Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/2712/19 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Зміна договорів (правочинів); оренди.
Надіслано для оприлюднення: 24.12.2020. Зареєстровано: 24.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.12.2020.
Дата набрання законної сили: 22.12.2020
Номер судового провадження: 2984 Х

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"22" грудня 2020 р. Справа № 922/2712/19 
		Колегія суддів у складі: 
		головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Чернота Л.Ф. 
		при секретарі Казаковій О.В.
		за участю представників сторін:
		позивача- Онопрієнко Л.М. (довіреність від 11.08.2016), 
		відповідача- Шафоростова О.М. (довіреність №58 від 26.12.2019), другого 
		треті особи- не з`явилися,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційної скарги позивача (вх.2984) на рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2020 (суддя Суслова В.В.,, повний текст складено 16.10.2020) у справі №922/2712/19
		за позовом Фізичної особи - підприємця Онопрієнко Володимира Миколайовича ( АДРЕСА_1 )
		до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областям (61057, м. Харків, м-н. Театральний, 1) 
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:
		- Міністерство охорони здоров`я України (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 7);
		- Харківський національний медичний університет (61022, м. Харків, пр. Науки, 4)
		про внесення змін до договору, 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Фізична особа - підприємець Онопрієнко Володимир Миколайович (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областям, в якій просив суд внести зміни в п.1.2. та п.10.1 договору оренди 6579-Н від 26.09.2018, укладеного ним з Регіональним відділенням Фонду державного майна України, виклавши ці пункти в наступній редакції: «п.1.2. майно передається в оренду з метою розміщення солярію на площі 25,65 кв.м., торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів на площі 59,35 кв.м.», «п.10.1. цей договір укладено строком на 7 (сім) років, що діє з 26 вересня 2018р. до 26 вересня 2025р.».
		В обґрунтування позову позивач посилається на те, що Регіональним відділенням Фонду державного майна по Харківській області та Міністерством охорони здоров`я України не було додержано визначений ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" порядок погодження договору оренди, вказані органи діяли не узгоджено та не послідовно, зокрема, Міністерством охорони здоров`я України, при направленні своїх висновків щодо оренди державного окремого індивідуально визначеного майна, двічі порушено п`ятнадцятиденний строк, передбачений ч. 1 п. 3 ст.9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". За вказаних обставин, позивач вважає, що в розумінні ч. 4 п. 3 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" укладення договору оренди вважається погодженим на тих умовах, які були запропоновані Регіональним відділенням фонду державного майна України по Харківській області у відповідності до заяви позивача від 23.03.2018, а саме: з метою розміщення солярію на площі 25,65 кв.м, торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів на площі 59,35 кв.м. та строком на 7 (сім) років.
		 
		Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.11.2019 у справі №922/2712/19 (а.с.217 т.1) позов задоволено частково. Внесено зміни в п.1.2. та п.10.1 договору оренди №6579-Н від 26.09.2018 в наступній редакції: п.1.2. майно передається в оренду з метою розміщення солярію на площі 25,65 кв.м., торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів на площі 59,35 кв.м., п.10.1. цей договір укладено строком на 2 (роки) 11 (одинадцять) місяців, що діє з 26 вересня 2018 р. до 26 вересня 2021 р. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		Постановою Східного апеляційного суду від 04.02.2020 у справі №922/2712/19 рішення Господарського суду Харківської області від 15.11.2019 залишено без змін (а.с.101 т.2).
		 
		Постановою Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 922/2712/19 постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 15.11.2019 скасовано. Справу №922/2712/19 передано на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.206 т.2).
		Направляючи цю справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд вказав на те, що суди попередніх інстанцій, встановивши, що спір стосовно оренди нерухомого майна виник з приводу використання його для розміщення солярію та торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів, не врахували положень Закону України «Про освіту» №2145 (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до яких, об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають використанню не за освітнім призначенням.
		Стосовно висновків судів попередніх інстанцій про наявність у позивача законних очікувань на легітимність, добросовісність та належне урядування орендодавця у спірних відносинах, Верховний Суд у вказаній постанові вказав, що виходячи із обставин цієї справи очікування позивача для отримання задоволення своїх вимог не були засновані на законі та судовій практиці, а у державного органу наявне право виправити свою помилку.
		 
		За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 06.10.2020 у справі №922/2712/19 в задоволенні позову відмовлено. 
		В оскаржуваному рішенні місцевий господарський врахував вказівки Верховного Суду, викладені в постанові від 10.06.2020 у цій справі та зазначив про те, що позовні вимоги про внесення змін до договору оренди № 6579-Н від 26.09.2018, відповідно до яких, метою оренди є розміщення солярію та торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів не відповідають п. 4 ст. 80 Закону України "Про освіту".
		Крім того, місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні встановив, що договір оренди № 6579-Н від 26.09.2018 припинив свою дію 26.09.2019 у зв`язку із закінченням строку на який його було укладено, а тому, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для внесення змін до вказаного договору.
		 
		Позивач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить це рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.
		В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що положення Закону України «Про освіту», Закону України «Про оренду державного та комунального майна», постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №796 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної власності», постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483, якою затверджено «Порядок передачі в оренду державного та комунального майна» у їх системному тлумаченні дозволяють передавати в оренду будівлі, споруди, окремі тимчасово вільні приміщенні і площі за умови, якщо такі об`єкти тимчасово не використовуються у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності та у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі. 
		Позивач просить врахувати, що Міністерство охорони здоров`я України, як орган, уповноважений управляти спірним майном, листом від 08.06.2018 надало згоду на укладення договору з метою розміщення солярію та торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів зі строком дії договору оренди на 2 роки 11 місяців. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області була проведена процедура укладення договору оренди. 
		В апеляційній скарзі позивач не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що договір оренди № 6579-Н від 26.09.2018 припинив свою дію та зазначає, що він був пролонгований на підставі п.10.4 договору та ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». 
		Також позивач посилається на те, що орендодавцем за договором оренди №6579-Н від 26.09.2018 є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, а не Регіональне відділення Фонду державного майна по Харківській, Донецькій та Луганській областях, оскільки не була дотримана передбачена Цивільним кодексом України процедура заміни сторони договору внаслідок правонаступництва. 
		 
		Відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів позивача заперечує, погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що використання позивачем спірного приміщення для надання послуг солярію та продажу непродовольчих товарів суперечить приписам ч.4 ст.80 Закону України «Про освіту» та правовим позиціям Верховного Суду, висловленим при розгляді аналогічних справ. Просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2020 у справі №922/2712/19  залишити без змін. 
		 
		Третя особа  Харківський національний медичний університет надав суду письмові пояснення, в яких зазначає про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Третя особа стверджує, що строк дії договору №6579-Н від 26.09.2018 закінчився, проте, майно не було повернуто балансоутримувачу, тобто, заклад освіти позбавлений можливості використовувати майно в освітніх цілях. Просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду  залишити без змін. 
		 
		Третя особа - Міністерство охорони здоров`я України відзив на апеляційну скаргу не надало.
		 
		Позивач надав суду письмові пояснення від 21.12.2020, в яких зазначає про те, що на електронній платформі «Прозорро.Продажі» з`явилось оголошення Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській, Донецькій та Луганській областях про продовження договору оренди від 06.07.2017 №6340-Н державного індивідуально визначеного майна, яке розташоване в цокольному поверсі триповерхової будівлі Науково-дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ за адресою: м.Харків, вул.Трінклера, 6. Вказане приміщення, як зазначає позивач, використовується для розміщення лабораторії та знаходиться поряд із приміщенням, яке він орендував за договором №6579-Н від 26.09.2018. Позивач вважає, що за вказаних обставин позиція відповідача стосовно надання в оренду приміщень виключно в освітніх цілях є суперечливою.
		До своїх пояснень відповідач надав документи, роздруковані з електронної платформи «Прозорро.Продажі»: назву лоту, фотографію, оголошення, технічний паспорт. 
		Судова колегія зазначає, що відповідно до ч.1 ст.266 ГПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.
		Надані позивачем доповнення до апеляційної скарги були подані з порушенням вказаного строку.
		Крім того, згідно ч.2 ст.266 ГПК України, у разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни.
		За положенням ч.8 ст.80 ГПК України, копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
		Позивачем не надано суду доказів направлення пояснень з доданими до них доказами іншим учасникам справи, у зв`язку з чим, вони не можуть бути враховані судом.
		Судова колегія також зазначає, що додані до пояснень документи є новими доказами, які не були предметом дослідження та оцінки суду першої інстанції.
		Відповідно до ч.3 ст.269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
		Позивачем, в порушення вказаних приписів, не обґрунтовано та не доведено причини неподання цих документів суду першої інстанції.
		Крім того, слід зазначити, що пояснення позивача та додані до них документи не стосуються предмету спору у цій справі, оскільки позивачем надано інформацію про інші приміщення, які не перебували в оренді позивача за договором від 06.07.2017 №6340-Н.
		 
		В судове засідання 22.12.2020 треті особи не з`явилися. 
		Повідомлення суду від 01.12.2020 про перенесення судового засідання, у зв`язку із хворобою головуючого судді, на 22.12.2020 о 11:00 год. було отримано Міністерством охорони здоров`я України поштою 07.12.2020, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням.
		Харківський національний медичний університет отримав повідомлення суду від 01.12.2020, що підтверджується підписом його представника на зворотній стороні повідомлення. 
		Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Оскільки треті особи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників третіх осіб. 
		 
		Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
		 
		Позивач в позові зазначає про те, що з 2009 року він орендує у Харківського національного медичного університету частину нежитлового приміщення розташованого у підвальному приміщенні триповерхової будівлі з триповерховою надбудовою в центральній частині та двома 4-х поверховими прибудовами Науково  дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ, площею 50,0 кв.м, розміщене за адресою: місто Харків, вул. Трінклера, 6. 
		Майно перебуває на балансі Харківського національного медичного університету та використовується в цілях передбачених зареєстрованими видами діяльності орендаря: розміщення солярію.
		 
		21.02.2018, після закінчення терміну договору оренди №25/14 від 02.06.2014, позивач звернувся до Харківського національного медичного університету із заявою про передачу йому в оренду цього ж самого індивідуально визначеного нерухомого державного майна, але зі збільшенням площі 78,7 кв.м. з метою розміщення солярію та торгівельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів (а.с.25 т.1).
		На зазначене майно була відсутня заборона на передачу його в оренду, що підтверджується довідкою Харківського національного медичного університету від 15.03.2018р №217/012 (а.с.26 т.1), відповідно до якої Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області запропоновано передати в оренду нежитлові приміщення  приміщення зали (за технічним паспортом №11-10) площею 62,7 кв.м., приміщення зали (за технічним паспортом №11-11) площею 16,0 кв.м., приміщення коридору (за технічним паспортом №11-34) площею 6,3 кв.м., що розташовані в цокольному поверсі триповерхової частини нежитлового будинку, загальною площею 85,0 кв.м., за адресою: місто Харків, вул. Трінклера, 6, з метою розміщення солярію на площі 25,65 кв.м., торгівельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів на площі 59,35 кв.м.
		 
		23.03.2018 позивач знову звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області з письмовою заявою, в якій просив передати йому в оренду індивідуально визначене нерухоме майно: нежитлові приміщення  приміщення зали та коридору (за технічним паспортом №11-10, 11-11, 11-34) загальною площею 85,0 кв.м., розміщені на цокольному поверсі триповерхової частини нежитлового будинку Науково  дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ, за адресою: місто Харків, вул. Трінклера, будинок 6, що перебуває на балансі Харківського національного медичного університету, з метою розміщення солярію на площі 25,65 кв.м., торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів на площі 59,35 кв.м. строком на 7 (сім) років. 
		До зазначеної заяви було додано пакет установчих і реєстраційних документів та проект договору оренди на вищезазначені приміщення зі строком на 7 років, мета розміщення: солярій на площі 25,65 кв.м., торговельний об`єкт з продажу непродовольчих товарів на площі 59,35 кв.м.
		 
		23.03.2018 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області до Міністерства охорони здоров`я України направлено лист №43-1719 з проханням протягом 15 днів з дати отримання листа надати висновки про умови договору оренди вищезазначеного майна, зокрема щодо терміну оренди та напряму цільового використання державного майна, або відмову в укладенні договору оренди (а.с.36 т.1).
		Вказаний лист отриманий Міністерством охорони здоров`я України 02.04.2018, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (38 т.1).
		 
		26.04.2018 позивач надав відповідачу лист погодження Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації від 19.04.2018 №01-04/1029-2/1347 на передачу в оренду частини приміщень будівлі за адресою: м.Харків, вул.Трінклера, 6, літ. «А-3-6», яка перебуває на державному обліку як пам`ятка архітектури (а.с.39,40 т.1).
		27.04.2018 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області до Міністерства охорони здоров`я України (в доповнення до листа від 23.03.2018 №43-179) направлений лист-погодження Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації №01-04/1029-2/1347 від 19.04.2018 (а.с.41 т.1).
		Вказаний лист відповідно до поштового повідомлення про вручення отриманий Міністерством охорони здоров`я України 07.05.2018 (а.с.42 т.1).
		 
		15.05.2018 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області був отриманий лист Міністерства охорони здоров`я України від 02.05.2018 за №10.4-12/352/11110, яким відмовлено в укладанні договору оренди, у зв`язку з тим, що приміщення є пам`яткою архітектури, але відсутнє погодження органу управління у сфері охорони культурної спадщини (а.с.43 т.1).
		 
		З огляду на те, що при направленні листа - відмови від 02.05.2018 в укладенні договору оренди, ще не було отримано лист Регіонального відділення №43-179 від 27.04.2018 разом із листом-погодженням Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації від 19.04.2018 № 01-04/1029-2/1347, Регіональне відділення вдруге звернулось до Міністерства охорони здоров`я України з проханням протягом 15 днів з дати отримання листа надати висновки про умови договору оренди вищезазначеного майна, зокрема щодо терміну оренди та напряму цільового використання державного майна, або відмову в укладенні договору оренди (а.с.46 т.1).
		Вказаний лист відповідно до поштового повідомлення про вручення отриманий Міністерством охорони здоров`я України 21.05.2018 (а.с.48 т.1).
		 
		18.06.2018 Регіональним відділенням від Міністерства охорони здоров`я України був отриманий лист від 08.06.2018 №10.4-12/464/14370, яким надано згоду на укладення договору оренди на зазначені вище приміщення з метою використання  розміщення солярію на площі 25,65 кв.м, торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів на площі 59,35 кв.м.; строк дії договору оренди встановити  2 роки 11 місяців (а.с.49 т.1).
		Регіональним відділенням були враховані пропозиції Міністерства охорони здоров`я України, які були надіслані листом 08.06.2018 № 10.4-12/464/14370 щодо умов договору оренди, а саме з метою розміщення солярію на площі 25,65 кв.м., торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів на площі 59,35 кв.м., терміном дії договору оренди на 2 роки 11 місяців.
		27.06.2018 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області було зроблено оголошення в газеті Відомості приватизації про намір передати майно в оренду на 2 роки 11 місяців. В оголошені була розміщена інформація, що заяви про оренду та документи приймаються протягом десяти робочих днів після опублікування оголошення (а.с.51 т.1).
		Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України №1408 від 17.07.2018 (а.с.54 т.1) вирішено передати в оренду ФОП Онопрієнко В.М., як єдиному заявнику, державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення - приміщення зали (за технічним паспортом №11-10) площею 62,7 кв.м., приміщення зали (за технічним паспортом №11-11) площею 16,0 кв.м., приміщення коридору (за технічним паспортом №11-34) площею 6,3 кв.м., що розташовані в цокольному поверсі 3-поверхового будинку з триповерховою надбудовою у центральній частині та двома 4-поверховими прибудовами Науково  дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ, що є пам`яткою архітектури, літ. за тех. паспортом А-3-6, інв. №10310011, загальною площею 85,0 кв.м., за адресою: місто Харків, вул. Трінклера, будинок 6, з метою: розміщення солярію на площі 25,65 кв.м., торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів на площі 59,35 кв.м., строком на 2 (два) роки 11 місяців.
		23.07.2018 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області ФОП Онопрієнко В.М. були передані для підписання 3 примірники договору оренди індивідуально визначеного нерухомого державного майна: нежитлових приміщень загальною площею 85,0 кв.м., розміщених на цокольному поверсі триповерхової частини нежитлового будинку Науково  дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ за адресою: місто Харків, вул. Трінклера, 6, що перебуває на балансі Харківського національного медичного університету зі строком оренди на 2 роки 11 місяців з метою розміщення солярію на площі 25,65 кв.м., торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів на площі 59,35 кв.м.
		24.07.2018 ФОП Онопрієнко В.М. повернув підписані 3 примірники договору до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (а.с.57 т.1).
		Листом від 25.07.2018 №43-4726 Регіональне відділення направило балансоутримувачу підписані орендарем та орендодавцем примірники договору оренди для підписання актів приймання-передачі, які є додатком до договорів (а.с.58 т.1).
		 
		В той же час, 16.07.2018, тобто, після завершення терміну для прийняття заяв про оренду, Регіональним відділенням від Міністерства охорони здоров`я України був отриманий ще один лист від 03.07.2018 №10.4-12/503/16730, в якому було зазначено, що комісія вирішила частково погодити укладання договору оренди, а саме розміщення торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів на площі 59,35 кв.м. строком на 1 рік, а в розміщенні солярію на площі 25,65 кв.м. вирішено відмовити у зв`язку з невідповідністю мети навчального закладу (а.с.52 т.1).
		Листом від 08.08.2018 № 1986/03-12 (а.с.59 т.1) балансоутримувач повідомив Регіональне відділення про відсутність правових підстав для передачі у користування орендарю нерухомого державного майна за актом приймання  передачі строком на 2 роки 11 місяців у відповідності з листом Міністерства охорони здоров`я України від 08.06.2018 № 10.4-12/464/14370, оскільки Регіональним управлінням не було взято до уваги останній лист Міністерства охорони здоров`я України від 03.07.2018 № 10.4-12/503/16730, у зв`язку з чим балансоутримувач клопотав перед Регіональним відділенням про приведення у відповідність наданих орендарю для підписання проектів договору оренди.
		Регіональним відділенням з метою вирішення суперечностей та необхідності дотримання позиції Міністерства охорони здоров`я України, викладеної у листі від 03.07.2018 № 10.4-12/503/16730, видано наказ № 1725 від 27.08.2018, яким внесені зміни до наказу від 17.07.2018 № 1408 та вирішено передати в оренду державне нерухоме майно строком на 1 рік (а.с.61 т.1).
		 
		26.09.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та ФОП Онопрієнко В.М. (орендар) був укладений та підписаний договір оренди №6579-Н (а.с.62 т.1).
		Відповідно до п.1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення - приміщення зали (за технічним паспортом №11-10) площею 62,7 кв.м., приміщення зали (за технічним паспортом №11-11) площею 16,0 кв.м., приміщення коридору (за технічним паспортом №11-34) площею 6,3 кв.м., що розташовані в цокольному поверсі 3-поверхового будинку з триповерховою надбудовою у центральній частині та двома 4-поверховими прибудовами Науково  дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ, загальною площею 85,0 кв.м., за адресою: місто Харків, вул. Трінклера, будинок 6, що перебуває на балансі Харківського національного медичного університету.
		Згідно до п.1.2 договору, майно передається в оренду з метою: розміщення торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів.
		Вказаний договір укладено строком на 1 рік, що діє з 26.09.2018 по 26.09.2019 (п.10.1 договору).
		 
		24.06.2019 позивач звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області з проханням письмово повідомити обставини чому саме був неукладений договір оренди зі строком оренди на 7 років (згідно заяви позивача) та на 2,11 роки (згідно редакції договору, яка була передана для підписання 23.07.2018 Регіональним відділенням) (а.с.71 т.1).
		У відповідь, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області направило позивачу лист від 27.06.2019 №43-4174, до якого було додано листування з Міністерством охорони здоров`я України та зазначено, що умови договору оренди були прийняті позивачем (а.с.75 т.1).
		Позивач, звертаючись до суду з цим позовом, посилається на те, що Регіональним відділенням Фонду державного майна по Харківській області та Міністерством охорони здоров`я України не було додержано визначений ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" порядок погодження договору оренди, вказані органи діяли не узгоджено та не послідовно, зокрема, Міністерством охорони здоров`я України, при направленні своїх висновків щодо оренди державного окремого індивідуально визначеного майна, двічі порушено п`ятнадцятиденний строк, передбачений ч. 1 п. 3 ст.9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". 
		За вказаних обставин, позивач вважає, що в розумінні ч. 4 п. 3 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" укладення договору оренди вважається погодженим на тих умовах, які були запропоновані Регіональним відділенням фонду державного майна України по Харківській області у відповідності до заяви позивача від 23.03.2018, а саме: з метою розміщення солярію на площі 25,65 кв.м, торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів на площі 59,35 кв.м. та строком на 7 (сім) років.
		 
		Судова колегія зазначає наступне 
		Спірні правовідносини виникли 21.02.2018, коли позивач після закінчення терміну дії договору оренди №25/14 від 02.06.2014 звернувся до Харківського національного медичного університету із заявою про передачу йому цього ж самого індивідуально визначеного нерухомого майна державної власності, але зі збільшенням площі, з метою розміщення солярію та торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів. 
		Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.78 Закону України «Про освіту» №2145 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин сторін), фінансування закладів, установ і організацій системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
		Державні та комунальні заклади освіти мають право надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України. 
		Згідно ч.1 ст.79 Закону України «Про освіту», джерелами фінансування суб`єктів освітньої діяльності відповідно до законодавства можуть бути, зокрема, доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.
		До майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать, зокрема, нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством. (ч.1 ст.80 Закону України «Про освіту»).
		Приміщення - це частина внутрішнього об`єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу (постанова Кабінету Міністрів України №1442 від 28.10.2004 "Про затвердження Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна").
		За положеннями ч.4 ст.80 Закону України «Про освіту» №2145 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин сторін), об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням.
		Подібна за змістом норма містилася і у Законі України «Про освіту» №1060, згідно якої, об`єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов`язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням (ч.4 ст.63). 
		У пп. 2 п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" вказано, що навчальні заклади мають право надавати інші послуги, зокрема, надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.
		Пунктом 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001, встановлено, що здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов`язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.
		Отже, виходячи зі змісту вищенаведених правових положень, як додаткове джерело фінансування навчальних закладів законом передбачена можливість залучати, у тому числі, доходи від надання в оренду приміщень. 
		Проте, надання в оренду таких приміщень, що тимчасово не задіяні, дозволяється лише для їх використання, пов`язаного з навчально-виховним процесом відповідного навчального закладу, за умови, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.
		Невикористання навчальним закладом спірних приміщень для навчального процесу не надає права передачі цих приміщень в оренду з іншою метою, ніж пов`язаною з навчально-виховним процесом.
		Вказана правова позиція узгоджується з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 та постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 906/164/17.
		 
		Як свідчать матеріали справи, предметом договору оренди №6579-Н від 26.09.2018, зміни в який просить внести позивач, є нежитлові приміщення будівлі Науково  дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ за адресою: місто Харків, вул. Трінклера, будинок 6, що перебуває на балансі Харківського національного медичного університету.
		Спірні нежитлові приміщення передані в оренду відповідачу для розміщення торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів, про що зазначено в п.1.2 договору.
		Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просить внести зміни у вказаний договір, зокрема, передати в оренду приміщення з метою розміщення солярію та об`єкту з продажу непродовольчих товарів.
		Проте, передача в оренду приміщень закладу освіти для розміщення солярію та об`єкту з продажу непродовольчих товарів суперечить забороні, встановленій частиною 4 статті 80 Закону України «Про освіту» №2145 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин сторін), оскільки надання послуг солярію та продаж непродовольчих товарів не пов`язане з навчально-виховним процесом. 
		Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, направляючи цю справу на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову. 
		 
		Позивач в апеляційній скарзі посилається на постанову Кабінету Міністрів України №796 від 27.08.2010 (якою передбачено право навчальних закладів передавати в оренду майно, що тимчасово не використовується в освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій діяльності, науковій діяльності) та положення ч.4 ст.29 «Порядку передачі в оренду державного та комунального майна» (якими визначено випадки передачі в оренду майна без обмеження щодо використання).
		Судова колегія зазначає, що посилання позивача на вказані постанови є безпідставними, оскільки їх положення застосовуються лише у взаємозв`язку з вимогами статті 80 Закону України «Про освіту», який має вищу юридичну силу, тобто, за умови дотримання вимог вказаної статті щодо заборони використання об`єктів закладів освіти не за призначенням. 
		 
		В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що Верховний Суд не має єдиної правової позиції при розгляді аналогічних справ. 
		Позивач посилається на постанови Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №908/457/17, від 07.03.2018 у справі №904/3956/17 та зазначає про те, що положення Закону України «Про освіту», Закону України «Про оренду державного та комунального майна», постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №796 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної власності», постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483, яким затверджено «Порядок передачі в оренду державного та комунального майна» у їх системному тлумаченні дозволяють передавати в оренду будівлі, споруди, окремі тимчасово вільні приміщенні і площі за умови, якщо такі об`єкти тимчасово не використовуються у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності та у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі. 
		 
		Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2018 справа №906/164/17 була передана на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у зв`язку із існуванням різної судової практики Верховного Суду щодо застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
		15.06.2018 об`єднаною Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийнято постанову у справі №906/164/17, в якій з урахуванням всіх нормативних документів, що стосуються спірних правовідносин надано висновок про те, що об`єкти освіти, можуть бути передані в оренду виключно для діяльності, пов`язаної з навчально-виховним процесом, а невикористання приміщень для навчального процесу не надає права передачі цих приміщень в оренду з іншою метою, ніж пов`язаною з навчально-виховним процесом.
		В подальшому, аналогічний висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17.
		На теперішній час судова практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є сталою та єдиною. 
		Враховуючи наведене, доводи апелянта є помилковими.
		 
		Судова колегія також зазначає наступне.
		Відповідно до ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №2269-ХІІ, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. 
		За положеннями ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		Таким чином, для продовження дії договору оренди на підставі ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування орендованим майном; відсутнє письмове повідомлення однієї зі сторін договору у встановлений строк про припинення або зміну умов договору.
		Відтак, якщо на дату закінчення строку дії договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
		Істотне значення у даному випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов`язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, та факт її отримання іншою стороною (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 03.03.2020 у справі №916/806/19).
		 
		Договір оренди №6579-Н від 26.09.2018, зміни в який просить внести позивач, укладено строком на 1 рік - з 26.09.2018 по 26.09.2019 (п.10.1 договору).
		Відповідно до п.10.6 договору, його чинність припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
		Як свідчать матеріал справи, заявою №20-03-02-02443 від 03.10.2019 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях повідомило позивача про припинення дії договору оренди №6579-Н від 26.09.2018 в порядку ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (а.с.187 т.1).
		У вказаному листі відповідач заперечував проти продовження договору та послався на те, що від Міністерства охорони здоров`я України надійшов лист від 19.07.2019 №10.4-12/35846/2-19 про намір використовувати майно для власних потреб, у зв`язку з чим орендоване майно підлягає поверненню за актом приймання-передачі. 
		До матеріалів справи додано лист Міністерства охорони здоров`я України від 19.07.2019 №10.4-12/35846/2-19, в якому Регіональне відділення було повідомлено про те, що Харківський національний медичний університет має намір використовувати орендоване ФОП Онопрієнко В.М. нерухоме майно для власних потреб (а.с.68 т.3).
		Харківський національний медичний університет звертався до Регіонального відділення з листом №01-13/24/1213 від 22.05.2019, в якому зазначав про намір використовувати орендоване позивачем майно в освітніх цілях та просив не продовжувати договір оренди №6579-Н від 26.09.2018 (а.с.190 т.1).
		16.10.2019 позивач отримав заяву відповідача №20-03-02-02443 від 30.10.2019 про припинення дії договору, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.189 т.1). 
		Отже, відповідачем дотримано визначений ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» порядок припинення договору оренди шляхом направлення орендарю відповідної заяви протягом місця після закінчення строку дії договору. 
		За вказаних обставин, договір оренди №6579-Н від 26.09.2018 припинив свою дію 26.09.2019 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено. 
		Враховуючи наведене, відсутні правові підстави для внесення змін до договору оренди №6579-Н від 26.09.2018, який вже припинив свою дію, про що обґрунтовано вказав суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні. 
		 
		Позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що орендодавцем за договором оренди №6579-Н від 26.09.2018 є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, а не Регіональне відділення Фонду державного майна по Харківській, Донецькій та Луганській областях, оскільки не була дотримана передбачена Цивільним кодексом України процедура заміни сторони договору внаслідок правонаступництва. 
		Як зазначає позивач, від орендодавця за спірним договором  Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області не надходило повідомлень про припинення договору, а отже, договір є діючим. 
		Судова колегія з цього приводу зазначає наступне. 
		Наказом Фонду державного майна України від 16.05.2019 №467 прийнято рішення про утворення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях як юридичну особу публічного права, що розташована у м. Харків, реорганізувавши шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області.
		Відповідно до п. 2 вказаного наказу, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях є правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області.
		Крім того, відповідно до абзацу 2 п. 1 Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22.05.2019 № 487, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях є правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області.
		Наказом Фонду державного майна України від 02.07.2019 № 639 днем початку роботи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях визначено 02.07.2019.
		Згідно офіційних відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області припинене як юридична особа з 06.03.2020.
		За приписами ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
		Враховуючи наведене, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях є правонаступником прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, оскільки до цього органу з дня початку його роботи перейшли повноваження Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області.
		 
		Судова колегія зазначає, що при реорганізації юридичної особи орендодавця всі права та обов`язки за договором оренди переходять до нового орендодавця  юридичної особи, яка створена в результаті реорганізації.
		Реорганізація відповідача відбулась під час дії договору оренди №6579-Н від 26.09.2018.
		Отже, до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях з час його створення перейшли права та обов`язки орендодавця за договором оренди №6579-Н від 26.09.2018, в тому числі, право на звернення до позивача із заявою про припинення дії договору оренди. 
		Враховуючи наведене, доводи позивача про те, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях не було орендодавцем за договором оренди  є помилковими.
		Відсутність документального оформлення заміни сторони за договором оренди не позбавляло орендодавця - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях скористатися своїм правом на припинення дії договору оренди в порядку ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», що спростовує доводи апелянта.
		 
		Стосовно доводів позивача у позові про те, що порядок при погодженні умов договору оренди державні органи діяли не узгоджено та не послідовно, що порушує гарантоване Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод право на мирне володіння майном, судова колегія зазначає наступне.
		 
		Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		У справі "Суханов та Ільченко проти України", заяви № № 68385/10 та 71378/10, рішення від 26.06.2014, пункт 35 Європейський суд з прав людини зазначив, що за певних обставин законне сподівання на отримання активу також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має законне сподівання, якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (див. рішення у справі Копецький проти Словаччини (Kopecky v. Slovakia) [ВП], заява № 44912/98, п. 52, ЄСПЛ 2004-IX). Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами (див. вищенаведене рішення у справі Копецький проти Словаччини (Кореску v. Slovakia), п. 50; Anheuser-Busch Inc. проти Португалії (Anheuser-Busch Inc. v. Portugal) [ВП], заява № 73049/01, п. 65, ЄСПЛ 2007-І).
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного урядування може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 53, та Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), п. 38).
		 
		З обставин цієї справи вбачається, що очікування позивача для отримання задоволення своїх вимог не були засновані на законі та судовій практиці, а у державного органу наявне право виправити свою помилку.
		Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, в постанові від 10.06.2020 у цій справі. 
		 
		Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків Господарського суду Харківської області.
		Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги позивача без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2020 у справі №922/2712/19 - без змін.
		З урахуванням приписів статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладається на позивача. 
		Враховуючи викладене, керуючись ст.270, п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст.276, 282, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2020 року у справі №922/2712/19 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
		Повний текст постанови складено 24.12.2020р.
		 
		Головуючий суддя О.Є. Медуниця
		 
		Суддя Н.В. Гребенюк 
		 
		Суддя Л.Ф. Чернота

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...