого була припинена лише силами правоохоронних органів.
		Вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення спричинили шкоду в тій чи іншій мірі трьом фізичним особам та п`ятьом юридичним особам, тривали протягом значного проміжку часу, створюючи істотні перешкоди для здійснення господарської діяльності потерпілих.
		Крім того, наступні дії/бездіяльність ОСОБА_8 характеризують його, як особу обвинуваченого в контексті ч. 1 ст. 414 КПК України:
		-ним було створено організовану групу для вчинення злочинів,
		-обвинувачений не визнав своєї вини та не покаявся,
		-обвинувачений не відшкодував спричиненої шкоди,
		-обвинувачений порушив умови застосованого до нього запобіжного заходу, переховувався від слідства,
		-хоча в силу закону обвинувачений вважається не судимим, однак факт засудження його за умисний злочин у 2003 році, не може не братися до уваги при характеристики його особи в контексті призначення покарання,
		-також, як свідчать матеріали справи, обвинувачений тривалий час не мав офіційних доходів та працював неофіційно, що також є негативною характеристикою,
		-обвинувачений не має зареєстрованого місця проживання,
		-крім того, обвинуваченим поряд з вимаганням вчинено і інші, в тому числі насильницькі, злочини.
		Вказані обставини вчинення кримінального правопорушення та характеристики особи обвинуваченого, не були враховані належним чином судом при визначення міри покарання. 
		Також, вважає призначене ОСОБА_9 покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст.28 ч.2 ст.194 КК України у вигляді 5,5 років позбавлення волі є явно несправедливим через м`якість.
		Так, санкція ч. 2 ст. 194 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.
		Вважає, що тяжкість вчинених кримінальних правопорушень та особа обвинуваченого, дають можливість стверджувати, що призначене покарання є занадто м`яким.
		Суд не достатньо врахував дані про особу ОСОБА_9 обвинувачений не визнав своєї вини та не покаявся, більше того, обвинувачений на стадії досудового розслідування зізнався у вчиненні інкримінованих йому злочинів, дав показання щодо інших співучасників, а потім від таких показань відмовився, що також характеризує особу обвинуваченого негативно, обвинувачений не відшкодував спричиненої шкоди, обвинувачений в судовому засіданні необгрунтовано зазначав про вчинення щодо нього тиску з боку правоохоронних органів, хоча жодних конкретних обставин не зміг назвати та не зміг зазначені твердження підтвердити будь- якими доказами, також, як свідчать матеріали справи, обвинувачений офіційно не працевлаштований, що також є негативною характеристикою, крім того, обвинуваченим поряд з пошкодженням/знищенням майна вчинено і інші, в тому числі насильницькі, злочини.
		Посилається на аналогічні обставини вчинення кримінальних правопорушень і ОСОБА_10 , а тому покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст.28 ч.2 ст.194 КК України у вигляді 5,5 років позбавлення волі також є явно несправедливим через м`якість.
		Наголошує, що обвинувачені будучи молодими, фізично здоровими, працездатними людьми, вчиненими кримінальними правопорушеннями проявили нехтування цінностями людського життя та здоров`я, відсутність будь-якої поваги до цінного майна потерпілих, породили відчуття страху та незахищеності у потерпілих, підірвали господарську діяльність окремих суб`єктів господарювання, що свідчить про високу суспільну небезпеку обвинувачених.
		 
		В своїй апеляційній скарзі в інтересах потерпілих юридичних осібПП «Осан», ПП «Аптека2011»,ТОВ «Аптека № 97» ПП «Темп 2011», ПФ «Гамма-55», адвокат ОСОБА_15 просить оскаржуваний вирок скасувати в частині визнання невинним та виправдання ОСОБА_8 у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.194 КК, за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України за епізодами від 23.05.2016, 17.06.2016, 29.09.2016, 02.12.2016, 18.03.2017, в частині призначення покарання ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 189 КК України, та остаточно покарання,в частині відмови у задоволенні цивільних позовів Приватної фірми «Гамма-55», Приватного підприємства «Осан», Приватного підприємства «Темп 2011», ТОВ «Аптека №97», Приватного підприємства «Аптека 2011» та ухвалити новий вирок в цих частинах, яким
		визнати винним ОСОБА_8 у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.194 КК, за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України за епізодами від 23.05.2016, 17.06.2016, 29.09.2016, 02.12.2016, 18.03.2017 та призначити покарання в межах санкції відповідної статті.
		ОСОБА_8 призначити покарання за ч. 4 ст. 189 КК України в виді позбавлення волі на строк 12 років.
		Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у вигляді 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
		Цивільні позови Приватної фірми «Гамма-55», Приватного підприємства «Осан», Приватного підприємства «Темп 2011», ТОВ «Аптека №97», Приватного підприємства «Аптека 2011» задовольнити повністю:
		1.Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «АПТЕКА №97» (код ЄДРПОУ: 30772700, 62472, Харківська обл., Харківський район, місто Мерефа, вул. Леонівська, буд. 64) відшкодування майнової шкоди у розмірі 396 662,23 грн. (триста дев`яносто шість тисяч шістсот шістдесят дві грн. 23 коп.).
		2.Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь Приватного підприємства «Аптека 2011» (код ЄДРПОУ: 37460392, 61072, м. Харків, вул. Єсеніна, буд. 12) відшкодування майнової шкоди у розмірі 14998,94 грн. (чотирнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім грн. 94 коп.).
		3.Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь Приватної фірми «ГАММА - 55» (код ЄДРПОУ: 24482251, 61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 27, кв. 2) відшкодування майнової шкоди у розмірі 11240,24 грн. (одинадцять тисяч двісті сорок грн. 24 коп.).
		4.Стягнути з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстрований: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (зареєстрований: АДРЕСА_1 ) в солідарному порядку на користь Приватне підприємство «ОСАН» (код ЄДРПОУ: 30426905, 61106, м. Харків, бульвар Івана Каркача, буд. 2 А) відшкодування майнової шкоди у розмірі 4851,91 грн. (чотири тисячі вісімсот п`ятдесят одну грн. 91 коп.).
		5.Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь Приватного підприємства «Темп 2011» (код ЄДРПОУ: 37460408, 61009, м. Харків, просп. Гагаріна, буд. 244) відшкодування майнової шкоди у розмірі 7000,00 грн. (сім тисяч грн. 00 коп.).
		В обгрунтування своєї апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновків про виправдання ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.194 КК, за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України за епізодами від 23.05.2016, 17.06.2016, 29.09.2016, 02.12.2016, 18.03.2017 р., не взявши до уваги докази, що містяться в матеріалах кримінального провадження.
		Вказані недоліки, вплинули також на вирішення судом цивільних позовів потерпілих - юридичних осіб.
		Крім того, вказує, що згідно оскаржуваного вироку, ОСОБА_8 за вказаними епізодами виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення ним таких злочинів. Вказане стало підставою для відмови у задоволенні позовів потерпілих.
		Відповідно до ч. З ст. 129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.
		Тож судом допущено також порушення процесуальних норм в частині вирішення цивільних позовів, які щонайменше мали бути залишені без розгляду.
		 
		В своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_10 просить повторно дослідити матеріали кримінального провадження , оскаржуваний вирок скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі ст.ст. 284, 373 КПК України та ухвалити виправдувальний вирок.
		Вказує, що всі докази у справі отримані з грубими порушеннями, зокрема із застосуванням психологічного тиску на обвинуваченого з боку слідства.
		Також зазначає, що потерпілий ОСОБА_14 під час допиту не вказував на нього як на особу, яка вчиняла злочини, проте посилався на те, що обвинувачений знає ОСОБА_21 .
		Крім того наголошує, що жоден свідок не вказав на нього, як на особу яка вчиняла інкриміновані злочини.
		Що стосується обвинувачення за ч.1 ст. 122 КК України, вважає справу сфабрикованою.
		 
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_10  адвокат ОСОБА_13 , в своїй апеляційній скарзі просить оскаржуваний вирок скасувати стосовно ОСОБА_10 , постановити ухвалу, якою закрити провадження у справі відносно ОСОБА_10 .
		Вказує, що в мотивувальній частині вироку судова колегія посилається на нібито проведене судове розслідування, в результаті якого були встановлені обставини скоєння ОСОБА_10 та іншими інкримінованих йому злочинів. 
		Так 21.03.2017 року близько 01.30 за допомогою ручної гранати він разом із ОСОБА_9 вчинив підрив офісного приміщення ПФ «Гамма-55» та ПП «ОСАН», розташованої за адресою: м. Харків, пр. Білостоцький,3. При цьому суд стверджує, що при невстановлених судовим розслідуванням обставинах, але в денний час 21.03.2017 року, ОСОБА_8 передав в автомобілі ВАЗ 210994 державний номерний знак НОМЕР_1 ручну гранату РГД-5 ОСОБА_9 , уламки якої були виявлені та вилучені в ході огляду місця події. 
		Таке твердження суду, на думку захисника протирічить як обвинуваченню, так здоровому глузду. Якщо граната вибухнула 21.03.2017 року в 01.30 по пр.Білостоцькому, 3, то як могло статися, що ОСОБА_8 передав цю гранату ОСОБА_9 в денний час 21.03.2017 року.
		Крім цього суд вважає встановленими обставини підпалу за допомогою легкозаймистою речовиною аптеки мережі «Аптечная сеть 9-1-1», розташованою за адресою: м. Харків, вул. Балакірєва, 8/1 (ПФ «Гама-55»), які на погляд суду були скоєні ОСОБА_10 та ОСОБА_9 за попередньою змовою с ОСОБА_8 08.11.2017 року о 02.03 та 14.11.2017 року о 00.56. 
		Суд знов, посилаючись на власне розслідування, вказує на конкретні обставини підпалу, які стали відомі суду незрозуміло з яких джерел. 
		В судовому засіданні свідки цієї події пояснили, що їм не відомі обставини цієї пригоди, вони лише підтвердили, що у вказаний час аптека в якій вони працювали була підпалена, але їм не відомо хто, у зв`язку з чим та яким чином скоював ці підпали.     Аналізуючи мотивувальну частину вироку по цьому епізоду необхідно звернути увагу на те, що на другому аркуші вироку суд вказав на те, що підпал аптеки на АДРЕСА_5 , який відбувся 14.11.2017 року був скоєний о 00.56, а вже на четвертому аркуші вироку вказано, що о 00.56 ОСОБА_10 тільки зустрівся із ОСОБА_9 та на автомобілі марки ВАЗ 210994 д.н. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_9 о 02.43 прибули до аптеки по АДРЕСА_5 . 
		Таким чином незрозуміло які докази, та із яких джерел були отримані судом на підтвердження інкримінованого ОСОБА_10 злочину. Також не зрозуміло про яку третю особу йде мова у вироку, майно якої 14.11.2017 року нібито намагалися пошкодити ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
		Дивним також виглядають обставини, які суд вважає доведеними по епізоду підриву аптеки мережі «Аптечная сеть 9-1-1», розташованої за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний,74 (ПФ «Гама-55»), який відбувся 29.11.2017 року близько 04.00.
		Згідно вироку, 22.11.2017 року ОСОБА_8 під час зустрічі с ОСОБА_9 та ОСОБА_10 запропонував їм пошкодити та знищити чуже майно, яке розташоване в аптеці мережі «Аптечная сеть 9-1-1» по пр. Ювілейному,74 в м. Харкові.
		При цьому ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на автомобілі повинні були прибути за вказаною адресою до будівлі в якій розташована аптека, щоб пошкодити майно, за допомогою заздалегідь заготовленої цеглини розбити скло у вікні, активізувати підривач та закинути у приміщення аптеки ручну гранату. 
		29.11.2017 року о 03.25 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 прибули на автомобілі до вказаної аптеки за адресою: АДРЕСА_4 де ОСОБА_10 заздалегідь підготовленою цеглиною розбив скло у вікні вітрини приміщення аптеки, а ОСОБА_9 у отвір, що утворився у вікні, закинув ручну гранату. 
		Звідки ці обставини стали відомі суду також не зрозуміло, адже сторона обвинувачення в судовому засіданні не надала ніяких доказів скоєння цього злочину при обставинах, які вказані у вироку.
		Складається враження, що суд провів якесь своє розслідування по за межами судового засідання, із невідомих джерел встановив тільки йому відомі обставини, які виклав у мотивувальній частині вироку.
		Таким чином суд при розгляді обвинувального акту за власною ініціативою використав не властиві для суду функції розслідування, чим порушив принцип неупередженості судового розгляду.
		Визнаючи ОСОБА_10 винним, суд посилається на покази допитаних в судовому засіданні потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_24 . Але ці потерпіли та свідки не дали ні яких викривальних показів відносно ОСОБА_10 .
		Посилання суду на дослідженні в судовому засіданні письмові докази, як на докази винуватості ОСОБА_10 , зокрема на протокол слідчого експерименту за його участю є безпідставними тому, що в розумінні ст.358 КПК України ці документи в судовому засіданні не досліджувались. 
		Також безпідставним є посилання суду на досліджені в судовому засіданні протоколи огляду документів у вигляді відеозаписів та протоколи про хід та результати проведення НСРД тому, що в розумінні ст.359 КПК України ці докази в судовому засіданні не досліджувались. 
		Визнаючи винним ОСОБА_10 в скоєні ним злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України суд дає свій аналіз диспозиції ч.2 ст.194 КК України та посилається на позицію Верховного Суду.
		Захисник вказує, що шкода у великих розмірах є необхідним елементом об`єктивної сторони цього злочину. Умисне знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загально небезпечним способом утворює кваліфікований склад цього злочину, тому і потребує кваліфікації за ч.2 ст.194 КК України. Крім цього ст.194 КК України взагалі не має такої кваліфікуючої ознаки, як повторність.
		Таким чином визнання винним ОСОБА_10 в скоєні ним злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст.28, ч.2 ст. 194 КК України є незаконним у зв`язку із відсутністю складу злочину.
		Спростування судом доводів захисту про визнання недопустимими доказами аудіо файли, проведені експертизи голосів обвинувачених за відсутності протоколів НСРД про встановлення та зняття технічних засобів на автомобіль ОСОБА_9 у зв`язку з тим, що обов`язку складати такі протоколи КПК України не передбачено, взагалі виглядає дивним. 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 в інкримінованих йому злочинах винним себе не визнав і пояснив, що під час проведення досудового розслідування на нього здійснювався психологічний вплив з боку правоохоронних органів у вигляді надання йому хибної інформації про докази скоєних ним підпалів та вибухів аптек, разом із ОСОБА_9 та вмовлянням визнання своєї провини під обіцянки призначення м`якого покарання не пов`язаного із позбавленням волі.
		Такі пояснення ОСОБА_10 належним чином в судовому засіданні не спростовані, а тому у суду не було беззаперечних доказів для постановления відносно ОСОБА_10 обвинувального вироку.
		 
		Захисник ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_11 та обвинувачений ОСОБА_8 ,у своїхапеляційних скаргах,які єтотожними зазмістом тавимогами,просять скасуватиоскаржуваний вироквідносно ОСОБА_8 .Постановити своюухвалу,якою закритикримінальне провадження відносно ОСОБА_8 , звільнивши останнього з під варти негайно в залі суду.
		Вважає вирок незаконним, та таким що підлягає скасуванню за наступними підставами: неповнота судового розгляду; невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність
		Обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснили, що під час проведення досудового розслідування на них здійснювався психологічний вплив з боку правоохоронних органів у вигляді надання їм хибної інформації про докази нібито скоєних ними за і попередньою змовою та на замовлення ОСОБА_8 підпалів та вибухів аптек за попередню змовою, наполягали визнати свою провину та оговорити ОСОБА_8 під обіцянки призначення м`якого покарання не пов`язаного із позбавленням волі.
		Такі пояснення ОСОБА_10 та ОСОБА_9 судом першої інстанції не перевірені та не спростовані.
		Захист вважає безпідставним, бездоказовим та такими що не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду (таким чином, не відповідає фактичним обставинам справи) висновок суду першої інстанції, шо нібито з метою реалізації свого корисливого злочинного умислу ОСОБА_8 у 2016 році зазелефонував ОСОБА_14 на його мобільний телефон та під час телефонної розмови, пред`явив останньому незаконну вимогу передачі грошових коштів в сумі одного мільйону доларів США.
		Згідно до Протоколу додаткового огляду та аналізу інформації трафіку потерпілого ОСОБА_14 від 02.07.2018 року, - абонент № НОМЕР_2 належить ОСОБА_14 ) мав одне з`єднання тривалістю 0 сек. з номером НОМЕР_3 (належить ОСОБА_8 ), яке відбулося 24.03.2016 о 18:21:27, у інший період з`єднань за вказаними номерами не відбувалося.
		Таким чином, на думку сторони захисту спілкування по телефону обвинуваченого з потерпілим нічим не підтверджується.
		Крім того матеріали кримінального провадження не містять будь яких прямих, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_8 здійснював психологічний тиск на ОСОБА_14 , а також того , що ОСОБА_8 залучив до впливу на ОСОБА_14 інших осіб, а саме ОСОБА_9 та ОСОБА_10 які, в свою чергу, погодились виконувати вказівки ОСОБА_8 
		Також з огляду на досліджені докази та покази потепілого Булах, безпідставним є твердження суду першої інстанції про те, що у ОСОБА_8 , причетний до завдання тілесних ушкоджень вказаному потерпілому.
		Суд зазначаючи про те, що ОСОБА_8 нібито десь набув фотографію потерпілого ОСОБА_19 та передав її ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , не встановив подальшу долю цієї фотографії. Матеріали кримінального провадження також не містять з цього приводу будь якої інформації. Під час судового розгляду справи, ані ОСОБА_10 , ані ОСОБА_9 не надавали будь яких пояснень з цього приводу, та заперечували факт скоєння ними злочину проти ОСОБА_19 .
		Що стосується придбання, носіння та зберігання без передбаченого законом дозволу бойових припасів, обвинувачений у судовому засіданні пояснив, що він ніколи не придбавав та не зберігав ані корпус ручної гранати РГД-5 ані уніфікований запал до ручних гранат модернізований УЗРГМ-2, ані будь які інші боєприпаси. Те що їх було знайдено в житловому приміщенні по АДРЕСА_7 , яке ОСОБА_8 орендував для мешкання як свого та своєї малолітньої дитини ОСОБА_25 , не свідчить про те, що ці боєприпаси належать саме ОСОБА_8 . Особисто у ОСОБА_8 цих боєприпасів не вилучалося.
		Доказів того, що ці боєприпаси будь коли контактували безпосередньо з ОСОБА_8 , як то дактилоскопічна або генетична експертиза, досліджені матеріали справи не містять.
		Також сторона захисту вважає, що судом першої інстанції були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
		Слідчий суддя окремою ухвалою від 16.11.2017 р. (р. № 13297) слідчого судді ОСОБА_26 по кримінальному провадженню № 12016220470004862 від 18.06.2016 р. (судова справа № 790/13753т/17) надав дозвіл саме на одномоменту негласну слідчу дію - «обстеження з одночасним встановленням в автомобіль марки ВАЗ 210994 технічних засобів аудіо-контролю особи». Відповідно до вимог п. 4.2. зазначеного спільного Наказу від 16.11.2012за № І 14/1042/516/1199/936/1687/5, Протокол про проведення цієї негласної слідчої дії мав бути складеним безпосередньо після огляду цього автомобілю та встановлення в ньому спеціальних технічних засобів, з вказівкою на те які саме спеціальні технічні засоби були встановлені. 
		Такого протоколу складено не було, що може свідчити як про те, що Ухвала слідчого судді від 16.11.2017 р. (р. № 13297) не була виконана, автомобіль не був оглянутим, а спеціальні технічні засоби не були встановлені, так і проте, що автомобіль був оглянутий, спеціальні технічні засоби були встановлені, але відповідний протокол в порушення вимог вищезазначеного Наказу, а також ст.ст. 252,256 КПК України не складався.
		За відсутністю такого протоколу, на думку захисту, є недопустимими й всі похідні докази, які було отримано за результатами НСРД -- аудіоконтроль особи в зазначеному автомобілі.
		Також апелянти вказують, що судова колегія помилково та в порушення принципу законності та змагальності не прийняла до уваги посилання сторони захисту про те, що не можуть бути використані для фоноскопічної експертизи зразки голосів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 які для порівняння взяті під час судового засідання, а зразки голосу ОСОБА_8 для порівняння взяті з відеозапису зробленого при обшуку житлового приміщення, де він мешкав, оскільки останні взяті без Постанови прокурора про відібрання зразків для експертного дослідження, без складання Протоколу такої слідчої дії; так саме, без отримання ухвали слідчого судді/суду на відбирання біологічних зразків, а саме усного мовлення.
		Крім тогообвинувальний актв кримінальномупровадженні №12016220530001690внесеному доЄРДР 23.05.2016року ,в порушеннявищевказаних вимогпроцесуального закону,взагалі немістить будь-яких відомостейщодо такоїфактичної обставиникримінального правопорушенняяку прокурорвважає встановленою,як місцевчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушенняза ч.4ст.189КК України що свідчить про не дотримання прокурором та слідчим, за цим кримінальним провадженням, вимог ст. 291 КПК України.
		Апелянти вважають, що в такому разі порушені правила підсудності.
		Своєю Ухвалою від 08.02.2019 Московський районний суд м. Харкова задовільнив клопотання захисника частково та в порушення вимог п.4 ч.З ст.314 КПК України направив справу до Харківського апеляційного суду для визначення територіальної підсудності даного кримінального провадження. Як наслідок, Харківський апеляційний суд повернув справу Московському районному м. Харкова без розгляду. Таким чином, питання підсудності кримінального провадження, залишилося невирішеним у встановлений процесуальним законом спосіб.
		Суд першої інстанції не погодився з обвинуваченням в частині того, що дії обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_27 та ОСОБА_10 слід кваліфікувати за ч. З ст. 28 КК України, оскільки матеріали кримінального провадження не містять належних доказів того, що обвинувачені попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення злочинів, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи, а також доказів наявності такої ознаки як розподіл функцій всіх учасників групи та того що план її діяльності був відомий всім учасникам групи.
		Одночасно, суд першої інстанції, за епізодом побиття ОСОБА_19 , самостійно кваліфікував дії ОСОБА_8 за ч.2 ст. 28 ч.1 ст.122 КК України, та визнав його винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 122 КК України.
		Разом з тим, суд, вважаючи доведеним участь ОСОБА_8 у скоєнні цього злочину, не надав правової оцінки конкретної участі ОСОБА_8 , як співучасника, в скоєні цього злочину. Безпосередніми виконавцями побиття суд визнав ОСОБА_27 та ОСОБА_10 , визнавши їх так саме винними у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст.122 КК України. При цьому, роль ОСОБА_8 суд в мотивувальній частині вироку, визначив наступним чином: «на початку липня 2017року, точна дата та час судовим розслідуванням не встановлені, ОСОБА_8 , маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_28 , вирішив залучити для скоєння цього злочину ОСОБА_10 та ОСОБА_9 .
		Аналогічну помилку суд допускає і при кваліфікації за іншими кримінальними правопорушеннями.
		Також сторона захисту погоджується з висновками суду про часткове виправдання обвинуваченого, проте вважає, що такі ж висновки суду необхідно застосувати до всього об`єму обвинувачення, внаслідок чого кримінальне провадження підлягає закриттю.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_12 , просить скасувати вирок судової колегії Московського районного суду м. Харкова від 15червня 2020 року відносно ОСОБА_9 .
		В обгрунтування своєї апеляційної скарги, вказує обвинувачений ОСОБА_9 в інкримінованих йому злочинах винним себе не визнав і пояснив, що під час проведення досудового розслідування на нього здійснювався психологічний вплив з боку правоохоронних органів у вигляді надання йому хибної інформації про докази скоєних ним підпалів та вибухів аптек, разом із ОСОБА_10 та вмовлянням визнання своєї провини під обіцянки призначення м`якого покарання не пов`язаного із позбавленням волі.
		Про це свідчить вручення ОСОБА_9 первинної підозри, де вказано, що він скоїв правопорушення, яке передбачено ст. 189 КК України, а в подальшому, після затримання ОСОБА_8 , при врученні остаточної підозри ця стаття раптом зникла.
		Такі пояснення ОСОБА_9 належним чином в судовому засіданні не спростовані, а тому у суду не було беззаперечних доказів для постановления відносно ОСОБА_9 обвинувального вироку.
		Далі, в обгрунтування вини ОСОБА_9 в скоєнні злочину , передбаченого ч. 1 ст.263 КК України, вважає, що стороною обвинувачення не було доведено вини ОСОБА_9 , а навіть було сфальсіфіковано доказову базу.
		А саме, на підтвердження винуватості ОСОБА_9 стороні захисту, суду, та обвинуваченому було надано протокол огляду місця події від 21.12.2017 року в період з 14.15 до 15.30 годин, проведений ст. слідчим ГУНП СУ в Харківській області ОСОБА_29 .
		Саме цей слідчий виявив на горищі під`їзду № 5 будинку АДРЕСА_6 у місці Харкові ( адреса, де мешкає ОСОБА_9 ), та зафіксував у вказаному в протоколі гранати та предмети, схожі на запали та ін.
		Також, в даному протоколі вказаний номер провадження по справі ОСОБА_19 , - 12017220530002418 від 30.08.2017 року - та вказані ст..ст. 4.296, .ч. 1ст. 122 КК України.
		Проте захисник вказує, що старшого слідчого ГУНП СУ в Харківській області ОСОБА_29 не значиться в групі слідчих по кримінальному провадженню № 12016220530001690.
		Посилання на вказаний протокол міститься в обвинувальному акті як основний доказ скоєння ОСОБА_9 злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
		   Заслухавши доповідь судді, думку обвинувачених та їх захисників, які просили задовольнити апеляційні скарги сторони захисту та заперечували проти задоволення інших апеляційних скарг, прокурора та представника потерпілих, які підтримали апеляційні скарги сторони обвинувачення та заперечували проти задоволення інших апеляційних скарг, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що всі апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно дост. 370 КПК Українивирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. 
		Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні, і оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, зокрема положеннями ст.91та ст.94 КПК України.
		Із цього випливає, що суд при розгляді справи повинен дослідити докази як ті, що викривають, так і ті, що ставлять під сумнів винуватість обвинуваченого, проаналізувати їх та дати їм оцінку.
		Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, перш ніж ухвалювати обвинувальний вирок з частковим виправданням, суд першої інстанції, з дотриманням норм ст. ст.17,22,23 КПК України, повинен був дослідити всі докази сторони обвинувачення та докази і позицію сторони захисту, надати їм належну, логічну оцінку, виходячи з вимог ст.ст.91,94 КПК України, та за наявністю підстав - визнати такі докази неналежними, недопустимими чи недостовірними, що в свою чергу унеможливить вибірковість їх оцінки.
		Колегія суддів дійшла висновку, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону суд не виконав.
		   Як вбачається з оскаржуваного вироку, суд першої інстанції змінив правову кваліфікацію дій обвинувачених та виключив посилання на ч.3 ст. 28 КК України при кваліфікації дій обвинувачених за ст. ст. 194 та 122 КК України. 
		   При цьому суд зазначив, що вважає правильною кваліфікацію за ч.2 ст. 28 КК України, пославшись на те, що злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.
		   Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
		   Відповідно до ч.2 ст. 28 КК України кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення.
		Тобто суд першої інстанції, фактично висуваючи нове обвинувачення, повинен був виходячи з вимог ст. 91 КПК України, встановити всі обставин справи, проаналізувати та надати оцінку ролі кожного обвинуваченого як співучасника, а також встановити час вчинення злочину, форму вини, мотив, мету.
		   Проте з фактичних обставин справи, які встановив суд, не вбачається зокрема встановлення ролі ОСОБА_8 , як співучасника групи.
		   Зокрема за епізодом побиття ОСОБА_19 , суд вказує: «на початку липня 2017року, точна дата та час судовим розслідуванням не встановлені, ОСОБА_8 , маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_28 , вирішив залучити для скоєння цього злочину ОСОБА_10 та ОСОБА_9 .
		З вказаного не вбачається які саме дії виконував ОСОБА_8 , як співучасник групи.
		Аналогічно є незрозумілою роль ОСОБА_8 при кваліфікації за іншими кримінальними правопорушеннями.
		Таким чином виклад судом фактичних обставин справи не відповідає кваліфікації дій обвинувачених, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
		Окрім іншого у вироку вбачаються суперечності щодо часу вчинення епізодів умисного пошкодження та знищення чужого майна обвинуваченими.
		Зокрема суд вказує, що 21.03.2017 близько 01.30 за допомогою ручної гранати ОСОБА_10 та ОСОБА_9 вчинили підрив офісного приміщення ПФ «Гамма-55» та ПП «ОСАН», розташованої за адресою: м. Харків, пр. Білостоцький, 3 (ПП «ОСАН»)
		Далі у вироку зазначено що ОСОБА_8 , придбав ручну гранату РГД-5 у комплекті з уніфікованим запалом до ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ з №386-122-79, та для вчинення подальших злочинів 21.03.2017 у денний час, знаходячись у салоні автомобілю «ВАЗ 210994», державний номерний знак НОМЕР_1 , передав вказаний предмет ОСОБА_9 .
		Тобто суд встановив, що о 1 годині 30 хвилин був вчинений підпал аптеки, а після цього, в денний час ОСОБА_8 передав знаряддя злочину  ручну гранату.
		Час інших епізодів також зазначається судом із суперечностями, епізод від 08.11.2017 спочатку зазначено був вчинений о 02.03 а далі по тексту о 02:13, епізод від 14.11.2017 о 00.56, в іншій частині вироку о 02:43.
		З вказаного вбачається, що суд першої інстанції не встановив час вчинення обвинуваченими злочинних дій, кваліфікованими судом за ч.2 ст. 194 у співучасті за попередньою змовою групою осіб.
		Відповідно доположень п.1ч.1ст.91КПК України укримінальному провадженніпідлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення)
		Суд положень вказаної статті не дотримався.
		Також заслуговують на увагу доводи представника потерпілого щодо невідповідності вироку суду вимогам закону в частині вирішення цивільних позовів.
		Так суд першої інстанції дійшов до висновку про відмову в задоволенні цивільних позовів за епізодами, у вчиненні яких в подальшому ОСОБА_8 був виправданий.
		Згідно положень ч. З ст. 129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.
		Вказана норма законодавцем викладена в імперативній формі, проте суд першої інстанції вказані положення проігнорував та ухвалив незаконне рішення про відмову у задоволенні цивільного позову, що у даному випадку є порушенням прав потерпілої сторони.
		Також поряд з іншими доводами, сторона захисту у своїх апеляційних скаргах наголошувала на пасивній поведінці суду першої інстанції щодо перевірки заяв обвинувачених, які стосувалися недозволених методів недозволених методів проведення досудового розслідування.
		Натомість суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, що обвинувачені не зверталися з відповідною заявою до правоохоронних органів, а тому суд розцінив таку поведінку як спробу уникнути кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення.
		Як вбачається з вироку, суд ґрунтує доведеність вини обвинувачених, посилаючись зокрема на відомості, які містяться в протоколі слідчого експерименту від 13.04.2018 року, згідно яких ОСОБА_10 детально пояснював обставини вчинення ним разом з ОСОБА_9 на прохання ОСОБА_8 пошкодження аптек. 
		Проте, як вбачається з матеріалів кримінального провадження та оскаржуваного вироку, невдовзі після проведення вказаної слідчої дії обвинувачений змінив показання, пояснюючи при цьому, що до нього, застосовувався психологічний вплив з боку працівників міліції з метою отримати визнавальні показання, тобто здійснювалися недозволені методи проведення досудового розслідування. 
		Матеріали судового провадження не містять будь-яких даних, щодо процесуального вирішення таких обставин, тобто відсутні по цьому факту матеріали досудового розслідування, проведеного неупередженим та незалежним уповноваженим правоохоронним органом.
		У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (зокрема, у справах «Вергельський проти України», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України») неодноразово зазначав, що в тих випадках, коли особа подає небезпідставну скаргу про те, що вона зазнала жорстокого (поганого) поводження з боку суб`єктів владних повноважень усупереч вимогам ст. 3 Конвенції про захист основоположних прав і свобод людини, це в поєднанні із загальним обов`язком держави відповідно до ст. 1 Конвенції забезпечити кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені нею, вимагає проведення ефективного офіційного розслідування незалежним органом.
		В іншому рішенні Європейського суду («Коробов проти України») вказано, що розслідування небезпідставних скарг про жорстоке поводження має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатися з`ясувати те, що трапилось, й не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки про закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, а також показань очевидців та експертних висновків.
		Жодна обставина не звільняла суд першої інстанції від необхідності ретельної, об`єктивної, неупередженої перевірки незалежним органом заяв особи, яка перебувала під контролем держави, тобто під вартою, про недозволені методи ведення слідства. Інакше в такому випадку, ухвалене судове рішення, внаслідок, в тому числі неповноти судового розгляду, не може вважатися справедливими і таким, що відповідає засаді кримінального провадження - «верховенство права».
		Колегія суддів не може стверджувати про порушення прав обвинувачених в цій частині, проте вбачає наявність неповноти судового розгляду, оскільки суд поклав в основу обвинувачення протокол слідчого експерименту, згідно якого ОСОБА_10 визнавав себе винним, а тому з`ясування допустимості вказаного доказу покладається на суд і є обов`язковим.
		Разом з цим, переглядаючи оскаржуваний вирок в межах апеляційних доводів прокурора та оцінюючи його доводи щодо м`якості призначеного обвинуваченим покарання, колегія суддів вважає, що тяжкість злочинів та фактичні обставини їх вчинення, якщо вони, згідно пред`явленого обвинувачення, будуть встановлені при новому судовому розгляді  об`єктивно свідчить про необхідність призначення більш суворого покарання ніж призначив суд першої інстанції.
		Решту апеляційних доводів сторін, колегія суддів вважає передчасними, оскільки згідно ч. 1 ст. 415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання. 
		З огляду на викладене колегія суддів вважає, що судовий розглядвідбувся з істотним порушенням кримінального процесуальногозакону, а тому вирок суду першої інстанції, як в частині визнання обвинувачених винними так і в частині виправдання ОСОБА_8 , не можна визнати обґрунтованим і вмотивованим, а тому він на підставі п. 1, 3 ч. 1ст. 409 цього Кодексупідлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, під час якого суду необхідно відповідно до статей94,95,415 КПК України,глави 31 КПК Українидослідити обставини кримінального провадження, керуючисьзаконом, оцінити кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, ретельно перевірити доводи апеляційних скарг сторін щодо законності вироку, після чого з урахуванням усіх обставин, зважаючи на положення Конвенції та правозастосовну практику Європейського суду з прав людини, ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення згідно з вимогами процесуального та матеріального законів.
		Крім того, дотримуючись вимог ст.ст.197ч.1,331,419ч. 1 п.3КПК України, стосовно обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , з урахуванням наявності існування ризиків,передбачених п.п. 1, 3ст.177 КПК України, а саме того, що вони можуть переховуватися від суду та правоохоронних органів, що також може вплинути на своєчасність виконання процесуальних рішень суду та існує ризик впливу на потерпілих та свідків, колегія суддів вважає можливим та необхіднимпродовжити обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.404,405, ст.407ч. 1 п. 6; ст.409ч. 1 п.п. 1,3, ; ст.410ч.1 п. 1; ст.412; 418,419та главою2 КПК України, колегія суддів, -
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		Апеляційні скарги  прокурора,обвинуваченого ОСОБА_10 та йогозахисника адвоката  ОСОБА_13 ,обвинуваченого ОСОБА_8 та йогозахисника адвоката ОСОБА_11 ,захисника обвинуваченого ОСОБА_9  адвоката ОСОБА_12 , представника потерпілих ОСОБА_14 та юридичних осібПП «Осан», ПП «Аптека2011»,ТОВ «Аптека № 97» ПП «Темп 2011», ПФ «Гамма-55»  адвоката ОСОБА_15  задовольнити частково.
		Вирок Московського районного судум.Харкова від15червня 2020рокуувідношенні  ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10   скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанціїї.
		Продовжити обраний раніше запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 до 7 лютого 2021 року.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...