Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 358/509/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 29.12.2020.
Дата набрання законної сили: 23.12.2020
Номер судового провадження: 61-19357ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України
		23 грудня 2020 року
		м. Київ
		справа № 358/509/17
		провадження № 61-19357св19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Добробут Плюс», відділ державної реєстрації Богуславської районної державної адміністрації Київської області,
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - відділ у Богуславському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут Плюс» на постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Немировської О. В., Чобіток А. О., Ящук Т. І., від 26 вересня 2019 року,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У квітні 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , звернулись до суду із позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (далі - СТОВ) «Добробут Плюс», відділу Держкомзему в Богуславському районі Київської області, реєстраційної служби Богуславського міськрайонного управління юстиції Київської області про визнання договорів оренди землі недійсними, скасування їх державної реєстрації та витребування земельних ділянок у спосіб зобов`язання їх передати позивачам.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 5,9266 га з кадастровим номером 3220685800:02:001:0012, яка розташована на території Побережківської сільської ради. Вказану земельну ділянку із 2006 року він передав в оренду відповідачу і після цього жодних договорів оренди земельної ділянки не укладав. Оспорюваний договір оренди землі від 29 грудня 2012 року та акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду він не підписував, з його умовами ознайомлений не був і цей договір суперечить його волі та намірам.
		Крім того ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті матері 
		ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув право власності на земельну ділянку площею 5,9266 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3220685800:02:001:0011, яка розташована на території Побережківської сільської ради. Зі слів матері йому відомо, що вказану земельну ділянку передано в оренду відповідачу в 2006 році і після цього жодних договорів оренди земельної ділянки його мати не укладала. Оспорюваний договір оренди землі від 29 грудня 2012 року та акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду ОСОБА_3 не підписувала, з його умовами не була ознайомлена. Відповідач відмовився від його пропозиції від 26 липня 2016 року не обробляти земельну ділянку після збору врожаю та повернути її. 
		Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 25 квітня 2017 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено відділ державної реєстрації Богуславської районної державної адміністрації Київської області, та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - відділ Держгеокадастру в Богуславському районі Київської області.
		Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 08 квітня 2019 року в зв`язку з смертю ОСОБА_2 залучено до участі у справі в якості його правонаступника - ОСОБА_1 .
		З урахуванням уточнення позовних вимог ОСОБА_1 , просив суд:
		- визнати недійсними договори оренди землі, а саме: договір оренди земельної ділянки площею 5,9266 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3220685800:02:001:0012, яка розташована на території Побережківської сільської ради, укладений 29 грудня 2012 року між ОСОБА_2 і 
		СТОВ «Добробут Плюс», та договір оренди земельної ділянки площею 
		5,9266 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3220685800:02:001:0011, яка розташована на території Побережківської сільської ради, укладений 29 грудня 2012 року між ОСОБА_3 і 
		СТОВ «Добробут-Плюс»;
		- зобов`язати відділ державної реєстрації Богуславської районної державної адміністрації Київської області скасувати державну реєстрацію вказаних договорів оренди землі;
		- витребувати зазначені земельні ділянки із незаконного володіння 
		СТОВ «Добробут-Плюс» у спосіб зобов`язання останнього передати  ОСОБА_1 вказані земельні ділянки актом приймання-передачі.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 26 квітня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірні договори оренди є неукладеними, оскільки орендодавці їх не підписували, не було здійснено державної реєстрації договорів оренди. За таких обставин суд дійшов висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання недійсними договорів оренди землі, а також вимоги про скасування державної реєстрації договорів оренди землі та витребування земельних ділянок, які суд розцінив як похідні, від вимог про визнання правочинів недійсними.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Київського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року апеляційну скаргу  ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Матяшевича М. М., задоволено частково. Рішення Богуславського районного суду Київської області від 26 квітня 2019 року скасовано в частині вирішення вимог про витребування земельних ділянок та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.
		Витребувано із незаконного володіння СТОВ «Добробут Плюс» на користь ОСОБА_1 земельні ділянки площею 5,9266 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами 3220685800:02:001:0012, 3220685800:02:001:0011, які розташовані на землях Побережківської сільської ради в Богуславському районі Київської області, шляхом зобов`язання СТОВ «Добробут плюс» передати ОСОБА_1 вказані ділянки за актом приймання-передачі.
		Задовольняючи вказані позовні вимоги, апеляційний суд виходив із встановлення судом першої інстанції того факту, що оспорювані договори оренди землі орендодавцями не підписані, а отже не створюють юридичних наслідків для сторін. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що позивач не може бути позбавлений можливості звернення до суду за захистом своїх прав від дій особи, яка незаконно заволоділа його майном.
		При цьому, апеляційний суд вказав, що рішення суду першої інстанції оскаржується тільки в частині відмови у задоволенні вимоги про витребування земельних ділянок, а тому в іншій частині це рішення судом апеляційної інстанції не перевіряється.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		У касаційній скарзі, поданій в жовтні 2019 року до Верховного Суду, 
		СТОВ «Добробут Плюс», посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року та залишити в силі рішення Богуславського районного суду Київської області від 26 квітня 2019 року.
		Надходження касаційної скарг до суду касаційної інстанції
		Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах 
		є Верховний Суд.
		Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження в справі № 358/509/17 та витребувано її матеріали із Богуславського районного суду Київської області.
		Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2019 року зупинено виконання постанови Київського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
		У грудні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
		Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 10 грудня 2020 року, у зв`язку з обранням судді Штелик С. П. до Великої Палати Верховного Суду, суддею-доповідачем у справі визначено суддю Шиповича В. В.
		Оскільки рішення Богуславського районного суду Київської області 
		від 26 квітня 2019 року в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди землі та скасування їх державної реєстрації в апеляційному порядку не оскаржувалось та не переглядалось, тому в силу вимог статей 389, 400 ЦПК України (тут і надалі по тексту в редакції Кодексу на час подання касаційної скарги) справа в цій частині касаційним судом не переглядається.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга СТОВ «Добробут Плюс» мотивована тим, що Товариство починаючи із 2012 року користується спірними земельними ділянками, сплачує земельний податок, виплачує орендну плату власникам, що підтверджує фактичне волевиявлення орендодавців на укладення договорів оренди. Крім того у 2014 році на підставі оспорюваних договорів за товариством було зареєстровано право оренди земельних ділянок.
		Заявник вважає, що апеляційний суд, дійшовши висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, помилково не застосував до спірних правовідносин позовну давність, про застосування якої було заявлено товариством у суді першої інстанції.
		Звертає увагу, що спірні договори не набрали чинності та не можуть бути визнані недійсними, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні цих вимог і похідних від них вимог (про скасування державної реєстрації, витребування земельних ділянок).
		Відзив на касаційну скаргу не подано
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 5, 9266 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3220685800:02:001:0011, яка розташована на території Побережківської сільської ради, Богуславського району Київської області, право власності на яку перейшло згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18 березня 2018 року до ОСОБА_1 
		ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 5, 9266 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3220685800:02:001:0012, яка розташована на території Побережківської сільської ради, Богуславського району Київської області, право власності на яку перейшло згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22 лютого 2019 року до ОСОБА_1 
		29 грудня 2012 року від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , як орендодавців, з СТОВ «Добробут Плюс», як орендарем, були укладені договори оренди земельних ділянок площею 5,9266 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастрові номера 3220685800:02:001:0011 та 3220685800:02:001:0012, строком на 10 років.
		23 червня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Богуславського районного управління юстиції Київської області проведено державну реєстрацію іншого речового права за СТОВ «Добробут Плюс», а саме права оренди земельної ділянки площею 5,9266 га з кадастровим номером 3220685800:02:001:0012.
		02 серпня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Богуславського районного управління юстиції Київської області проведено державну реєстрацію іншого речового права за СТОВ «Добробут Плюс», а саме права оренди земельної ділянки площею 5,9266 га з кадастровим номером 3220685800:02:001:0011.
		Згідно висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2938-2940/18-32 від 25 лютого 2019 року, за результатами проведеної судової почеркознавчої експертизи встановлено, що підписи від імені орендодавця ОСОБА_3 в договорі оренди землі від 29 грудня 2012 року та акті приймання-передачі земельної ділянки - виконані не ОСОБА_3 , а іншою особою; підписи від імені орендодавця ОСОБА_2 в договорі оренди землі від 29 грудня 2012 року та акті приймання-передачі земельної ділянки - виконані не ОСОБА_2 , а іншою особою.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до частин першої-другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження 
		в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		Позовні вимоги ОСОБА_1 фактично спрямовані на повернення із незаконного володіння СТОВ «Добробут Плюс» земельних ділянок з кадастровими номерами 3220685800:02:001:0012, 3220685800:02:001:0011, які знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав - за непідписаними орендодавцями договорами оренди 
		від 29 грудня 2012 року. Способом захисту своїх прав позивач обрав, зокрема, зобов`язання відповідача передати земельні ділянки за актом приймання-передачі.
		Судом першої інстанції встановлено, що оспорювані договори оренди землі 
		від 29 грудня 2012 року є неукладеними (нечинними), оскільки підписані від імені орендодавців іншою особою.
		Велика Палата Верховного Суду в подібних правовідносинах (постанова 
		від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16) дійшла висновку, згідно з яким правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не підлягає визнанню недійсним.
		Разом із тим, суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 спрямованих на фактичне повернення земельних ділянок, формально пославшись на те, що наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.
		При цьому, суд не врахував, що ОСОБА_1 має право на судовий захист своїх прав, як власник спірних земельних ділянок, якими фактично користується СТОВ «Добробут Плюс».
		У розглядуваній справі, встановивши обставини, які мають значення для її вирішення, врахувавши підстави позову наведені ОСОБА_1 та заперечення відповідача, суд, у разі якщо вважав, що позивач на обґрунтування своїх вимог послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, мав можливість самостійно здійснити правильну правову кваліфікацію останніх та застосувати для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.
		Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
		Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19), 
		від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15 (провадження 
		№ 61-18064св18).
		Отже правильними по суті є висновки апеляційного суду щодо часткового скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , спрямованих на фактичне повернення земельних ділянок, власником яких він є.
		Доводи касаційної скарги щодо пропуску позивачем строку позовної давності підлягають відхиленню, оскільки зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16).
		Стосовно посилання заявника на дії ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , зокрема щодо фактичної передачі у користування земельних ділянок, отримання орендної плати у грошовій та натуральній формі, які, на думку заявника, свідчать про наявність волевиявлення власників на укладення договорів оренди земельних ділянок, то Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16 зазначила, що у праві України доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) проявляється, зокрема, у кваліфікації певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу) як волевиявлення, яке свідчить про вчинення правочину, зокрема про його схвалення (див. постанову Верховного Суду України від 19 серпня 2014 року у справі №3-59гс14). Відповідно до частини другої статті 205 
		ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Отже, конклюдентними діями може підтверджуватися лише укладення договору в усній формі. Між тим статтею 18 Закону України «Про оренду землі» 
		(в редакції до 01 січня 2013 року) договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації. Зазначена норма виключає можливість укладення договору оренди землі шляхом вчинення конклюдентних дій, бо такий договір не може бути зареєстрований.
		З урахуванням підстав позову та встановлених судами обставин, помилкове посилання апеляційного суду в оскарженій постанові на приписи статті 387 ЦК України не вплинуло на правильність вирішення справи в частині, яка переглядалась в апеляційному порядку.
		Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків апеляційного суду та не дають підстав вважати, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального та/або допущено такі порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 
		ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
		Враховуючи наведене, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
		Підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.
		Оскільки ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2019 року було зупинене виконання постанови апеляційного суду до закінчення її перегляду в касаційному порядку, виконання вказаного судового рішення на підставі частини третьої статті 436 ЦПК України необхідно поновити.
		Керуючись статтями 400, 401, 416, 419, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут Плюс» залишити без задоволення.
		Постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року залишити без змін.
		Поновити виконання постанови Київського апеляційного суду 
		від 26 вересня 2019 року.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:      В. В. Шипович   Є. В. Синельников   С. Ф. Хопта

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...