Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 926/4729/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління.
Надіслано судом: 24.12.2020. Зареєстровано: 24.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.12.2020.
Дата набрання законної сили: 23.12.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 грудня 2020 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  926/4729/16 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		головуючий - Стратієнко Л.В.,
		судді: Кібенко О. Р., Кролевець О.А., 
		 
		за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.,
		за участю представників:
		позивача - не з`явився,
		відповідача - не з`явився,
		третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог 
		щодо предмета спору, на стороні відповідача - не з`явився
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-комерційна фірма «Зевс»,
		 
		на рішення Господарського суду Чернівецької області
		(головуючий - Дутка В.В., судді - Миронюк С.О., Швець М.В.)
		від 06.12.2019,
		та постанову Західного апеляційного господарського суду
		(головуючий - Кордюк Г.Т., судді - Крачук Н.М., Плотніцький Б.Д.)
		від 21.09.2020, 
		 
		за позовом  ОСОБА_1 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-комерційна фірма «Зевс»
		за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичного управління Чернівецької міської ради, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Сі Ейч Компані», 3. ОСОБА_2 ,
		про визнання недійсними рішень загальних зборів та скасування записів про реєстрацію змін до установчих документів,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		у грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 11.04.2017 (а.с. 13-18, т. 3) про визнання недійсними рішень загальних зборів засновників ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс», оформлених протоколами № 49 від 19.12.2013, № 1 від 16.06.2016 та рішень загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом № 50 від 21.10.2014. Також просила скасувати записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс», здійснені 14.01.2014 за № 10381050007000696, 23.10.2014 за № 10381050009000696, 14.07.2016 за № 10381070014000696.
		 
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилається на те, що вона як учасник, який володіє часткою статутного капіталу відповідача у розмірі 100%, не брала участі у загальних зборах засновників товариства 19.12.2013, оскільки перебувала за межами України, а тому рішення загальних зборів засновників ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс», оформлені протоколом № 49 від 19.12.2013, прийняті за відсутності кворуму та є недійсними. Вказує, що наслідком недійсності рішень загальних зборів засновників ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс», оформлених протоколом № 49 від 19.12.2013, є недійсність всіх наступних рішень зборів, зокрема, оформлених протоколами № 50 від 21.10.2014, № 1 від 16.06.2016. Також просила скасувати відповідні записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс», які є похідними вимогами від вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів.
		 
		Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
		 
		Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 06.12.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.09.2020, позов задоволено. 
		 
		Визнано недійсними рішення загальних зборів засновників ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс», оформлені протоколами № 49 від 19.12.2013, № 1 від 16.06.2016 та рішення загальних зборів учасників товариства, оформлені протоколом № 50 від 21.10.2014.
		 
		Скасовано записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс», здійснені 14.01.2014 за № 10381050007000696, 23.10.2014 за № 10381050009000696 та 14.07.2016 за № 10381070014000696.
		 
		18.10.2020 ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс» подало касаційну скаргу на рішення Господарського суду Чернівецької області від 06.12.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.09.2020, в якій просить вказані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		 
		Підставами для скасування вказаних судових рішення зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування ч. 3 ст. 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», ст. 316 ГПК України у подібних правовідносинах (п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України). Також, як на підставу касаційного оскарження вказаних судових рішень, скаржник посилається на п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України. Зокрема, зазначає, що судами не було досліджено всі докази у справі. Вважає, що судами не виконано вказівки Верховного Суду щодо призначення судово-почеркознавчої експертизи (у пп. 4.2.9 постанови від 02.05.2018 суду касаційної інстанції зазначив, що суд повинен з`ясувати достовірність підпису позивачки на спірному рішенні шляхом реалізації свого права на призначення експертизи). Стверджує про порушення судами норм процесуального права - ст. ст. 74, 86 ГПК України. Зазначає, що з висновків експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (КНДІСЕ) № 12188-12190/19-32 від 27.09.2019 вбачається, що експерти не змогли відповісти на питання, поставлені перед ними судом, проте відзначили суттєву схожість наданих для дослідження підписів позивачки із підписами на оспорюваних протоколах загальних зборів ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс». Стверджує, що законодавство не забороняє проводити загальні збори за допомогою технічних засобів зв`язку (коли учасники знаходиться в різних містах, країнах) та не передбачає обов`язковості зазначення в протоколі про застосування засобів дистанційного зв`язку при проведенні зборів. На думку скаржника, є правомірним, доцільним використання інтернет-комунікацій для проведення корпоративних зборів, про що свідчить постанова Вищого господарського суду України у справі № 5009/3196/12. Зазначає, що судами не було надано належної оцінки тому, що 19.08.2013 між ОСОБА_1 і ТОВ «Сі Ейч Компані» було укладено договір про відступлення 100% часток в статутному капіталі ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс», який є чинним і на його виконання в грудні 2013 року загальними зборами відповідача було прийнято рішення від 19.12.2013. Посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15.
		 
		14.12.2020 до Верховного Суду від позивачки надійшов відзив, в якому остання просила оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення з наведених у відзиві підстав. Вказує, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що на момент проведення загальних зборів 19.12.2013 ОСОБА_1 перебувала за межами України (що відповідачем не спростовано). Стверджує, що сам факт перебування учасника за межами України виключає можливість перебування його на спірних зборах та є підставою для скасування прийнятих на них рішень. Вважає, що укладений між ОСОБА_1 і ТОВ «Сі Ейч Компані» договір відступлення 100 % часток в статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс» від 19.08.2013 не спростовує обставин порушення прав позивачки на участь в загальних зборах та обґрунтованості позовних вимог.
		 
		22.12.2020 на електронну пошту Верховного Суду від представника відповідача адвоката Ноцького О.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване тим, що останній не може з`явитись у це судове засідання, оскільки перебуватиме за межами території України через сімейні обставини.
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. 170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
		 
		За ч. 8 ст. 42 ГПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). 
		 
		Накладанням електронного підпису завершує створення електронного документа.
		 
		Оскільки вказане клопотання про відкладення розгляду справи, яке надійшло на електронну пошту Верховного Суду 22.12.2020, не було скріплено електронним цифровим підписом представника відповідача адвокатом Ноцьким О.В., про що відділом опрацювання документів управління забезпечення автоматизованого документообігу Верховного Суду було складено довідку № 175 від 22.12.2020, то суд касаційної інстанції залишає це клопотання без розгляду (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 522/3777/17).
		 
		Враховуючи вказане, а також те, що явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників учасників справи.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявність зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судових рішень (п. п. 1, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з огляду на таке.
		 
		Як встановлено судами, ОСОБА_1 була засновником ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс» із часткою в статутному капіталі 100% (п. 1.3.1 Статуту відповідача, затвердженого рішенням засновників товариства № 1/05 від 14.11.2005 (а.с. 171-182, т. 3).
		 
		19.12.2013 відбулись загальні збори засновників ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс», за результатами проведення яких були прийняті рішення, оформлені протоколом № 49, згідно з якими вирішено: 1. Погодити вихід зі складу засновників ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс» ОСОБА_1 та відступлення корпоративних прав товариства шляхом укладення договору уступки 100% статутного капіталу (корпоративних прав) ТОВ «Сі Ейч Компані». 2. Задовольнити заяву ТОВ «Сі Ейч Компані» про вхід до складу засновників ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс». 3. Призначити на посаду директора товариства громадянина України ОСОБА_3 . 4. Внести зміни та доповнення до статуту товариства.
		 
		21.10.2014 відбулися загальні збори учасників ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс», на яких прийняті рішення, оформлені протоколом № 50, зокрема щодо погодження входження у склад засновників відповідача - громадянина України ОСОБА_2 (90% статутного капіталу) та затвердження розподілу часток у статутному капіталі ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс» (90 % - ОСОБА_2 ; 10% - ТОВ «Сі Ейч Компані»).
		 
		За результатами проведених загальних зборів засновників відповідача від 16.06.2016 ОСОБА_2 призначено директором ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс».
		 
		Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на момент проведення загальних зборів засновників ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс» 19.12.2013 ОСОБА_1 , якій належала частка у статутному капіталі відповідача у розмірі 100%, перебувала за межами території України, не брала участі в цих зборах за допомогою скайп-зв`язку, не підписувала протокол № 49 від 19.12.2013, а тому рішення загальних зборів засновників ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс», оформлені протоколом № 49 від 19.12.2013, прийняті за відсутності кворуму, що є безумовною підставою для визнання їх недійсними. Також зазначили, що наявність підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів засновників товариства, оформлених протоколом № 49 від 19.12.2013, зумовлює визнання недійсними прийнятих і у подальшому рішень загальних зборів товариства, оформлених протоколами № 50 від 21.10.2014 (змінено склад засновників), № 1 від 16.06.2016 (призначення директора товариства), оскільки вони прийняті без участі позивачки. Також суди задовольнили позов і в частині скасування записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс», здійснені 14.01.2014 за № 10381050007000696, 23.10.2014 за № 10381050009000696 та 14.07.2016 за № 10381070014000696, які є похідними вимогами від вимог про визнання недійсними вказаних рішень загальних зборів, які підлягають задоволенню.
		 
		Проте погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій не можна з огляду на таке.
		 
		Відповідно до ст. 167 ГК України корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. 
		 
		Під корпоративними відносинами розуміють відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
		 
		Згідно з ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		 
		За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 
		 
		Як способи захисту цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
		 
		У ч. 2 ст. 16 ЦК України визначені способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;  9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. 
		 
		Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні висновки викладені в п. 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340).
		 
		З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
		 
		Водночас, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту у корпоративних правовідносинах, суди мають врахувати також і баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі (до аналогічного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у п. 62 постанови від 22.10.2019 у справі № 923/876/16).
		 
		Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (правова позиція, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц). 
		 
		Як вбачається із матеріалів справи, спірні рішення загальних зборів ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс» стосуються, зокрема засвідчення факту відчуження ОСОБА_1 своєї частки в статутному капіталі відповідача (100%) ТОВ «Сі Ейч Компані» на підставі договору від 19.08.2013, виходу позивачки зі складу учасників товариства, затвердження нового складу учасників товариства і розмірів належних їм часток у статутному капіталі товариства та призначення директора товариства.
		 
		Отже позивачка, звертаючись до суду з позовом у цій справі, та, визначаючи предметом спору визнання недійсними вказаних рішень загальних зборів «Торгово-комерційна фірма «Зевс» (19.12.2013, 21.10.2014, 16.06.2016) фактично прагне відновлення становища, яке існувало до порушення її права (до прийняття зазначених рішень), тобто прагне відновити склад учасників (засновників) товариства, який існував до 19.12.2013 - до прийняття першого спірного у цій справі рішення, а саме: ОСОБА_1 з часткою в статутному капіталі ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс, що складає 100 %. Саме в цьому полягає її інтерес, за захистом якого вона звернулась до суду.
		 
		Водночас, як вбачається із матеріалів справи, 19.08.2013, тобто до прийняття спірного рішення загальних зборів від 19.12.2013, між ОСОБА_1 і ТОВ «Сі Ейч Компані» було укладено договір відступлення 100 % часток в статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс», за яким ОСОБА_1 передала (відступила) у власність ТОВ «Сі Ейч Компані» статутний (складений) капітал (корпоративні права) ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс» у розмірі 100 %, а покупець прийняв статутний капітал та зобов`язувався оплатити його вартість на умовах та в порядку, передбачених цим договором.
		 
		У п.п. 52 -54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, зазначено, що підставою для переходу права власності на частку в статутному капіталі до третьої особи та, відповідно, припинення права власності учасника на таку частку з набуттям його третьою особою, є спрямований на відчуження частки правочин, вчинений учасником товариства та іншою особою. Набуття іншою особою статусу учасника товариства шляхом прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників товариства не відповідає положенням чинного законодавства.
		 
		У разі відступлення частки особа набуває права на частку внаслідок укладення правочину з учасником товариства, а не внаслідок його прийняття до складу учасників товариства загальними зборами чи державної реєстрації відповідних змін. Включення такого учасника до складу учасників товариства на підставі рішення загальних зборів учасників товариства та державна реєстрація відповідних змін до статуту є діями на виконання договору щодо відчуження частки учасником товариства.
		 
		Відповідні правочини є підставою для будь-яких подальших дій учасника, який відчужує частку, нового власника частки, товариства, включно з державною реєстрацією відповідних змін. Без укладення договору між власником частки ці дії є вчиненими без належної правової підстави (п. 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15).
		 
		Також Велика Палата Верховного Суду у справі № 923/876/16 дійшла висновку, що вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю міститься у ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», норми якого є спеціальними для зазначеного товариства. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (пп. «д» п. 3 ч. 5 ст. 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.
		 
		Отже, з огляду на наявність укладеного 19.08.2013 між ОСОБА_1 і ТОВ «Сі Ейч Компані» договору, за яким позивачка відступила свою частку в статутному капітал «Торгово-комерційна фірма «Зевс» у розмірі 100 % ТОВ «Сі Ейч Компані» (а.с. 80-82, т. 3) та враховуючи, що у випадку визнання недійсними рішень загальних зборів «Торгово-комерційна фірма «Зевс», які оформлені протоколами № 49 від 19.12.2013, № 1 від 16.06.2016, № 50 від 21.10.2014 та скасування відповідних записів ТОВ «Сі Ейч Компані» позбудеться права власності на частку у статутному капіталі відповідача у розмірі 10 %, а ОСОБА_2 у розмірі - 90 % (витяг з ЄДРПОУ станом на 28.11.2016 (а.с. 28-33, т. 1). З урахуванням правової позиції, яка міститься у постанові Велика Палата Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 щодо належного способу захисту, позовні вимоги про визнання рішень вказаних загальних зборів ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс» недійсними не відповідають належним та ефективним способах захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
		 
		Крім того, необхідно зазначити, що звернення колишнього учасника товариства з позовом про визнання недійсними рішень зборів майже через три роки після ухвалення першого з оспорюваних рішень загальних зборів засновників товариства, тобто зі значним проміжком часу, робить питання втручання суду в діяльність товариства і повернення його до попереднього стану через шість років після вчинення порушення ще більш чутливими і свідчить про порушенням балансу інтересів усіх учасників і самого товариства, що є недопустимим з огляду на правову позицію, викладену у п. 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16.
		 
		Отже, судами не було взято до уваги, що у цій справі позивачка, пред`явивши позовні вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів засновників ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс», оформлених протоколами № 49 від 19.12.2013, № 1 від 16.06.2016 та рішень загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом № 50 від 21.10.2014 та скасування записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс», здійснених 14.01.2014 за № 10381050007000696, 23.10.2014 за № 10381050009000696, 14.07.2016 за № 10381070014000696, обрала неналежний спосіб захисту її прав. 
		 
		У зв`язку із цим судові рішення необхідно скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
		 
		Також, у поданій касаційній скарзі відповідач, обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, вказав на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування ч. 3 ст. 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», ст. 316 ГПК України у подібних правовідносинах.
		 
		Щодо відсутності висновку суду касаційної інстанції щодо застосування ч. 3 ст. 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», то необхідно зазначити таке.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. 
		 
		Оскільки на час проведення оспорюваних загальних зборів ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс» (19.12.2013, 21.10.2014, 16.06.2016) був чинний Закон України «Про господарські товариства», то суди перевіряли правомірність проведення цих зборів відповідно до норм вказаного закону.
		 
		Відповідно, відсутні підстави для викладення Верховним Судом висновку щодо застосування ч. 3 ст. 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» у цьому випадку.
		 
		Також безпідставними є доводи касаційної скарги про неврахування висновків суду касаційної інстанції, викладені у постанові від 02.05.2018, адже судами була надана оцінка звітам про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2012 рік з відповідним підписом особи та рішенням засновника ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс» № 45 та № 46 від 30.12.2012 та № 48 від 22.11.2013, на підставі чого суди дійшли висновку, що вказаними документами не спростовується факт перебування ОСОБА_1 у період з 27.01.2012 до 05.11.2016 за межами території України, про що вказано в відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 0.64-3427/0/15-17 від 30.01.2017 (а.с. 94, т. 1).
		 
		Також необхідно зазначити, що експертиза у справі призначалась на виконання вимог ухвали Господарського суду Чернівецької області від 03.04.2019, за результатами якої був складений висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 12188-12190/19-32 від 27.09.2019 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи (а.с. 147-184, т. 6), який був оцінений судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 ГПК України. При цьому, підписи ОСОБА_1 на протоколах, якими були оформлені спірні рішення, не досліджувались судовими експертами 27.09.2019, а тому доводи касаційної скарги про визначення експертами суттєвої схожості наданих для дослідження підписів позивачки із підписами на оспорюваних протоколах загальних зборів ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс» є безпідставними.
		 
		Щодо посилання відповідача в касаційній скарзі на постанову Вищого господарського суду України у справі № 5009/3196/12, то необхідно зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду. Постанови Вищого господарського суду України не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні цієї правової норми. 
		 
		Згідно з ст. 129 ГПК України з позивачки на користь ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс» підлягає стягненню 18   681, 00 грн судового збору за розгляд апеляційних скарг та 17 868, 00 грн за подання касаційної скарги, а також з ОСОБА_1 необхідно стягнути в дохід Державного бюджету України 4 547, 40 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції 08.11.2017 та 799, 20 грн - за подання касаційної скарги від 28.11.2017. А також з позивачки необхідно стягнути на користь ТОВ «Сі Ейч Компані» 1 515, 80 грн судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернівецької області від 31.07.2017 (а.с. 13-21, т. 4).
		 
		Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-комерційна фірма «Зевс» задовольнити частково. 
		 
		Рішення Господарського суду Чернівецької області від 06 грудня 2019 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 21 вересня 2020 року у справі за № 926/4729/16 скасувати. 
		 
		Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову про визнання недійсними рішень загальних зборів засновників ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс», оформлених протоколами № 49 від 19.12.2013, № 1 від 16.06.2016 та рішень загальних зборів учасників ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс», оформлених протоколом № 50 від 21.10.2014 і скасування записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Зевс», здійснених 14.01.2014 за № 10381050007000696, 23.10.2014 за № 10381050009000696, 14.07.2016 за № 10381070014000696 відмовити.
		 
		Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-комерційна фірма «Зевс» (58032, м. Чернівці, вул. Головна, буд. 265 С, код ЄДРПОУ 14267669) 18   681, 00 грн судового збору за розгляд апеляційних скарг та 17   868, 00 грн за подання касаційної скарги.
		 
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сі Ейч Компані» (58000, м. Чернівці, площа Соборна, 9, офіс 33, код ЄДРПОУ 38178892) 1   515, 80 грн за подання апеляційної скарги.
		 
		Стягнути з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України 4 547, 40 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та 799, 20 грн - за подання касаційної скарги від 28.11.2017.
		 
		Доручити Господарському суду Чернівецької області видати наказ.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                        Л. Стратієнко 
		 
		 
		Судді                                                                                                    О. Кібенко 
		                                                                                                      
		 
		                                                                                                             О. Кролевець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...