Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/1598/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Розірвання договорів (правочинів); надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 24.12.2020. Зареєстровано: 24.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.12.2020.
Дата набрання законної сили: 17.12.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 грудня 2020 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  904/1598/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		О. О. Мамалуй - головуючий, О. М. Баранець, В. І. Студенець
		за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги приватного акціонерного товариства "Дніпропетровськ-Авто", товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових металів"
		на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.09.2020р.
		у складі колегії суддів: А. Є. Чередко- головуючий, Л. А. Коваль, В. Ф. Мороз
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових металів"
		до приватного акціонерного товариства "Дніпропетровськ-Авто"
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватне акціонерне товариство "Автокапітал"
		про розірвання договорів та стягнення коштів
		за участю представників: 
		від позивача: А.В. Балабко - адвокат,
		від відповідача: не з`явились,
		від третьої особи: не з`явились
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.          Короткий зміст позовних вимог
		 
		ТОВ "Запорізький завод кольорових металів" звернулося до господарського суду з позовом до ПрАТ "Дніпропетровськ-Авто" про розірвання договорів поставки автомобілів № 0752623111 від 28.04.2017 та № 0752623021 від 21.10.2016 та стягнення 3 607     095, 57 грн., сплачених за автомобіль Mercedes-Benz GLS 500 4MATIC VIN НОМЕР_1 за договором поставки автомобіля №0752623111 від 28.04.2017; та 3     388     593, 76 грн., сплачених за автомобіль Mercedes-Benz GLS 500 4MATIC VIN НОМЕР_2 за договором поставки автомобіля №0752623021 від 21.10.2016; збитків в розмірі 511 772, 06 грн.; 151 411,92 грн. різниці між вартістю автомобіля Mercedes-Benz GLS 500 4MATIC VIN НОМЕР_1 , передбаченої договором поставки №0752623111 від 28.04.2017 та на момент подання позову; 404     754,75 грн. різниці між вартістю автомобіля Mercedes-Benz GLS 500 4MATIC VIN НОМЕР_2 , передбаченої договором поставки автомобіля №0752623021 від 21.10.2016 та на момент подання позову (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).
		 
		В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на положення ст. ст. 623, 653, 678, 710, 712 Цивільного кодексу України, ст. 224 та ст.225 Господарського кодексу України, норми Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затвердженого наказом Мінпромполітики №721 від 29.12.2004 та вказує, що ним було придбано товар з істотним недоліком - несправною системою «Active curve system», у зв`язку з чим неможливо використовувати автомобілі за цільовим призначенням.
		 
		Позивач вважає, що істотне порушення відповідачем (продавцем) вимог договорів щодо якості товару є підставою для їх розірвання і стягнення грошових коштів, сплачених за автомобіль, оскільки несправність системи «Active curve system» робить експлуатацію автомобілів небезпечною для осіб, які користуються автомобілями та представляє загрозу життю та здоров`ю інших учасників дорожнього руху.
		 
		До складу заподіяних збитків позивач включив витрати з реєстрації автомобілів; пенсійний збір за набуття права власності на легкові автомобілі; вартість додаткового обладнання автомобілів відеореєстраторами, тонування скла автомобіля, обладнання автомобілів сигналізацією, роботи з модернізації автомобілів; страхові платежі на обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу; транспортний податок.
		 
		Також, на підставі ч. 4 ст. 710 ЦК України позивач заявив до стягнення різниці між вартістю автомобілів Mercedes-Benz GLS 500 4MATIC, передбаченою договорами поставки та вартістю на момент подання позову.
		 
		2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
		 
		Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2020 у справі №904/1598/18 відмовлено у задоволенні позовних вимог. 
		 
		Рішення мотивоване тим, що позивач просить розірвати договори поставки з посиланням на придбання товару з істотними недоліками, проте ст. 678 ЦК України є спеціальною нормою для спірних правовідносин. Так, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право, відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми. Проте позивач не відмовлявся від договорів поставки автомобілів.
		 
		Суд також зазначив, що відшкодування різниці за ст. 710 ЦК України пов`язано з відмовою покупця від договору та повернення продавцю товару неналежної якості, проте в даному випадку позивач не відмовлявся від договору та не повертав придбаний товар продавцю.
		 
		Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги про розірвання договорів, стягнення збитків та повернення сплаченої вартості автомобілів є безпідставними.
		 
		Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.09.2020 рішення  господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2020р. у справі №904/1598/18 скасовано, прийнято нове рішення, позовні вимоги задоволено частково. Розірвано договір поставки автомобіля № 0752623111 від 28.04.2017,  та договір поставки автомобіля № 0752623021 від 21.10.2016р. Стягнуто з ПрАТ "Дніпропетровськ-Авто" на користь ТОВ "Запорізький завод кольорових металів" грошові кошти сплачені за автомобілі у сумі 6 995 689, 33 грн., збитки у сумі 423 352,15 грн. та витрати по сплаті судового збору за подання позову у сумі 111 278, 07 грн. Стягнуто з ПрАТ "Дніпропетровськ-Авто" на користь Державного бюджету України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у сумі 3 524,00 грн. В задоволенні позовних вимог про стягнення з ПрАТ "Дніпропетровськ-Авто" збитків у сумі 88 419, 91 грн. та різниці між вартістю автомобілів передбаченою договорами поставки та на момент подання позову у сумі 556 166, 67 грн. відмовлено. Стягнуто з ПрАТ "Дніпропетровськ-Авто" на користь ТОВ "Запорізький завод кольорових металів" судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 172 203, 09 грн.
		 
		Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що протоколи вхідних коротких тестів, наряди-замовлення та акти виконаних робіт з діагностики та гарантійного ремонту автомобілів, рекламаційні акти, висновки судових експертів, тощо доводять як факт існування недоліків в автомобілях, які придбані позивачем за спірними договорами, так і факт неодноразового (систематичного) їх проявлення після проведення ремонтних робіт, тобто неможливість усунення цих недоліків, що в розумінні ч. 2 ст. 678 ЦК України та п. 1 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства промислової політики України 29.12.2004 № 721, свідчить про істотність недоліків автомобілів внаслідок несправності системи «Active curve system».
		 
		Також в постанові зазначено, що судом першої інстанції безпідставно відхилені всі висновки судових експертів, які подавалися позивачем до матеріалів справи та підтверджують наявність несправності системи "Active curve system", яка є істотним недоліком автомобілів.
		 
		За висновками апеляційного господарського суду матеріалами справи підтверджується існування істотних недоліків в автомобілях, які придбані позивачем за спірними договорами, а відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що такі недоліки виникли після передання автомобілів покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування автомобілями, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили, недобросовісної поведінки або зловживання позивачем своїми правами.
		 
		При цьому, апеляційний суд вказав, що такий спосіб захисту порушеного права, як розірвання договору, зокрема передбачений ст. ст. 16, 611 ЦК України, п. 29 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства промислової політики України 29.12.2004 № 721, а пред`явивши даний позов у суді про розірвання договорів позивач фактично виразив своє волевиявлення на припинення їх дії, тобто відмову від них.
		 
		На думку апеляційного господарського суду, відмова особи від договору, як і його розірвання, мають однакові правові наслідки - припинення договору, тому відсутність формальної відмови позивача від договорів не може бути підставою для відмови у його правомірних та обґрунтованих позовних вимогах, що також не відповідало би завданню та основним засадам господарського судочинства, визначеним ст. 2 ГПК України та суперечило б ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» щодо права особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.
		 
		3. Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнення їх доводів
		 
		ТОВ "Запорізький завод кольорових металів" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача збитків у сумі 88     419,19 грн. та різниці між вартістю автомобілів передбаченої договорами поставки та на момент подання позову у сумі 556     166,67 грн., ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
		 
		Касаційна скарга подається на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України з посиланням на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм ст. ст. 623, 710 ЦК України у подібних правовідносинах.
		 
		За твердженням скаржника, оскільки в договорах поставки автомобілів був визначений грошовий еквівалент в іноземній валюті, дієвим правовим механізмом захисту майнових прав позивача є саме застосування курсової різниці між ціною товару, встановленою договором, і ціною відповідного товару на момент постановлення судом рішення, через коливання офіційного курсу гривні до євро.
		 
		Також у скарзі зазначається про необхідність стягнення з відповідача збитків, які були завдані позивачу у зв`язку з порушенням умов договору щодо якості автомобілів, а саме: вартість реєстрації автомобілів, пенсійний збір під час набуття права власності на легкові автомобілі, вартість додаткового обладнання автомобілів, обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу та транспортний податок.
		 
		ПрАТ "Дніпропетровськ-Авто", не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 214, 651, 653, 678, 710, 712 ЦК України, ст. 269 ГК України та ст. 79, 86, 104 ГПК України,  просить постанову господарського суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити в силі.
		 
		Касаційна скарга обґрунтовується положеннями п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права стосовно порядку розірвання та відмови від договорів - ст. ст. 651,678, 214 ЦК України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 10.05.2018р. у справі № 910/22541/16 та від 03.04.2018р. у справі № 904/4628/1;  стосовно правових наслідків розірвання договору - ч. 4 ст. 653 ЦК України,  без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палата Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №916/667/18; стосовно підстав для відхилення висновків експертів через наявність обставин, які виключали участь експерта у справі та в зв`язку із відсутністю у експертів спеціальних знань з питань безпеки життєдіяльності - ст. 104 ГПК України, без урахування висновків, викладених у постановах від 17.04.2019 у справі №910/22075/16 та від 27.11.2018 у справі № 923/237/17.
		 
		За доводами скаржника, на даний час відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме:
		-          щодо застосування ст. ст. 655-697, 712 ЦК України чи ст. ст. 264-271 ГК України у разі наявності у покупця - суб`єкта господарювання претензій до постачальника за договором поставки щодо недоліків в товарі протягом гарантійного строку;
		-          щодо правомірності розірвання договору поставки згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України або відмови від договору поставки на підставі ч. 2 ст. 678 ЦК України у разі наявності претензій щодо недоліків в товарі протягом гарантійного строку;
		-          щодо застосування ч. 2 ст. 678, ч. 4 ст. 710 ЦК України для визначення моменту повернення товару у разі відмови покупця від договору поставки та пред`явлення вимоги про повернення сплачених за товар грошових коштів;
		-          щодо правових підстав для задоволення вимог про повернення грошових коштів за поставлений товар у разі розірвання договору на підставі ст. 651 ЦК України;
		-          щодо тотожності правових підстав та наслідків у разі істотного порушення вимог щодо якості товару, передбачене ч.2 ст. 678 ЦК України та істотного порушення умов договору згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України;
		-          щодо наявності у суду правових підстав для вирішення питання про повернення товару постачальнику та грошових коштів покупцю за договором поставки у разі розірвання договору поставки на підставі ч.2 ст. 651 ЦК України.
		 
		За твердженням касаційної скарги, суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції не звернув уваги на те, що у рішенні місцевого господарського суду по кожній судовій експертизі надано оцінку невідповідності таких експертиз дійсним обставинам справи та їх необґрунтованість. Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, експерти не здійснювали огляд транспортних засобів, у тому числі, з використанням запропонованого відповідачем діагностичного обладнання XENTRY_Diagnosis (Connect), експерти безпосередньо не досліджували автомобілі та зробили свій висновок на підставі наданих представниками ТОВ «Запорізький завод кольорових металів» на дослідження матеріалів та проведених раніше досліджень технічного стану транспортних засобів. 
		 
		На думку скаржника, матеріали справи вказують на те, що ТОВ «Запорізький завод кольорових металів» не заявляло про відмову від договору в такій самій формі, як було вчинено правочин, тобто письмово; ТОВ «Запорізький завод кольорових металів» не намагалося повернути ПрАТ «Дніпропетровськ-Авто» автомобілі, що могло б свідчити про фактичну відмову від договору, незважаючи на недотримання письмової форми відмови; ТОВ «Запорізький завод кольорових металів» продовжує використовувати автомобілі, що підтверджується актами виконаних робіт протягом 2019 року, складених ПП «Віктор і Сини», що також не свідчить про фактичну відмову від договору, незважаючи на недотримання письмової форми відмови.
		 
		Також скаржник вказує, що істотне порушення договору в розумінні ч. 2 ст. 651 ЦК України не є тотожним істотному порушенню щодо якості товару в розумінні ч. 2 ст. 678 ЦК України. 
		 
		4. Позиції інших учасників справи
		 
		Відповідач у відзиві на касаційну скаргу позивача зазначає, що до договірних відносин поставки не застосовуються норми ст. 704 ЦК України. Також вказує, що заявлені позивачем витрати понесені ним у зв`язку з придбанням автомобілів та їх експлуатацією, а не з невиконанням зобов`язання відповідачем, що не доведено належними та допустимими доказами. Відповідач просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення місцевого господарського суду - залишити в силі.
		 
		Позивач у відзиві на касаційну скаргу відповідача зазначає, що вона є необґрунтованою та безпідставною, а постанова апеляційного господарського суду прийнята без порушення норм матеріального та процесуального права, у відповідності до норм діючого законодавства та підлягає скасуванню лише в оскаржуваній позивачем частині.
		 
		ПрАТ "Автокапітал" у відзиві на касаційні скарги просить касаційну скаргу відповідача задовольнити як законну та обґрунтовану, а в задоволенні касаційної скарги позивача - відмовити.
		 
		5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
		 
		21 жовтня 2016 року між ТОВ «Запорізький завод кольорових металів» як покупцем та ПрАТ «Дніпропетровськ - Авто» в особі філії «Автосалон Мерседес» ПрАТ «Дніпропетровськ - Авто» як продавцем укладено договір № 0752623021 поставки автомобіля.
		 
		Відповідно до п. 1.1 договору продавець, керуючись рішенням покупця, який вибрав потрібний йому автомобіль, модель Mercedes-Benz GLS 500 4MATIC, рік випуску 2017 з представлених в салоні зразків, зобов`язується передати у власність покупцеві автомобіль, аналогічний вибраному прикладу, а покупець зобов`язується прийняти переданий автомобіль і оплатити його за ціною в розмірі та порядку, визначеному цим договором.
		 
		Згідно з п. 2.4 договору поставки автомобіля № 0752623021 від 21.10.2016 повна ціна автомобіля, яка підлягає сплаті, становить 3 358 255, 95грн. (з ПДВ), що в еквіваленті становить 118 457євро, розрахована за комерційним курсом станом на 21.10.2016.
		 
		Додатковою угодою № 1 від 26.10.2016 до договору № 0752623021 від 21.10.2016 сторони узгодили поставку запасних частин та виконання робіт відносно автомобіля на загальну суму 46 376,90грн.
		 
		В додатковій угоді № 2 від 01.03.2017 до договору № 0752623021 від 21.10.2016 сторони домовились про зміну ціни автомобіля та узгодили, що вона становить 3 388 593,76грн. (з ПДВ).
		 
		На виконання умов договору позивач сплатив вартість автомобіля в повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача, що підтверджується платіжними дорученнями № 10848 від 01.11.2016, № 2699 від 01.03.2017.
		 
		03 березня 2017 року позивачем зареєстровано автомобіль в Територіальному сервісному центрі МВС України № 2341 та отримано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 (автомобіль Mercedes-Benz GLS 500 4MATIC, VIN НОМЕР_4 , державний номер НОМЕР_5 ) (далі - Автомобіль-1).
		 
		28 квітня 2017 року між ТОВ «Запорізький завод кольорових металів» як покупцем та ПрАТ «Дніпропетровськ - Авто» в особі філії «Автосалон Мерседес» ПрАТ «Дніпропетровськ - Авто» як продавцем укладено договір № 0752623111 поставки автомобіля.
		 
		Відповідно до п. 1.1 договору продавець, керуючись рішенням покупця, який вибрав потрібний йому автомобіль, модель Mercedes-Benz GLS 500 4MATIC, рік випуску 2017 з представлених в салоні зразків, зобов`язується передати у власність покупцеві автомобіль, аналогічний вибраному прикладу, а покупець зобов`язується прийняти переданий автомобіль і оплатити його за ціною в розмірі та порядку, визначеному цим договором.
		 
		Згідно з пунктом 2.4 договору поставки автомобіля № 0752623111 від 28.04.2017 повна ціна автомобіля, яка підлягає сплаті, становить 3 384 921,96 грн. (з ПДВ), що в еквіваленті становить 117     369 євро, розрахована за комерційним курсом станом на 21.10.2016.
		 
		Згідно з умовами додаткової угоди № 1 до договору повна ціна автомобіля, яка підлягає до сплати за договором, становить 3 607 095,57 грн. (з ПДВ).
		 
		На виконання умов договору позивач сплатив вартість автомобіля в повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача, що підтверджується платіжними дорученнями № 13784 від 05.05.2017, № 16356 від 27.09.2017.
		 
		28 вересня 2017 року позивачем зареєстровано автомобіль в Територіальному сервісному центрі МВС України № 2341 та отримано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_6 (автомобіль Mercedes-Benz GLS 500 4MATIC VIN НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_7 ) (далі - Автомобіль-2).
		 
		20.12.2017, 10.01.2018, 12.01.2018, 12.02.2018, 13.03.2018, 16.03.2018 позивач звертався до авторизованого СТО дилерської мережі дистриб`ютора - філії «Автосалон Мерседес» ПрАТ «Дніпропетровськ-Авто» для проведення діагностики та гарантійного ремонту системи «Active curve system» автомобілів.
		 
		20.12.2017 був проведений гарантійний ремонт Автомобіля-1, що потверджується актом виконаних робіт ЗН-0008451 від 20.12.2017 року.
		 
		13.03.2018 був проведений гарантійний ремонт Автомобіля-1 щодо усунення несправності системи «Active curve system», що підтверджується актом виконаних робіт 3H-0009362 від 13.03.2018.
		 
		16.03.2018 Автомобіль-1 було передано на діагностику, що підтверджується нарядом-замовленням ЗН-0009411 від 16.03.2018, однак діагностика автомобіля не була проведена через наявність технічних проблем, про що Філією «Автосалон Мерседес» ПрАТ «Дніпропетровськ-Авто» було надано відповідний лист.
		 
		30.03.2018 позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 74, з проханням скласти рекламаційний акт та здійснити заміну Автомобіля-1 на такий самий належної якості, у зв`язку з істотним недоліком, який виразився у систематичній неодноразовій несправності системи «Active curve system».
		 
		03.04.2018 комісією технічних фахівців Філії «Автосалон Мерседес» Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровськ - Авто» за участю представників позивача складено рекламаційний акт, в якому зазначено: «заявлена власником автомобіля несправність щодо некоректної роботи «Active curve system» підтверджується, не є істотним недоліком, може бути усунута Філією «Автосалон Мерседес» ПРАТ Дніпропетровськ-Авто» шляхом заміни переднього стабілізатору поперечної стійкості відповідно до порядку проведення гарантійного ремонту. Запропоновано надати автомобіль для проведення гарантійного ремонту».
		 
		10.01.2018 був проведений гарантійний ремонт системи «Active curve system» Автомобіля-2, що підтверджується актом виконаних робіт ЗН-0008647 від 10.01.2018.
		 
		12.01.2018 було проведено діагностику Автомобіля-2 та роботи щодо усунення несправності відповідно до регламенту (прокачано систему), після чого було зафіксовано несправність системи «Active curve system», що підтверджується нарядом-замовленням ЗН-0008682 від 12.01.2018.
		 
		12.02.2016 гарантійний ремонт не був проведений з причини відсутності запасної деталі та необхідності замовлення необхідної деталі.
		 
		Після надходження необхідних деталей авторизоване СТО запросило позивача для проведення гарантійного ремонту системи «Active curve system» і 26.02.2018 був проведений гарантійний ремонт системи «Active curve system» Автомобіля-2, що підтверджується актом виконаних робіт 3H-0009173 від 26.02.2018.
		 
		06.03.2018 позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 66 з проханням скласти рекламаційний акт та здійснити заміну автомобіля марки Mercedes-Benz GLS 500 4МАТІС на такий самий належної якості, у зв`язку з істотним недоліком, який виразився у систематичній (неодноразовій) несправності системи «Active curve system». 
		 
		23.03.2018 комісією технічних фахівців Філії «Автосалон Мерседес» ПрАТ «Дніпропетровськ-Авто» за участю представників позивача складено рекламаційний акт, в якому зазначено: «заявлена власником автомобіля несправність щодо некоректної роботи «Active curve system» підтверджується, не є істотним недоліком, може бути усунута Філією «Автосалон Мерседес» ПрАТ Дніпропетровськ-Авто» шляхом заміни переднього стабілізатору поперечної стійкості відповідно до порядку проведення гарантійного ремонту. Запропоновано надати автомобіль для проведення гарантійного ремонту».
		 
		Листом №24 від 26.03.2018 філія «Автосалон Мерседес» ПрАТ «Дніпропетровськ-Авто» повідомила позивача про порядок проведення гарантійного ремонту - заміну стабілізатора на аналогічний, що встановлюється на автомобілі Mercedes-Benz GLS у версії AMG. Встановлення такої модифікації передбачено заводом - виробником та не потребує додаткових узгоджень. Для проведення гарантійного ремонту позивач не надав Автомобіль-2.
		 
		Листом філії «Автосалон Мерседес» ПрАТ «Дніпропетровськ-Авто» №32 від 30.03.2018 позивачу повторно було запропоновано надати автомобіль для проведення гарантійного ремонту в зручний час для покупця. Автомобіль для проведення гарантійного ремонту не наданий.
		 
		6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови
		 
		Верховний Суд констатує, що позивач, посилаючись на положення ст. ст. 623, 653, 678, 710, 712 Цивільного кодексу України, ст. 224 та ст.225 Господарського кодексу України в позовній заяві просив:
		-          розірвати договори поставки;
		-          стягнути з продавця кошти, сплачені позивачем за поставлені йому по цим договорам автомобілі;
		-          стягнути з продавця збитки, спричинені порушенням продавцем умов договорів щодо якості автомобілів;
		-          стягнути різницю між вартістю автомобілів, передбаченою договорами та на момент подання позову.
		 
		Стосовно позовних вимог про розірвання договорів поставки та стягнення сплачених за куплений товар коштів Верховний Суд відзначає, що відповідно до положень ч.2 ст. 678 ЦК України (статті, на яку позивач посилається в обґрунтування своїх вимог) у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення)  у покупця виникає право (за його вибором):
		1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
		2) вимагати заміни товару.
		 
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, пунктом 10.5 оскаржених договорів встановлено, що у разі виявлення істотного недоліку в автомобілі, покупець, за своїм вибором, має право відмовитись від цього договору і вимагати повернення сплаченої за автомобіль повної ціни автомобіля або вимагати заміни автомобіля. 
		 
		Позивач (покупець) у позові, посилаючись саме на ст. 678 ЦК України, вимагає стягнення з продавця сплаченої за товар грошової суми, тобто, її повернення.
		 
		Верховний Суд зазначає, що відповідно до правових висновків Верховного Суду (постанова від 30.01.2019 у справі 164/882/15-Ц) тлумачення п. 1 ч. 2      ст. 678 ЦК України     свідчить, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару покупець має право вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми     лише     за умови, якщо він відмовився від договору.
		 
		У статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
		 
		В постанові від 30.01.2019 у справі 164/882/15-Ц Верховний Суд зазначив, що встановивши, що позивач не відмовлявся від договору купівлі-продажу, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про відсутність правових підстав для стягнення сплаченої за товар грошової суми.
		За таких обставин, Верховний Суд погоджується з позицією господарського суду Дніпропетровської області, який у рішенні від 19.02.2020 у справі №904/1598/18 вказав про те, що позивач не відмовлявся від договорів поставки і тому не підлягають задоволенню через безпідставність позовні вимоги про повернення сплаченої вартості автомобілів. 
		Між тим, Центральний апеляційний господарський суд  в постанові від 24.09.2020 у справі №904/1598/18 стверджує, що пред`явивши даний позов про розірвання договорів позивач фактично виразив своє волевиявлення на припинення його дії, тобто відмову від нього.     Апеляційний суд також зазначає, що відсутність формальної відмови позивача від договорів не може бути підставою для відмови у його позовних вимогах.
		Верховний Суд вважає вказані ствердження апеляційного суду помилковими, оскільки відповідно до правових висновків Верховного Суду (постанова від 10.05.2020 у справі 910/22541/16) можливість реалізації права на відмову від договору у випадку його істотного порушення продавцем, пов`язується з дотриманням форми повідомлення про відмову, а отже пов`язано із вимогами ч. 3 ст. 214 ЦК України, відповідно до якої відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, у якій було вчинено правочин.
		 
		Верховний Суд констатує, що відповідно до положень ч. 3 ст. 651 ЦК України розірвання договорів стало б безумовним правовим наслідком обґрунтованої відмови від договорів, у випадку, якщо б позивач (як покупець) від них відмовився і цей наслідок настав би одразу після здійснення відмови. Однак, позивач від договорів не відмовлявся.
		 
		Стосовно посилання суду апеляційної інстанції на положення ч. 2 ст. 651 ЦК України  в обґрунтування наявності у позивача права на розірвання договорів в судовому порядку у зв`язку з істотним їх порушенням Верховний Суд зазначає наступне. 
		 
		В частині 2 ст. 651 ЦК України законодавець в якості підстави для розірвання договору саме за рішенням суду вказує на істотне порушення договору другою стороною.
		Відповідно положень цієї ж правової норми істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		Отже, для визнання порушення договору істотним як підстави його розірвання, апеляційний суд повинен був встановити наявність п`яти умов в їх сукупності:
		1)          договір є порушеним і порушила його саме друга сторона;
		2)          порушення договору завдало позивачеві шкоди;
		3)          позивач позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору;
		4)          таке позбавлення є саме значним, тобто, заподіяним у значній мірі;  
		5)          таке значне позбавлення настало саме в результаті заподіяної порушенням договору шкоди, тобто, між цими явищами існує причинно-наслідковий зв`язок.
		Між тим, апеляційний суд зробив висновок про наявність підстав для розірвання договорів, фактично, лише на підставі встановлення факту наявності істотного порушення вимог щодо якості автомобілів.
		Однак, умови визнання порушення вимог щодо якості товару істотним, визначені ч. 2. ст. 678 ЦК України (як підстава для відмови від договору) не є тотожними умовам визнання істотним порушення договору (як підстави для його розірвання), визначеним ч. 2 ст. 651 ЦК України. За змістом статей 651 та 678 ЦК України «істотне порушення вимог щодо якості товару» та «істотне порушення договору» не є безумовно тотожними законодавчими поняттями.
		 
		Не встановивши на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів того факту, що позбавлення позивача того, на що він розраховував при укладенні договорів поставки є саме значним (тобто, заподіяним у значній мірі), апеляційний суд вдався до декларативності та не спростував  аргументів місцевого суду, який, з посиланням на докази, що містяться у матеріалах справи:
		-          визнав доведеною активну експлуатацію позивачем обох автомобілів, незважаючи на твердження позивача про істотність недоліків автомобілів, що унеможливлюють їх використання;
		-          визнав доведеним, що «Active curve system» є системою, що забезпечує додатковий комфорт при пересуванні автомобілем, а не системою, від якої залежить безпека при використанні автомобіля;
		-          визнав доведеним, що зазначення про наявність збереженої помилки в роботі системи може свідчити про фіксацію можливого тимчасового відхилення в штатній роботі системи «Active curve system»;     
		-          визнав доведеним, що після фіксації помилки система «Active curve system» не виходить з ладу, а продовжує працювати в штатному режимі, тому надані протоколи вхідних коротких тестів не підтверджують факт наявності в автомобілях недоліків системи «Active curve system».
		За таких обставин Верховний Суд погоджується з позицією господарського суду Дніпропетровської області, який у рішенні від 19.02.2020 у справі №904/1598/18 вказав про те, що не підлягають задоволенню через безпідставність позовні вимоги про розірвання договорів поставки. 
		Стосовно позовних вимог про стягнення різниці між вартістю автомобілів, передбаченою договорами та на момент подання позову, Верховний Суд відзначає наступне.
		Відповідно до ч. 4 ст. 710 ЦК України (статті, на яку позивач посилається в обґрунтування своїх вимог), право вимагати відшкодування різниці     між  ціною товару, встановленою договором, і ціною товару     на момент добровільного задоволення вимоги (а якщо вимогу добровільно не задоволено продавцем, - на момент постановлення судом рішення) - виникає у покупця у разі його відмови від договору та повернення продавцю товару неналежної якості. 
		Апеляційний суд приймаючи нове рішення у справі, відмовив в цій частині позовних вимог з підстав, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували зазначену позивачем ціну автомобілю на час подання позову, а позивач при розрахунку розміру цих позовних вимог виходив не з реальної ціни аналогічних автомобілів, що пропонуються для продажу, а з офіційного курсу гривні до євро на час укладення договорів та подання позову. 
		Між тим, Верховний Суд вважає, що підставами для відмови в позові в цій частині є обґрунтовано встановлений господарським судом Дніпропетровської області факт, що позивач не відмовився від договорів поставки і не повертав продавцю придбані автомобілі, отже, не виконав вимоги ч. 4 ст. 710 ЦК України. 
		За таких обставин Верховний Суд погоджується саме з аргументацією та висновками місцевого суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення різниці між вартістю автомобілів, передбаченою договорами та на момент подання позову.
		Стосовно позовних вимог про стягнення збитків, спричинених порушенням продавцем умов договорів щодо якості автомобілів, Верховний Суд відзначає наступне.
		 
		Позивач прохає стягнути з відповідача в якості збитків наступні витрати: 
		-          з реєстрації автомобілів в розмірі 881,15грн., 
		-          пенсійний збір за набуття права власності на легкові автомобілі в розмірі 291 488,00грн.; 
		-          вартість додаткового обладнання автомобілів відеореєстраторами, тонування скла автомобіля, обладнання автомобілів сигналізацією, роботи з модернізації автомобілів в розмірі 137878,47грн., 
		-          плата за обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу в розмірі 2357,78грн., 
		-          транспортний податок в розмірі 79166,66 грн. 
		Апеляційний суд зазначив, що факт порушення відповідачем умов спірних договорів щодо якості автомобілів, тобто протиправна поведінка, як і факт понесення позивачем додаткових витрат, пов`язаних з придбанням автомобілів, тобто збитки, а також причинний зв`язок між правопорушенням і збитками підтверджуються матеріалами справи, тому позивач має право на відшкодування збитків, заподіяних з вини відповідача, відсутність якої останнім не спростовано.     
		Верховний Суд не погоджується з даним ствердженням виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, до складу збитків позивачем віднесено саме зроблені ним, як управненою стороною, витрати:
		-          на здійснення обов`язкових платежів, які він повинен був зробити у зв`язку з придбанням автомобілів та для того, щоб отримати право на їх належну експлуатацію (плата за реєстрацію транспортного засобу, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування під час першої державної реєстрації легкових автомобілів, плата за страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, транспортний податок);
		-          на  додаткове облаштування автомобілів (встановлення відеореєстраторів та сигналізацій, тонування скла, здійснення модернізації).
		Таким чином, перша група витрат здійснена позивачем тому, що ці витрати є обов`язковими за законодавством України і без їх здійснення позивач не зміг би експлуатувати автомобілі у законний спосіб. Друга група витрат здійснена позивачем за власним бажанням з метою більш комфортної, безпечної та ефективної експлуатації автомобілів.
		Верховний Суд констатує, що обидві ці групи витрат позивача зроблені ним саме з метою експлуатації автомобіля - для отримання самого права на експлуатацію та щоб зробити її більш зручною та комфортною. Отже в якості збитків ці витрати можуть розглядатися лише у випадку, якщо в результаті дій (або бездіяльності) відповідача експлуатація автомобілів стала для позивача неможливою.
		Однак, як зазначено вище, судом першої інстанції з посиланням на докази, що містяться в матеріалах справи, встановлено факт активної експлуатації позивачем обох автомобілів та факт, що автомобілі позивачем продавцю не повернуті, що не спростовано  належним чином судом апеляційної інстанції.
		Верховний Суд також констатує, що відповідно до положень ч. 5  ст. 653 ЦК України, (статті, на яку позивач, зокрема, посилався в обґрунтування позовних вимог), якщо договір розірваний у зв`язку з істотним його порушенням однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору.
		Між тим, як зазначено вище, апеляційний суд:
		-           не встановив на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів того факту, що позбавлення позивача того, на що він розраховував при укладенні договорів поставки є саме значним (тобто, заподіяним у значній мірі), отже -  не встановив факту істотного порушення договорів як підстави для їх розірвання, передбаченої ч. 2. ст. 651 ЦК України;
		-          не спростував  аргументів місцевого суду, який, з посиланням на докази, що містяться у матеріалах справи, встановив відсутність підстав для розірвання договорів в судовому порядку.
		За таких підстав, Верховний Суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення збитків не підлягають задоволенню через безпідставність.
		7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційних скарг  
		 
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
		 
		Відповідно до ст. 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		 
		На підставі вищевикладеного, Верховний Суд, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга ТОВ "Запорізький завод кольорових металів" підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга ПрАТ "Дніпропетровськ-Авто" підлягає задоволенню повністю.
		 
		Відповідно до           ст. 129 ГПК України, у зв`язку зі скасуванням постанови суду апеляційної інстанції та залишенням у силі рішення місцевого господарського суду, Верховний Суд здійснює розподіл судових витраті і покладає витрати зі сплати судового збору за подання касаційних скарг на позивача.
		 
		Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Дніпропетровськ-Авто" задовольнити.
		 
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових металів" задовольнити частково.
		 
		Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.09.2020р. у справі №904/1598/18 скасувати.
		 
		Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2020 у справі №904/1598/18 залишити в силі.
		 
		Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових металів" на користь приватного акціонерного товариства "Дніпропетровськ-Авто" 229     619,24 грн. судового збору за подання касаційної скарги.
		 
		Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                      О. О. Мамалуй
		 
		Судді                                                                      О. М. Баранець
		 
		                                                                                          В. І. Студенець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...